Віктор ПАРФЕНЮК

Ліс вибирає своїх захисників, щоб разом стати сильнішими

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

Прогноз пожежної небезпеки

на наступні три дні

20 вересня 2018

Черкаси ризикують лишитися без води через нічийні ліси


Під час розчистки повітряних ліній електромереж на ділянках Поляна-Сокирне 1 та Поляна-Сокирне 2 фахівці ПАТ “Черкасиобленерго” виявили безгосподарчі ділянки лісу. Проводити розчистку та вирубувати дерева на цих територіях працівники підприємства не мають законних підставах. Натомість затримка у проведенні цих робіт може призвести допошкодження ліній електропередач.

Нагалаємо, у січні цього року через негоду була зупинена робота Дніпровської водоочисної станції та головної насосної станції третього підйому, яка забезпечує місто питною водою. Відбулося пошкодження основних та резервних ліній електопередач, що перебувають на балансі ПАТ “Черкасиобленерго”.

З квітня 2018 року триває розчистка повітряних ліній електромереж на ділянках Поляна-Сокирне 1 та Поляна-Сокирне 2. Від цього напряму залежить якість і безперебійність енергопостачання, від них отримує живлення насосна станція водопостачального підприємства обласного центру КП “Черкасиводоканал”.

– Щоб не повторилася ситуація, коли Черкаси взимку залишилися без водопостачання, службою ліній проводиться розчистка повітряних ліній. На сьогодні завершено розчистку охоронної зони лінії Поляна-Сокирно 2. Нині її стан задовільно-технічно справний. По лінії Поляна-Сокирно 1 зараз продовжуються роботи. В цьому місяці цю лінію теж планується привести в задовільно-технічний справний стан, але є робочі моменти в плані відсутності дозвільних документів, а саме лісорубних квитків для видалення зелених насаджень в цих охоронних зонах. Щоб унеможливлювати падіння дерев на проводи, зараз силами служби високовольтних ліній проводиться обрізка бокових дерев, щоб не допустити відключення зазначених ліній, – поінформував про стан проведення розчистки заступник директора технічного з високовольтних мереж ПАТ “Черкасиобленерго” В’ячеслав Гайко.

20.09.2018, 8:07
https://infomist.ck.ua/cherkasy-ryzykuyut-lyshytysya-bez-vody-cherez-nichyjni-lisy/


Рятувальники попередили про небезпеку



В Україні оголошено пожежну небезпеку

У ДСНС розповіли про наслідки тривалої спеки в країні та оголосили пожежну небезпеку.

У прес-центрі Держслужби з надзвичайних ситуацій розповіли про те, що у кількох областях України через високу температуру повітря та відсутність опадів втримується небезпека пожеж.

"За даними УкрГідрометцентру, 20 та 21 вересня у східних, Хмельницькій, Тернопільській, Рівненській, Закарпатській, більшості районів Житомирської, Сумської областей надзвичайна (5 класу) пожежна небезпека, на решті території України висока (4 класу), місцями надзвичайна (5 класу) пожежна небезпека", – йдеться у повідомленні.

На Київщині, окрім Баришівки, оголошено високу, а в районі Чорнобиля - надзвичайну пожежну небезпеку.


В Україні оголошено пожежну небезпеку

Нагадаємо, що заборонено робити упродовж надзвичайного рівня пожежної небезпеки:
  • Відвідувати хвойні ліси при оголошенні надзвичайної пожежної небезпеки 5-го класу;
  • Розводити багаття у лісі та лісопосадках;
  • Заїжджати автомобілем до лісу;
  • Палити, кидати у лісі та лісопосадках непогашені сірники або недопалки;
  • Залишати у лісі просочене бензином, гасом, мастилом або іншими горючими речовинами ганчір’я;
  • Полювати у лісі з використанням вогнепальної зброї;
  • Створювати смітники та спалювати відходи;
  • Спалювати стерню та післяжнивні залишки на сільськогосподарських полях;

"Якщо ви помітили займання в лісах, посадках та на відкритих територіях, негайно телефонуйте за номером 101", – наголошують у ДСНС.

https://maximum.fm/novini_t2
https://maximum.fm/ryatuvalniki-poperedili-pro-nebezpeku_n148186

На Тернопільщині незаконно вирубують ліси колишніх колгоспів



Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області (далі – Інспекція) під час проведення у 2018 році планових перевірок дотримання вимог природоохоронного законодавства на землях лісового фонду, що були в користуванні колишніх колективних сільськогосподарських підприємств і перебувають у землях запасу сільських рад, виявлено значні обсяги незаконних рубок, чим завдано шкоду лісу на суму понад 5997127 грн.

Так у Бучацькому районі виявлено незаконних рубок на суму 3850427 грн., у Збаразькому районі на суму 616826 грн., у Чортківському районі на суму 396787 грн., у Теребовлянському районі на суму 99621 грн., у Лановецькому районі на суму 1033466 грн. Матеріали справ за ознаками злочину направлені до відповідних районних відділень поліції для вжиття заходів реагування. На даний час порушників природоохоронного законодавства не встановлено, збитки заподіяні лісу не відшкодовано.

Аналогічні випадки були і в попередні роки. У 2017 році перевіркою Бариської та Золотопотіцької сільських рад Бучацького району було виявлено незаконних рубок на суму відповідно 1588864 та 933192 грн. Матеріали перевірок направлено до Бучацького відділення поліції, порушників не виявлено, збитків завданих лісу не відшкодовано.

Такий стан справ пов’язаний з тим, що на території області знаходяться понад 9,7 тис.га лісів колишніх агроформувань (колгоспи, радгоспи), які не надані у власність чи користування та перебувають у землях запасу сільських рад, у яких відсутні спеціалізовані підрозділи для охорони та ведення лісового господарства а також кошти на їх утримання, що призводить до масових незаконних рубок у них.

Враховуючи наведене вище, дана інформація надіслана до Тернопільської обласної державної адміністрації та Тернопільської обласної ради для прийняття відповідних рішень щодо передачі фактично безгосподарських лісових земель державним спеціалізованим лісогосподарським підприємствам Тернопільського обласного управління лісового та мисливського господарства.

20.09.2018

Хто частіше в гаю буває, той аптеку обминає

«Пізнай ліс!» — перший обласний лісівничо-просвітницький фестиваль під такою назвою провели у Центральному парку культури і відпочинку Вінниці працівники обласного управління лісового та мисливського господарства.



Керівник Вінницького обласного управління лісового і мисливського господарства Анатолій Бондар серед учасників фестивалю — членів учнівських лісництв.

Фото з сайту Вінницької облдержадміністрації.

Допомогти містянам пізнати велич лісу, усвідомити необхідність щоденного піклування про довкілля, нагадати, що ліс — це здоров’я, ознайомити з роботою лісівників-професіоналів — таку мету ставили організатори дійства, яке викликало значний інтерес у людей різного віку, котрі зібралися під ошатними деревами старовинного парку.

Тематичні виставки про ліси краю, його фауну і флору, зустрічі з тими, хто «діброви молоді ростить», конкурси, хореографічні композиції та виступи учасників учнівських лісництв — це тільки частина насиченої програми фестивалю.

Дехто з присутніх уперше дізнався, що у лісах Вінниччини найбільша в державі популяція «червонокнижного» зубра, що тут розводять оленів, ланей, муфлонів.

— Проведенням фестивалю змінили формат відзначення нашого професійного свята Дня працівників лісу, — сказав кореспонденту «Голосу України» керівник Вінницького обласного управління лісового та мисливського господарства Анатолій Бондар. — Разом з представниками структурних підрозділів управління вийшли до людей, їх побачили, себе показали, представили частину нашої продукції, відзвітували про роботу, дали поради стосовно посадки, вирощування дерев, догляду за ними, озеленення садиб, дворів. Порадили частіше бувати в лісі, бо це комора здоров’я. Такий просвітницький захід, на мою думку, значно ефективніший від формату урочистого зібрання, що його проводили дотепер у залі.

Серед учасників свята виділялися члени учнівських лісництв. І не тільки формою одягу. За словами прес-секретаря обласного управління лісового та мисливського господарства Станіслава Вовка, такі лісництва створено на базі кожного держлісгоспу. Юні лісівники є переможцями і призерами низки обласних і всеукраїнських конкурсів. Їхня робота, їхні таланти вразили гостей фестивалю не менше, ніж лісівників-професіоналів. Надалі фестиваль «Пізнай ліс!» стане традиційним.

http://www.golos.com.ua/article/307760

За деревами треба бачити... здоровий глузд

Українські лісівники мають сьогодні принаймні дві гострі фінансові проблеми. Одна пов’язана із експортом лісу-кругляку, а інша — із запровадженням для підприємств галузі додаткового оподаткування.
Друге ускладнення тільки-но виникло, тоді як перше уже «з бородою». Як відомо, заборона на вивезення за кордон необроблених колод твердих порід дерев була запроваджена в Україні ще із 2015 року. Згодом її доповнили мораторієм на експорт сосни, тож практично весь кругляк став «невиїзним». Хочеш заробляти на експорті деревини — встановлюй деревообробне обладнання, створюй бодай мінімальну додаткову вартість і пропонуй на зарубіжних ринках якщо не кінцеву продукцію, то хоча б напівфабрикати.




До Охтирського лісгоспу на Сумщині привезли першу партію мурахожуків — «біологічну зброю» проти верхівкового короїда.



Виїзне засідання колегії Сумського обласного управління лісового і мисливського господарства на базі Свеського лісгоспу — у центрі начальник Сумського обласного управління лісового та мисливського господарства Віктор Чигринець.

Фото надано Володимиром Черновим.



У Свеському лісгоспі, що на Сумщині, так давно запустили нову деревообробну лінію.

Фото з сайту Сумського обласного управління лісового і мисливського господарства.

Статистика знає все

Таке нововведення мало б підштовхнути вітчизняну деревообробну галузь до інтенсивного розвитку, але цього не сталося. Згідно з даними Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, її річне зростання становить лише 3,9% — менше, ніж зростання переробної промисловості загалом. Водночас, незважаючи на мораторій, незаконні рубки лісу знизилися на незначну величину.

На запитання «що сталося?» дає відповідь економічна статистика ЄС. Вона у сотні разів (!) відрізняється від даних українського Держстату. Вітчизняні статистичні дані свідчать, що експорт необробленого лісу-кругляку до Європи у 2016 році становив 840 тис. тонн, а у 2017-му, після запровадження абсолютного мораторію — лише 2 тис. тонн. Водночас, якщо вірити європейській економічній статистиці, Україна експортувала до держав ЄС у 2016 році 1,32 млн тонн кругляку, а минулого року — 477 тис. тонн.

На переконання експертів вже згадуваного нами українського Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, насправді маємо розбіжність не у цифрах, а в термінах. Європейці вважають лісом-кругляком те, що через українські митниці пройшло як «дрова». У нашій державі багато хто примудряється не виконувати закони, а віртуозно їх оминати. Мабуть, так триватиме доти, доки замість заборон на будь-що не навчимося застосовувати економічні важелі. Ніхто не вдаватиметься до торговельних оборудок, у тому числі й експортних, якщо вони стануть невигідними. І навпаки...

Продають не кругляк, а пиломатеріали

Сумське обласне управління лісового і мисливського господарства можна вважати одним із найбільш розвинених в Україні. За багатьма важливими економічними показниками це взагалі лідер галузі. За обсягом реалізації продукції з кубометра заготовленої деревини сумські лісівники займають другу позицію в Україні, а за сумою всіх податків, сплачених з кубометра, у них перше місце в державі. Це означає, що ліс продають не за безцінь, а за добрі гроші. А це, у свою чергу, свідчить про те, що сумчани торгують не сировиною-кругляком, а налагодили певну деревообробку.

За словами начальника обласного управління лісового і мисливського господарства Віктора Чигринця, запровадження мораторію на експорт лісу-кругляку сумчан не стурбувало.

— На сьогодні це питання в Україні законодавчо врегульоване, — каже В. Чигринець. — Позаяк Верховна Рада не змогла подолати вето Президента, із 5 вересня експортувати дрова дозволено. Далі це вже компетенція правоохоронців і митників: дивитися, чи вивозяться справді дрова, чи під їх «прикриттям» — ділова деревина. За такі порушення передбачена кримінальна відповідальність. Але для нашої Сумської області ця тема неактуальна. Вже у 2015 році, коли запровадили мораторій на вивезення кругляку, ми до такої заборони були готові. Бо завчасно збудували нові цехи, поставили лінії і почали переробляти деревину. Ми продавали і продаємо не ліс, а пиломатеріали, до того ж у сухому вигляді. А коли запровадили закон, це послужило для нас додатковим стимулом.

Тільки у січні—серпні нинішнього року сумські лісівники інвестували у зміцнення матеріально-технічної бази своїх підприємств 50 млн грн власних коштів. Зокрема, Свеський лісгосп запустив сучасну лінію із виготовлення обрізних пиломатеріалів, а Кролевецький та Шосткинський лісгоспи придбали і ввели у дію нові сушильні камери. Купили також кілька автомобілів для транспортування лісу, додаткові системи відеоспостереження за лісовими пожежами, проклали кілометри доріг.

Модернізація державних лісгоспів Сумщини дозволила збільшити обсяги реалізації продукції. За вісім місяців нинішнього року вони становили майже 690 млн грн — на 128,5 млн грн більше, ніж за такий же минулорічний період. Відрахування до бюджетів та державних цільових фондів зросли на 61,4 млн грн. Це суттєво позначилося на соціальній складовій: зокрема, середня зарплата зросла у галузі на 2,5 тис. грн і зараз становить 13 тис. грн. У 12 держлісгоспах та державному мисливському господарстві (останнє — одне із трьох в Україні) працює понад три тисячі чоловік.

Ще один дуже важливий показник, який радше стосується не економіки, а екології. Попри збільшення обсягів реалізації продукції, за останні 15 років лісистість Сумщини зросла на 0,5%. Кількість деревини в лісах області щороку приростає на 1,2 млн кубометрів, а заготовляють лише 70% цих обсягів. Це означає, що в області до лісозаготівель підходять не за принципом «Після мене — хоч потоп», а з піклуванням про потреби прийдешніх поколінь.

Не рубайте ялиноньку під самий корінець

За словами Віктора Чигринця, сьогодні лісівників Сумщини турбують не перепони із вивезенням кругляку, а запровадження, по суті, подвійного оподаткування для галузі.

— Виникає, можна сказати, парадокс, — пояснює В. Чигринець. — Ми платимо ренту за використання природного ресурсу, яким вважається ліс. Минулого року перерахували до бюджету 80 млн грн такої плати — це один з найбільших показників в Україні. Але цього виявилося мало. На всі землі, вкриті лісовою рослинністю, запроваджується податок. На Сумщині — до 5% грошової оцінки вартості цієї землі. Розмір плати встановлюється місцевими радами.

— Цей процес уже пішов?

— Так, звичайно, — відповідає В. Чигринець. — Податкові органи вже направили нашим підприємствам відповідні листи, вимагають надати фінансові декларації щодо нових платежів. Ми використовуємо під лісами 285 тис. га землі, середня вартість гектара орної землі становить на Сумщині приблизно 26,6 тис. грн за гектар, тож маємо перемножити ці числа та відрахувати з них до бюджету п’ять відсотків.

В управлінні підрахували, що за умови максимальних ставок оподаткування по кожній сільраді чи ОТГ мають щороку платити до місцевих бюджетів за землю 350 млн грн. Інший шлях — зустрічатись із депутатами кожної ради, яких на Сумщині більше 300, та переконувати встановити ставки нового оподаткування на мінімальному рівні — не 5%, а лише 0,1%. Але чи багато хто погодиться не брати із когось гроші, якщо їх можна взяти?

Проблему розглянули на сесії обласної ради. Вона ще гостріше стоїть для комунального підприємства облради «Сумиоблагроліс». Продуктивність гектара лісових насаджень у комунального підприємства значно нижча, ніж у державних лісгоспів, тому запровадження нового податку загрожує йому реальним банкрутством. Та й не всі державні лісгоспи виживуть, якщо місцеві територіальні громади не продемонструють певної благодійності. 7 вересня відбулася сесія Сумської облради, на якій прийнято звернення до найвищих керівних органів держави «щодо вжиття невідкладних заходів для недопущення знищення галузі лісового господарства». Депутати облради вимагають переглянути Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо стимулювання утворення та діяльності сімейних фермерських господарств».

У прийнятому на сесії документі зазначається, що запроваджені із 15 серпня зміни — це ніщо інше, як подвійне оподаткування, якого немає в ЄС та розвинених державах світу. Оподатковувати всю землю під лісовими насадженнями не можна ще й тому, що в лісах багато боліт, прогалин та інших місць, де неможливо заготовляти деревину. Чимало насаджень також ще тільки підростають, ця земля ще не дає доходу, а потребує, навпаки, капіталовкладень. Але ці та інші моменти у новому законі не враховані, тому, коли він запрацює на повну силу, це може мати негативні як економічні, так і соціальні наслідки.

Коли якийсь лісгосп опиниться перед вибором: економічно жити чи економічно вмерти, це може підштовхнути його у тому числі й до замаскованої торгівлі кругляком, який у документах назвуть «дровами».

Сумська область.
http://www.golos.com.ua/article/307730

Брустурянські лісівники планують збільшити площу природно-заповідного фонду

 

Лісові масиви Закарпаття посідають перше місце серед лісового фонду України. Головне їхнє призначення – природоохоронне, тобто підтримка екологічного балансу регіону, туристичне та економічне. Серед цих «зелених легенів» є і своя перлина – ДП «Брустурянське ЛМГ». Тутешні насадження ведуть свою історію ще з часів Франца Йосипа ІІ та Марії-Терезії. Турбота про все це багатство лежить на плечах лісівників. Велика частина стародавніх лісів носить статус пралісів, що формувалися у режимі повної недоторканості з боку людини.

Там ростуть ялина звичайна, бук лісовий, клен-явір, клен гостролистий, ялиця біла, вяз шорсткий, сосна кедрова європейська, ясен звичайний, вік яких від 126 до 216 років, а найбільша площа одного насадження пралісів 57 га. Аби зберегти унікальність цього лісу, за ініціативи начальника Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства Валерія Мурги, керівництво лісгоспу видало наказ № 141 від 05.10.2017 року, відповідно до якого 945,7 га території офіційно стають пралісами. Частина таких насаджень знаходяться в угіддях Лопухівського (205,3 га), Плайського (155,4 га), Грушівського (27,3 га), Нересницького (167,4 га), Груниківського (41,1 га), Кедринського (189,8 га) та Турбатського (159,4 га) лісництв.

Відтак, праліси чатують лісівники, а заготівля деревини на цих ділянках лісу категорично заборонена.
Керманич закарпатських лісів Валерій Мурга відмічає, що межі ПЗФ поступово будуть збільшуватися, адже

питання розвитку природно-заповідної справи та екомережі — одне зі стратегічних пріоритетів закарпатських лісівників із врахуванням на перспективу збереження територій природно-заповідних фондів, вирішенню екологічних проблем, а й економічними надбаннями, які можна отримати шляхом використання територій з рекреаційно-туристичною метою та залучення туристів на Закарпаття. Особливо охоронювані природні території по всьому світі найширшим чином використовуються для організації екологічного туризму.

У свою чергу директор лісгоспу Михайло Бігун зазначає, що в даний час об’єкти природно-заповідного фонду ДП «Брустурянське ЛМГ» займають 7 % від загальної площі лісомисливгоспу. А це 2800 гектарів захисних лісів, рекреаційно-оздоровчих лісів та лісів природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення. Ще майже 2000 гектарів запроектовано віддати в праліси, квазіпраліси та старовікові насадження. У лісових масивах держлісгоспу є декілька об’єктів природно-заповідного фонду, серед яких державного значення – «Горган та Тавпіширка», «Гладин», «Кедринський», а також місцевого значення – «Аршична», «Явірник», «Бертяник». У Груниківському лісництві є буферна зона, яка прилягає до Карпатського біосферного заповідника площею 2126 га».

Прес-служба Закарпатського ОУЛМГ

У Каліфорнії повністю локалізували рекордну за площею природну пожежу



КИЇВ. 20 вересня. УНН. Пожежні повністю локалізували природну пожежу на півночі Каліфорнії, визнану найбільшою за площею в історії цього американського штату. Про це в середу повідомили представники Федеральної служби охорони лісів США, інформує УНН.

Як наголошується в повідомленні, розміщеному на сайті відомства, пожежа, названа на честь округу Мендосіно, де вона спалахнула в липні цього року, “локалізована на 100%”. Її загальна площа перевищила 1,86 тисяч кв.м. км.

За даними влади, полум’я за два місяці знищило понад 150 будинків і близько 280 будівель в округах Колуза, Лейк і Мендосіно. Пожежа привела до евакуації декількох тисяч чоловік, багато з яких вже повернулися до своїх домівок. При гасінні вогню загинув один пожежник. Причини початку загоряння досі не встановлені.

Як повідомляв УНН, минулого місяця пожежник з американського штату Юта загинув, борючись з найбільшою природною пожежею в історії Каліфорнії.

Джерело: УНН

У київських лісах Дарницького ЛПГ завелися дивовижні короїди - Борейко

У київських лісах Дарницького лісопаркового господарства завелися дивовижні короїди, які виїдають ліс квадратами і прямокутниками. Так само тут ростуть дивовижні сосни, які навчилися теж сохнути квадратами і прямокутниками. Подивіться на перший знімок, він недавно зроблений Київським еколого-культурним центром з літака. На фото-лісу Дарницького лісопаркового господарства, в яких з висоти пташиного польоту прекрасно видно вирубки прямокутної і квадратної форми. Лісники постійно заявляють, що вони борються з короїдом і всихають соснами за допомогою вирубки дерев. Таким чином, якщо вірити лісникам, виходить, що сосни і короїди знають геометрію, інакше чому ж пояснити рівні геометричні фігури вирубок у вигляді квадратів і прямокутників?

Насправді ж лісники, під виглядом боротьби з короїдом і висиханням сосен ведуть звичайну комерційну заготівлю здорових дерев для продажу. За 15 років в лісах Києві ними знищено 2300 га лісу або 1 млн. Живих здорових дерев.

Практично весь ліс Києва лісниками (а не короїдами) перетворений в даний решето, в чому можна переконатися за допомогою другого знімка-це Дніпровське лісництво Дарницького ЛПГ - (місця вирубок на ньому обведені червоними кружками).

Слід сказати, що з-за лісників з їх рубками лісу в Червону книгу України вже занесено 122 види тварин і рослин. Рубки знищують місця проживання цих видів-наприклад рисі, ведмеді, жука-оленя, кажанів, багатьох видів хижих птахів.

І ще один цікавий факт. Ліси міста Києва мають площу трохи більше 30 тис. Га. а ліси Вінницькій, Черкаській, Хмельницькій областей (кожної окремо) мають площу в 10 разів більше, ніж ліси Києва. Однак чомусь саме в лісах Києва вирубано суцільними рубками більше лісу (розрахунку до загальної лісової площі), ніж в кожній з перерахованих вище областей.

На фото = ось так кадратамі і прямокутниками жеруть ліс дивовижні київські короїди


19 вересня 2018

Традиційні методи економічної політики – роблять Україну приреченою

Вирішення економічних проблем та створення хоча б яких небуть умов для розвитку господарства актуальне для України як ніколи раніше.

Однак, все те, що пропонується більшістю наших політиків та чиновників залишається у рамках «добре перевірених досвідом» традиційних рекомендацій. Мова йде про маневри податкової політики, про політику приватизації – націоналізації, регулювання зайнятості і відсоткової ставки.

Тобто, не далі ніж ідеї Кейнса, з деякими доповненнями Фридмана та інших видатних «гуру». Однак, практика показує, що такий прямолінійних рух, відсутність власної креативності не лише перешкоджають досягненню цілей економічної політики, а навпаки, погіршують ситуацію, яка склалася, змінюючи її положення з «важко і ризиковано» на положення «загальної кризи».



Як олігархи «добивають» український ліс?

До прикладу, розглянемо актуальну ситуацію в галузі лісового господарства.Про кризу в цій сфері написано вже достатньо. Але влада продовжує радувати нас сюрпризами. Спроби законодавчої заборони на експорт підірвали можливості галузі у привабленні інвестиційних ресурсів і знизили інвестиційну привабливість галузі й країни загалом. Хоча президентом Порошенком й було накладено вето на законопроект, а згодом відбулось переопрацювання його Верховною Радою, «осад все ж залишився».

Сприяючи інтересам фінансово-промислових груп та логіці особистого політичного піару прем’єр-міністра Гройсмана, в подальшому відбулася спроба «вирішити лісову проблему» завдяки абсолютно непродуманому рішенню «Укрзалізниці» про заборону експортних перевезень, яка ледь не викликала колапсу всієї економіки (про це почали говорити металурги та шахтарі через недостачу вантажних вагонів).

Зараз розпочалась ініційована кампанія по загальній перевірці лісгоспів. 13 вересня в ЗМІ з’явилася інформація про те, що прокуратура, спільно з Національною поліцією проводять обшук в 6 лісгоспах Харківської області і на підприємствах контрагентах. Кожен обшук і кожна така перевірка спричиняє зупинку діяльності компанії на невизначений термін і, відповідно, спричиняє матеріальну шкоду, яку ніхто й ніколи не компенсує. Сприяють процесу тероризування лісового господарства й наші депутати, які, скоріше всього, змушені повертати бездарно витрачені на такий «лобізм» гроші олігархів.



Податковий «зашморг» в спритних олігархічних руках

10 липня 2018 року Верховна Рада прийняла закон №2497-VIII «Про внесення змін в Податковий кодекс України і інші законодавчі акти з ціллю стимулювання діяльності сімейних фермерських господарств». Цей закон знову продемонстрував хибну практику нашого парламенту називати закони абсолютно не так, як слід було б їх назвати, виходячи з їх змісту. Мабуть, щоб обдурити громадськість і зберегти свої інтереси. Фактично, в зазначеному законопроекті, йдеться про збільшення податкового навантаження лісгоспів, які тепер будуть змушені платити як земельний податок, так і рентну плату за використання лісових ресурсів. Сама ж ставка, по суті, нового податку, буде встановлюватися місцевими радами.

При встановленні податкової ставки в 0,1% збитковими стануть близько 100 діючих підприємств галузі з 284, при ставці в 1% – прибутковими залишиться тільки 44 лісгоспи, при ставці ж в 3% – ВСІ лісгоспи України будуть змушені припинити свою роботу. Навіть при збільшенні цін на продукцію лісової галузі у два рази, підприємства не зможуть оплатити додаткове податкове навантаження. При такому рівні цін, продукція вітчизняного ліспрому не користуватиметься жодним попитом і, слідом за лісгоспами, доведеться визнавати банкрутами і підприємства лісопереробної і меблевої галузі. А в чому ж тоді справжній сенс прийнятих поправок?

Кому це вигідно?

Справжній сенс подібної «законотворчості» якраз і полягає в тому, щоб створити умови для банкрутства підприємств галузі. Слідом за банкрутством буде проголошена приватизація підприємств (треба ж відзвітувати про успішність чергової хвилі приватизації, яка ніяк не хоче «зрушуватися з місця» і не виправдовує покладених на неї надій (замість запланованих на 2018 рік 22 млрд. гривень доходу, від неї вдається одержати не більше 4 млрд. гривень).А кому потрібна приватизація лісгоспів? Звичайно ж, всім відомим нашим олігархам, панам Юрушеву, Косюку і компанії. Замість того, щоб піднімати технологічний рівень галузі, залучати в неї інвестиційні ресурси, перебудовувати менеджмент «кам’яного віку», олігархи думають тільки про власні надприбутки. А вони, при існуючій ситуації, можливі тільки в тому випадку, якщо ціна на вихідну сировину буде мінімальною. Не вийшло цього досягти шляхом експортного мораторію, візьмемо своє іншим шляхом, мабуть, вирішили олігархи. Приймаючи рішення про зміну податкового навантаження лісгоспів, наші депутати, чомусь не стали говорити про ліс, як «національне надбання». Хоча, раніше, при ухваленні мораторію на експорт лісу, про це було сказано багато слів. Пояснюється це просто: наші олігархи звикли вважати ліс своєю власністю, а свої інтереси – інтересами народу.

Як же можна вирішити проблеми лісового господарства України?

В галузевому експертному співтоваристві запропоновано вже чимало цікавих і ефективних проектів реформування галузі, здатних надати їй імпульс розвитку, зберігаючи привабливість для приватного інвестора і задовольняючи інтереси всіх українців в збереженні державних лісів. Такі пропозиції були запропоновані Офісом ефективного регулювання (BRDO) і проектом Світового банку Сприяння реформі лісового сектора в Україні (PROFOR):

Серед першочергових заходів можна виділити:

1) розробка та широке обговорення з професійною спільнотою економічного і правового механізму бізнес-процесів в галузі, окремої Стратегії розвитку лісового господарства;

2) прийняття законодавства та відповідних нормативних актів про обов’язкове «чіпукання» всіх лісових насаджень, а також системи електронного моніторингу всіх господарських операцій з деревиною;

3) розробка заходів податкового стимулювання, а не удушення, розвитку лісгоспів;

4) прийняття комплексних законів про доступ до природних ресурсів України, про природну ренту.

На щастя, ці пропозиції були почуті – був прийнятий Указ Президента «Про додаткові заходи щодо розвитку лісового господарства, раціонального природокористування та збереження об’єктів природно-заповідного фонду», був розроблений цілей ряд необхідних законів, зокрема законопроект № 8238 Закону про внесення змін до Лісового кодексу України (щодо удосконалення механізму фінансового забезпечення лісової галузі). Однак ці ідеї не були сприйняті цілою низкою як депутатів, так і міністрів – вони розуміють, що прийняття цих рішень підніме галузь і вони втратять можливість забрати український ліс за безцінь.

Матеріал підготовлений експертами “Екологічна Ліга України”http://ecoleague.com.ua/2018/09/17/традиционные-методы-экономической-п/