Віктор ПАРФЕНЮК

Ліс вибирає своїх захисників, щоб разом стати сильнішими

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

Прогноз пожежної небезпеки

на наступні три дні

четвер, 16 серпня 2018 р.

Під Києвом лісника Державного управління справами затримали на хабарі (ФОТО)



В Киевской области правоохранители разоблачили и.о. главного лесничего ГО «Лесное хозяйство Белозерское» на получении им неправомерной выгоды в размере 8000 гривен

Об этом сообщили в прокуратуре Киевской области.

Указанные средства он требовал от гражданина за занижение стоимости пиловника хвойных пород.

В настоящее время проводятся следственные действия.

Его действия квалифицированы по ч.3 ст.368 (получение неправомерной выгоды должностным лицом) УК Украины.

Санкция статьи предусматривает наказание в виде лишения свободы на срок до 10 лет с конфискацией имущества.



Таке життя: торф на Тернопільщині люблять більше, ніж ліс (фото, відео)

Проблему надмірної вирубки лісів депутати обговорювали дуже довго, але результативним голосування все одно не стало. А от із торфом політики розібралися швидко – родовище на Шумщині представникам партії «За життя» не віддадуть.

Нагадаємо, перше засідання 10 сесії Тернопільської обласної ради провели 9 серпня. Тоді ухвалили близько 80 питань (про найцікавіше читайте ТУТ, ТУТ і ТУТ прим.).

«Ми не зупинимося і будемо вимагати заборонити експорт дров»


Подолати вето Президента Петра Порошенка на Закон «Про збереження українських лісів і запобігання незаконному вивезенню необроблених лісоматеріалів» закликали депутати від Радикальної партії. Через це на засідання приїхав перший заступник голови бюджетного комітету Верховної Ради Василь Амельченко.


Він переконував, що Україну і українців грабують. За кордон виводять не дрова, як йдеться у документах, а так звану ділову деревину. Про повну підтримку вимог щодо припинення нищення лісів висловилися і представники «Самопомочі». Спільну думку однопартійців висловив народний депутат Тарас Пастух.

– Проекти законів часто ніхто із депутатів не читає, – каже він. – Коли ми ухвалювали той закон, то головне завдання було – побороти контрабанду. За даними ЄС, вони отримали 411 тисяч тонн високоякісної деревини, хоча, за даними української митниці, в Європу вивезли 11 тисяч тонн ділової деревини. З цих цифр можна зробити висновки про масштаби контрабанди і корупції.

Політики переконували: йдеться не лише про знищення природи, а й про те, що в українців крадуть робочі місця і достойні зарплати. Адже додану вартість із нашої сировини створюють на фабриках у ЄС, а нам уже привозять готові меблі.


Втім, одностайності у залі чекати було годі. Спершу до трибуни пішов начальник управління Держлісагентства України в області Олег Яремко. Він переконував, що чинний закон цілком внормовує дії на ринку вирубки лісів. Зокрема, на Тернопіллі продають незначну частку ділової деревини, причому всю – через систему «Рrozorro».

– Місця вирубки ми відразу засаджуємо молодим лісом, – стверджує він. – Наприклад, цього року нам навіть вдалося завдяки невикористовуваних земель збільшити залісненість.

Підтримав виступаючого голова обласної держадміністрації Степан Барна.
– Внормувати продаж ділової деревини треба! – каже він. – Але заважати господарській діяльності не можна. Ліс – це ще й сировина для деяких успішних нині підприємств, а ми можемо одним махом їх знищити.
Голова ОДА зауважив, що у лісовому господарстві Тернопілля працюють 1,5 тис. людей. Причому зарплата там – «біла» і в середньому становить 8 тис. 900 грн.
Результат голосування був очікуваним. За першим разом, у залі знайшлося 32 голоси «за», а за другим – навіть менше, лише 28. Тож питання не пройшло.
«Замість того, щоб допомагати українцям боротися з контрабандою лісу — «бепепісти» її покривають! Рішення обласна рада так і не прийняла: 32 – «ЗА» із 52 можливих, – написав відразу Богдан Яциковський на своїй сторінці у «Фейсбуці». – Ліс – це наша валюта. Його не можна продавати як сировину – за безцінь. Ми самі можемо виробляти з нього меблі, двері, будівельні конструкції та інші готові вироби. Ми не зупинимося і будемо вимагати заборонити експорт дров, що відповідає інтересам України, а також міжнародним домовленостям!»
Видобувати торф на ділянці «Руська Гута» не дозволили
Натомість про інше наше багатство – торф – у Тернопільській облраді цього разу подбали. Зокрема, депутати дружно відмовили у погодженні підприємству «Тернопільтеплоенерго» спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування торфу на ділянці «Руська Гута» родовища «Cтарники», розташованій у Шумському районі.


Виніс таке питання на розгляд колег голова постійної комісії з питань охорони навколишнього природного середовища та природокористування Петро Гадз. Це навіть здивувало частину його колег, адже напередодні у ЗМІ з’явилася інформація про те, що кінцевим бенефіціаром цього проекту є проросійські сили. Наприклад, керівником підприємства начебто є представник партії «За життя». Через це і рішення комісії було негативним, тобто – «відмовити».
– Я здивований появою цього проекту у порядку денному, – каже депутат Віталій Фидрин. – Ми категорично проти того, щоб у нас працювали і збагачувалися люди, які мають бодай найменший стосунок до проросійських сил. Адже згодом за ці гроші відбувається фінансування армії, яка вбиває наших людей.
Відтак він порадив правоохоронним органам перевірити інформацію на взаємозв’язки окремих політиків і бізнесменів із проросійськими силами. До речі, за процедурою, проголосувати «за» або «проти» треба було обов’язково. Тож після пояснення голови облради Віктора Овчарука, що підтримати треба не надання ділянки, а рекомендацію комісії, більшість у раді на це погодилася.

Фото і відео автора, а також із відкритих джерел
http://teren.in.ua/2018/08/16/take-zhyttya-torf-na-ternopilshhyni-lyublyat-bilshe-nizh-lis-foto-video/

Чагарники на Поліссі гасили дві доби


Дві доби горіли у Рокитнівському районі чагарники та суха рослинність.

Це було неподалік села Єльне. Рятувальники повідомили, що у середу увечері пожежу, яка не загрожувала селу, а лише лісу, вони вже загасили. І зняли місце події з квадрокоптера.

Тим часом голова Рокитнівської райдержадміністрації Микола Кушнір провів виїзну нараду з питань загорання торф’яника в урочищі «Гнійне», що знаходиться поблизу села Єльне (близько 10 км), а також межує з сусіднім Дубровицьким районом.

Посадовці на місці вивчили схему урочища «Гнійне». Основною причиною загорання є спекотна погода. За інформацією лісництв вже близько 100 га прогоріло, на даний час горить близько 2-3 га. Для локалізації пожежі спільними зусиллями Єльнівського лісництва та Клесівського ДЛГ проводяться відповідні роботи, торф переорють за допомогою спеціального трактора «катапіллера». Також, на місцях загоряння чергує пожежний автомобіль, разі виникнення додаткового місця загорання пожежники спільно з місцевими жителями використовуватимуть «помпи» з водою. А голова Томашгородської сільської ради Володимир Яцкевич проігнорував запорошення на виїзну нараду, повідомили на веб-сайті Рокитнівської РДА.

Волков должно быть больше


Радослав Слюсарчик, Сильвия Щютковская

(Опубликовано: Dzikie zycie, 2011, № 6, стр. 5-7, перевод А. Гориславской).

Не отгремело еще дело отстрела для научных исследований 42 лосей, которое возмутило общество и движение защитников природы. Охотничьи подступы касаются в этот раз волков, которые в Польше находятся под надежной видовой охраной и под угрозой вымирания в масштабе Европы.

Волк был помещен в список охраняемых видов в 1998 году, после многолетних стараний организаций, связанных с охраной дикой природы. Ранее на волков можно было охотиться практически на территории целой страны. Кампания “Дикое прекрасно” принесла полный успех. Благодаря международным акциям протестов, действиям “Воюющей Пущи”, инициированию акции по отправке писем и петиций властям, поддержке ученых (в том числе Государственного Совета Охраны Природы), волки были взяты под полную охрану.

Когда давление со стороны охотников ослабело, началось постепенное восстановление популяции волка в Польше. Несмотря на высококачественную охрану, волки все время становились жертвами разных происшествий: отстрела трансграничных популяций в Словакии, Украине и Беларуси, аварий на дорогах, погибали в силках, которые оставляют на копытных животных. Регулярно фиксировались инциденты нелегального отстрела волка из охотничьего оружия.

Во многих регионах Польши (главным образом в воеводстве подкарпатском) нападки СМИ усложняли формирование в обществе одобрения высококачественной охраны волка. Несмотря на смертность, волки медленно возвращаются в леса западной и центральной Польши, в которых ранее были истреблены.

Атаки охотников
Сегодня, спустя свыше 13 лет охраны волка, возвращаются идеи о его отстреле. Парадоксально, но их обоснованием является красота вида.

В 2009 г. Главная Школа Сельского Хозяйства в Варшаве получила европейские фонды на реализацию проекта под названием “Разработка государственных стратегий распоряжения конфликтными и избранными видами, находящимися под угрозой”. Одной из целей проекта ГШСХ

является, помимо прочего, разработка программ охраны государственных популяций больших хищников, а результатом всего мероприятия должна стать разработка принципов поведения, гарантирующего охрану государственных популяций этих животных, указание решений, позволяющих избежать конфликтов, а также облегчение распространения волка в западных регионах страны. Это в теории.

В рамках проекта ГШСХ провела тренинги, на которых заинтересованные стороны должны были дискутировать, как эффективней защищать волка в Польше. Однако вместо разговоров о конкретных действиях, гарантирующих укрепление популяции волка, дискутировали о том, как распоряжаться хищниками на территории страны. Одним из инструментов управления популяцией было бы охотничье истребление волков.

Здесь начинается первый конфликт между целями проекта и реальностью. Программа охраны волка (неудачно или целенаправленно названная стратегией ведения хозяйства) не способствует действиям в интересах охраны природы. Составление программы является обязанностью государства, возникающей из государственных законов, а точнее из Закона об охране природы.

Этот закон четко определяет сферу и принципы программы охраны. Среди них – способы совершения охранных действий, которые гарантировали бы укрепление популяции волка в Польше. Чтобы эффективно защищать волка, следует, прежде всего, исключить факторы, угрожающие этому виду: отстрел трансграничных популяций, осуществляемый у наших соседей, фрагментацию жилищ, обеднение природной кормовой базы, аварии на дорогах, отстрелы из охотничьего оружия. В записях закона нет ни слова о распоряжении или управлении популяцией. Программа охраны волка, в обязательных юридических рамках и в рамках положительной практики, должна глубоко рассматривать указанные выше угрозы и представить их системное решение.

Размышления о возможности получения волка подходят скорее для охотничьих бесед у костра, но не для международной дискуссии о стратегии охраны вымирающих видов.

Охрана путем отстрела
На тренингах стали выразительно заметны расхождения между пониманием понятия общественной ценности волка.

Для охотников она материальна и измеряется в виде трофея, а, следовательно, конкретных денег. Трофеи из хищника – это самый ценный сувенир с охоты, являющийся предметом признания и объектом зависти со стороны других охотников. Будучи охотничьим видом, волк вернется в круг интересов охотников, а сейчас как животное, которое охраняется, он не представляет для них материальной ценности. Кроме того, волк является конкурентом в местах ловли, потому что охотится на тех же животных, что и охотники (напр. олени), следовательно, создает материальные потери для охотничьих кругов.

Иначе понятие общественной ценности понимают естествоведы и широкая общественность. Присутствие волка свидетельствует о большой степени природности экосистемы, а его охота на диких копытных млекопитающих воспринимается как проявление естественных влияний между видами в лесных экосистемах.

Общественная ценность измеряется в этих группах осознанием присутствия всех элементов экосистемы (биоразнообразие). Экономическая ценность исчисляется в виде средств, необходимых на сохранение или возвращение к первичному состоянию экосистем, подверженных давлению человека. Примером могут послужить немцы, которые выделяют ежегодно несколько десятков миллионы евро на сохранение среды от фрагментации, понимая, что это дешевле, чем борьба с ее последствиями.

Концепция, описывающая управление популяцией волка, допускала бы охотничье получение этих животных. Главным аргументом, дающим возможность отстрела, является необходимость получения полного одобрения охотников для высококачественной охраны волка. Доказано, что изменение отношения этой общественной группы к волку и пресечение нелегальных отстрелов, которые значительно ущемляют популяцию в Польше, будут возможны только в случае “обещания” охотника добывать этих животных по закону. Знаменательно, что исходной точкой в каждом высказывании со стороны представителей этих кругов была декларация об общей цели – охране волка в Польше.

Раз много, раз мало
Обосновывая замысел отстрелов, доказано, что состояние популяции волков на протяжении периода высококачественной охраны не изменилось, поскольку значительная часть популяции ежегодно истребляется охотниками на базе ведения легальных охот. Почти одновременно поднимались голоса,

что волков уже так много и так распоясались, что представляют реальную угрозу для охотничьих хозяйств и мест пропитания. И здесь появлялось следующее предложение – нужно регулировать популяцию в превентивных целях. Нетрудно догадаться, что в дискуссии не учитывали какое-либо логическое обоснование выводов. Главным было одно – получить возможность охоты на волка.

Трудно поверить, что введение легальных отстрелов исключит те, которые совершается в разногласии с законом. Одобрение отстрела вида, который строго защищается в Польше и под угрозой в масштабах Европы, является сомнительным способом решения проблемы браконьерства. Или средством спасения от правонарушения является полная ликвидация закона? Следуя такой логике, в правилах о дорожном движении следует отменить ограничения скорости на застроенных территориях, потому что они мало уважаемы среди водителей и плохо патрулируются полицией. Такая аргументация просто абсурдна.

Следование законам должны обеспечивать строгие правила, которые будут беспрекословно уважаемы учреждениями охраны природы и правоохранительными органами. Нельзя одобрять правонарушения и причинение вреда окружающему миру, браконьерство, потому что последствия этого обернутся против нас.

Закон на стороне волка
Несмотря на многократные объяснения, главным образом работниками Генеральной Дирекции Охраны Среды, представителями Общества для Природы ” Волк”, а также Организации в интересах Всех Существ, что в нынешней юридической ситуации обещанный охотникам отстрел волка провести невозможно, противники строгой охраны волка не отказались от своих намерений. Нужно добавить, что разрешение на отстрел волка сейчас выдается. Оно должно быть обоснованно и продиктовано, вне всяких сомнений, необходимостью, базируясь на существенных аргументах.

Следует напомнить, что к строгой охране волка в Польше обязывают государственные и международные законы: Закон об охране природы, Бернская Конвенция, Вашингтонская Конвенция и Жилищная Директива. Вступая в Евросоюз, Польша взяла полную ответственность за охрану природного наследия Европы – в том числе, приоритетных видов, к которым относится волк.

Дополнительно в 2007 г. Польша отправила в Европейскую Комиссию доклад, касающийся состояния охраны жилищ и видов, являющихся предметом заинтересованности Европейского Сообщества. В отчете, касающемся волка, состояние его охраны в горном районе определено как соответствующее, а в других частях страны (то есть на его большинстве территории) малоудовлетворительное. Отправленный Комиссии доклад – это точка отсчета для будущих оценок эффективности применяемых польским государством процедур, гарантирующих стабильное наличие жилья и видов под соответствующей охраной. Оценка того, как Польша сделала все, чтобы сохранить или воссоздать соответствующее состояние охраны волка в Польше, начнется в 2012 году.

Нынешний уровень знаний об охране волка указывает на высокую степень угрозы и необходимость участия в решении проблемы Государственного Совета Охраны Природы, Института Биологии Млекопитающих ПАН, природных организаций также Министерства Окружающей Среды. Стоит упомянуть здесь выводы, сделанные в публикации, подготовленной Инспекцией Охраны Окружающей Среды в рамках Государственной Системы Мониторинга: “Следует сохранить надежную охрану вида, с возможностью создания временных охранных поясов вокруг мест расплода”, а также “На пространствах обитания волков следует предотвращать и смягчать конфликты с выращиванием хозяйских животных”.

Волков может быть больше
Согласно последней инвентаризации, проведенной управлениями лесного хозяйства и национальными парками, на территории страны численность популяции волка находится на уровне 750 особей. Опираясь на разработанную в Институте Биологии Млекопитающих ПАН в Беловежи модель пригодности жилищ для волков в Польше, удобное жилище могло бы потенциально “вместить” около 1540 волков. Из результатов упомянутой инвентаризации видно, что сейчас едва половина этих жилищ в Польше заселена. Следовательно, этот хищник не наступает, но в то же время все еще рано делать выводы о том, что это хорошо.

На тренингах дискутируют также над идеей ведения мониторинга популяции волка охотниками. Осуществляемая с 2000 года инвентаризация волка и рыси показывает, что инвентаризация, координированная Институтом Биологии Млекопитающих ПАН, и осуществляемая работниками Государственных Лесов и заповедников, возможна к выполнению.

В то же время мониторинг, который ведут охотники, содержит огромную ошибку. Достаточно вспомнить согласие на отстрел 60 волков в 2006 г., отправленное министру окружающей среды Польским Союзом Охотников, в котором указано было 1200-1300 волков при фактической численности популяции в 550 особей. Из вышеупомянутого следует, что мониторинговые исследования не могут совершать организации, непосредственно заинтересованные в охотничьем получении волка, потому что в своих оценках они предвзяты.

Кроме того, ведение мониторинга членами охотничьих кругов в обмен на возможность отстрела волка превратилось бы в торговлю видом, который подлежит охране, его произойти не должно.

В этой ситуации наиболее рациональным подходом было бы ограничение действий, которые могут привести к ухудшению необходимого уровня охраны вида. Попытки введения в программу охраны записей, которые дают возможность отстрела волка, это выбор не в том направлении, компрометирующий государственную и международную систему правосудия. Также это пренебрежение столетними стараниями научных и общественных кругов, действующих в интересах охраны волка. И что самое существенное – посягают они на вид, находящийся под строгой охраной. Это шаг назад – как для идеи охраны природы в Польше, так и для ее прагматичных оснований. Польская система охраны волка считается в Европе образцовой и определяющей высокие стандарты. Во многих соседних странах движение охраны природы стремится именно к той системе высококачественной охраны волка, которая функционирует в Польше.

«Через ваш мораторій ми лишимось без роботи»: волинські лісівники висловили своє обурення радикалам



На Волині лісівники зустрілись з депутатами обласної ради від Радикальної партії Ляшка, аби висловити їм своє обурення з приводу заборони експорту лісу-кругляка, що негативно впливає на діяльність лісництв області.

Зокрема, у смт Цумань відбулась зустріч працівників місцевого лісогосподарства та ДП «Ківерцівське ЛГ» з депутатами Юрієм Ройком, Анатолієм Грицюком і Володимиром Дейною (БПП «Солідарність»).



Так, в.о. директора ДП «Цуманське лісове господарство» Юрій Фролов розповів, що з початку року фіксується зниження показників господарської діяльності підприємства.

«Для нас на сьогодні гостро стоїть питання обмеження експорту круглої деревини. Для прикладу я просто наведу статистику по рентній платі, тобто, лісовий дохід за користування до лісових господарств у І півріччі 2017 року сплачено 1 315 000 гривень, у І півріччі 2018 сплачено всього 473 тисячі.

Лісовий дохід до державного бюджету у 2017 році було сплачено 2 834 000, а вже в І півріччі 2018 року - 407 тисячі. Я вважаю, що це катастрофічне зниження показників підприємства. Це пов’язано не лише з забороною реалізації закордон лісу-кругляка, а й наявністю заповідних територій. Тому нам дуже важко спрогнозувати, що з нами буде завтра», - зауважив директор Юрій Фролов.

Зокрема, лісівники нарікають на те, що в їхній сфері назрівають масштабні кадрові проблеми. Мовляв, санітарні рубки проводити треба, однак нині дуже важко отримати дозвіл на їх проведення від відповідних екослужб. Дуже часто ця процедура займає півтора-два місяці.

Тож лісівники просять депутатів повпливати на це і прискорити цей процес на законодавчому рівні. Більше того, нині на підприємствах деревини у надлишку, а місцевих підприємств не є вдосталь, аби реалізувати її на внутрішньому ринку.

«Наше підприємство – одне з найбільш успішних, ми справно сплачуємо податки і всі платежі, у нас хороші заробітні плати, іде ріст кількості робітників і заробітна плата від 4500, а середня – 8676 гривень. Ми ріжимо «вальожник» і сухостій, хворі дерева. Ми 100% виконуємо план, але в нас нема державної підтримки… Ми не маємо достатнього місцевого ринку, аби реалізовувати ліс у таких обсягах.

А за кордоном наша деревина коштує в рази дорожче. Тому ця призупинка збуту деревини неабияк б’є по нашій діяльності. Ми не можемо дивитись назад, нам хочеться розвивати лісове господарство і нормально працювати, а не боятись того, що завтра частину працівників доведеться звільнити, бо немає з чого платити зарплати», - наголошує директор ДП «Ківерцівське ЛГ» Віталій Каращук.

За його словами, покупці на внутрішньому ринку зараз активно скидають ціну, бо знають про те, що на складах підприємства створюються надлишки продукції. Тому, на думку Віталія Каращука, це призведе до обвалу ціни, а відповідно -- до недоотримання коштів по реалізації.



Цілком ймовірно, що виникне проблема з виплатою заробітної плати та сплатою податків до бюджету. Тож, на переконання директора ДП «Ківерцівське ЛГ» Віталія Каращука, потрібно негайно взятись за вирішення проблеми, яка виникла у лісовій галузі через заборону експорту лісу-кругляка та призупинкою експорту дров’яної деревини.

«Через це у нас іде накопичення деревини на лісосіках, бо ми не маємо куди збувати. Крім того, всихається ліс через дію комах-шкідників, через що накопичується короїдна маса. Заборона на експорт не вирішує проблему нелегальних вирубок, масового всихання лісу, проте має негативний вплив, адже, продаючи ліс за кордон, держава отримувала б значно більше надходжень до бюджету, оскільки ціни на ліс за кордоном значно вищі.

Наш підприємець не готовий платити ціну за ліс таку ж як і іноземний імпортер та й виробничі потужності з переробки деревини не здатні в повному обсязі переробити ту кількість та якість лісосировини, що заготовляється лісопідприємствами», - наголосив Віталій Каращук.

Його позицію підтримують обидва колективи Цуманського та Колківського лісових господарств, які з’їхалися, аби висловити своє обурення.



Працівники лісгоспів вирішили запитати представників влади, чого їм чекати завтра, чому нема стабільності, куди дівати дров’яну деревину. Та найбільше їх цікавило те, де ще, окрім лісгоспів, можна знайти належно оплачувану роботу. Адже єдиним варіантом після звільнення для багатьох є заробітки за кордоном.

Депутат Волинської обласної ради Юрій Ройко погодився з тим, що ситуація з лісом нині плачевна. Мовляв, він – єдиний у спецкомісії фаховий спеціаліст у лісовому господарстві, а тому як ніхто розуміє, що таке зниження якості деревини через поширенні шкідників і чому важливі санітарні рубки.

Однак, на його переконання, питання діяльності лісових господарств стояло б не настільки гостро, якби в країні були наявні потужні деревообробні підприємства, які системно скуповували б ліс за належну ціну. Мовляв, тоді прийняття заборони на експорт лісу не так гостро вдарило б по волинських лісгоспах.



«Я розумію, що лісогосподарські підприємства нашого регіону є бюджетоутворюючими підприємствами. Я усвідомлюю, наскільки вам не легко, адже на ваші плечі лягла відповідальність через відсутність державної підтримки. Це велика помилка, що лісову галузь позбавили бюджетного фінансування. Але… У суспільстві існує така думка, що лісник – одразу лісокрад. У багатьох випадках ці претензії безпідставні. Але давайте будемо відверті: є багато порушень у лісовій галузі», - заявив Юрій Ройко.

Його колега по партії Анатолій Грицюк взагалі заходився розповідати про виробництво меблів, масштаби крадіжок лісу та нелегального експорту кругляка за кордон під виглядом дров. Тим не менше, він визнав, що ситуація з впровадженням мораторію на реалізацію деревини та призупинка продажу дров за кордон б'є по лісових господарствах. Мовляв, ринок деревини та започатковані реформи в лісовій галузі рано чи пізно, але приведуть до того, що державних лісгоспів не буде.



«Мені дорогий Ківерцівський район, я знаю більш-менш проблематику лісової галузі. Тому я пропоную узагальнити вашу пропозицію і через звернення депутатського корпусу обласної ради, зрештою, і Верховної Ради публічно озвучити і підняти це на рівні держави. Я розумію, що треба розвивати місцевий ринок і аби інвестори заходили, ставили підприємства і закуповували лісосировину та реалізовували її на внутрішньому ринку. Он чергова сесія запланована на 13 вересня, то, думаю, ми до того часу встигнемо сформувати пропозицію щодо проблем лісівників», - запевнив Анатолій Грицюк.

Зрештою, обговоривши основні проблеми лісової галузі, з якими зіштовхнулись Ківерцівське та Цуманське ЛГ, лісівники розійшлись. Тим не менше, вони очікують, що влада відреагує на їхні проблеми. Адже цим депутатам вони довірились одного разу і тепер розуміють, що в праві вимагати від них працювати в інтересах виборців, а не на благо своїх політичних лідерів.



https://pershyj.com/p-cherez-vash-moratorii-mi-lishimos-bez-roboti-volinski-lisivniki-vislovili-svoye-oburennya-radikalam-25836

На Херсонщині ліквідовано 2 пожежі в лісових масивах


Минулої доби у лісах області виникло 2 пожежі. Займання виявлені на територіях Гладківського та Новокаховського лісництв. Пожежі ліквідовані силами лісової охорони та пожежно-рятувальних підрозділів на загальній площі 0,790 га. Про це повідомляє ГУ ДСНС України у Херсонській області.

Безпосередньо від лісової охорони було залучено 7 одиниць техніки та 16 працівників, від підрозділів ДСНС 3 пожежних автомобіля та 11 рятувальників.

З початку року у лісах області зафіксовано 139 пожеж на площі 732, 980 га.


ВЧЕРА, 18:21

Через рубки Росія втрачає півмільйона гектарів первозданних лісів в рік



За результатами нового дослідження Всесвітнього фонду дикої природи (WWF), швидкість втрати первозданних лісів за рубок та створення лісової інфраструктури в Росії у 2016-17 роках перевищила відмітку в 500 000 гектарів за рік.
Показати повністю…

Якщо у 2001-02 рр. від лісозаготівельної діяльності в нашій країні щороку втрачалося близько 100 000 гектарів найбільш екологічно цінних, первозданних лісів, то в останні роки швидкість їх втрати зросла в 5 разів. Останні дані WWF1 говорять про те, що в минулому році лідерами за втрат диких, незачеплених антропогенною діяльністю лісових масивів стали Красноярський край, Архангельська область, Іркутська область. У цих регіонах у 2017 році було втрачено 184 000, 145 000 88 000 гектарів первозданного лісу відповідно.

WWF Росії звертає увагу: загальна площа лісового покриву Росії з кожним роком зростає – у тому числі за рахунок заростання занедбаних полів та інших факторів, АЛЕ екологічно цінних, первозданних лісів в нашій країні стає все менше. Ці праліси вчені називають малонарушенными лісовими територіями. Вони являють собою великі природні ділянки екосистем в лісовій зоні, які не зазнали значного господарського впливу. Їх виділення і збереження – визнаний на міжнародному рівні пріоритет в управлінні природокористуванням та охороною навколишнього середовища, а також одна з головних завдань WWF Росії.

Малопорушені лісу – самі екологічні цінні ділянки лісу, будинок зникаючих і рідкісних видів рослин і тварин. Їх збереження має величезне значення для запобігання подальших кліматичних змін. «Втрату малонарушенных лісових територій неможливо заповнити за рахунок нових посадок – вирощений на місці рубки лісу по своїй екологічної цінності ніколи не зрівняється з безповоротно втраченими екосистемами первозданних лісів. Це той випадок, коли кількість посадженого або самостійно виріс на покинутих землях лісу в осяжному майбутньому не перейде у якість. Неможливо компенсувати втрату малонарушенных лісів Землі, тому так важливо не допустити їх повного зникнення», — говорить Микола Шматков, директор Лісової програми WWF Росії.
Читайте також: Київ обрав СЦКК мішенню: Лавров висловився про ситуацію навколо центру координації

Росія не просто «велика лісова держава», але і одна з небагатьох країн світу, самі великими площами збережених первозданних лісів. Малопорушені ліси становлять 20% всієї лісової зони нашої планети – на них припадає 1,16 млрд гектарів. Згідно з дослідженням WWF, в Росії збереглося 255 млн гектарів малонарушенных лісів – це 1⁄5 від світових «залишків» первозданного лісу або 15,2% від території нашої країни. Здавалося б, значна цифра. Однак найбільш цінні з цих лісів можуть бути втрачені протягом найближчих десятиліть!

Як і у всьому світі, площа малонарушенных лісів в Росії швидко скорочується. В середньому, на Землі безповоротно зникає 8,7 млн гектарів дикого лісу в рік, з цих втрат на нашу країну припадає майже 20%, тобто 1,6 млн гектарів. В трійці країн-лідерів по площі втрачених малонарушенных лісів – Росія, Бразилія та Канада. Більш того, нещодавнє міжнародне дослідження вивело Росію на перше місце у рейтингу країн, де швидкість втрати первозданного лісу зростає найшвидше. У нашій країні порівняно з 2010-13 рр. темп втрат малонарушенных лісів виріс на 90%. Слідом за нами у цьому сумному для планети рейтингу – Індонезія (62%) і Бразилія (16%).

Чому Росія втрачає малопорушені лісу? Згідно з даними WWF, з-за лісових пожеж, спричинених людиною (60%), вирубок і створення лісової інфраструктури (23%), а також розвідки, видобутку та транспортування корисних копалин (17%). Нове дослідження WWF виявило п’ятикратне зростання втрати малонарушенных лісів за лісозаготівельної діяльності – ця загроза вимагає негайних, грамотних і узгоджених дій з боку влади, лісопромисловців і екологів.

WWF Росії проводить масштабну роботу щодо збереження найбільш цінних частин малонарушенных лісів, що перебувають в оренді лісозаготівельних компаній, через укладення добровільних безстрокових мораторіїв на рубки в цих зонах, а також за рахунок безумовного виконання компаніями вимог найбільш поширеною в нашій країні системи добровільної лісової сертифікації за схемою Лісової опікунської ради (FSC (Forest Stewardship Council®), яка сприяє запобіганню деградації лісів і виснаження лісових ресурсів нашої планети.
Читайте також: Серебряков розповів, чому в Росії "погіршується людський матеріал"

WWF Росії закликає Мінприроди Росії і відповідальних лісопромисловців виконати вимогу «Основ державної політики у галузі використання, охорони, захисту та відтворення лісів в Російській Федерації на період до 2030 року» та надати найбільш загрозливих малонарушенным лісовим територіям офіційний статус Національного лісового спадщини, захистивши їх таким чином від промислових рубок.

[1] Малопорушені лісові території Росії: втрати в результаті заготівлі деревини // К. Н. Кобяков, WWF Росії; С. В. Титова, Інститут географії РАН. / М.: Всесвітній фонд дикої природи (WWF), в друку

Уряд почав боротьбу з незаконним вирубуванням лісу


КОНТРОЛЬ

Міністр Кабінету Міністрів Олександр Саєнко провів нараду з питань перевірки державних підприємств, які належать до сфери управління Держлісагентства та інших відомств і займаються вирубуванням лісів та експортом лісоматеріалів, у межах урядової кампанії «Україна без контрабанди», а також у межах дотримання законодавства України про заборону експорту лісу-кругляка. Про це інформує прес-служба Міністра КМУ.

Як повідомляли, наприкінці липня Прем’єр Володимир Гройсман заявив, що контрабанда деревини у країні обчислюється 6—8 мільярдами гривень на рік. Тому уряд збирається відстежити весь ланцюжок цієї контрабанди, а підсумки розслідування у вигляді кримінальних справ буде оголошено і передано до антикорупційного суду.

Під час наради Олександр Саєнко нагадав, що Володимир Гройсман доручив ДФС, Нацполіції, Держаудитслужбі та Укрзалізниці стежити за перевезенням лісоматеріалів і виявляти будь-які схеми незаконного вивезення або ввезення цього виду продукції.

За даними Держаудитслужби, перші заходи на виконання цього доручення вже проведено: сформовано спеціальні робочі групи на центральному та регіональному рівнях. Держаудитслужба розпочала перевірку виконання Держлісагентством функцій з управління об’єктами державної власності в галузі ведення лісового і мисливського господарства, а також державного контролю за дотриманням вимог нормативно-правових актів щодо ведення лісового господарства. Нацполіція і ДФС запланували перевірки компаній, задіяних в експортно-імпортних операціях з деревиною на предмет дотримання ними вимог законодавства.

Відділ новин

середа, 15 серпня 2018 р.

Гори дров і розплідник для короїда: на Волині занепокоєні мораторієм на експорт лісу


На Волині лісівники стурбовані ситуацією у галузі, яка виникла через впровадження ряду законодавчих змін, зокрема, заборону експорту лісу та дров’яної деревини.

Про це йшлося у вівторок, 14 серпня, під час зустрічі трудових колективів ДП «Ківерцівське ЛГ» та ДП «Цуманське ЛГ» з депутатами облради.

За словами керівника Цуманського лісгоспу Юрія Фролова, заборона на експорт не вирішує проблему нелегальних вирубок, масового всихання лісу і має негативний вплив.

«Показники погіршуються. Я вважаю, що це пов’язане не лише з забороною на експорт, а й зі значними площами природно-заповідного фонду. Цуманський лісгосп має 7 лісів, 5 із них фактично не працюють. Хочу, щоб нас почули і зрозуміли, наскільки важко працювати у таких умовах і наповнювати бюджет», - сказав Юрій Фролов.

Він відзначив, що у Цуманській пущі масово всихає ліс через заборону вибіркових рубок і є 12 тисяч кубометрів деревини, яку знищує короїд. Ця цифра стрімко зростає.


Керівник Цуманського лісгоспу Юрій Фролов
«Заборона на експорт не вирішує проблему нелегальних вирубок і масового всихання лісу. Це має негативний вплив, адже, продаючи ліс за кордон, держава отримувала б значно більше надходжень до бюджету, оскільки ціни на ліс за кордоном значно вищі. Наш підприємець не готовий платити ціну за ліс таку ж, як і іноземний імпортер, та й виробничі потужності по переробці деревини не здатні в повному обсязі переробити ту кількість та якість лісосировини, що заготовляється», - наголосив керівник Цуманського лісгоспу.

Окрім того, Президент підписав закон щодо особливостей стимулювання фермерського господарства, згідно з яким лісівники будуть платити додатковий податок за землю.

Директор Ківерцівського лісгоспу Віталій Каращук зауважив, що ринок динамічно реагує на призупинення експорту дров’яної деревини. Нині на Волині є лише одне підприємство, яке її переробляє – «Кроноспан». Воно уже заявило про наміри зменшити ціну на ліс.


Директор Ківерцівського лісгоспу Віталій Каращук
«Йде накопичення дров’яної деревини на лісгоспах, бо ми її не вивозимо, не маємо куди збувати. Через це накопичується короїдна маса. Немає у нас потужностей, які здатні деревину переробляти. Ринок дуже гнучко на це реагує і зменшує ціну. Недоотримання коштів з реалізації, у свою чергу, буде тягнути за собою проблеми з виплатою заробітної плати, надходження податків до бюджетів усіх рівнів», - розповів Віталій Каращук.

Лісівники кажуть, що держава не створює умов для приваблення інвесторів, а це лише погіршує ситуацію. Волиняни також не хочуть купувати сухий ліс на дрова. Попри відсутність фінансування державні підприємства лісогосподарські підприємства вже 3 роки працюють за принципом самоокупності, забезпечують повне фінансування своєї діяльності і при цьому є бюджетоутворюючими у районі.

Працівники лісгоспів теж обурені станом справ, адже не знають, що буде далі, а їм треба годувати сім’ї.

«Якщо нічого не зміниться, то не тільки молодь, а й робітники, яким по 30-40 років, поїдуть працювати у сусідні країни. Пора закінчувати розвалювати лісову галузь і вставляти палки в колеса», - відзначив представник профспілки ДП «Ківерцівське ЛГ».



Натомість запрошені на зустріч депутати Волинської обласної ради Володимир Дейна, Юрій Ройко, Анатолій Грицюк, а також голова Ківерцівської РДА Валерій Ткачук запевнили, що готові допомагати лісовій галузі.

За словами депутата Юрія Ройка, потрібно зробити усе, аби люди не ходили з простягнутою рукою та не їздили за кордон у пошуках кращої долі. Держава має максимально працювати над створенням інвестиційного клімату, каже обранець громади. Однак не зміг відповісти на запитання чому «Радикальна партія», яка ініціювала законопроект, не запропонувала альтернативного виходу з ситуації.


Депутат обласної ради Юрій Ройко
«Склалася унікальна ситуація, коли представник Волині – депутат Володимир Бондар – виконує обов’язки голови Агентства лісових ресурсів України. Сподіваюсь, це сприятиме вирішенню проблем. Не потрібно було рубати з плеча і забороняти експорт по одній простій причині: не зайде за тиждень, місяць, та навіть і за півроку інвестор в Україну з готовим виробництвом», - зазначив Володимир Дейна. Він пообіцяв усіляко підтримувати лісівників та сприяти у вирішенні проблем.


Голова Ківерцівської РДА Валерій Ткачук і депутат Володимир Дейна













Директор природного парку «Цуманська пуща» Ігор Квач















Сьогодні, 15:17

Несмотря на вырубку площадь лесов на планете увеличилась



Спутниковые данные показывают, что с 1982 года площадь суши, покрытая деревьями, несмотря на активную вырубку, выросла на 7%, а пустого пространства без растительности стало меньше, говорится в статье, опубликованной в журнале Nature, пишет Ольга Добровидова в статье на nplus1.

- Смена модели использования земли — это одновременно и причина, и следствие глобальных экологических процессов. Например, вырубка лесов для расчистки пастбищ или полей меняет местный климат и сказывается на глобальном поглощении углерода экосистемами. По динамике землепользования можно судить о том, как идут эти глобальные процессы в различных регионах планеты, поэтому ученые используют спутниковые данные для ее анализа, - отмечает она.

Сяопэн Сун (Xiao-Peng Song) и его коллеги изучили спутниковые снимки Земли 1982-2016 годов, поделив всю поверхность суши на «пиксели» со стороной в 0,05 градуса и определив каждый в одну из трех категорий в зависимости от преобладающего растительного покрова: пустое пространство, кустарники и мелкая растительность и деревья выше пяти метров.

Выяснилось, что, несмотря на активную вырубку лесов для сельскохозяйственных нужд в тропиках, общая площадь суши, покрытой деревьями, за 35 лет выросла на 7,1 процента, или 2,24 миллиона квадратных километров, за счет приростов в субарктической, субтропической и умеренной зонах. Авторы подчеркивают, что в этом их данные расходятся с оценками Продовольственной и сельскохозяйственной организации ООН (ФАО), которая считает, что с 1990 по 2015 год общая площадь лесов на планете уменьшилась — частично расхождение, по их словам, можно объяснить методологическими различиями, например, в трактовке понятия «лес».

В целом в этот период площадь, покрытая деревьями, увеличивалась в горных экосистемах и уменьшалась в аридных и семиаридных. Самые большие потери пришлись на тропические экосистемы: так, среди стран больше всего леса, 385 тысяч квадратных километров, потеряла Бразилия, где он активно вырубается для сельского хозяйства. Леса на севере Канады, на Аляске и в центральной Сибири тоже уменьшились из-за природных пожаров, а в Восточной Европе и европейской части России деревьев, напротив, стало больше — ученые связывают это с зарастанием старых сельскохозяйственных площадей.

Площадь земель, покрытых мелкой растительностью, уменьшилась на 0,88 миллиона квадратных километров (1,4 процента). Пустого пространства стало на 3,1 процента, или 1,16 миллиона квадратных километров меньше, в основном за счет сельскохозяйственных регионов в Азии. Авторы считают, что примерно 60 процентов всех этих изменений приходятся на деятельность человека, а оставшиеся 40 — на естественные процессы, например, изменение климата.

Ученые считают, что человек активно влияет на лес и в особенности на тропические леса на протяжении не менее 45 тысяч лет. Для этого древние люди использовали самые разные приемы, начиная от контролируемого сжигания участков леса и заканчивая истреблением ряда видов растений и животных.

15.08.2018 21:00 | nplus1