Лісівник

Лісові господарства будуть передані в концесію

Уряд вирішив приватизувати майже 900 підприємств, ліквідувати понад 1 тис.

Прогноз пожежної небезпеки

на наступні три дні

А де пеньки?

пʼятниця, 21 липня 2017 р.

На Рівненщині відбудеться Перший Український Мисливський форум



29 липня любителі мисливських собак зможуть презентувати вихованців

Презентація порід мисливських собак пройде в рамках Першого Українського Мисливського форуму 29 липня у мисливсько-спортивному клубі «Сокіл».

Власники собак отримають чудову нагоду похизуватися здобутками своїх вихованців, а глядачі отримають порцію незабутніх вражень від захоплюючого спостерігання за граціозністю та досконалістю лайки та спанієля, ретривера чи сеттера. Чий чотирилапий виявиться найгарнішим, хто буде найспритнішим та найрезультативнішим – приходьте та дізнайтеся. Оцінювати конкурсантів будуть провідні експерти.

«Кожен завзятий мисливець підтвердить, що полювання на дикого звіра чи птаха стає в рази цікавішим і азартнішим, коли поруч є чотириногий помічник. Але виховання та дресирування мисливської собаки доволі непростий та тривалий процес, - зазначають організатори презентації,- впевнені, нашим гостям та глядачам буде цікаво подивитися на що здатні справжні мисливські собаки».

Крім того, форум буде привабливим не тільки мисливцям та власникам собак, а й широкому загалу. В рамках форуму пройде презентація позашляховиків, пейнтбольного клубу, розважальна програма, єгерські багатоборства, змагання зі стендової стрільби та виступ кінно-спортивної школи.

За повідомленням прес-служби
12:44 21.07.2017

Госдума прописала граждан в лесах


Экологи и ОНФ критикуют утвержденную депутатами лесную амнистию

Несмотря на возражения представителей парламентской оппозиции, Госдума приняла в третьем чтении законопроект о лесной амнистии, который разрешает гражданам, проживающим на землях лесов, оформлять их в частную собственность. Экологи опасаются отчуждения лесных земель вблизи крупных городов. В Общероссийском народном фронте (ОНФ) также говорят «о массовых потерях лесов по всей стране» из-за амнистии.
В последний день весенней сессии Госдума приняла законопроект о так называемой лесной амнистии в третьем — окончательном — чтении. Однако представители оппозиционных фракций — КПРФ, ЛДПР и «Справедливой России» — настаивали на переносе рассмотрения на осень, называя документ «сырым». «Проголосовано было с помощью одной фракции, но если три фракции возражают, где уважение к нам?» — сетовал лидер ЛДПР Владимир Жириновский. Глава лесной программы WWF Николай Шматков назвал «лоббизмом» принятие лесной амнистии в окончательном чтении «в такие короткие сроки, несмотря на претензии к тексту у других фракций».

Законопроект должен устранить разногласия в сведениях Единого государственного реестра недвижимости (ЕГРН) и лесного реестра, которые не позволяли гражданам, проживающим, например, в лесных поселках и военных городках, воспользоваться правами на местное самоуправление, жилище и приобретение земли в частную собственность. Изменения коснутся Земельного, Градостроительного и Лесного кодексов РФ. Основная причина правки, как ранее отмечали в правительстве,— требование вступившего в силу с 2017 года закона «О госрегистрации недвижимости», по которому сведения госреестра недвижимости должны быть «достоверными». Одним из инициаторов амнистии выступил губернатор Подмосковья Андрей Воробьев — на территории Московской области количество пересечений сведений реестров, по данным авторов законопроекта, около 200 тыс., а площадь, покрываемая такими пересечениями, составляет 184,37 тыс. га. Например, часть территории подмосковного Красногорска имеет пересечение с лесным фондом.


Зачем губернатор Подмосковья попросил президента о лесной амнистии


Под действие лесной амнистии попадут участки, оформленные в собственность до 1 января 2016 года, отметил глава думского комитета по природным ресурсам, собственности и земельным отношениям Николай Николаев. Господин Николаев, а также глава Росреестра Виктория Абрамченко заверили, что законопроект устанавливает «приоритет особо охраняемых территорий» и не позволит оформлять их участки в собственность.

«Законопроект о лесной амнистии в его нынешнем виде не способен гармонизировать данные кадастра недвижимости и лесного реестра,— считают в Общероссийском народном фронте.— Вместо этого он отдает слепой приоритет ЕГРН, в результате чего любая ошибка в кадастре фактически будет прощена». Они также настаивали, чтобы рассмотрение лесной амнистии в третьем чтении отложили на осень. «С учетом того, что у нас около 70% земель лесного фонда до сих пор не размещены в ЕГРН, принятие закона приведет к массовым потерям лесов по всей стране,— сказал координатор центра общественного мониторинга ОНФ по проблемам экологии и защиты леса, заместитель главы комитета Госдумы по природным ресурсам, собственности и земельным отношениям Николай Будуев.— Особенно от этого пострадают 4 млн га особо ценных лесов вокруг крупных городов, а ведь "зеленые легкие" — это здоровье наших граждан». Как следствие, ухудшение экологии в несколько раз повысит нагрузку бюджета на здравоохранение, отмечает он. «Поэтому непонятно, как от лесной амнистии могут выиграть простые граждане и государство»,— добавил господин Будуев.


Чем, по мнению ОНФ, грозит принятие закона


Глава лесного отдела «Гринписа России» Алексей Ярошенко также уверен, что законопроект «станет причиной наибольшего количества конфликтных ситуаций за всю историю государственного управления лесами после распада СССР». «Жители больших городов обнаружат, что значительная доля их традиционных мест отдыха в лесах теперь окажется кем-то занятой, огораживаемой и застраиваемой»,— опасается эколог. Ранее «Гринпис России» распространил информацию, что лесная амнистия приведет к уничтожению «до половины лесов ближнего Подмосковья».

В случае когда муниципалитеты самовольно включают лесные участки в границы населенных пунктов, в законопроекте «предусмотрено право Рослесхоза обращаться в суды для защиты интересов государства», обращает внимание Виктория Абрамченко. А заместитель главы правительства Дмитрий Козак в ходе заседания Госдумы сказал, что в случае вступления закона в силу пройдут масштабные проверки законности приобретения земельных участков, расположенных на пересечении границ муниципального и лесного фонда. В Госдуме, в свою очередь, пообещали взять на парламентский контроль исполнение амнистии.

Ольга Никитина

Лісівники кажуть, що боротися із забрудненням лісів стає дедалі важче


Верхньогірські лісівники застерігають від забруднення лісу, оскільки такі дії тягнуть за собою відповідальність, передбачену законом.

Директор Верхньогірського держлісгоспу Марія Плиска-Галатиба каже, що з забрудненням лісів боротися стає дедалі важче.

Берегти ліс, не смітити в лісі, не завдавати йому шкоди – істини відомі кожному. Але надто часто люди про них забувають. Не лише місцях масового відпочинку, а й навіть у віддалених куточках, скрізь видно сліди варварства і неохайності: папір, пляшки, поліетилен, пластик, консервні пляшки, гори побутового та виробничого сміття.

Лісівники кажуть, що не мають наміру перешкоджати приємному відпочинку громадян у лісі. Вздовж автодоріг, в різних мальовничих куточках лісівники забирають сміття і встановлюють смітники. Наразі вже на стадії завершення встановлення спеціально пристосованих місць для відпочинку зі столами, лавками, місцями для вогнища та контейнерами для збору сміття у лісових масивах, підпорядкованих верхньогірським лісівникам. Створення в лісових масивах мережі таких пунктів є одним з важливих заходів, спрямованих на охорону та захист лісу.

Прес-служба Закарпатського ОУЛМГ

МОДЕЛІ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНИМИ ЛІСАМИ


Інституційні системи у лісовому господарстві – принципи формування та функціонування

Питання доцільної інституційної реформи лісового господарства України вже два останні роки не дає спокою різним верствам суспільства – від парламентаріїв до керівників місцевих органів управління.

З державницької точки зору основне запитання звучить так: яким чином виконати вимоги Угоди про коаліцію депутатських фракцій «Європейська Україна» 2014 року, яка передбачає створення на базі існуючих державних лісогосподарських підприємств єдиної державної лісогосподарської структури на прикладі серед іншого Польщі та Латвії в яких, до речі, запроваджені кардинально різні підходи до розподілу функцій управління у лісовому господарстві та функціонування лісогосподарської структури і при цьому всьому не повторити негативний досвід наших окремих колег з європейських країн (Болгарія, Швеція, Німеччина, Грузія) і остаточно не втратити лісового господарства України, що, враховуючи малолісність України, може із великою імовірністю призвести до екологічної катастрофи.

Для того, щоб розібратись у цьому досить не простому питанні, звернемось спочатку до теорії. Ще наприкінці минулого століття у дослідженні Світового банку вказано, що не дивлячись на зовнішню різноманітність, існує загалом три моделі управління державними лісами – комплексна, роздільна та модель передачі повноважень.


Комплексна модель
У цьому випадку державне лісове відомство виконує функції адміністративного і контрольного органу по відношенню до всіх лісів і функції власника щодо державних лісів. Історично цей тип управління є найбільш «старим». Така модель характерна для країн з високою часткою лісів державної власності при одночасній невеликій лісистості та екологічній значущості лісів. Класична комплексна модель управління збереглася в ряді високорозвинених, соціально та екологічно благополучних європейських держав – Португалія, Бельгія, Данія, Турецька Респуб­ліка. В даний час існує ряд його модернізацій. Так у Республіці Білорусь збереглось єдине для Європи Міністерство лісового господарства, яке виконує нормативну і наглядову функції, а також безпосередньо через державні виробничі лісогосподарські об’єднання, які одночасно є територіальними підрозділами Міністерства лісового господарства та виробничими об’єднаннями юридично незалежних держаних лісогосподарських підприємств, координує ведення лісового господарства. Комплексно-господарська модель характерна для Польщі, де основні масиви державних лісів перебувають в управлінні державного холдингу, який де-факто виконує не тільки господарські, а й інші державні функції (функція контролю).

Роздільна модель
Цей тип моделі набув значного поширення в останні 20 років і в даний час є основним для країн ЄС. Він ідеальний для країн, що мають значні площі приватних лісів. Характерною ознакою роздільної моделі є те, що законодавчі та контрольні функції виконуються державними установами, ніяк не пов'язаними з господарською діяльністю.

Господарювання у державних лісах здійснюється державними структурами, які діють на тих же підставах, що і приватні лісовласники, але при цьому держава залишає за собою право контролю господарської діяльності. Це може здійснюватись шляхом надання погоджень розподілу порядку використання коштів, затвердження планів господарської діяльності, погодження призначення керівників, узгодження цінової політики тощо. Детальність та порядок забезпечення контролю може відрізнятись у різних країнах, але у жодному випадку держава не втрачає нагляду за стратегічним ресурсом, яким є ліс.

Класичний роздільний тип управління реалізований в Австрії, Великобританії, Фінляндії, Франції, а також в усіх постсоціалістичних країнах, які поповнили «соціалістичний табір» після Другої світової війни, а в 90-ті роки провели реституцію земельної власності. Створені лісові компанії можуть об’єднувати не всі державні ліси.

Національні варіанти роздільної моделі лісоуправління різноманітні:

- Державні функції (нормативна, наглядова та функція ведення лісового господарства) можуть ділитися між двома (Чехія, Швеція) або трьома структурами (Литва, Латвія, Австрія, Естонія, Угорщина, Болгарія).

- Контрольна функція може здійснюватися незалежним спеціалізованим лісовим відомством (державна лісова служба в Латвії, агентство лісового господарства Болгарії та Швеції. Необхідно зазначити, що у Швеції агентство лісового господарства виконує лісовпорядні роботи та здійснює функцію підтримки, а у Болгарії де-факто виконує нормативну функцію), лісовими підрозділами відповідного міністерства (Чехія), службами охорони навколишнього середовища (Естонія, Литва), лісовими директоратами в територіальних підрозділах профільного Міністерства (Угорщина) або бути винесеними у відання місцевої виконавчої влади (Словаччина).

- Ведення господарства в державних лісах, зазвичай, здійснюється однією структурою, що має ієрархічну організацію. Виняток становить Угорщина, де 22 лісові компанії (за розмірами відповідають українським лісовим господарствам) юридично незалежні, та Болгарія, де у рамках останньої реформи створено шість незалежних державних підприємств за регіональним принципом.

- Державні компанії можуть функціонувати як державні компанії (Чехія, Литва), акціонерні товариства (Швеція, Латвія, Австрія без права продажу акцій на фондовому ринку), агентства (Естонія), державні підприємства (Болгарія).

У більшості випадків діяльність лісогосподарських компаній охоп­лює весь цикл лісовирощування від посадки лісу до рубки і реалізації деревини, але компанії не займаються деревообробкою. Виняток становить Угорщина та Швеція, де до складу деяких державних компаній входять лісопереробні підрозділи

- Різниться також стиль управління державних лісових підприємств. Управління може бути строго централізованим (Латвія, Чехія, Швеція, Естонія) або децентралізованим (Австрія, Литва, Угорщина) і керівництво компанії виконує лише роль координатора і на центральному рівні зосереджені лише деякі функції.

- Держава координує діяльність лісогосподарських струк­тур через наглядову раду із одночасним затвердженням плану діяльності та наданням дозволів (Латвія, Швеція) або шляхом безпосереднього затвердження порядку використання коштів та фінансових планів (Болгарія).

- Ведення лісового господарства на охоронних територіях здійснюється іншими структурами, підпорядкованими, як правило, міністерству охорони навколишнього середовища безпосередньо або через спеціальне відомство.

Модель передачі повноважень
Ця модель, яку ще називають орендно-концесійна, характерна для країн з високою лісистістю, що мають значні площі лісів не залучених у господарський оборот. Вона реалізована у багатьох країнах Африки, Латинської Америки, а також Канади та Росії. Держава при цьому залишає за собою функції регулювання і контролю, а саме ведення лісового господарства і реалізацію лісоматеріалів покладає на приватні підприємства, передаючи ліс в оренду або концесію. Варіант моделі різниться за обсягом переданих повноважень, термінів укладання договорів, порядку взаєморозрахунків.

Негативний досвід реформування
Швеція. У 1992 році державна лісова компанія була перетворена в акціонерну компанію з 100% акцій у держави без права їх продажу на фондовому ринку. Проте вже у 1993 році уряд приймає рішення про злиття державної лісової та великої державної асоціації лісопереробних підприємств і виставляє акції нової організації на фондовому ринку. Частка держави в акціонерному капіталі становила лише 50–51%. З приходом до влади у парламенті нових людей у 1998 році було прийнято рішення про повернення державної власності на лісові землі. Держава була змушена заплатити дуже великі гроші за ринковою ціною за повернення у повне державне управління 900 тис. га лісових земель. Основними причинами для викупу державних земель було усвідомлення політиками того, що найважливіші природні ресурси, такі як ліс, повинні належати державі та того, що ліси мають величезне значення для шведської економіки і при обороті рубки приблизно в 100 років, бізнес не може бути підпорядкований стрімким змінам на фондовому ринку.

Болгарія. Як і в інших пострадянських країнах, у Болгарії до 1997 року існувала комплексна модель управління. Але з 1997 року було прийнято рішення щодо реформування та запровадження концесійної моделі управління лісовим господарством, у результаті чого держава втрачає як потужності лісогосподарських підприємств, так і дохід від лісогосподарської діяльності, а якість лісового фонду значно погіршується. У 2011 році проведена чергова реформа інституційної структури, у результаті якої створено шість державних лісогосподарських підприємств за регіональним принципом із жорсткою вертикаллю контролю як лісогосподарської діяльності, так і напрямків і порядку використання коштів.

Грузія. На даний час Грузія розпочала третю широкомасштабну реформу лісового господарства. За результатами першої реформи було відокремлено нормативну функцію, яку було передано Міністерству екології та природних ресурсів та ліквідовано спеціалізований незалежний центральний орган управління лісовим господарством. Це призвело до руйнування системи ведення лісового господарства, що супроводжувалось різким збільшенням нелегальних рубок, фінансовою кризою державних лісогосподарських підприємств, втратою керування процесами відтворення лісів та охорони їх від пожеж. За результатами другої реформи було відновлено роботу Національного лісового агентства, яке опікується всіма питаннями лісового господарства (нормативна функція залишена за Міністерством). Потрібно зазначити, що з метою боротьби з корупцією в Грузії була зроблена масштабна ротація кадрів, у результаті чого були втрачені досвідчені лісові кадри (на даний час можна констатувати, що школа лісовпорядкування Грузії, яка 20 років тому була однією з найсильніших, втрачена у зв’язку із відтоком кадрів і Грузія змушена залучати для проведення лісовпорядних робіт фахівців з-за кордону).

Російська Федерація. За останні 20 років система управління лісовим господарством Російської Федерації змінювалась декілька разів і нині змінена кардинально. Якщо спочатку зміни відбувались у відповідності до зміни підпорядкування Федерального агентства лісового господарства (від прямого підпорядкування Уряду у підпорядкування Мінприроди, потім до Міністерства сільського господарства, потім знову безпосереднє підпорядкування після широкомасштабних лісових пожеж і на сьогодні знову Мінприроди) то останні зміни щодо передачі пов­новажень на регіональний рівень були кардинальними та в деяких випадках виявились непоправними для стану ведення лісового господарства та поставило на межу виживання лісогосподарські підприємства. В результаті цього якість ведення лісового господарства значно погіршилась, а система довела свою недоцільність, зокрема, неспроможністю захисту лісів від пожеж. Так, за оцінками російських експертів у 2010 році у Російській Федерації пожежами було охоплено 3 млн га лісів (за офіційними даними 1,5 млн га).

Яким же є «рецепт» для України? А відповідь дуже проста – такого «рецепту» не існує. Кожна країна йде своїм шляхом. Питання застосування польської моделі обговорювалось лісовим співтовариством ще 10–15 років тому. Тоді окремі елементи реформи відбулись – запроваджена система проведення робіт на контрактній основі, змінені підходи до формування штату лісництв, але подальше запровадження польської моделі потребує внесення суттєвих змін до більшості законодавчих актів України, оскільки у Польщі лісовий холдинг функціонує виключно завдяки виключенням із законодавчих норм для інших суб’єктів господарювання. Так, наприклад, сам холдинг навіть не являється юридичною особою.

Латвійський досвід є також дуже цікавим, але в «чистому вигляді» мало прийнятним для України, враховуючи значну різноманітність природних умов.

Тому, перш ніж вирішувати щодо моделі управління лісовим господарством України необхідно вирішити інші, більш важливі питання – наприклад, системне визначення пріоритетів подальшого розвитку лісового господарства, фінансове забезпечення ведення лісового господарства у східних та південних регіонах, реабілітація лісів після воєнних дій на Сході країни, розробка та впровадження системних заходів із адаптації лісів до змін клімату, унеможливлення нелегальних рубок тощо.

Крім того, необхідно пам’ятати, що децентралізація управління лісового господарства проходить виключно у країнах з федеральним устроєм, при цьому на федеральному рівні зберігаються окремі представницькі та управлінські функції. Всі унітарні країни Європи забезпечують централізовану систему державного управління з метою забезпечення реалізації єдиної державної лісової політики у державі.


Любов ПОЛЯКОВА,
завідувач сектору міжнародних відносин, науки та зв’язків з громадськістю Держлісагентства,
"Лісовий і мисливський журнал"

Володимир Бондар відкрив рекреаційний майданчик на Житомирщині



Заступник Голови Державного агентства лісових ресурсів Володимир Бондар під час робочої поїздки на Житомирщину відкрив рекреаційний майданчик «Джерело» в Турчинецькому лісництві.

Донедавна цілюще джерельце поблизу автодороги Житомиир-Овруч, відоме на всю округу, вигляд мало не зовсім пристойний. Без перебільшення можна сказати, що напитися води та набрати в дорогу тут зупиняється мало не кожен подорожній. Судячи із стану прилеглої території, залишити після себе пляшку чи інший одноразовий посуд теж бажаючих було чимало.

Начальник Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства Андрій Курінськийвирішив надати джерельцю пристойного вигляду, щоб кожен, хто захоче скуштувати з нього води, отримував насолоду. Ідею підтримали усі лісівники області, а працівники Коростенського лісгоспу взялися втілювати її в життя.

«У природі всюди має бути гармонія, - схвалив роботу лісівників Володимир Бондар. – Тож добре,що ця місцина на узліссі з цілющою водою тепер відповідним чином облаштована: скромно, просто, але зі смаком та на совість».

Лісівникам лишається сподіватися, що відвідувачі цінуватимуть їхню працю, а це затишне місце таким і залишиться.

За інформацією Прес-служби Житомирського ОУЛМГ
21.07.2017



МВФ дал Украине последний шанс



Международный валютный фонд (МВФ) официально озвучил обновленный список требований для выделения нового транша финансовой помощи Украине.

Условия для Киева немного смягчены. Фонд перестал настаивать на немедленном проведении земельной реформы, которая должна была отменить мораторий на приватизацию сельскохозяйственных земель. Правда, совсем от этого условия в МВФ не отказались - оно отложено до конца года «для достижения консенсуса по ключевым вопросам», пишет Свободная пресса.

Обязательными условиями для получения новой порции кредитных денег остаются:

- пенсионная реформа;

- меры по ускорению приватизации;

- конкретные результаты в борьбе с коррупцией.

Кроме того, важными называют продолжение фискальной реформы и реформу энергетического сектора.

Напомним, что четырехлетняя программа EFF общим объемом 16,75 млрд долл. была открыта для Украины в марте 2015 года. Тогда Киев сразу получил транш в размере пяти миллиардов, но затем выплаты вместо ежеквартальных стали переводиться с большими отсрочками из-за того, что власти страны не выполняли необходимые требования.

Четвертый транш в размере одного миллиарда долларов «незалежная» получила в начале апреля 2017 года. Следующая выплата была назначена на май, но деньги не поступили. Новый пересмотр программы по плану был намечен на середину августа, но его перенесли на сентябрь.

В Киеве надеялись до конца года получить 4,5 млрд долл. от МВФ, но сомнительно, что Фонд раскошелится на такую сумму, если учесть, что предыдущие транши не превышали 1,6 млрд долл.

Несмотря на то, что в прошлые месяцы украинские власти говорили о том, что кредит МВФ не является крайней необходимостью для экономики, а нужен только как сигнал для инвесторов, реальность доказывает обратное. 20 июля премьер-министр страны Владимир Гройсман заявил, что Украине не хватает денег на обещанные реформы, потому что они, дескать, во многом уходят на обслуживание внешнего долга, оборону и Пенсионный фонд. Гройсман уточнил, что на обслуживание внешних долгов ежегодно Киев тратит более 100 миллиардов гривен (более 220 млрд. рублей), что составляет 4% ВВП. Около 5,5 млрд долл. «незалежная» ежегодно расходует на покрытие дефицита Пенсионного фонда, еще 5% ВВП уходит на безопасность и оборону.

«Реформы нам нужны как воздух. Все, кто говорит, что они не нужны, что нужно все и всем выплатить сегодня, - я тоже это поддерживаю. Но те, кто говорит, они ведь понимают, что в бюджете денег нет. И как это сделать, они тоже не знают», - заявил Гройсман.

Помимо транша от МВФ Киев может рассчитывать на очередной перевод по программе макрофинансовой помощи Европейского Союза в размере 600 млн евро. Но и для его получения необходимо до октября выполнить целый ряд условий. В частности, отменить мораторий на продажу леса-кругляка и пошлины на ввоз некоторых товаров. Кроме того, Брюссель требует решить вопрос с социальными выплатами переселенцам.

Без очередных валютных поступлений Киеву будет еще труднее обслуживать внешний долг, который продолжает расти. В первом квартале 2017 года, по данным НБУ, валовой внешний долг страны составил 113,643 млрд долл. Государственный долг Украины, по данным Минфина, достиг 66,8% ВВП (более 72 млрд долл.). При этом 70% долга составляют валютные займы.

Дата публикации: сегодня 19:35 

Жителям области показали масштабы лесной катастрофы (Видео)



Речь идет о поджогах в Энергодаре.

Как ранее сообщал IPnews, лес специально выжигают неизвестные. По мнению местных жителей, это явно кому-то выгодно. Пожары в лесу – не случайность.

Так, энергодарцы снова стали свидетелями страшного пожара, уничтожающего лес. Судя по видео, очаги возгорания находятся на приличном расстоянии друг от друга. Как отметили очевидцы происшествия, дым валил из пяти разных мест. Таким образом, версию поджога не исключают.


Пятница, 21 июля 2017 20:03 | Запорожье 

Жители Каховки бояться остаться без леса

Жители Каховки крайне обеспокоены судьбой так называемого района сосен, в котором любят отдыхать многие местные жители. Беспокойство связано с недавним пожаром, при котором выгорело 15 га соснового леса. А ведь для восстановления одного гектара, нужно потратить 10 тыс. грн. и потом еще пять лет ухаживать за насаждениями.

В социальных сетях неравнодушные жители Каховки призывают местные власти к контролю за посещением леса, а возможно и к ограничению доступа.

Дата публикации: сегодня 20:30




На Рівненщині оздоровили 7 тисяч гектарів лісу


Лісівники Рівненщини з початку року провели санітарно-оздоровчі заходи на 7354 гектарах. До того ж на півтори тисячі гектарів провели рубки формування молодників.

Як розповіли в обласному управлінні лісового та мисливського господарства, такі заходи проводять для посилення екологічних, соціальних та сировинних функцій лісів, поліпшення їх якісного складу, оздоровлення, посилення захисних властивостей, Найкращих результатів у створенні майбутніх високопродуктивних насаджень досягли колективи ДП «Березнівський лісгосп», ДП «Дубенський лісгосп» та ДП «Млинівський лісгосп».

Під час оздоровчих заходів заготовлено 276,2 тисяч кубометрів ліквідної деревини, що становить 105,8% до завдання.

Про це повідомляє прес-служба Рівненської ОДА.