Віктор ПАРФЕНЮК

Ліс вибирає своїх захисників, щоб разом стати сильнішими

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

Прогноз пожежної небезпеки

на наступні три дні

13 листопада 2018

За новогодние елочки на Херсонщине придется платить дороже



С первых чисел декабря на Херсонщине стартует заготовка деревьев для предновогодних елочных базаров. Она развернется в Великокопанском, Голопристанском и Олешковском лесхозах на левобережье Днепра, а также в Гавриловском лесничестве Нововоронцовского района области. Молодые сосенки намерены заготавливать как в процессе так называемых рубок ухода, так и на хозрасчетных участках, которые закладывались специально для этой цели.

Впрочем, масштабы подобных вырубок сокращаются год от года: сейчас планируют срубить три тысячи сосенок, а в прошлом году лесхозам удалось продать всего 4115 молодых деревьев. Хотя лет двадцать-тридцать назад на елочные базары в города вывозили и по сорок тысяч штук. Ту все понятно: спрос падает, поскольку закупочные цены на живые сосенки год от года повышаются. В декабре 2018-го, к примеру, их стоимость для оптовых покупателей непосредственно в лесхозах составит от 75 до 300 гривень за деревце, в зависимости от его высоты.

«На период подготовки к новогодним праздникам в лесхозах совместно с полицией патрулировать сосновые рощи будут рейдовые бригады. И желающим срубить «дармовое» дерево стоит помнить, что перед праздником ставки, по которым оценивают убытки, нанесенные браконьерами, повышаются ровно вдвое. Проще говоря, с учетом штрафа одно уничтоженное деревце обойдется задержанному более чем в семьсот гривень. Это в несколько раз дороже, чем та же сосенка, без всяких проблем купленная на елочном базаре, — дополняет главный лесничий Херсонщины Владимир Михайленко. – Жителям области стоит знать, что с 1 января 2019 года возрастают и штрафы за несанкционированную вырубку леса. Прежде их суммы составляли от 85 до 170 гривень, а будет 255-510 гривень.

Сергей ЯНОВСКИЙ
13.11.2018

Цены на лес в 2019 году вырастут дважды

Такой прогноз дают аналитики строительной компании из Екатеринбурга ДревМастер. С нового 2019 года произойдет традиционное повышение цен на лес. Только на этот раз изменение стоимости существенно скажется на всех игроках рынка – от заготовителей, до конечных получателей, покупателей готовой продукции – срубов домов и бань. Связано это с целым рядом факторов.

Генеральный директор компании Бетин Константин Анатольевич:
- Стоимость бревна напрямую зависит от цен на топливо, так как добыча и перевозка леса осуществляется спецтехникой и автотранспортом. То есть повышение цен на ГСМ однозначно ведет к повышению цен на бревно. За девять месяцев 2018 года бензин в рознице подорожал на 10%. В 2019м тенденция сохранится.
Кроме того, с 1 января нового года повышается НДС с 18% до 20%, фактический рост налога на добавочную стоимость составил 11%. Это напрямую затронет предприятия-заготовителей пиловочника, которые в большинстве своем работают с НДС.
Также скажется на росте цен инфляция. По итогам августа текущего года, ее показатель составляет 3,5%. Министерство финансов РФ прогнозирует ее ускорение из-за снижения курса рубля и роста цен. По предварительным прогнозам, в 2019 году этот показатель поднимется до инфляции до 5-5,5%.

Компания «ДревМастер» занимается строительством домов и бань из окоренного бревна. Использует не пиломатериалы, а цельную древесину, которую отбирает вручную. Поэтому стоимость объектов напрямую зависит от роста цен на лес, а бревно – одна из самых весомых позиций сметы. Такая же ситуация прослеживается и у других компаний отрасли.

В силу объективных причин каждая строительная компания будет вынуждена увеличивать ценник. И объект, который стоил, условно, 3 миллиона рублей, после января 2019 года обойдется клиенту уже от 3,5 млн. рублей. Даже без учета роста цен на услуги по проектированию, рубке, сборке срубов. Но остановить рост цен на материалы и транспортные услуги – не в силах компаний, которые играют по общим правилам в условиях реальной экономики

Как сэкономить при заказе сруба из бревна?
В октябре 2018 года начался сезон заготовки зимнего леса. Свежий пиловочник будет поступать на стройплощадку уже по новым ценам, которые будут выше, чем в минувшую зиму. Но основной скачок произойдет после 1 января.

Компания ДревМастер видит один из способов экономии на строительстве бани или дома из окоренного бревна для конечного потребителя – это заморозить цены на уровне 2018 года. Сделать это можно, закупив древесину в этом году.

С октября цены начали плавно расти, с января – серьезно увеличится ценник. Но стоимость дерева, которое оплачено и заготовлено сегодня останется неизменной. Не затягивайте с принятием решения по строительству, пока действуют цены 2018 года.


Компания ДревМастер
drev-master.ru
8 (343) 383-51-14

Генеральный директор Бетин Константин Анатольевич
ООО "ДревМастер"
ДревМастер
13 Ноября 2018

Латвия тратит сотни миллионов евро на импорт леса

Латвия за девять месяцев 2018 года импортировала продукции лесной отрасли на сумму 688,563 млн евро — на 16,2% больше, чем за тот же период 2017 года, свидетельствует информация Министерства земледелия.


Источник: LETA

62,5% импорта продукции лесной отрасли (годом ранее — 55,8%) составили древесина и изделия из нее, которых в Латвию ввезено на 430,488 млн евро. По сравнению с девятью месяцами 2017 года импорт древесины и изделий из нее увеличился на 30,1%.

Пиломатериалов ввезено на 132,674 млн евро (+23%), кругляка — на 83,651 млн евро (+54,4%), фанеры — на 43,297 млн евро (+11%), бумаги, картона и изделий из них — на 205,441 млн евро (+3,4%).

Больше всего продукции лесной отрасли ввезено в Латвию из Литвы — на 142,573 млн евро (20,7% общего импорта). Из Белоруссии ее ввезено на 106,178 млн евро (15,4%), из России — на 92,023 млн евро (13,4%).

Импорт из Литвы за год вырос на 20,9%, из Белоруссии — на 76%, из России — на 19%.

За девять месяцев 2017 года Латвия импортировала продукции лесной отрасли на 592,774 млн евро.

LETA 20:25, 13 ноября, 2018 1

На Закарпатті цьогоріч незаконно вирубали ліс на понад 7,6 млн грн



По 85 випадках незаконних рубок, обсягом 77 куб. м лісопорушниками відшкодовано добровільно 349,9 тисяч гривень, що складає 5% від загальної суми збитків.

Бурштинова катастрофа



Понівечена бурштинокопачами поліська земля.

«Лихоманка» із нелегальним добуванням «сонячного каменю» на Поліссі почалася кілька десятиліть тому і значно посилилась останніми роками, коли кілограм бурштину став коштувати у середньому 10 тис. дол. Позаторік у липні після чергового сплеску активності бурштиношукачів Президент П. Порошенко пообіцяв розв’язати цю проблему «за два тижні». Потроху тема «сонячного каменю» в інформпросторі відійшла на другий план. Можливо, комусь навіть здалося, що певні позитивні зміни таки відбулися.

«НІЧОГО не змінилося, — із жалем констатує рівненський еколог Дмитро Ващук. — Нелегальні копальні продовжують безкарно нищити природу, а їхні робітники навіть не приховують, яким бізнесом займаються. Навпаки, вважають, що вони тут господарі». Підтвердженням його слів стало повідомлення про сутичку між бурштинокопачами та правоохоронцями: поблизу Кухітської Волі Зарічненського району Рівненщини 200 осіб намагалися перешкодити поліцейським здійснити рейд з виявлення місць незаконного видобутку бурштину.

Менш масштабні зіткнення відбуваються практично постійно. Як наголошують рівненські активісти, добувачі «сонячного каменю» почуваються дуже спокійно, в окрузі немає навіть блокпостів. Просто приїжджають на мотоциклах, автомобілях, мікроавтобусах і починають «роботу». За неофіційними підрахунками, нелегальний видобуток бурштину в Україні сягає від 120 до 300 тонн на рік, а загальний річний дохід на чорному ринку — близько 300 мільйонів доларів.

За даними Держлісагентства, через нелегальні бурштинові копальні вже занапащено 3,5 тисячі гектарів лісу, а працівники аналітичного центру «Агенція журналістики даних», дослідивши супутникові знімки, стверджують, що незаконним видобутком охоплено 1000 га, при цьому площа понівечених земель становить 5000 га. На їхнє природне відновлення знадобиться не менш як 100 років.

Нелегальний видобуток бурштину сконцентрований у Рівненській області. Тут охоплені «промислом» Сарненський, Дубровицький, Рокитнівський, Зарічненський, Березнівський, Володимирецький райони. У Житомирській області копають менше — в Олевському, Овруцькому, Коростенському, Ємільчинському районах, а у Волинській майже припинили (подекуди «активні» Маневицький, Любешівський, Камінь-Каширський райони). Є осередки й на Київщині — в Поліському та Іванківському районах.

До такого свавілля, вважають експерти, призвів цілий комплекс причин. Насамперед — надзвичайна зарегульованість та бюрократизованість надання офіційного дозволу на видобуток. Підприємство його може дістати від Державної служби геології та надр України після збору пакета документів включно з погодженням від облради та Мінприроди, причому в кожній області своя процедура їх отримання. В Рівненській, наприклад, треба зібрати два десятки. Якщо поклади бурштину знаходяться на приватній території, то домовитися з власником, як правило, нескладно, а якщо на землях державної чи комунальної власності, то часто це сізіфова праця. Відтак протягом 2014-2018 років було видано тільки 12 дозволів на видобуток бурштину: у Волинській області чотири одержало КП «Волиньприродресурс», у Рівненській — по одному приватне і державне підприємства. На Житомирщині за всіма шістьма тривають судові процеси щодо їхнього скасування, бо видані були без погодження з облрадою. На Волині легальний видобуток теж не розпочався, бо є підозри стосовно порушення законодавства у процесі видачі дозволів.

Неможливість організувати легальний добуток провокує його криміналізацію. Але внаслідок недосконалості законодавства вивіз бурштину за кордон не вважається контрабандою, тож порушники зазвичай зазнають лише адміністративної відповідальності. Кримінальне законодавство також із численними прогалинами. Хоча нелегальне копання «сонячного каменю» кваліфікується за частиною 2-ю статті 240-ї Кримінального кодексу («Порушення правил охорони або використання надр») і передбачає покарання у вигляді штрафу в розмірі від чотирьохсот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на термін до трьох років, жодного реального вироку в судовому реєстрі немає. На практиці бурштинокопачі отримують стягнення у розмірі кількох тисяч гривень або умовне обмеження волі на один рік.

Соціальний фактор тут — коцюба з двома кінцями. Прийнято вважати, що до нелегальних заробітків людей спонукають низький рівень життя та безробіття. Проте чимало експертів закликають не вестися на мантри про «зубожіння» жителів «бурштиноносних» територій. Так, офіційна статистика свідчить про стабільне зростання чисельності населення в північних районах Рівненщини ще до початку «лихоманки». Тамтешні люди споконвіку вміли заробляти на природі: ягоди, гриби, ліс... Високі (за нашими, звичайно, мірками) державні виплати при народженні дітей та допомога багатодітним родинам також підвищили стандарти життя цих регіонів. Тим часом місцеві лісгоспи, які пропонують пристойні зарплати, відчувають дефіцит працівників. Адже місцевим нелегальний видобуток бурштину видається вигіднішим, ніж «звичайна» робота.

Наслідки ситуації для пересічних громадян не помітні та не відчутні, але вони більш ніж жахливі. Криміналізація регіону, знищення родючого шару ґрунту та забруднення вод, зміна гідрологічного режиму боліт, лісів та озер, недоотримання державою мільярдів гривень надходжень (а в подальшому в тому-таки держбюджеті треба буде передбачити гроші на відновлення територій), величезний удар по репутації країни в цілому...

Який же вихід із цього «зачарованого кола»? Рішень пропонується багато. Насамперед доцільно, переконані експерти, навести лад у наданні дозволів на спеціальне надрокористування у сфері видобутку бурштину: скасувати непотрібні документи і скоротити терміни на розгляд решти. Добре було б ліквідувати державну монополію на видобуток бурштину на землях лісового фонду й передати ДП «Бурштин України» в підпорядкування Мінекономрозвитку (нині воно у віданні Держгеонадр). Процес одержання спецдозволів слід зробити публічним.

Паралельно з цими заходами слід підкоригувати Кримінальний, Кримінальний процесуальний та Митний кодекси, щоб посилити відповідальність за порушення, і налагодити систему обліку територій, понівечених бурштинокопачами. Найцінніші території, передусім об’єкти природно-заповідного фонду, мають перебувати під постійною охороною.

Чи буде з вищеперерахованого хоч щось утілено, не відомо. Та ясно одне: чим більше влада затягуватиме з цим питанням (а наступного «виборчого» року буде не до бурштину), тим важче надалі буде наводити лад.

Маргарита СИТНИК.

Словацькі, українські та польські лісівники обмінялись досвідом (ФОТО)



Працівники ДП «Сколівське лісове господарство» переймали досвід піклування про ліс у польських колег.

Про це повідомляє прес-служба ЛОДА.

Польські лісівники запросили українців, аби продемонструвати власні технології прочищення лісу, видалення пошкоджених та неефективних насаджень для вирощування якісних лісових культур.


Іще 14 років тому представники Польщі, України та Словаччини започаткували спільні заходи із відновлення лісових масивів і залучили до цього лісові підприємства. Вперше захід відбувся у Польщі в околицях м. Бірча Перемишльського повіту в Підкарпатському воєводстві, на теренах місцевого лісового господарства.

Всі наступні роки польські лісівники доглядали та охороняли ці насадження і наприкінці жовтня запросили українських та словацьких колег на демонстрацію своїх технологій.

У першу чергу відібрали та позначили дерева, які підлягають зрізанню, потім їх зрізали, відсортували і склали. Дерева більшого діаметру згодом використають для опалення, тому це спільне насадження вже принесе деякий прибуток.



Загалом роботи тривали близько чотирьох годин, а по закінченні лісівники Польщі, України та Словаччини спільно висадили саджанець дуба, вирощений за спеціальною технологією з тисячолітнього дерева. Він є символом спільних зусиль лісівників задля майбутнього Карпат.

Leopolis.news

13 ноября Госдума собирается рассматривать в первом чтении "законопроект о дикоросах"

13 ноября 2018 года Государственная Дума собирается рассматривать в первом чтении так называемый "законопроект о дикоросах" - поправки к Лесному кодексу РФ и к старинному закону "О потребительской кооперации", якобы регулирующие вопросы заготовки пищевых и недревесных ресурсов леса. Ссылка на законопроект:

Законопроект № 548919-7 "О внесении изменений в Лесной кодекс Российской Федерации и в Закон Российской Федерации "О потребительской кооперации (потребительских обществах, их союзах) в Российской Федерации" (в части совершенствования правового регулирования заготовки пищевых и недревесных лесных ресурсов гражданами для собственных нужд)"


Тема эта оказалась чрезвычайно популярной в России - например, Яндекс по запросу "закон о грибах и ягодах" выдает 44 миллиона результатов (больше, чем по крайне популярной теме "Китай вырубает Сибирь" - 43 миллиона). Оценки этой инициативе даются самые разнообразные, главным образом на основе слухов - от крайне положительных ("законодатели позволят гражданам зарабатывать на дарах леса") до крайне отрицательных ("законодатели введут специальный налог на сбор грибов и ягод").

Реальность гораздо проще: в том виде, в каком законопроект был внесен в думу и, видимо, будет принят в первом чтении - это классический законопроект-пустышка, затрагивающий важную для людей тему, но по сути ничего не меняющий ни в законодательстве, ни тем более в реальной жизни. Почему это так - мы уже подробно разбирали со ссылками на конкретные части законопроекта и положения действующего законодательства:

Почему "законопроект о дикоросах" (грибах, ягодах, орехах и т.д.) в предложенном авторами виде практически ни на что не повлияет


Фактически подготовка и рассмотрение этого законопроекта представляет собой лишь имитацию бурной законотворческой деятельности. Возможно, на этапе подготовки законопроекта ко второму чтению в него будут внесены какие-то изменения, которые сделают его менее бессмысленным - но пока это не более чем гипотетическая возможность. В нынешнем виде законопроект вполне соответствует квалификации разработчиков - а выше головы, как говорится, не прыгнешь.


Повторим вкратце, почему в нынешнем виде в этом законопроекте нет практически никакого смысла (кроме, разумеется, имитации кипучей законотворческой деятельности).

Права граждан на заготовку пищевых и недревесных ресурсов леса для собственных нужд и на их реализацию в случае принятия этого законопроекта не изменятся никак: он вообще не затрагивает относящиеся к этим правам статьи действующих законов (11, 33 и 35 Лесного кодекса РФ и 217 Налогового кодекса РФ).

Покупать у граждан заготовленные ими пищевые и недревесные ресурсы леса, возможно, будет сложнее. Сейчас никаких требований к покупке этих ресурсов нет, а в случае принятия законопроекта придется руководствоваться древним и сильно не вписывающимся в современную российскую действительность законом о потребительской кооперации. Скорее всего, в большинстве случаев это никак и ни на что не повлияет - но в отдельных исключительных случаях это может привести к новым конфликтам.

На переработку приобретаемых у граждан пищевых и недревесных ресурсов леса принятие этого законопроекта в предлагаемой редакции не повлияет никак. Федеральные законы "О развитии сельского хозяйства" и "О промышленной политике в Российской Федерации" (на которые ссылается законопроект) в той мере, в какой они относятся к этой переработке, должны соблюдаться и сейчас - а в остальном они просто не имеют к этой теме никакого отношения.

Вопрос о взаимодействии лесопользователей, заготавливающих пищевые и недревесные лесные ресурсы в порядке предпринимательской деятельности, с гражданами, имеющими право на свободную и бесплатную заготовку тех же самых ресурсов на тех же самых лесных участках для собственных нужд, по-прежнему останется неурегулированным.

Самое существенное изменение состоит в появлении очередной новой дыры для реализации так называемого "ворлеса" - древесины незаконного или неопределенного происхождения. Предлагаемая авторами новая статья 20.1 Лесного кодекса относит к числу заготовленных (добытых) гражданами лесных ресурсов в том числе древесину, а предлагаемая новая статья 20.2 и новая редакция преамбулы закона "О потребительской кооперации" позволяют закупать у граждан эти лесные ресурсы. Это, впрочем, вряд ли приведет к очень существенным последствиям - поскольку уже имеющиеся дыры в российском лесном законодательстве позволяют легализовывать почти неограниченные объемы ворованной древесины.

Возможно, авторы законопроекта рассчитывают создать стимулы для объединения неорганизованных сборщиков и скупщиков пищевых и недревесных ресурсов леса (физических лиц) в потребительские кооперативы (юридические лица), а затем заставить последних брать лесные участки для заготовки дикоросов в аренду и платить налоги. Однако, даже для этого законопроект не дает явных правовых оснований.

Возможно, этот законопроект будет использован в рамках стандартной схемы использования законопроектов-пустышек для протаскивания в лесное и смежное законодательство особенно глупых и непопулярных норм. Внесение этих норм перед самым вторым чтением позволяет законодателям обходиться без необходимых согласований с органами государственной власти субъектов РФ и фактически игнорировать статью 72 Конституции, согласно которой лесное законодательство находится в совместном ведении РФ и субъектов РФ.


В 2018 году Государственная Дума, скорее всего, поставит абсолютный рекорд по числу принятых законов, вносящих поправки в Лесной кодекс. Их уже принято шесть штук, и до конца года депутаты, ориентировочно, могут принять еще три - в этом случае предыдущий рекорд будет перекрыт сразу в полтора раза.


Число принятых законов и постановлений, вводивших или изменявших главные лесные законы России (декрет о лесах, лесные кодексы и основы лесного законодательства), за последние сто лет

Лесные пожары в Калифорнии: как спасают животных



В американском штате Калифорния бушуют масштабные лесные пожары. Помощь требуется не только людям, но и домашним и диким животным.

Национальная ассоциация пожарной безопасности порекомендовала владельцам домашних животных, находящимся в зоне возможного распространения огня, продумать план их эвакуации, однако некоторые просто не успели это сделать, сообщает BBC.

В сети появились аккаунты, группы и хештеги, с помощью которых волонтеры пытаются помочь животным вернуться к своим хозяевам, пишет УНИАН.

На данный момент известно о 44 погибших в результате лесных пожаров в Калифорнии. Более 200 человек числятся пропавшими без вести.

17:21, 13 Nov 2018

На Николаевщине егерь назвал фамилии полицейских, которые «крышуют» браконьеров в Новобугском районе



Старший егерь охотничье-рыболовного хозяйства «Новобугское» Александр Носков рассказал о фактах незаконной вырубки лесопосадки в Новобугском районе. По его словам, в лесах работают «профессионалы», вывозят дерево на сотни тысяч гривен, но при этом их не привлекают к ответственности, так как деятельность браконьеров «крышуют» правоохранительные органы. Об этом шла речь в ходе заседания постоянной комиссии по вопросам экологии, сообщает корреспондент интернет-издания «Мой город».

Носков рассказал, что при объезде леса сталкивался с браконьерами. Те, в свою очередь, хвастались ему, что будут дальше спокойно «работать», так как заплатили деньги.


«Если раньше были одиночные вырубки, то сейчас появились профессиональные бригады, которые имеют в своем арсенале грузовые автомобили, пилы. Пилят все подряд. Вот им понравилась посадка, где дубы по 70 лет, они ее спилили, завезли в Кривой Рог в столярный цех, где паркет делают. Все знают об этих бригадах. Мало того, я сталкивался с этими бригадами и они мне, не стесняясь, говорят в глаза: мы деньги заплатили и месяц работаем. Они говорят, что полиции платят деньги. Они за раз могу спилить на 200 тысяч гривен. Когда-то они пилили ночью, сейчас уже пилят днем. Очень обидно, когда граждане вызывают полицию, эти группы предупреждаются, забирают свой транспорт, пилы и их нет», — сказал егерь.

Носков добавил, что в начале ноября обнаружил в посадке группу браконьеров. При этом, это были те же люди, о которых егерь заявлял в полицию еще в августе. По его словам, лесорубы грубо отреагировали на замечания егеря и нанесли ему телесные повреждения.

Выслушав егеря, депутат Евгений Вовненко, учитывая бездействие местной власти и правоохранительных органов, предложил обратиться в Генеральную прокуратуру. Кроме того , депутат Илья Резников поинтересовался у начальника райотдела полиции, привлекли ли кого-нибудь из лесорубов к ответственности.



Начальник Новобугского райотдела полиции Михаил Сорокин заявил, что было возбуждено уголовное дело, и около месяца назад вместе с прокуратурой полиция задержала группу браконьеров и арестовала технику.


«Нам в этом году поступило 17 сообщений о вырубке леса. По одному мы возбудили уголовное дело, и в настоящее время идет следствие. Да, действительно, группы, которые занимаются вырубкой лесов, очень обучены. Они ставят за километр-два человека, едет машина – они технику сложили, и ничего нет. Я выезжаю постоянно, мы составляем протоколы. Но есть проблема: я останавливаю машину с дровами. Где вы их взяли? Купили. Подтвердить или найти место вырубки мы не можем, понимаете? Нет бензопил, нет места, где пилили, я им не могу ничего предъявить», — сказал полицейский.

Он добавил, загвоздка возникает на законодательном уровне.


«Для того, чтобы возбудить дело и направить его в суд, необходимо (доказать, — прим.ред.) существенный вред. К существенному вреду, как рассказывает егерь 500 на 200 метров, у нас нет даже таких посадок. Об этих фактах мы знаем, мы всех их штрафуем, арестовываем, дрова изымаются», — подчеркнул Сорокин.

Член комиссии Анатолий Николенко рассказал, что браконьеров действительно покрывают правоохранители и все происходящее контролируют «смотрящие».


«Мы с вами тут сидим, над нами издеваются, а мы с вами друг другу копья ломаем, позоримся перед прессой. Люди ведь понимают, кто и откуда, что все поделано сверху, есть смотрящие буквально за всем, за теплокомунэнерго, на энерго, за лесами и так далее. Мароха (начальник областного управления лесного и охотничьего хозяйства) сидит, тоже это не признает, которому четко говорят, сколько и по чьим квотам должны вырубить. Уважаемые люди в погонах, вы разве этого не знаете? Знаете! Так вот, чтобы покончить с этим, мы должны пригласить людей этажом выше (руководство ОГА, — прим.ред.), спустить команду, которая поделила, что и куда продают и все это остановим», — заявил Николенко.



Депутат Александр Каражей добавил коллегу, отметив, что правоохранительные органы просто не хотят заниматься подобными делами.


«То, что вы не хотите этим заниматься – это правда. Я в лесном хозяйстве проработал 10 лет, и никогда сотрудничества за этот период работы с правоохранительными органами не было. Одиночные случаи. А в общем, это ваше нежелание работать. Нужно идти к Анохину (начальник Нацполиции области, — ред.) и пусть он озадачивает. Не будете работать, найдем другие методы, как это сделать», — посетовал депутат.

Кроме того, депутаты подчеркнули тот факт, что егерь в присутствии начальника райотдела не побоялся заявить о «крышевании» браконьеров полицией.


«Есть факты и есть фамилии. Например, это бывшие ГАИшники, потом они отсудились, стали патрульными – Ревега и Ткаченко», — вдобавок к комментариям депутатов сказал егерь Носков.

В итоге, члены «экологической» комиссии заявили, что не перекладывают всю ответственность на районную власть. В ближайшее время депутаты пообещали выехать на место и изучить вопрос вместе с охотничье-рыболовным хозяйством «Новобугское».

Вторник, 13 ноября, 2018 17:42

Волинь. Продукція консервних цехів ОУЛМГ вражає високою якістю



Продукція консервних цехів державних лісогосподарських підприємств Волинського ОУЛМГ є якісною та натуральною. Відповідно – конкурентоспроможною і справедливо може зайняти вагому нішу на європейських ринках.

Це підтвердилося і в результаті зустрічі з Президентом Українсько-Австрійської асоціації Альфредом Ф. Праусом, який нещодавно перебував на Волині.

Знайомство із асортиментом продукції лісопереробки та недеревних ресурсів – консервних цехів Маневицького, Цуманського та Ківерцівського державних підприємств, ознайомлення зі стратегією розвитку лісового туризму – рекреаційними пунктами, діяльністю Лісівничого молодіжного центру – основні напрямки, представлені волинськими лісівниками під час дводенного візиту Альфреда Ф. Прауса.

Закордонний гість зустрівся з головою Волинської облдержадімінстрації Олександром Савченком, першим заступником начальника Волинського ОУЛМГ Русланом Войцеховським.

Так, під час зустрічі з головою ОДА було обговорено потенційні напрямки співробітництва Волині та Асоціації.

Руслан Войцеховський також підтвердив готовність до співпраці з боку волинських лісівників, зазначивши, що державні лісогосподарські підприємства давно мають досвід співробітництва з іноземними партнерами. Зокрема продукція консервного цеху ДП «Цуманське ЛГ» успішно продається на ринках Америки, причому реалізовується в оздоровчих закладах, адже є органічною. Польща, Німеччина, Ізраїль, США, Канада – також давно стали споживачами товарів консервних цехів Волинського ОУЛМГ.

Головний спеціаліст відділу лісового господарства Олександра Ковалюк розповіла, що загалом на базі ВОУЛМГ діє 6 консервних цехів: у ДП «Ківерцівське ЛГ», ДП «Ковельське ЛГ», ДП «Маневицьке ЛГ», ДП «Колківське ЛГ», ДП «Цуманське ЛГ», ДП СЛАП «Любешівагроліс».

Виробництво зосереджене у мальовничих куточках краю: селищах Маневичі, Колки, Цумань, Любешів та місті Ковелі. На цій території, що багата на хвойні та мішані ліси, немає шкідливої для природи промисловості, тому й готова продукція є абсолютно натуральною та безпечною.

Об’єми річної реалізації продукції побічного користування в середньому становлять 7 млн грн.

Уся продукція власного виробництва Волинського ОУЛМГ – екологічна чиста, без жодних барвників, ароматизаторів. У цехах іще досі працюють за так званими колишніми ГОСТами – високими стандартами якості.

Нині розробляється документація із переробки ягід з екстрактом стевії.

Перебуваючи на Волині, Альфред Ф. Праус ознайомився з роботою лісокомплексу, заводу з виробництва унікального хвойного екстракту та ефірної олії, консервного цеху ДП «Маневицьке ЛГ».

Закордонному гостю запропонували продегустувати продукцію консервних цехів ДП «Цуманське ЛГ» та ДП «Ківерцівське ЛГ».

Альфред Ф. Праус ознайомився із роботою Дп “Волинський лісовий селекційно-насінневий центр”, де вирощується 260 видів рослин.

Особливі враження, зазначив Альфред Ф. Праус, залишив у нього візит до Лісівничого молодіжного центру (Воротнівське лісництво ДП «Ківерцівське ЛГ»), адже це, за словами гостя, унікальний приклад розвитку зеленого туризму, який дуже популярний у Європі.

– Враження від візиту – більш ніж позитивні. Лісове господарство Волині досить розвинене у багатьох напрямках. Навіть не очікував, що державні лісогосподарські підприємства можуть працювати настільки успішно та різновекторно. Перш за все, ми напрацюємо алгоритм продажу продукції консервних цехів. Але в результаті цього візиту у мене виникло чимало ідей, які, переконаний, будуть цікаві волинським лісівникам, – зазначив Альфред Ф. Праус.

Прес-служба Волинського ОУЛМГ
Довідково. Місією Українсько-Австрійської Асоціації є зміцнення суспільних зав’язків між двома державами. Окрім того, Асоціація розвиває ініціативи та проекти у соціальних, культурних, громадянських та бізнес-сферах. Президент Асоціації Альфред Ф. Праус має видатну міжнародну кар’єру в сфері управління високого рівня в австрійських промислових та інженерних групах, таких як RHI та Waagner-Biro.