Ліс і реформування

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Реформація, деградація чи профанація?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

Лісові господарства будуть передані в концесію

Уряд вирішив приватизувати майже 900 підприємств, ліквідувати понад 1 тис.

Прогноз пожежної небезпеки

на наступні три дні

А де пеньки?

субота, 26 травня 2018 р.

Яке уберегти ліси від вогняної спеки


ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА

Попри спекотну весну, в лісах Черкащини не допущено жодної великої пожежі. Усі загоряння вдалося ліквідувати на початковій стадії


Цього року через аномально спекотну весну на Черкащині вже неодноразово оголошували найвищий, 5 клас пожежної небезпеки. Особливо потерпають від пожеж вразливі до вогню соснові насадження. Приміром, торік протягом пожежонебезпечного сезону в лісах держлісфонду було зафіксовано 129 загорань. Особливо напруженою була боротьба з вогнем у насадженнях Богданівського лісництва Чигиринського лісгоспу. Цього року, попри спекотну весну, в лісах області не допущено жодної великої пожежі. Усі загорання ліквідовано на початковій стадії.

Боляче бачити наслідки розгулу вогняної стихії. Ліс, що ріс десятками років завдяки зусиллям сотень людей, у який лісівники вкладали не тільки матеріальні ресурси, а й душу, раптом за кілька годин перетворюється на згарище.

Однак таким драматичним наслідкам пожеж потрібно запобігати. У цьому переконані в обласному управлінні лісового та мисливського господарства. Тут багато роблять, що не допускати загорання лісів, а в разі виникнення пожежі — своєчасно приборкати вогняну стихію.

Чітко, злагоджено, однією командою

Недавно довелося бачити, як вогнеборці на тренуваннях шліфували навички швидкого гасіння в лісах в умовах, наближених до реальних. Під час вишколу випробували техніку і командну роботу. Протипожежна техніка у лісівників Черкащини завжди напоготові, вона постійно оновлюється. Ось лісопожежний трактор із плугом робить мінералізовану смугу, щоб зупинити поширення вогню. Потім вступають у дію водомети. Масштаб пожежі вогнеборці оцінюють за допомогою квадрокоптера. За потреби до ліквідації займання стають рятувальники.

— Специфіка лісової пожежі полягає в тому, що якщо її швидко локалізувати і вона не переходить у верхову, полум’я можна загасити меншими зусиллями лісової охорони. Але, як це нерідко буває, за сильного вітру вогонь перекидається нагору. Тоді боротися з ним складно, — коментує заступник голови Держлісагентства України Володимир Бондар.

— Держлісгоспи Черкащини повністю готові до пожежонебезпечного періоду, — розповів начальник обласного управління лісового та мисливського господарства Олександр Дзюбенко. — Маємо всі необхідні для цього ресурси та устаткування: 30 пожежних автомобілів, 15 відеокамер спостереження, 43 мотопомпи, 17 пожежних модулів та інше обладнання й інвентар. А навчання, які регулярно проводимо, дуже корисні, адже дають змогу скоординувати наші спільні дії, зменшити час на ліквідацію пожеж, відповідно, і збитки від них.

Дуже важливо, що є порозуміння між працівниками лісової охорони та рятувальниками. Коли виявляємо невеликі загорання в лісі, то справляємося з ними самостійно, адже маємо підготовлений особовий склад і достатню кількість спеціальної техніки й інвентарю. Однак опрацьовуємо взаємодію у разі великих загорань. Навчання показують високу організацію та готовність підрозділів до роботи в екстремальних умовах.

Держлісгоспи області активно модернізовують пожежну техніку: автомобілі ГАЗ-66 укомплектовують більшими ємкостями для води (замість бочок 1,2—1,6 кубометра переобладнують на 2—2,5 куба). Знайшли фінансові можливості й придбали шасі для КрАЗів і Уралів, щоб встановити бочки об’ємом 8—10 кубометрів. До того ж, облаштовують такі автомобілі сучасними мотопомпами японського виробництва.

Сучасні технології допомагають лісівникам Черкащини під час неспокійного і дуже відповідального періоду — пожежонебезпечного сезону. У шести лісгоспах протягом кількох останніх років встановлено 15 телевізійних систем відеоспостереження за лісами. За технічними характеристиками радіус їхнього огляду в середньому становить 20—30 кілометрів (залежно від погодних умов). Тож майже всі хвойні насадження лісгоспів, найбільш вразливі під час пожежонебезпечного періоду, перебувають під перехресним відеонаглядом. У лісництвах та лісгоспах обладнали пункти спостереження, за допомогою яких черговий щоденно протягом світлового дня в режимі реального часу через спеціальний монітор наглядає за прилеглими масивами.

Заступник голови Держлісагентства України Володимир Бондар (ліворуч) і начальник обласного управління лісового та мисливського господарства Олександр Дзюбенко вивіряють тактику боротьби з пожежами. Фото з сайту lis-ck.gov.ua


Без сучасних технологій як без рук

— Хоч таке обладнання й дороге, воно повністю себе виправдовує, адже дає змогу виявляти найменші задимлення, загорання на ранніх стадіях, з високою точністю визначати координати лісової пожежі. Це допомагає швидко локалізувати загорання, щоб воно не поширилося на значні площі, — наголошує головний лісівник Черкащини Олександр Дзюбенко.

Цими днями лісівники налагодили роботу оновленого та вискооснащеного (Примітка - так надруковано в газеті та на сайті. Мається на увазі - високооснащеного) пожежного патруля. Це п’ять нових автомобілів Ford, обладнаних пожежними модулями, квадрокоптерами, GPS-трекерами та іншим сучасним устаткуванням. Як повідомив заступник голови Держлісагентства Володимир Бондар під час робочої поїздки на Черкащину, навіть в умовах, коли бракує державного фінансування, лісгоспи власними силами оновлюють протипожежну техніку.

— Лісовий пожежний патруль діятиме у держлісгоспах, де переважають хвойні насадження, з протипожежною метою, для охорони лісів від правопорушень. Такі патрульні автомобілі функціонуватимуть у Золотоніському, Канівському, Смілянському, Чигиринському, Черкаському держлісгоспах. Технічні можливості такого позашляховика дадуть змогу якнайшвидше прибути на місце загорання. Якщо невелика пожежа, одразу ж її локалізують, якщо більша — зменшать площу загорання та за допомогою сучасного обладнання визначать масштаби, — зауважує Олександр Дзюбенко.

На останніх навчаннях вогнеборці продемонстрували різні методи боротьби з лісовими пожежами й перевірили боєздатність спеціалізованої техніки лісівників і рятувальників, готовність особового складу до всіх необхідних дій у разі лісових пожеж. Зокрема, під час тактико-спеціальних навчань відбулося розгортання штабу з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, опрацьовано порядок організації управління під час гасіння лісової пожежі, оцінка обстановки, визначення необхідних сил та засобів для гасіння.

Усі протипожежні роботи у держлісгоспах області виконують за рахунок власних коштів підприємств. Торік на роботи з протипожежного захисту лісів витрачено 11 мільйонів гривень, цього року тільки протипожежного обладнання вже закуплено на 5 мільйонів.

Фото з сайту lis-ck.gov.ua


Профілактика не завадить

Оскільки ліси огородити неможливо, основний акцент у профілактичній роботі зосереджують на роз’яснювальній роботі серед населення, проведенні рейдів, патрулюванні лісів та виконанні попереджувальних протипожежних робіт. Для забезпечення проїзду пожежної техніки до недоступних ділянок лісу торік відремонтували 40 кілометрів доріг лісогосподарського та протипожежного призначення. Цього року буде додано не менше відремонтованих автошляхів.

Лісівники намагаються створити всі умови для відпочинку населення. Нині в лісах області функціонують майже дві сотні рекреаційних пунктів. Зазвичай вони розміщуються в найбільш відвідуваних місцевими жителями ділянках лісу або ж уздовж автомагістралей для перепочинку мандрівників. Такі пункти створюють, адже це сприяє захисту лісу від можливих пожеж і забруднення побутовими відходами, дає змогу контролювати й регулювати масове перебування населення в лісі.

Вжиті заходи дають змогу запобігати великим пожежам. З початку року зафіксовано шість випадків загорання в лісах держлісгоспів на площі 0,26 гектара. Вогонь швидко приборкали. На жаль, через брак фінансування з державного бюджету цього року, розповіли в управлінні, не буде авіапатрулювання лісів. Проте держлісгоспи закупили шість квадрокоптерів, які дають змогу досить точно та мобільно визначити координати загорання й масштаби пожеж в екосистемах.

В області, крім державних підприємств, лісове господарство ведуть чотири комунальні лісогосподарські підприємства на площі 12,8 тисячі га, підпорядковані Городищенській, Монастирищенській, Черкаській, Чорнобаївській районним радам. 5,3 тисячі га відведено під військове лісництво Міноборони України. Ще 31,4 тисячі га лісів ростуть на землях запасу. Всі ці користувачі, на жаль, не мають достатньої кількості пожежних автомобілів, іншого протипожежного обладнання, а ліси на землях запасу взагалі не охороняють.

Серйозну загрозу зеленим масивам спричиняє випалювання очерету, сільськогосподарських угідь і трави вздовж автошляхів. І хоч це робити заборонено, рік у рік негативне явище повторюється. Вогонь пошкоджує полезахисні лісові смуги, прилеглі до полів насадження, а орендарі та власники паїв уникають відповідальності. Лісгоспам же доводиться відволікати пожежну техніку на гасіння сільгоспугідь поблизу лісів, аби не допустити поширення вогню у насадження держлісфонду.

Серйозну небезпеку становлять торфовища. Гасіння торфу надзвичайно складне і призводить до надмірних витрат матеріальних і людських ресурсів.

Як наголошують лісівники, місцевим територіальним громадам, які не мають пожежних команд, але можуть забезпечити власними силами елементарні засоби захисту від вогню, слід приділити цій проблемі посилену увагу. Ідеться про звичайні бочки з водою, до яких кріпляться мотопомпи і кілька пожежних рукавів. Такі засоби ефективні для запобігання поширенню лісових пожеж.

Ще одна деталь, на яку лісівники звертають серйозну увагу. На жаль, встановлений чинним законодавством розмір штрафів за порушення правил пожежної безпеки в лісах уже давно не відповідає шкоді, яку завдають такими адміністративними порушеннями. Проект закону про збільшення штрафів у Верховній Раді є. Залишилося ухвалити його.

Роман КИРЕЙ
Урядовий кур'єр
https://ukurier.gov.ua/uk/articles/yak-uberegti-lisi-vid-vognyanoyi-stihiyi/

На Волині перекинулась вантажівка з деревиною




За селищем Голоби Ковельського району на Волині фуру з деревиною знесло з дороги.

Автопригода трапилась у п'ятницю, 25 травня, - повідомляє «Волинь24».

За словами очевидців, фуру з деревиною знесло з дороги у кювет. Вона перевернулася.

За попередньою інформацією, ніхто не постраждав, деревину перевантажують.

Зі слів водія, машина заглохла і перекинулася. На місці працює поліція.





20:40, 25 травня

По Уралу в разгар лесных пожаров пройдет автопробег спасателей. Финиш — в Японии


С Красной площади в Москве стартовал международный автопробег лесных пожарных, конечной точкой которого станет Токио. По пути спасатели-парашютисты будут делать остановки для проведения мастер-классов — специалисты продемонстрируют, как работает оборудование для тушения лесов. Также они покажут жуткие снимки с реальных мест ЧП.

За 120 дней участники пробега пройдут 22 тысяч километров. В начале сентября они прибудут во Владивосток, где будет в это время проходить Восточный экономический форум. Затем отправятся в Японию.

Пока в Курганской области борются с огнем, в Екатеринбурге пожарные проведут выставку

«Работники парашютно-десантной пожарной службы ФБУ „Авиалесоохрана“ продемонстрируют уникальные фотографии, отражающие борьбу с огненной стихией на территории Сибири и Дальнего Востока (Бурятии, Иркутской и Читинской областей, Тывы и Якутии. Они будут представлены на фотовыставках в городах Улан-Удэ, Чите, Благовещенске и Владивостоке и других городах автопробега», — говорится в сообщении организатора автопробега, ФБУ «Авиалесоохрана».

Фото: Александр Кулаковский © URA.RU

Урал участники автопробега будут пересекать по маршруту Екатеринбург—Тюмень. В городах запланированы многодневные остановки для разворачивания экспозиции.

Тем временем в УрФО уже начался пожароопасный период. Наиболее сложная обстановка сейчас в Курганской области, где площадь пожаров по сравнению с прошлым годом увеличилась почти вдвое. В ряде случаев огонь подходит вплотную к населенным пунктам.

В Канаде масштабный лесной пожар — из провинции Манитоба эвакуироваться пришлось 2 тысячи человек



Большинство эвакуированных были доставлены самолетами в столицу провинции города Виннипег и в настоящее время находятся в отелях.

Об этом пишет канадский общественный вещатель CBC News, передает Телеграф.

Хотя эвакуация осуществлялась преимущественно военным транспортом, общую координацию усилий по помощи людям осуществляет Международный комитет Красного креста.

Чтобы спасти людей от стихии, по воздуху пришлось вывезти все население двух изолированных населенных пунктов Литл Гранд Рапидс и Пауингасси. Из-за неблагоприятных погодных условий на последний рейс до сих пор ожидает 41 человек, задействованый в тушении пожара.

На это время огонь площадью свыше 20 тысяч гектаров не добрался до человеческих поселений, но засушливая погода не способствует тушению. Причиной возгорания, вероятно, послужила человеческая халатность, отмечает СМИ.

Как сообщало «Інше ТВ», вчера спасатели ликвидировали пожар на свалке под Николаевом


06:01  26.05.2018
https://inshe.tv/proisshestviya/2018-05-26/337392/

***

В Канаді через лісову пожежу літаками евакуювали два населені пункти

На півдні Канади для порятунку людей від лісової пожежі військова авіація вивезла все населення двох населених пунктів Літл Гранд Рапідс та Пауінгассі.

Унаслідок лісової пожежі, що спалахнула на півдні канадської провінції Манітоба, евакуюватися довелося 2 тисячам людей, інформує ТСН з посиланням на CBC News.

Більшість евакуйованих були доставлені літаками до столиці провінції міста Вінніпег і наразі перебувають у готелях. Евакуація здійснювалася переважно військовим транспортом, загальну координацію зусиль із допомоги людям здійснює Міжнародний комітет Червоного хреста.

Щоб урятувати людей від стихії, повітрям довелося вивезти все населення двох населених пунктів Літл Гранд Рапідс та Пауінгассі. Через несприятливі погодні умови на останній рейс досі очікує 41 особа, задіяна у гасінні пожежі.

Нині вогонь охопив площу понад 20 тисяч гектарів і поки не дістався до людських осель, але посушлива погода не сприяє гасінню. Причиною загоряння, ймовірно, послужив людський фактор, пише ЗМІ.

Чернігівські лісівники підсумували свою роботу



Нещодавно в Чернігівському обласному управлінні лісового та мисливського господарства відбулася колегія.

Пленарне засідання проводив начальник обласного управління Олександр Демченко. У роботі колегії взяв активну участь голова Чернігівської облдержадміністрації Валерій Куліч. Колегія розглянула низку важливих питань, серед яких: підсумки господарської та фінансової діяльності підприємств Чернігівського ОУЛМГ за І квартал 2018 року, стан охорони лісів від пожеж та стан охорони праці на підприємствах.


Проаналізував і підбив підсумки роботи підприємств Чернігівського ОУЛМГ за І квартал 2018 року, начальник відділу економіки та фінансів обласного управління лісового та мисливського господарства Володимир Полубень.


«У цей період було заготовлено 824,7 кг насіння деревних та чагарникових порід (173,6% завдання), в т. ч. 770,5 кг насіння сосни звичайної, – сказав головний економіст Чернігівського ОУЛМГ. – У І кварталі лісогосподарські підприємства провели рубки формування та оздоровлення лісів на площі 4947 га, де заготовлено 142 тис. м3 ліквідної деревини. Рубки догляду зроблено на площі771,3 га (196% плану) і заготовлено 14,3 тис. м3 ліквідної деревини. А санітарні рубки проведено на площі 4073,6 га (135,5 %) і заготовлено 126,9 тис. м3 ліквідної деревини».


За словами Володимира Полубня, за три місяці у мисливських угіддях області проведено 312 рейдів, складено 14 протоколів на порушників правил полювання, стягнуто штрафів на загальну суму 7310 гривень.


Говорячи про економічну діяльність лісогосподарських підприємств, начальник відділу економіки та фінансів акцентував увагу і на впорядкуванні рекреаційних ділянок та заготівлі деревини. Так, лісівники впорядкували 2,3 га рекреаційних ділянок. У І кварталі 2018 року було заготовлено 265,2 тис. м3 деревини.


«Обсяг реалізованої продукції склав 243585 тис. грн. і зріс, порівняно з відповідним періодом минулого року, на 47790 тис грн., або на 124,4%, – зауважив Володимир Полубень. – Значного росту реалізації та обсягів досягли Городнянський (142,6%) та Добрянський (136,2%) держлісгоспи. Вони ж мають і найбільший рівень реалізації на 1 га лісового фонду».

Варто додати, що у власних цехах було перероблено 42 тис. м3 деревини. Підприємства виробили товарної продукції на суму 68213 тис. грн. Потрібно підкреслити також те, що за результатами фінансової діяльності у І кварталі всі держлісгоспи Чернігівщини спрацювали прибутково. Всього ж було отримано 13326 тис. грн. чистого прибутку. У першому кварталі підприємствами управління сплачено платежів до державного бюджету, місцевих бюджетів та єдиного соціального внеску до пенсійного фонду у сумі 101652 тис. грн., що складає 120% до відповідного періоду минулого року. Найзначнішого рівня рентабельності досягли Добрянський, Семенівський, Ніжинський та Холминський лісгоспи.


Збільшилися і капітальні інвестиції у розвиток виробництва – у 1,8 рази. Так, найвагоміші обсяги капітальних інвестицій мають Остерський, Чернігівський та Городнянський лісогосподарські підприємства. Темп росту продуктивності праці 124,5% відповідає темпу росту заробітної плати 144,8%. Завершуючи доповідь, начальник відділу економіки та фінансів обласного управління лісового та мисливського господарства Володимир Полубень зазначив, що заборгованості з оплати праці держлісгоспи не мають.

Колеги привітали правофлангових трудового суперництва, а голова Чернігівської ОДА Валерій Куліч та начальник Чернігівського ОУЛМГ Олександр Демченко вручили заслужені нагороди. Перехідний кубок отримав Городнянський держлісгосп, лідер 2017-го року. Директор підприємства Сергій Аніщенко отримав заслужену відзнаку. На 2-ому місці — добрянські лісівники, третє місце вибороли семенівці.



З вітальними словами виступив голова Чернігівської ОДА Валерій Куліч. Він наголосив на тому, що задоволений результатами роботи лісівників у першому кварталі поточного року.



«Економічні здобутки наших лісівників надихають, – зазначив Валерій Петрович. – Зароблені кошти варто вкладати у новітні технології та переробку. Це дасть додаткову додану вартість, нові робочі місця та валютні надходження. У Чернігові пройшов міжнародний інвестиційний форум, на якому присутні представники Білорусі, Прибалтики та Китаю. Багато країн зацікавлені у нашій деревині і тому дуже важливо аби Чернігівщина не була для них сировинним придатком, а продавала продукцію переробки».

У свою чергу, начальник Чернігівського ОУЛМГ Олександр Демченко зауважив, що галузь іде шляхом збільшення власних інвестицій у виробництво, а фінансові показники звітного періоду вказують на те, що лісівники обрали правильний шлях.

Начальник відділу лісового господарства Олександр Марахонько доповів, як лісогосподарські підприємства підготувалися до пожежонебезпечного періоду, котрий вважають своїм найвідповідальнішим і найскладнішим часом.

«З початку року в лісах облуправління виникло 24 лісових пожежі на площі 15,81 га. Середня площа пожежі становить 0,66 га. Найбільше за кількістю випадків пожеж виникло в ДП «Остерський військовий лісгосп» – 8 випадків на загальній площі 2,08 га, – сказав Олександр Марахонько. – Найбільші площі пожеж в ДП «Корюківське лісове господарство» – 4 випадки на площі 4,58 га, ДП «Чернігівське лісове господарство» – 3 випадки на площі 4,45 га».

За причинами виникнення 8 випадків (33,3%) – необережне поводження населення з вогнем в лісі, 7 випадків (29,2%) – пожежі спричинені військовими (ДП «Остерський військовий лісгосп», 7 (29,2%) – умисні підпали (ДП «Чернігівський лісгосп», ДП «Остерський лісгосп», ДП «Прилуцький лісгосп», 2 (8,3%) – перехід вогню з прилеглих нелісових територій.

«Ситуація з навмисними підпалами є тривожною і, якщо в ДП «Остерське лісове господарство» і ДП «Прилуцьке лісове господарство» поки що все обійшлось відносно незначними наслідками, то в Чернігівському лісгоспі пожежа призвела до значних матеріальних втрат, – сказав начальник відділу лісового господарства. – Пожежа, яка сталась 12 травня в Любецькому лісництві на загальній площі 2,2 га розпочалась з ділянки завершеної суцільної санітарної рубки, на якій перебувала заготовлена лісопродукція. В результаті вогнем пошкоджено 344 м3 деревини, частково до повного знищення, частково – до втрати технічної якості, точні обсяги збитків встановлюються, лісопожежній команді вдалося не допустити вогонь в сосновий молодняк, де була загроза переходу пожежі у верхову. Причина виникнення даної пожежі – підпал».

Через ймовірний навмисний підпал виникла пожежа в Красилівському лісництві, на наступний день після того, як лісова охорона лісгоспу провела роботу по боротьбі з незаконним вирубуванням дуба. Пожежа загальною площею 2,0 га розпочалась з глибини лісу, в чистому середньовіковому сосновому насадженні.

За словами Олександра Марахонька, найбільша пожежа за площею (3,9 га) виникла в Корюківському лісництві. Вогнем пошкоджено сосновий молодняк віком 6 та 12 років, частину площі доведеться розчистити та провести лісовідновлення. Причиною пожежі вважається необережне поводження з вогнем, поруч з культурами проходить лісова дорога.

«Підприємствами управління з початку року проведено роботу по покращенню матеріально-технічної бази протипожежної техніки та обладнання, – каже Олександр Марахонько. – Зокрема, придбано 60 ранцевих вогнегасників, встановлено телевізійну систему спостереження в Брецькому лісництві ДП «Корюківське лісове господарство», придбано 12 радіостанцій (ДП «Остерський військовий лісгосп»), закуплено шанцевий інструмент, пожежні рукави, інший пожежний інвентар. Потребує покращення робота по забезпеченню засобами зв’язку. Зокрема, досвід останньої пожежі в Любецькому лісництві показує, що в умовах нестабільного мобільного зв’язку, або його повній відсутності, для оперативного гасіння лісових пожеж радіостанції необхідні, як для координування дій членів лісопожежних команд, так і для зв’язку з лісництвом та лісгоспом».

Як пояснив начальник відділу лісового господарства Чернігівського ОУЛМГ, на даний час радіостанціями найкраще забезпечені ДП «Холминський лісгосп», ДП «Городнянський лісгосп», ДП «Остерський лісгосп», ДП «Остерський військовий лісгосп».

Для охорони лісів лісівники створили мінералізовані смуги. Так, за 4 місяці створено 1945 км мінералізованих смуг та проведено 3126 км доглядів за ними.

Про охорону праці в держлісгоспах розповів начальник відділу лісосировинних ресурсів Петро Приходько. За його словами, у І кварталі 2018 року на підприємствах лісової галузі України сталось три нещасні випадки зі смертельним наслідком.

«У квітні місяці проведені перевірки показали, що з боку керівників підвідомчих підприємств була послаблена вимогливість, як до відповідних служб так і керівників структурних підрозділів щодо організації та контролю за роботою з питань охорони праці, електробезпеки, безпечної експлуатації машин та механізмів, – сказав Петро Приходько. – Є питання щодо організації та забезпечення пожежної безпеки на виробничих об’єктах, зокрема не повне забезпечення об’єктів первинними засобами пожежогасіння, зберігання матеріалів і сировини з порушеннями вимог пожежної безпеки, недоліки з організаційних питань».

Начальник відділу лісосировинних ресурсів зазначив, що усунення виявлених при перевірках недоліків і порушень зачасту проводиться невчасно.

«Низка порушень і недоліків, виявлених при повторних перевірках окремих лісгоспів з питань дотримання вимог безпеки праці в І кварталі цього року, знову ж таки вказують на недостатній рівень контролю, а в окремих випадках і низький з боку керівників лісгоспів, інженерно-технічних працівників та безпосередніх керівників робіт за дотриманням працюючими вимог безпеки праці», – підсумував Петро Приходько.

У зв’язку з цим начальник Чернігівського ОУЛМГ Олександр Демченко доручив підготувати Наказ про усунення недоліків з охорони праці на підприємствах Чернігівського ОУЛМГ.

В обговоренні доповідей по другому та третьому питаннях виступили директори ДП «Корюківське лісове господарство» Володимир Никончук, директор ДП «Остерський військовий лісгосп» Володимир Брайко, директор ДП «Чернігівський військовий лісгосп» Юрій Ревко, директор ДП «Остерський військовий лісгосп» Григорій Шульга та директор ДП «Новгород-Сіверське лісове господарство» Микола Засько.

Підсумки засідання колегії підбив Олександр Демченко. Він вкотре наголосив на тому, що здоров’я та життя людини є найвищою цінністю, тому гарантування безпечних умов праці є обов’язком кожного керівника підприємства. Окреме питання – пожежна безпека.

«Попереду спекотне літо, тому завдання номер один – цілодобове чергування для збереження лісів від пожеж та лісокрадів», – підсумував начальник Чернігівського ОУЛМГ.

Микола Тищенко

Прикарпатські ветерани АТО намагаються патрулювати зони вирубки лісів у Карпатах (фоторепортаж)

Івано-франківська Міська асоціація учасників АТО продовжує проект з патрулювання лісів на території Прикарпаття та убезпечення дичини від браконьєрів.

Проект діє з вересня – кілька разів на місяць “вартові” обходять лісові ділянки в різних районах області. Про результати звітують у соцмережі.

Наразі “Зелена варта” зробила понад 12 рейдових виїздів у Карпати, розповів один з ініціаторів проекту, голова Міської асоціації учасників АТО Василь Андріїв.


Про кожний вихід можна писати годинами, ті перешкоди і труднощі, які трапляються на нашому шляху, не вкладаються у звичну логіку сприйняття. Найбільше гнітить – це місцеві пристосуванці, які вже давно на боці тих, хто знищує нашу природу, – пише Василь Андріїв. – Вже так склалось, що берегти наші унікальні Карпати просто нікому, та й для кого. Правда, вигідніше сьогодні все залишити на “повалу” сильним світу цього, бо не має нікому до цього діла. Ми спокійно спостерігаємо, як лисіють гори. Ми все бачимо, бачать і місцеві, але там інша історія, вони давно вже в темі. Інші просто мовчать Природа нас карає: зсуви, повені, потім десятки мільйонів з держбюджету на ліквідацію наслідків стихійного лиха. І так по кругу… Аж до повного знищення Карпат. Це рано чи пізно станеться. Тільки потім вже буде пізно, кричати, плакати, чи шукати винних, яких, звісно, ніколи немає… Бережи те, що тобі дано природою! Наші діти теж хочуть побачити Карпати.


































Про заходи щодо підготовки міських лісів до пожежонебезпечного періоду 2018 року, захисту їх від пожеж та підвищення рівня протипожежної охорони

Розпорядження КМДА № 884 від 24 травня 2018 року

Про заходи щодо підготовки міських лісів до пожежонебезпечного періоду 2018 року, захисту їх від пожеж та підвищення рівня протипожежної охорони

 









пʼятниця, 25 травня 2018 р.

Одесские спасатели тушили условный лесной пожар

В Балтском районе пошли учения спасателей по тушению масштабного лесного пожара.

Об этом сообщили в пресс-службе ГСЧС в Одесской области.

По сценарию пожар заметил лесник. Вследствие порывистого ветра существовала угроза быстрого распространения огня по лесным массивам и прилегающим сельхозугодьям в направление расположенного рядом населенного пункта.

Прибывшие пожарники были оснащены ранцевыми опрыскивателями. Они провели наземную разведку района пожара, тушение очагов, установили площадь и направление распространения пожара.

Вследствие ветра огонь начал распространяться. Оценив обстановку, руководитель тушения пожара принял решение о привлечении дополнительных сил и средств гражданской защиты района и подразделений ГСЧС. На место ЧП прибыла подмога.

Пожар потушили. Спасатели справились с поставленной задачей на ура.



Через глобальне потепління Полісся може перетворитися на степ / 24 канал



Показник зростання середньомісячних температур в Україні вищий ніж середнє значення у світі, це може призвести до неминучих змін у сільськогосподарському виробництві країни.

Про це на форумі в Одесі розповіла головний агрометеоролог країни Тетяна Адаменко.

Читайте також: Україна за 5 днів 2018 року повністю вибрала квоти на експорт пшениці і кукурудзи в країни ЄС

Якщо в світі всередньому температура зростає на 0,8 градусів за Цельсієм, то в Україні на 1 градус. А як показали останні 7 років, то навіть на 2 градуси. У підсумку в Україні збільшився період активної вегетації сільськогосподарських культур,
– зазначила керівник відділу агрометеорології Укргідрометцентру.

Зокрема, в центр України тепло приходить швидше ніж на південь. Крім цього, Адаменко пояснила, що потепління може призвезти до зникнення зони Полісся і перетворивши її на степ. Але такі зміни клімату мають і свої переваги, зокрема для вирощування пшениці.

"Через 10-20 років найбезпечнішою буде озима пшениця, зникнуть ризики вимирання взимку, а за рахунок м'якої теплої весни буде достатня кількість вологи і швидше відновлення вегетації. Тільки завдяки клімату аграрії зможуть наростити врожайність на 1-2 тонни. Потрібно до цього готуватися", – зазначила вона.

Попри те, зважаючи на кліматичні зміни під загрозою перебувають ячмінь і кукурудза.

Нагадаємо, що, за прогнозами Укргідрометцентру, влітку очікується спека до +40 градусів.

Зелені свята — торжество весни

Своїм корінням свято сягає сивої давнини. 

Напередодні Трійці. Гравюра Ю.Шюблера з картини І.Їжакевича. 1888 р.

Травень — фінальний весняний акорд. Місяць оновлення, пора молодості кожної рослини, кожної квітки; місяць перемін і сподівань на краще.

А ще в травні зазвичай християнський люд відзначає Зелені свята, які тісно пов'язані з природою, культом рослинного світу, магією заклинання майбутнього врожаю.

Своїм корінням свято сягає сивої давнини. Ще стародавні римляни святкували день троянд — Rosaria, або Pаrentalia — свято предків, під час якого гробниці й могили встеляли квітами. Від римлян традиція перейшла на Балкани, а згодом поширилася Європою. В Україні слово "русалії" відоме з літописів ХІ століття, коли воно згадується в значенні ігрищ поруч зі словами "скоморох" і "гусла".

Із запровадженням християнства свято увійшло в церковний календар як Зішестя Святого Духа, П'ятидесятниця, або Трійця. Згідно з Євангелієм, на п'ятдесятий день після Воскресіння на апостолів зійшов Святий Дух, відтак учні Христові заговорили різними мовами й пішли світами, несучи Слово Боже. Зішестя Святого Духа вважається одною з найголовніших євангелічних подій і вшановується християнами нарівні з Великоднем і Різдвом.
Тиждень перед Трійцею Православна церква називає тижнем святих Отців, віряни ж — клечальним, або русальним, а три останні дні цього тижня і три перші дні після Трійці — Зеленими святами. Щорічне оновлення природи, за проявами якої уважно слідкує народ, викликає у вірян спомини про предків. Радості й водночас поминання померлих сповнений увесь клечальний тиждень.

На Зелені свята таємничі істоти мандрують землею — це покійники й русалки. Покійники згадують про своє земне життя, вештаються ночами кладовищами — особливо ті, хто помер не своєю смертю.

Щоб заспокоїти душі убієнних, бабусі йшли у вівторок на цвинтар справляти "задушні поминки". Як речові докази цього "поминання" на могилах залишалися крашанки й налисники.
Четвер троїцького тижня називається Семик, або Зелений четвер. Цього дня в деяких місцевостях готували спеціальні обрядові страви: драчену — круглий пиріг-запіканку з яєць, борошна і молока, а на Слобожанщині — "козулі", це такі калачі у вигляді вінка. Їх несли на могили батьків і після молитви справляли поминальний обід.

Звичай поминати небіжчиків під час святкування Трійці є й в інших народів християнського віровизнання. Скажімо, православні болгари померлих поминають у суботу клечального тижня. Переддень цього обряду має назву "според задушніци", а сама субота — "задушніца". Напередодні суботи болгари варять пшеничну кашу з родзинками й горіхами. До вечірні несуть її в церкву на освячення, а потім роздають літнім людям, дітям і нужденним. Вважається, що вночі перед суботою відкриваються могили й звідти виходять невидимі мерці. Щоб задобрити душі померлих, болгари після суботньої обідні йдуть на кладовище, де на могилах рідних і близьких розкладають, крім згаданої пшеничної каші, спеціальні поминальні хліби — поменіци й посвари, а також смаженину з ягняти, крашанки, городину, вино. Після панахиди розпочинають поминальну трапезу і випивають ритуальний келих "за помин душ померлих".

троица_1
«Гілас і німфи». Джон Вільям Вотергаус, 1896 р.


Свято Семик іще називають Русалчиним Великоднем. Вважається, що цього дня русалки виходять з води, бігають полями, шукаючи своїх матерів. У народному уявленні вони є душами дівчаток, які померли нехрещеними. У переказах русалки бувають водяні, польові й лісові (мавки). До Зелених свят вони живуть у житах, потім — у воді. Щоночі впродовж Русалчиного тижня можна чути в полях і водоймах гучний сміх і плескіт води. Це водять хороводи русалки. Ніхто в ніч на Русалчин Великдень не вийде за ворота свого обійстя. А надто, якщо поблизу є річка чи озеро. Адже русалки можуть пестощами заманити парубків у обійми. Народ вірить, що впродовж усього Русалчиного тижня ці казкові створіння мають особливу силу. Вони залоскочуть до смерті будь-кого, хто наважиться купатися в ці дні.

У суботу сила русалок закінчується. Однак русалки самі не зникнуть, їх треба прогнати. Для цього жінки й молодиці звечора збираються в полі й співають пісень. З настанням ночі беруть мітли, махають ними й кричать: "Доганяй, доганяй!". Наступного дня вже можна сміливо йти до річки, не боячись зникнути назавжди в підводному царстві.

А ще в четвер дівчата йдуть у ліс, поле чи леваду "завивати вінки". Зазвичай "завивають" берези. Деревце розхитують, аж поки вдасться схопити його за верхівку й зв'язати з найближчим деревом — так утворювався "вінок". Дівчата попарно тричі проходять під ним і на березі з гілля, не відриваючи його від дерева, заплітають вінок. Коли вінок готовий, кожна пара "кумується", обмінюючись крашанками. Після святкового обіду дівчата з піснями повертаються додому. Вінки залишаються завитими до неділі. Упродовж цього часу ніхто до дерев не наближається, навіть не дивляться в той бік. Причина такого страху — усе ті самі русалки. Адже вони сидять на завитих вінках, гойдаються на них і чатують на перехожих, щоби залоскотати. При зустрічі з русалками треба кинути під ноги хустку, а якщо її немає, то згодиться будь-який клапоть тканини, інакше — неминуча смерть. А ще проти нападу русалок треба впродовж усього Русалчиного тижня мати при собі любисток.

троица_4
Свята Трійця. Ікона з Холмщини, XVI століття.


У день Трійці настає час "розвивати вінки". Знову з піснями тричі проходять попарно під вінками, потім оглядають свій вінок: чи ще свіжий, чи вже зів'яв. За цим судять про своє щастя чи нещастя. Потім розв'язують з'єднане гілля. Додому йдуть без остраху: небезпека від русалок минулася.

Подібні вірування є в народів чи не всіх європейських країн. У Греції вірять у телонії. Це також померлі нехрещені діти, які виходять із пекла і впродовж сорока днів після Великодня літають над запашними луками у вигляді метеликів чи бджіл. Англійці вірять у лякліндів — зелених жінок надзвичайної вроди, а ще — у морських дів (seamaid). У Франції вони відомі як ундини, в Австрії — віліси (душі наречених, які померли до весілля), у литовців — дугни, вундани й німнянки (від річки Німан), у Сербії — віли. Найбільше водяних жінок у скандинавів — дев'ять. У Німеччині водяні істоти відомі як нікси. Вони чоловічої статі, а розпізнають їх по зелених ікластих зубах і зелених капелюхах. А ще німці вірять у водяних німф і дунайських дів.

Напередодні Трійці, у клечальну суботу, обов'язково прикрашають обійстя, господарські будівлі й житлові приміщення клечанням: зеленним галуззям клена, липи, верби, ясена, берези, дуба, а долівку помешкань встеляють зіллям осоки, любистку, м'яти, аїру. Цей звичай також сягає сивої давнини. Майже в усіх давніх народів гіллям і квітами завше прикрашали храми в дні свят і жертвопринесень. Урочисті процесії неодмінно супроводжувалися носінням зілля або квітів — гілок маслин, лаврових чи дубових вінків.

троица_3
Юліус Шнорр фон Карольсфельд. П&#0146ятидесятниця. Іллюстрація до Діянь апостолів. Дереворит, 1960 рік.


В юдеїв у травні, коли вони відзначають свої "зелені свята" — Шавуот (на п'ятдесятий день після виходу з Єгипту євреї отримали Тору), зеленню, квітами, вінками й деревцями прикрашають семисвічники (менори), будинки й храми. Античні греки у свято Адоніса кидали в море, річки й ручаї вінки, квіти й гілки. Для скандинавів і германців зелене галуззя слугувало предметом ворожби. У Німеччині й нині на Трійцю прикрашають храми зіллям і квітами. В Англії ще в ХІХ столітті відбувалися так звані Троїцькі ігри, які не завжди схвалювалися представниками церкви. Ще донедавна в деяких графствах цієї країни першого дня травня зранку хлопці й дівчата з музикою й співами йшли до лісу, де ламали гілля, збирали квіти, а повернувшись додому, квітчали двері й вікна своїх осель. Відомий обряд, що вказує на весільний характер троїцьких забав, здійснюють на Трійцю венеційці: щороку о цій порі вже впродовж віків відбуваються заручини дожа з "Адріатикою" (Адріатичним морем).

У другій половині ХІХ століття на Київщині вирубка молодих насаджень на Зелені свята набула таких масштабів, що питання збереження лісів на своєму засіданні розглядала столична влада. Газета "Кіевлянинъ" 1879 року писала: "Постоянное хищницкое истребление лесов вызвало ряд правительственных предупредительных мер. Одною из таких мер было распоряжение министра внутренних дел о недозволении украшать дома на Троицын день молодыми деревьями. К этой административной мере присоединились и разъяснения святейшего синода о вреде существующего обычая, причем для украшения рекомендовались вообще однолетние растения. Если вред, происходящий от этого нерационального обычая, заметен даже в лесистых местностях, то тем паче он делается очевидным в местностях безлесых. Было время, когда и порубка деревьев, и украшение ими жилищ в день Троицы строго преследовались благодаря настояниям административной власти и увещаниям духовенства. Затем снова все пошло по-прежнему... Только в одном Печерском участке нашелся честный пристав, строго выполнявший предписание министерства. Он запретил продажу на Печерске деревьев". Але всі ці заходи не допомагали, і кияни аж до 1917-го, коли дрова стали на вагу золота, щедро прикрашали свої будинки зрубаними берізками, липами, кленами.

троица_2
"Зішестя Святого Духа". Ікона з містечка Родружа (нині Польща). Перша половина XV століття.


В Україні здавна існував звичай після богослужіння йти хресною ходою до криниць і кропити їх свяченою водою. Деякі господарі виносили до воріт стіл, накритий білим обрусом, клали хліб, ставили сіль, воду. Священик зупинявся біля такого столу, читав Євангеліє, потім заходив у хату й окроплював свяченою водою. У Києві на Трійцю заможна і не дуже публіка зазвичай ішла до ресторацій або виїжджала за місто. "Кіевлянинъ" 1888 року повідомляв: "Праздник Троицы в этом году, благодаря прекрасной погоде, прошел в Киеве очень оживленно. Все места местных общественных увеселений были переполнены публикой. В течении двух праздничных дней на Трухановом острове перебывало до 12 тысяч человек. Оба дня из Киева в Китаево и Никольскую пустынь отходило по три парохода, до тесноты наполненные публикой. Ботанический сад, площадка у памятника св. Владимиру, даже бульвар (Бібіковський, нині Шевченка. — В.О.), не ощущали недостатка в гуляющих". Цієї традиції кияни дотримуються й донині, тим паче що цьогоріч маємо три вихідні погожі днини.

Володимир Олійник
25 травня, 16:52