Володимир БОНДАР

Україна має шанс створити принципово новий лісовий сектор

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

Володимир БОНДАР

Бачимо повне розуміння президентською вертикаллю влади питань лісової галузі

29 лютого 2016

Шершун провів форум

Щоб порадитись, в якому напрямку розвивати профспілковий рух
Профспілковий форум, приурочений 25-річчю утворення Федерації профспілок області, провели напередодні з'їзду, на якому визначатимуться з роллю і місцем профспілок і тим, як посилити вплив цієї найбільшої громадської організації в Україні.
DSC_0826_cr
Микола Шершун, голова Федерації профспілок області, зокрема, зазначив:
 — Перетворення, зміни не завжди бувають безболісними. Але прагнучи до євроінтеграції, дивлячись на Захід зі сподіваннями, маємо і самі не пасти задніх, стати міцними і згуртованими, як профспілки європейських країн. Маємо змусити владу поважати думку працюючої людини, для якої найважливіше — гідна зарплата і соціальна захищеність.
Голова федерації у своєму виступі також наголосив на тому, що урядовці повинні радіти не стільки черговому кредиту МВФ, як новоствореним робочим місцям, інвестиціям, які не «проїдаються», а вкладаються у новітні технології, у розвиток внутрішнього ринку.
DSC_0655
 — Будь-яка справа, — наголосив Микола Шершун, — потребує професійного підходу. Впродовж останнього періоду під гаслами «час потребує людей з новим мисленням» з керівних постів усувають професіоналів, у результаті призначають людей, які вигідні владі. Як наслідок, замість того, аби вирішувати проблеми села, міста, області, держави, створювати комфортний інвестиційний клімат, маємо політичні розбірки, зростання тіньової економіки, корупцію. А за цим найгірше — зубожіння населення.
Торкаючись курсу на модернізацію профспілок, Микола Шершун сказав:
 — Якщо на з’їзді не реалізуємо наші наміри, не змінимо підходи до роботи, то надіятись на те, що залишимось впливовою громадською організацією — марна справа. Тому, лише коли в нас буде однакове бачення на рівні усієї України, коли ми з повагою і відповідальністю будемо ставитись до слова солідарність, ми зможемо вплинути на покращення життя наших громадян.
DSC_0795_cr
Цю думку підтримали у свої виступах й учасники форуму, голови первинних проофспілкових організацій. Учасники форуму прийняли резолюцію, яка стане своєрідним планом дій.
За повідомленням інформаційно-аналітичного центру ФПО.

Агентство лесного хозяйства Иркутской области проверит прокуратура

29.02.2016

Прокуратура Иркутской области в связи с информацией Контрольно-счетной палаты региона о выявленных нарушениях законодательства поручила горрайпрокурорам на местах проверить все учреждения, подведомственные Агентству лесного хозяйства Иркутской области.

Кроме того, как сообщила и.о. начальника отдела по надзору за исполнением законодательства в сфере экономики и охраны природы прокуратуры Иркутской области Ирина Быкова, с целью устранения нарушений, установленных при проверке ОГБУ «Иркутская база авиационной охраны лесов», ОГАУ «Региональный центр восстановления», ОГАУ «Тайшетский лесхоз», ОГАУ «Ангарское лесохозяйственное объединение» прокурору Октябрьского района города Иркутска, Тайшетскому межрайонному прокурору поручено проанализировать локальные акты указанных учреждений и принять меры прокурорского реагирования.

Проверка законного, результативного (эффективного и экономного) использования средств областного бюджета, выделенных в 2014 году и первом полугодии 2015 года агентству лесного хозяйства Иркутской области на реализацию подпрограммы «Охрана, защита и воспроизводство лесов Иркутской области» государственной программы Иркутской области «Охрана окружающей среды» на 2014-2018 годы проведена под руководством аудитора Ларисы Муляровой.

Объем проверенных средств составил 1 465 269,5 тыс. рублей. Выявлены многочисленные нарушения законодательства как в деятельности агентства лесного хозяйства Иркутской области, так и ряда подведомственных ему учреждений, общая сумма выявленных нарушений составила 1 293 687,3 тыс. рублей. Информация о нарушениях в соответствии с соглашением о взаимодействии направлена в прокуратуру Иркутской области, сообщает пресс-служба ведомства.

Чтобы восстановить сгоревшие леса вокруг Байкала, потребуется около четырех с половиной миллиардов рублей

29.02.2016

Общий объём средств, необходимый для восстановления байкальских лесов после пожаров двух прошедших сезонов, составляет 4,5 млрд рублей. Об этом 24 февраля на заседании, посвященном теме восстановления лесов, сообщил замруководителя Рослесхоза Николай Кротов.

Он отметил, что организация этих работ на Байкальской природной территории – весьма специфичное занятие. Регион отягощён большим количеством ООПТ, существуют ограничения по проведению санитарных рубок, транспортная инфраструктура слабо развита, новые насаждения плохо приживаются. Ещё одна черта в сфере сохранения лесов на территории Байкальского региона – высокий общественный интерес к этой теме.

Теме не менее, план ликвидации последствий лесных пожаров в границах Байкальской природной территории уже разработан, подчеркнул Николай Кротов. Он ориентирован на три года и предполагает два этапа. Первый – это выявление погибших насаждений, требующих рубки. Такие деревья определяются в ходе специальных лесопатологических исследований. На этом этапе проводятся выборочные сплошные рубки, при этом древесина, заготавливаемая в рамках этих работ, должна быть ликвидной – для некоторой компенсации затрат, говорит замруководителя Рослесхоза. Что касается участков с «нелеквидом», то их необходимо расчищать только в пределах транспортной доступности и там, где возможности естественного воспроизводства лесов нет.
Второй этап – непосредственное лесовосстановление на подготовленных площадях. Для этого понадобятся как семена, так и сеянцы, байкальским регионам необходимо оперативно решить этот вопрос.

«Максимальные работы по посеву в питомниках нужно провести в этом году, – прокомментировал замруководителя Рослесхоза. – К 2018 году дополнительно потребуется более 70 млн стандартных сеянцев, чтобы это обеспечить сейчас в питомниках надо высеять 3,8 тонн семян».

В целом на сегодняшний день дефицита в посадочном материале нет, однако Николай Кротов напомнил, что, например, в Иркутской области не прекращается заготовка древесины, а значит, о посадочном материале думать необходимо наперёд. Кстати, Алтайский край готов выделить безвозмездно миллион сеянцев, выращенных в закрытой корневой системе.

Кроме того, для сокращения сроков ликвидации последствий лесных пожаров на БПТ в Рослесхозе считают необходимым в 2016 году объединить лесопатологический мониторинг и мониторинг воспроизводства лесов. Это, по мнению Николая Кротова, позволит одновременно с назначением санитарно-оздоровительных мероприятий определять объемы и способы лесовосстановления. Кроме того, к работам предполагается привлечь Роскосмос – для мониторинга на недоступных участках.

По расчётам Рослесхоза, в Байкальском регионе обследование на транспортно-доступных площадях необходимо провести на площади 810 тысяч га, санитарно-оздоровительных рубок – на 113 тысяч га, из них 65,3 тысяч га – это сплошные рубки. Работами по воспроизводству лесов предполагается охватить 58, 4 тысяч га, из них на 20 тысячах га – искусственным способом.

В течение трех первых лет планируется осуществить весь санитарно-оздоровительный комплекс. На 2016 год при секвестре бюджета РФ это было учтено, и 156 млн рублей выделены на эти цели, из них 56 млн рублей – Иркутской области. На сегодняшний день санитарные мероприятия проведены на площади 8,3 тысяч га – это треть от запланированного. В результате на торги выставили 42,2 тысяч кубометров древесины, заготовленной в ходе санрубок, реализовано 38 тысяч кубов.

Кстати, 4,5 млрд рублей для ликвидации последствий лесных пожаров – это лишь оценка Рослесхоза. Не факт, что эти деньги удастся найти, учитывая, например, что в этом году правительство РФ предусмотрело в качестве субвенции на лесовосстановление для всех регионов России 4 млрд рублей. Эти данные на совещании привёл сам Николай Кротов. Однако если средства удастся найти в полном объёме, последствия лесных пожаров возможно ликвидировать в Иркутской области в течение четырёх лет, в Бурятии и Забайкалье – пяти.

28 лютого 2016

На Харківщині місцеві мешканці намагаються зупинити вирубку лісу

Жителі селища Ков'яги Валківського району висловили свій проти вирубки місцевого лісу.



Сьогодні ними була зупинена завантажена фура з деревами та перекрита дорога до лісу, передає "Об'єктив". Близько опівдня на місце прибули поліцейські. Лейтенант Олексій Волошин заявив, що з боку лісгоспу не було жодних правопорушень. Згідно наданим документам, працівники на той момент проводили санітарну вирубку лісу. Загалом, вони мають спиляти 36 гектарів дерев. Лісничий запевнив, що вони діють в межах закону, а на місці вирубаних дерев будуть посаджені нові. Активісти у свою чергу наголошують на тому, що дерева знаходяться в нормальному стані та наполягають на необхідності проведення незалежної екологічної інспекції.

28.02.2016



Юних лісівників Шепетівщини відзначили на обласному семінарі



25 лютого 2016 року у Хмельницькому обласному управлінні лісового та мисливського господарства відбувся семінар-практикум керівників учнівських лісництв області «Організація діяльності учнівських лісництв на базі навчальних закладів та лісогосподарських підприємств».

Відкриваючи семінар, головний лісничий, перший заступник начальника Хмельницького обласного управління лісового господарств Володимир Михайлович Хоптинець наголосив на важливості практичної діяльності дитячих творчих об’єднань лісогосподарського профілю, успіх якої залежить від якості співпраці педагогів з лісівниками, навчання юних лісівників і залучення їх до участі у лісогосподарських заходах та природоохоронній діяльності, забезпечення обдарованим дітям можливості виконання тематичних науково-дослідницьких робіт на базі лісництв, проведення в закладах освіти профорієнтаційної роботи серед учнівської молоді на лісівничі професії.

Яскравим прикладом ефективності цього напрямку навчально-виховної роботи, яку забезпечують педагоги спільно з лісівниками Хмельниччини, назвав діяльність зразкового учнівського лісництва Пліщинської ЗОШ І-ІІІ ст. Шепетівського району – переможця 2-х Всеукраїнських зльотів юних лісівників і VІ та Х Міжнародного юніорського лісового конкурсу учнівської і студентської молоді в РФ, учнівських лісництв Богдановецької ЗОШ І-ІІ ст. Деражнянського району, Михлянської ЗОШ І-ІІІ ст. Ізяславського району, Кадиєвецької ЗОШ І-ІІІ ст. Кам’янець-Подільського району, Буртинської ЗОШ І-ІІІ ст. Полонського району, Сковородківської ЗОШ І-ІІІ ст. Старокостянтинівського району, Масівецької ЗОШ І-ІІ ст. Хмельницького району, Полянської ЗОШ І-ІІІ ст. Шепетівського району, Вишнівчицької ЗОШ І-ІІІ ст. та Жабинецької ЗОШ І-ІІ ст. Чемеровецького району.

Проведений 8-11 вересня 2015 року на базі закладів освіти і лісогосподарських підприємств Хмельниччини ІХ Всеукраїнський зліт учнівських лісництв загальноосвітніх і позашкільних навчальних закладів, у якому брали активну участь делегації з 22-х областей держави, був чудовим прикладом взаєморозуміння й ефективної співпраці освітян і лісівників нашого краю та став знаковою віхою в історії юних лісівників України і їх наставників-лісогосподарів.

У своїх виступах учасники семінару – Зведенюк Микола Андрійович, керівник зразкового учнівського лісництва «Пліщинське», вчитель хімії Пліщинської ЗОШ І-ІІІ ст. Шепетівського району, Григоров Ігор Миколайович, керівник учнівського лісництва, директор Масівецької ЗОШ І-ІІ ст. Хмельницького району, Проценко Галина Дмитрівна, керівник учнівського лісництва, вчитель біології Буртинської ЗОШ І-ІІ ст. Полонського району та ряд їх колег з навчальних закладів області підкреслювали, що діяльність учнівського лісництва у школі значною мірою забезпечує поглиблення біологічних знань учнів, розширення дитячого наукового світогляду, розвиток естетичних відчуттів, формування у неповнолітніх екологічної культури та трудових умінь і навичок, що в кінцевому результаті – позитивно впливає на формування гармонійно розвинутої особистості.

Вивчаючи різнобічні функції лісу та складні взаємини між його компонентами, учні простежують прямий зв’язок між біогеоценозом лісу і врожайністю сільськогосподарських культур (попередження ерозії ґрунтів, збереження вологи в ґрунті, зменшення сили вітру, пом’якшення клімату тощо), а, вивчення місцевих деревних і чагарникових порід та інших лісових рослин і тварин, розуміння народногосподарського значення лісових ресурсів для економіки й побуту людей, підводить дітей до висновку, що ліс – це основа життя і добробуту людства, ліс – наше багатство.

Глибоке усвідомлення цього спонукає неповнолітніх до здобування нових знань про ліс, прагнення охороняти та захищати ліс від негативного впливу абіотичних, біотичних та антропогенних факторів. В учнівських лісництвах вони проводять дослідницьку роботу з лісовими культурами за завданнями вчених, виконують лісовідновлювальні роботи, висаджують захисні лісосмуги, заліснюють береги річок, озер, схили ярів; охороняють та розселяють мурашники, приваблюють птахів, дбають про лісових звірів тощо.

Виконуючи таку важливу природоохоронну та дослідницьку роботу в галузі лісового господарства, спілкуючись з природою, відчуваючи себе частинкою природи, учні починають усвідомлювати власну причетність до її захисту і збереження, під впливом дорослих у них зароджується почуття персональної відповідальності за екологічний стан лісової флори та фауни, виникає й утверджується бажання оволодіти фахом лісівника і зробити свій власний внесок у розбудову лісогосподарської галузі України.

Враховуючи гостру потребу навчальних закладів області в організаційно-методичному забезпеченні діяльності учнівських лісництв, Хмельницьким ОЕНЦУМ спільно з колегами і лісівниками підготовлено ряд змістовних розробок з цього напрямку навчально-виховної роботи, які отримав у електронному варіанті кожен учасник семінару. Також презентовано нарис про діяльність лісництв ДП «Шепетівський лісгосп» і юних лісівників краю «Живі смарагди Шепетівщини».

Збірку методичних рекомендацій та документів з питань організації діяльності учнівських лісництв на допомогу їх керівникам і педагогічним працівникам навчально-виховних закладів області складено на основі чинних нормативних документів та інформаційно-методичних матеріалів Національного ЕНЦУМ МОН України, окремих методичних розробок, а також матеріалів з досвіду роботи колег з Харківщини, Волині, Кіровоградщини, Черкащини, Сумщини, Рівненщини, Вінницької обласної СЮН, Житомирського, Івано-Франківського, Львівського і Хмельницького обласних еколого-натуралістичних центрів учнівської молоді та кращих учнівських лісництв загальноосвітніх і позашкільних закладів нашого краю.
У збірці методичних рекомендацій, адресованих керівникам закладів освіти, учнівських лісництв і профільних гуртків, наводяться нормативні документи, примірники документації, матеріали і поради щодо оформлення кабінетів лісу, про зміст природоохоронної роботи в учнівському лісництві й охорони праці його вихованців, ведення профорієнтаційної роботи серед школярів на лісогосподарські професії, умови проведення профільних еколого-натуралістичних акцій, програми роботи гуртків юних лісівників і юних лісівників-дендрологів, що можуть діяти на базі учнівського лісництва, раціонально й змістовно його доповнюючи, та програма шкільного курсу з основ лісового господарства, тематичні розробки навчальних занять і масових заходів тощо.

Враховуючи важливість функціонування учнівських лісництв, як однієї з ефективних форм позакласної і позашкільної та профорієнтаційної роботи в навчально-виховних закладах, організатори семінару та його учасники загострювали увагу на окремих аспектах організаційної роботи, необхідності якісного покращення матеріальної бази кабінетів лісівництва, поглиблення співпраці педагогів і лісівників та пропагування її здобутків у ЗМІ, створення бюджетних гуртків на базі учнівських лісництв та матеріальному стимулюванні праці їх керівників. Також висловлювались щирі сподівання на досягнення нових успіхів і здобутків у спільній справі навчання й виховання майбутніх господарів лісу.


В Европарламенте будут неделю слушать украинских нардепов


Со следующего понедельника по пятницу запланирована «украинская неделя» в Европейском парламенте. Сегодня в Брюссель уже вылетели спикер Гройсман и другие украинские парламентарии. Надо сказать, что если депутаты Верховной Рады рассчитывают провести там приятную неделю, то они глубоко ошибаются.

«Вылетаю в Брюссель, где завтра состоится впервые в истории украинская неделя в Европейском парламенте», - написал Гройсман в своем аккаунте в «Твиттере» в воскресенье.

А в пресс-службе Аппарата Верховной Рады Украины сообщили, что Гройсман начал визит в Королевство Бельгия и Королевство Нидерланды вместе с лидерами фракций, председателями комитетов, народными депутатами Украины и работниками Аппарата Парламента начал визит в Королевство Бельгия и Королевства Нидерланды.

«Программой визита предусмотрены встречи председателя Верховной Рады Украины В.Б.Гройсмана с руководителем Миссии по оценке потребностей, бывшим президентом Европейского парламента Пэтом Коксом, с заместителем генерального секретаря НАТО Александром Вершбоу, президентом Европейского парламента Мартином Шульцем, вице-президентом Европейской комиссии по зоне евро и социальному диалогу Валдисом Домбровскисом», - проинформировали в пресс-службе.

Также запланирована пресс-конференция глав депутатских фракций и групп в Верховной Раде Украины и сопредседателя координационной группы Европарламента по вопросам поддержки демократии и координации выборов Андрея Пленковича.

Надо сказать, что Гройсману и другим украинским парламентариям наверняка доведется услышать на будущей неделе от европейских коллег много очень неприятных слов.

В частности, европейские парламентарии непременно выскажут свое возмущение относительно позорного спектакля, разыгранного на прошлой неделе в Раде при голосовании за отставку премьер-министра Яценюка.

О том, как оценивают нынешнюю ситуацию на сей счет европейские парламентарии, четко дал знать в начале текущей недели в беседе с Deutsche Welle депутат Бундестага Карл-Георг Вельманн. По его словам, события прошлой недели, когда Верховная Рада неожиданно провалила голосование за отставку премьер-министра Яценюка, были "просто катастрофой", и они не добавляют доверия к украинской власти.

Также напомню, что, как справедливо предупредили недавно в статье в американском издании The American Interest, усталость Запада от Украины может вскоре смениться отвращением к ней. И именно это отвращение уже на следующей неделе, возможно, ощутят на себе украинские парламентарии в Брюсселе со стороны своих европейских коллег.

Конечно, в первую очередь, это касается депутатов из позорных фракций БПП и НФ.

Кстати, в позорном «Списке Порошенко» есть пункт и о Гройсмане:

«35. В конце июня глава парламентского комитета по вопросам экологической политики и природопользования Николай Томенко подал иск в Высший административный суд к главе Верховной Рады Владимиру Гройсману в связи с нарушением норм Конституции об обнародовании принятого парламентом 9 апреля и подписанного спикером 14 апреля закона о моратории на экспорт лесо- и пиломатериалов в необработанном виде (законопроект №1362). Порошенко 13 июля уволил Николая Томенко из числа своих советников. А 7 июля он подписал этот закон. Таким образом, Конституцию нарушил не только Гросман, но и Порошенко».

Так что послушаем на следующей неделе, какого мнения депутаты Европаламента об украинских парламентариях, а также о президенте Порошенко и премьер-министре Яценюке. Думаю, оценки будут очень «интересные»...

Жителі селища Ков’яги, що на Валківщині, перекрили дорогу. Люди обурені вирубкою місцевого лісу

Місцеві жителі протестують проти вирубки лісу. Сьогодні вони зупинили завантажену фуру з вирубаними деревами, — пише Медиа группа «Объектив».



Близько 12-ї години на місце приїхали співробітники поліції Валківського відділу. За словами лейтенанта Олексія Волошина,, з боку лісгоспу правопорушень немає, за документами, які вони пред’явили, проводиться санітарна вирубка лісу. Своєю чергою, активісти наполягають на незалежній екологічній інспекції. Люди певні, що дерева в лісі здорові. Зараз правоохоронці опитують місцевих жителів, водія машини і лісничого.

Нагадаємо, війна між лісгоспом і жителями селища Ков’яги триває не перший рік. Лісники запевняють, діють відповідно до закону. З 2006 року лісовпорядна комісія запроектована 36 га санітарної вирубки лісу.


Арсеній Яценюк: "Ми не маємо права на зупинку реформ. Або альтернативна реалістична програма і нова дієва команда, або підтримка плану дій цього Уряду"

«Ми не маємо права на зупинку реформ і боротьбу між своїми. Ми зобов’язані рухатися вперед», - наголосив у «10 хвилинах» в неділю, 28 лютого, Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк.

«Звертаюся до Президента та всіх національних політичних сил. Або вийдіть до суспільства з альтернативною реалістичною програмою і дієвою командою, здатною її забезпечувати, - тільки програмою, а не передвиборчими гаслами. Або припиніть взаємне поборення, вгамуйте пристрасті, переступіть через особисті почуття і підтримайте план дій країни на цей рік», - підкреслив Глава Уряду.

Арсеній Яценюк наголосив, що понад рік цей Уряд діяв у «жорстких, часто ворожих умовах»: «Мої колеги були щоденною мішенню для брехні, наклепів і звинувачень».

«Ми розраховували, що реальність наших кроків переважить віртуальність брехні. Не гірше зовнішнього ворога проти змін працювали внутрішні противники: популізм, невігластво, спроба реваншу старих схем і впливів», - наголосив Прем’єр-міністр.

«Управління реформами підривалося протиріччями в Конституції. Страх втратити рейтинг робило слабкими тих, хто мав би демонструвати лідерство», - сказав він.

Арсеній Яценюк підкреслив, що намагання нав’язати Уряду чужу волю змусило членів Кабінету Міністрів публічно проголосити принципи, «які є червоною межею»: «Жодного неконституційного втручання в роботу Уряду. Жодного тиску для відновлення корупційних практик. Жодної зупинки реформ».

Глава Уряду нагадав, що Кабінет Міністрів виклав свій план дій на наступний рік – «крок за кроком, що треба робити у 2016 році»: «Але у відповідь ми не почули розмови, яка б стосувалася суті реформ. У відповідь прозвучала ненависть, злоба і гра на скривджених почуттях людей».

«У політичній істерії я не бачу турботи про Україну. Бачу звичайний розрахунок: дорватися до влади. Для цього - відправити Уряд у відставку, через тимчасовий статус паралізувати центральну виконавчу владу, змусити Президента погодитися на дострокові парламентські вибори, чий результат є цілком передбачуваним – вони завершаться руїною», - наголосив Арсеній Яценюк.

Він нагадав, що звернувся до Парламенту з вимогою розглянути питання відставки Кабінету Міністрів, і це рішення не було підтримано більшістю членів Верховної Ради: «Таким чином Уряд юридично є повністю легітимним та продовжує працювати. Але політична невизначеність залишається, і їй треба покласти край».

«Відповідальність за це лежить на всіх нас – на Президентові і його фракції, на інших політичних силах, які формували коаліцію «Європейська Україна» – це «Народний Фронт», «Батьківщина» «Самопоміч» та Радикальна партія Олега Ляшка, які підписували коаліційну угоду і затверджували програму дій Кабінету Міністрів. Саме ту програму, яку ми як коаліційний Уряд виконували і продовжуємо виконувати», - наголосив Глава Уряду.

«Відповідальність має бути реальною, а не вдаваною. «Народний Фронт» і я відчуваємо і несемо відповідальність за країну щодня», - підкреслив він.

«Наш Уряд розробив план дій на цей рік. Але це не тільки план дій Уряду – це порядок денний подальшого розвитку країни, яка має стати справжньою європейською державою. Часу на зволікання немає. Є час тільки для дій. Уряд діяв і готовий продовжувати боротьбу далі», - наголосив Арсеній Яценюк.

28.02.2016 | 18:53
ДЕПАРТАМЕНТ ІНФОРМАЦІЇ ТА КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ СЕКРЕТАРІАТУ КМУ

Ліси Рівненщини після навали бурштинокопачів. ФОТО

"Це наша Рівненщина. Це наші ліси... Викорчувані з коренями дерева, деякі спалені... Зруйнований ґрунт, затоплений ліс - це така ціна бурштину. Ніби в Армагедон потрапила.." - написала у своїй сторінці у ФБ Вікторія Мамотюк.









28.02.2016 15:01 OGO.UA

Гортаючи старі сторінки: деякі особливості радянської системи лісоуправління і ведення лісового господарства (на прикладі України)


28/02/2016 

Визначаючи напрямки реформи лісового господарства України не можна забувати про те, що існуюча нині система формувалася в соціалістичній країні з централізованої планової економіки і, по суті, була і залишається недержавною, а відомчою. Її основні риси визначилися в перші десятиліття радянської влади, а потім лише незначно трансформувалися. Перш ніж щось скасовувати і переробляти в діючій системі лісоуправління, корисно згадати, що ж сталося в той далекий період переходу від ринкової економіки дореволюційної Росії до командно-розподільчої економіки СРСР і відбувалося надалі, подумати про те, як проявляє і може проявити себе соціалістична система управління і господарювання в умовах зворотного переходу до ринку. Деякі міркування з цього приводу викладені в даній роботі.



"Лесоекономіческую теорію ми повинні цілком і повністю перебудувати.
Антимарксистською, антиленінськими теорії Орлова з її базисом вульгарною
теоретичної економіки, з її неприборканим натуралізмом, з її убожескім
принципом сталості і, нарешті, з її еклектизмом, ми повинні
протиставити цілісне революційне вчення Маркса, Леніна і Сталіна "
Н.Алексейчік, Б.Чагін

Відповідно до класичної політекономії (в радянський період її було прийнято називати "вульгарною") вартість будь-якого продукту зобов'язана своїм походженням спільної дії трьох чинників, - сил природи, праці і капіталу, під яким розуміється сукупність засобів виробництва. Власник землі отримує частину вартості продукту, створену природою, тобто ренту; власник капіталу - частина вартості створену засобами виробництва, а робітник - частина, створену його працею. Природно, в країнах з ринковою економікою (в тому числі і в дореволюційній Росії) вартість лісу і лісопродукції включає абсолютну і диференціальну ренти, які отримує влас-ник лісу при його продажу або іншого використання. Кількісне вираження рента знаходить в величині плати від пня (вартості лісу на корені), яка визначається виходячи з ринкової ціни на лісопродукцію та постійно змінюється слідом за коливаннями ринкових цін на місцевих лісових ринках.

В б. СРСР, після зникнення в 1928 році приватної власності, як такої, економіка послідовно розвивалася на основі марксистської теорії "трудової вартості". Відповідно до неї держава відмовилася від вилучення абсолютної ренти, зберігши, проте, в господарському побуті рентні, ринкові поняття, такі як "плати від пня", "лісовий дохід". Економічна сутність їх корінним об-разом змінилася. Зокрема, плати від пня перетворилася в державне мито, стягується за допуск до використання лісових ресурсів. Розмір цього мита був постійний на тривалих відрізках часу і мало диференційований залежно від регіону, якості лісових ресурсів та умов їх заготівлі. Вважалося, що він визначається витратами на ведення лісового господарства. Насправді ж, лісовий дохід, що формується, в основному, за рахунок плати від пня, не покривав цих витрат, що особливо яскраво проявлялося в малолісних регіонах, таких, як Україна. Фактично, і нібито зниклий рентний дохід, і кошти "зекономлені" внаслідок неповного відшкодування лісовому господарству зроблених витрат, вилучалися на верхніх рівнях ланцюжка розподілу лісопродукції та йшли або повністю до держбюджету (при продажу лісу на світовому ринку), або на рахунки лісопереробних підприємств (за вирахуванням частки, яку забирала держава у вигляді податку з обороту). В результаті подібної псевдоекономічною практики лісове господарство влачило злиденне існування і змушений був "виживати" за рахунок мобілізації "своїх" (насправді теж державних) коштів, державний бюджет недоотримує значні обсяги грошових надходжень, а деревопереробних виробництва, дезорієнтовані штучно заниженими цінами на сировину , широко застосовували допотопні, ресурсорасточітельное технології, принципово орієнтуючись на використання високоякісної хвойної деревини.

В "перебудовний" період почали з'являтися різного роду закони і розпорядження, що рябіють ринковими поняттями, вживаними стосовно лісі, - застава, оренда і т.п. У відсутності правового визнання лісу майном, приналежністю землі і об'єктом цивільного права, це не більше, ніж гра в ринок, яка, по-перше, на сьогодні антиконституційна, а по-друге, нічого, крім шкоди, державі принести не може ... В системі, де одночасно діють традиційні "радянські" методи управління економікою і ринкові закони товарообміну неминуче виникають і набирають чинності такі негативні процеси:


  • В умовах, коли загальнонародний ліс (в заготовленому вигляді) все більшою мірою поставляється (продається) приватним, акціонерним і повністю госпрозрахунковим державним підприємствам, відмова від вилучення при його продажу абсолютної ренти дає лесопотребітелям нічим не обґрунтовану можливість використовувати не трудові доходи, перш за все в сфері обігу, по суті, наживаючись за рахунок платника податків, що формує держбюджет з якого фінансується лісове господарство;
  • Успадкована практика дозволів на безкоштовний (колгоспи) і пільговий відпуск лісу, стає джерелом збагачення за рахунок держави і стимулом до лесоістребленію;
  • В зв'язку зі значною різницею державних, комерційних і світових цін на лісопродукцію, рентний дохід починає приносити не сам ліс, а дозвіл на його продаж або обмін, що створює передумови для впровадження в лісове господарство досвіду "тіньової економіки", зокрема "ділових" відносин у всьому світі званих корупцією;
  • У відсутності ринкової системи визначення плати від пня, можливість самостійно-ного визначення цін на деревину і лісопродукцію, надана підприємствам, створює передумови для вилучення ренти не власником (державою), а користувачем (підприємством).

Після революції ліс став винятковою державною власністю і перестав розглядатися як майно (в т.ч. казенне). Всякі цивільно-правові угоди з купівлі-продажу лісів, їх даруванню, заповітом, оренді, заставі і т.п. були заборонені. Ліс перестав розглядатися як приналежність землі і став відокремленим об'єктом права. Теоретично держава в соціалістичній системі мало безмежну владу над всіма природними ресурсами, в тому числі і лісами: воно одночасно було і їх одноосібним власником і носієм вищої політичної влади. Проте користуватися цією владою в загальнонародних інтересах воно так і не навчилося. Всі 70 років не припинявся державний експеримент з розподілу і перерозподілу компетенцій управління і користування лісами. В результаті впливу виявились роздані в "ведення" або "користування" різним, переважно відомчим, структурам. Характерно, що як користувачі (колгоспи), так і державні відомства провідні лісове госпо-ство (Минлеспром, Мінлісгосп) отримали, у відкритій чи завуальованій формі, значи-вальну частку прав власника щодо управління лісами та вилучення лісового доходу. Єдине державне управління лісами, спрямоване на захист довгострокових народ-них інтересів, декларувалося, але на ділі не здійснювалося.

В період "перебудови" величезна частка прав держави, як власника, зокрема право присвоєння лісового доходу, непродумано передана місцевим органам самоврядування. В результаті до теперішнього моменту створені всі умови для спроб фактичної експропріації прав власності на ліси місцевими органами влади, колгоспами, радгоспами, підприємствами колишнього Мінліспрому і, в меншій мірі, Мінлісгоспу. Посилення економічної кризи сепаратизм, неминуче змусить державу жорстко відстоювати свої права власника, які воно поки ще не зрозуміло (мабуть, через малолітство). Зробити це можна тільки через докорінну зміну всієї правової системи.

Змішання владних повноважень, настільки характерне для радянської системи взагалі, знайшло собі місце і в системі лісоуправління. Колгоспи, радгоспи, комплексні держлісгоспи у нас звично поєднують виконання господарських і контрольних функцій. Проблеми виникають у зв'язку з цим очевидні ... Лісничому, як "господарник" вигідно занизити запас відведеного в рубку деревостану; вигідно призначити і провести прохідні і санітарні рубки там, де ліс краще і до дороги ближче; вигідно приховати обсяги кинутої деревини та захаращеності; вигідно завищити вартість створення і оцінку якості ліс-них культур і т.п. C іншого боку, того ж лісничому, одягненому в мундир державного службовця, личить виявляти і суворо карати перераховані вище і подібні порушення. Внутрішня боротьба, мабуть, закінчується по-різному, але статистика підкидає факти, що вказують на те, що частіше перемагає "господарник". В результаті комплексні держлісгоспи методами роботи все більше нагадують лісопромисловців (в не втішні, радянському, значенні цього слова), з тією лише різницею, що сировинною базою для них в основному служать насадження не досягли віку стиглості. Ще гірше йдуть справи в колгоспних лісах, знищення яких йде повним ходом, простимулювати непродумані заявами про те, що в найближчому майбутньому ліс у колгоспів нібито відберуть. Найцікавіше, що процес масової вирубки колгоспних лісів цілком законний, так як колгоспи мають право заготовляти ліс для власних потреб і, як раз зараз, дуже його потребують. Повсюдно, за гарячими інтересами окремих господарств і їх об'єк-єднань губляться з виду інтереси держави в цілому.

"Так як окремі капіталісти займаються виробництвом заради
безпосередній прибутку, до уваги можуть прийматися, перш
за все, лише найближчі безпосередні результати ... "
Ф.Енгельс "Діалектика природи"

"Товариші! Продовольча програма висуває різні по
термінами завдання - і довгострокові, і середньострокові і термінові, невідкладні.
Мені здається, що саме останні слід зараз поставити в центр наших турбот. "
З виступу на пленумі ЦК КПРС Л.Брежнєва

Розглядаючи радянську систему ведення лісового господарства в динаміці, не важко помітити такі її особливості: ліси переважно були метою фіску: c їх допомогою розвивали промисловість, латали дірки в бюджеті, надавали допомогу братнім народам, постійно залазячи при цьому в кишеню власних дітей і онуків:


  • Лісове господарство тривалий час перебувало в прямому чи непрямому підпорядкуванні лісової промисловості;
  • Держава планувала поставки деревини і витрати на проведення робіт. Пов'язувати результати господарювання зі змінами самого лісу воно не хотіло і не вміло;
  • Господарський механізм орієнтував лісові підприємства на зростання витрат, а не на їх економію.
  • Лісові підприємства тримали на "голодному бюджетному пайку", але дозволяли їм безкоштовно або за символічну плату використовувати для своїх потреб державний ліс, одержуваний при проміжному користуванні. За роки подібної практики, підприємства навчилися і, більш того, звикли перерозподіляти вирощену лісопродукцію в свою користь, а по суті просто "пріворовивать" державний ліс.

Якщо визнати, що одним з основних завдань держави є турбота про майбутнє, радянську систему лісоуправління слід визнати антидержавною. Таке тривале її існування в СРСР може бути пояснено тільки наявністю унікальної можливості іспользивать екстенсивні факти розвитку виробництва, зокрема залучати до господарського обороту все нові і нові ліси. Суверенна Україна такої можливості не має.

"Збереження стійкості насаджень, будучи центральним пунктом всієї
лесоводственной політики, в свою чергу, здійснюється дотриманням
самого корінного умови, саме: відповідністю складу, форми та інших
елементів насадження умов місцезростання ... "
Г.Морозов

"Ми будемо рубати і садити ліс там, де цього вимагають інтереси нашого
соціалістичного господарства ... Якщо досі лісівники розраховували
на стихійне, природне поновлення лісу, то зараз лісокультурних
справа перетворюється в одну з галузей промисловості ... "
Н.Алексейчік, Б.Чагін

Сформована і зміцніла на початку 20 століття лісівнича школа Г.Морозова, домагалася щоб господарюючи в лісі людина не ґвалтував природу, а слідував за нею, пристосовуючись до її умов та особливостей. Звідси йшло повне заперечення концентрованих рубок, погляд на головне користування, як на синонім лісовідновлення, визнання суцільних рубок "необхідним злом" і прагнення перейти до поступового і вибіркового господарству, перевагу природного відновлення штучного, наслідування природі при підборі складу лісових культур, прагнення берегти структуру лісових грунтів і т.д. По суті абсолютно безкласового погляди російських лісівників йшли врозріз із завданнями соціалістичного будівництва, а тому були названі "поміщицьке-буржуазними" і на початку 30-х років віддані анафемі. Пізніше вони були реабілітовані і зайняли певний обсяг в лісівничих підручниках, проте в сформованій на той час ліс господарською практиці, місця їм вже не було ...


Ліси України на собі відчули всі особливості соціалістичного господарювання: широкомасштабні, шаблонні рубки супроводжувалися тут не менше широкомасштабним і шаблонним лісовідновленням. Наслідки такого підходу в повній мірі проявляються в даний час, перш за все в дефіциті високоякісного лісу (особливо твердолистяних, яким завжди славилася Україна; українська сосна на російських і зарубіжних ринках ніколи вищого не цінувалася) і в катастрофічне зниження стійкості штучних лісів, які займають близько половини всіх покритих лісом площ. Природа завжди карає за неповагу до себе. Тому не важко передбачити, що в найближчі десятиліття на Україні все в більшому обсязі буде проводиться вимушена вирубка усихаючих лісів. Щоб скоротити цей період необхідно терміново вносити корективи в лісогосподарську практику ...

По-перше, треба на ділі навчитися поважати Природу. Ступінь нинішнього антропоцентризму лісоуправління можна побічно оцінити порівнявши (хоча б по вазі паперу, що переводиться на облік, опис, контроль і списання) існуюче ставлення до лісових культур, в які вкладено людську працю, і природному поновленню, яке представляє собою дар Природи.

По-друге, треба згадати про "законі спадної родючості, згідно з яким збільшення вкладень в господарство дає позитивні результати тільки до певної міри, після чого будь-яка надбавка до витрати стає не ефективна і збиткова. Радянська система лісоуправління не звикла вважати державні гроші і порівнювати їх з ефектом від заходів, що проводяться. Прикладів тому маса. Наведемо лише один, найбільш "свіжий", що стосується актуальною для України проблеми масштабів степового лісорозведення.

Досить авторитетні вчені, цілком в дусі сталінського плану перетворення природи, вважають, що в Степу необхідно перейти від вирощування лісу, як такого, до вирощування деревини, пропонуючи заліснити в південних і південно-східних регіонах України площі, що перевищують 3-4 млн.га / Я.Я.Дьяченко і інші / і тим самим домогтися в майбутньому самозабезпечення України деревиною. Дійсно, можливість розведення лісу в степах України доведена російськими лісівниками і грунтознавцями 150 років тому (я навмисно пропускаю з виду почалося відносно недавно вплив глобального потепління клімату на ліси півдня України, хоча допускаю, що саме цей фактор, в кінці-кінців, визначить долю степового лісорозведення), але питання про те наскільки воно там потрібно, в якому обсязі і з якими витратами розумно досі не вирішене. Після революції про цю проблему просто забули, вирішивши, що радянській людині все під силу. За зайву самовпевненість Природа вже почала карати за допомогою масових епіфітотій шкідників, всихання лісових масивів через невідповідність умов зростання, а також великих пожеж, які стали звичайним явищем в лісах степової зони. Оцінюючи роль степових областей в справі лісозабезпеченість України, варто було б оцінити собівартість кубометра "степового" лісу і ризик при його вирощуванні і порівняти з аналогічними показниками для "поліської" або "карпатської" деревини. Може бути тоді багато поміняли б свої погляди на роль лісу в Степу, способи і обсяги його створення?

"Тільки тоді, коли розрахунки промисловості будуть підпорядковані принципу
забезпечення сталості користування даними лісом, можна буде говорити
про лісовому господарстві "
М. Орлов

"Проф. Орлов абсолютно не ставить планування лісового господарства в зв'язок
із загальним планом соціалістичного будівництва. Він не розуміє, що розвиток
лісового господарства обумовлюється розвитком соціалістичної промисловості ....
Бойові завдання лісової промисловості: ..
... 5. Створення комбінатів лісової промисловості.
6. Проведення методу концентрованих рубок .... "
Н.Алексейчік, Б.Чагін

"Вся вигода об'єднання лісового господарства з лісовою промисловістю
в кінці-кінців зведеться до того, що тяжба між представниками організацій
по добуванню та виробництву продуктів лісового господарства та представниками
організацій по обробці і переробці дерева буде вирішуватися головним
чином всередині одного і того ж відомства ... "
А.Марченко

Взаємовідносини лісового господарства та лісової промисловості є ключовою проблемою сучасного лісоуправління. Багато хто чомусь вважає, що комплексний підхід до ведення господарства є дітищем радянської влади і на Україні бере початок з 1959 року. Насправді, комплексне лісове господарство має тут куди більш глибокі історичні корені. Ще до революції дуже багато власників великих лісових дач використовували ліс не на продаж, а для своїх, тобто "Місцевих", потреб і мали лісопилки, паркетні заводи, виробні майстерні. Треба відзначити, що і при казенних лісництвах в малолісних районах нинішньої України були лісопереробні виробництва. Однак, в масштабах тодішньої Російської імперії їх частка була мізерна. Казенному лісоуправління було не до лісозаготівель і, тим більше, не до деревообробки: на величезних просторах Росії державні ліси були влаштовані і не розбиті на лісництва, лісових фахівців катастрофічно не вистачало, а лісові багатства здавалися невичерпними. В умовах тодішньої напівфеодальної ринкової економіки для поповнення скарбниці достатньо було просто продавати ліс на корені, не обтяжуючи себе навіть клопотами по його заготівлі. Ринковий механізм дозволяв отримувати більш ніж достатній, для самоокупності лісового господарства, дохід у всіх губерніях Росії. Це не дивно. Адже середня ціна кубічної саж лісу дорівнювала в Харківській губернії 18-90, Волинській - 8-61, Архангельської - 5-98 повновагих рублів, таксова вартість великої ділової деревини становила від 25 до 70% від її продажної ціни, наприклад, в Харківській - 63%, Волинській - 41%, в Архангельській -35%. В результаті десятина лісу в малолісних районах приносила значно більший дохід, ніж в багато лісових: середній валовий дохід від продажу сиро-зростаючого і мертвого лісу з однієї десятини в Харківській губернії дорівнював 12-12, Волинської 7-18, а в Архангельській 0- 07 рублів. Як результат казенне лісове господарство було прибутковим і в багатолісних, і в малолісних районах. (Використані цифри характеризують 1907-1913 рік. Вони взяті з робіт М.М.Орлова і В.В.Фааса).

У радянський період, перш за все у зв'язку з відмовою держави від вилучення абсолютної ренти, ситуація докорінно змінилася. Лісове господарство втратило фінансову самостійність і перетворилося на сировинний придаток лісової промисловості. На Україні відносини цих двох складових лісового комплексу розвивалися досить своєрідно, особливо після 1959 року, коли був узятий офіційний курс на комплексне лісове господарство в рамках одного підприємства, при нібито безумовному пріоритеті лісогосподарської діяльності. Насправді лісопереробна промисловість розвивалася, орієнтуючись на миттєву вигоду, без належної зв'язку з місцевими сировинними можливостями (наприклад, видимий обсяг споживання деревини по системі Мінліспрому України щорічно в 1.5-2 рази перевищував обсяг заготівлі деревини в українських Карпатах, що свідчить про широкомасштабне використання лісокомбінат привізною деревини).

Як же виходити з цієї ситуації? Багато пропонують скористатися досвідом нинішньої Росії, яка з одного боку заборонила державним органам лісового господарства та їх підвідомчим підрозділам з 1.01.94 року "здійснювати заготівлю деревини в порядку рубок головного користування і вести її переробку (ст.8," Основи лісового законодавства Російської Федерації " ), а з іншого зробила довгострокову оренду основною формою організації лісокористування (ст.26,31,32). Перш, ніж впроваджувати на Україні ці російські рішення корисно взяти до уваги наступне.


  1. В СРСР на 01.01.88 р було 257873 тис.га закріплених лісосировинних баз (до речі 528 тис.га з їх загального обсягу було закріплено за РМ УРСР), що становило близько 30% вкритої лісом площі державних лісів СРСР і приблизно в 26 разів перевищує загальну площу лісового фонду України. У державних органів лісового господарства Росії, який отримав у спадок практично всі лісосировинні бази, немає і в найближчі десятиліття не буде реальної можливості своїми силами організувати ведення господарства на цій території. На мій погляд, саме тому Федеральна служба Росії зупинилася на варіанті оренди лісового фонду, вибравши, як їй здавалося, "менше зло".
  2. Ідея оренди лісових ресурсів - дитя перебудовного захоплення орендою взагалі. У ті роки, ще не наважуючись говорити про приватну власність, уряд ухопився за оренду, за допомогою якої думало і власність за державою зберегти і продуктивність праці підняти. Природно, в Держкомлісу СРСР відразу сприйняли модну ідею. При цьому ніхто не замислювався ні про те, що орендувати можна лише те, що потім можна повернути, ні про те, що споживаний ресурс взагалі не може бути предметом оренди. Пізніше стали виправляти положення, ототожнюючи оренду з ліцензійним (концесійним) лісокористуванням. Правда саме слово "концесія" при цьому не вживалося, так як в радянській свідомості воно нерозривно пов'язане з розпродажем Батьківщини іноземним капіталістам. Насправді концесія, стосовно до лісового господарства, це просто дозвіл на строкову, оплатне видобуток ресурсу, зазвичай доповнюється договором купівлі-продажу заготовленої продукції, яке може видаватися як закордонним, так і вітчизняним підприємцям. Інтуїтивно, всім, особливо мисливцям, ясно, що ліцензія - це дозвіл на видобуток, а оренда - договір про тимчасове наймання і використанні, c подальшим поверненням. (Виїжджаючи на полювання беруть ліцензію на відстріл кабана, а не орендують його на час полювання.) Незважаючи на очевидність цього положення, в російських "Основах лісового законодавства" закріпили гібридний варіант, віддаючи лісу в оренду, але при цьому не складаючи орендний договір, а виписуючи ліцензію. Подібна невизначеність вже в найближчому майбутньому породить масу юридичних проблем.
  3. Продаж лісу на корені - характерна ознака екстенсивного лісового господарства. У розвинених країнах, власники, в тому числі і держава, зазвичай продають зрубаний ліс, так як в цьому випадку його можна точно виміряти, впорядкувати і, як наслідок, отримати додатковий дохід. Заборонивши державним лісовим підприємствам вести лісозаготівлю, російський уряд зробив грубу помилку, наслідки якої позначаться як на якості лісосік і успішності лісовідновлення, так і на розмірах лісового доходу.
  4. Досвід показує, що деревообробка шкодить лісовому господарству тільки в тих випадках, коли явно чи не явно починає диктувати йому свою волю. Існуючий диктат лісопереробки на комплексних підприємствах України носить не явний характер і має своєю основою спотворену систему ціноутворення. Для того щоб виправити становище, треба усунути причину його породила, тобто повернеться до нормального ринкового, рентного ціноутворення. Без цього процес виділення переробних виробництв зі складу підприємств неминуче прийме потворні форми, а благі побажання реформаторів не будуть реалізовані.
  5. Структура лісового комплексу визначається лісосировинних потенціалом країни (регіону, області) при будь-якій формі власності. Це треба враховувати, проводячи перетворення. Пошук рішень однаково прийнятних з одного боку для Архангельської і Закарпатської областей, а з іншого, для Ростовської та Херсонської, свідомо приречений на невдачу.

"Як вам не нудно лицемірити,
По-різному повторювати одне,
Намагатися важливо в тому запевнити,
У чому все впевнені давно.
Всі ті ж чути заперечення,
Знищувати упередження,
Яких не було і немає ... "
А. С. Пушкін
або без перекладу

"Как вам не скучно лицемерить,
Различно повторять одно,
Стараться важно в том уверить,
В чем все уверены давно.
Все те же слышать возраженья,
Уничтожать предубежденья,
Которых не было и нет...”
А.С.Пушкин


До 1940 року різними методами була практично повністю знищена російська лісова наука, становлення, зростання і розквіт якої невіддільні від України і її лісів. Вчені, що сформувалися до революції (тобто в умовах ринку) в боротьбі з винищенням приватних лісів, підтримали (в основному) ідею експропріації останніх на користь держави, але так і не змогли змиритися зі свавіллям і кричущою безгосподарністю, які повсюдно змінили колишню строгість і дбайливість казенного лісового господарства ... Радянська влада виростила своїх лісових вчених (насамперед лесоекономістов), які звикли зображувати і аналізувати дійсність лише в тій мірі, в якій це завгодно начальству. Правда, вражаюче зростання числа кандидатів, докторів і, навіть, академіків, (справедливості заради треба відзначити, що за два роки суверенітету українська лісова наука породила більше "лісових" академіків, ніж за 70 років радянської влади) як і слід було очікувати, не компенсувало величезної втрати їх якості. Звідси провали численних наукових починань, які, в кінцевому підсумку, лісовому господарству нічого, крім збитків, не принесли. Можна згадати "тополеву і горіхову компанії", захоплення проектами "лісів майбутнього", цільовими програмами вирощування, подпологового культурами та іншими гучними ідеями, які не дали реального позитивного результату через відірваність від лісогосподарської практики, поверхневого, або помилкового, наукового і, перш за все , економічного обгрунтування.

Приємно згадати, що завжди знаходилися лісівники, які відстоюють інтереси лісу наперекір системі, яка наполегливо вимагала "не чекати милостей від природи" і щедро заохочувала слухняних. Тому є авторитетні свідоцтва. Наприклад, академік П.С.Погребняк, радіючи з того, що більшість лісівників-виробничників в період тополевого буму "правильно зрозуміло свої завдання" і стала садити на сотнях гектарів культури тополь, в знайомому стилі нарікав на те, що "окремі товариші, заявили що не дозволять віддавати дібровні грунту під розведення тополь й інших не дібровних порід ". У 50-х роках передбачалося зайняти під швидкозростаючі 1.5 млн.га і вже до 1978 року отримувати (на Україні) в рік додатково 30 млн.куб.м деревини. Гниють повсюдно острівці тополі з запасом 60-110 куб.м на га, кілька вдалих тополевого посадок з запасом 300-400 куб.м на га (десяток на Україну, 0.000..1% споживання) і 10-15 вчених, захистилися на тополевої тематиці і в більшості давно її закинули, - такий сумний підсумок компанійщину. (Так що праві були "окремі товариші", а не академік). Може бути в суверенній Україні зрозуміють, що народні засоби і людська праця гідні кращої долі? А може ми стоїмо на порозі нового етапу компаній і штурмів, під псевдопатріотичними гаслами, вже суверенних, українських лісових вчених. У будь-якому випадку очевидно, що успіх реформи лісового господарства не в останню чергу залежить від якості її наукового обгрунтування, а, отже, від професіоналізму і сумлінності галузевих учених. Варто було б задуматися, чому в такий відповідальний період керівництво української лісової науки і маститі вчені, на відміну від своїх російських колег, уникають вирішення кардинальних проблем, не бажаючи навіть просто відкрито висловити своє ставлення до реформи лісового господарства своєї країни.

Навіть не повний і суб'єктивний аналіз радянської системи лісоуправління переконує в тому, що, не розібравшись в її суті, не можна приступати до ринкових реформ, так як це може призвести до створенням "гібрида", який успадкує не найкращі, а гірші властивості "батьків". Керуючись тільки благими побажаннями і сусідським досвідом можна поліпшити склалося в галузі важке положення, а от нашкодити можна, причому без особливих зусиль. Намагаючись здійснити реформу без серйозного ретроспективного аналізу розвитку лісового господарства в Україні, реформатори ризикують, як написано в Біблії, "уподібнитися псу, повертався до власної блювоти". Адже всі нинішні проблеми мають "довгі бороди". Саме тому до їх вирішення необхідно підключати всіх лісівників, як живих, так і пішли ... Боюся, що багато хто з останніх оцінили б сьогоднішню ситуацію приблизно, так, як це зробив свого часу І.Мороз яка писала в статті "Пам'яті великого лісівника" , опублікованій в 1927 році:

"І в царській, і в радянській Росії ножиці між природою лісу і економікою мали і мають місце. Російська дійсність прямо протилежна нормальної господарської установці ... Всі сучасні тенденції зробити ліс метою фіску, заткнути ними діри економіки, виправити прорахунки, все це крапля за краплею засмучує лісу, створює прекрасні умови для їх виродження. "


Сподіваюся читачі не подумають, що сказане стосується тільки Росії, а в суверенній Україні все зараз зовсім по-іншому ... /в тексті оригіналу ця фраза - "а на суверенной Украине" - що ж ви хочете, село/

Сам М.Попков

http://www.lesovod.org.ua/node/27763




Жителі села Велике Вербче стверджують, що лісівники побили людей (ВІДЕО)

28.02.2016

Конфлікт стався кілька днів тому, коли селяни перепинили вантажівку з дубом. Вони переконані, дерева лісівники вирізали незаконно.

В результаті зчинилась бійка. Сьогодні постраждалі пікетувати профільне управління у Рівному та вимагати звільнення місцевого керівництва. В свою чергу головний лісничий радить не поспішати з висновками і добре у всьому розібратись. Аргументи сторін слухали наші журналісти.

Відео сюжет



http://rtb.rv.ua/company/tele/news/2016/02/28/lisivniki-napali-ta-pobili-lyudej-prinajmni-tak-st/

Агро-Країна від 28 лютого 2016 року. ВІДЕО

Які кроки робить керівництво Мінагрополітики щодо подолання корупції у відомстві - Олексій Павленко












Волынский фитосанитарный инспектор вымогал взятки у экспортеров леса


11:08 28.02.16

Украина, Экономика

Чиновник Государственной фитосанитарной инспекции Волынской области попался на взятке. Об этом сообщает пресс-служба прокуратуры региона.

Чиновник работал в зоне действия МАПП «Ягодин». Следователи выяснили, что к незаконной схемы причастны и другие должностные лица инспекции. Они систематически требовали и собирали взятки у лиц, которые осуществляли экспортные операции с лесопродукцией. Деньги нужны были для беспрепятственного прохождения фитосанитарного контроля.

http://368.media/2016/02/28/volynskij-fitosanitarnyj-inspektor-vymogala-vzyatki-u-eksporterov-lesa/


Рівненщина: наслідки масового незаконного видобутку бурштину. Фото

2016-02-26 15:30:28

Ці фотографії були зроблені на Сарненщині.

"Це наша Рівненщина. Це наші ліси... Викорчувані з коренями дерева, деякі спалені... Зруйнований ґрунт, затоплений ліс - це така ціна бурштину. Ніби в Армагедон потрапила.." - написала у своїй сторінці у ФБ Вікторія Мамотюк.

фото: Вікторія Мамотюк

http://media.ogo.ua/gallery/view/rivnenschina_naslidki_masovogo_nezakonnogo_vidobutku_burshtinu_/54741







































Лес людей: В лесхоз нагрянула проверка

Новости Херсона 
С тех пор, как мы поставили себе задачу доказать очевидное и поймать лесхоз на воровстве, прошло больше года. И больше года наш главный союзник в этом нелегком деле, наша прокуратура, держала нас в предвкушении, что вот-вот экоинспекция все проверит и расставит уже все точки над ё. 

24. 02. 2016 года эта долгожданная проверка экоинспекцией была проведена.



Спустя всего лишь год и двадцать минут мы услышали то, что сами выяснили и о чем писали уже давно, еще в самом начале. А именно: поймать лесхоз невозможно, потому что ему доверено буквально все – он сам решает, что, где и сколько и когда пилить, сам пилит, сам продает и сам себя потом проверяет. То есть лесхозам даже не надо вступать в картельный сговор или пользоваться другими изобретениями воров, мошенников и наркобаронов – лес и так полностью в распоряжении этих упырей!

Одно радует – наш блог они читают. Об этом сказали деляночные столбики на участке, где их не было. То, что они блистают неуместно свежей краской, да еще стоят не совсем на месте, было прокомментировано сбивчиво и противоречиво – дескать, они тут всегда стояли, мы недавно исправили.

По поводу старых кострищ без каких-либо следов дискования, озадачивших экоинспектора, старший лесничий с помощником дали обещание «все исправить», чему можно верить, так как проводить противопожарные меры задним числом им будет не впервой.

Журналісти розкрили аферу в Чорнобильській зоні


28 лютого 2016 року

У Чорнобильській зоні 140 тисяч гектарів лісу - щодня звідти вивозять до 30 кубів деревини.

Про такі приголомшливі обсяги вирубування свідчать результать розслідування "СтопКору".

Журналісти проекту Віка Носач та Андрій Стельмах кілька днів провели у зоні відчуження, просиділи у засідках та на гарячому піймали ділків, які масово вивозять деревину.

"Ліси в Чорнобильській зоні – це близько 140 тисяч гектарів. Основна функція – не дати радіонуклідам вийти за межі їхнього виникнення. Тобто, ліси тут виконують захисну функцію", - зазначає співавторка спецрозслідування Віка Носач.

"Для збуту і вивезення деревини необхідні відповідні дозволи та документи від керівництва. Деревину мають маркувати спеціальним позначенням, а також вказувати її діаметр. Аферисти цю процедуру обходять, документи підробляють", - зазначають автори з посиланням на свідків махінацій.

"Дерева пускають під сокиру, вантажівками вивозять на найближчі станції залізничного сполучення, а далі сировина йде на продаж, причому не лише в Україні, а й на експорт", - розповідає журналіст Андрій Стельмах.

Масштаби мародерства у Чорнобильській зоні журналісти висвітлили у ексклюзивному документальному фільмі "Чорнобиль: ліс на експорт".

Розслідування проведене за сприяння програми підтримки журналістських розслідувань SCOOP.

Джерело: stopcor.org

Білоруси повернули зрізану деревину


Нещодавно у Любешівському районі, де проходять роботи з демаркації (тобто, позначення на місцевості) українсько-білоруського кордону, було зафіксовано порубку лісу...

Сергій НАУМУК

Як повідомив начальник прес-служби Луцького прикордонного загону Олег Личковський, працівники білоруської підрядної організації, яка проводить облаштування кордону в рамках демаркації, вирубали деревину на Волині, заглибившись на українську територію до трьох метрів. Під час прикордонно-представницької зустрічі білоруська сторона визнала порушення режиму кордону і повернула зрубану деревину. Проте насадження в обидва боки від кордону на п’ять метрів все одно будуть розчищати, щоб було видно прикордонні знаки.

За підсумками конференції ОНФ готуються пропозиції до уряду про захист лісів


28.02 / 11:30

Проблеми екології та захисту лісу стали головними темами на конференції Загальноросійського народного фронту, яка пройшла на тижні в Іркутську. Участь в ній взяли більше трьохсот активістів та експертів ОНФ майже з усіх регіонів нашої країни.

25 лютого, 9 ранку. Через годину в Іркутську відкриється масштабна конференція, присвячена екології і захисту лісу. Організатор - Загальноросійський Народний Фронт. А поки - реєстрація учасників. Їх - більше трьохсот з усієї Росії.

Як підкреслюють самі «фронтовики», конференція - це, перш за все, можливість зустрітися, сказати про головне і задати питання чиновникам. Дуже часто, незручні для них.

- Адже основна проблема, це не брак законів, це правозастосовна практика. Коли закони порушуються, коли потурають цьому дуже часто корисливо мотивовані чиновники. І вивести це під прожектора, під світло, зробити це неприйнятним в нашому повсякденному житті. Ось це - основне завдання, - каже координатор Центру громадського моніторингу ОНФ з проблем екології і захисту лісу Володимир Гутенёв.

Зелений щит, пояс або стрічка. Можна назвати як завгодно - то, що потрібно для порятунку лісів. Щоб в радіусі кількох десятків кілометрів від населеного пункту ліс не можна було б рубати ні під каки приводом. Цю ініціативу скоро розглянуть в Держдумі. А регіональний штаб ОНФ вже підготував документ в уряд Іркутської області.

- Я думаю, якщо буде хоч якась заминка, ми за принципом колег ОНФ Підмосков'я будемо змушені звернутися до населення, щоб провести соціологічне опитування і хоча б отримати підтримку цивільного населення. Для того, щоб дана проблема була вирішена, - каже координатор групи громадського моніторингу з проблем екології і захисту лісу регіонального штабу ОНФ Іркутська Сергій Апанович.

А ось експерти Приморського краю розраховують на допомогу з космосу.

- Ми наполягаємо на тому, щоб був супутниковий моніторинг з високоразрешающей здатністю - до 70-ти сантиметрів. Яке б дозволяло нам і правоохоронним органам, не виходячи з кабінету, відстежувати будь-яке дерево, в тому числі і попородно. І якщо ось ці крапочки пропадуть, ми відразу зрозуміємо: треба бігти, дивитися, що ж там сталося, - каже експерт ОНФ Приморського краю Юрій Логінов.

Цим людям не байдуже, як природа відчуває себе сьогодні і що нас чекає завтра. Кепські справи з кедрачи ​​в Черемхівському районі. Винен пожорлівий шовкопряд.

- Відзначається всихання, гусениці шовкопряда, вони завдають величезної шкоди кедровим насадженням, і насадження не відновлюються, - каже заступник директора Центру захисту лісу Іркутської області Наталя Сумина.

У підсумку наш регіон втратив майже 100 000 гектарів заповідних кедрів. Чому? Бракує грошей на боротьбу зі шкідником. Це тема вже мого короткого доповіді. Столичні спікери обіцяють взяти ситуацію під контроль.

- Напевно, варто на це звернути увагу. У тому числі і ОНФ. На що витрачаються гроші, і чому на потрібні речі їх не вистачає.

Є в республіці Тува біосферний заповідник: «Убсунурська улоговина». Марія Галацевіч якраз звідти. Вандалів, які руйнують крихку природу, не стримує навіть те, що в улоговині мешкають 359 видів птахів і половина всіх сніжних барсів Росії.

- У нас дуже тендітна грунт. І якщо її пошкодити, вона дуже погано відновлюється. Якщо вирубати, припустимо, ліс дуже довго буде відновлюватися, - каже координатор робочої групи з екології і захисту лісу регіонального відділення ОНФ Республіки Тива Марія Галацевіч.

Говорили про проблеми очисних і гине байкальської губки. Про те, що Байкалу, а значить, всім нам загрожує нова напасть.

- Найстрашніше, що зараз з'явилися ще синьо-зелені водорості. Токсичні водорості. Які розмножуються і присутня ця плівка, буквально, на всіх каменях, тих же самих губах, інших рослинах. І, якщо, не дай Бог, ось ця бактерія потрапить в наш водопровід, то місто, і всі інші населені пункти, залишаться без питної води! - Каже керівник проекту збереження оз. Байкал Катерина Удеревская.

Ось Сергій Батукаев- активіст ОНФ, з Усолья-Сибірського. Розповів про те, наскільки отруйні відходи «Усольехімпорома». Сергій упевнений: в будь-який момент будівля цеху ртутного електролізу може обрушитися.

- У цьому випадку, ртуть, має властивості випаровуватися, потрапить в повітря. Влітку, на проммайданчику, при високій температурі повітря, коли процес випаровування посилюється, вміст ртуті в повітрі збільшується в 100 разів, - каже член регіонального штабу ОНФ Усолья-Сибірського Сергій Батукаєв.

Ще там є чотирихлористий кремній. 680 тонн. Токсикологічний клас небезпеки речовини - другий. Хто і коли ліквідує цю «бомбу уповільненої дії», невідомо. Всього ж, на конференції Народного Фронту працювали чотири майданчики. Про всі проблеми і, головне, про пропозиції, як їх вирішити, доповідатимуть главі держави. А подібні конференції ОНФ планує провести і в інших регіонах Росії.

http://vesti.irk.ru/news/news_day/179864/