Володимир БОНДАР

Україна має шанс створити принципово новий лісовий сектор

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

Володимир БОНДАР

Бачимо повне розуміння президентською вертикаллю влади питань лісової галузі

31 липня 2016

Дроны под контролем: владельцев обязали регистрировать свои беспилотники


Улыбнитесь, вас снимает беспилотный летающий объект. Если раньше мини-авиацию использовали в основном спасатели, военные и полицейские, то сегодня это чудо летательной техники доступно всем. Стаи дронов кружат в воздушном пространстве. Сколько их, никто не знает. Но недавно принятый закон внес изменения в Воздушный кодекс. Кто теперь сможет получить «добро» на полеты, а для кого он станет прерванным?

Даже у игрушечного по размерам летательного аппарата есть определенный порядок подготовки ко взлету. Все как в большой авиации — предполетное задание, сводка погоды. Новомодная техника теперь и на службе МЧС. В спасцентре поселка Кулешовка группа беспилотных аппаратов появилась полгода назад. Спасатели технику уже освоили и применяют её в борьбе с лесными пожарами.

«Находясь на дальнем расстоянии можно исследовать лес. Подъем у него 500 метров, дальность полета — два километра. Это помогает обследовать большие территории», — поясняет начальник группы робототехнических средств и беспилотных летательных аппаратов Сергей Есипов.

Обзор на высоте, доступнной этому квадрокоптеру, примерно пять-шесть километров. Можно распознать даже легкое задымление и отправить в эту местность команду пожарных. Пока это достижение техники в Кулешовке в двух экземплярах. Еще есть подобные аппараты в спасцентре Ковалевки и в Ростове-на-Дону. Видимо, это одни из немногих коптеров, учет которых все-таки ведется.

«Все они зарегистрированы в системе МЧС России. Им присвоен номер, по которому мы и подаем заявки в зональный Центр единой системы организации воздушного движения», — рассказывает начальник группы робототехнических средств и беспилотных летательных аппаратов Сергей Есипов.

На сегодняшний день множество любителей фото и видеосъмок пользуется квадрокоптерами. Они нигде не зарегистрированы и определить владельца невозможно. Так пару недель назад, по сообщениям информагентств, беспилотник был замечен в зоне вертолетного аэродрома недалеко от Батайска.

Естественно, летать в таких местах запрещено и конечно небезопасно. Именно поэтому российские законодатели этой весной внесли в Воздушный кодекс поправки, обязывающие владельцев дронов проходить регистрацию.

Изначально под действие закона попадали устройства весом свыше 250-ти граммов, но это вызвало волну возмущения, ведь тогда пришлось бы вести учет даже игрушечных вертолетов, поэтому весовой порог повысили до 30-ти килограммов. Однако по факту закон до сих пор не работает.

«Закон предусматривает определенный порядок. До настоящего времени он правительством Российской Федерации не утвержден. Именно эти порядком должны быть предусмотрены как процедура регистрации, так и уполномоченные органы», — отмечает адвокат Юлия Абрамова.

Считается, что коптеры летают в среднем на 200 метров в высоту. Но на самом деле отдельные модели могут подняться и на километр. Все зависит от радиосигнала и количества помех, поэтому эксперты предостерегают новичков от попыток ставить рекорды и всегда отдавать себе отчет в каком месте запускается беспилотник.

«Общался с диспетчером аэропорта. Мы с ним рассчитали высоту захода самолета над строящимся нашим стадионом. Это примерно 200 метров. В принципе на эту высоту коптер подняться может», — комментирует основатель проекта «Аэрогород» Дмитрий Зотов.

Сегодня коптеры — достаточно распространенная техника. В среднем беспилотник можно взять за 20 тысяч рублей. Добавим, сами профессионалы считают, что регулировать деятельность тех, кто собрался покорять небо, все-таки необходимо.

Государству пни, а кому-то - миллионы


То, что на Сумщине незаконно вырубают лес, - уже ни для кого не секрет. Буквально недавно появилась информация о нелегальном производстве древесного угля в разных районах области, которое сопровождается вырубкой леса. И сразу же - еще одна тревожная новость.

Сумской активист Сергей Супрун (член областной комиссии по проверке деятельности «Сумыоблагролеса») на своей странице в «Фейсбуке» написал: «20.07.2016 года была получена информация о незаконной вырубке леса в Лебединском районе на территории Лебединского агролесхоза (рядом с с.Хильково). По указанию гендиректора «Сумыоблагролеса» Сергея Котляренко была создана комиссия из специалистов управления, которая с общественными активистами и СМИ немедленно выехала на место. Увиденное поразило даже опытных специалистов лесной отрасли. Как оказалось, вырублено более 250 кубометров 100-летнего дуба. Сумма убытков составила около 1 500 000 грн. Бросалась в глаза высокая профессиональность выполненной «работы» - характер срезов, тщательная маскировка пней. То есть действовали профессионалы, спокойно, ни от кого не скрываясь, не чувствуя опасности. Многочисленные следы специальной техники указывали, что она двигалась в сторону Лебедина. На следующий день была получена информация о наличии дубовой древесины неизвестного происхождения в селе Межирич Лебединского района (на частной пилораме. - М.Н.). Вечером 21.07.16 года поступила информация, что и в Сумах видели машину с дубом. Вместе с сотрудниками управления защиты экономики в Сумской области автомобиль был найден на территории КП «Зеленстрой». Там с прицепа «КамАЗа» разгружалась сосновая доска для фирмы, которая арендовала участок на территории КП. А вот кузов был полностью заполнен отборным дубом. При этом водитель пояснил, что вез доску из с. Межирич, а потом в Сумах загрузился дубом. Собственник, который сопровождал груз, сказал, что приобрел дуб в Тростянецком гослесхозе, а документы остались в офисе фирмы. При этом на бревнах отсутствовала какая-либо маркировка, что так или иначе свидетельствовало о незаконном происхождении древесины. После следственных действий 7 кубометров дуба и «КамАЗ» отправили на штрафплощадку полиции.

За год агролесхозы Сумщины перерабатывают 270 000 кубометров древесины. По скромным аналитическим подсчетам воруют около 30%... Мы сразу же позвонили на КП «Зелен-

строй» и попросили директора предприятия Владимира Лаврика прокомментировать эту информацию.

- КП никакого отношения к «КамАЗу» с лесом не имеет. Сейчас расследование проводит полиция. Это все, что я могу сказать.

В «Сумыоблагролесе» подсчитали, что для вырубки почти 190 столетних дубов неизвестным понадобилась примерно неделя - и еще четыре дня для того, чтобы вывезти кругляк. И это под носом у Лебединского агролесхоза! Но как такое могло произойти? Вероятный ответ на этот вопрос мы нашли на сайте СБУ в Сумской области, где говорится, что, по имеющейся у следствия информации, доступ на территорию гослесхоза обеспечивали должностные лица лесничества. Мы позвонили в Лебединский агролесхоз. Там отрицают, что их работники могут быть причастны к незаконной вырубке. При этом руководство агролесхоза утверждает, что территория обслуживания у лесников большая и они физически не могут за всем уследить. Но ведь речь идет о почти двух неделях работ, сопровождающихся шумом, который слышно на достаточно приличном расстоянии! Также СБУ сообщает, что пятеро участников преступной группировки уже задержаны и дают показания. Открыто уголовное производство по ст.246 (незаконная вырубка леса), ст.364 (злоупотребление властью или служебным положением), ст.368 (получение взятки должностным лицом) УК Украины. При этом часть вырубленных дубов была обнаружена на частной пилораме в с. Межирич. По информации правоохранителей, украденные дубы доставлялись также на пилораму в Лебедин.

В пресс-службе Сумского ГО полиции ГУНП в Сумской области нам рассказали, что после того как в полицию поступило сообщение о незаконной вырубке деревьев, на место выехала опергруппа. В результате было открыто уголовное производство по ст.246 УК Украины (незаконная вырубка леса). Была дана ориентировка проверять транспорт с лесом.

- Один из автомобилей и был обнаружен в Сумах на территории одного из КП, - комментирует руководитель пресс-службы сумской полиции Владимир Крупецких. - Машина с грузом в настоящее время конфискована и находится на штрафплощадке в полиции. Назначена экспертиза, которая должна установить происхождение леса с данного авто, а именно - из Лебедина он или нет.

Ситуация в Лебедине - это лишь капля в море незаконной вырубки леса в области. Если бы не неравнодушные люди, которые передали информацию активистам, поставившим всех на уши, бригада черных лесорубов продолжала бы работать дальше и отстегивать кому надо за крышу.

Максим Новиков
31.07.2016 10:16

Чрезвычайная пожароопасность в Украине сохранится до 1 августа



Во многих областях Украины чрезвычайная пожарная опасность будет сохраняться как минимум до 1 августа 2016 года. Об этом со ссылкой на данные Укргидрометцентра сообщает пресс-центр Госслужбы по чрезвычайным ситуациям.

В течение 30 июля - 1 августа в южной части, Кировоградской, Днепропетровской, Черновицкой, местами в Донецкой, Винницкой, Хмельницкой и Тернопольской областях будет чрезвычайная (5 класса), на остальной территории (кроме Карпатского региона) - преимущественно высокая (4 класса) пожарная опасность.

В связи с этим специалисты ГСЧС призывают граждан в этот период особенно тщательно соблюдать правила пожарной безопасности, по возможности не посещать лесные массивыи ни в коем случае не раскладывать костер в лесу.

Подробнее: http://vestiua.com/ru/news/20160731/81884.html

Прокуратура Бурятии запрещает региональным СМИ публиковать информацию о незарегистрированных лесных пожарах

Прокуратура Республики Бурятия запрещает региональным СМИ публиковать информацию о площадях незарегистрированных Республиканским агентством лесного хозяйства (то есть сокрытых от оперативного учета) лесных пожаров. Тем самым фактически создаются предпосылки к нарушению конституционного права граждан России на достоверную информацию о состоянии окружающей среды (ст. 42 Конституции РФ) и к сокрытию информации об обстоятельствах, создающих опасность для жизни или здоровья людей (ст. 237 УК РФ).

По сообщению Прокуратуры Республики Бурятия, в газете "Информ Полис" 27 июля 2016 года была опубликована статья "Все в едком дыму", в которй сообщалось, что "по данным на 27 июля 2016 года в Бурятии полыхают 49 очагов на общей площади более 25 тысяч гектаров". Прокуратура указывает, что "Эти сведения являются недостоверными. По данным Республиканского агентства лесного хозяйства по состоянию на 27 июля 2016 года на территории республики было зарегистрировано 7 действующих лесных пожаров на общей площади около 1,5 тыс. га. В Прибайкальском, Северобайкальском, Баргузинском районах и в Баргузинском заповеднике". В связи с этим прокуратура объявила главному редактору газеты "Информ Полис" объявлено предостережение о недопустимости нарушения федерального законодательства.

В реальности недостоверными являются Республиканского агентства лесного хозяйства, которые приводит Прокуратура Республики Бурятия. К сожалению, доступные на сегодняшний день данные дистанционного мониторинга (космоснимки MODIS и VIIRS) не позволяют с достаточной точностью посчитать площади всех действовавших на 27 июля 2016 года лесных пожаров в Республике Бурятия, чтобы проверить и однозначно подтвердить данные газеты "Информ Полис" - поскольку для сравнительно небольших пожаров, преобладавших в этот день в Бурятии, ошибка определения площади по этим снимкам довольно велика. Но по этим данным можно определить площади крупнейших пожаров, и доказать, что приводимые данные Республиканского агентства лесного хозяйства далеки от реальности.

Вот крупнейший по площади лесной пожар, действовавший 27 июля 2016 года в Северобайкальском районе Бурятии (космоснимок VIIRS от 27 июля с термоточками системы FIRMS за эту же дату). Его площадь на эту дату составляла около 2,7 тыс. га - это в 1,8 раза больше суммарной площади всех семи действовавших лесных пожаров, учтенных Республиканским агентством лесного хозяйства.



Таким образом, даже если сведения о площадях лесных пожаров в Бурятии за 27 июля 2016 года, приведенные газетой "Информ Полис", неточны (имеющиеся данные дистанционного мониторинга не позволяют полностью подтвердить, но и не опровергают их) - сведения Республиканского агентства лесного хозяйства в любом случае недостоверны.

Примечательно, что на искажение сведений о действующих в Республике Бурятия лесных пожарах в сторону занижения прокуратура годами не реагирует (несмотря на наличие статьи 237 в Уголовном кодексе РФ) - а на возможное небольшое завышение этих площадей региональным изданием отреагировала незамедлителььно.

Ниже приводится сообщение Прокуратуры Республики Бурятия (ссылка).

По результатам проверки публикации в газете «Информ Полис» приняты меры прокурорского реагирования

Июль 29, 2016

Прокуратурой республики проведена проверка информации, содержащейся в публикации газеты «Информ Полис» от 27.07.2016 года № 30 «Все в едком дыму».

В статье указано о том, что «по данным на 27 июля 2016 года в Бурятии полыхают 49 очагов на общей площади более 25 тысяч гектаров».

Эти сведения являются недостоверными. По данным Республиканского агентства лесного хозяйства по состоянию на 27 июля 2016 года на территории республики было зарегистрировано 7 действующих лесных пожаров на общей площади около 1,5 тыс. га. В Прибайкальском, Северобайкальском, Баргузинском районах и в Баргузинском заповеднике.

Статьей 38 Закона Российской Федерации «О средствах массовой информации» предусмотрено право граждан на оперативное получение через средства массовой информации достоверных сведений о деятельности государственных органов, органов местного самоуправления, организаций, общественных объединений, их должностных лиц.

Согласно ст. 49 названного Закона, журналист обязан проверять достоверность сообщаемой им информации.

Сообщение через газету неподтвержденных сведений о пожароопасной обстановке в республике, принимаемых уполномоченными органами власти, организациями, учреждениями мер по тушению лесных пожаров может повлечь нарушение прав граждан на получение достоверной информации о состоянии окружающей среды, гарантированных ст. 3 Федерального закона «Об охране окружающей среды».

По результатам проверки заместителем прокурора республики главному редактору газеты «Информ Полис» объявлено предостережение о недопустимости нарушения федерального законодательства.

В России потратили $1,2 млрд на бесполезное оборудование для тушения пожаров

Российская генпрокуратура потребовала возбудить уголовное дело по факту закупки Рослесом оборудования для тушения лесных пожаров на сумму более 76 млрд рублей (1,15 млрд долларов), пишет BBC.

“В Рослесе были заключены контракты, а впоследствии закуплено оборудование, абсолютно бесполезное для тушения лесных пожаров. В результате оно было возвращено, а бюджету был нанесен ущерб более 76 млрд рублей, – заявил заместитель генпрокурора Александр Буксман.

По его словам, закупки – сфера, где бюджетные средства расходуются “не всегда эффективно, а порой преступно”.

Площадь лесных пожаров на Камчатке за сутки увеличилась в два раза, площадь пожаров в Сибири, напротив, сократилась.

Режим ЧС в связи с пожарами действует в Бурятии и Ямало-Ненецком автономном округе, а также в одном районе Иркутской области, одном районе Коми и трех районах Иркутской области.

В конце прошлой недели дымка от лесных пожаров дошла и до Москвы.

“После тщательных расчетов оказалось, что продукты горения с севера Сибири, севера Урала перемещаются на центр Европейской России, и на высоте 2,5 км возникает дисперсная пыль – остатки горения лесов”, – цитирует Интерфакс заявление директора Гидрометцентра Романа Вильфанда.

Экологи “Гринпис” убеждены, что основная причина катастрофической ситуации с лесными пожарами в недостаточном финансировании. По их словам, “лесникам выделяют лишь 10% от необходимой для борьбы с пожарами суммы”.

31.07.2016
http://ghall.com.ua/2016/07/31/v-rossyy-potratyly-1-2-mlrd-na-bespoleznoe-oborudovanye-dlya-tushenyya-pozharov/

Интерфакс приводит цитату из выступления первого заместителя генерального прокурора РФ А.Э.Буксмана на заседании коллегии Генпрокуратуры 29 июля 2016 года: "В Рослесе было заключены контракты, а впоследствии закуплено оборудование абсолютно бесполезное для тушения лесных пожаров. В результате оно было возвращено, а бюджету был нанесен ущерб более 76 млрд рублей. После прокурорской проверки перед следственными органами было поставлен вопрос о возбуждении уголовного дела и принятии мер уголовно правового характера" (ссылка).

Подробностей пока нет - они, видимо, появятся чуть позднее. Сама цитата выглядит странно: во-первых, непонятно, что имеется в виду под "Рослесом" (скорее всего, Рослесхоз - но это можно только предполагать), и во-вторых, таких денег (76 млрд. руб.) на покупку оборудования для тушения лесных пожаров в распоряжении Рослесхоза, подведомственных и поднадзорных ему организаций за последние годы не было ни разу - например, общие учтенные расходы на охрану лесов от пожаров из средств лесных субвенций за весь прошлый год составили всего 5,8 млрд. руб.

Скорее всего, или цитата приведена с ошибками, или в самом выступлении были ошибки. Это неизбежно скоро выяснится; но можно предположить, что Рослесхоз в ближайшее время ждет очередное серьезное разбирателььство, и, скорее всего, громкое уголовное дело.


Дополнительная информация. Фрагмент оригинального текста доклада А.Э.Буксмана:

Закупки для обеспечения государственных и муниципальных нужд – еще одна сфера, где бюджетные средства расходуются не всегда эффективно, а порой преступно. Например, в Рослесхозе в состав конкурсной документации незаконно включено и впоследствии закуплено оборудование абсолютно бесполезное при тушении лесных пожаров. В результате оно возвращено в Рослесхоз, а федеральному бюджету причинен ущерб на сумму 76 млн. руб. Материалы по данному факту направлены в следственные органы для принятия мер уголовно-правового характера.

http://forestforum.ru/viewtopic.php?f=9&t=19851&sid=0b36145dccc86c99245226837ad8c6ea


А вот официальное заявление Рослесхоза по этому поводу (ссылка):

Официальное заявление Федерального агентства лесного хозяйства

29 июля 2016 года в ряде средств массовой информации появилась информация об ущербе, нанесенном федеральному бюджету в ходе закупки Федеральным агентством лесного хозяйства лесопожарного оборудования в размере 76 млрд. руб. Федеральное агентство лесного хозяйства официально заявляет:

В 2015 году Счетной палатой Российской Федерации совместно с Федеральным агентством лесного хозяйства была проведена проверка закупленного в 2014 году оборудования в рамках проекта Всемирного банка «Реформирование лесоуправления и меры по борьбе с лесными пожарами в России». Данным проектом был определён перечень пилотных регионов РФ, в которые поставляется лесопожарная техника и оборудование в соответствии с представленными ими заявками. В рамках контрольного мероприятия были выявлены нарушения в части поставки оборудования вне заявок пилотных субъектов на общую сумму 76 млн. рублей.

Материалы по данному факту были направлены в Генеральную прокуратуру Российской Федерации для проведения следственных мероприятий. К должностным лицам Рослесхоза, ответственным за реализацию проекта применены меры дисциплинарного воздействия, включая направление в Правительство Российской Федерации представление об отстранении от занимаемой должности.


Грибы из леса несут ведрами

Вы уже успели съездить в лез по грибы? Если нет, то поспешите, иначе читатели DELFI вот-вот соберут все грибы – так можно шутить, когда видишь фотографии впечатляющего количества собранных грибов.

Грибы из леса несут ведрами
© DELFI skaitytojo nuotr.
DELFI уже не раз публиковал фотографии сотен найденных читателями грибов. Предлагаем взглянуть на новые находки.
Читатель DELFI Гинтарас порадовался своей июльской добыче – он не только поделился фотографиями собранных грибов, но и делал снимки в лесу.



DELFI skaitytojo Gintaro grybai











Читательница DELFI Виктория из Ширвинстского района за три вечера набрала немало грибов.
Альбина Котельникова из Лайгяй за час собрала около 50 грибов.
Успешным результатом похвасталась и читательница DELFI Лина.
 




ru.DELFI.lt
воскресенье, 31 июля 2016 г. 10:02

Необережне поводження з вогнем є причиною масштабних пожеж в екосистемах

Рятувальники застерігають 31.07.2016, 08:10

Питання протидії пожежам у природних екосистемах є одним із важливих напрямків діяльності рятувальників. Представниками лісових господарств разом з фахівцями ДСНС спільно з працівниками поліції  та органів місцевого самоврядування постійно проводять з громадянами інформаційно-роз’яснювальну роботу. До участі в заходах запрошують також і представників засобів масової інформації аби донести вкрай важливі повідомлення та застереження до якомога більшої кількості населення.

Так, цього тижня рятувальники Кіровоградщини спільно із працівниками поліції та лісового господарства провели інформаційно-профілактичну роботу у лісовому масиві на території Новоархангельського району. Відпочивальникам, що перебували у лісі, роз’яснили, у чому полягає небезпека кинутого сірника чи недопалка, розповіли, що у суху спекотну погоду ні в я якому разі не можна розпалювати багаття, наголосили, що за час, поки триває спека, трава перетворилася на сухостій й може спалахнути від найменшої іскри. Також громадянам нагадали, як поводитись, якщо помітили пожежу у лісі: куди повідомляти, як загасити на початковій стадії та не допустити розповсюдження вогню. Відпочивальникам вручили листівки, у яких йдеться про необхідність дотримання правил пожежної безпеки у лісових масивах.

В той же час, представники Берегівського міськрайонного відділу Управління ДСНС України у Закарпатській області спільно з працівниками ДП "Берегівське лісове господарство" провели рейд-відпрацювання місць масового відпочинку людей щодо дотримання правил пожежної безпеки під час перебування у лісопаркових зонах. Також цього тижня такі роз’яснювальні заходи відбулися у лісових масивах у Запорізькій, Херсонській, Донецькій областях.

Зважаючи на те, що впродовж 30 липня - 1 серпня у південній частині, Кіровоградській, Дніпропетровській, Чернівецькій, місцями Донецькій, Вінницькій, Хмельницькій та Тернопільській областях буде надзвичайна (5 класу), на решті території (крім Карпатського регіону) - переважно висока (4 класу) пожежна небезпека, фахівці ДСНС закликають громадян в цей період особливо ретельно дотримуватися правил пожежної безпеки, по можливості не відвідувати лісові масиви та ні в якому разі не розкладати багаття у лісі.

Шановні громадяни! Пам’ятайте, що масштабні загоряння можуть мати негативні наслідки як для навколишнього середовища, так і для людей: спричинити пожежі будівель, знищити лінії електромереж, газо- та нафтопроводів, лісові насадження.

Будьте пильними та у разі виникнення пожежі негайно телефонуйте за номером «101».

http://www.dsns.gov.ua/ua/Ostanni-novini/51128.html
4269.JPG 4283.JPG

65567.jpg 565.jpg

Як дерева розмовляють одне з одним. Лекція TED



31.07.2016
Фото swkunst/Depositphotos
Дослідження екологині Сюзан Сімард тривалістю в 30 років довело – дерева розмовляють і навіть на великій відстані.



"Ліс – набагато більше, ніж те, що ми бачимо", – вважає дослідниця.

У своїй лекції вона пропонує дізнатися більше про гармонію спілкування дерев, щоби подивитися на світ іншим поглядом.
"Річ у тім, що під землею є інший світ – нескінченних біологічних шляхів, які з'єднують дерева і дозволяють їм спілкуватися і поводитися так, ніби ліс – це єдиний організм", – розповідає Сюзан.

Дослідниця виросла неподалік від лісів. Вона любила приходити туди, лягати на землі і дивитися вгору на крони гігантських дерев.

Її дід теж був гігантом. Він вирізав кедри з тропічних лісів та розповідав про підземні шляхи – коріння, завдяки якому дерева здатні спілкуватися одне з одним.
Якось пес Джігі послизнувся і впав у яму. Дідусь Сюзан побіг за лопатою, щоб врятувати бідного собаку.

Яма була повна гною і пес мучився, плаваючи в ньому. Доки дід намагався викопати постраждалого, Сюзан дивилася на величезні коріння дерев.

"Зрештою ми з дідусем врятували собаку, але саме в той момент я зрозуміла, що корені – дійсно фундамент лісу. Тоді захотілося дізнатися більше. Я пішла вивчати лісництво", – ділиться науковиця.


25 років тому вчені тільки-но виявили в лабораторії, що одна сосна через корінь може передати вуглець кореню іншої.

"Але це було в лабораторії, і я запитувала в самої себе, чи могло таке статися в реальних лісах? Я думала, що так. І не помилилася. Дерева в лісах можуть також обмінюватися інформацією під землею.

Тоді це було спірним, і деякі люди думали, що я з'їхала з глузду. Мені було дуже важко отримати фінансування наукових досліджень", – говорить Сюзан.

Врешті-решт, їй вдалося провести кілька експериментів.  Вона досліджувала, як взаємодіють береза, смерека й кедр, передбачаючи що саме останній не буде брати участі в обміні.

У перший день в лісі до Сюзан приєдналася грізна ведмедиця. "Це інший бік досліджень у Канаді", – жартує екологиня.

Дослідниця не помилися – дерева вбирали вуглекислий газ завдяки фотосинтезу, перетворювали його у поживні речовини й відправляли униз до коріння, передаючи сусідам.

Завдяки лічильнику Гейгера, вона виявила, що дерева зі звуком шипіння виділяють газ.
"Це був звук, завдяки якому береза розмовляла зі смерекою, – захоплено пригадує Сюзан.

"Гей, я можу вам чимсь допомогти", – запитувала береза. Смерека відповідала: "Так, ви могли б дати мені трохи вашого вуглецю?". І тільки мовчазний  кедр лишався осторонь".

Дослідження екологині Сюзан Сімард тривалістю в 30 років довело – дерева розмовляють і навіть на великій відстані. Фото swkunst/Depositphotos

Виявилося, що влітку береза відправляла більше вуглецю, ніж смерека повертала назад.

У наступних експериментах все відбувалося навпаки – смерека відправляла більше вуглецю, ніж повертала береза. Так ставалося тому, що в зимову пору береза не мала листя.

Також дослідниця довела, що коли старші дерева пошкоджуються або вмирають, вони віддають поживу до наступного покоління.

"Ми відстежували рух вуглецю від материнського дерева вниз по стовбуру до сусідніх молодших. Ці з'єднання збільшили опір дерев, які тільки проросли, до майбутніх стресів. Отже так,  дерева говорять", – наголошує Сюзан.

"А якщо згадати про пса Джігі, він показав мені інший світ, Я сподіваюся, що теж змінила ваш погляд на ліси".

http://life.pravda.com.ua/technology/2016/07/31/215765/

ХТО ТРИМА ПАРАСОЛЬКУ НАД СТЕПОМ

Нас завжди вабить ліс. Стомившись від міської метушні, хочеться хоча б на годинку зануритися у царство природи, насолодитися співом пташок, шелестом листя, пройтися лісовими стежками, милуючись краєвидами. А яке задоволення — взяти кошик і вирушити по гриби!

Як тільки не називають ліс: окраса землі, легені планети, фабрика кисню... А ще він подібний до великої парасольки, яка захищає степ від випалювання пекучим сонцем. Тримає ж цю парасольку над нашим краєм колектив ДП «Одеське лісове господарство».

Сьогодні наша розповідь про лісника Ольгу Неженську, яка нещодавно відзначила півстоліття трудової діяльності. Працює вона в Роздільнянському лісництві, на чолі якого стоїть також жінка — Лідія Леурда.

ВСУПЕРЕЧ ДЕЯКИМ АВТОРИТЕТАМ ВІД НАУКИ

Чи знаєте ви, що до 1960-х навіть натяку про ліси у степу не було? Принаймні, у кінці XVIII століття вважалося, що виростити тут ліс неможливо: влітку нещадне сонце висушувало саджанці, а ті, що виживали, взимку доконували пронизливі холодні вітри. У 1844-у авторитетний фінський біолог та ботанік, академік Олександр Нордман, який свого часу викладав у Рішельєвському ліцеї та був директором Одеського ботанічного саду, зазначав, що на-шій південній степовій рівнині «не властива жодна деревна порода» і що взагалі «лісові плантації у від-критому степу не мають перспективи». Отож вдумайтеся, наскільки вагомою є праця лісівників, які, всупереч усьому, таки виростили тут чудові рукотвор-ні переліски, гаї і ліси.

Максим Рильський колись писав:

Той, хто любить
паростки кленові,
Хто діброви молоді ростить,
Той достоїн людської любові,
Бо живе й планує для століть.

Колишній головний лісничий Одеського лісового господарства, почесний лісівник України Анатолій Храпенко, який увійшов в історію як один з піонерів степового лісотворення, про Ольгу Неженську відгукнувся так: «Вона стояла біля колиски роздільнянських лісів. Працьовита і відповідальна, проста і скромна, з усіма обов’язками справлялася відмінно».

Це підтверджують і її професійні нагороди — два знаки «За бездоганну службу» та десятки грамот.

ТАМ, ДЕ ЗАРАЗ ЛІС, КОЛИСЬ ВІТЕР СТЕЛИВ ОРАНЖЕВУ ПИЛЮГУ…

— Наше лісництво, — розпові-дає Ольга Спиридонівна, — було організоване на початку 1960-х років. У 1962-у зорали відведені площі, а в 1963-у посадили перші лісові культури. Я ж прийшла у лісництво в 1966-у. По закінченні школи дізналася, що господарство набирає робітників на просапування лісових культур. Був шанс підзаробити. Але й вабила романтика, бажання долучитися до благородної справи — плекання лісу. Не випадково, окрім мене, на лісові плантації вийшли ще з півсотні вчорашніх школярів. Сонце пекло немилосердно. Щоб знайти хоч клаптик тіні, ми, дівчата, у хвилини перепочинку ставили пірамідкою сапи. А суховій стелив довкола якусь оранжеву, наче принесену з Місяця, пилюгу… Не всі витримали те випробування. А я залишилася.

Згодом Ольга закінчила лісовий технікум, працювала майстром лісу, брала участь у розведенні лісових культур, а вже ось 20 літ як працює лісником. В її обов’язки входить контроль за станом, використанням, охороною і захистом лісу від самовільної вирубки та пожеж на території обходу — масиви Роздільної та Понятівки.

День за днем, рік за роком на її очах піднімався ліс — оаза Роздільнянщини. Сьогодні його площа — понад 2203 гектара. Лісом охоплено, переважно, балки, яри, малогумусні землі. Тут росте акація, сосна, дуб, тополя, липа. З кущів — скумпія, бирючина, свидина, шипшина.

На якийсь час Ольга Неженська стала моїм гідом до роздільнянського лісу. І я помітив, як дерева привітно кивають їй своїми розкішними кронами. А вона, здалося, знає тут кожну рослину і про кожну може розповісти багато цікавого.

НЕ РАЙСЬКА ІСТОРІЯ З РАЙ-ДЕРЕВОМ

Перед нами — скумпія. Ця рослина цвіте дрібнесенькими квіточками. Поодинці вони непоказні, але, зібравшись у великі волоті, вражають своїм ажурним мереживом. Гілочки стають пухнастими, дуже гарними. Звіддаля здається, що кущ вкрила сизо-рожева хмарка. Через це в англомовних країнах скумпію називають кущем-перукою — за асоціацією з пишною напудреною дамською перукою у XVIII столітті. Ще його іменують димним. У Росії цю рослину охрестили венеціанською, оскільки потрапила туди з Італії. Але найпоетичніше скумпію називають в Україні — рай-дерево.

З цією рослиною пов’язана одна зовсім не райська історія, яка особливо запам’яталася Ользі Спиридонівні.

— Якось вранці я прийшла в ліс, — згадує вона. — Вжахнулася, побачивши шість пеньків від щойно спиляних багаторічних скумпій. Браконьєри помітили мене і дали драпа. Але не зважили, що землю вкрив сніг і на ньому виразно відбилися їхні сліди. Викликала міліцію. Досить швидко знайшли дім, де мешкали горе-лісоруби. У дворі побачили свіжу тирсу, а от порізаних дров якийсь час не могли знайти, хоч розуміли, що вони нікуди звідси дітися не могли. На превелике наше здивування, поліна скумпії були сховані у… шифоньєрі разом з білизною та одягом.

Порушники не уникнули покарання: було складено акт, стягнуто штраф. Врізалися у па-м’ять слова каяття господаря оселі: «Я ніколи в житті такого більше не вчиню».

Зловмисник, коли рубав скумпію, знав лише одне: вона має тверду деревину, добре і довго горить. Але навряд чи він відав про справжню ціну цього дерева. З давніх часів люди використовували кору і коріння скумпії для отримання органічних барвників; листя, завдяки вмісту дубильних речовин, — для вичинювання шкур, деревину — для виготовлення музичних інструментів. А ще ж — це неабиякий скарб зеленої аптеки. Відвари і настоянки з коріння, гілок і листя скумпії завдяки її протизапальним властивостям застосовуються для загоювання ран, виразок, гнійників, запалених ясен, для ослаблення зубного болю. Втім, як зауважує пані Ольга, кожне дерево має цілющі властивості.

— Чи ж часто трапляються випадки розкрадання лісу? — уточнюю у співрозмовниці.

— Щороку, — відповідає вона. — Коли до десятка випадків, а коли й більше. З тих, кого за-тримуємо, через суд стягуємо суму збитків, завданих лісу.

— Певно, недоброзичливців вам не бракує…

— Так. Було, переказували, що мене хочуть прибити, вбити… Але я не з лякливих. Хай страшно буде тому, в кого совість нечиста.

ЧОМУ РОЗДІЛЬНЯНСЬКЕ УРОЧИЩЕ ВВАЖАЄТЬСЯ НАЙСКЛАДНІШИМ

Роздільнянське урочище наближене до міста і потерпає від сміття, яке потай, під покровом темряви, вивозять сюди, м’яко кажучи, закононеслухняні громадяни. Від такого ж неподобства потерпають у Кошарах, Понятівці, Новоукраїнці, Бакаловому…

Проблема складування побутових відходів, функціонування санкціонованих, а тим більше — несанкціонованих сміттєзвалищ в Україні виросла до небачених масштабів. Досить лише згадати недавні трагічні події під Львовом. Важко уявити, щоб щось подібне сталося в європейській країні — там і система сортування відходів відлагоджена, і сміттєпереробні заводи працюють, і з порушників суворо питають. У наших же лісівників не вистачає ні сил, ні техніки, щоб унеможливити цю сміттєву атаку на зелені зони.

Ольга Спиридонівна показує газетні вирізки зі своїми публікаціями, в яких намагається достукатися до свідомості людей, закликає берегти свого зеленого друга, не завдавати йому болю.

ДЕЩО ПРО ГЕНИ, ГОРОСКОП І ВДАЧУ

— Якими якостями треба володіти, щоб бути лісівником? — цікавлюсь у Ольги Неженської.

— Крім спеціальних знань, — відповідає, — потрібні фізична підготовка і витривалість, адже щодня доводиться долати чималі відстані. А ще необхідні уважність, терпіння, готовність приймати оперативні рішення в критичних ситуаціях…

Все це притаманне моїй співрозмовниці. Характер, певна річ, заглиблений десь аж до витоків родоводу. Пані Ольга з гордістю і ніжністю згадує своїх батьків.

Батько — Спиридон Михайлович — учасник Другої світової війни. Він не раз опинявся у горнилі боїв. Відбиваючи одну з танкових контратак, був тяжко поранений, ще й засипало землею в траншеї. Додому полетіла похоронка: мовляв, так і так, загинув смертю хоробрих. Після першої похоронки прийшло ще дві. Здається неймовірним, але вижив солдат. Його відкопали і відправили в шпиталь. Підлікувавшись, знову став у стрій. Додому повернувся по закінченні Другої світової, у вересні 1945-го. Його стійкість була взірцем для дітей.

Мати — Тетяна Назарівна, яка з раннього віку зазнала сирітства, — була дуже чуйною жінкою, чуже горе сприймала, як своє. Ольга Спиридонівна пам’ятає мамині розповіді про стражденне життя в окупації. Коли фашисти вели через місто колону наших військовополонених, вона разом з іншими жінками кидала в їхню колону варену картоплю. «Спасибі, сестрички!» — вигукували полонені. «Назад, а то вб’ємо», — озвіріло кричали конвоїри…

…Цікаво, що й за рослинним гороскопом символом Ольги є дуб. Цей знак — покровитель шановних людей, з великою силою волі, щиросердних і діяльних. Людина-«дуб» ніколи не лукавитиме, не прогинатиметься, не любить компромісів. Вона чесна перед собою і не дає іншим обманювати себе.

Бути такими вона вчить і своїх доньок — Наталю, Яну, Світлану та шестеро онучат.

ПРО ЩО ШУМЛЯТЬ ДЕРЕВА

Якщо прислухатися до шуму верховіть, то можна дізнатися про те, про що навіть лісівникам говорити прикро. Вони, люди, які все життя віддали великій, потрібній і нелегкій справі, стали пасинками в рідній державі. «Ліс — чи не єдина галузь в Україні, де фінансування урізане вп’ятеро», — прокоментував ситуацію експерт Світового банку Віталій Сторожук, додавши при цьому, що на галузь виділено лише 65 мільйонів гривень, з яких 63 мільйони — на підтримку заповідників.

В особливо скрутному становищі опинилися саме наші, південні ліси. Якщо на півночі та заході вони традиційно приносили прибуток, то в степових районах повністю перебували на бюджетному утриманні. Нинішнє різке скорочення фінансування загрожує розвалом лісового господарства.

Всеукраїнська ситуація, звичайно, не могла не позначитися й на Роздільнянському лісів-ництві. Тут значно скоротився трудовий колектив, наявна техні-ка не працює, нові насадження не закладаються. Особливо гнітить і насторожує те, що робочий день лісівників зведено до двох годин. Це все, на що спромоглися розпорядники державної казни.

…Мало хто може зрівнятися з українськими лісівниками у вірності обов’язку й дотриманні кодексу професійної честі. Серед цих людей — Ольга Неженська, яка не зважає на оте двогодинне прокрустове ложе і, як завжди, як велить сумління, виконує свою роботу в повному обсязі. Так діє і весь невеличкий колектив Роздільнянського лісництва. Усвідомлюючи нинішні труднощі, люди все ж сподіваються: держава невдовзі збагне, що не можна жити одним днем, що в бюджет буде внесено зміни, і галузь, яка «живе й планує для століть», отримає новий імпульс для розвитку.

Валентин ЩЕГЛЕНКО.
Роздільнянський район.