Володимир БОНДАР

Україна має шанс створити принципово новий лісовий сектор

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

Володимир БОНДАР

Бачимо повне розуміння президентською вертикаллю влади питань лісової галузі

31 січня 2017

Омелян розповів, чому ліс з України потрапляє на окуповані території

Міністр інфраструктури Володимир Омелян розповів, яким чином вагони із українським лісом потрапляють на окуповані території та чому таке відбувається.

Про це він розповів в ефірі програми "Лівий берег із Сонею Кошкіною".


Володимир Омелян / Фото з відкритих джерел

Тут справа набагато масштабніша, адже це не просто "Укрзалізниця" везе собі куди хоче і що хоче. Є декілька пунктів контролю, які повинні давати або не давати дозвіл на перетин вагонами лінії зіткнення. На жаль, тут є прогалини, – заявив Омелян.

Міністр також зазначив, що це питання перебуває під компетенцією СБУ, яка дозволяє чи забороняє такі перевезення.

"Укрзалізниця" відпускає товарні вагони, лише у випадку, коли є всі довзоли. Компанія самовільно потяги не споряджає, тому тут таки проблема із дозвільною системою та контролем з боку правоохоронних органів, які допускають такі перевезення, – додав Омелян.

Міністр також розповів, що він спілкувався про це із головою СБУ та правоохоронці вже проводять службові розслідування щодо незаконного перетину.

22:51, сьогодні

Хто стоїть за контрабандою українського лісу - Ляшко

Мораторій на вивезення лісу-кругляка з України не вирішить проблему незаконного експорту необробленої деревини за кордон, поки влада сама не припинить покривати контрабанду.

Про це в ефірі радіо "Ера" заявив народний депутат, лідер фракції Радикальної партії Олег Ляшко.

"У розведенні контрабанди в Україні винна влада... Ми домоглися прийняття мораторію на вивезення лісу-кругляка з держави. Тобто, створили базу, щоб не вивозили нашу необроблену деревину. А хто повинен зупинити контрабанду? Не я ж буду перекривати її. Це задача влади", - переконаний політик.

Сам же закон про мораторій на вивіз лісу-кругляка, за словами Ляшка, дає позитивні результати для економіки країни. Зокрема, збільшилася валютна виручка від вивезеної готової продукції за кордон, а також втричі збільшилося ввезення деревообробного обладнання в Україну.


ЧИТАЙТЕ:
У Ляшка анонсували криміналізацію контрабанди кругляка і виконання угоди СОТ без скасування мораторію

Парламентарій додав, що позитивний результат від законів, ініційованих Радикальною партією, спостерігається і в інших галузях економіки, зокрема - в металообробній.

"В минулому році з України вивезли два мільйони тонн металобрухту, а наші металурги сиділи при цьому без роботи. У результаті турки, поляки, молдавани мали роботу, а наші люди - ні. Моє завдання, щоб українці мали роботу, а не іноземці. Тому разом зі своїми колегами по фракції ми домоглися збільшення втричі вивізного мита на металобрухт і обмеження кількості експорту металобрухту. І вже є результати - металургійні заводи завантажені роботою", - зазначив Ляшко.

Крім того, він висловив упевненість в тому, що потрібно піднімати конкурентоспроможність вітчизняної продукції. Для цього необхідно створювати всі умови для підприємців. А саме - здешевлювати кредити, залучати інвестиції, завозити сучасне обладнання тощо.


ЧИТАЙТЕ:
Ляшко зареєстрував у Раді законопроект про збереження українського лісу

"Райдикальна партія пропонує політику економічного націоналізму. Тобто, щоб країна стала не сировинною колонією, в яку перетворена сьогодні, а високотехнологічною державою, де кожна людина буде мати можливість працювати і заробляти", - зазначив Ляшко.



Як повідомляв "Обозреватель", Ляшко заявив, що, якщо європейські компанії хочуть займатися українським лісом, їм варто це робити на території України, створюючи робочі місця і даючи можливість заробити місцевим жителям.



31 січня 2017, 17:02
Олег Ляшко
234 статьи
https://www.obozrevatel.com/finance/economy/83659-lyashko-rasskazal-kto-stoit-za-kontrabandoj-ukrainskogo-lesa.htm




Москаль сделал важное заявление о вырубке леса на Закарпатье



Глава Закарпатской облгосадминистрации Геннадий Москаль утверждает, что незаконная вырубка леса в регионе происходит в гораздо меньших объемах, чем заявляют в Кабмине.
Об этом он заявил в интервью ONLINE.UA.

На просьбу прокомментировать информацию относительно масштабов незаконной вырубки, которая сейчас проводится, губернатор ответил:

"Да нету ее! Тогда министр Кутовой (министр аграрной политики и продовольствия Украины Тарас Кутовой, — ONLINE.UA) тоже повелся на эти все сплетни. Как-то собрали какую-то интерактивную карту. Мы сразу пошли и сами начали проверять. И наткнулись на то, что там, где на карте обозначено, что была проведена незаконная вырубка, в действительности находится горная долина или участок, где лес вообще никогда и не рос из-за высоты, естественных и климатических условий. Какие-то там старые виноградники поснимали, карьеры, пастбища. Ни одного факта!"


Москаль подчеркнул, что выявлением незаконных пилорам и вырубок леса должны заниматься органы полиции вместе с управлением лесного и охотничьего хозяйства.
"Но в связи с известной вам реформой полиции, они сегодня просто не в состоянии ничего сделать. Их просто уничтожили, как то дерево. Незаконно вырубили", — подчеркнул он.
"Впрочем, не могу сказать, чтобы незаконная вырубка имела массовый характер. Чтобы лес рубили так, как вот на Кабмине показывали — целые вырубленные участки, целые массивы... Ну, есть что-то. Придет какой-то дядя, срубит ель, быстро ее в сарай, распилит — и топит хату. Но скажите, если область на 54% покрыта лесом — это можно проконтролировать? Нужно целые полки вводить, которые бы могли обнаруживать такие одиночные случаи", — заключил глава Закарпатья.


Попался в сети. Главу МинАПК Тараса Кутового в Facebook продвигают боты



Будучи замешанными в скандале или оказавшись на грани отставки, украинские чиновники активно апеллируют к общественному мнению. Некоторые пытаются им манипулировать, используя, в том числе, и социальные сети. Не найдя ожидаемой поддержки среди соотечественников, глава МинАПК Тарас Кутовой также выбрал тактику массовой виртуальной защиты, наняв сеть проплаченных ботов.

Социальные сети все более активно претендуют на место, которое ранее занимали традиционные СМИ. Именно на таких площадках как Facebook, Twitter и Вконтакте сейчас зарождаются политические тренды и формируется общественное мнение. Не удивительно, что политики не оставляют попыток влиять на этот процесс. В последнее время практически все обзавелись своими страничками в соцсетях, с помощью которых коммуницируют и с продвинутой частью избирателей, и друг с другом.

«Читает их все же не простой народ, а такие же, как они. Иногда чиновники, высшие руководители даже звонят своим знакомым, друзьям, депутатам ВР, чтобы они убрали тот или иной пост — портят отношения или, наоборот, кто-то кого-то поддержал. Получилась еще одна коммуникация внутри элиты», - рассказал Капиталу политтехнолог Денис Богуш.

По его мнению, такой инструмент как соцсети довольно эффективен, хотя точно его влияние просчитать сложно.

«Среди сотни постов два заметили твои коллеги, три заметил президент, было три звонка — снять пост в Facebook от тех-то и от тех-то… То есть в принципе с помощью SMM можно влиять на чиновников, пусть и не на всех. Особенно эффективно могут повлиять те, у кого очень много подписчиков», - отмечает он.

Тем же политикам, у кого нет раскрученных аккаунтов, или не желающим продвигать определенные месседжи от своего имени, приходится прибегать к помощи профессионалов. Наиболее распространенная тактика в подобных случае – «боты».

Боты – это аккаунты, зачастую, вовсе несуществующих людей, которые нагоняют «лайки» под постами. Они комментируют публикации и переставляют их на свои страницы, создавая иллюзию широкой общественной поддержки определенных лиц или конкретных идей.

В Украину мода на подобный SMM пришла из России и быстро прижилась. Боты Петра Порошенко даже стали заметным фактором внутренней политики, получивший собственное название - «порохоботы».

Сейчас в стране в данной сфере профессионально работают несколько десятков команд. В итоге украинский сегмент Facebook за последние пару лет превратился в поле битвы «сетевых хомячков». Они ежедневно пишут тысячи постов в пользу тех или иных политиков и их партий, создавая видимость поддержки или, наоборот, гражданского негодования.

Пользуются их услугами не только провластные политики. В частности, известным заказчиком услуг ботов называют Виктора Медведчука. Как уверяют собеседники издания, знакомые с ситуацией на данном «рынке», практически все посты в его поддержку проплачены. Впрочем, его активность специалистами приводится в качестве позитивного примера. Деньги, как правило, платятся реальным лидерам мнений с реальными подписчиками.

Наряду с профессионалами появилось множество фирм, которые предоставляют куда более низкокачественный сервис. На него оказались падкими чиновники новой власти, не привыкшие платить много. Одним из таких примеров дешевого и низкокачественного пиара и стала сетевая активность министра АПК Тараса Кутового.

В последнее время не его работу все больше нареканий. Чиновником недовольны участники рынки, активисты и премьер Гройсман. Кутового открыто обвиняют в то ли неспособности, то ли нежелании навести порядок в работе концерна «Укрспирт» - главного поставщика нелегальной низкокачественной продукции на рынок, а также в отсутствии реальных реформ. В СМИ появилась информации о его возможной отставке.
Читайте также: Гройсман готовит оставку Омеляна и Кутового, Супрун остается

В подобной ситуации коллеги Кутового по правительству, например глава Минздрава Ульяна Супрун, стараются апеллировать к общественному мнению через известных политиков и активистов. Министр АПК решил пойти более радикальным путем, наняв ботов.

Выявить сеть ботов Тараса Кутового не представляет большого труда. Капитал выборочно проанализировал 6 постов министра в Facebook за последние 3 недели активности на странице. С помощью специального софта были собраны имена и ссылки аккаунтов, которые лайкали эти посты.

Был сформирован список в документе Excel, где с помощью функции «Условное форматирование» - «Создать правило» - «Форматировать только уникальные или повторяющиеся значения» - «Повторяющиеся» – «Выбор цвета заливки» были определены имена аккаунтов, которые лайкали посты несколько раз. Они выделены красным. Процент повторяющихся аккаунтов составил примерно 80% на 1 пост.

Для сравнения мы взяли страницу в Facebook «Церковь свидетелей покращення», выбрали 3 поста и проделали точно такие же манипуляции. Процент повторяющихся аккаунтов, которые лайкали посты, - 15%.

Т.е. совершенно очевидно, что в случае Кутового работает определенная сеть, задача членов которой которой заключается в том, чтобы создавать визуальную поддержку в соцсетях и ставить лайки постам министра.

Для иллюстрации данного факта можно взять пост некой Уляны Тихомировой, где она перепостила сообщение министра АПК.



Лайки под этим постом принадлежат аккаунтам из сетки поддержки, которые также репостят другие посты Кутового.

https://www.facebook.com/profile.php?id=100009437208341



https://www.facebook.com/profile.php?id=100009802571172



https://www.facebook.com/profile.php?id=100008554183869



Аналогичная картина с другими постами. Сообщения министра лайкают и репостят одни и те же люди. Причем, как правило, лайкают репосты других пользователей именно аккаунты, на страницах которых уже есть репосты Кутового.

При этом, как выяснил Капитал, самая циничная часть работы SMM–команды, обслуживающей министра, начинается уже после того, как сдаются отчеты о проделанной работе.

Сначала, когда у Тараса Кутового выходит какой-либо пост, бот-аккаунты переставляют его себе на страницы, накручивая таким образом охват аудитории и создавая видимость вовлеченности пользователей. Но затем, спустя 1-2 дня, все эти аккаунты меняют настройки приватности поста с общедоступного на «Только для меня».

Скорее всего, у команды, обслуживающей министра, отсутствует желание обновлять аккаунты и чтобы работа на министра не была так заметна, они скрывают старые репосты сообщений Кутового или вовсе удаляют их из ленты. Такой непрофессиональный SMM приводит к тому, что нажимая на кнопку «Репосты», чтобы посмотреть кто поделился постом, мы не видим ничего или, в лучшем случае, единицы фамилий при десятках репостов.

https://www.facebook.com/KutovyiTaras/photos/a.1621336651524107.1073741828.1617893891868383/1777220485935722/?type=3&theater



https://www.facebook.com/KutovyiTaras/photos/a.1621336651524107.1073741828.1617893891868383/1776636282660809/?type=3



https://www.facebook.com/KutovyiTaras/posts/1774091659581938




31.01.2017 / 09:04 

У лісгоспах Сумщини проведено обшуки - виявлено порушень на понад 1 млн грн, - Нацполіція

Співробітники Управління захисту економіки в Сумській області та слідчого підрозділу провели санкціоновані обшуки в державних лісгоспах та мисливських підприємствах.

Про це Цензор.НЕТ повідомили в Департаменті захисту економіки Нацполіції.
У повідомленні зазначається: "Оперативники Управління захисту економіки (УЗЕ) в Сумській області ДЗЕ Нацполіції та слідчі обласної поліції встановили, що посадові особи профільного обласного управління вносили фіктивні відомості в документи й допомагали комерційним структурам купувати якісну деревину за заниженими цінами.

Зокрема, фіктивні відомості вносилися в сертифікати про походження деревини, в дозвільні документи на проведення рубок головного користування.

За попередніми даними, сума завданих збитків становить понад один мільйон гривень.

У рамках кримінального провадження, відкритого за ч. 2 ст. 364 (Зловживання владою або службовим становищем) Кримінального кодексу України поліцейські провели санкціоновані обшуки на територіях лісгоспів та мисливських підприємств.

Крім того, чиновники обласного управління змусили підконтрольні їм підприємства закупити державну символіку за завищеними цінами в певного товариства. Правоохоронці вилучили фінансово-господарську документацію, яка підтверджує незаконну діяльність співробітників обласного відомства".


Чиновники запевняють, що ліс на Буковині рубають згідно з лімітом



Вони рапортують про масове зменшення вирубування лісів.

За інформацією буковинських митників, в січні 2017 року працівниками митниці не здійснено жодного оформлення лісоматеріалів місцевого походження на експорт. Увесь ліс, який проходив через митницю був лише транзитним, тобто він їхав в сторону Європи із Росії та Білорусі.

Також зазначається, що на Буковині вирубки лісу не перевищують ліміт, а це 471, 4 тис. кубометрів. Місцеві «господарники» повідомляють, що вони заощаджують кожного місяця 50 тис. кубометрів лісу. А обсяги проведення рубок формування і оздоровлення лісів, зокрема у порівнянні із 2015 роком зменшилися на 57,6 тис. кубометрів.

18:30      31.01.2017

Салагор не пропускає український ліс за кордон





Упродовж січня Чернівецькою митницею не здійснено жодного митного оформлення лісоматеріалів на експорт залізничним транспортом. Про це заявив начальник митниці Микола Салагор, повідомляє прес-служба митниці.

"Констатую той факт, що лісоматеріали, які переміщуються у зоні діяльності Чернівецької митниці ДФС, – білоруського (майже 90%) та російського (понад 10%) походження, – коментує ситуацію М.Салагор. – Загалом у митному режимі "транзит" з початку року через пункт пропуску "Вадул-Сірет – Вікшани" пропущено 24,3 тис. тонн лісоматеріалів. Передусім це лісоматеріали необроблені (24,2 тис. тонн), фанера клеєна, панелі фанеровані (0,1 тис. тонн), деревина паливна; деревна тріска або стружка (0,04 тис. тонн)".

Нагадаємо, що у грудні минулого року Укрзалізниця ввела конвенційну заборону на переміщення лісоматеріалів через залізничну станцію "Вадул – Сірет – Вікшани". Дане обмеження не торкається транзитних переміщень.

31.01.2017, 18:30

Очень важная публикация: "Лес и лесное хозяйство. Учебное пособие-практикум для учителей общеобразовательных школ"



В конце 2016 года была опубликована в печатном виде, а в январе 2017 - в электронном, очень важная книга: "Лес и лесное хозяйство. Учебное пособие-практикум для учителей общеобразовательных школ". Книга выпущена под редакцией профессора А.П.Петрова; в работе над ней принимал участие большой коллектив высококвалифицированных и известных в российском лесном хозяйстве специалистов: Антипенко Т.А., Бобринский А.Н., Воронов М.А., Вуколова И.А., Герасимова Ж.Е., Доманова Н.М., Дробышев Ю.И., Коршунов Н.А., Петров А.П., Стрелкова М.Е., Тепляков В.К., Фабижевская Е.Т.


Ссылка:


Писать книги и другие материалы о лесе для школьников и учителей - дело очень трудное; кто пробовал - тот поймет. Преобразовать профессиональные знания о лесе в простой, удобный для понимания и не скучный текст, интересный для пока не очень знакомых с лесом людей, при этом не лишенный исходного лесного смысла - дело очень трудное, и получается далеко не у каждого. В сочетании со вполне очевидными трудностями с изданием хороших учебных пособий это привело к тому, что на протяжении последней четверти века учебные пособия по лесам, рассчитаные именно на учителей и школы, в нашей стране почти не издавались, да и раньше их было немного.

Авторам удалось частично закрыть этот пробел - такое пособие сейчас точно нужно, и точно будет востребовано многими учителями и школами. Таких пособий нужно больше, и разных - потому как написать одно, которое устраивало бы абсолютно всех, в принципе невозможно, и лесные знания настолько обширны, что их нельзя изложить в одном пособии. Но начало этому положено, и начало хорошее - за что всем авторам большое спасибо.

Під Луцьком алкоголіки масово вирубують ліси, - депутат



У районі сіл Мстишин, Лаврів, Городище Луцького району масово вирубають ліси. До цього нібито залучають алкоголіків, які виконують нелегальні роботи.

Про це йдеться у запиті депутата Луцької районної ради Світлани Костючик під час сесії у вівторок, 31 січня, - повідомляє ВолиньPost.

За її словами, питання загострилося після встановлення в районі твердопаливних котлів. Дерева, мовляв, рубають та вивозять вночі. Тому вона просить запросити на наступну сесію представників обласного управління лісового та мисливського господарства, аби ті прозвітували про перевірку фактів таких вирубок.

Такий запит голова райради Валентин Приходько та голова РДА Ігор Ярмольський підтримали. Посадовці обіцяють звернутися до очільника «лісового» управління Олександра Кватирка, аби той «розібрався».

19:21 31.01.2017 
http://www.pravda.lutsk.ua/ukr/news/106854/


Під Луцьком алкоголіки масово вирубують ліси, - депутатУ районі сіл Мстишин, Лаврів, Городище Луцького району масово вирубають ліси. До цього нібито залучають алкоголіків, які виконують нелегальні роботи.

У Лисянському лісгоспі провели атестацію майстрів лісу

На початку 2017 року, згідно з затвердженим графіком, було проведено атестацію майстрів лісу у Лисянському лісгоспі. Всього було атестовано 19 осіб. Роботу було розпочато з доповіді директора лісгоспу Володимира Штанька, котрий підсумував виробничі показники за минулий рік. Про це йдеться на офіційному сайті Черкаського обласного управління лісового та мисливського господарства.




– Підприємство у 2016 році спрацювало прибутково, заплановані лісогосподарські заходи виконані в повному обсязі, – повідомив Володимир Павлович. – Усі торішні зруби заліснено – створено понад 52 гектари лісових культур. Крім того, створено 1,6 га захисних насаджень. На 365 гектарах проведено рубки догляду за лісом. Від рубок головного користування заготовлено 21,4 тис. кубометрів деревини.

В свою чергу, Віталій Марусіч, головний лісничий, відзначив ефективну роботу майстрів лісу та звернув увагу на зменшення кількості випадків лісопорушень й лісових пожеж у 2016 році.

– Майстер лісу – це безпосередній керівник робіт на лісосіках, ділянках лісових культур, молодняків. Саме на цих працівників покладені основні вимоги якісного виконання лісогосподарських заходів безпосередньо в лісі, – відзначив головний лісничий Лисянського лісгоспу.

Поряд з організацією та безпосереднім керівництвом лісогосподарських робіт, майстри лісу відповідають за охорону лісів від лісопорушень, лісових пожеж, браконьєрства, виявлення спалахів шкідливих комах та хвороб, зберігання заготовленої лісопродукції, охорону праці на лісогосподарських роботах. Такий широкий спектр відповідальності вимагає якісної теоретичної та практичної підготовки, знання відповідного законодавства та нормативних документів.

В цілому всі працівники, що проходили атестацію, виявили достатній рівень знань та отримали позитивні рішення атестаційної комісії, яку очолював керівник підприємства, а до складу входили головний лісничий, головний інженер, інженери лісових культур, мисливствознавець, інженер з охорони праці.

Москаль закликав Гройсмана відправити до Авдіївки конфіскований на Закарпатті ліс



Губернатор Закарпатської області Геннадій Москаль закликав прем'єр-міністра України Володимира Гройсмана використати конфіскований на митниці ліс, який намагались вивезти до Європи.

Новину передає «Преса України».

«Закликаю прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана дати термінове доручення Державному агентству лісових ресурсів відправити із Закарпаття в замерзаючу Авдіївку двісті вагонів з лісом», - заявив Москаль.

Очільник області зазначив, що протягом минулого року державні служби намагались вивезти до країн ЄС технологічну деревину, проте це вдалось зупинити на самому кордоні.

«Протягом минулого року держлісгоспи з усієї України під виглядом дров намагалися вивезти в Євросоюз масу деревини, яку ми зупинили на кордоні. Експертиза показала, що це технологічна, а в багатьох випадках навіть ділова деревина, яка заборонена до експорту», - зазначив чиновник.

Крім того він додав, що на даний момент склади Закарпаття забиті зупиненими «дровами», усього їх назбиралося близько двохсот залізничних вагонів.

Також він закликав вже у найближчий час відправити відповідну деревину до Авдіївки, адже місто перебуває на межі катастрофи.

«Тому пропоную негайно відправити в Авдіївку із Закарпаття деревину, яка не арештована судом і не є речдоком у кримінальних провадженнях (а це маса лісу). Частину лісу при цьому можна віддати на передову нашим військовим для будівництва укріплень і обігріву», - додав Москаль.

Нагадаємо, силовики та представники влади отримали доручення, від Петра Порошенка, контролювати ситуацію в районі масованих обстрілів на Донбасі.

Ярослав Степанов 31 січня 2017, 19:15



Проблеми галузі - Бій за ресурс


Більш ніж п’ята частина території Чернігівщини вкрита лісами. Це один із найбільших показників в Україні, тож багатство зеленого масиву краю важко переоцінити. Лісова галузь давно стала реальним прибутковим сектором економіки, тому й не дивно, що перерозподіл фінансових потоків був лише питанням часу.

Агролісгоспи переорієнтовують ринки

НИНІ у війні за цей ресурс північної області частина приватних деревообробних та лісозаготівельних підприємств протиставила себе державним лісгоспам. На адресу останніх лунають звинувачення в тому, що вони продають власну деревину за межі області. Мовляв, через це місцевим переробникам не вистачає сировини.

У Чернігівському обласному управлінні лісового та мисливського господарства подібні заяви вважають абсурдними. За словами головного інженера ОУЛМГ Олександра Кириченка, на відкритих торгах із продажу деревини з понад 200 учасників майже 80 відсотків — це місцеві деревообробники. По суті, держлісгоспи — єдині учасники ринку, які збувають свою продукцію через аукціони. Вони переконані: деревини не вистачатиме ніколи, оскільки немає єдиних правил торгів.

Відомо, що, крім Чернігівського ОУЛМГ, значна частка лісів належить комунальним підприємствам, що входять до структури «Чернігівоблагролісу». Для порівняння, у власності державних лісгоспів перебуває 417 тисяч гектарів, а в КП «Чернігівобл-агроліс» — понад 300 тисяч гектарів. Розрив, як можемо переконатися, не вельми великий. Власне, в структурі цього комунального підприємства, підзвітного облраді, кілька місяців тому відбулася невелика революція. Депутатський корпус обласного муніципального органу після скандалу переконливою більшістю голосів звільнив багаторічного очільника Івана Донця. За його керівництва КП «Чернігів-облагроліс» так і не стало прикладом прозорого господарювання. Скажімо, з усіх 17 агролісгоспів лише в КП «Борзнянський агролісгосп» виставляли деревину на аукціон.

Новоспечений керівник Сергій Бойцун на одній із останніх нарад також не погодився виставляти заготовлену деревину на відкриті торги, посилаючись на те, що триває інвентаризація у всіх 17 комунгоспах. Утім, яким чином це стосується економічної діяльності, він не пояснив. Насправді ж усі агролісгоспи Чернігівщини розривають відносини з місцевими переробниками і переорієнтовують ринки збуту на Вінниччину, звідки й приїхав новий керівник «Чернігівоблагролісу». Прозорістю збуту деревини в комунгоспах і раніше не пахло, а нині й поготів. А військові лісгоспи взагалі в тіні!

Хто вони — бунтівні переробники?

ПОЗИЦІЯ державних лісгоспів та «Чернігівоблагролісу» зрозуміла, чого не скажеш щодо так званих переробників, які, власне, й здіймають бучу довкола аукціонів. Проаналізуємо економічну діяльність цих підприємств. Наприклад, ТОВ «Ванеса», що де-факто є посередником між місцевими скуповувачами деревини та турками. У Корюківці підприємство здійснює поверхову переробку сировини. Реальна діяльність таких фірм — експорт деревини за кордон. При цьому уряд справно відшкодовує приватним експортерам ПДВ на відміну від тих самих державних лісгоспів, позбавлених такого привілею.

Частина цих фірм входить до створеної позаторік Асоціації лісозаготівельних та деревообробних підприємств Чернігівської області «Чернігівдеревпром», котра загалом об’єднує 19 підприємств. Приватна асоціація лобіює інтереси великих приватних експортерів лісу. Вона не тільки намагається зобов’язати державні лісгоспи звітувати перед нею за всю заготовлену деревину, а й хоче впливати на формування ціни на неї. Бо ж якщо, скажімо, усунути закупівельників з інших регіонів країни, то вартість зменшиться, а отже, і надходження до бюджетів усіх рівнів. Порівнюємо соціальну відповідальність приватних та державних підприємств: ТОВ «Ванеса» сплатило за 10 місяців минулого року 972 тисячі гривень до зведеного бюджету, а Корюківський та Холминський держлісгоспи — по 20 мільйонів гривень щороку, утримуючи близько півтисячі працівників кожен. Усі державні підприємства мають власні переробні потужності, але їм дістається деревина найнижчої якості, оскільки найкращу продають на аукціонах і відправляють на експорт приватні фірми. Тим часом перші заробляють валюту для держави, яка забирає в них 75 відсотків від отриманого прибутку.

Всіх у рівні умови!

ЗА СЛОВАМИ начальника Чернігівського ОУЛМГ Андрія Пивовара, державними лісогосподарськими підприємствами за 10 місяців позаминулого року було внесено до державного і місцевих бюджетів та до Пенсійного фонду платежів на суму 170 мільйонів 423 тисячі гривень, а торік — 227 мільйонів 407 тисяч гривень.

Насправді ж населення має непокоїти наявність у кожному селі пилорами. Порахувати їх неможливо. Тож чи вистачить лісів за такого стану справ, не відомо. Власне, і ті фірми, що гордо іменують себе переробниками, назвати такими важко. За словами заслуженого лісівника України багаторічного директора ДП «Семенівське лісове господарство» Олександри Дудко, вони «тягнуть від сили на пилорамників».

Аби навести лад у лісогосподарській сфері, в облраді ініціювали розробку проекту регіональної Програми комплексного розвитку лісового господарства в Чернігівській області на 2017-2021 роки. Підготовкою документа займається робоча група, очолювана депутатом облради та директором ДП «Холминський держлісгосп» Олександром Демченком. Аби деревини вистачило всім, як того хочуть в Асоціації деревообробників, потрібно встановити для всіх лісогосподарських підприємств єдині правила гри. Деякі депутати, зокрема представник аграріїв Юрій Болоховець, виступають за те, щоб військові та агролісгоспи виставляли всю заготовлену ними деревину на аукціони і продавали її прозоро, як це роблять держлісгоспи. Наскільки це реально і чи не втрутяться в процес підготовки комплексної програми приватні фірми, покаже найближча сесія облради. Зрештою, останнє слово — за народними обранцями.

Віталій НАЗАРЕНКО.
Чернігівська область.

Природна спадщина: Рада ухвалила надважливий закон на захист пралісів



Початок нинішнього року примітний активізацією природоохоронної законотворчості, ініційованої як профільними державними структурами, так і науковими та громадськими організаціями, зацікавленими в об’єднанні зусиль.



Досі збереженням природної екосистеми України більше переймалися міжнародні організації. Схоже, ситуація оптимізується. (Фото з сайта wyr.com.ua.)


Сім природоохоронних пріоритетів

За участю керівників структурних підрозділів Мінприроди, представників Громадської ради при профільному міністерстві, екологічних громадських організацій, експертів та науковців відбулося обговорення екологічної складової проекту середньострокового Плану пріоритетних дій уряду до 2020 року.
 
Основні положення екологічної складової проекту презентувала директор департаменту стратегічної екологічної політики Леся Карнаух.
 
До проекту внесли сім головних пріоритетів у галузі охорони довкілля, що їх запропонувало раніше Мінприроди.
 
Це, зокрема, розвиток мінерально-сировинної бази України, підвищення рівня екологічної безпеки в зоні відчуження, збереження природної спадщини, ефективне та безпечне поводження з відходами, нова кліматична політика та реформування системи екологічного урядування, включаючи реформування системи державного природоохоронного контролю.
 
Вказані пріоритети повністю відповідають сучасним викликам охорони довкілля та сприятимуть виконанню Україною Угоди про асоціацію з ЄС та інших міжнародних договорів і зобов’язань у галузі охорони навколишнього природного середовища.

Ґрунти деградують

В Україні проблеми деградації земель постали дуже гостро.
 
Як повідомляє прес-служба Мін­екології, за попередніми підрахунками фахівців, водною та вітровою ерозією уражено близько 57 відсотків території країни, понад 12 відсотків земель страждають від підтоплення.
 
За різними критеріями, забрудненою сьогодні вважається п’ята частина українських земель.
 
Щороку фіксується майже 23 тисячі випадків зсувів. Унаслідок абразії руйнується ледь не дві третини узбережжя Азовського і Чорного морів та сорок відсотків берегової лінії дніпровських водосховищ.
 
Понад 150 тисяч гектарів ґрунту порушено внаслідок гірничодобувної та інших видів діяльності. Кількість підземних і поверхневих карстопроявів становить близько 27 тисяч.
 
Створену в січні цього року Координаційну раду з боротьби з деградацією земель та опустелюванням очолив міністр екології та природних ресурсів України Остап Семерак.
 
Постановою Каб­міну робота ради розрахована на період до 2021 року.
 
«Наше завдання — створити всі передумови, щоб недопускати подальшого розвитку загрозливої ситуації. Сподіваюся, що рада зможе посилити координацію діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади, залучаючи до участі у своїй роботі представників місцевої виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, а також незалежних експертів», — каже Остап Семерак.
 
Він зазначив, що Координаційна рада відповідно до покладених на неї завдань також буде аналізувати виконання Національного плану дій щодо боротьби з деградацією земель та опустелюванням, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України у березні минулого року, та інших планів та програм у цій галузі.

На захист пралісу

Верховна Рада України ухвалила законопроект, який допоможе зберегти безцінні українські праліси: у другому читанні днями прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони пралісів згідно з Рамковою конвенцією про охорону та сталий розвиток Карпат».
 
«За» проголосувало 235 народних депутатів. Саме відсутність положень з охорони пралісів в українському законодавстві призвела до того, що відбувається знищення та зменшення площі пралісів у лісах господарського призначення, переконаний міністр екології та природних ресурсів Остап Семерак.
 
Саме тому, на його думку, внесення змін до Лісового кодексу України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України, ЗУ «Про природно-заповідний фонд» є вимогою часу.
 
«Праліси — це безцінне багатство України, адже ці природні ліси не зазнали безпосереднього впливу діяльності людини в ході свого розвитку. Вони мають важливу природоохоронну, наукову, етичну цінність, є місцями поселення значної кількості червонокнижних видів тварин і рослин. В Україні Конвенцією ЮНЕСКО охороняється лише об’єкт Всесвітньої природної спадщини «Букові праліси Карпат та старовірові ліси Німеччини». Прийняття цього закону дозволить узяти під охорону й інші праліси у Карпатському регіоні», — переконаний Остап Семерак.
 
Ухвалений законопроект є свідченням наближення українського законодавства до європейського у частині збереження природних цінностей європейського значення.
 
Зокрема, українське законодавство приводиться у відповідність до вимог Бернської конвенції, Рамкової конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат, Протоколу про стале управління лісами до цієї конвенції, Всеєвропейської стратегії збереження біологічного і ландшафтного різноманіття. 

01.02.2017

На Київщині троє працівників агролісгоспу вкрали деревини на 130 тис. гривень


Прокуратурою Київської області завершено досудове розслідування та скеровано до суду для розгляду по суті обвинувальний акт про обвинувачення трьох службових осіб ДП «Спеціалізоване лісогосподарське підприємство «Київоблгароліс» за привласнення деревини на суму понад 130 тисяч гривень.

Про це повідомляє "Згурівська Правда" із посиланням на прес-службу прокуратури Київської обьласті.

Установлено, що службовці, будучи матеріально відповідальними особами, у період часу з лютого по березень 2016 року, маючи бажання збагатитися шляхом продажу не облікованої деревини, шляхом створення лишків, занизили кількість відведених в рубку дерев, їх якості та об’єми, вказавши у відомостях обліку деревини завідомо неправдиві дані.

Таким чином, зловмисники заготовили понад 116 тисяч м³ ділової деревини, проте не змогли довести свій злочинний умисел до кінця, оскільки їх діяльність була припинена працівниками правоохоронних органів.

Крім того, один із службовців допустив розтрату деревини, яка була описана та в подальшому арештована.

Збитки спричинені державі, в особі ДП «Спеціалізоване лісогосподарське підприємство «Київоблгароліс», складають понад 130 тисяч гривень.

Дії зловмисників кваліфіковано за ч. 1 ст. 366 (службове підроблення), ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 191 (закінчений замах на привласнення чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб) ч. 1 ст. 388 (розтрата майна, яке описано та на яке накладено арешт) КК України.

Обвинуваченим загрожує покарання у вигляді обмеження волі на строк від 3 до 5 років або позбавлення волі на строк від 3 до 8 років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років.

На Житомирщині продовжує процвітати лісова мафія

Вздовж лісової смуги Олевського лісгоспу патрульні за слідами від гужової повозки виявили осіб, що незаконно вирубували деревину, пише ОЛЕВСЬК СЬОГОДНІ із посиланням на Патрульну поліцію Житомира.

До чергової частини Олевського відділення поліції надійшло звернення від інженера з охорони лісових угідь Камянського лісгоспу. Повідомлялося, що невідомі особи здійснили вирубку лісу на галявині, деревину завантажили в гужовий віз, запряжений кіньми. Патрульні прибули до місця вирубки.

Помітивши на снігу відтиск від візка, простежили.

Сліди привели до одного з будинків, де на патрульних чекав цілий цех з переробки деревини, пилорама, дошки, спиляні колоди, а також відходи від виробництва.

Місцеві жителі вже довгий час заробляли, займаючись незаконною вирубкої лісу з подальшою реалізацією готової продукції.На місце прибула слідчо-оперативна група.

Знаряддя праці вилучили, підраховуються збитки завдані лісгоспу.

На Волині завідувач лісгоспу «впорядкував» ліс на понад 70 тисяч гривень

Володимир-Волинська місцева прокуратура скерувала до суду матеріали кримінального провадження про вчинення завідувачем лісового господарства «Сокіл» Володимир-Волинського району незаконної порубки дерев та службового підроблення. Про це інформує прес-служба прокуратури області.



У період з січня по червень 2016 року 27-річний посадовець під час проведення робіт із протипожежного впорядкування лісів здійснив незаконну порубку кількох десятків сосен, ялин та дуба, чим спричинив Устилузькій об’єднаній територіальній громаді матеріальну шкоду на суму майже 70 тисяч гривень.

Після вчинення незаконної порубки лісу, аби приховати свої протиправні дії, завідувач лісового господарства склав завідомо неправдивий офіційний документ, внісши до бланку лісорубного квитка неправдиві відомості щодо проведення лісорубних робіт.

Посадовця обвинувачують у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених статтею 246, частиною 1 статті 366 Кримінального кодексу України. Під час досудового розслідування він щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочинів, відшкодував заподіяну природі шкоду, відтак із обвинуваченим укладено угоду про визнання винуватості, у якій узгоджено остаточне покарання у виді штрафу обсягом у 120 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (2040 гривень) з позбавленням права обіймати керівні посади у сфері лісового господарства строком на 1 рік. Далі – слово за судом.

Тисячі гектарів землі Дніпропетровщини у 2016-му стали заповідною зоною, - Валентин Резніченко

Червонокнижні рослини, десятки видів птахів та тварин. Унікальні землі Дніпропетровщини у 2016-му стали заповідними. Команда Валентина Резніченка створила ландшафтний заказник «Межиріччя» та погодила створення національного природного парку «Орільський».

«У Дніпропетровській області багато унікальних птахів, тварин, рослин, деякі з них занесені до Червоної книги України. Ці види не мають зникнути. Команда ДніпроОДА підтримала десятилітні мрії екологів регіону та зайнялася створенням заповідників», - наголосив голова ДніпроОДА Валентин Резніченко.

Ідея утворити ландшафтний заказник «Межиріччя» виникла ще у 2004 році, однак екологи постійно наштовхувалися на якісь перепони. У 2015 команда Валентина Резніченка взялася за втілення цієї ідеї. У липні 2016 року на карті Дніпропетровської області у міжріччі Самари та Вовчої Павлоградського району з’явилася нова заповідна зона. Це степ, заплавні діброви, соснові ліси, лучно-болотні ділянки площею 2,7 тисячі гектарів.

На території заказника мешкає 130 видів птахів, 13 видів безхребетних тварин, занесених до Європейського Червоного списку, 35 видів тварин Червоного списку України та 134 види тварин Червоного списку Дніпропетровської області.

Рястка Буше, ковила волосиста, ковила пірчаста, рябчик малий, тюльпан дібровний, сальвінія плаваюча, косарики тонкі – це червонокнижні рослини, які можна знайти на території заказника.

Створення національного природного парку «Орільський» – це мрія декількох поколінь вчених, громадських діячів, вчителів та краєзнавців, яку зараз втілює в життя команда Валентина Резніченка. Вже пройдені кроки від наукового обґрунтування до розробки проекту парку.

Майбутній національний парк «Орільський» розташується на території 5 районів. Вже погоджено його створення на території Юр’ївського району. Завершується погодження у Царичанському та Петриківському районах. В інших районах робота триває.

На майже 42 тисячах гектарів майбутнього національного природного парку «Орільський» є рослини, тварини, птахи та комахи, що охороняються червоною книгою України. Деякі рослин – останні в Україні представники свого виду.

Наразі територія природно-заповідного фонду Дніпропетровщини складає 2,9% від площі області. При створенні парку «Орільський» вона збільшиться до 5%.


На Дніпропетровщині втілили давні мрії екологів -


...збільшили площі заповідних земель.


У новоствореному заказнику "Межиріччя" є червонокнижні рослини, птахи та тварини.


Унікальні комахи, рослини та тварини є й на території майбутнього національного природного парку "Орільський".

Тексти законопроектів хочуть захистити авторським правом



Народним депутатам набридло, що підготовлені ними законопроекти копіюють колеги і вносять до парламенту від свого імені ніби альтернативи. Тому парламентарі вирішили захистити свої ініціативи авторським правом.

Стаття 54 Конституції передбачає, що громадянам гарантується свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, а також захист інтелектуальної власності, їхніх авторських прав. Разом з тим, звернули увагу народні обранці, ці гарантії фактично не поширюються на тексти підготовлених ними законопроектів.

«Часто тексти норм пропонованих законопроектів копіюються суб’єктами законодавчої ініціативи один у одного, що у подальшому використовується для власного політичного піару, тим самим порушуються норми Конституції», — наголошує народний депутат Юрій-Богдан Шухевич.



У зв’язку з цим парламентар підготував законопроект «Про авторське право на тексти законодавчих актів» № 5689, відповідно до якого на парламентські ініціативи поширюватимуться гарантії, а значить і передбачатиметься відповідальність за їхню крадіжку.

И.В.Шутов. О дорогах в лесу (в развитие темы "О концепции организации и ведения в России правильного лесного хозяйства")

С моей точки зрения, в названной концепции (КПЛХ - концепции правильного лесного хозяйства) непременно должен присутствовать раздел о лесных дорогах. Их у нас мало. Очень. Сказанное относится не только к пустынным и заведомо недоступным по их физическим данным территориям лесного фонда, но и к обжитым, где при наличии дорог хозяйственная деятельность лесничих (в том числе такая, в результате которой возможно получение дохода и прибыли) могла бы быть гораздо более эффективной.

Для достижения обозначенной цели лесничие Лесного департамента России занимались не только строительством и ремонтом дорог в лесу, но еще и обустройством водных путей и даже пристаней. Это считалось важной частью работы Лесного департамента. Говорю так, потому что, например, в период с 1908 по 1912 год расходы денежных средств на дорожное обустройство казенных лесничеств возросли с 83,6 тыс. руб. до 524,4 тыс. руб. в год, т.е. примерно в 6 раз (В.В. Фаас и др., 2010, СПб, с. 116-117), составив в итоге около 60 % от суммы расходов на выполнение того, что тогда обозначали термином «лесные работы». К их числу в то время относили разные виды рубок ухода, санитарные рубки, осушение переувлажненных лесов и прочее.

Много лет спустя, уже в СССР, некоторые наши лесхозы (лесничества) тоже занимались строительством и ремонтом дорог в своих лесах. Прекратились такие работы уже в РФ. Почему? Я думаю, главным образом потому, что принятый в 2006 году Лесной кодекс завершил многолетний процесс вывода остатков нашего лесного хозяйства (всех его вертикальных структур и организаций на местах) из зоны материально-экономической и общественной ответственности за происходящее ухудшение состава, ценности и других характеристик экономически доступных лесов, а также освободил нашу отрасль от ответственности за величину формируемого лесного дохода страны.


В итоге мы просто перестали быть тем, кем ранее были в Лесном департаменте России, а именно автономной охранно-производственной и высокодоходной отраслью с присущей только ей уникальной товарной продукцией и оказываемыми людям особыми услугами.

Вышеназванное находится в явном и разрушительном противоречии с самой идеей провозглашенных в РФ социально-ориентированных товарно-денежных (рыночных) отношений. Нанесенный этим противоречием ущерб нашему государству трудно переоценить. Присутствует он (ущерб) не только там, где его замечает большая часть населения страны, но даже и при поиске ответа на такой, казалось бы, частный вопрос о том, нужны ли лесоводам вообще дороги в лесах.

Удививший меня вариант ответа на этот вопрос я обнаружил в статье, опубликованной в ЛГ (№ 53 от 19 июля 2016 г.). Авторы статьи – президент Общества лесоводов РФ академик Писаренко А.И. и доктор с.-х. наук Страхов В.В. сообщили в ней читателям, что, по их мнению, лесному хозяйству дороги в лесу вообще не нужны, что оно (лесное хозяйство) «…может обходиться лесными просеками для своих [названных в статье] работ, если регулярно их расчищать» и что дороги в лесу нужны «в первую очередь, лесозаготовителям».

Цитируемые выше соображения очень похожи на то, чем руководствуются во время войны строители военных дорог. А именно: сделать так, чтобы армия прошла. А потом? Потом о построенном просто забывают.



Сегодня в наших лесах происходит то же самое. Только фраза «чтобы прошла военная техника» заменяется другой – «чтобы доставить лесосечные машины и вывезти заготовленную древесину».

В порядке иллюстрации того, к чему ведет (уже привела!) такая «обуженная» постановка задачи по устройству в лесах дорожной структуры, далее приведу два примера.

Первый пример. Крестецкий опытный леспромхоз ЦНИИМЭ в Новгородской области.

Изначально его территория была похожа на обширную кладовую, наполненную самой Природой ценными хвойными древостоями.

Об успешной работе этого ЛПХ много рассказывали, а потом еще и вспоминали в ЛГ сами сотрудники ЦНИИМЭ. А вспомнить действительно, было что! Это: построенные многие километры разных дорог для вывозки древесины и для доставки в лес тяжелых лесосечных машин, обилие таких машин, мощный транспортный цех, хорошо оборудованный нижний склад, весьма хорошие бытовые условия для своих людей и для тех, кто приезжал по «лесным» делам в Крестцы на какое-то время, а главное – рекордная производительность труда, определяемая по количеству вывезенной из леса древесины.

Помимо собственно лесосечных и других производственных работ, в Крестецком ЛПХ выполнялись разные НИОКР. Проводили там свои исследования и сотрудники нашего института (ЛенНИИЛХ - СПбНИИЛХ). В числе того, чем они там занимались, было: изучение влияния разных технологий проведения лесосечных работ на то, как при этом сохраняется подрост хвойных пород, испытание созданной нашими конструкторами новой лесокультурной техники, а также испытание высокопроизводительного авиахимического способа интенсивного осветления подроста ели и сосны в возникших на вырубках лиственных молодняках.

Все позитивное, что было в Крестецком ЛПХ, имело там место только до того, пока леспромхоз в разрешенном ему «ударном» порядке не опустошил переданную ему «лесную кладовую».

Уже после этих событий, в конце 80-х годов я и профессор Бельков В.П. посчитали необходимым осмотреть в Крестецком ЛПХ один из наших опытных объектов, чтобы оценить результаты ранее проведенного авиахимического осветления подроста ели и сосны в лиственных молодняках. На нужный нам объект мы попали. Однако, не сразу. Приехав в Крестцы, узнали, что ЛПХ уже нет, а есть лесхоз. В его конторе мы решили сделать выкопировку из нужного нам планшета. Не смогли. Почему? Потому что, как нам сказали, при ликвидации ЛПХ имевшиеся в его распоряжении лесоустроительные документы (все или их часть) были просто уничтожены. Зачем? Гадать не буду.

Разрушенным оказалось и многое (почти все) другое. В том числе объекты производственной и социально-бытовой инфраструктуры, магистральная железная (узкоколейная) и другие дороги. То же произошло и с увиденными на нашем пути мостами. До нужного объекта мы добирались пешком. Увиденные результаты давно проведенного авиахимического ухода за молодняком смешанного состава порадовали. Но вернуться в тот же день в Крестцы мы не смогли. Пришлось ночевать в отдаленном кордоне. Там, в условиях глубокой нищеты, обитала семья лесника с женой. Эти добрые люди пригласили нас к своему столу и накормили кислыми щами, в которых не было заметно присутствия не только мяса, но и масла.

В более близкое к нам время я не бывал на территории бывшего Крестецкого ЛПХ. Возможно, что там произошли изменения к лучшему, но уверен, не кардинальные. Почему? Главным образом, потому что там вместо постоянно-неистощительного лесопользования было изначально задействовано форсированное изъятие бывших там ранее запасов ценной товарной древесины. После этого с автоматической неизбежностью произошло разрушение ранее построенных дорог и других элементов инфраструктуры. Всё это не могло не привести данную территорию в труднодоступное и (или) вообще недоступное состояние для выполнения там комплекса крупномасштабных лесохозяйственных акций. В их числе могли бы быть:

- закладка и выращивание культур сосны и ели на объектах, где не было их подроста или он был уничтожен заготовителями древесины;

- особенно важные для данной территории ранние (некоммерческие) уходы за составом молодняков естественного и искусственного происхождения;

- другие виды рубок ухода, позволяющие получать товарную древесину и, вместе с тем, увеличивать ценность того, что изымают из леса при рубках главного пользования;

- осушение древостоев с переувлажненными почвами, что позволяет – в определенных условиях – резко увеличивать прирост древесины;

- быстрая ликвидация возникающих лесных пожаров, еще до того как они приобретают масштаб опасного бедствия, вынуждающего «кричать караул» и звать на помощь подразделения МЧС.

Почему в крестецких лесах произошло то, что произошло? Отвечаю: по причине непонимания того, что в аспекте долгосрочных (стратегических) интересов страны Крестецкий опытный ЛПХ должен был проектироваться, строиться и работать как постоянно действующее предприятие. Было ли такое изначально возможно? Предполагаю, что да. И добавлю: при условии, если бы этим в директивно-плановом порядке были озадачены руководители Крестецкого леспромхоза, ЦНИИМЭ, Минлеспрома СССР и сам Госплан СССР. Только не было этого тогда, как нет уже по другим причинам и теперь. Совокупный итого всего этого – ускоряемое превращение экономически доступных лесов России в своеобразную «шагреневую кожу».

Когда мы сможем в полном виде восстановить ценность экономически доступного, но нерасчетливо утраченного? Мой ответ – скорее всего, никогда или очень нескоро.

Второй пример. Опытное лесное хозяйство (ОЛХ) «Сиверский лес», бывшее в прошлом экспериментальной базой нашего НИИЛХ. Организована в 1928 году, отнята у СПбНИИЛХ в 2005.

Информацию о том, что из себя представляло наше ОЛХ, о его значении для лесохозяйственной науки и производства всего того, что там происходило и было сделано, а также о том, как и кем оно было уничтожено, можно найти во многих публикациях, в том числе, например, в названных ниже книгах и статьях:

-.Бобров Р.В. Дом у Золотого пруда : в 2 кн. – СПб. : СПбНИИЛХ, 2001. – 452 с.

- Бобров Р.В., Книзе А.А. Леса над Оредежем. – СПб. : СПбНИИЛХ, 2003. – 175 с.

- Далецкий П.Л. Рассказы о старшем лесничем. – Л. : «Советский писатель», 1961. – 32 с.

- Шутов И.В. Остановить деградацию лесного хозяйства России. – М. : «Лесная страна», 2007. – 240 с.

Не повторяя уже опубликованного, скажу только о том, что имело прямое или опосредованное отношение к созданию и использованию на территории ОЛХ его лесных дорог.

В довоенном прошлом с дорогами в ОЛХ было плохо. О состоянии дорог тогда говорило само их название – зимники. Осенью 1941 года на этих дорогах буксовала и бросалась военная техника нашей отступающей тогда армии.

По-серьезному мы начали заниматься строительством дорог сразу после 1948 года, когда в составе Правительства СССР было образовано Министерство лесного хозяйства, а Институт вместе со своей экспериментальной базой оказался в его юрисдикции.

Главными требованиями к дорожному строительству были:

1). Использование хозяйством собственных сил и технических средств. Поэтому изначально было определено, что дороги должны быть грунтовыми, сравнительно недорогими в исполнении, с расчетом на то, что их относительно непрочная несущая поверхность должна компенсироваться частыми (грейдерными) уходами, а также закрытием для проезда автомашин по условиям погоды.

2). Сочетание строительства дорог с устройством в лесу сети осушительных, проводящих и магистральных канав и, соответственно, со строительством мостов и трубопереездов. Почему именно так? Потому что на преобладающих в ОЛХ переувлажненных суглинистых, а местами еще и оторфованных почвах (а их в таежных лесах более, чем достаточно) сброс избытка воды был и всегда будет одной из главных хозяйственных акций, направленных на увеличение плодородия лесных почв и повышение продуктивности лесов.

3). Изначальное непредназначение наших грунтовых лесных дорог для проезда по ним тяжелых автомашин типа современных лесовозов, которые не могут их не «раздавить».

В дополнение замечу еще, что на территориях с такими почвами, как в нашем ОЛХ (а они, повторяю, доминируют в таежных лесах на многих миллионах гектаров), широко практикуемое теперь использование заготовителями древесины тяжелых лесовозов ведет (уже привело) к увеличению площади лесов, не доступных для других видов хозяйственной деятельности, что я считаю неприемлемым.

С моей точки зрения, в названных условиях (за исключением территорий со скальными грунтами и супесчаными почвами) должны рекомендоваться для использования другие варианты вывозки и перевалки заготовленной древесины у железных и шоссейных дорог с прочным покрытием, а также у судоходных рек. Например:

а) с использованием таких видов наземных машин, при такой их массе, и при таких условиях погоды, при которых не разрушается полотно грунтовых дорог;

б) с использованием летательных аппаратов;

в) путем строительства и использования необоснованно забытых у нас узкоколейных железных дорог многоцелевого назначения.

Далее скажу о том, главном, что дало Институту и его ОЛХ строительство в лесу сети относительно дешевых грунтовых дорог и, параллельно, сети мелиоративных канав. Это:

- доступность практически всей территории ОЛХ (а это 23 тыс. га) для проведения экспериментальных, опытно-производственных, а также всего комплекса производственных работ в лесу. Последнее, как понятно, позволило существенно увеличить их объемы и достигнутый эффект;

- достигнутое увеличение продуктивности древостоев не только на отдельных участках, но и в хозяйстве в целом. Так, в 1928 году средний класс бонитета древостоев был равен 2,7, а в 2000-м – 2,0. За этот же отрезок времени средний прирост древесины в ОЛХ возрос с 2,2 до 3,5 м3/га в год;

- резко возросли объемы и интенсивность работ по уходу за молодняками. Благодаря, главным образом, этому, доля хвойных пород в составе древостоев увеличилась с 68 % (в 1928 году) до 75 % (в 2000 году);

- общий запас древесины на корню увеличился более, чем в два раза! (2,3 млн м3 было в 1928 году, а 5,0 млн м3 стало в 2000-м, в том числе в древостоях с преобладанием ели и сосны – 3,6 млн м3);

- определенный последним лесоустройством суммарный объем неистощительного отпуска древостоев в рубку (по состоянию на 2000 год) оказался равным 89,5 тыс. м3, что в пересчете на 1 га составило 3,89 м3, т. е. значительно больше, чем в соседних лесхозах.

В 2000-м году в нашем ОЛХ были проведены открытые торги по продаже отведенных в неистощительную рубку древостоев как нашей главной товарной продукции. При этом было замечено, что намного более высокие цены покупатели предлагали за объекты, находящиеся вблизи построенных дорог. Именно они в нашем случае оказались в числе главных ценообразующих факторов. Строить дороги оказалось выгодно.

В итоге тех торгов в кассу ОЛХ поступило 2,44 млн. рублей. По тогдашним ценам это был реальный и немалый доход. В само же хозяйство тогда было вложено 2,16 млн. рублей.

Опираясь на приведенные данные, в конце 2000 года Институт направил в Министерство природных ресурсов предложение о проведении в ОЛХ «Сиверский лес» экономического эксперимента, результаты которого могли бы вывести лесное хозяйство страны из постоянно убыточного в самоокупаемое, а затем, в определенных условиях, и в доходно-прибыльное состояние.

15 февраля 2001 года наше предложение было рассмотрено на специально созванном совещании при Заместителе министра МПР. В числе участников того совещания были авторитетные в нашей отрасли специалисты. Вместе с одним из руководителей МПР они не только согласились с нами, но еще предложили увеличить число участников экономического эксперимента. Все это дало надежду на достойное будущее нашего лесного хозяйства как отрасли теперь уже в условиях задействованных в стране рыночных отношений.

Однако очень скоро вместо проведения названного экономического эксперимента МПР «выдало» нечто противоположное, что «совпало» во времени с появлением на посту руководителя Агентства лесного хозяйства в составе МПР заслуженного деятеля жилищно-коммунального хозяйства Рощупкина В.П.Это тогда, под его руководством были предприняты действия, финалом которых было издание в Рослесхозе приказа № 56 от 18.04.2005 г. об изъятии из юрисдикции Института ОЛХ «Сиверский лес» как его экспериментальной базы. За этим очень быстро последовала передача сначала части, а потом и всего ОЛХ определенному заготовителю древесины в так называемую «аренду». Все это позволило явно подставному лицу проводить рубки и продавать финнам заготовленную в бывшем ОЛХ древесину как бы на законном основании.

Вышеназванное, замечу, было сделано, несмотря на то, что несколькими годами ранее Президент страны своим Указом № 426 от 27.04.1992 г. запретил отнимать у государственных НИУ их экспериментальные базы. В пренебрежении в данном случае оказалось также то, что в своей факсограмме от 29.06.2004 г. МПР обязало Институт исключить возможность даже единичных случаев «предоставления участков лесного фонда ОЛХ «Сиверский лес» в аренду для осуществления лесопользования, не связанного с проведением и апробацией [результатов] научно-исследовательских работ».

Не помогли остановить происходящее также мои (как заместителя директора Института на тот момент) (и не только мои) обращения в разные авторитетные инстанции вплоть до прокуратуры, к Президенту РФ, на один из центральных каналов ТВ, на котором тогда «вживую» была показана дискуссия между мной и господином Рощупкиным. Использованные им в том разговоре аргументы – «так будет лучше» и еще ссылки на то, что совершаемое, якобы, соответствует полученным «сверху» установкам.

О главных результатах этого «лучше» скажу следующее.

1. Самым главным результатом был «жирный крест», поставленный на уже принятом МПРом предложении ученых СПбНИИЛХа о проведении на базе ОЛХ «Сиверский лес» актуальнейшего для нашей отрасли экономического эксперимента. Эти, повторяю, результаты могли бы реально помочь превращению не одного ОЛХ, но еще многих других лесхозов (лесничеств) в доходно-прибыльные государственные предприятия.

Когда-нибудь, я надеюсь, об истинной цене происшедшего, а также о величине нанесенного стране ущерба нам смогут рассказать такие структуры государства как Счетная палата и Следственный комитет.

2. Само наше опытное лесное хозяйство «Сиверский лес» прекратило существование не только как экспериментальная база СПбНИИЛХ, но и как юридическое лицо.

3. Параллельно с увольнением работавших ранее в ОЛХ специалистов оказалась утраченной почти вся инфраструктура ОЛХ. Наиболее крупными, буквально драматическими потерями оказались практически все ранее построенные в лесу дороги – Псковская, Манинская, Круговая, Ольховая, Чащинская, Дивенская и другие.

Буквально раздавленными тяжелыми машинами заготовителей древесины оказались не только дороги, но и построенная ранее сеть гидролесомелиоративных канав. В итоге лес оказался вообще недоступным даже для населения. А там, где ранее было произведено его осушение, началось вторичное заболачивание. В заброшенном или разрушенном состоянии оказались опытные объекты, история создания и время работы ученых на которых измерялись десятилетиями.

4. Оказалась исчезнувшей из открытого доступа информация об изменениях, происходящих в лесах бывшего ОЛХ «Сиверский лес». Нет или оказались «закрытыми» сведения об объемах, местах и способах рубок, о суммах полученного дохода и прибыли, о способах и результатах возобновления леса на вырубках и еще о многом другом. С моей точки зрения, такая закрытость в обращении с государственным имуществом не может привести ни к чему хорошему.

5. Прекращена былая практика повторяемых каждые 10 лет туров лесоустройства, непременными элементами которого были: инвентаризация лесов, оценка независимыми специалистами предшествующей хозяйственной деятельности ОЛХ, а главным результатом – обновленные характеристики лесов и уточненные объемы неистощительного лесопользования. Без всего этого предпринимаемые сегодня попытки тех или иных административных структур планировать то, что позволительно или необходимо делать в лесах, есть не более чем вариации на тему «чего хочет левая нога», а проще говоря – профанация.

6. Происшедшая утрата архивных документов, содержащих информацию о проводившихся в лесах ОЛХ опытно-производственных и производственных работах, которые могли бы пригодиться тем, кто взялся бы проследить за происходившими в ОЛХ изменениями характеристик древостоев во времени и в связи с выполняемыми разными хозяйственными акциями.

Понимая научную и практическую ценность таких документов, бывший директор ОЛХ Б.Г. Новоселов (он работал на этом посту в течение многих лет) хранил то, что смог собрать, у себя дома, в поселке Сиверский. Надеялся, что сохраняемое будет кем-то востребовано. Получилось другое. После смерти Б.Г. и его жены их наследники, не имеющие отношения к «лесным» делам, да и в связи с произошедшими событиями (ликвидацией ОЛХ) обошлись с этими документами как с ненужной макулатурой.

7. То, что ОЛХ «Сиверский лес» оказался вне юрисдикции Института, привело к тому, что появление там ученых для проведения новых экспериментов, а также учетных работ на ранее созданных опытных объектах приобрело вид редких и не совсем легальных событий.

В итоге того, что произошло, в неухожено-разрушенном состоянии оказались почти все ранее созданные опытные объекты, а новые перестали закладываться. Почему? Отвечаю: причины кроются не только в возникших кадрово-финансовых изменениях в Агентстве лесного хозяйства МПР и в самом СПбНИИЛХ, но еще из-за разрушения дорог и образовавшейся недоступности объектов исследования.

Совокупный итог того и другого – замеченное (не только в нашем институте) сокращение числа научных публикаций, имеющих в своей базе не рассуждения на общую тему, а достоверные результаты проведенных в лесу новых и, особенно, многолетних экспериментов. О том, к чему это ведет, догадаться не сложно.

* * *

Возвращаясь к теме о дорогах в лесу, позволю себе повторить то, что о них еще до разрушения СССР мне сказал Р.В. Бобров (который был тогда заместителем Министра лесного хозяйства РСФСР): в лесу надо строить многоцелевые лесохозяйственные дороги, а не «короткоживущие» проезды для вывозки древесины. Если бы мы поступали, как сказано, то на тех наших территориях, где ведется (или может вестись) интенсивное лесное хозяйство (например, в Карелии), густота дорог в лесах могла бы быть не меньше, чем в Финляндии.

* * *

В качестве резюме скажу еще раз о том, почему то, что имеет отношение к дорожному обустройству лесов, обязательно должно быть раскрыто в КПЛХ (т.е. в Концепции организации и ведения правильного лесного хозяйства России).

Имея перед глазами пример уничтоженного 11 лет назад ОЛХ «Сиверский лес», скажу так: построенные там дороги выполняли функцию, похожую на роль кровеносных сосудов в живом организме. Если они есть, и они работают, к ним можно «плюсовать» многое другое, что необходимо для рациональной (доходной!) хозяйственной деятельности.

В принципе, дороги в лесу являются главным элементом инфраструктуры территории лесничества. Соответственно, только в юрисдикции лесничих (а не имеющих свой особый интерес чиновников и коммерсантов!) должно находиться все, что имеет отношение к строительству лесных дорог, их ремонту и разрешаемым регламентам эксплуатации. Если названного нет (а такое у нас раньше было!), оказавшиеся теперь в ничейно-брошенном положении лесные дороги не могут не исчезать. Это и было показано выше на примерах бывшего ОЛХ «Сиверский лес» и бывшего Крестецкого ЛПХ.

21.11.2016

Чл.-корр. РАН, Заслуженный лесовод России И.В. Шутов


* * *

И.В.Шутов. О концепции организации в России правильного лесного хозяйства

И.В.Шутов. Лес как объект природы и хозяйственной деятельности лесоводов (продолжение темы)

http://forestforum.ru/viewtopic.php?f=9&t=20530&view=unread&sid=3f0cbcc6623380c54c55d8dfb436a6aa