Володимир БОНДАР

Україна має шанс створити принципово новий лісовий сектор

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

Володимир БОНДАР

Бачимо повне розуміння президентською вертикаллю влади питань лісової галузі

28 лютого 2017

МВД Беларуси протестирует один квадрокоптер, чтобы изучить возможности аппарата для поиска заблудившихся в лесах людей и розыска похищенных машин

Минск, 28 февраля. Министерство внутренних дел Беларуси собирается закупить для испытаний один квадрокоптер, чтобы впоследствии, если тестирование пройдет успешно, оснастить дронами свои подразделения. Об этом глава МВД Игорь Шуневич сообщил на пресс-конференции 28 февраля.

По словам министра, пока планируется купить только один квадрокоптер — "у нас на это сегодня не очень много денег".

"Мы хотим сначала протестировать его", — сказал Шуневич. Он рассказал, как в настоящее время ищут потерявшихся в лесу. Выделяется войсковая часть ВВ МВД, ей в помощь сотрудники нескольких райотделов милиции, привлекаются силы и средства Минобороны, МЧС, используются служебные животные. "И ищем сутки-двое-трое, пока не находим. <…> Вот такой экстенсивный процесс. Мы хотим его немного нам облегчить, сделать более эффективным. Квадрокоптер с видеокамерой, тепловизионным оборудованием позволит нам в труднодоступных местах искать более эффективно", — отметил Шуневич.

Он подчеркнул, что это же касается и розыска угнанных машин, решения других задач.

В случае удачного тестирования, по словам министра, будет закуплено "определенное количество этой техники", как минимум в каждое УВД.

Лес рубят – деньги летят



В середине 1960-х годов Финляндия столкнулась с проблемой – вырубка леса превысила его производство. В это время в стране действовал лесной кодекс, принятый в конце XIX века. Он обязывал владельца участка сразу после порубки высаживать новые деревья. Но документ не был приспособлен к промышленной вырубке.

Общественность заволновалась: в стране действовал принцип доступности лесов для каждого жителя. Горожане регулярно отдыхают на природе, и последствия сплошной рубки быстро стали известны всем. Перед страной замаячило банкротство: основой экономики Финляндии были лес и его продукты.

Государство поставило задачу улучшить условия деятельности лесной промышленности поддержкой производства. Были разработаны долгосрочные общегосударственные лесные программы по улучшению состояния природных ресурсов. Бюджетные деньги сначала пошли на мелиорацию. Потом на питомники молодняка, строительство дорог и реконструкцию насаждений. К 80-м годам сумма вливаний составляла уже около 100 миллионов евро.

Лесное хозяйство начали регулировать через рычаги. Нормативные – это закон о лесе, законы об охране окружающей среды. Экономические – закон о финансировании устойчивого лесного хозяйства, нормативы по облегчению налогообложения, регулирование торговли выбросами. И информационные – через спонсируемые из общественных фондов консультации, информирование и обучение, общество стало стимулировать функционеров отрасли работать в соответствии со своими интересами.

Но главным принципом осталось право частной собственности: леса – национальное достояние, но принадлежат они частным лицам, у которых есть право извлекать выгоду из собственности.

Лес не только можно, но и нужно рубить – для его большей продуктивности. Рубить надо по правилам, и при их нарушении немедленно налагается штраф на владельца участка. Саженцы тоже выращивают по правилам. А при их нарушении выписывают штраф. Более того, собственники несут финансовую ответственность за состояние леса через механизм стоимостной оценки лесной земли.

В итоге сегодня 60 процентов всех лесов Финляндии находится в семейной собственности. Размеры владений невелики. В среднем 30 гектаров. Но это 400 тысяч финских семей. Или пятая часть нации. По-настоящему национальное богатство. Государству принадлежит лишь 26 процентов лесов.

Научную поддержку хозяйствам оказывает НИИ леса Metla. Этот же институт ведет инвентаризацию, мониторит санитарное состояние, вплоть до каждого больного дерева и сухостоя, определяет методы и правила измерения ресурсов. Всем этим хозяйством рулят сразу два министерства – сельского и лесного хозяйства и окружающей среды через региональные центры и лесоводческие объединения. В их работе участвуют владельцы земли. Все это сделано, чтобы отделить административные функции от хозяйственных. И убрать государство из леса. Таким образом, работа всей отрасли регулируется комплексно, а не ведомственно. А во главу угла поставлено увеличение национального достояния.

Результаты этой работы можно пощупать и измерить. За 50 лет ежегодный прирост древостоя увеличился с 55 до 80 миллионов кубометров. Зеленые массивы занимают две трети страны – 26 миллионов гектаров. На продуктивные угодья приходится 18 миллионов гектаров, или 70 процентов. Доля лесной промышленности в национальном продукте составляет 5 процентов и 20 процентов в экспорте. Имея лишь 2,8 процента мировой площади лесов, Финляндия в 2011 году произвела 65 миллионов кубометров пиломатериалов, 1 миллион квадратных метров фанеры, 11,3 миллиона тонн бумаги и картона…

Для сравнения: Россия, у которой 885 миллионов гектаров покрыто лесами, в 2015 году произвела 10 миллионов кубометров пиломатериалов, 20 миллионов квадратных метров фанеры, 15,3 миллиона тонн бумаги.

Площадь лесов в Казахстане – 12,3 миллиона гектаров. Как ни странно, это больше, чем в лесной Беларуси или Украине. Но в нашей стране лес большей частью саксаульный. Лиственный и хвойный занимают 3,3 миллиона гектаров. И вокруг него разгораются страсти.

По данным минсельхоза, в частных руках находится лишь 120 гектаров леса. Львиная доля – 82 процента – принадлежит акиматам. У которых всегда не хватает денег. Зато много других проблем. В итоге наши леса не принадлежат никому. Самый яркий пример – Семипалатинский ленточный бор. В 2004 году правительство ввело там запрет на всякую рубку, кроме санитарной. И сразу начались поджоги. А после пожара нужно проводить санитарную рубку...

Взвыли лесопромышленники. Половина лесов Восточного Казахстана переспела. Санитарная рубка снизит угрозу пожаров и заражения деревьев, обновит насаждения и позволит бизнесу заработать. По подсчетам Ассоциации деревопереработчиков РК, за 10 лет было потеряно 2 823,6 миллиона кубометров древесины. А экономическая отдача гектара леса равна отдаче от гектара пустыни.

Но промышленники просят рубить только в доступных районах. А самый спелый лес находится в горах, куда добраться тяжело. И никто не говорит, что хотел бы взять участок в полную собственность. При нашем законодательстве это невыгодно.

Содержать лес у нас вообще невыгодно. Поэтому денег на него нет. И только к 2030 году минсельхоз намерен увеличить площадь лесов в стране с 4,5 до 5 процентов территории. Расти, шишка, большая и маленькая!

Автор: Адил Урманов

Зупинити біду



АФРИКАНСЬКА чума свиней розповзається всіма областями України, завдаючи щораз більших збитків як особистим селянським господарствам, так і великим сільгосппідприємствам. 21 лютого цю тривожну тенденцію було обговорено на засіданні Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин ВР. Серед іншого, оприлюднено статистику перебігу цього захворювання. Так, починаючи з 2012 року на території нашої країни зареєстровано 184 випадки ураження тварин вірусом АЧС у 22 областях. А з початку нинішнього зафіксовано вже 36 (останній — 16 лютого в Лубнах на Полтавщині), в тому числі вперше — у Тернопільській, Донецькій, Херсонській та Дніпропетровській областях.

Сьогодні режим карантину діє у 41 населеному пункті, причому серед сумних лідерів — Полтавщина (вісім), Харківщина (п’ять), Луганщина (чотири), Кіровоградщина, Херсонщина, Дніпропетровщина, Вінниччина (по три). Пік захворюваності припав на позаминулий рік — було знищено 67 832 голови свиней, торік — 54 927. А за неповних два місяці поточного року спалено вже майже три тисячі туш тварин. АЧС дошкульно вдарила по й так зубожілих селянах: збитки, завдані їм за п’ять років «свинячого мору», становлять 14,18 млн грн! Свинофермам теж непереливки — втратили 115,96 млн грн.

Дореформувалися — так можна коротко сказати про чи не найголовнішу причину катастрофічних темпів поширення цього небезпечного захворювання. За словами заступника голови профільного комітету ВР В. Бакуменка, в частині контролю внутрішньодержавних переміщень — цілковитий хаос: ветеринарну міліцію ліквідовано, Національну поліцію не наділено відповідними повноваженнями, а на додачу ще й спрощено процедуру державного ветсанконтролю. Це призвело до нехтування правилами біобезпеки як в особистих селянських господарствах (чим вони й раніше не могли похвалитися), так і в спеціалізованих свинарських (із 2390 наявних в Україні лише 528 обладнані типовими санпропускниками, 815 — стаціонарними наливними дезбар’єрами, 20% навіть не повністю огороджені), потрапляння зараженого м’яса та інфікованих тварин на стихійні ринки, які мають, на жаль, велику популярність.

Серед причин стрімкого розповзання АЧС називають і відсутність дієвих механізмів належної ідентифікації свиней у приватному секторі, подвірний забій тварин, не завжди в належних санітарних умовах, а також фактичну безкарність за розповсюдження інфекції. А сім кіл чиновницького пекла, якими мусять пройти, аби отримати відшкодування вартості за вилучене та знищене поголів’я, спонукає людей і господарства навіть приховувати випадки зараження.

Спираючись на оприлюднені дані, В. Бакуменко окреслив маловтішну перспективу. Нинішнього року можна очікувати близько 200 випадків захворювання, при цьому кожен четвертий — у свиногосподарствах із низьким рівнем біозахисту (а таких, як бачимо, більшість). Якщо не вдасться зупинити цей мор свиней, до 2020 року втрати перевищать 1,2 млн голів (або 4 млрд грн), а непрямі зростуть на 5-7,5 млрд гривень... На колись прибутковому вітчизняному свинарстві доведеться поставити хрест.

За результатами засідання члени комітету прийняли текст звернення, у якому, зокрема, закликали Президента П. Порошенка дати доручення головам ОДА, забезпечуючи виконання рішень Державної над­звичайної протиепізоотичної комісії, невідкладно відшкодовувати вартість вилучених свиней. Кабміну рекомендовано передбачити в проекті держбюджету на наступний рік фінансування державних ветлікарень та лабораторій у повному обсязі, Державній регуляторній службі — пришвидшити підготовку відповідних документів із метою посилення боротьби з африканською чумою свиней...

Чи «налякають» АЧС і видворять її з України звернення та документи, гарантувати не береться ніхто. Поки що очевидно: доки до проблем села ставлення «нагорі» не зміниться, доти не тільки свинарство занепадатиме — невдовзі корову там не побачимо! Утім, виконавчій владі та відповідним відомствам і службам таки треба прокидатись і докладати всіх зусиль для ліквідації «африканки», бо ризикуємо опинитися у становищі, про яке колись народ складав примовку: «Ні корови, ні свині...».

Марина ТІШКОВА.

Тим часом

Уже не благополучна...

В ІВАНО-ФРАНКІВСЬКІЙ області, яка дотепер вважалась благополучною щодо африканської чуми свиней, виявили збудника цієї хвороби. Носієм небезпечної інфекції був дикий кабан, який утримувався у вольєрному господарстві «Чорний ліс» в селі Рибне Тисменицького району. Разом із ним перебували також одна свиноматка і п’ятеро поросят. Усіх тварин після підтвердження діагнозу умертвили, туші спалили. Знищили й інвентар, годівниці, рештки корму. В господарстві оголосили карантин на 45 днів.

Аби «африканка» не поширювалася, на позачерговому засіданні Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії в області вирішили створити зону нагляду, яка охопить майже 70 населених пунктів — поблизу обласного центру, у Богородчанському, Калуському, Тисменицькому і Галицькому районах. У цій зоні працюватимуть робочі групи, які здійснюватимуть огляд та облік тварин у господарствах. Окрім того, в регіоні будуть проведені заходи з депопуляції диких кабанів.

В особистих селянських господарствах Рибного, де сукупно вирощують всього 14 свиней, тварин вирішили поки що не знищувати. У головному управлінні Держ­продспоживслужби в області вважають, що навряд чи вони могли заразитися від дикого кабана, який жив у закритому вольєрі. А тому заспокоюють селян, які хвилюються за своє поголів’я.

— Туди, де виявили африканську чуму, починають приїжджати чимало ділків і пропонують продати їм м’ясо свиней по 10 гривень за кілограм живої ваги, — розповів начальник управління Роман Гурський. — Вони лякають людей тим, що тварин усе одно знищать, а державної компенсації не виплатять.

Роман Гурський закликав селян не погоджуватися на такі пропозиції, натомість уважніше стежити за здоров’ям тварин. За найперших ознак занедужання слід одразу звертатися до ветеринарів. Адже африканській чумі, як і будь-якій іншій хворобі, простіше запобігти, аніж боротися з її наслідками.

Варто нагадати, що Івано-Франківщина є одним із чотирьох регіонів України, де на тлі загального катастрофічного зменшення поголів’я свиней за останні два роки вдалося утримати цей показник і навіть трохи збільшити його (+1,0%).

Світлана УСАТЮК



Одіозний прикарпатський регіонал Ігор Тимочко, який вилетів з посади після Революції гідності, знову претендує на високе чиновницьке крісло

21 лютого Державне агентство лісових ресурсів оголосило конкурс на вакантні посади державних службовців територіальних органів.

Усього розглядається 7 обласних управлінь лісового та мисливського господарства, у тому числі й Івано-Франківського.

Про це пишуть Версії з посиланням на Інформатор.

Івано-Франківська область належить до найбільш лісистих регіонів України: загальна площа земель лісового фонду постійного користування складає 626 тисяч гектарів.

Станом на сьогодні, саме на Івано-Франківщині реалізують наймасштабнішу незаконну вирубку та контрабанду лісу.

За даними власного джерела ІНФОРМАТОРа, перед очільником Прикарпаття, народним депутатом від “Блоку Порошенка” Анатолієм Матвієнком поставили завдання призначити керівником Івано-Франківського обласного лісгоспу “свою” людину.

До сьогодні нею був Олексій Голубчак, який майже 16 років очолював лісове господарство Прикарпаття.

Колишній керівник обласного управління лісового та мисливського господарства підпадав під люстрацію і був звинувачений в тіньових схемах продажу лісу, та саме завдяки Анатолію Матвієнку зміг втриматися на посаді.

Тому, аби не втратити вплив над прибутками з незаконного продажу лісу, у адміністрації запровадили просту схему: Голубчак стає заступником, а на посаду призначають Руслана Остащука – директора Надвірнянського лісового господарства, депутата обласної ради від БП.

Запасним варіантом розглядають Романа Олійника – першого заступника начальника Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства.

Щоб схема увійшла в дію, з Києва до Івано-Франківська відрядили свого “фахівця” – екс-працівника СБУ Олега Ярошика, колишнього директора ДП “Укрбурштин”. До речі, в 2015 році у нього знайшли більше 2 тонн незаконно видобутого бурштину, за що він не отримав жодного покарання.

Згідно з даними, які надають власні джерела ІНФОРМАТОРа, на посаду керівника Івано-Франківського облуправління лісового господарства формально претендуватимуть:

  1. Олійник Роман Романович – перший заступник начальника Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства;
  2. Остащук Руслан Васильович – директор ДП “Надвірнянське лісове господарство”, депутат облради від БП;
  3. Варварук Роман Орестович – заступник начальника Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства;
  4. Матусевич Олександр Богданович – депутат обласної ради, директор Вигодського лісгоспу;
  5. Бойчук Михайло Ярославович – директор Івано-Франківське лісове господарство;
  6. Соболевський Ігор Миколайович – Голова Асоціації деревообробних підприємств Прикарпаття;
  7. Осипов Олександр Євгенович – приватний підприємець, громадський діяч;
  8. Тимочко Ігор Ярославович – колишній директор ДП “Вигодське лісове господарство”.


Імовірно, попри формальне проведення конкурсу за державними стандартами, у адміністрації планують зберегти стару корупційну вертикаль.

А конкурс? Забудьте.
http://pravda.if.ua/news-117534.html

Лісівники Луганщини готуються до весняних лісокультурних робіт

Початок весни традиційно приносить лісівникам приємні турботи. Так луганські лісоводи вже приступили до ревізії та ремонту сільськогосподарської техніки та тепличного господарства, своєчасно було засніговане насіння сосни та заготовлений сніг для весняного зберігання сіянців.

В минулому році працівниками держпідприємств області було вирощено 4,8 млн. шт. стандартних сіянців хвойних і листяних порід, 122 тис. шт. саджанців декоративних порід для озеленення територій населених пунктів та садиб, та заготовлено майже 16 т лісового насіння головних лісоутворюючих порід.

В цьому році, на території області лісовідновлення заплановано на площі 447 га - це створення лісових культур на зрубах головного користування та природного поновлення лісів на площі 50 га. Здебільш зруби від суцільно санітарних рубок виникли внаслідок пошкодження лісів хворобами та пожежами, велика доля яких сталася після обстрілів при проведенні антитерористичної операції.

Лісорозведення планується провести на площі 503 га - частково навесні та восени, для чого знадобиться близько 5 млн. гривень, але у зв'язку з недофінансуванням галузі, обігових коштів підприємств на проведення таких робіт недостатньо. Для цього необхідні додаткові кошти державного або місцевого бюджетів.

Прес-служба ЛОУЛМГ
28 февраля, 2017 - 20:13

В Україні масово всихають ліси

Для боротьби з проблемою Держлісагентству не вистачає грошей


У Держлісагентстві б'ють на сполох через масштабне всихання лісів. Фото: Pixabay

Проблема всихання лісів в Україні набуває загрозливих масштабів. Про це повідомила тимчасово виконуюча обов'язки голови Державного агентства лісових ресурсів України Христина Юшкевич в інтерв'ю "112 Україна".

"Сьогодні ми зіткнулися з проблемою всихання лісів. Якщо раніше вона носила винятковий характер, то зараз проблема набула досить таки загрозливих масштабів", – зазначила Юшкевич.

За її словами, площа усихання лісів, особливо ялинників, щорічно збільшується майже на 8 тис. га.

"І ситуація тільки погіршуватиметься", – заявила в.о. голови Держлісагентства.

За словами Юшкевич, частина лісів в Карпатах була створена штучно за часів Радянського Союзу. Однак тоді при створенні карпатських лісів не була враховано вся специфіка ґрунтових і мікробіологічних умов. Саме це і послужило причиною розвитку патологічних процесів, пов'язаних з всиханням.

Юшкевич зазначає, що проблема масового всихання лісів існує на більшості територій як України, так і всієї Європи.

"Це викликано зниженням рівня ґрунтових вод. І для дерев з поверхневою кореневою системою така ситуація стала критичною. Дерева просто не отримують необхідну кількість води. Це один з факторів всихання, є й інші, зокрема шкідники", – повідомила вона.

Для вирішення проблеми, на думку Юшкевич, необхідно залучати міжнародних експертів і молодих фахівців, вчених, які допоможуть замінити лісові насадження, адаптувати їх до українських кліматичних умов, зробити їх довговічнішими і відновити лісовий фонд країни. Однак програма з відновлення лісів вимагає фінансування, а, за словами чиновниці, 2016 року Держлісагентство отримало надзвичайно малий бюджет.

Как исполняются лесные поручения Президента РФ: пример поручения по достоверному статистическому учету площадей лесных пожаров

28 февраля 2017 года в Красноярске прошло заседание рабочей группы по мониторингу выполнения решений Госсовета и его президиума об исполнении перечня поручений Президента о повышении эффективности лесного комплекса. Совещание проходило под председательством помощника Президента РФ И.Е.Левитина с участием руководителя Рослесхоза И.В.Валентика, полпреда Президента РФ в СФО С.И.Меняйло, губернатора Красноярского края В.А.Толоконского и других важных руководителей. Участники отметили, что хотя раньше с исполнением лесных поручений Президента РФ были серьезные проблемы, "Проведенный в ходе подготовки совещания анализ показывает, что исполнителями была проведена серьёзная работа по исправлению ситуации. К настоящему моменту из 28 пунктов перечня сняты с контроля 24 пункта" (ссылка).

Рассмотрим, однако, как на практике выполняются эти поручения на пример одного из них, данного Правительству РФ - поручения Пр-1037, п.1.г обеспечить достоверный статистический учет площади лесных и нелесных земель, пройденных лесными пожарами, с применением данных федеральной информационной системы дистанционного мониторинга. Поручение должно было быть исполнено к 1 сентября 2013 года; сейчас оно числится выполненным, и на официальном сайте Президента РФ оно приводится в перечне "поручений Президента, снятых с контроля" (ссылка).

Данные системы ИСДМ-Рослесхоз (той самой федеральной информационной системы дистанционного мониторинга, о которой идет речь в президентском поручении - другой такой системы с функциями мониторинга лесных пожаров просто нет) доступны для всех граждан России, зарегистрированных на портале государственных услуг и подтвердивших свою личность в установленном порядке. Это, конечно, дискриминация "неподтвержденных" граждан и нарушение их конституционного права на достоверную информацию об окружающей среде - но речь сейчас не об этом. Вот данные системы ИСДМ-Рослесхоз о пожарах по годам (для просмотра таблицы большего размера нажмите на изображение мышью):



Вот самые важные для нас данные из этой таблицы: общая площадь, пройденная лесными пожарами в 2016 году, составляет 8365692 гектаров (8,37 млн. га), в том числе покрытая лесом - 4503384 гектаров (4,50 млн. га); площадь, пройденная лесными пожарами в 2016 году на землях лесного фонда, составляет 7527018 гектаров (7,53 млн. га), в том числе покрытая лесом - 4209188 гектаров (4,21 млн. га).

А вот данные официального статистического учета (Единой межведомственной информационно-статистической системы - ЕМИСС) по площадям лесных и нелесных земель, пройденных лесными пожарами 2016 года. Данные приводятся по кварталам нарастающим итогом, то есть для сравнения нам нужны площади за IV квартал:





В ЕМИСС прямо не говорится, по каким землям учитываются эти площади, но сообщается, что "с 1 января 2012 информация формируется нарастающим итогом по данным формы 6-ОИП" - из чего можно сделать вывод, что данные относятся только к землям лесного фонда (поскольку форма 6-ОИП касается переданных субъектам РФ лесных полномочий, а они переданы именно по лесам на землях лесного фонда).

Таким образом, по данным официального статистического учета (ЕМИСС), площадь лесных земель лесного фонда, пройденных лесными пожарами в 2016 году, составляет 2 508 264 гектаров (2,51 млн. га), площадь нелесных земель - 365 652 гектаров (0,37 млн. га). Общая площадь, пройденная лесными пожарами 2016 года (на землях лесного фонда) составляет, по данным ЕМИСС, 2 873 916 гектаров (2,83 млн. га).


Итого:

по данным ИСДМ-Рослесхоз, общая площадь, пройденная лесными пожарами на землях лесного фонда в 2016 году, составляет 7,53 млн. га;

по данным официального статистического учета (ЕМИСС), общая площадь, пройденная лесными пожарами на землях лесного фонда в 2016 году, составляет 2,83 млн. га.

Таким образом, в официальную статистику по землям лесного фонда попали лишь 38% от общей площади лесных и нелесных земель, пройденных лесными пожарами, выявленных с помощью федеральной информационной системы дистанционного мониторинга ИСДМ-Рослесхоз.

Статистический учет лесных пожаров, отражающий лишь 38% пройденной ими площади, никак нельзя считать достоверным. Таким образом, поручение Президента РФ Правительству РФ Пр-1037, п.1.г формально числится выполненным и снятым с контроля - но фактически оно до сих пор, через почти три с половиной года после истечения официального срока его исполнения, остается невыполненным.


Расхождение данных ИСДМ-Рослесхоз и официальной статистики может объясняться двумя основными причинами:

во-первых, тем, что в официальную статистику без ясных законных оснований не включаются данные о площадях так называемых "пожаров-отказников" (лесных пожаров, действовавших в "зонах контроля лесных пожаров", где действующее законодательство разрешает пожары не тушить) - по состоянию на конце 2016 года учтенная площадь таких пожаров составляла 3,48 млн. га (ссылка);

во-вторых, тем, что субъекты РФ, предоставляя лесопожарную отчетность, просто скрывают от учета значительные площади, пройденные огнем (если вычесть из разницы между данными ИСДМ и ЕМИСС площадь пожаров-отказников, учтенных на конец года, то на долю "просто сокрытых" пожаров останется примерно 1,22 млн. га.


Зачем вообще нужна эта игра с цифрами в условиях, когда каждый желающий может или воспользоваться готовыми данными ИСДМ-Рослесхоз, или самостоятельно посчитать площади пожаров, используя общедоступные спутниковые данные?

По всей видимости, нужна она для того, чтобы важные руководящие работники, отвечающие за охрану лесов от огня, могли даже при очень плохой реальной ситуации с пожарами делать вид, что ситуация эта улучшается.

Если исходить из данных ИСДМ-Рослесхоз, то общая площадь, пройденная лесными пожарами на землях лесного фонда, в 2016 году превысила среднее значение за пять предыдущих лет на 8,3%, а аналогичный показатель предыдущего года (2015) - на 81%.

Если же исходить из данных, включаемых в официальную статистику, то площадь, пройденная лесными пожарами, существенно уменьшилась как по сравнению со средним значением как за предыдущие пять лет, так и по сравнению с аналогичным показателем предыдущего года.

То есть по официальным данным - система охраны лесов от пожаров в 2016 году сработала в целом хорошо, а большие начальники, отвечавшие за борьбу с огнем (руководитель Рослесхоза И.В.Валентик, министр МЧС В.А.Пучков и другие) - большие молодцы, со своей работой справились, и есть надежда, что в 2017 году справятся тоже. А по реальным данным все выглядит ровно наоборот.

Чтобы ни у кого не было ни таких ошибочных представлений о ситуации с лесными пожарами в стране, ни необоснованных надежд на успехи в новом лесопожарном сезоне - президентское поручение Пр-1037, п.1.г о достоверном статистическом учете площадей лесных пожаров надо все-таки выполнить.

В лісгоспі Черкащини роздавали телевізори і смартфони

Кілька років поспіль у лютому ДП "Смілянський лісгосп" проводить збори трудового колективу, на яких відзначають кращих працівників серед майстрів лісу та лісозаготівельної справи.

Директор лісгоспу Юрій Сегеда вручив кращим працівникам цінні подарунки та подякував своїм колегам за їхню роботу і професійне ставлення до справи.

Переможцями минулого року за підсумками по заготівлі лісопродукції та вартості заготівлі стали: Микола Бойко, Сергій Руденко, Олег Федорченко, Василь Зінченко, Костянтин Литвин, Володимир Гнатюк та Петро Пушенко. За свою сумлінну працю вони отримали телевізори чи смартфони.

Такі щорічні заохочення від керівництва – чудовий стимул для працівників бути кращими у своїй справі, досягати високих результатів та бути прикладом для інших своїх колег.
Підготував: Олена ХОЛОД

Запропоновано карту реформування лісової галузі



Реформування лісової галузі описали в Національній академії аграрних наук України. Про це в інтерв’ю на Урядовому Кур’єрі написав директор Інституту агроекології і природокористування Національної академії аграрних наук Орест Фурдичко.

На думку академіка, досвід державного управління в цій галузі за роки незалежності України не виправдав себе.

У порівнянні: в Польщі прибутки у лісовій галузі становлять $25 млрд, коли як в Україні з тим же самим обсягом лісів $2,5 млрд.

Вчений вважає, що змінити ситуацію зможе ряд кроків.

Конче необхідним заходом державного рівня має стати децентралізація обліку й ведення звітності, щодо фінансово-економічних показників їхньої діяльності. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, мають усвідомлювати виробниче призначення земель лісогосподарського призначення. Їх використання як природного ресурсу та засобу виробництва має бути ефективним, самоокупним і прибутковим», — каже він.

Найкращим прикладом для реформування лісового господарства в Україні має стати закон «Про ліс» сусідньої Польщі (від 21 вересня 1991 р.). Закон установлює порядок оподаткування лісових земель залежно від їх площі з розподілом її за класами бонітету і головними лісоутворювальними породами згідно з матеріалами лісовпорядкування.

Необхідно відмовитися від ще одного з атрибутів радянської філософії — централізованого управління господарською діяльністю в галузі користування землями лісогосподарського призначення. Те саме стосується відмови від архаїчної системи поділу лісів на численні категорії так званої захищеності, започаткованої ще в колишньому СРСР разом з поділом лісів на групи, що було не властиво українському лісівництву», — пише академік.

Сьогодні, 10:56
https://agropolit.com/news/3765-zaproponovano-kartu-reformuvannya-lisovoyi-galuzi

НАГАДАЄМО







Украина установила антирекорд по поголовью скота

Численность КРС на начало 2017 года составляет 3,67 млн голов - наименьший показатель за всю документированную историю



В начале 2017 г. в Украие зафиксирована самая низкая численность поголовья крупного рогатого скота по сравнению с предыдущими годами, когда велся соответствующий учет. Об этом заявил эксперт сельскохозяйственных рынков Андрей Панкратов, сообщает Укринформ.

"Этот год Украина начинает с низким поголовьем: численность КРС по состоянию на начало 2017 г. составляет 3,67 млн голов - это наименьший показатель за всю документированную историю", - говорится в сообщении.

Эксперт добавил, что сокращение поголовья приведет к сокращению производства мяса в Украине. Объемы производства говядины (295 тыс. т) и свинины (621 тыс. т) на 2017 г. будут одними из самых низких по сравнению с предыдущими годами. Производство мяса птицы, наоборот, может возрасти - до 1,17 млн. т, при условии, что вырастут объемы его экспорта.

"Общий объем мяса в Украине, учитывая субпродукты и жир, в 2017 г. снизится на 1%", - сказал Панкратов.

Напомним, ранее сообщалось, что поголовье свиней в Украине также снизилось до исторического минимума.


28.02.2017 10:44

В Енисейске началось обучение инструкторов авиапожарных команд

В Красноярском крае продолжается активная подготовка к пожароопасному сезону в лесах. В краевом Лесопожарном центре приступили к обучению инструкторы авиапожарных команд. Помимо красноярских лесных огнеборцев в мероприятии принимают участие сотрудники Новосибирской авибазы и Алтайской "Авиалесоохраны".

В программе обучения предусмотрено изучение теоретических дисциплин, в том числе охрана лесов от пожаров, тушение лесных пожаров, топография, основы лесоводства и лесной таксации, лесозащита, десантная подготовка, аварийно-спасательная подготовка и авиационная поисково-спасательная служба.

По завершении теоретического курса инструкторы авиапожарных команд сдадут зачеты по физической подготовке и проведут практические занятия по спускам с вышки-тренажера.

После этого им предстоит закрепить полученные знания на практике. Каждому необходимо будет совершить по 5 спусков с вертолета Ми-8.

Как отмечают опытные лесные пожарные, именно от инструкторов зависит успешная ликвидация лесного пожара. Они должны отработать каждое свое действие до автоматизма, ведь именно они отвечают за взаимодействие группы в экстремальных условиях и жизнь своих подчиненных.

В начале марта к занятиям приступят десантники-пожарные и парашютисты-пожарные краевого Лесопожарного центра.

Дополнительная информация для СМИ по телефону 8-913-836-55-33, Мария Хлыстунова.


Аграрная автоматизация: вытеснят ли роботы людей с АПК?



В не слишком отдаленном будущем наши поля будут пахать и засевать только автоматизированными машинами, работающими и днем, и ночью.

Тракторы, которые могут следовать по заранее запрограммированным маршрутам, уже используют все крупные хозяйства мира. Дроны гудят над полями, чтобы оценить состояние сельскохозяйственных культур и почвенные условия. Наземные датчики самостоятельно контролируют количество воды, которое необходимо растениям.

Нехватка продовольствия и крупный бизнес


Всемирный банк отмечает, что мы должны увеличить производство продовольствия к 2050 году, ведь население планеты продолжает расти быстрыми темпами.

Но последствия изменения климата свидетельствуют об обратном: урожайность упала более чем на четверть. Таким образом, автономные трактора, наземные датчики, летающие дроны и гидропоника в хозяйстве смогут помочь фермерам производить больше продовольствия при более низкой себестоимости.

Автоматика уже сейчас дает фермерам информацию о состоянии полей и того, что там растет. Ученые это называют «Интернетом растений и полей».

А некоторые компании подумывают об обработке поля вообще без привлечения людей. Один из таких проектов реализуют инженеры в Шропшире (Англия). Проект Hands Free Hectare в 2017 году будет использовать беспилотные летательные аппараты и автоматические трактора для увеличения урожайности зерновых культур.



Точность упрощения


Трудно представить себе, но даже традиционная отрасль сельского хозяйства — виноделие, которому необходимы только естественный солнечный свет и хорошая почва, также требует автоматизации. Виноделы научились использовать беспилотные самолеты, чтобы осматривать свои виноградники и оценивать состояние урожая и почвы.

Но это еще не все новинки. Недостаток сельскохозяйственных кадров в Бургундии (Франция) вдохновил изобретателя Кристофа Миллота на создание робота для обрезки винограда. Этот четырехколесный «помощник» может делать разрезы через каждые пять секунд. Робот имеет шесть камер, некоторые с инфракрасными датчиками, и две руки. Управляют им с помощью планшетного компьютера.



Также робот может обрезать траву вокруг каждой виноградной лозы. Работает он на солнечной батарее до 10-12 часов, поэтому при смене батареи может трудиться днем ??и ночью.

РобоСалат


Японская фирма Spread автоматизировала овощную фабрику в Киото, которая может производить 30 000 штук салата-латука в день. Все процессы, происходящие здесь после посева салата — полив, обрезка, сбор урожая, — выполняют машины.

«Автоматизация сократила расходы на рабочую силу на 50%», — говорит маркетолог компании господин Прайс.



Причем светодиодное освещение, которое разработано специально для выращивания растений, снижает расходы на электроэнергию на 30%.

«Для нас не имеет значения, какая погода или климат снаружи», — говорит он.

Мониторинг дронами


Мониторинг дронами используют, чтобы оценить темпы развития культур, наличие болезней и даже проследить опрыскивание пестицидами и гербицидами.

Но прогресс на этом не остановился! Теперь исследователи пытаются заставить беспилотников работать в группах.

«Например, в процессе картографирования сорняков в поле беспилотники будут «набирать» друг друга и сходиться в тех участках, где больше сорняков», — говорит Вито Трианни из Института когнитивных наук и технологий в Риме.


В то же время, хотя автоматизация обещает более эффективное производство пищевых продуктов, она ставит под угрозу работу людей. С 1950 по 2010 год, по данным Международной организации труда (МОТ), процент сельскохозяйственных рабочих снизился с 81% до 48,2% в развивающихся странах и с 35% до 4,2% — в развитых. Роботы, безусловно, ускорят этот спад.

AgroPortal.ua по материалам BBC
А как у соседей Сегодня, 06:50 

Вінницькі лісівники цієї весни створять 300 га нових лісів




ВІННИЦЯ. 28 лютого. УНН-Центр. Весною 2017 року лісогосподарськими підприємствами Вінницького ОУЛМГ заплановано створити на прийнятих землях 300 га нових лісів. Про це повідомляє прес-служба Вінницького ОУЛМГ, пише УНН-Центр.

Так, районними державними адміністраціями, за участю органів місцевого самоврядування, визначено 1334 га малопродуктивних, техногенно — забруднених та деградованих земель, які придатні під заліснення державними та комунальними лісогосподарськими підприємствами Вінницької області.

Найбільші площі для створення в цьому році нових лісів передали ДП “Бершадський лісгосп” — 30 га; ДП “Хмільницький лісгсоп” — 30 га; ДП “Вінницький лісгосп” — 18 га; ДП “Дашівське ДЛМГ” — 15 га; ДП “Чечельницький лісгосп” — 15 га; ДП “Крижопільський лісгосп” — 25 га; ДП “Іллінецький лісгосп” — 39 га; ДП “Жмеринський лісгосп” — 14 га; ДП “Могилів-Подільський лісгосп” — 12,8 га.

Додамо, що у 2016 році було створено 251 га нових лісів. На створення нових лісів з фонду охорони навколишнього природного середовища області було виділено 452,1 тис. грн.

27 лютого 2017

С 1 марта 2017 года штрафы за нарушение требований по воспроизводству лесов увеличатся в тридцать раз

С 1 марта 2017 года максимальный размер штрафа за нарушение требований лесного законодательства по воспроизводству лесов и лесоразведению увеличится в тридцать раз - для юридических лиц с нынешних десяти тысяч рублей до трехсот тысяч рублей, согласно новой редакции статьи 8.27 КоАП РФ. Изменения в КоАП вносятся федеральным законом от 23 июня 2016 г. № 218-ФЗ (часть положений этого закона вступила в силу раньше, часть вступает с 1 марта). Ссылка:

Федеральный закон от 23 июня 2016 г. № 218-ФЗ "О внесении изменений в Лесной кодекс Российской Федерации и отдельные законодательные акты Российской Федерации в части совершенствования регулирования лесных отношений"

Самим лесам это мало чем поможет, поскольку действующее законодательство регулирует лишь отдельные элементы процесса лесовосстановления, но не его результат; за результат же (появление хозяйственно ценных лесных насаждений в возрасте старше молодняков) по действующему законодательству практически никто не отвечает. Выполнение требований Правил лесовосстановления и Правил ухода за лесами - ни старых, ни новых - этого результата не обеспечивает, поэтому основная часть сил и средств, которые тратятся на лесовосстановление, тратится впустую (в таежной зоне - практически 100%). С увеличением штрафов эти силы и средства будут тратиться с большим усердием, но при сохранении нынешних требований - все равно впустую, безрезультатно.

Для того, чтобы ситуация изменилась, необходимо принципиально изменить подход к нормативно-правовому регулированию лесного хозяйства: лица, хозяйствующие в лесу, должны отвечать не за процесс (например, за то, сколько сеянцев они посадят после рубки или на какой площади проведут уход за ними), а за результат (на какой доле площади к окончанию возраста молодняков сформируются хозяйственно ценные лесные насаждения оптимального состава и густоты); и ответственность должна состоять не только в штрафах, но и в изменении возможных объемов лесопользования для конкретных лесных участков (не обеспечил возобновление хвойных на ранее вырубленных площадях - расчетная лесосека по хвойному хозяйству снижается). Но это, разумеется, требует более профессионального подхода к разработке законов и нормативных актов, чем простое запретительство и увеличение штрафов.

Пока же концепция остается старой: регулируются отдельные элементы процесса воспроизводства лесов, а за конечный результат никто не отвечает; штрафы за неисполнение процесса увеличиваются в тридцать раз - ответственность за его результат остается нулевой.

Вот так будет выглядеть статья 8.27 КоАП РФ с 1 марта 2017 года:


Статья 8.27. Нарушение требований лесного законодательства по воспроизводству лесов и лесоразведению

Нарушение требований лесного законодательства по воспроизводству лесов и лесоразведению

влечет наложение административного штрафа на должностных лиц в размере от пяти тысяч до десяти тысяч рублей; на юридических лиц - от двухсот тысяч до трехсот тысяч рублей.

Примечание. За административные правонарушения, предусмотренные настоящей статьей, лица, осуществляющие предпринимательскую деятельность без образования юридического лица, несут административную ответственность как юридические лица.



Информация о других изменениях лесного законодательства, вступающих в силу с 1 марта (их много), будет размещена на Лесном форуме в ближайшие дни.

Странный подход Правительства Архангельской области: сохранять лес можно только с согласия жителей региона, а разорять - можно без согласия


Пресс-центр Правительства Архангельской области приводит цитату из выступления губернатора региона И.А.Орлова по поводу создания новых особо охраняемых природных территорий в Архангельской области, и в частности - заказника Верхнеюловского в междуречье Северной Двины и Пинеги, предусмотренного как Лесным планом региона, так и Схемой территориального планирования (ссылка):

"Внимательное отношение к ООПТ - это цивилизационная задача. Наша цель - сохранить и поддержать те уникальные объекты, которые важны для экологии региона, для жизни будущих поколений, всей страны, да и всего мира. При этом мы должны находиться в постоянном диалоге с жителями этих мест, находить наиболее такие решения, которые не приведут к снижению уровня жизни".

В целом он, конечно, прав. Но вот что смущает в его позиции: создание нового заказника он хочет обсуждать с местными жителями, и заранее связывает его с падением уровня жизни; а вот реализацию новых мега-проектов в области освоения лесов, предоставление лесов в пользование, и в целом развитие лесопромышленного комплекса региона и системы управления лесами - почему-то не хочет (или, как минимум, не говорит об этом столь же ясно и публично, как о необходимости обсуждения новых ООПТ).

Между тем, именно абсолютно господствующая в Архангельской области система экстенсивного лесопользования (добычи древесины без эффективного воспроизводства хозяйственно ценных лесов) в сочетании с авантюрными "инвестпроектами" в области освоения лесов ведет к постоянному снижению уровня жизни населения, и предопределяет неизбежное его снижение в будущем. Варварское лесопользование привело к катастрофическому истощению наиболее ценных и продуктивных хвойных лесов в южных и западных районах области, привело к закрытию сотен лесозаготовительных предприятий, оставило без работы и средств к существованию жителей огромного количества лесных деревень и поселков. Истощение лесных ресурсов привело к сокращению ежегодной заготовки древесины в регионе с 25 миллионов кубометров в год в 60-е и 70-е годы (максимальный отпуск древесины по всем видам пользования пришелся на 1975 год - 25,9 млн. кубометров) до 11 миллионов сейчас (11,4 в 2015 году). Перепись населения 2010 года выявила в регионе 848 брошенных населенных пунктов, вообще без населения (21% от общего числа населенных пунктов, хоть в каком-то виде доживших до этой переписи), и 1429 населенных пунктов с числом жителей от 1 до 10, то есть фактически близких к вымиранию (еще 36% от общего числа). Львиная доля этих уже заброшенных или умирающих населенных пунктов приходится на деревни и поселки, в прошлом жившие лесом - заготовкой древесины, подсочкой, охотой, сбором грибов, ягод, рыбной ловлей в лесных реках и озерах.

И это далеко не все печальные результаты существующей в регионе системы экстенсивного лесопользования и в целом природопользования - многие деревни вымерли раньше, и не дожили до переписи 2010 года даже в учетных документах статистического ведомства. Экстенсивное лесопользование в среднем дает примерно втрое меньше рабочих мест на гектар лесной площади (в более южных районах с более продуктивными лесными землями эта разница еще больше). Но еще хуже то, что экстенсивное лесопользование представляет собой по сути одноразовое использование лесов: хвойные леса опустошаются и сменяются лиственными, которые мало востребованы промышленностью и надолго выбывают из хозяйственного оборота. Огромные территории, когда-то дававшие работу целым леспромхозам и крупным поселкам, превращаются в "зеленые пустыни" - обширные пространства хозяйственно малоценных лесов, на которых мелкие лесозаготовители с трудом находят отдельные привлекательные для рубки участки. И именно эту систему лесопользования изо всех сил стараются сохранить региональные власти, одобряя и поддерживая новые крупные инвестпроекты, рассчитанные на доедание последних остатков старых хвойных лесов региона, ничего не меняя в системе их воспроизводства.

Логику действий руководителей региона понять можно: они отвечают за то, что происходит в регионе прямо сейчас, а не за то, что будет с ним через несколько лет и тем более десятилетий. Любой инвестпроект, даже самый авантюрный и обреченный на быстрый провал, дает хоть какой-то ручеек денег, какое-то количество рабочих мест, или хотя бы надежду на них; а "за потом" будут отвечать уже другие чиновники, пусть они и разбираются, почему очередная авантюра рассыпалась, очередные поселки опустели и зачахли, очередные уникальные природные территории разорены и убиты. Вполне понятно и то, что эта логика находит поддержку у части жителей и работников лесных предприятий: кому-то надо доработать до пенсии, кому-то - вырастить детей и дать им возможность уехать в более благополучные места, кому-то - заработать денег, чтобы уехать самому, и для всего этого важно не обеспечить долгое устойчивое хозяйство, а взять от леса максимум прямо сейчас.

Но если эта система разорительного лесопользования без заботы о сохранении уникальных природных территорий и без воспроизводства хозяйственно ценных лесных ресурсов продолжит свое существование - продолжится и умирание еще многих сотен лесных деревень и поселков, вплоть до довольно крупных, но выевших все экономически значимые лесные ресурсы вокруг себя. Для временщиков это нормально; но для людей, заботящихся о будущем своей страны, региона, района, поселения - это совершенно неприемлемая ситуация. Совершенно очевидно, что если бы власти региона решились честно, открыв все реальные данные о лесах и планах их использования, обсудить вопрос о будущем этих лесов - большинство людей высказалось бы за сохранение остатков дикой природы и развитие полноценного лесного хозяйства в уже освоенных лесах.



Лесопользование в Архангельской области - вид сверху.
http://forestforum.ru/viewtopic.php?f=9&t=20623

Лісгосп проґавив незаконну вирубку дерев на 900 тис. грн.

Прокуратура намагається засудити його керівників.



Як розповів керівник Первомайської місцевої прокуратури Володимир Говоруха, встановлено, що посадові особи лісгоспу не забезпечили належної охорони та збереження лісових ресурсів, які перебувають у його постійному користуванні. Це призвело до незаконної самовільної вирубки 163 дерев на території лісу у Первомайському районі.

Сума збитків становить понад 900 тис. грн.

Крім того, за виявленим фактом розпочато розслідування за ст.246 КК України (незаконна порубка лісу). Прокуратура процесуально керує у кримінальному провадженні.

Понеділок, 27 лютого 2017, 18:39

Скарбами природи щедро ділиться Берегівське лісове господарство



У такт шарудінню перезираються здивовані птахи, полохаються лані, обережно ступають олені. Потрапивши в Берегівське лісове господарство, ніби опиняєшся поза простором і часом. Цей дивовижний, залитий сонцем клаптик землі вабить до себе будь-якої пори року: взимку зігріває білою ковдрою і зцілює магічною тишею, у спеку остуджує, навесні дихає життям, а восени шепоче золотом.

Потрапити на територію лісгоcпу не складно, двері тут завжди відчинені туристам і мандрівникам. А подивитися дійсно є на що. Рідкісні рослини, дивовижні птахи і звірі, незвичайні комахи.

Від ланей до муфлонів


«Державне підприємство «Берегівське лісове господарство» було створене ще в 1995 році як Берегівський держлісгосп. Нині його загальна площа становить 9039,0 га. До складу підприємства входить шість підрозділів: три Боржавські лісництва, одне Квасівське та два лісомисливські лісництва «Нове Село», – розповідає т. в. о. директора Берегівського лісгоспу Богдан Шойного.

На території лісомисливського лісництва «Нове Село № 1» розміщене вольєрне господарство площею 1484,0 га. Саме туди і прямуємо, аби побачити все багатство дикої природи Берегівщини. Поблизу села Берегуйфалу повертаємо вглиб лісу – і ось ми на території вольєрного гоподарства. Тут мешкають плямистий та благородний олені, косулі, лані, дикі кабани, лисиці, зайці, муфлони.

Аби побачити звірів, лісівники пропонують прогулятися пішки або ж на конях. Коли в майстра лісу є вільний час, то він може провести вам невеличку екскурсію, показуючи та розказуючи безліч цікавого.

Якщо йти майже навшпиньки, то можна дуже близько підійти навіть до найполохливіших мешканців лісу і сфотографуватися з ними. Проте все-таки найкраще чекати на звірів біля годівниць.

На обід сюди приходять олені, косулі й лані. Майстри лісу розповідають, звірам важко пережити зиму та сильні морози. Їх доводиться частенько підгодовувати, а ще створювати для них комфортні умови. Раціон лісових мешканців традиційний: кукурудза, овес, пшениця і навіть кормовий буряк.

«Відвідуючи лісове господарство, можна отримати безліч цікавої інформації та насолодитися самобутньою природою Берегівщини», – наголошують лісівники.



Закарпатські джунглі

Окрім багатства фауни Берегівського лісгоспу, особливої уваги варта його рослинність. Половина всіх лісів цього підприємства належить до захисного фонду та вважається рекреаційно-оздоровчою.

«Територія Берегівського держлісгоспу належить до зони дубових рівнинних лісів Закарпаття. 85% дерев лісгоспу – це дубові насадження. Клімат цього району перехідний від теплого західноєвропейського до помірно-теплого континентального, – розповідає т. в. о. директора Берегівського лісгоспу Богдан Шойного. – Найбільше тут дуба, котрий, як відомо, зростає тільки на дуже добрій землі. Безліч з цих дерев старі, їм уже перевалило за сторіччя. Рідше потрапляє на очі граб, ясен або ж липа. На заплавах зрідка зустрінете вільху, ясен чи тополю або чисті дубняки».

Берегівське лісове господарство може похизуватися заповідниками місцевого та міжнародного значення. Як-от урочище Атак, що справедливо вважається «закарпатськими джунглями». Це ботанічна пам’ятка природи загальнодержавного значення. Розташована вона трохи на північ від села Квасово.

«Місцеві мешканці навіть не здогадуються, що урочище Атак загальною площею близько 480 гектарів є найціннішим у Європі лісовим масивом», – розповідають лісівники.

Це в основному дубово-ясеневий ліс, але зустрічаються тут також клен татарський та польовий, в’яз, бук. Багато рідкісних рослин, у тому числі ті, що занесені до Червоної книги: білоцвіт літній, цибуля ведмежа, рідкісні види орхідей. Тваринний світ менш різноманітний, оскільки в заплавних лісах мало поживи. Але здавен живуть в урочищі хижі птахи, дикі коти, кабани, про що свідчать їхні сліди та ями, які вони розгрібали в пошуках їстівних корінців.

Біологи стверджують, що тут зберігся один з осередків рідкісної ентомофауни, зумовлений наявністю повалених дерев, які в інших масивах видаляються лісівниками. Для когось це може здатися дивним, але саме старі дерева, що впали, є осередком наземного життя для багатьох видів комах, жуків та тварин.

Ще одна родзинка тутешнього рельєфу – «Берегіське горбогір’я». Це вервечка горбів, де колись добряче похазяйнували вулкани. Простягається вона між селами Затишне та Бене. Близько 18 кілометрів уздовж та 9 упоперек суцільної краси. Схили тут часто нагадують тераси. Виноградники, сади просто-таки розкошують під рясним сонячним промінням.

Берегівське горбогір’я протрималось останніх 15 мільйонів років! Це своєрідний острів серед Придунайської низовини. Навіть з-поміж вулканічних зон воно особливо вирізняється. Адже розташувалося на межі двох структурних зон − Паннонського серединного масиву та Закарпатського внутрішнього прогину. Одні вулкани викидали ліпаритову магму, інші – андезито-базальтову. І саме на Берегівському горбогір’ї все змішалося докупи. Тож фахівці стверджують, що тут у надрах Землі одночасно дихали два магматичні багаття: ліпаритове та базальтове.

Ще одне заповідне урочище на території лісгоспу – Боржава. Тут росте дубово-ясеневий заплавний ліс, вік деяких дерев сягає навіть понад 200 років. Зустрінете також багато червонокнижних рослин, як-от білоцвіт літній, крокус Гейфеля.

А ще в цих лісах можна побачити справжню легенду Карпат – чорного лелеку. Птаха відлюдкувата, тому лісівникам треба оберігати її родинний затишок. Коли придивитеся пильніше, зрозумієте, що тут багато ґаздів – кіт лісовий, малий і великий дубовий вусач, жук-олень.

Не менш цікава й геологічна пам’ятка природи «Каолінова шахта «Кукля». Тут уже треба озброюватися терпінням та фотоапаратом. Бо побачити таке щастить нечасто. Печери, штольні, квершлаги, орти, рейки, стрілки… Хоч знімай фільм про життя із минулого сторіччя.

Тож, окрім термальних джерел і винних підвалів, якими славиться гостинна Берегівщина, туристам та мандрівникам варто завітати в Берегівське лісове господарство. Бо його неймовірна краса й неповторна енергетика не залишить нікого байдужим.

За матеріалами Христини БІКЛЯН, Карпатський об'єктив
27 лютого 2017р.

Мораторій на обрізку дерев запровадили в Миколаєві




МИКОЛАЇВ-КИЇВ. 27 лютого. УНН. З понеділка, 27 лютого, на території міста Миколаєва заборонена обрізка і кронування дерев терміном на 2 місяці. Відповідне розпорядження було підписано сьогодні. Про це УНН повідомили у прес-службі Миколаївської міськради.

Як уточнили в мерії міста, зазначений документ був розроблений з метою запобігання самовільного знесення та обрізки зелених насаджень на території Миколаєва та базується на постанові Кабінету Міністрів України від 01.08.2006 р. № 1045 “Про затвердження Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах”.

Вимоги документу не поширююються на дерева, які є аварійно-небезпечними і зареєстровані в службі оперативного реагування “15-88”.

Нагадаємо, наприкінці листопада активісти у Києві виступили проти скасування мораторію на експорт лісу-кругляку.

Реформа лісової галузі - справа всенародна. Орест Фурдичко

АКТУАЛЬНО

Суспільство має усвідомлювати виробниче призначення лісових угідь

Лісова політика України щодо реформування лісового господарства та переведення його на засади ринкової економіки вже чверть століття турбує громадянське суспільство, органи влади, науку й бізнес. Це пояснюється тим, що тривалий період у країні набував поширення й розвитку старий радянський принцип у лісовому господарстві «Державне управління лісами» замість «Державне управління у галузі лісівництва».

Фото з сайту atmwood.com.ua


Об’єкт праці — дерева чи земля?


Державне управління лісами зводилося насамперед до управління ресурсами деревини як основної продукції лісівництва, її вилучення з лісових насаджень, а також до централізованого розподілу відповідних лімітів між суб’єктами лісопромислового виробництва на право заготівлі лісових матеріалів залежно від попиту сільського господарства, населення та промисловості.

Натомість державне управління у галузі, на моє глибоке переконання, має зводитися до використання землі (земельних угідь) для вирощування лісу як основної її продукції, реалізації її суб’єктам лісопромислової діяльності для отримання доходу з подальшим забезпеченням лісовідновлення й підтриманням лісових екосистем у стані динамічної екологічної рівноваги. Тож об’єктом праці в галузі лісівництва стає земля, а не ліс і лісова рослинність, використання яких має забезпечувати самоокупність і прибутковість землекористування.

В Україні (до речі, у першій із пострадянських держав) у земельному законодавстві визначено облікову категорію «Землі лісогосподарського призначення» замість радянського терміна «Землі лісового фонду». В основі такого поділу лежать кардинально різні аргументи для зарахування земельних угідь до того чи іншого цільового призначення, їхнього обліку і звітності за ними. Ст. 20 Земельного кодексу України встановлює: «Віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього кодексу». Порівняймо ці норми з пострадянським визначенням, що зберігається в Лісовому кодексі України (ст. 4): «До лісового фонду України належать лісові ділянки, в тому числі захисні насадження лінійного типу площею не менш як 0,1 гектара».

Процитоване — це чинний документ у редакції від 28 грудня 2015 р., який свідчить про нездатність Держлісагентства України встановлювати й регулювати державну екологічну політику в галузі землекористування для здійснення агроекологічного лісівництва. До того ж, це не його повноваження, адже цільове призначення використання земельних угідь за всіх часів було і має залишатися за місцевими органами влади.

З урахуванням здійснюваної в Україні децентралізації влади Держлісагентство має конкретизувати діяльність не стосовно формування цільового призначення земельних угідь, а переважно найповнішого використання продуктивності земель, наданих суб’єктам господарювання з агроекологічного лісівництва для вирощування лісу й лісових ресурсів, отримання доходу, охорони земель і навколишнього середовища.

Експорт кругляку — підніжка для підприємця


Досвід централізованого державного реформування лісового господарства за роки незалежності виявився невдалим, призвів майже до розвалу деревообробної й меблевої промисловості, целюлозно-паперового виробництва. Для прикладу: обсяги деревообробної, меблевої й паперової промисловості в Польщі у грошовому вираженні сягають майже 25 мільярдів доларів США, в Україні ж — поки що тільки 2,5 мільярда доларів. У десять разів менше! При цьому площа лісів у двох країнах однакова. Із цього стає зрозумілим, що механізми землекористування для здійснення лісівництва у нашій країні кардинально відрізняються від сусідньої Польщі. І наслідок цього — ганебне намагання Держлісагентства експортувати необроблену деревину (в народному мовленні кругляк), лісоматеріалів низького рівня оброблення, зокрема дров, що зумовлює хронічний дефіцит сировини для суб’єктів бізнесу вітчизняних деревообробних та інших промислових підприємств, не даючи змоги розширювати виробництво та створювати робочі місця. Це відбувається тому, що Держлісагентство фактично монополізувало вилучення деревини з лісонасаджень, виробництво лісових матеріалів (лісозаготівлі), їх переробку і реалізацію, здійснює держконтроль за додержанням нормативно-правових актів щодо ведення лісового господарства.

За такого законодавчого поєднання повноважень і обов’язків Держлісагентства і його органів на місцях не можна провести реформування й переведення його на засади ринкової економіки, тобто на засади ідентифікації землекористування за суб’єктами господарювання в галузі лісівництва і підприємствами інших видів економічної діяльності. І головне — не шляхом посилення згаданого державного управління лісами, а через децентралізацію менеджменту, відмову від унітарного у всій Україні лісівництва з урахуванням місцевих умов його здійснення та попиту нинішніх і перспективних для створення й розвитку суб’єктів малого й середнього бізнесу з деревообробки, меблевої та целюлозно-паперової промисловості.

Не доречна в Лісовому кодексі України норма «Право користування лісами» (глава 2, ст. 16), тому що вона належить до внутрішньогосподарського механізму лісівництва, а не землекористування. Це лісівничі норми і правила, отже, їх затверджувати на урядовому рівні — просто невдала практика, якщо не вбачати розмивання відповідальності за корупційні дії відомчого й виробничого менеджменту.

Конче необхідним заходом державного рівня має стати децентралізація обліку й ведення звітності ідентифікованими суб’єктами лісогосподарського виробництва та підприємствами (установами) інших видів економічної діяльності, в межах яких є угіддя облікової категорії «Землі лісогосподарського призначення», щодо фінансово-економічних показників їхньої діяльності.

Відповідні зведення показників за суб’єктами господарювання-землекористувачами, а також суб’єктами адміністративно-територіального поділу країни слід надійно опрацювати для районних і місцевих громад, а також їхніх виборних органів, контролю органів фіскальних служб, громадськості, зокрема для обчислення й справляння рентної плати за землю.

Сучасний рівень лісовпорядкування та наявна у відповідних джерелах інформація дає уявлення про стан земельних угідь, їх розподіл за типами лісорослинних умов. Те саме стосується наявності у лісонасадженнях запасів стовбурової деревини з їх розподілом за класами віку. Усе це створює сприятливі умови й можливість найповніше використовувати потенційну природну продуктивність земель лісових, зокрема із забезпеченням охорони земель і підтриманням лісових екосистем у стані екологічної рівноваги. Один з незаперечних доказів цього — досвід польського лісівництва, а також матеріали таксації та обліку лісу в Україні, які періодично здійснюють (останній з них проведено станом на 1 січня 2011 року).

На засадах ефективності, самоокупності й прибутковості


Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, а також галузевий менеджмент з питань агроекологічного лісівництва мають усвідомлювати виробниче призначення земель лісогосподарського призначення. Їх використання як природного ресурсу та засобу виробництва має бути ефективним, самоокупним і прибутковим.

Найкращим прикладом для реформування лісового господарства в Україні має стати закон «Про ліс» сусідньої Польщі (від 21 вересня 1991 р.) зі змінами, зокрема глава 9 щодо фінансування лісового господарства в державних лісах: «Державні ліси покривають свої видатки із власних доходів і господарюють на засадах фінансової самостійності». Закон установлює порядок оподаткування лісових земель залежно від їх площі з розподілом її за класами бонітету і головними лісоутворювальними породами згідно з матеріалами лісовпорядкування.

Зрештою, органи влади і громадськість мають дійти висновку, що реформування лісового господарства — це їхнє природне право піклуватися про майбутнє свого регіону.

Необхідно відмовитися від ще одного з атрибутів радянської філософії — централізованого управління господарською діяльністю в галузі користування землями лісогосподарського призначення. Те саме стосується відмови від архаїчної системи поділу лісів на численні категорії так званої захищеності, започаткованої ще в колишньому СРСР разом з поділом лісів на групи, що було не властиво українському лісівництву.

Важливо й те, що в лісовому господарстві ще з 1959 року набула поширення практика нехтування лісівничими нормами й правилами за мовчазної згоди галузевих і місцевих органів влади, підміна рубок головного користування рубками іншого змісту, що зводилося до ухиляння від плати за вилучення деревини (так звана попенна плата) як виду рентної плати за використання землі. Нині відмовилися від здійснення таксації лісу в стані росту, що порушує всі наукові засади цього складного фінансового й лісотехнічного заходу й переводить на рейки плати за заготівлю лісових матеріалів замість плати за землю. Допитливі можуть звернутися до статистичних збірників і переконатися, що частка лісових матеріалів з назвою «дрова» у складі загального їх обсягу не піддається будь-якому обґрунтуванню чи поясненню.

Найбільш прикро те, що потребу суб’єктів бізнесу лісопромислової галузі вітчизняних виробників не враховано в будь-яких програмах розвитку лісового господарства, що завдає відчутних збитків не лише їхній діяльності. Залишаються без належного соціально-економічного розвитку регіони й населення багатолісних областей, з високою часткою у складі земельних ресурсів облікової категорії землекористування «землі лісові», зокрема «землі, вкриті лісовою рослинністю». Здається, випали з поля зору галузевих менеджерів і місцевих органів влади українського Полісся і Карпатського регіону принципи щодо використання землі й лісів, ухвалені на Міжнародній конференції в Ріо-де-Жанейро ще у 1992 році: «Наша мета — використовувати землю так, щоб отримувати від цього найбільшу користь», а також «Ліси необхідно використовувати так, щоб забезпечувати соціальні, економічні, екологічні, культурні й духовні потреби сучасного і майбутнього поколінь».

Отже, лісову політику мають формувати органи державної влади та органи місцевого самоврядування за участю галузевого менеджменту суб’єктів господарювання з лісівництва, а також менеджменту лісопромислової галузі. Те саме стосується реформування лісового господарства державного лісівництва як галузі рослинництва та землеробства, оскільки землекористування — не відомча монополія, а належить до пріоритетних завдань національного рівня.

І з тим треба рахуватися, тому що рано чи пізно треба буде нинішнім вождям галузі відповідати за заподіяння непоправної шкоди лісовим екосистемам і загалом навколишньому природному середовищу.

Вважаю, що лісову політику України і реформування лісової галузі мають проводити висококваліфіковані фахівці з європейським мисленням, патріоти лісової галузі, а не бездарні випадкові керманичі під патронатом люстрованих христопродавців, старих збитих пілотів колишньої злочинної влади Януковича. А органи державної влади, народні депутати України та небайдужа екологічна громадськість мають дати належну оцінку таким безвідповідальним діям, які відбуваються в лісовій галузі.


Орест ФУРДИЧКО, 
академік НААН, доктор економічних наук, доктор сільськогосподарських наук, професор, директор Інституту агроекології і природокористування Національної академії аграрних наук, для «Урядового кур’єра»


https://ukurier.gov.ua/uk/articles/reforma-lisovoyi-galuzi-sprava-vsenarodna/
Урядовий кур'єр, 28 лютого 2017 року, вівторок, № 38 (5807), стор. 7

Лесные пожары: новый сезон

В Качугском районе обнаружено 12 очагов тления торфяников

Министр лесного комплекса Иркутской области Сергей Шеверда заявил об обнаружении в Качугском районе 12 очагов тления торфяников, большая часть которых находится в труднодоступной местности. На место выехала рабочая группа сотрудников ведомства и МЧС для более точной оценки требуемых сил и средств.



Фото: http://igorpodgorny.livejournal.com

«Для обнаружения торфяных пожаров в глубине леса решено использовать беспилотный летательный аппарат, — рассказал Сергей Шеверда. — После того, как рабочая группа оценит необходимое для тушения количество сил и средств, на пожары будет направлена землеройная техника, которая займется опашкой горящих торфяников. Это будет сделано в ближайшие две недели».

По словам Сергея Шеверды, после проведения аукциона на авиамониторинг в обнаружении торфяных пожаров в Качугском районе будет задействована легкомоторная авиация.

Жители Днепропетровщины заявляют о незаконной вырубке леса в Днепровском районе



Представитель громады Сергей Беловол заявил, что в Днепровском районе идет незаконная вырубка леса.

Об этом стало известно на пресс-конференции в ИА «МОСТ-ДНЕПР»

«Когда-то рыбхоз «Самарский» давал работу 500 местным жителям. Сейчас он полностью разрушен, металл вырезан. Рыбхоз давно приватизирован. В августе прошлого года там начали вырезать лес. 20 га лесополосы уже вырезано. С помощью водной милиции мы поймали «на горячем» злоумышленников. Все было зафиксировано на видео. Но лес продолжают вырезать. Обращались мы в прокуратуру, но никаких объяснений не получили. Местное население уже боится рядом ходить. Еще месяц-два, и леса там не будет вообще», - сказал он.

Лейтенант патрульной полиции Днепра Николай Терещук заявил, что по факту вырубки леса на территории бывшег Самарского рыбхозы открыты 4 уголовных производства. «Все злоумышленники были установлены, но так и не наказаны. Там было перекопано русло руки, из-за чего местным селам грозит подтопление. Мы уведомили о происходящем ОГА, территориальные органы власти и т.д.», - сказал он.

На Прикарпатті прокуратура не допустила вилучення понад 600 га лісів із національного природного парку «Гуцульщина»

Івано-Франківським окружним адміністративним судом задоволено позов прокуратури Івано-Франківської області про визнання незаконним і скасування рішення Пістинської сільської ради «Про затвердження генерального плану».

Йдеться про скасування рішення, яким орган місцевого самоврядування, всупереч вимогам законодавства, включив понад 600 га землі природо-заповідного фонду в межі сільської ради.

Таким чином, завдяки втручанню прокуратури не допущено незаконне вилучення у національного природного парку «Гуцульщина» зазначеної території лісу та включення її у межі населеного пункту.

Прес-служба прокуратури Івано-Франківської області

В сети показали, где и как пилят херсонский лес

В сети показали, где и как пилят херсонский лес

Херсонский банкир Тарас Бурда в facebook разместил фото и видео, где указал место варварской рубки херсонских лесов.

"НЕМЕДЛЕННО СОХРАНИТЕ ЭТО ВИДЕО!!!
Покажете детям и внукам Цюрупинский лес.
Обвесили знаками целый лесхоз и пилят, пилят, пилят... 1 км за Чумацьку криницю.
#спилили #лес #песок остался

Видео сегодняшнее", - сообщил Бурда.

В сети показали, где и как пилят херсонский лес
Напомним, в Херсонской области действует принятый областным советом мораторий на любые рубки лесных насаждений.Областные лесхозы судятся с облсоветом по поводу моратория.
http://khersonline.net/novosti/ecology/78609-v-seti-pokazali-gle-pilyat-hersonskiy-les.html

Прокуратура взялась за недобросовестных лесников

Первомайская местная прокуратура направила в хозяйственный суд области иск о взыскании с одного из государственных предприятий Харьковщины ущерба, причиненного незаконной вырубкой леса.



Как рассказал руководитель местной прокуратуры Владимир Говоруха, установлено, что должностные лица лесхоза не обеспечили надлежащей охраны и сохранения лесных ресурсов, которые находятся в его постоянном пользовании. Это привело к незаконной самовольной вырубке 163 деревьев на территории леса в Первомайском районе.

Сумма ущерба составляет более 900 тысяч гривен.

Кроме того, по выявленному факту начато расследование по ст.246 УК Украины (незаконная порубка леса),- информируют в пресс-службе прокуратуры Харьковской области.

Валерій Мурга відзвітувався про рік роботи лісових господарств Закарпаття



На базі трьох лісгоспів Тячівщини - Тячівського, Мокрянського та Брустурянського відбулася виїзна колегія Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства під головуванням начальника ЗОУЛМГ Валерія Мурги з директорами держлісгоспів, головними спеціалістами та представниками крайових ЗМІ, присвячена попереднім підсумкам роботи Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства та держлісгоспів у 2016 році.

Перший день колегії був більш практичним та показовим - учасники поставили перед собою завдання ознайомитися з роботою лісових господарств Тячівського району. Зокрема презентували виробництво колотих дров, переробку та зберігання насіння лісових порід, лісових розсадників, туристично-рекреаційних пунктів, тощо.
У рамках візиту гостям також показали запроектовану дорогу лісогосподарського призначення та прадавній спосіб заготівлі деревини - кінне трелювання. Другий день колегії передбачав засідання й підбиття підсумків роботи лісгоспів Срібної Землі.

ЗАКАРПАТТЯ ПЕРШИМ ОТРИМАЛО СЕРТИФІКАТ FSC

Підбиваючи підсумки минулого року, Валерій Мурга відзначив значущість того, що лісові господарства Закарпатської області першими в Україні знову таки отримали Міжнародний сертифікат FSC: "Закарпатська область доказала на практиці добросовісність роботи лісівників. Проходження міжнародного аудиту з лісової сертифікації засвідчує, що лісове господарство ведеться згідно з європейськими стандартами".

ГІДНА ОПЛАТА ПРАЦІ ЛІСОВИХ ВАРТОВИХ й 332 МІЛЬЙОНИ ПОДАТІВ В КАЗНУ

"Варто звернути увагу й на виконання основних фінансово-господарських показників в загальному по управлінню, які виконано в запланованих обсягах - зросли обсяги реалізації продукції, продуктивність праці та рівень заробітної плати працівників. Всі підприємства завершили рік із прибутком:

Перш за все варто акцентувати на зростанні заробітної плати. У 2016-му році середня плата одного штатного працівника на підприємствах управління складає 6052 гривень. У порівнянні з аналогічним періодом 2015 року це на 1898 гривень, або 146% більше. Друге - понад 332 мільйони гривень податків та зборів сплатили до зведеного бюджету державні лісогосподарські підприємства Закарпаття за 2016-й рік. Третє – до відповідного періоду торік обсяг реалізації продукції збільшився на 145 мільйона гривень або 125%. При тому, що заготовлено і реалізовано деревини менше, ніж минулого року", - наголосив Валерій Мурга.

ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ ГОВОРЯТЬ САМІ ЗА СЕБЕ

"Напевно, економічні показники говорять самі за себе. 2016 рік, попри те що рік був одним із важких. Але саме головне і в державі й в лісовому господарстві - люди. І в першу чергу треба піклуватися про них. Майже всі підприємства переодягнули своїх людей у форму нового взірця, закуплено засоби індивідуального та колективного захисту, все що потрібно для безпечних умов праці та роботи в лісі. Витрати на охорону праці збільшилися майже на 300%. Але головний підсумок 2016 року - це те, що вдалося уникнути людських жертв серед працівників державної лісової охорони під час заготівлі деревини, посадки культур та гасінні лісових пожеж", - зазначив Валерій Мурга.

Серед іншого - для працівників лісового господарства ми почали будувати й відкривати пункти обігріву, лісові їдальні та гуртожитки, оновлювати контори лісництв і доставляти гарячу та холодну їжу в ліс.

ПРО ПЕРСПЕКТИВИ

У 2017 році планується посилити боротьбу з самовільними рубками. Хоча державна лісова охорона на варті 24 години на добу - проводяться рейди, закривається доступ до лісфонду шляхом встановлення шлагбаумів в лісі, а в разі перехоплення всі матеріали передаються на розслідування до правоохоронних органів. Для боротьби з розкрадачами лісових багатств планується нарощувати число лісових інспекторів і розширювати площу дистанційного моніторингу. Про це повідомимо згодом, але будуть сюрпризи.

"Один з основних принципів ведення лісового господарства - це забезпечення балансу вибуття і відновлення лісів. Виходячи з цього в 2017 році необхідно відновити всі площі, пройдені рубками в минулих роках. Роботи багато, адже є лісові масиви, які роками не заліснювалися. Наше завдання на нинішньому етапі - зберігати ліс і примножувати природні багатства для нащадків, зміцнювати міжнародні зв'язки у напрямку збереження лісів і при цьому оптимально використовувати ліси в суб'єктах для отримання максимального економічного і соціального ефекту", - каже Валерій Іванович.

Підсумовуючи річну колегію, начальник Закарпатського ОУЛМГ відмітив:

- Обмін думками вийшов дуже живим і цікавим, і збагатив всіх учасників. У Тячівському районі та й в Закарпатті зокрема історично лісу використовувалися в основному під заготівлю деревини. Але в останні кілька років намітилася тенденція щодо ширшого використання лісів. В першу чергу це стосується використання лісу в рекреаційно-туристичних цілях. Як бачимо, високосний рік був важким, але вдалим, а виїзна нарада дала імпульс для ознайомлення роботи лісгоспів, де кожен учасник зміг побачити процес ведення того чи іншого проекту для подальшого втілення у своєму держлісгоспі в поточному, 2017-му році.

Прес-служба Закарпатського ОУЛМГ

Ущерб от лесных пожаров оценивается в 191 тыс. леев



Убытки от лесных пожаров в 2016 г. превысили в Молдове 191 тыс. леев.

Как сообщили в государственном агентстве Moldsilva, за год зарегистрировано 83 пожара с общей площадью распространения в 173 га. Наиболее значительный ущерб пожары нанесли лесным хозяйства Комрата (Гагаузия) — 40 тыс. леев и Яргары (Леова) -76 тыс. леев.

В 2014 г. в Молдове произошли 29 пожаров, в результате которых пострадали 338 га лесов. В 2015 г. зарегистрирован 21 пожар, затронувший 119 га угодий.

По мнению специалистов Moldsilva, более 90% лесных пожаров в Молдове возникают из-за человеческой халатности и неосторожности.

27.02.2017, 14:05

На Голопристанщине горел лес



В Голопристанском районе на территории Рыбальчинского лесничества произошел пожар, передает "ПИК".

На площади 4,8 га в квадратах 44 и 50 горел сухостой. Пожар совместно ликвидировали сотрудники лесхоза и специалисты ГСЧС.

Причина возгорания не установлена, однако, пожарные убедительно просят дачников и селян не выжигать траву возле своих подворий.


27 февраля 2017, 09:52

Законы марта изменят жизнь россиян

Жить рядом с лесом станет накладнее 
С 1 марта граждан, которые владеют территориями, прилегающих к лесу, обяжут следить за пожарной безопасностью лесного массива. Об этом говорится в Постановлении Правительства от 18.08.2016 N 807. После того, как полностью растает снег, им придется очищать участок от сухих веток, валежника и других горючих материалов на полосе шириной не менее 10 метров от леса. Или оградить лес от своей собственности противопожарным барьером шириной не менее 0,5 метра.

Забота о лесе станет обязанностью и органов государственной власти, местного самоуправления, учреждений, организаций и так далее. Им придется самим обеспечивать авиационную или космическую съемку, а также наземную фото- и видеофиксацию и прикладывать эти данные в отчет по использованию лесов (например, при заготовке дров). Об этом уже говорится в Федеральном законе от 23 июня 2016 г. N 218-ФЗ "О внесении изменений в Лесной кодекс Российской Федерации и отдельные законодательные акты Российской Федерации в части совершенствования регулирования лесных отношений".

Документ значительно увеличивает и штрафы за нарушение лесного законодательства. Должностным лицам придется раскошелиться от 5 тысяч до 10 тысяч рублей, а юридическим лицам - от 200 тысяч до 300 тысяч рублей.

Пожежну інспекцію ліквідують


Міністр МВС Арсен Аваков заявив про ліквідацію пожежної інспекції

Пожежна інспекція буде найближчим часом ліквідована, заявив міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков в інтерв'ю ТСН.

"Найближчим часом ми оголосимо про повне скорочення, знищення такого поняття, як пожежна інспекція", - сказав Аваков.

Міністр зазначив, що співробітники інспекції займаються переважно вимаганням грошей за успішне проходження перевірок протипожежної безпеки.

Использование беспилотника позволило «накрыть» «черных лесорубов»



Появление на балансе подразделений Росгвардии беспилотных летательных средств сразу же дало необходимые результаты, сообщает официальный сайт Федеральной службы войск национальной гвардии России.

В результате проведения совместной операции, тщательно спланированной и оперативно проведенной сотрудниками Росгвардии вместе с правоохранителями Ленинградской области, удалось обнаружить и задержать группу лиц, проводивших незаконную вырубку древесины на территории Пашхского лесничества тихвинского района.

Сотрудникам авиационного отряда ГУ Росгвардии по Санкт-Петербургу и Ленинградской области удалось с помощью беспилотника обнаружить автомобиль «Урал» со свежеспиленной древесиной, который злоумышленники попытались скрыть в лесу.

Используя имеющиеся координаты нахождения злоумышленников, полицейские, при силовой поддержке бойцов спецподразделения Росгвардии, заблокировали все возможные пути, по которым члены преступной группы могли скрыться, и задержали последних на месте совершения преступления.

Проведенная на месте проверка показала, что заготовка древесины велась незаконно. В настоящее время следственными органами проводится предварительное расследование деятельности группы «черных лесорубов», по результатам которой будет принято решение о целесообразности привлечения их к уголовной ответственности.


Автор: Покровская Ольга

В Иркутской области увеличат расходы на охрану лесов

Иркутск. Сибирские новости - Правительство Иркутской области планирует рассмотреть на очередной сессии Законодательного Собрания в марте увеличение расходов на охрану и защиту лесов на 74,3 млн руб. Об этом глава региона Сергей Левченко доложил полномочному представителю президента в Сибирском федеральном округе Сергею Меняйло во время видеоконференции по вопросам подготовки к пожароопасному сезону.

Как сообщает пресс-служба областного правительства, дополнительные средства планируется предусмотреть на содержание девяти действующих пожарно-химических станций третьего типа - 44,3 млн руб. На мониторинг и тушение лесных пожаров - 30 млн руб., что позволит увеличить на 400 летных часов авиапатрулирование. Также будет рассмотрено выделение 75 млн руб. для создания десятой пожарно-химической станции третьего типа.

Полпред акцентировал внимание глав сибирских регионов на качестве подготовки к пожароопасному сезону и необходимости проведения профилактической работы.

«Регионам необходимо качественно составить сводные планы тушения пожаров и планы маневрирования ресурсами. Подразделения наземных сил и средств должны быть полностью готовы к действиям. Необходимо, чтобы у всех был отработан порядок оповещения населения о возникновении чрезвычайной ситуации, созданы места и пути эвакуации граждан», - заявил С. Меняйло.

До начала видеоконференции глава региона провел встречу с руководителем ГУ МЧС России по Иркутской области Валентином Нелюбовым, на которой был обсужден вопрос организации командно-штабных учений.

«В середине марта мы планируем провести в Усольском районе комплексные командно-штабные учения. В них будут задействованы силы МЧС, министерства лесного комплекса, пожарной охраны, МВД, администраций ближайших муниципальных образований», - сообщил полпреду С. Левченко.

На мероприятия по охране, защите лесов и тушение лесных пожаров из федерального и областного бюджета в 2017 году выделено 343,3 млн руб. Губернатор региона отметил, что по ходу пожароопасного сезона эта сумма будет пополняться.

Совместно со службой Гостехнадзора Иркутской области уже проверено 900 единиц самоходной техники. В ближайшее время планируется проведение проверок предприятий лесопромышленного комплекса.

Проверку также проходят летчики-наблюдатели авиабазы. За счет набора сезонных десантников-пожарных численность сотрудников парашютной службы планируется увеличить до 50 человек, десантной службы до 213 человек.

Также губернатор сообщил, что торфяные пожары, действующие в Качугском районе, будут ликвидированы до начала пожароопасного сезона. Завершая селекторное совещание, С. Меняйло предложил представителям прокуратуры провести проверки о готовности арендаторов лесных участков к началу пожароопасного периода.

http://snews.ru/index.php?id=76943



Полпред СФО поручил подготовить планы по тушению пожаров до 20 марта


Сергей Меняйло провел совещание по подготовке к лесным пожарам

27 февраля, IrkutskMedia. Полномочный представитель президента РФ в Сибирском федеральном округе (СФО) Сергей Меняйло провел совещание по вопросам готовности регионов к пожароопасному сезону 2017 года. Полпред отметил, что официально пожароопасный сезон еще не начался, но уже сейчас нужно оценить проведенную подготовительную работу, проверить состояние сил и средств для оперативного реагирования на случай возникновения природных пожаров. Сергей Меняйло поручил подготовитб планы по пожаротушению в Сибирских регионах дор 20 марта. Об этом сообщает ИА IrkutskMedia со ссылкой на сайт полпреда.

В предыдущие годы ситуация с лесными пожарами в субъектах Федерации округа оценивалась как напряженная. В 2016 году на территории земель лесного фонда в округе было зарегистрировано более 4,7 тысячи лесных пожаров, огнем пройдено около 1,2 млн га. 98% от всей площади возгораний зафиксировано на территории четырех субъектов Федерации округа – Иркутской области, Красноярского, Забайкальского краев, Республики Бурятия.

До начала пожароопасного сезона полностью должны быть готовы подразделения наземных сил и средств на территории субъектов с учетом анализа горимости районов, обеспечена готовность технических средств и инвентаря, определены возможности их перебазирования, считает полпред. Важно выполнить запланированные объемы противопожарного обустройства лесов. Кроме того, дополнительную подготовительную работу необходимо провести с коммерческими структурами, которые ведут лесохозяйственную деятельность. Также особое внимание должно быть уделено организации оперативной ликвидации возгораний.
"При проведении профилактических и подготовительных мероприятий необходимо максимально проработать вопросы межведомственного взаимодействия между территориальными органами федеральных органов исполнительной власти, органами государственной власти, муниципалитетами, подразделениями МЧС", — отметил Сергей Меняйло.
Участники совещания также обсудили вопросы распространения в лесах регионов округа сибирского шелкопряда. В настоящее время очаги вредителя отмечены на территории Красноярского края, Иркутской, Кемеровской и Томской областей, выявлены отдельные случаи заражения в республиках Алтай, Бурятия и Хакасия. Последствия нашествия шелкопряда – это гибель лесов, а также риски возникновения пожаров, отметил Сергей Меняйло.