четвер, 2 березня 2017 р.

Хто поклав око на український ліс

Олександр Григорович, якого готують в крісло голови Держлісагентства, завжди прислухався до бажань своїх кураторів. Вже на наступному засіданні Кабміну може відбутися призначення нового керівника Державного агентства лісових ресурсів України…




Олександр Григорович, якого готують в крісло голови Держлісагентства, завжди прислухався до бажань своїх кураторів

Вже на наступному засіданні Кабміну може відбутися призначення нового керівника Державного агентства лісових ресурсів України (Держлісагентство). За даними ЗМІ, замість Христини Юшкевич відомство має очолити Олександр Григорович, нині є в. о. голови правління Державної продовольчо-зернової корпорації України (ДПЗКУ). Нібито кандидатура Григоровича вже схвалена міністром аграрної політики Тарасом Кутовим, в чиєму підпорядкуванні перебуває і ДПЗКУ, і Держлісагентство. Також відповідне «добро» на це призначення отримано і в Адміністрації Президента, і з боку впливового нардепа з БПП Ігоря Кононенко, якого називають куратором самого Кутового.

Ряд галузевих експертів поспішили охарактеризувати можливе кадрове рішення своєрідним проривом в реформі українського лісового господарства, відкриває нові можливості подолати тіньові схеми в цій сфері. Мовляв, Григорович є ефективним топ-менеджером, вже довели свою здатність вирішувати кризові ситуації державного масштабу. Наприклад, в заслугу чиновнику ставитися його нинішня робота в ДПЗКУ по оптимізації корпорації та покращенні її фінансових показників.

Втім, при найближчому розгляді і поточної діяльності найбільшої аграрної держкомпанії України, і попередніх етапів антикризового менеджменту у виконанні кандидата в крісло головного лісничого країни впливає безліч загрозливих фактів.

Слід почати з того, що за всі 23 роки трудової біографії Григоровича він, будучи випускником Української сільгоспакадемії за спеціальністю «механізація сільського господарства», який ні дня не працював у лісовій галузі.



Зате з приходом на президентську посаду Віктора Януковича він зумів зробити феноменальну кар’єру в структурах Мінагрополітики. Так, у 2010 році Григорович став радником аграрного міністра Миколи Присяжнюка (його в 2014-му українські правоохоронці оголосили в розшук, підозрюючи у корупційних діях у галузі на пару зі своїм старим другом і бізнес-партнером Юрієм Іванющенком). У 2011-му – вже в заступниках у глави Сельхозинспекции, яка володіє монопольним правом контролю якості продукції і видачі відповідних сертифікатів. А з 2012 року і до падіння режиму Януковича в лютому 2014-го Григорович працював директором департаменту інженерно-технічного забезпечення та сільськогосподарського машинобудування Мінагрополітики.

Після перемоги Майдану він також не розгубився і через якийсь час сплив у ДПЗКУ, яку спеціально створив під себе і «сім’ю» Януковича колишній шеф Григоровича Присяжнюк. Але тепер весь «гешефт» від діяльності держкорпорації, володіє самою потужною інфраструктурою на українському аграрному ринку, став вже йти новим кураторам.





Хоча з окремими з них Григорович добре знайомий якраз по присяжнюковскому періоду Мінапк. Мова йде про чинного нардепа від БПП Сергія Тригубенка (обертається в орбіті вищезазначеного Кононенко), який і був у 2011-му його начальником у Сельхозинспекции, про масштаби корупції в якої безліч ЗМІ складали справжні легенди.

Що ж стосується нібито успішної оптимізації ДПЗКУ та покращенні її фінансових показників під час керівництва корпорацією Григоровича, то далеко не всі згодні з даним твердженням. По-перше, за деякими оцінками, широко розрекламована восени 2016 року «найбільш успішна форвардна програма на ринку України» під забезпечення рекордних планів ДПЗКУ з експорту 5 млн. т. зерна дозволила прогарантувати сільгоспвиробникам менше 1% від потреби. А, по-друге, в рамках підготовки до приватизації корпорації Державна фіскальна служба оприлюднила дані про те, що ДПЗКУ сформувала 104,6 млн. грн. фіктивного ПДВ, який пред’явила до відшкодування.

І такі «ефективні підходи антикризового менеджменту», мабуть, незабаром будуть застосовуватися в роботі всього лісового господарства України. І це при тому, що режим державного регулювання даної галузі в частині мораторію на експорт лісу в ЄС є предметом переговорів з Єврокомісією. Також варто враховувати сам факт стрімкого погіршення лісових ресурсів країни, помітні навіть неозброєним оком звичайним обивателям під час їх відвідування тих же Карпат. А в перекладі на експертний мовою цифр це звучить так: найбільшу площу в лісових насадженнях займає молодняк (45,4%) і середньовікові насадження (37,7%), що, природно, призведе до різкого зменшення пропозиції деревного сировини вже в найближчому майбутньому.

За матеріаламт: Comments.ua

0 коммент.:

Дописати коментар