вівторок, 14 березня 2017 р.

Випалювання рослинності – добрі наміри чи вбивство?


Навмисне випалювання торішньої сухої трави звичайне явище. «Зразкові» хазяїни випалюють сінокоси, узбіччя доріг, заплави річок. Одні просто для втіхи, інші для «допомоги» - щоб рослини швидше виросли і ґрунт збагатився золою від згорання залишків. Що, до речі, є помилковим переконанням. По-перше, молоді трави від вогню швидше точно не виростуть, це явно суперечить здоровому глузду; по-друге, для ґрунту значно кориснішим є природне збагачення від перегною цих залишків.

А от негативних ефектів від спалювання значно більше:

  • Відбувається значне зниження родючості ґрунту через випалювання мінеральних речовин, які забезпечують його пористість, утримують вологу та доступні поживні елементи.
  • Під час випалювання торішньої трави гинуть міліони безхребетних тварин, які знайшли взимку захист під відмерлими частинами рослин та в землі. 
  • Згорає насіння рослин у верхніх шарах ґрунту. Залишаються лише найстійкіші види, в основному бур’яни.
  • Знищується коріння багаторічних трав.
  • Дрібні гризуни (миші, ховрахи), що знаходяться у норах зазнають задухи.
  • Весняне випалювання трави – основна причина зменшення чисельності птахів, що будують гнізда на землі. Часто живцем згорають цілі виводки пташенят, які ще не здійнялися на крило.
  • Гинуть корисні бактерії, гриби, мохи.
  • Процеси горіння рослинних залишків – одне із основних джерел викидів в атмосферу вуглекислого газу.
  • Медики попереджають про можливі захворювання дихальних шляхів, алергічні реакції викликані вдиханням диму від спалюваного листя та рослинності, і особливо – відходів.
  • Випалювання трави – головна причина весняних пожеж в лісах.



Від незнання людей заживо горять тварини, зникають з лиця землі цілі види, отруюються димом діти. Палії знищують цілі екосистеми

Слід нагадати, що випалювання трави злочин не тільки проти природи, але і проти закону. Відповідно до чинного законодавства, за самовільне випалювання рослинності або її залишків передбачена адміністративна відповідальність у вигляді накладення штрафу на громадян від 170 до 340 грн і на посадових осіб – від 850 до 1190 гривень. А за порушення, вчинені у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, штрафи зростають удвічі.

0 коммент.:

Дописати коментар