неділя, 12 березня 2017 р.

Буковинські лісівники нарешті зізналися, що рубка старих дубів у Кіцманському лісі “є законною і необхідною”

Публікуємо офіційне повідомлення Прес-служби Чернівецького обласного управління
лісового та мисливського господарства



ЛІС РУБАЮТЬ - ТРІСКИ ЛЕТЯТЬ - А не старих?

Інформаційний простір не тільки Буковини цими днями сколихнули виступи громадськості районного центру Кіцмань, стурбованої вирубкою старих дерев, у тому числі дубів, на краю лісового масиву, що межує із землями сільськогосподарського призначення.

Рубку освітлення дороги, яку проводить Кіцманське лісництво і в яку відведено кілька десятків дерев першого ряду від поля, громадські активісти без жодних на те об’єктивних підстав називають нищенням Кіцманського лісу та історичного надбання краю, зазіханням на «єдиний рекреаційно-оздоровчий острівець біля райцентру».

Чернівецьке обласне управління лісового та мисливського господарства заявляє наступне стосовно подій довкола рубки освітлення дороги, розпочатої 3 березня на території Кіцманського лісництва, що входить до складу державного підприємства «Чернівецький лісгоп».

Другого лютого 2017 року до керівництва ДП «Чернівецьке лісове господарство» надійшов офіційний лист від директора ТОВ «Агрофірма Оршівська» В. Біблюка: «Прошу провести вирубку дерев, які межують з полями, обробіток яких проводить наше агропідприємство на території Кіцманського району».

Як з’ясувалося, землі державного лісового фонду та переважно приватні угіддя сільськогосподарського призначення відмежовує ґрунтова дорога загального користування. Проїзд нею був унеможливлений через стан лісових насаджень. В результаті легкові та вантажні авто їхали просто полями, що завдавало власникам та користувачам сільгоспугідь суттєвих матеріальних збитків.

«Агрофірма Оршівська» вимагала від суміжного землекористувача – державного підприємства «Чернівецький лісгосп» – виконати норми Земельного Кодексу України про добросусідство в користуванні суміжними земельними ділянками і усунути причини, які призводять до псування приватних селянських паїв та вилучення сільськогосподарських земель з обробітку.

Наступного дня, 3 лютого, фахівці відділу лісового господарства Чернівецького лісгоспу провели комісійне обстеження зазначеної лісової ділянки, постійне користування якою закріплено за Кіцманським лісництвом. Акт обстеження засвідчив факти захаращення дороги сухим гіллям, поваленими деревами, а також небезпеку обвалення старих дерев на дорогу і прилеглу до неї частину поля. Це могло в будь-який момент спричинити аварійну ситуацію із загрозою здоров’ю і життю людей. Дорогу (навіть якщо її і нема офіційно на земельній кадастровій карті) слід було розчистити також для того, щоб в разі виникнення надзвичайної ситуації до ділянки з переважним сухостоєм могла проїхати пожежна чи інша спецтехніка.

Спеціалісти лісового господарства ухвалили єдино правильне в цій ситуації рішення: зважаючи на вимогу суміжного землекористувача та на небезпечний стан лісових насаджень відвести перший ряд дерев від дороги в рубку освітлення.

15 лютого 2017 року постійним лісокористувачем був виписаний лісорубний квиток на видалення з лісового масиву окремих дерев обіч зазначеної дороги.

Проте цілковито законні дії лісівників, зумовлені об’єктивною необхідністю та вимогами чинного законодавства, викликали чергову хвилю необґрунтованих протестів окремих представників громадськості Кіцманського району.

- Ми відкриті для громадськості і готові аргументувати кожний крок у своїй виробничій діяльності, – зазначає директор державного підприємства «Чернівецький лісгосп» Олександр Тимофєєв. – Зі свого боку закликаємо громадських активістів не вдаватися до популізму та перекручування фактів. З розумінням ставимося до прагнення громадськості надати Кіцманському лісу статусу заказника місцевого значення. Розуміємо також давні прагнення окремих місцевих діячів забрати державні ліси у комунальну власність. Проте такі питання слід вирішувати цивілізованим шляхом в рамках чинного законодавства.

Лісничий Кіцманського лісництва Розалія Нагірняк наголошує, що усі без винятку дрова паливні, отримані в результаті рубки в кварталах 16 та 18 при освітленні дороги загального користування, спрямовані населенню та на потреби бюджетних закладів м. Кіцмань – школам, лікарням, дитячим садочкам. Ділова деревина реалізується виключно через аукціони деревопереробним підприємствам області.

*****

Чому сполошилися лісівники? Передісторія скандалу:
Кіцманський ліс рубають: на місці столітніх дубів і буків — пеньки і хмиз (ФОТОФАКТ)

Незважаючи на неодноразові заклики і звернення громадськості, дерева в Кіцманському лісі продовжують вирубувати. Одна з ділянок вирубки — це край лісу, де височіли столітні дуби і буки. На пеньках і стовбурах звалених дерев на перший погляд непомітно трухлявості, всихання. Натомість сухостійні дрібні дерева на кілька метрів углиб лісу ніхто не рубає, пише "Вільне життя".

На проблему звернули увагу депутат Кіцманської районної ради Орест Македон і депутат міськради Ігор Литвинюк. Після огляду ділянки лісу вони ініціюють засідання депутатської комісії та звернення до вищих органів влади щоб захистити і зберегти ліс біля Кіцманя і Суховерхова.

Це вже не вперше громадськість закликає не рубати Кіцманський ліс, який є рекреаційним і оздоровчим. Минулого року активісти також звертали увагу на вирубку поблизу райцентру, а на засіданні постійної комісії районної ради з питань агропромислового комплексу району, екології та природних ресурсів, зважаючи на те, що основні відрахування від лісового фонду ДП «Чернівецький лісгосп», до якого належать Кіцманське і Ревнянське лісництва, ідуть у Глибоцький район, де зареєстроване підприємство, депутати пропонували знайти можливість його перереєстрації, щоб податки надходили в районний бюджет. Також рекомендували призупинити будь-яку вирубку в Кіцманському лісництві і передати ліс з державної у комунальну власність. Проте, як бачимо, за рік ситуація практично не змінилась – в Кіцманському лісі вирубують дерева без відома громади.



У листопаді минулого року газета "Вільне життя" публікувала звернення від громадськості Кіцманя і району з обґрунтованим проханням надати лісу статус заказника місцевого значення. Але поки вирішення цієї проблеми застопорилося в кабінетах чиновників, столітні дуби і буки падають від бензопил лісівників.

Публікуємо ще раз звернення ініціативної групи щодо збереження Кіцманського лісу.

"Звернення до депутатів районної, Кіцманської міської і Суховерхівської сільської рад

Шановні депутати Кіцманського району, міста Кіцманя та села Суховерхів!

До вас звертаються небайдужі до природи люди — ініціативна група жителів цих населених пунктів. Для збереження природної території Кіцмансько-Суховерхівського лісу від неконтрольованого втручання людей в екосистему цього зеленого острівця серед безмежного простору безлісся запрутської зони Кіцманщини (крім невеликих лісів біля сіл Хлівище і Кліводин) та підтримки екологічного балансу, ми просимо вас надати цьому лісу статус заказника місцевого значення.

На нашу думку, для цього є всі підстави, та і самі громадяни в значній більшості будуть не проти. Ліс площею 815 га належить до земель Держлісфонду, але розміщений на земельних угіддях місцевих рад Кіцманя і Суховерхова. Депутати мають повне право на позитивне вирішення цього давно наболілого питання. Адже згідно з Лісовим кодексом України: «громадяни мають право брати участь у розгляді радами народних депутатів питань, пов’язаних з використанням лісового фонду, здійсненні заходів щодо охорони, захисту, відтворення та використання лісів…».



Ми просимо депутатів Кіцманської районної ради звернутися до Чернівецької обласної ради, оскільки вирішення цього питання входить у компетенцію обласної ради, яка має право змінити наш ліс в статус заказника місцевого значення. Питання надання цього права нашому лісу, як ніколи, є актуальним. Всі ми бачимо, як забруднюється навколишнє середовище і як важко вирішується проблема з побутовими відходами. Заказник — це не заповідник, де заборонено будь-яку господарську діяльність і перебування людини. В заказнику будуть передбачені заходи щодо збереження окремих видів рослин, тварин та історичних пам’яток. А також дозволено проводити тільки санітарні рубки, а не суцільні, як робиться зараз. Мешканці навколишніх сіл будуть і далі купатися в чотирьох ставках, ловити рибу, збирати ягоди і гриби, заготовляти дрова з дозволу Кіцманського лісництва.

А головне — з прийняттям статусу заказника закриються всі легальні та нелегальні дороги рампами, чим перекриється масове завезення сміття в цей прекрасний ліс. Як зовсім недавно стало відомо, наш ліс, без згоди громад, кілька років тому перевели із першої групи в другу за екологічними і господарськими значеннями, чим узаконили суцільні рубки вікопомних дубів і буків. Ми просимо повернути лісу попередній статус. А це дасть змогу, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2007 р. «Про порядок поділу лісів на категорії», віднести Кіцмансько-Суховерхівський ліс до найвищої категорії.



Це — ліси природоохоронного, наукового та історично-культурного призначення. Всі ці заходи про надання нашому лісу вищої категорії і першої групи відкриють шлях до заказника. А показати тут є що. Рослинний покрив представлений грабово-дубовим лісом віком до 120 років. У домішку — ясен, клен, бук, липа, модрина. У підліску є ліщина, бузина, калина. Також ми хочемо представити вагомі історичні та ландшафтні докази перетворення Кіцмансько-Суховерхівського лісу в заказник місцевого значення.

Так, у лісі є ділянки історичного культурного шару, де відмічено археологами Чернівецького національного університету залишки стародавніх поселень трипільців, починаючи з IV тис. до н.е. Ці розкопки проводили науковці на початку 70-х років 20 століття. Зокрема в урочищі «Долинки» і на куті «Котлін» є артефакти перебування тут трипільців. В гущавині лісу, на його західній стороні, знаходиться ще одна історична цінність. Це «Гребля опришків» або місцева назва «Чортова гребелька». Споруджена вона, за розповідями старожилів, опришками Мирона Дитинки в 1640-х роках. Дитинка був родом із Кіцманя і боровся проти місцевих панів. Гребля насипана руками месників і зараз добре збереглась. І сьогодні вона вражає очі своїми розмірами: довжина — 38 м, висота — 4,5 м і ширина при основі — 8 м. Тут археологами були знайдені монети польського короля Яна Каземіра, датовані 1649 роком. На куті «Котлін» в Суховерхівській частині лісу росте історичний дуб черешчатий, висотою до 20 метрів, посаджений в 1592 році.

Сюди часто приходять люди фотографуватися. Цей об’єкт може увійти в туристичну мапу цікавих пам’яток Кіцманщини. Така точна дата посадки знайдена місцевим краєзнавцем при допомозі викладачів Сторожинецького лісничого технікуму, завдяки замірам окружності дуба на висоті одного метра. Також в центрі лісу на поляні є кам’яний колодязь часів австрійської імперії, де мешкали місцеві лісівники протягом 1880-1970 років у своїх будівлях. На крайній північно-західній околиці лісу знаходяться місця масових поховань загиблих у Першій світовій війні, коли особливо запеклі бої проходили на початку серпня 1917 року.

Крім цих об’єктів, які претендують на статус історичних пам’яток місцевого значення і утворення тут заказника, є іще рослини і тварини, які також потребують захисту. Це, насамперед, трав’яниста рослина висотою до 20 см — шафран Гейфеля, народна назва «бриндушка». Вона перша з’являється навесні з-під снігу і протягом 25 днів милує цвітом очі, має високу декоративність. Шафран Гейфеля занесено до Червоної книги України. В лісі бере початок потічок, який тече з заходу на схід через увесь Кіцмань. Тут чиста вода, тому в останні роки тут з’явилися раки. Правда, їх чисельність у лісових ставках і річці незначна. Цих широкопалих раків також занесено до Червоної книги України. Вони теж потребують охорони.

Врятуймо ліс сьогодні, адже завтра буде пізно. На нашу думку, ми достатньо аргументували необхідність надання статусу заказника місцевого значення Кіцмансько-Суховерхівському лісу.

Ю.В.ОСТАФІЙЧУК, краєзнавець с.Суховерхів.
О.В.РУСНАК, викладач історії, відмінник освіти України.
Є.В.ОЛЕКСЮК, заслужений лікар України.
Г.Г.САВЧУК, кандидат біологічних наук, доцент кафедри молекулярної генетики та біотехнології ЧНУ.
М.С.КРУШНІЦЬКИЙ, директор Суховерхівського ЗНЗ І-ІІ ст., кандидат педагогічних наук.
Г.Б.КРУШНІЦЬКА, доцент кафедри, кандидат екологічних наук.
Д.І.ГНАТЮК, заслужений лісівник України з 2002 року.
О.О.МАКИДОН, депутат районної ради.
М.К.ПОДІЛЬЧУК, відмінник освіти України, голова районної організації профспілки працівників освіти і науки. В.С.ГРАБОВСЬКИЙ, колишній інженер-лісівник Кіцманського району.
Ю.М.ВОДЯНЧУК, завідувач Кіцманського міжрайонного відділу лабораторних досліджень.
В.М.КОЖУХАР, начальник ОКУ «Чернівецький госпіталь ВВ», депутат Кіцманської районної ради, голова фракції БПП «Солідарність», кавалер ордена «За заслуги ІІІ ст.».
Ю.М.ФІЛІПЧУК, директор Кіцманського технікуму ПДАТУ.
Б.М.БУЛЕГА, директор Кіцманського ЗНЗ І-ІІІ ст., заслужений працівник освіти України.
В.І.ГЕШКО, директор Кіцманської районної гімназії.
Д.В.СУХАРИК, депутат Кіцманської міської ради".

Біля дороги до лісу— купи сміття.

Фото сайту газети "Вільне життя" (м.Кіцмань)


0 коммент.:

Дописати коментар