понеділок, 3 квітня 2017 р.

Про затвердження Стратегії реформування системи державного нагляду (контролю) - проект

Проект  (неофіційний текст)


КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

РОЗПОРЯДЖЕННЯ

від ___ ____________ 2017 р.  N ____

Київ

Про затвердження Стратегії реформування системи державного нагляду (контролю)

1. Затвердити стратегію реформування системи державного нагляду (контролю), що додається.

2. Міністерству економічного розвитку і торгівлі України спільно з Державною регуляторною службою України розробити та подати у двомісячний строк Кабінету Міністрів України проект Програми реформування системи державного нагляду (контролю).

Прем'єр-міністр України                                                В. ГРОЙСМАН




ЗАТВЕРДЖЕНО
розпорядженням Кабінету Міністрів України
від ___ ____________ 2017 р. N ____




СТРАТЕГІЯ
реформування системи державного нагляду (контролю)
Загальні положення

Реформу системи державного нагляду (контролю) розпочато Кабінетом Міністрів України шляхом прийняття постанови від 10.09.2014 N 442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади", якою зменшено кількість органів державного нагляду (контролю).

З 2014 року запроваджено норму, що виключно за рішенням суду можуть бути призупинені виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання (Закон України від 22.07.2014 N 1600-VII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обмеження втручання у діяльність суб'єктів господарювання").

Запроваджено комплексне проведення планових заходів державного нагляду (контролю) органів державного нагляду (контролю) у разі, якщо суб'єкт господарювання на відповідний плановий період включений до планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) одночасно кількох органів державного нагляду (контролю).

З 01.01.2017 набрали чинності зміни до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" щодо лібералізації державного нагляду (контролю), якими зменшено періодичність та тривалість заходів державного нагляду (контролю), розширено права суб'єктів господарювання, започатковано переорієнтацію державного нагляду (контролю) на запобігання порушенням законодавства у сфері господарської діяльності.

Програмою діяльності Кабінету Міністрів України, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.2016 N 294 та схваленою Постановою Верховної Ради України від 14.04.2016 N 1099-VIII, передбачено подальше реформування контрольно-наглядових органів.
Проблема, яка потребує розв'язання

Основні проблеми у сфері державного нагляду (контролю):

- неупорядкований обсяг контрольно-наглядових функцій органів державного нагляду (контролю) щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) певних видів господарської діяльності, який призводить до дублювання повноважень таких органів та подвійного навантаження на суб'єктів господарювання;

- спрямованість діяльності органів державного нагляду (контролю) на виявлення та застосування санкцій, а не на попередження правопорушень;

- неузгодженість норм законодавчих актів щодо державного контролю у сфері господарської діяльності;

- відсутність системи оцінки ефективності державного контролю.
Мета та строки реалізації Стратегії

Метою реалізації Стратегії є розроблення засад удосконалення системи державного нагляду (контролю), яка збалансовано захищатиме інтереси громадян, бізнесу та держави, сприятиме створенню сприятливого середовища для ведення бізнесу, розвитку малого і середнього підприємництва, залучення інвестицій.

Строк реалізації Стратегії - 2 роки.
Основні напрями досягнення мети Стратегії

Напрямами досягнення мети Стратегії є:

затвердження Кабінетом Міністрів України Програми реформування системи державного нагляду (контролю), передбаченої Законом України "Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", з визначенням строків виконання заходів та відповідальних за їх виконання центральних органів виконавчої влади;

удосконалення нормативно-правової бази у сфері державного нагляду (контролю);

підвищення професійної компетентності посадових осіб, уповноважених на здійснення державного нагляду (контролю).
Шляхи і способи розв'язання проблеми

1. Запровадження ризик-орієнтованого підходу до здійснення заходів державного нагляду (контролю) в усіх сферах.

На сьогодні у 14 сферах державного нагляду (контролю) не запроваджено ризик-орієнтовний підхід до здійснення державного нагляду (контролю) - відсутні критерії оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності та не визначено періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю):

сфера реклами;

сфера біологічної і генетичної безпеки щодо сільськогосподарських рослин під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованих організмів;

введення родовищ у дослідно-промислову або промислову розробку родовищ нафти і газу;

реалізація проектів дослідно-промислової або промислової розробки родовищ нафти і газу;

сфера контролю технічного стану автотранспортних засобів;

сфера діяльності у видавничій сфері;

сфера виробництва, переробки, маркування, перевезення, зберігання, реалізації та обігу органічної продукції (сировини);

сфера використання державного та комунального майна;

сфера діяльності суб'єктів господарювання на ринку цінних паперів;

сфера діяльності суб'єктів господарювання на ринку фінансових послуг;

державний контроль та нагляд за дотриманням законодавства у сфері радіочастотного ресурсу України;

державний нагляд (контроль) у сфері кінематографії;

сфера провадження господарської діяльності з імпорту лікарських засобів;

державний нагляд за дотриманням вимог безпеки космічної діяльності.

Необхідно запровадити ризик-орієнтовний підхід до здійснення державного нагляду (контролю) у зазначених сферах, розробити та затвердити критерії оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності та визначити періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю).

У всіх інших сферах проводитиметься перегляд критеріїв оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності та періодичності проведення планових заходів державного нагляду (контролю) на виконання вимог Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

2. Розробка системи оцінки ефективності державного контролю.

На сьогодні відсутня єдина система оцінки ефективності державного нагляду (контролю).

Разом з тим, за даними Державної фіскальної служби за результатами контрольної діяльності протягом 2016 року судових рішень, прийнятих на користь платників податків, майже в 2 рази більше, ніж судових рішень, прийнятих на користь органів ДФС. Якщо брати за основу результат розгляду судами питань щодо контрольної діяльності контролюючого органу, можна зробити висновок про незадовільну оцінку його контрольної діяльності. У той же час за результатами контрольної діяльності ДФС сума надходжень до бюджету за 2016 рік склала понад 3,4 млрд. гривень.

У зв'язку з цим необхідно розробити єдину систему оцінки ефективності державного нагляду (контролю) з використанням встановлених органами державного нагляду (контролю) нормативів оцінювання діяльності посадових осіб, які беруть участь у заходах державного нагляду (контролю), та проведення оцінювання діяльності таких осіб за встановленою методикою, що дозволить своєчасно проводити аналіз діяльності органі державного нагляду (контролю) та вживати заходи щодо їх оптимізації.

3. Запровадження орієнтованості державного нагляду (контролю) на запобігання порушенням законодавства у сфері господарської діяльності, підвищення профілактичної ролі державного нагляду (контролю).

Законом України від 03.11.2016 N 1726-VIII "Про внесення змін до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" щодо лібералізації системи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" встановлено норму, відповідно до якої у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису, розпорядження, рішення, іншого розпорядчого документа про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю), фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до суб'єкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються.

Разом з тим, зазначена норма не є обов'язковою для органів державного нагляду (контролю), що здійснюють державний нагляд (контроль) у порядку, встановленомуЗаконом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Необхідне подальше унормування орієнтованості державного нагляду (контролю) на запобігання правопорушенням у сфері господарської діяльності в частині:

приведення галузевих законів у відповідність до вимог Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності";

розповсюдження на державний нагляд (контроль) всіх видів господарської діяльності положення щодо не застосування фінансових та адміністративних санкцій, заходів реагування до суб'єкта господарювання у разі виконання ним в повному обсязі та у встановлений строк припису, розпорядження, рішення, іншого розпорядчого документа про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю);

організації надання органами державного нагляду (контролю) консультаційної підтримки суб'єктів господарювання з питань здійснення державного нагляду (контролю);

запровадження проведення за письмовим зверненням суб'єкта господарювання аналізу (аудиту) стану дотримання даним суб'єктом господарювання вимог законодавства у відповідній сфері та надання йому рекомендацій щодо профілактики порушень законодавства у відповідній сфері без застосування санкцій.

4. Упорядкування та регламентування контрольних функцій.

На сьогодні у деяких сферах державного нагляду (контролю) існує дублювання повноважень органів державного нагляду (контролю), що створює подвійний, проте не завжди ефективний контроль з боку органів державного нагляду (контролю).

Так, у сфері добування бурштину державний нагляд (контроль) здійснюють Держекоінспекція, Держлісагентство, та Держгеонадра.

Державний контроль за використанням та відтворенням водних живих ресурсів здійснюють одночасно Держекоінспекція та Держрибагентство.

Державний контроль за використанням, відтворенням лісу, веденням мисливського господарства і полюванням - Держекоінспекція та Держлісагентство.

Необхідно провести перегляд всіх контрольних повноважень органів державного нагляду (контролю) з метою упорядкування, скорочення та усунення дублювання таких повноважень.

5. Скорочення кількості органів державного нагляду (контролю) і чисельності їх працівників.

За результатами реалізації постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 N 442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" зменшено кількість органів державного нагляду (контролю).

Разом з тим державний нагляд (контроль) у природоохоронній сфері наразі здійснюють 5 органів виконавчої влади - Держекоінспекція, Держгеонадра, Держлісагентство, Держрибагентство, Держпродспоживслужба.

Створення єдиного органу державного нагляду (контролю) в сфері охорони довкілля та передача йому всіх функцій контролю у цій сфері дозволить скоротити кількість органів державного нагляду (контролю) і чисельність їх працівників.
Очікувані результати

Результатом реалізації Стратегії є удосконалення системи державного нагляду (контролю), яка збалансовано захищатиме інтереси громадян, бізнесу та держави та допоможе створенню сприятливого середовища для ведення бізнесу, розвитку малого і середнього підприємництва, залучення інвестицій.



* * *

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту розпорядження Кабінету Міністрів України "Про затвердження Стратегії реформування системи державного нагляду (контролю)"


1. Обґрунтування необхідності прийняття акта

03.11.2016 Верховною Радою України прийнято Закон України "Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Проект розпорядження розроблено на виконання вимог частини четвертої статті 7 Закону України "Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та Плану організації підготовки проектів актів, необхідних для забезпечення реалізації Закону України від 3 листопада 2016 р. N 1728-VIII "Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", схваленого на засіданні Кабінету Міністрів України 11.01.2017 (протокол N 1).

2. Мета і шляхи її досягнення

Затвердження Кабінетом Міністрів України Стратегії реформування системи державного нагляду (контролю.

3. Правові аспекти

У цій сфері правового регулювання діють:

Закон України від 05.04.2007 N 877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності";

Закон України від 03.11.2016 N 1728-VIII "Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

4. Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація проекту розпорядження не потребує додаткових витрат з державного бюджету.
5. Позиція заінтересованих органів

Проект розпорядження потребує погодження з Мінфіном, ДРС та Мін'юстом.

6. Регіональний аспект

Проект розпорядження не стосується питання розвитку адміністративно-територіальних одиниць.

6-1. Запобігання дискримінації

Проект постанови не має ознак дискримінації. Громадська антидискримінаційна експертиза не проводилася.

7. Запобігання корупції

Проект розпорядження не містить правил і процедур, що можуть становити ризики вчинення корупційних правопорушень.

8. Громадське обговорення

З метою забезпечення проведення громадського обговорення проект акта розміщено на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку (www.me.gov.ua).

9. Позиція соціальних партнерів

Проект розпорядження не стосується соціально-трудової сфери.

10. Оцінка регуляторного впливу

Проект розпорядження не є регуляторним актом.
10-1. Вплив реалізації акта на ринок праці

Реалізація акта не вплине на ринок праці.

11. Прогноз результатів

Прийняття проекту розпорядження дозволить забезпечити виконання вимог частини четвертої статті 7 Закону України "Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Перший віце-прем'єр-міністр України - Міністр економічного
розвитку і торгівлі України

С. Кубів
___ ____________ 2017 р. 

0 коммент.:

Дописати коментар