четвер, 11 травня 2017 р.

Або значні санітарні рубки – або велетенські лісові кладовища



Поширення у місцевих борах верхівкового короїда можна порівняти з епідемією

Сергій НАУМУК

На волині сосни «підуть» за зубрами


Наша газета вже розповідала про шкоду, якої завдає соснякам цей вельми активний останнім часом шкідник. Він вражає переважно дерева віком понад 40 років, які не мають достатньо сил боротися, бо через посушливі роки продукують замало смоли. У молодих сосон є потенціал смолопродуктивності, тож вони можуть захиститися. Шкідники спочатку вражали штучні ліси, але вже перейшли і до природних. Тому площа, уражена верхівковим короїдом, дедалі більшає.

« Що робити, якщо верхівковий короїд за півтора місяця «з’їдає» дерево, а оформлення документів для рубки на таких територіях займає зо три місяці?»

Про все це йшлося під час семінару щодо всихання соснових насаджень внаслідок дії нового патогенного комплексу. Окрім фахівців, на нього запросили й депутатів обласної ради, аби ті могли на власні очі побачити масштаби небезпеки. Хоча лісівники кликали всіх (про це свідчили й кілька замовлених бусів), зголосилися поїхати лише вісім волинських обранців: Олег Кух, Володимир Дейна, Юрій Ройко, Людмила Кирда, Анатолій Бусько, Олексій Панасюк, Роман Микитюк та Володимир Яренчук.

— Володіємо певними знаннями, бо почали системно відслідковувати проблему з травня 2015 року. Зафіксували зовсім нове явище — гілкопад. До 80 відсотків верхівкового короїда зимувало на гілках. Минулого року обстежили 10 лісгоспів. Нині там є контрольна мережа, ведемо спостереження. Ухвалили рішення взяти на облік усі осередки всихання і нанести їх на карту, щоб знати, де найперше потрібно докласти зусиль, — розповів старший науковий співробітник Поліського філіалу Українського науково–дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького, кандидат сільськогосподарських наук Василь Бородавка. — Ми намагаємося знайти ключову ланку, за яку треба взятися, щоб придушити гостре розмноження шкідників і всихання сосняків. Верхівковий короїд завжди був, але на рівні природного фону. Тепер через потепління період його розмноження розтягнувся з квітня до листопада.

Науковець наголошує, що комплекс хвороб та шкідників швидко вбиває сосни. Крім того, шкідники переносять грибки, які також вражають деревину, через це вона набуває синюшного кольору. Закупорені потоки не пропускають вологи – і сосна жовтіє та всихає, починаючи з верхівки, хоча нижня частина стовбура й пеньок — свіжі. На одному дереві може жити 5—15 тисяч жуків.

— На жаль, за останній рік сталося чимало змін не на краще. Минулоріч було 1,3 тисячі гектарів масових суцільних всихань, тепер — уже 6,1 тисячі. Нині можливе тільки одне лікування — вирубка. Проте згідно із законом лісівники не мають права проводити суцільні санітарні рубки у період тиші з 1 квітня до 15 червня, — каже начальник Волинського обласного управління лісового і мисливського господарства Олександр Кватирко.
Таким чином, уже можна прослідкувати темпи ураження волинських борів: за рік від 1,3 тисячі до 6,1 тисячі гектарів – динаміка вельми негативна. Якщо темпи розмноження верхівкового короїда збережуться, то що буде через 10–15 літ? Може, сосни підуть за зубрами?

З короїдом борються феромонами


На семінарі йшлося і про шляхи вирішення проблеми. Науковці випробовують різні методи. Волинські лісівники першими серед своїх колег в Україні почали застосовувати феромонні пастки, завдяки яким ведеться облік шкідників. 

— У лійкоподібну пастку кладуть гелеподібну речовину або чіп із запахом, як це зробили на Волині. Феромони є двох видів: статеві та з речовиною, що нагадує запах деревини. Проти короїда розроблений єдиний феромон, який випускають у Польщі. Дослідження почали також у Словаччині та Білорусі. Україна поки не має належного рівня лабораторій для такої продукції, — розповіла директор державного спеціалізованого лісозахисного підприємства «Херсонлісозахист» Тетяна Касіч.

Пастки розвішують групами: 1—2 штуки на гектар. Проте, якщо поширення верхівкового короїда набуло епідеміологічного характеру, то доцільна більша кількість. Розташовують їх тільки на ушкоджених деревах, аби не приваблювати шкідників до здорових.

Науковці також почали відслідковувати природні фактори, що можуть допомогти пригнітити спалах короїда. Зокрема, зафіксовано збільшення чисельності трьох видів комах, які є його природними ворогами: чорнотілки рудої соснової, блищатки чотирицяткової та каптурника.
Йшлося і про хімічні методи боротьби. На Херсонщині вони дають результати. Але застосування інсектицидів на Волині наразі не розглядається. Адже у нас ліс — це не тільки деревина. Збирання ягід та грибів є важливими складовими економіки області. Фахівці визнали, що поки немає альтернативи суцільним санітарним рубкам.


Заповідники: рубати чи чекати, поки шкідник знищить дерева?


Водночас лісівники доводять, що рубка ушкоджених сосон їм не вигідна. Адже таку деревину можна продати не як ділову, а лише на дрова.

– Склалася думка, що лісівники прикриваються всиханням і вирубують сосняки. Проте підрахунки показують, що на кожен гектар ураженої площі маємо близько 20 тисяч гривень збитків. Лісгоспам вигідніше продавати не уражену деревину, а здоровий ліс, — каже Олександр Кватирко.

– Якщо рахувати вихід деревини з 1 гектара у 170 кубів, то з продажу сухостою матимемо 51 тисячу гривень прибутку і заплатимо 3,5 тисячі податків. Якщо зріжемо дерево вчасно і переробимо, то отримаємо 147 тисяч і 25 тисяч податків. Чимала різниця. Хіба ні? — наголошує директор ДП «Маневицьке лісове господарство» Володимир Радіон.

Та найбільше запитань, на які немає відповідей, — щодо лісів природно–заповідного фонду. Вони у найнебезпечнішому становищі. З одного боку, там різко обмежений режим санітарних рубок. З іншого, шкіднику однаково — заповідник чи звичайний ліс. 

– Санітарні правила — основний норматив, яким керуємося. Насадження, де ще є навіть кілька зелених дерев, не підходять під суцільну рубку. Не можемо її призначити, але через тиждень, коли середньодобова температура підніметься до 10 градусів, тут усі дерева будуть заражені, — стверджує Тетяна Касіч.

— У деяких країнах є досвід подолання жука. Але там директору лісгоспу не потрібно маси дозволів. Думаю, не треба пояснювати безальтернативність санітарних чисток. Маємо видалити основні осередки і придушити розповсюдження. Або значні обсяги санітарних рубок – або велетенські лісові кладовища. Можемо програти в темпах, якщо жук йтиме швидше, аніж видалятимемо пошкоджений ліс. Гілки спалювати або подрібнювати. Так робили в Польщі. Надалі — дуже рання діагностика, — прогнозує Василь Бородавка.

Натомість начальник Державної екологічної інспекції в області Олександр Ткачук закликав не драматизувати ситуацію. Мовляв, те, що залежить від клімату, не змінити, а от лісогосподарські заходи треба проводити у повній мірі. 

Хоча запитання про рубку лісів у заповідниках, яке озвучив директор ДП «Любешівагроліс» Віктор Симонович, так і залишилося без відповіді: «Що робити, якщо верхівковий короїд за півтора місяця «з’їдає» дерево, а оформлення документів для рубки на таких територіях займає зо три місяці?»



Верхівковий короїд зацікавив депутатів та чиновників.



Олександр Кватирко (ліворуч) та Василь Бородавка розмірковують про масштаби проблеми.





Таку кількість жуків зібрали зі 100 кв. см після зимівлі.



Феромонні пастки розміщують лише на ушкоджених деревах.

11 травня 2017, 10:18

0 коммент.:

Дописати коментар