середа, 17 травня 2017 р.

Ліс рубають. Чи допоміг Україні мораторій на експорт лісу-кругляка?



Незначне збільшення інвестицій в деревообробну галузь — єдиний плюс двох років мораторію на експорт необробленої деревини. З нелегальними вирубками українських лісів цей захід впоратися не допоміг.

У липні 2015 року Петро Порошенко підписав закон про мораторій на експорт лісо- та пиломатеріалів в необробленому вигляді. Держава заборонила вивезення деревини будь-яких сортів, крім сосни. З 1 січня 2017-го заборонено експортувати і її. Прихильники введення мораторію говорили про те, що цей захід збільшить обсяги переробки деревини, а також сприятиме скороченню незаконних вирубок. За фактом же тіньовий ринок деревини в нашій країні процвітає, і поки що передумов до його скорочення немає. “Згідно з наявними у мене даними, щороку тіньовий обіг деревини коливається в межах 3-4 млн кубометрів”, — каже перший заступник міністра економіки Максим Нефьодов. За даними Держстату, в 2016 році заготовили 19,6 млн кубометрів ліквідної деревини, тобто розміри тіньового ринку деревини можна оцінити в 20-25%.

Контроль і облік

Один з головних аргументів прихильників заборони на вивезення необробленого лісу — це дозволило залучити у вітчизняну деревопереробку іноземні інвестиції. “За два роки бачимо, що, приміром, завод у Вінниці отримав 30 млн євро для нарощування виробництва, в Коростені будується велике підприємство, в Рівненську область найбільші інвестиції йдуть саме в деревообробку”, — наводить приклади вигоди від мораторію позафракційний народний депутат Остап Єднак.

Однак, як стверджують експортери лісу, українські деревообробники часто йдуть шляхом найменшого опору — 75% загального обсягу деревообробки складають пиломатеріали. При цьому їх ціну часто невиправдано завищують. Як пояснює представник Європейської Бізнес Асоціації Богдан Цуприк, експортерів би цілком влаштував і варіант вивозу вже розпиленого українськими підприємствами лісу, але за розумною ціною. “Варіант довгострокових договорів з внутрішніми переробниками прийнятний, але важливо розуміти, як змінюється ціна, щоб не було механізмів і можливостей її невиправданого завищення”, — говорить він.


Погіршують ситуацію з нелегальними вирубками і низькі штрафи. В Україні розмір штрафу — 170 грн. Приміром, у Литві матеріальна відповідальність за незаконні рубки лісу в 11 тис. разів вища і становить $92 тис.

Більш того, розпилювання лісу українськими підприємствами ніяк не вирішує проблеми незаконної вирубки. Власникам деревини достатньо показати документи на купівлю лісу у приватного підприємства, і правоохоронні органи не будуть цікавитися походженням деревини. За словами керівника сектору “сільське господарство” офісу ефективного регулювання BRDO Андрія Заблоцького, в Україні фактично відсутня інформація про власників лісів, кількість і якість деревини в них. Як підсумок, найвища корупційна складова при оформленні дозвільної документації в галузі фіксується саме при отриманні сертифіката походження лісоматеріалів. “Потрібно запровадити презумпцію незаконності походження деревини. Якщо той, хто транспортує або переробляє деревину, не може довести її походження, він повинен розуміти, що ця деревина буде визнана незаконною і конфіскується”, — пропонує Остап Єднак.

Змінити ситуацію з липовими документами допоможе створення системи електронного обліку деревини. Над цим зараз працюють Держлісагентство у партнерстві з декількома приватними організаціями. Австрійська компанія Latschbacher GmbH вже запровадила систему електронного обліку в 280 державних лісгоспах. Їх система дозволяє в режимі реального часу стежити за процесом проведення рубок на лісосіці. Зараз компанія планує створити додаток, який дасть можливість поліції в режимі реального часу перевіряти інформацію щодо законності проведення тієї чи іншої вирубки.

Допоможе боротися з нелегальними вирубками і проект кількох українських IT – розробників “Знайдено” — сервіс автоматичного збору безкоштовних моніторингових даних. Система порівнює нові супутникові та аерофотознімки лісових масивів зі зробленими деякий час назад і в разі змін сигналізує про це. Наприклад, кілька років поспіль проводився тестовий обліт на території лісового господарства в Бориспільському районі. Знімки, датовані 2017-м, порівняли зі знімками за 2015 і 2016 роки. За два роки площа незаконних рубок склала 5,5 га, що еквівалентно 300 кубометрів деревини.

Зараз команда “Знайдено” працює над масштабним проектом у Львівській області. На цьому етапі стартап починає співпрацю з Держлісагентством. Фінансується проект з фонду конкурсу EgapChallenge, створеного в рамках програми “Електронне врядування для підзвітності влади і участі суспільства”, яка реалізується Держагентством електронного управління за підтримки Швейцарської Конфедерації.

Втім, головною складовою електронної системи обліку лісів повинен стати єдиний електронний майданчик торгів, до якого можуть мати доступ всі продавці і покупці. “Деревина — це товар, який сьогодні продається адміністративним шляхом. Виставивши на аукціони 9,3 млн куб. м деревини, Держлісагентство продало лише 5,6 млн куб. м, решта продається за прямими договорами”, — зазначає Єднак. Створення подібного майданчику ще попереду.

Дуже недорого

Погіршують ситуацію з нелегальними вирубками і низькі штрафи. “У нас розмір штрафу становить 170 грн. У 2016 році жодна кримінальна справа не була доведена до кінця, оскільки в законодавстві немає поняття істотної шкоди”, — пояснює Андрій Заблоцький і додає, що, приміром, у Литві матеріальна відповідальність за незаконні рубки лісу в 11 тис. разів вища і становить $92 тис.


Євросоюз вимагає скасувати мораторій на експорт лісу, вважаючи його дискримінаційним, — українські деревопереробники отримують преференції порівняно з європейськими

Складність ситуації ще й у тому, що лісників стає все менше. За словами голови Держлісагентства Христини Юшкевич, тільки з початку року звільнилося близько 2 тис. співробітників через великі борги із зарплати. “Основний відсоток незаконних рубок припадає на південно-східний регіон — там масово звільняються люди через недоотримання зарплати”, — скаржиться Юшкевич, відзначаючи, що за законодавством матеріальну відповідальність за незаконну рубку на ділянці несе саме лісник, тож охочих так ризикувати за більш ніж скромну зарплату немає.

Шлях в Європу

Євросоюз вимагає скасувати мораторій на експорт лісу, вважаючи його дискримінаційним — українські деревопереробники отримують преференції порівняно з європейськими, що заборонено Угодою про асоціацію України з ЄС. “Ми розуміємо, що ваш уряд намагається формалізувати діяльність з лісозаготівлі, щоб поліпшити ситуацію. Але заборона може бути тільки на дуже короткий час для проведення внутрішніх реформ. Заборона — це не рішення”, — пояснює позицію європейської сторони керівник лісового департаменту міністерства сільського і лісового господарства Австрії Херхард Маннсбергер.

Як підкреслює австрійський чиновник, обмеження на експорт лісу раніше діяли і на його батьківщині, однак вони не принесли очікуваних результатів. “В Австрії близько 40 років тому існувало квотування. Було дозволено експортувати лише певну кількість деревини. Зрештою ми побачили, що нічого не буде без вільного ринку. Для того щоб цей вільний ринок був, вам потрібна правильна структура і регулювання. Але для цього потрібен час. У вас є історія управління лісами. У нас ця історія зовсім інша. Ми не можемо сказати: переймайте наш досвід докладно”, — зазначає він.

З австрійським колегою погоджується і Христина Юшкевич. За її словами, мораторій дав галузі можливість перейти від експорту “кругляка” на сировинний експорт обрізної дошки, і не більше того. Для розвитку деревообробної галузі в першу чергу потрібен сприятливий економічний клімат, доступність банківських кредитів, пільги на ввезення обладнання. Поки що нічого цього немає.

Ольга Прядко
http://news.finance.ua/ua/news/-/401788/lis-rubayut-chy-dopomig-ukrayini-moratorij-na-eksport-lisu-kruglyaka

0 коммент.:

Дописати коментар