понеділок, 5 червня 2017 р.

Рубати розумно, продавати прозоро. Що відбувається з лісами Львівщини


Наша область першою в Україні впроваджує гуманну систему вирубок, але проблем у лісовій галузі не бракує. Одна з них – невміння лісничих домовлятися з громадою та пояснювати свої дії.

У березні Tvoemisto.tv писало про конфлікт у селі Рокитному Яворівського району, де мешканці виступили проти вирубки в місцевому лісі. Власне, цей ліс адміністративно належить сусідньому Завадову, тож із рокитнянською громадою його долю не узгоджували. Захисники довкілля разом з екологами виїхали до Рокитного й виявили, що дерев, призначених на зріз, забагато. Активісти взагалі кажуть, що на Львівщині рубають забагато і не завжди законно, а на інтерактивній карті вирубки Карпат можна побачити, як заліснені колись гори стають лисими. Чиновники й представники комунальних підприємств, відповідальних за ліс, заперечують: мовляв, ліс можна і треба рубати, інакше він засохне і зігниє, як сохнуть і гниють зараз карпатські смереки.  А всі проблеми, що є в цій сфері – від браку національної політики та недоліків законодавства. Ба, більше, Львівщина перша в Україні впроваджує цивілізований принцип вибіркової вирубки.

Щоб розібратись у проблемах лісу на Львівщині, платформа «Твоє місто Львів», разом з WWF в Україні, проектом "Лісова варта", організували дискусію «Чи можливе прозоре ведення лісового господарства на Львівщині?». Розібратись без словника було нелегко – учасники дискусії вживали чимало спеціальних  термінів, наприклад, «лісопорушення», «лісосіка», «лісокористувач» і «ділова деревина». Чиновники, з одного боку, стверджують, що лише раді залученню активістів до контролю лісового господарства. З іншого, застерігають: розібратись, де є порушення,  а де все законно, без диплома Лісотехнічного університету неможливо.


Позиція активістів: ліси нищать

Торік природоохоронні активісти побачили у Львові на станції Клепарів багато вагонів із лісом. Засумнівавшись у тому, що весь товар має документи, вони викликали поліцію й виявили, що чимало дерев у вагонах не оформлено належним чином. Якісна деревина, що використовується в обробній промисловості, на папері була дровами; цінні породи оформлені як дешевші. Вагони мали їхати до кордону в Чернівецькій області – на експорт.

«Цю справу всі правоохоронні органи, до яких ми звертались, намагались зам’яти», – каже Антон Петрівський із громадського руху «Стоп Лісоцид». Це лише один із багатьох випадків, із якими мають справу захисники лісу. Петрівський стверджує, що державні лісові господарства та обласне комунальне господарство «Галсільліс» рубають набагато більше, ніж фіксують на папері, та занижують якість деревини у документах. А ще – вирубують величезні площі, які стоять голими й відновлюються поволі. «Однією з найважливіших вимог нашого руху є заборона суцільних  рубок, від яких відмовилась більшість цивілізованих держав», – каже Петрівський.

За словами координатора проекту Всесвітнього фонду природи «Лісова варта» Дмитра Карабчука, порушення є на всіх етапах – від відведення лісосік та лісозаготівлі до транспортування та експорту. Його колега Анатолій Павелко уточнює, що слід розрізняти економічні та екологічні порушення: одні стосуються того, кому, куди і як продають деревину, інші – в якому стані утримують ліс.

«Нелегально заготовлена деревина не приносить доходу місцевим громадам і державному бюджету, а виторг надходить у кишеню нечистим на руку людям, – говорить Карабчук. – Деревина має вирубуватись в екологічно ощадливий спосіб, щоб не створювати навантаження на екосистему та загроз для довкілля».

Торік при Львівській обласній державній адміністрації була створена Рада лісового сектору – дорадчий орган, що об’єднав представників лісового господарства, деревообробної, меблевої, целюлозно-паперової промисловості, біоенергетичної галузі тощо. Рік тому було підписано Меморандум про партнерство та співробітництво для зменшення рівня корупційних ризиків в лісовому секторі Львівської області, який має полегшити доступ усіх зацікавлених до дозвільних документів у лісовій галузі. Це, за словами Володимира Поповича із Кластера деревообробки та меблевого виробництва, дозволить активістам перевіряти законність того, що чинять із лісом.


Великою проблемою, за словами активістів, є погана комунікація між лісгоспами та громадами, на землі яких ростуть ліси. Ірина Миронова із Всесвітнього фонду природи каже, що конфліктів на зразок рокитнянського бачила вже чимало. «Господарство повідомляє про свої плани сільську раду, а не громаду, найближчу до лісу», – пояснює вона. На думку Ірини Миронової, в лісах, які мають рекреаційне та екологічне значення – а саме таким є Завадівський – на перше місце потрібно ставити не економічні, а екологічні інтереси.


Позиція лісничих: головні проблеми – законодавство та відсутність державної політики

Заступник начальника Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства Ярослав Целень стверджує: рубати можна було б і більше. «У європейських державах рубають 80-90 відсотків приросту, ми – менше п’ятдесяти. Багато гниє і пропадає», – каже чиновник.

За його словами, великих проблем з освоєнням лісосічного фонду в області немає. Головна проблема в тому, що в держави немає «політики на сотню років» у лісовій сфері, а нормативно-правова база застаріла. «З усіма вимогами акції “Стоп лісоцид” я згодний! – запевняє Целень. – І ми все це робимо. Але не все від нас залежить».

Протести проти вирубок, за словами Целеня, виникають здебільшого через брак комунікації. Тому лісгоспи публікують на своїх сайтах і на сайтах сільських рад плани вирубки на кожен рік. «Кожне підприємство має обговорити свої плани вирубки з громадами. Жоден лісорубний квиток не виписаний – хоча це законом теж не регламентовано – поки не представлять документ про те, в якій формі (на виконкомі, на сесії ради, на сході села) обговорювали плани», – запевняє керівник управління.

Втім, хоча документи про вирубку справді можна знайти на сайтах лісгоспів, вони мають ось такий вигляд:


«Справді, багато інформації вивішується, але вона в такій формі, що для людей, які не мають спеціальної освіти, нічого не означає. Без візуалізації на мапі прості люди цього не зрозуміють», коментує Ірина Миронова.

За словами Целеня, у 2016 році в області було зафіксовано незаконну вирубку 3268 кубометрів лісу, й 98% випадків виявлено лісовою охороною. Далі ці порушення розслідують правоохоронні органи. Карають і порушників із системи – торік притягнули до дисциплінарної відповідальності понад вісімдесятьох співробітників лісгоспів та звільнили одинадцятьох. «Кожен охочий має право бути присутнім під час вирубки. Протягом року лише двоє людей на Стрийщині висловили таке бажання. Я не кажу, що все робиться правильно, але механізм контролю є! Беріть участь і говоріть, де конкретно які порушення», – говорить лісничий.
Представник Всесвітнього фонду природи Анатолій Павелко хвалить Львівський лісгосп за готовність змінювати стандарти роботи. «В області відмовились від проведення суцільних рубок і задекларували перехід на вибіркову систему. Це позитивний приклад, який є почасти результатом тиску громадських активістів, але це була добра воля підприємства. Це демонструє можливості для порозуміння й діалогу», – коментує він.

Що ж до ситуації в Рокитному, то там, за словами Ярослава Целеня, відбувалась законна вирубка. «Бензопили працюють і лісовози їздять? – реагує чиновник на слова Юрка Назарука, який бив на сполох у Рокитному в березні. – А коли прийшла осінь і збирають картоплю, то картоплю будуть возити! Рубка – один із видів діяльності. Лісовози їздять дорогою, бо не можуть літати». Представник Львівського лісгоспу Роман Коваль стверджує, що під час повторного виїзду до завадівського лісу ні в активістів, ні в екологів претензій до лісничих не мала.


«Зараз у Рокитному висить табличка з планами наших рубок. Найбільше нас критикують в інтернеті, й люди, які нас критикують, не звертають уваги на те, що вся інформація є на сайтах. Є проблеми з картуванням, бо не існує електронних карт лісу», – пояснює Коваль.

Позиція екоінспекторів: усе не так, як воно виглядає

Мапи з голими горами можуть налякати людей, проте це не завжди наслідок незаконних вирубок, каже заступник начальника екологічної інспекції у Львівській області Василь Стрищак. «Дуже багато їх залишається під природне поновлення. Щоб насадження піднялося до віку, коли з космосу або аерофотозйомки ділянка мала вигляд вкритої лісом, потрібно десять-п’ятнадцять років», – пояснює інспектор. Але визнає, що порушень у лісовій галузі справді багато. Торік п’ятеро інспекторів його відомства стягнули з порушників шість мільйонів гривень штрафів.


Грішать і пересічні громадяни, які рубають ліс на дрова чи для перепродажу на нелегальні пилорами, і підприємці, що не мають належних документів, і чиновники, які виписують дозволи на вирубування лісу без підстав. Порушення, пов’язані із зловживанням посадовим становищем, Василь Стрищак називає найгрубішими.

«За рік чи за два ми не зможемо щось кардинально змінити: потрібне стратегічне бачення на десять-двадцять років уперед. Лісовпорядна експедиція, яка раніше робила аудит лісів, перетворилась на підрозділ лісової системи та вже не виконує тих функцій, що колись. Ми мало говоримо про лісові землі: колись цим займалась сільськогосподарська інспекція, зараз – підрозділи геокадастру. Результатів державного контролю немає, й громадськість мало цим цікавиться», – формулює чиновник проблеми галузі.

Професор Лісотехнічного університету Степан Миклуш очолює громадську раду при Львівському обласному управлінні лісового господарства. За його словами, до ради записались 94 організації. Миклуш уважає, що громада повинна брати активнішу участь у визначенні місць і обсягів вирубування лісу.

«Жодній людині не подобається, коли в неї за вікном стирчать пні, – говорить Миклуш. – Обласне управління зосереджене на переході до вибіркової системи вирубки. Є тривалий досвід застосування вибіркової системи в соснових, дубових і букових лісах, який можна буде поширити на всю Україну. Адже лише Львівська область має дозвіл на експериментальне застосування цієї системи». Водночас, на його думку, необхідна незалежна організація, що займатиметься інвентаризацією лісів, та експерти в поміч громадським активістам – адже навіть фахівець не завжди відрізнить ділову деревину від дров.

Карти вирішать усе?

Найближчим часом «Лісова варта» разом із управлінням лісового господарства мають намір розробити першу інтерактивну карту вирубок лісу. Це буде карта парку «Сколівські бескиди». Співпрацюватимуть із Держліспроектом, ураховуватимуть і європейський досвід контролю вирубок. На думку Дмитра Карабчука, карта мала б полегшити процес узгодження вирубок із громадами.


«Інтерактивна електронна карта лісів дозволила б людям бачити й розуміти, що відбувається, розуміти, чи розташована ділянка біля їхнього будинку, чи біля сусіднього села. Це був би великий позитив для всіх», – погоджується Василь Стрищак.

Перший заступник керівника обласного комунального підприємства «Галсільліс» Ігор Тренич стверджує, що розібратись можна й без мап – адже в лісорубних квитках є координати ділянок, які охочі можуть вводити в ґуґл-карти. «Ми зменшуємо заготівлю деревини. Використовуємо 44 відсотки приросту, – розповідає Тренич. – Усі лісозаготівлі проводяться через систему ProZorro. За пару місяців сто відсотків лісогосподарських підприємств області перейдуть на електронний облік».

А поки що кожен може пильнувати ліс самотужки. «Лісова варта дає простим громадянам змогу сфотографувати будь-яке порушення із ввімкненою геолокацією й надіслати нам. Далі ми залучаємо фахівців, щоб розібратись: якщо порушення підтвердиться, ми повідомляємо про нього або працівників лісгоспу, або правоохоронні органи», – каже Карабчук. Експертна перевірка відсіює численні звернення людей, які, побачивши, як рубають ліс, поспішають повідомити про порушення – а згодом інспекція виявляє, що все законно.

Ярослав Целень пропонує львівській міській владі більше дбати про ліси, що оточують обласний центр. «Місто мало би підтримувати ліси та розвивати їхній рекреаційний потенціал. Держава не дає грошей на лісове господарство, а місто могло б собі це дозволити», – каже чиновник, посилаючись на європейську практику.

А на думку Антона Петрівського, щоб навести в лісовій галузі лад, передусім необхідно розділити лісозаготівлю та нагляд за лісами. Зараз структури, що рубають ліс і контролюють вирубку, підпорядковані обласному управлінню лісового господарства. Система, що сама себе контролює – завжди ідеальне середовище для зловживань.

http://tvoemisto.tv/media/gallery/full/f/y/fyfgyjuhgyu.jpg

0 коммент.:

Дописати коментар