Лісівник

четвер, 8 червня 2017 р.

Прибуткова зелень. Ліс шумить і чекає на реформи

Одна з основних цінностей України – деревина – сьогодні виходить на шлях комплексного реформування. Як його бачать урядовці і фахівці галузі, на кого рівняються, чи слід очікувати простим споживачам подорожчання дров, дізнавався «СК».


Тема екологічних проблем останнім часом дедалі частіше порушується на світовій владній арені. Неодноразово кліматичні теми ставали топовими на самітах за участі країн-лідерів. От і заява тиждень тому керманича США про вихід з Паризької кліматичної угоди наробила переполоху. Уберегти ріки, ліси, землю і водночас мати прибуток з природних ресурсів – нелегке завдання для держави. Більшість розвинених країн, а особливо з Європейського Союзу, уже давно впоралися з ним, провівши відповідні реформи, а особливо в лісовій галузі. Україна ж тільки на початку шляху. 

Попит зріс удвічі

Підвищення тарифів для багатьох слобожанців стало імпульсом для роздумів, як же зекономити і платити менше, зокрема, за тепло. Хтось почав енергоощадні заходи: утеплив стіни домівки, поставив нові вікна, замінив котел. А хтось вирішив відмовитися від споживання газу й перейшов (повністю або частково) на альтернативу. Не останнє місце в цій альтернативі займає деревина – котли на дровах, пелетах, трісці останнім часом мають високий попит. За такої ситуації за останні чотири роки майже вдвічі зросло і споживання деревини. Це підтверджують і в Харківському обласному управлінні лісового та мисливського господарства. Там «СК» надали динаміку зростання споживання деревини населенням області за чотири роки. Так, у 2012-му ми використали понад 367 тис. куб. м деревини, з них понад  87 тис. склали дрова. Далі цифри такі: у 2013-му –  371, 467 тис. куб. м, із них 86,426 – дрова, у 2014-му –  355,329 тис. куб. м, з них 85,877 – дрова,
у 2015-му – 399,975 тис. куб. м, з них 145,520 – дрова, і минулого року – 389,563 тис. куб. м, з них 163,634 – дрова.

– Тенденція така, що обсяги загальної реалізації деревини плюс-мінус однакові, а от показники обсягів щодо дров, особливо за останні два роки, – показові. Попит на дрова зріс, – констатує відповідальний – начальник відділу кадрів, юридичного забезпечення Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства Віктор Муковоз.

Попит зростає, додаймо до цього ще корупцію в галузі, несанкціоновані вирубки лісу, про які чи не кожного тижня звітують як громадські активісти, так і силовики… Поки зовсім не зосталися без лісу –  легень світу, аби використання деревини проходило розумно, вигідно державі і під контролем, аби лісні ресурси не вичерпувалися, а лісистість зростала, екологи, та й самі представники галузі давно говорять про проведення необхідних реформ у цій галузі. Потреба у перегляді керування галуззю давно перезріла.

Чи подорожчають дрова

Як пояснив «СК» начальник відділу кадрів, юридичного забезпечення Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства Віктор Муковоз, «ціну на дрова для населення контролює рахункова палата, тому відчутної різниці між цінами на дрова для населення минулого року та цього року не буде. Є імовірність, що ціна цього року «підросте» на 20–30 грн за куб дров».


Стратегія є

І схоже, що реформування нарешті почалося. Держава навіть не так давно створила окреме Державне агентство лісових ресурсів. Цієї весни воно почало активно декларувати зміни в галузі. На початку травня тодішня директорка Держлісагентства Христина Юшкевич оприлюднила навіть цілу Стратегію, у якій відображено бачення необхідних для галузі реформ. Вона тоді зазначила, що напрацьовано нормативно-правові акти, необхідні для виконання завдань щодо змін у лісовому господарстві. Ці документи ще проходять погод-ження в різних міністерствах та відомствах, хоча деякі з них вже готові для розгляду на Уряді. Їх прийняття, за словами Христини Юшкевич, дозволить запровадити облік деревини для всіх постійних лісокористувачів, прозорі правила продажу деревини, вирішити питання фінансування лісгоспів південних та східних областей.

Щоправда, Христина Юшкевич, яка так завзято взялася за справу, була на посаді на випробувальному терміні. І от 24 травня її звільнили. Хочеться вірити, що кадрові зміни радикально не вплинуть на  намічений шлях щодо реформування галузі. Тим паче, за оцінками експертів, відповідна стратегія майже незмінна останні два роки.

Один з ключових моментів реформування галузі – введення електронного обліку деревини (ЕОД). Нині залишилося підключити до цієї системи сім державних лісогосподарських підприємств, що входять до сфери управління Держлісагентства. Наразі ж триває процес забезпечення їх технічними засобами для цього. Таким чином, у сфері Держлісагентства всі 297 лісгоспів, які здійснюють заготівлю і реалізацію деревини, будуть забезпечені необхідними пристроями та програмним продуктом.

Крім цього, у планах – запровадження моніторингу вирубок та здійснення обліку лісів Украї­ни. Певні кроки вже зроблено – на сайті Держлісагентства можна ознайомитися з переліком лісорубних квитків, зокрема за минулий рік. Так, кожний громадянин України, зайшовши в Інтернет,  може в будь-який момент перевірити законність здійснення рубки.

Харківська ідея для всієї країни

Фахівці Держлісагентства працюють і над запровадженням механізму для проведення повноцінного обліку лісів, оновлення лісового кадастру і актуальної інформації для ведення геопорталу. Розробкою останнього для всієї країни, до слова, зай­маються троє фахівців з Харківського науково-дослідного інституту лісового господарства та агро­лісомеліорації. Як розповіла перший заступник директора з наукової роботи інституту Наталя Висоцька, ця робота лісничими велась завжди, але на папері. Тепер же її буде оформлено в сучасніший, зручніший та прозоріший формат.

– Геопортал буде основним джерелом інформації для безперервного лісовпорядкування, – розповідає Наталя Висоцька. – Туди буде занесено картографічні матеріали. На єдиній карті України по кожному лісовому кварталу і виділу можна буде переглянути потрібну інформацію: загальний опис, положення на карті, склад лісових порід тощо. До кожного виділу прив’язуватимуться лісорубні квитки. У такому наочному і прозорому форматі  громадськість зможе бачити поход­ження кожного проданого кубометра деревини.

За словами науковця, геопортал спрямований на те, щоб показати ширшому загалу, які заходи взагалі здійснюються в лісовому господарстві України.

– Ці  заходи розроблено не за один десяток років. Вони спрямовані на примноження не тільки екологічних, а й економічних функцій. Зараз, на превеликий жаль, лісничим створюють не дуже позитивний імідж, скажімо, коли у жнива їде повна машина зерна – це добре, а коли їде машина лісу – то це вже погано. Але в кожній галузі є фанати своєї справи.  У вирощуванні та використанні лісу має бути баланс, – наголошує Наталя Висоцька.

В Інституті розповіли, що для запровадження геопорталу потрібні потужні сервери, комп’ютери, інше обладнання з навігаторами і планшетами тощо. Вартість геопорталу для кожного лісгоспу розраховується індивідуально за єдиною методикою. Це може бути і 30 тис. грн, і менше або більше. Та крім необхідного обладнання, на місцях мають працювати кваліфіковані фахівці, які вестимуть і наповнюватимуть цю потужну систему.

Наразі геопортал, розроблений харків’янами, випробовується на двох лісгоспах Київської області. Улітку цей регіон виступатиме пілотним для розгортання проекту. Далі у планах – уся Україна.


Окрім впровадження потужного геопорталу, очікується і реструктуризація лісогосподарських держпідприємств. Над цим питанням також працює робоча група Лісагенції. Зокрема, передбачено скорочення держслужбовців шляхом реорганізації облуправлінь, відокрем­лення контрольної функції державної лісової охорони від господарської діяльності тощо. А задля виправлення дисбалансу у фінансуванні лісгоспів у планах – створення державного Фонду лісового господарства.

У відомстві прогнозують, що завдяки реалізації Стратегії реформування лісового господарства України «вдасться досягти збалансованого, невиснажливого лісоуправління, яке забезпечить екологічну, економічну та соціальну стабільність лісового господарства, підвищення життєздатності та продуктивності лісів, зміцнення внеску лісового господарства у пом’якшення наслідків зміни клімату, збереження біорізноманіття, забезпечення якості води та боротьби з опустелюванням, розвитку туристичної інфраструктури, збільшення лісистості України до рівня 20 % загальної площі країни».

Польський приклад

Експерти по-різному оцінюють цю стратегію, та більшість погоджується, що вона проєвропейська.

– Ця стратегія нічим особливо не відрізняється від того, що було оголошено ще два роки тому. Її підготовлено з урахуванням європейських прагнень нашої держави, – висловив думку Віктор Муковоз. – У багатьох європейських країнах, наприклад, пожежами в лісах займаються надзвичайники, ловить браконьєрів поліція… Ось ці функції у нас  як в управлінь лісового та мисливського господарства, може, й заберуть. У той же час висаджування лісу, вирощування його, переробка деревини – ці обов’язки залишаться.

Менеджер лісових проектів WWF в Україні Роман Волосянчук говорить, що загалом лісова галузь в Україні є прибутковою. Питання лише в тому, як зробити так, щоб цю прибутковість ми реально відчували. Для цього, на його думку, треба ліквідувати крадіжки та корупційні стандартні дерибани.

Хорошим прикладом у реформуванні лісової галузі для України може стати сусідка Польща. У цій державі «зайнялися лісами» ще наприкінці 90-х.

– Як поляки боролися з корупцією у цій сфері? Вони мали нормальний уряд, реформатора Лєшека Бальцеровича. Можливо, і там була корупція, але ж не в таких масштабах, як у нас. Державних лісів у поляків понад 70 %, у принципі, так само, як і в Україні. Поляки постаралися зробити так, щоб розділити функції управління, контролю і менеджменту – так, як воно має бути, – розповідає Роман Волосянчук. – Польська лісагенція – це, по суті, національна компанія, бюджет балансу якої вони зводять у цілому по країні. Поляки мають специфічний шлях бюджетування лісової галузі. У них теж, як і у нас, є частина лісгоспів прибуткових, скажімо, у Карпатах, а є частина – збиткових. За рахунок прибуткових гроші перекидають на збиткові,  і таким чином утримуються всі лісгоспи, без витрачання грошей з держбюд­жету. Така схема в Польщі мала позитивні результати. У принципі, усі лісгоспи по країні виявилися прибутковими, і вони потім на загальних підставах платять податок на прибуток у держбюджет, який потім використовується державою на свої цілі. Тобто вони у себе збалансовують витрати і доходи.


Донедавна українські лісгоспи отримували підтримку з держбюджету. Допоки два роки тому держбюджет не припинив фінансування лісового господарства.

– Тому, оскільки якогось балансу по лісовій галузі в нас немає, прибуткові лісгоспи здають до держбюджету відповідні податки, а неприбуткові, яким ще й треба вкрай тримати лісосмуги тощо, з бюджету не отримують нічого, – розповідає Роман Волосянчук.

Тому за останні роки південні області країни – Херсонська, Миколаївська, Одеська опинилися ледве не в катастрофічному стані: фахівці кажуть, не вистачає навіть грошей, аби заправити машину, щоб доїхати на охорону лісу, гасити його в разі пожежі тощо.
Такий дисбаланс між лісгоспами відчуває і Харківщина. За словами Віктора Муковоза, лісгоспи області не такі ресурсні, як, скажімо, у Житомирській області, яка вважається «найресурснішою» в Україні. Наш показник лісистості як був 12,1 %, так і залишився, тоді як потреба – як мінімум 20 %.

У Харківському обласному управлінні лісового та мисливського господарства кажуть, що стараються кожний рік декілька десятків гектарів додавати нових лісів. Хоча важко це зробити, бо у нас уже все розпайовано, і спробуй знайти вільний гектар, щоб засадити його лісом.

– У новій стратегії передбачено альтернативу підтримки з державного бюджету –  створити холдинг  з балансовим фондом. Так можна буде підтримувати області, які менш прибуткові. Є така ідея, але чи пройде вона погодження в міністерствах, час покаже, – пояснює Віктор Муковоз.

На його думку, застосовувати такі методики, як у Польщі, – можна, але їх  потрібно робити з урахуванням українських особливостей, головно природних.

– У нас багато моделей для реформування, з різних держав брали за приклад. Узяти хоча б Литву, Естонію, Болгарію, Польщу, і навіть досвід Швеції вивчали. Однак, на мою думку, для України будь-яка з цих моделей не може бути застосована. У нас свої умови вирощування лісу, площі тощо. Починаючи, грубо кажучи, з пустелі, потім степ, лісостеп, полісся – у нас зачеплено всі широти, і застосовувати для всіх однаковий підхід не можна, – переконаний  Віктор Муковоз.

У поляків позитивні результати у реформуванні лісової галузі з’явилися на четвертий рік після старту змін. Зараз лісове господарство в цій країні підпорядковане міністерству екології, що логічно. У наших реаліях –  лісове господарство підпорядковується Міністерству аграрної політики і продовольства, де, на жаль, досвід і практика роботи з лісниками і лісовими господарствами слабша, аніж у Міністерстві екології.

Площа лісового фонду Харківщини становить близько 4 % від загальної площі лісового фонду України, або 419,4 тис. га, з яких понад 400 тис. га представлені лісовими землями (у тому числі 378,3 тис. га – землі, вкриті лісовою рослинністю). За площею лісів Харківщину можна порівняти з такими європейськими країнами, як Нідерланди (365 тис. га лісів) або Молдова (386 тис. га). Загальний запас деревостанів у лісах області складає понад 68 млн куб. м. Фактична лісистість Харківської області на сьогодні є дуже неоднорідною в межах окремих районів і коливається від 2,9 % (Сахновщинський район) до 30,7 % (Зміївський район).

У тему

Заборонили рубати праліси

24 травня Верховна Рада України 245 голосами депутатів посилила охорону пралісів згідно з Рамковою конвенцією про охорону та сталий розвиток Карпат, підтримавши у другому читанні відповідний законопроект

№ 4480. Згідно з документом, праліси – це природні ліси, які не зазнали безпосереднього впливу людської діяльності у ході свого розвитку. Так, передбачається заборонити в пралісах заготівлю деревини, а також усі види рубок, у тому числі проведення санітарно-оздоровчих рубок і видалення захаращеності. Крім того, у пралісах повинні проводитися заходи з їх відновлення, заходи з підвищення продуктивності і поліпшення якісного складу лісів. Наголошується, що порушення правил та інструкцій з відновлення, поліпшення стану і породного складу лісів, підвищення їх продуктивності, а також з використання ресурсів спілої деревини тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порушення вимог щодо охорони лісів, квазіпралісів, природних лісів, а саме – випасання худоби, промислове заготування недеревинних лісових продуктів, проїзд транспортних засобів (крім доріг загального користування та служби лісової охорони) тягне за собою накладення штрафу від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Крім того, незаконне вирублення дерев або чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, що заподіяло істотну шкоду, а також вчинення таких дій у заповідниках або на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду, або в інших особливо охоронюваних лісах карається штрафом від 300 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк. Те ж діяння, вчинене повторно або за попередньою змовою групою осіб, карається обмеженням волі на строк від двох до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк.

Тетяна Василець
  • 08.06.2017 | 13:00

0 коммент.:

Дописати коментар