Лісівник

четвер, 22 червня 2017 р.

Всі санітарні рубки необхідно заборонити

В.Е Борейко, Київський еколого-культурний центр

Важко знайти фахівців, навіть серед лісників, які будуть заперечувати проти давно доведених фактів, що санітарні рубки прикривають комерційну заготовку здорової деревини, а також завдають величезної шкоди лісовому біорізноманіття.

Однак настав час піти далі і довести, що санітарні рубки, та й в цілому заходи щодо поліпшення санітарного стану лісів, не дають ніякої користі для боротьби з «шкідниками» і хворобами лісу. Навпаки, завдають шкоди лісу, і тому повинні бути заборонені.

Санітарні рубки як прикриття комерційної заготівлі деревини і загроза лісовому біорізноманіттю

Останнім часом в Україні з'явилися серйозні наукові публікації, гостро критикують проведення санітарних (вибіркових і суцільних) рубок. Першопрохідцем в цьому став головний редактор популярного сайту «Український лісовод», лісівник М. Попков. У своїй тепер класичною статті «Рубки лісу в Україні: практика, теорія, проблеми» він піддав санітарні рубки критиці з точки зору лісогосподарської практики:

«1. У переважній більшості випадків вибіркові санітарні рубки проводяться необґрунтовано з погляду лісової науки;

2. Їх проведення перешкоджає збереженню і відновленню біологічного різноманіття лісів;

3. Законодавчо затверджена процедура планування і проведення вибіркових санітарних рубок створює ідеальні умови для їх трансформації в копальневі рубки, націлені на заготівлю кращих (а не хворих -В.Б.) дерев;

4. Контроль за проведенням вибіркових санітарних рубок практично неможливий »(1).

Аналізуючи сучасну лісогосподарську практику проведення санітарних рубок в Україні, М.Попков приходить до головного висновку, що «вибіркові санітарні рубки є узаконеним способом здійснення« дрібних розкрадань деревини в особливо великих розмірах », або здійснення комерційних заготовок в інтересах лісокористувача, але на шкоду лісі» (1).



Екологічна шкода санітарних рубок біорізноманіття та лісі в цілому було проаналізовано і узагальнено недавно фахівцями Київського еколого-культурного центру в монографії «Санітарні рубки в об'єктах ПЗФ. Екологічна шкода і протизаконний вид діяльності» (В.Є.Борейко, Г.Н. Левіна) і «Критика регуляційних заходів на територіях суворого природоохоронного режиму (категорія I-А МСОП / IUCN) »(В.Є.Борейко, И.Ю . Парнікоза) (2, 3). Авторами було доведено, що санітарні рубки знищують місця проживання 122 червонокнижних видів фауни і флори, а також місця проживання 119 видів тварин, занесених до списку II Бернської конвенції. Крім цього, санітарні рубки сприяють негативної селекції, порушують закономірність природного відбору, негативно воздействвуют на водний режим, створюють фактор занепокоєння для лісової фауни, завдяки їм вилучаються мінеральні речовини (2, 3).



Чи є санітарні рубки санітарними?

Провідний український фахівець в області захисту лісу, доктор сільськогосподарських наук, професор В.Л. Мєшкова пише: «Аналіз численних зарубіжних публікацій і нашого досвіду свідчить, що проведення санітарних меропрітяій рідко призводить до поліпшення саніатарного стану лісів» (5).

Згідно Санітарним правилам в лісах України, до заходів щодо поліпшення санітарного стану лісів відносяться:
вибіркові санітарні рубки.
суцільні санітарні рубки.
ліквідація захаращеності (боротьба з мертвою деревиною) (4).

Давайте уважно розглянемо їх з точки зору ефективності боротьби з «шкідниками» і хворобами лісу.



Ліквідація захаращеності (боротьба з мертвою деревиною)


Згідно Санітарним правилам в лісах України ліквідація захаращеності проводиться шляхом збору поваленого сухостою (4).

Це - «високі» пні, хмиз, повалені дерева, лесорубочние залишки.

Не допускається в молодняках мати сухостою більше 1 куб. м на гектар, у всіх інших більш старших лісових насадженнях - більше 3 куб. м. на гектар. Для лісових об'єктів ПЗФ дозволено мати 30 куб. м на гектар (4).

Вважається, що в сухість розмножуються «шкідники» і хвороби лісу, більш того, сухостій сприяє пожеж, тому з ним потрібно боротися. Цей міф лісники ввібрали з молоком матері. Сучасні наукові дослідження говорять зовсім про інше.

За даними професора В.Л. Мєшкової сухостій найчастіше взагалі всихає без стовбурових «шкідників». Він також не є горючим матеріалом, так як кора і дрібні гілки давно впали на грунт. Зате загиблі дерева затінюють ґрунт, зберігають її вологість, є місцем розмноження ентомофітов - ворогів «шкідників» лісу. Не слід прибирати, а особливо спалювати порубкових залишків. За даними В.Л. Мєшкової в порубкових залишках, особливо в листяних лісах, поселяються корисні для розкладання деревини комахи. Більш того, в більшості областей України порубкових залишків висихають дуже швидко, що робить їх непридатними для заселення або розвитку «шкідливими» комахами.

Так, дослідженнями В.Л. Мєшкової встановлено, що в порубкових залишках від рубки дубів може розвиватися 35 видів комах, з яких тільки два види - дубовий заболонник і дубова двупятністая узкотелая златка можуть становити загрозу для живих дерев. Однак їх личинки не встигають розвинутися, так як порубкових залишків швидко висихають (7).

У нових Санітарних правилах в лісах України, затверджених в 2016 р, вже немає вимоги спалювати порубкових залишків, однак у багатьох лісгоспах по-старому їх продовжують спалювати, чим завдають збитків лісі, знищуючи структуру підстилки та грунту.

Сухі дерева і порубкових залишків, які пролежали на землі більше року, вже не є місцем розмноження «шкідників» лісу (8).

Навпаки, в мертвій деревині мешкає близько 1/3 всього лісового біорізноманіття - мохи, папороті, гриби, тварини, які вляются дуже важливим елементом лісових екосистем (2, 3).

У Санітарних правилах в лісах України йдеться про необхідність залишати в лісах не хворіємо 3 куб. м метрової деревини в лісі (а для молодого лісу - 1 куб. м) (4). Однак хто, де і коли науково обґрунтував ці цифри? Таких фахівців ні хто не знає. В.Л. Мєшкова вважає, що ця норма не обгрунтована (8).

Все це говорить, що ліквідація захаращеності (боротьба з мертвою деревиною) як міра по поліпшенню санітарного стану лісів є не тільки абсолютно марною, але й шкідливою для лісу.



Вибіркові санітарні рубки


Згідно Санітарним правилам в лісах України, з метою поліпшення санітарного стану лісу необхідно вилучати дерева з плодовими тілами різних грибів-трутовиків, а також пошкоджені кореневою губкою або опеньком (4).

Однак ця вимога написано людьми, явно не розбираються в біології грибів. Справа в тому, що плодове тіло, поки лісники визначать хворе дерево під рубку, вже встигне поширити по лісі тисячі суперечка, а рубка дерева тільки сприятиме додатковому розсіюванню спор (8).

Більш того, під час вибіркової рубки пошкоджуються здорові дерева, які заражаються розсіяними завдяки лісівникам спорами.

Необхідно знати, що безліч «шкідливих» для дерев кореневих гнилей поширюється не тільки суперечками, але і міцелієм.

Дослідженнями професора С.Ф. Негрецкого та інших вчених давно доведено, що немає сенсу рубати сосну, заражену кореневою губкою (8, 9, 10, 11, 12). По-перше, перевозячи по лісі заражені стовбури дерев, лісники сприяють зараженню спорами кореневої губки здорових дерев на інших ділянках лісу. По-друге, на вирубаному ділянці лісу зберігається міцелій кореневої губки, і вона все-одно вразить виросли тут в майбутньому сосни.

Санітарні правила в лісах України зобов'язують лісокористувачів вирубувати дерева з омелою, а також уражених судинних мікозів, поперечним і іншим раком. Ці пункти правил також безграмотні. Омела в лісі практично не зустрічається. Поширена омела тільки в населених пунктах і уздовж доріг (22). Більш того, за недавніми даними українських вчених, омела, навпаки, сприяє зростанню дерев, тобто є корисною для дерева (23). Що робить боротьбу з омелою вже шкідливим заняттям.

Судинний мікоз буває тільки у дерев, що мають судини. У сосни микоза не буває, і оскільки немає судин. Чи приводить мікоз до загибелі дерев, невідомо (22).

Поперечний рак зазвичай з'являється на молодих деревах, і дуже ймовірно, що після травм під час рубок догляду (22).

Боротися з цими паразитами і хворобами за допомогою рубок в лісі неможливо. Санітарні правила в лісах України, знову ж таки з метою боротьби з «шкідниками» лісу, вимагає рубати сухостійні дерева (4).

Однак вчені вважають, що якщо дерево загинуло кілька років тому, то в ньому відсутні організми, шкідливі для живих дерев (8). І рубати їх заради «санітарії» лісу немає ніякого сенсу. Більш того, в сухостійних деревах живе велика кількість корисних для лісу живих істот, а також рідкісних видів фауни і флори. Наприклад, в сухостійних соснах любить гніздитися занесений до Червоної книги клинтух. Вирубуючи даремні, з точки зору поліпшення санітарного стану лісу, сухі сосни, лісники позбавляють рідкісного голуба-синяка права на виживання.

Немає ніякої ефективності від вибіркових санітарних рубок з метою боротьби з комахами-лістогризи. За спостереженнями В.Л. Мєшкової, після їх проведення стан дерев дуба поліпшується лише тимчасово (13).

Однак найголовніший шкоду вибіркових санітарних рубок полягає в тому, що при рубці так званих «хворих» або «усихаючих» дерев, а також їх трелювання і очищення лісосік обов'язково пошкоджуються здорові дерева. Більш того, в результаті вибіркових санітарних рубок відбувається різке освітлення залишилися дерев, що сприяє їх заселення «шкідниками», хворобами, появи сонячних опіків і морозобоін. Різке освітлення дерев призводить до нагрівання їх стовбурів, що привертає «шкідників». Цей процес буде постійно продовжуватися, провокуючи проведення все нових вибіркових санітарних рубок, потім - і суцільної санітарної рубки.

Вчені довели, що вибіркові рубки в сосняках призводять до травмування 27% дерев, і збільшення чисельності стовбурових «шкідників» в 2-3 рази через 1-2 роки після вирубки (14).

С.В. Нікітіна пише, що рубки після сухостою ще більше прискорили висихання дерев (2). Ю. Ликов повідомляє, що будь-який изреживание лісу призводить до ще більшого зараження деревостанів щітіністим трутовиком 92). Розмноження дубового вусаня, на думку Д.Ф. Руднєва, сприяє проріджування лісу (2). П.М. Рафес пише про те, що рубки в лісах сприяють шкідливої ​​діяльності комах (2).

Незрозуміло одне, чому лісники не слухають свою лісову науку і продовжують санітарними рубками губити лісу і імітувати «захист» лісу від «шкідників»?



Суцільні санітарні рубки


Згідно Санітарних правил в лісах України, суцільні санітарні рубки проводяться з метою вилучення сухостійних, відмираючих, ослаблених дерев, пошкоджених хворобами, «шкідниками», пожежами, стихійними явищами в разі, якщо проведення вибіркових санітарних рубок призводить до зменшення повноти насаджень нижче 0,1 ( 8).

Як ми вже показали у випадку з вибірковими санітарними рубками, немає сенсу боротися з сухостійних дерев, древоразрушающіе грибами, кореневою губкою. Це боротьба безглузда і безперспективна.

Однак, у випадку з проведенням суцільних санітарних рубок з'являються нові проблеми. Наприклад, після проведення суцільної санітарної рубки може піднятися рівень грунтових вод, що не завжди корисно для лісу (20).


На кордоні рубки після суцільної санітарної рубки починається процес ослаблення дерев, який поступово розширюється до 50 м від неї (13). Все це пояснюється тим, що під час суцільної санітарної рубки на досить великій площі за невеликий проміжок часу рубаються всі дерева, що призводить до різкої зміни режимів освітлення, дія вітру, температури і вологості. Тому на кордонах лісосік після суцільної санітарної рубки виникає ветровал, підрив кореневої системи, висихання дерев, що привертає «шкідливих» комах (14).

За даними В.Л. Мєшкової, на кордоні з суцільною рубкою на 30-метровій глибині лісу гине 15% сосни і 40% -70% - ялин (14).

На її думку, «внаслідок різкого освітлення стіни лісу на вирубках і гарі складаються сприятливі умови для спалахів масового розмноження хвоегризущіх комах, зокрема, рудого соснового пильщика, площа осередків якого в лісах України збільшилася більш ніж в 12 разів в 1978-2008 рр. в порівнянні з періодом 1947-1977 рр. (6).

Або візьмемо приклад з короїдом. Сама спалах за рік поширюється від епіцентру на 100 або трохи більше метрів, а за тривалість всієї спалаху (два-три роки) - на 300 метрів. Однак, зрубів уражені короїдом дерева лісники на лісовозах поширюють «шкідника» на великі відстані.

Можна без перебільшення сказати, що проведення суцільних санітарних рубок сприяє збільшенню кількості комах «шкідників».

У зв'язку з цим суцільні санітарні рубки як «санітарна» мера-не тільки марна для боротьби з «шкідливими» комахами і хворобами лісу, а й шкідлива, повинна бути заборонена.





Оперативні рубки або залишити все як є?


Практично єдиним випадком, коли потрібно провести санітарну рубку, є боротьба з стовбуровими шкідниками-короїдом і т.п. Її потрібно проводити тільки до вильоту жуків нового покоління (8). У літні місяці комахи розмножуються в стовбурах дерев протягом декількох тижнів. Тому така рубка повинна проводитися оперативно, чому і запропоновано назвати її «оперативної». Замість всіх інших санітарних рубок і прибирання хмизу, які не мають ніякого відношення до поліпшення санітарного стану лісу, а тільки шкодять лісі.

Іншим методом боротьби з короїдом і іншими стовбуровими шкідниками є метод «залишити все як є». Справа в тому, що згідно з екологічної системи »Вольтера-Лотки», чисельність хижаків завжди слід за числом жертв. У короїдів є свої при рідні вороги - птахи, комахи, які слідом за їх спалахом різко збільшують свою чисельність і гасять розмноження короїдів.


Не можна погодитися з тією точкою зору, що поява комах «шкідників» в лісі однозначно означає загибель всіх дерев.

Листяні дерева витримують неодноразове сильне пошкодження листя, і крони відновлюються. Хвойні дерева більше страждають від «шкідливих» комах, але і вони можуть відновитися (15). Більш того, дерева організовують відсіч жукам- «шкідників», заливають їх живицею або соком в входах.

Спалахи комах «шкідників» відбуваються з певним проміжком у часі. Наприклад, спалахи комах хвоелістогризов повторюються з інтервалом від 7 до 30 і більше років (15).

Сама спалах, наприклад, короїд, триває 2-3 роки, а потім затихає. Природа сама себе регулює. Якби комахи-шкідники »дійсно були небезпечні для дерев, за мільйони років свого існування вони давно б винищили на Землі все лісу.

Нашестя лісових комах-шкідників, також як лісові пожежі, являє собою паливо для вогню еволюції. Вони сприяють еволюції лісових екосистем, формування нових видів флори і фауни. Всі «шкідники» займають своє важливе положення в круговороті речовин і є носіями унікальної генетичної інформації.



Рубки реконструкції та рубки лісовідновлювальні


Згідно Правил поліпшення якісного складу лісів, затверджених Кабінетом Міністрів України № 724 від 12.05.2007 р, до рубок формування і оздоровлення лісів, крім санітарних рубок, відносяться також рубки реконструкції та лісовідновлювальних (19).

Проведення їх з екологічної точки зору також викликає великі сумніви. Так, згідно з даними Правилами, рубки реконструкції проводять з метою «заміни малоцінних» порід дерев на цінні - дуб, сосну (19).

До «малоцінних» лісники віднесли: граб, тополя, осику, березу. Якщо деревина цих порід не продається, її рекомендується спалювати. Це маячня розписується в спеціальних підручниках, за якими майбутні лісники вчаться господарювати в лісі.

Авторам Правил поліпшення якісного складу лісів, як і підручників по лісовому господарству невтямки, що знищення так званих «малоцінних» порід дерев губить місця проживання рідкісних видів фауни і флори, призводить до зміни мікроклімату, сприяє висиханню річок, зменшує біорізноманіття (20).

Антиекологічні рубки реконструкції так глибоко увійшли в практику лісового господарства, що навіть стали проводитися в природних заповідниках. Наприклад, в природному заповіднику Медобори з 2008 р по 2012 р рубками реконструкції на площі 329 га було вирубано 4737 куб. м деревини «малоцінних» порід.

Не менший екологічний шкоди лісу і лісового біорізноманіття наносять так звані «лісовідновлювальних» рубки, які М. Попков точно охрестив «фарисейськими» (1). Це пояснюється тим, що за декларованої їх метою «оновлення захисних, водоохоронних та інших корисних лісів» ховається явний комерційний інтерес до заготівлі промислової деревини. Про яке відновлення лісу може йти мова, якщо під час «лісовідновної» рубки його знищують? Причому рубають найкращий стиглий і перестиглий ліс, коли не можна дістати його за допомогою рубок головного користування. І якщо санітарні рубки лісники для видимості прикривають міфами про «шкідників» і «хвороби» лісу, то проведення лісовідновлювальних рубок з точки зору здорового глузду взагалі нічим не виправдовується. Ну хіба можна, за допомогою сокири і пилки, «відновлювати» в лісі цінні породи? (21).

Тому рубки реконструкції та рубки лісовідновлювальних, слідом за санітарними, також повинні бути заборонені.



Небезпека інвазійних видів перебільшена


Останнім часом деякі лісники для обгрунтування санітарних рубок і рубок реконструкції стали використовувати нове пугало- дерева-інтродуцентів = червоний дуб, білу акацію та інші інвазійні види. Мовляв якщо їх не рубати, ці породи дерев поширяться і знищать аборигенні породи. Професор В.Л.Мешкова вважає це дурницею. По-перше, і червоний дуб і біла акація виростають в Європі починаючи з 17 століття (24). За цей час вони сформували своє природне оточення фауни і флори, губити яке під прапорами боротьба з інвазійних видами навряд чи має сенс. По-друге, ці породи дерев є дуже цінними і корисними. Так, біла акація є цінним медоносом, ефективно використовується при ерозії грунтів, постачає грунт азотом, її деревина дуже цінується в багатьох європейських країнах, наприклад в Угорщині. Червоний дуб дуже стійкий до лісових хвороб, може висаджуватися в місцях кореневої губки на заміну сосни (24). Більш того, багато років поспіль лісівники самі щосили садили багато лісові інтродуценти-білу акацію, червоний дуб, інші породи дерев, а тепер пропонують їх знищувати? Щось в цьому немає логіки.

Крім усього почего перебільшена і здатність дерев-інтродуцентів до самостійного розповсюдження. Та ж біла акація, посаджена в минулому столітті в Канівському заповіднику, зараз, досягнувши граничного віку, поступово випадає з деревостану, і її природно змінюють аборигенні породи дерев.





Сезон тиші і короїди


У 2015 р стаття 39 Закону України «Про тваринний світ» була доповнена забороною на проведення в усіх лісах України, в сезон тиші, з 1 квітня по 15 червня, санітарних вибіркових і суцільних рубок.

Аби не допустити з цим миритися, навесні 2017 р волинські лісники організували піар-акцію, намагаючись довести, що заборона на проведення санітарних рубок в сезон тиші нібито сприяє розмноженню короїдів, зокрема, вершинного короеда, Однак, їх потуги не мають наукового обгрунтування.

Як вважає харківський ентомолог В. Терехова, - сезон тиші - це час активності дорослої стадії першого покоління (а не личинок в дереві) і санітарні рубки в цей час не приносять користі (17). Як вважає В.Л. Мєшкова, років нового покоління короїдів починається в південних областях України з 3 декади червня (в північних і західних областях - пізніше) (18). А значить рубати дерева з личинками короеда слід починати після закінчення сезону тиші, тобто з 15 червня, після закінчення сезону тиші (17).



Санітарні та інші рубки в об'єктах ПЗФ


У Санітарних правилах в лісах України, затверджених в 2016 р, будь-які санітарні рубки і ліквідація захаращеності заборонені в природних заповідниках, заповідних урочищах і заповідних зонах національних парків і біосферних заповідників, а суцільні санітарні рубки заборонені в заказниках, а також в зонах регульованої рекреації біосферних заповідників, національних парків та регіональних ландшафтних парків (4).

Однак цього явно недостатньо. Так як будь-який захід щодо поліпшення санітарного стану лісів: ліквідація захаращеності (боротьба з мертвою деревиною), суцільні і вибіркові санітарні рубки, а також рубки лісовідновлювальних, рубки реконструкції та ін., Не тільки знищують місця проживання 122 видів червонокнижних тварин і рослин, не приносять ніякої користі в боротьбі з «шкідниками» і хворобами лісу, а навпаки, сприяють їх поширенню, у всіх категоріях об'єктів ПЗФ ці рубки повинні бути заборонені.




Литература



  1. Попков М., Рубки леса в Украине: практика, теория, проблемы. 
  2. Борейко В.Е, Левина Г.Н, 2016, Санитарные рубки в объектах ПЗФ. Экологический вред и противозаконный вид деятельности, К., КЭКЦ, 132 стр. 
  3. Борейко В.Е, Парникоза И.Ю., 2017, Критика регуляционных мероприятий на территориях строгого природоохранного режима (категории I-AМСОП/IUCN), К., КЭКЦ, 208 стр. 
  4. Санітарні правила в лісах України, затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 756 від 26.10.2016 р. 
  5. Мєшкова В.Л., 2013, Наукові і виробничі проблеми захисту лісу, www.uriffm.org.ua/files/meshkova_nubip_el12_2pdf 
  6. Мешкова В.Л., 2009, Энтомологические проблемы на вырубках и гарях в сосновых лесах лесостепи и степи Украины, Вестник Московского госуниверситета леса, Лесной вестник, № 5, стр. 72-79. 
  7. Мешкова В.Л., 2010, Целесообразность и сроки проведения санитарных мероприятий в лесах с учетом сроков сезонного развития насекомых и особенностей микроклимата, Наука о лесеXXI века, Материалы международной научно-практ. к-ции, Гомель, Институт леса НАН Беларуси, стр. 352-356. 
  8. Мєшкова В.Л., 2016, Чи є санітарні заходи оздоровчими? Лісовий вісник, № 10, стр. 7-9. 
  9. Саутин В.И., Серяпин А.М., Воробьев В.Н., 1971, Корневая губка в культурах сосны после рубок ухода, Лесное хозяйство, № 19, стр. 61-63. 
  10. Алексеев И.А., 1972, Особенности лесохозяйственной профилактики в борьбе с корневой губкой, Защита леса от вредителей и болезней, М., Колос, стр. 207-214. 
  11. Негруцкий С.Ф., 1986, Корневая губка, М., Агропромиздат, 196 стр. 
  12. Краснитский А.М., 1975, Лесохозяйственные мероприятия и их место в заповедном деле (о рубках леса в заповедниках), Бюллетень МОИП, отд. Биолог., в. 2, стр. 18-29. 
  13. Мєшкова В.Л., 2011, Динаміка санітарного стану дубових деревостанів у лівобережному лісостепу України після проведення лісогосподарських заходів, Лісовий журнал № 1, стр. 28-32. 
  14. Мєшкова В.Л., 2006, Вплив лісогосподарської діяльності на поширення осередків стовбурових шкідників,Лісове господарство, лісова, паперова і деревообробна промисловості, № 10, стр. 228-238. 
  15. Мєшкова В.Л., 2015, Шкідники … Ви впевнені, що вони шкодять? Лісовий вісник, № 7-8,стр. 12-13. 
  16. Закон України «Про тваринний світ». 
  17. Терехова В.В., 2017, Обгрунтування недоцільності скасування «Сезону тиші» заради боротьби зі шкідниками лісу, www.ecoethics.ru/obgruntyvannya-nedotsilnosti-skasuvannya-sezonu-tishi-zaradi-borotbi-zi-shkidnikami-lisu/
  18. Мєшкова В.Л., 2017, «Сезон тиші» та санітарно-оздоровчі заходи, www.ecoethics.ru/sezon-tishi-ta-sanitarno-ozdorovchi-zahodi/
  19. Правила поліпшення якісного складу лісів, затверджено Постановою Кабінету Міністрів України № 724 від 12.05.2007 р. 
  20. Мєшкова ., 2016, Природа не має поганої погоди, а ліс – малоцінної породи…, Лісовий вісник, № 11-12, стр. 8-10. 
  21. Борейко В.Є. Головин А.С. и др., 2017, Национальные парки и другие объекты ПЗФ Украины без гламура. Мониторинг нарушений заповедного режима 2006-2017, К., КЭКЦ, 20.05.2017. 
  22. Ответ В.Л. Мешковой на вопросы КЭКЦ, 20.05.2017. 
  23. Рибалка І.О., Вергелес Ю.І., Коваль І.М, 2012, Вплив омели білої (viscumalbumL.) на динаміку радиального приросту клена сріблястого (acer sacchariunum L.) у лісостеповій зоні України, Науковий вісник НЛТУ України, вип. 22.15, стр. 57-63. 
  24. Мєшкова В.Л. 2017, НАУКА НЕ Є ЧАРІВНОЮ ПАЛИЧКОЮ (слово на захист лісової науки…) https://www.lisportal.org.ua/79159/ http://ecoethics.ru/vse-sanitarnyie-rubki-neobhodimo-zapretit/


21.06.2017 Рубрики: Борьба за заповедность, Новости

0 коммент.:

Дописати коментар