середа, 21 червня 2017 р.

Експерт розповів, як збільшити лісистість в Україні


Лісові угіддя в Європі займають близько 30% території і щороку збільшуються, а лісовий сектор активно розвивається. Практично з 1990-х років європейські держави почали впроваджувати сувору політику охорони лісів, причому не тільки від природних чинників, але й від браконьєрства.

Прикладу можна повчитися — лише за 20 років була зроблена колосальна робота.

Наразі загальна площа лісів Євросоюзу нараховує 182 млн га, займаючи 43% усієї території. За останні 25 років площа лісового покриву збільшилася в цілому на 5,2%, що відповідає середньому приросту на 0,2% на рік.

Динаміка зміни лісових угідь за цей період значно відрізнялася в усіх державах-членах ЄС: від скорочення на 3,2% у Данії, Швеції та Люксембурзі до збільшення у межах 11-22% в Болгарії, Литві, Хорватії, Угорщині та Італії, а в Ірландії — 55,8%.

Незважаючи на те, що лісистість ЄС становить всього 5% від світового показника, їхня територія поступово збільшується.

Масові насадження лісів в ЄС здійснювалися в 2015 році. При цьому Єврокомісія виділяла на ці цілі понад 2,9 млрд євро. Разом з тим, від початку 1995 року в ЄС спостерігалося відносно стійке зростання обсягу виробництва лісу-кругляку.

Однак наслідки фінансово-економічної кризи 2008 року призвели до зниження рівня вирубок хвойних порід. Відтоді цей показник стабілізувався, і на 2015 рік становив 447 м3, що на 8,4% менше докризової позначки 2007 року.

Стратегічні принципи


Незважаючи на те, що основним фактором, який негативно впливає на лісові угіддя ЄС, залишаються природні катаклізми, людське втручання також дає значний імпульс.
Наприклад, пошкоджені лісу Європи складають 119 млн га або 56% загальної площі лісів. З цього показника приблизно 307 тис. га вирубано у результаті людської діяльності.


Одних громадських ініціатив було недостатньо, потрібно було законодавчо врегулювати охорону лісів.

Саме тому європейські фахівці галузі спільно підготували ряд документів, які відповідали за ті чи інші норми лісового господарства.

З 1990 року всього подібних резолюцій було прийнято 12. З 2003 року зусилля країн-учасниць були зосереджені на здійсненні плану дій FLEGT (Forest Law Enforcement, Governance and Trade) із боротьби з незаконними рубками і пов'язаної з ними торгівлею. У 2010 році Єврокомісія ратифікувала Зелену книгу про захист лісів в ЄС, яка регулювала політичні рішення щодо зміни клімату та його вплив на стан лісів.

Крім цього, неодноразово змінювалася і адаптувалася стратегія розвитку лісового сектора, зараз даний документ передбачає план дій до 2030 року.
Основним напрямком є шлях до так званої "зеленої економіки", яка має на увазі економічну вигоду від ведення лісового господарства при максимальному збереженні природних ресурсів.

Керівними принципами стратегії є:

— Стале використання лісу, що забезпечує збалансований розподіл різних товарів і послуг, з огляду на охорону лісів;
— Ефективність вкладу лісових ресурсів в розвиток сільських районів, економічного зростання і створення робочих місць;
— Глобальна відповідальність за ведення лісового господарства.
Єврокомісія також прописала цілі до 2020 року, а саме повний контроль лісового менеджменту у багаторічному плані впровадження.

Сфери відповідальності


У кожній країні-члені ЄС існує своя національна програма з охорони лісів National forest programmes (NFP). У більшості країн ці програми реалізуються у рамках профільного міністерства і лише в деяких, таких як Латвія чи Іспанія, парламентом або радою міністрів.

Як правило, їх узгоджують і підписують на вищих рівнях, оскільки лісова галузь для кожної країни ЄС є надзвичайно важливою.
Управління лісовими ресурсами в основному здійснюється через державні підприємства, які поділяються на більш дрібні лісництва або федеральні агентства. В цілому в таких компаніях працюють понад 200 тис. осіб.

Читайте також: Експерт розповів, що українська влада не може зміцнити морські берега

Цікаво, що за кількістю кадрів у лісництвах найвищий показник займає Україна — 50 тис. осіб, трохи менше тільки в Туреччині (40 тис.), Польщі (27 тис.) і Румунії (17 тис.).
Згідно зі звітом ФАО за 2015 рік,

на 1-5 співробітників лісових господарств в ЄС припадає 632 га лісу. Для порівняння, в Україні цей показник становить 1 співробітник на 1200 га.
Окрім державних програм, в ЄС активно імплементуються різні проекти з моніторингу та контролю за лісовими угіддями. Однією з перших таких програм стала International Co-operative Programme (ICP Forests), яка стартувала з 1985 року і передбачала моніторинг стану лісів в Європі на різних рівнях.

Перша складалася з 6 тис. міжнаціональних спостережуваних ділянок розміром 16х16 км, що розташувалися по всій території Європи і за її межами, що дало можливість стежити за географічними та сезонними коливаннями стану лісу.

Другий рівень включає у себе більш детальний аналіз в окремо обраних екосистемах.
Також існує подібна система Forest monitoring system (FutMon), яка включає систематичну великомасштабну мережу моніторингу (6 000 ділянок 1 рівня) та інтенсивну програму аналізу лісів (860 ділянок 2 рівня). Результати публікуються щороку і вже стали достовірним та надійним джерелом даних про лісові ресурси.

У липні 2002 року Рада Європи запропонувала створити іншу систему — Forest Focus, яка базувалася не тільки на попередніх схемах збору інформації, але й дозволяла моніторити біоскладову, кліматичні зміни та стан ґрунтів. Дана система працювала до 2008 року.

А що Україна?


Європейський приклад чітко показує, що при правильній і послідовній державній політиці, а тим паче з підтримкою бізнесу, можливо, як мінімум, скоротити вирубки лісу, а як максимум — виробити стратегію на 10 років вперед.

Такому досвіду Україна поки може тільки позаздрити, оскільки у важких економічних реаліях ні бюджетних коштів, ні політичної волі не вистачає.
Виходом із ситуації можуть стати соціальні стартапи, прикладом якого можна вважати наш проект Znaydeno — це система візуалізації, моніторингу та контролю вирубки лісів.

Крім цього, проект дозволяє визначати місця незаконного зайняття земельних ресурсів та несанкціонованої утилізації сміття. Унікальний сервіс автоматичного збору супутникових даних дозволяє формувати необхідні композитні зображення і вегетаційні індекси.
Система зіставляє кадастрові дані з супутниковими за певний період і в реальному часі показує місця самовільного зайняття земельних ділянок. Точні локації визначають дрони.

Проект за великим рахунком спрямований на використання територіальними громадами, оскільки це найдієвіший спосіб оперативно реагувати на незаконні вирубки на місцях, а також виявляти правопорушників.


Артем Бєлєнков

0 коммент.:

Дописати коментар