Лісівник

субота, 10 червня 2017 р.

Олександр Кватирко: які ресурси дадуть поштовх розвиткові Волинського Полісся?



4 липня 2014 р. у Верховній Раді виникло нове міжфракційне депутатське об'єднання "За розвиток поліських територій". 19 депутатів (переважно з поліських областей України: Волинської, Житомирської, Київської, Рівненської та Чернігівської) об'єдналися для лобіювання інтересів регіону, винесеного в заголовок публікації.

"Зелений туризм, тваринництво, рибний промисел, гриби та ягоди, овочі та злаки, торф, залізничні вузли та логістичні центри, що єднатимуть Європу й Азію, — ось яким має стати Полісся!", — йшлося в інформації про мету об'єднання депутатів. Ініціативна депутатська група готувала постанову Верховної Ради "Про невідкладні заходи щодо соціально-економічного розвитку Полісся", але почалася війна з агресором. Є сподівання, що в найближчій перспективі в найвищому представницькому органі України знайдеться місце для таких цінних ініціатив, їх буде повернуто у вигляді дискусій у сесійну залу, а згодом — успішно втілено в життя.

Оскільки лісова галузь Волині дотична до багатьох проблем розвитку Волинського Полісся, дискусію зі своїми пропозиціями підтримує начальник Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства (ВОУЛМГ) Олександр КВАТИРКО.



"Згаданий документ рекомендував Кабмінові забезпечити розробку проекту державної програми соціально-економічного розвитку Полісся, в якому б передбачалося створення регіональних фондів розвитку територій на засадах спільного фінансування з місцевих бюджетів і приватними коштами. Їх діяльність була б спрямована на реалізацію проектів, що відповідають критеріям підвищення економічної привабливості регіону: розвиток рекреаційного потенціалу; поглиблення співпраці в рамках міжнародних та двосторонніх програм регіонального розвитку транскордонного співробітництва в рамках Угоди про Асоціацію між Україною і ЄС; розбудову інфраструктури, що сприятиме розвиткові інформаційного суспільства та модернізації локальних і регіональних телеінформаційних мереж із забезпеченням доступу до мережі Інтернет в органах місцевого самоврядування, навчальних закладах та на рекреаційно й туристично перспективних територіях. Усе це пов'язувалось, — резюмує головний лісівник Волині, — зі створенням єдиного туристично-рекреаційного комплексу Полісся, збереженням мережі закладів культурної спадщини, пам'яток архітектури та містобудування. Йдеться про активізацію надходження в регіон інвестицій, які принесуть попит на продукцію, що важливо для будь-якої економічної програми.

Одним із розділів постанови передбачалося заохочення до використання альтернативних природному газу місцевих видів палива та розширення виробництва власних енергоресурсів, зокрема реконструкція торфобрикетних заводів, виробництво дров паливних і відходів деревообробки для потреб теплозабезпечення бюджетних організацій та жителів області. Паралельно в регіоні передбачались експерименти з видобутку корисних копалин силами фізичних осіб (старателів) на тих родовищах корисних копалин або їх ділянках, які не мають промислового значення, був задум створити приватні підприємства з видобутку фосфоритів, крейди, глини будівельної, піску, каменю будівельного та базальтів; вод лікувальних гідрокарбонатно-кальцієвих і гідрокабонатно-натрієвих з одночасним розвитком санаторно-курортного лікування.

Зважаючи на широкий перелік ресурсів Полісся, на державному рівні можливе створення зони міждержавного та міжрегіонального співробітництва "Полісся", основною метою якого стали б підвищення інвестиційної привабливості регіону, розвиток міждержавного кооперування, забезпечення зайнятості працездатного населення цієї зони із побудовою нових транспортних коридорів із залученням міжнародних програм транскордонного співробітництва, — вважає Олександр Кватирко.

Для активізації розвитку регіону, — продовжує головний лісівник області, — в документі акцентувалося спрощення процедури прикордонного, митного, міграційного та інших видів контролю для громадян, які постійно проживають на територіях областей; наділення місцевих органів виконавчої влади та місцевого самоврядування додатковими повноваженнями для налагодження міжрегіонального співробітництва з відповідними органами регіонів інших країн, зокрема можливістю мати своїх постійних представників у регіонах-партнерах. Тому є гостра потреба у збільшенні кількості та модернізації наявних пунктів перетину кордону.

Не залишалися поза увагою такі питання, як передбачення фінансування державних та місцевих бюджетів для організаційного й інформаційного забезпечення розвитку міжнародного і міжрегіонального співробітництва в рамках зовнішньоекономічної діяльності (тренінги та навчання державних службовців, створення інформаційної продукції, інвестиційних порталів тощо з поширенням інформації про оголошення міжнародних тендерів, пропозицій від зарубіжних бізнес-структур на офіційному сайті управлінь зовнішніх зносин та зовнішньоекономічної діяльності облдержадміністрацій, а також у ЗМІ). З цією метою передбачалося створення єдиного інформаційного простору Поліського регіону.

Для забезпечення розвитку агропромислового виробництва регіону із запровадженням інноваційних технологій необхідні заходи, спрямовані на збільшення кількості інноваційно-активних сільськогосподарських та переробних підприємств і доведення частки інноваційної продукції, товарів та послуг у загальному обсязі реалізованої продукції до 10%, а також розвиток фермерських господарств шляхом стимулювання сільськогосподарської кооперації, формування обслуговуючих молочарських кооперативів, створення громадських пасовищ, запровадження єдиних стандартів якості для малих сільськогосподарських виробників, — перераховує начальник лісового управління.

Усе це мало відбуватися на тлі реалізації освітніх проектів, покликаних допомогти мешканцям села в організації та розвитку особистих селянських господарств, започаткуванні власної справи на селі, підвищенні якості продукції відповідно до світових стандартів, отриманні високих урожаїв із запровадженням експериментальних проектів рекультивації земель, які зазнали забруднення під час аварії на ЧАЕС, поліпшенні родючості ґрунтів, насамперед — за рахунок вапнування, залуження малопродуктивних та заліснення деградованих земель запасу й резервного фонду. Чи не найбільша увага приділялася відновленню і формуванню сільськогосподарської інфраструктури, адаптованої до сучасних реалій, будівництву картопле-, овоче- та фруктосховищ за умов спільного фінансування з державного, місцевих бюджетів та коштів приватних підприємств.

Регіону вкрай потрібні свої мінеральні добрива. Волинське родовище фосфоритів залягає в селах Поступель Ратнівського району та Матейки Маневицького району. Основні поклади цієї корисної копалини зосереджені на чотирьох індустріальних ділянках із прогнозними ресурсами у 130—150 млн тонн руди (або 8,6 млн тонн засвоюваної речовини). Загальна площа покладів — 5 тис. га із глибиною їх залягання — 0,5—3 метри. Існує давно розроблений план індустріальної розробки руди, окупність якого становить 3 роки, але, так би мовити, віз і нині там. У Ратнівському районі були спроби видобувати цю цінну сировину, але чиновники, як це часто трапляється, створили бюрократичні проблеми, нібито пов'язані "зі зміною власника".

Сьогодні Волинь володіє десятком кар'єрів із видобутку вапняків. Сировина цінна як для будівельних потреб, так і для вапнування кислих ґрунтів. В області розвідані 191 озеро з покладами сапропелю, що відкладався тисячами років. Його загальні геологічні запаси становлять понад 70 млн тонн! — акцентує лісівник. — В окремих озерах товщина відкладень сапропелю сягає 3—10 метрів. Внесенням у ґрунт сапропелю, торфу, вапняків та природних фосфоритів можна зупинити деградацію ґрунтів, домогтися збільшення в них гумусу і зменшення нітратів. Середня продуктивність озер із сапропелю становить понад 1 тис. т/га. До 2000 р. на Волині розроблялося 8 родовищ (Бурків, Колпине, Комлякове, Горіхове, Мисливське, Скомор'є, Синове і Туричанське озера). Обсяг видобутку в цілому становив близько 200 тис. тонн на рік. На всіх родовищах сапропель видобували тільки для добрив, хоча спектр його використання значно ширший. Видобуток закинутий.

Нікого не здивую тим, що Волинь — імперія торфу, — наголошує мій співрозмовник. —Вчені відкривають низку властивостей, які перетворюють торф чи не в найголовніший енергетичний ресурс, що перевершує нафту, природний газ, вугілля. Торфом можна грітися, на ньому можна їздити, ним можна лікуватися, з нього можна будувати житло, на рекультивованих родовищах можна закладати лісові ягідники журавлини, голубики, малини. Так сталося, що в Україні майже забули про цю гігантську промислову галузь. У повоєнні часи лише на Волині успішно працювали понад 30 торфобрикетних заводів, сьогодні їх залишилося … два. У 50—60-х роках минулого століття теплова станція, яка працювала на цьому виді палива, обігрівала Луцьк. З'явилися вугілля й газ, і на кінець 1980-х років обсяги видобутку торфу впали в десятки разів, а його родовища залишилися без господаря.

Крім усіх торф'яних "благ", із цієї корисної копалини (особливо з її верхнього пласту), можна виробляти кормові дріжджі для тварин, щавлеву кислоту, етиловий спирт, сорбційні матеріали. Торф врятував людей від замерзання у Першу світову, Громадянську та Другу світову війни: альтернативи йому, практично, не було. Коротка пам'ять людська…

Волинь — край родовищ мінеральних вод 4-х типів, що дає можливість розвивати санаторно-курортне лікування. Так, у районі санаторію "Лісова пісня" поширені гідрокарбонатно-кальцієві та хлоридно-кальцієві мінеральні води. Неглибоко їх мінералізація коливається в межах 0,4—0,7 г/л. Але вже на більших глибинах мінералізація зростає до 130 г/л. Ці води безцінні для лікування захворювань серцево-судинної системи, системи кровообігу, гіпертонії та інших хвороб. Хлоридно-натрієві води з підвищеною мінералізацією та з домішками брому, йоду і радону поширені поблизу села Журавичі Ківерцівського району. Йдеться про закинутий колишній популярний санаторій "Журавка", відновлення якого беруть на себе держлісгоспи ВОУЛМГ. Я обіцяю, що відновлений заклад успішно функціонуватиме в найближчі кілька років. А поблизу міста Ковеля є поклади хлоридно-натрієво-йодо-бромної води. Експлуатаційний водоносний горизонт залягає на глибині 1300 метрів. Загалом, в області налічується 43 джерела лікувальних мінеральних вод. Їх експлуатаційні запаси не встановлені і потребують детального дослідження. Навіть якщо враховувати запаси мінеральних вод тільки розвіданих родовищ, то вже можна говорити про досить високий санаторно-курортний потенціал Волині.

Волинь — край мальовничих лісів із луками, озерами та річками, з національними природними заповідниками. Дехто в романтичному запалі незалежності кинувся в туристичний бізнес, розцінюючи його до примітивності просто: жодних проблем, приймемо, зробимо, — був би клієнт із грішми. Але річ саме в коштах. Сьогодні багатій людині немає проблем поїхати в будь-яку точку нашої планети, був би гаманець. Проте не в усіх знайдеться сума, яка дозволить з'їздити на пляжі Лонг-Біча або на Канарські острови. Можна, звісно, податися в Анталію чи Туніс, де менше зелені, де багато моря, — а як бути тим, хто може поїхати не далі як приміським поїздом?

В усіх країнах живе плем'я непосид-мандрівників, яких мало цікавлять заморські пляжі та Ніагарський водоспад, а більше — рідна природа, тиша, спокій і чисте повітря. Понад усе їх приваблює завивання вітру в комині лісової хатинки. Їм важливо побачити, "доторкнутися" до своєї Батьківщини в тому місці, куди вони приїхали вперше. Відчути, що опинилися в глухому куточку цнотливої природи, де без чобіт не пройдеш і десятка метрів, де похилилися від часу дерев'яні хатки, де молоко з-під корови і теплий, спечений на черені хліб.

Рідна природа! Хто не знає чудових рекреаційних пунктів у мальовничих лісах Волині! "Машівський бір", "Дубовий гай", "Затишок", "Пролісок"… Їх у системі ВОУЛМГ понад сто! Ще не народився той турист, якого б не звабили ці живі "лісові казки", де можна годинами милуватися нерукотворною природою, організувати чудовий відпочинок як дітям, так і дорослим, смачно попоїсти й заспокоїтися на кілька тижнів наперед. Знаю це з власного досвіду, — ділиться досвідом відпочинку начальник обласного лісового відомства. —

Криза вітчизняної туристичної галузі викликана не лише конкуренцією з боку іноземного туризму і зниженням платоспроможності населення, а й історичними причинами. Десятиліттями проводилася політика, в якій рекреаційні регіони розглядались як "курорти", і складовою частиною цієї політики було державне фінансування планово-збиткової галузі, яке здійснювалося за рахунок бюджетних коштів через профспілки, а по суті — з тих-таки державних фондів соціального страхування. Різке скорочення дотацій та економічні кризи загнали туристичну індустрію в глухий кут. Що нам заважає перетворити вітчизняний туризм на джерело національного багатства, з одного боку, з іншого — на джерело здоров'я громадян, що теж належить до національного багатства, звести його в статус сектора базової економіки? Але поки що наша держава не формулює такого завдання. Розвинений туризм як рукотворна категорія має стати головним феноменом нашого часу. І він стане таким, але якщо будуть ініціативи, цілеспрямовані зусилля та підтримка держави. Паралельно з ліквідацією застарілої бюрократичної системи управління туризмом "згори".

Безперечно, група депутатів "поліських" областей у Верховній Раді повернеться до вищезгаданих проблем і пропозицій, створить потужне лобі з економічного і культурного розвитку Полісся, бо інакше бути не може, — переконаний мій співрозмовник. — У сучасній Україні проблеми економічного та культурного розвитку регіонів — одні з найактуальніших і найскладніших. Тим часом за два останні десятиліття ми зовсім забули, що український народ — той самий "людський потенціал", на який політикам так подобається покладати надії, — живе переважно в провінції. І якщо розглядати всі значні модернізації у світі останніх 50—60 років, то неважко помітити, що успішні економічні перетворення в різних країнах завжди мали дуже міцну регіональну компоненту. Чому ми нею нехтуємо?"

Петро Чечелюк 9 червня, 16:46

автор Петро
Чечелюк

0 коммент.:

Дописати коментар