неділя, 11 червня 2017 р.

На Тернопільщині лісівники вивчатимуть статус кожного клаптика деградованої землі



На Тернопільщині лісівники вивчатимуть статус кожного клаптика деградованої землі
, а також про здійснену роботу щодо вирішення питань зі статусом лісів на самозаліснених землях на території адміністративних районів та роботу з пошуку земель під лісорозведення 2018 і наступних років. Про це повідомили у прес-службі Тернопільського ОУЛМГ.

Як поінформував т. в. о. першого заступника начальника Любомир Ничка, станом на 1 червня підприємствами управління заготовлено 85,4 тис. кбм деревини, із них 59,1 тис. кбм від рубок головного користування. Процент заготівлі від наявних ресурсів становить майже 40 відсотків, і 44,9 – від головного користування. Найнижчий відсоток заготівлі спостерігається у Кременецькому лісгоспі – 38,1 відсоток, найбільший у Чортківському – 49,6. Ціна знеособленого кубометра деревини за п’ять місяців по облуправлінні становить: заготовленого – 907 грн, реалізованого – 925 грн. Найвищою ціна знеособленого кубометра реалізованої деревини – у Чортківському лісгоспі – 1126 гривень.

29 травня аукціонні торги необробленої деревини ІІІ кварталу вперше відбулися з використанням електронної торгової системи. Так, лісовими господарствами виставлено 5652 кбм деревини, з яких реалізовано 89 відсотків або 5047 кубометрів. Ціна на деревину, порівняно зі стартовою, зросла на 6 відсотків, що в грошовому еквіваленті становить майже 800 тисяч гривень. Сума реалізації лісопродукції – 13,429 мільйонів гривень.

Щодо відвантаження і переробки деревини підприємствами, то начальник облуправління Олег Яремко зазначив: було здійснено порівняльний аналіз реалізації деревини підприємств у грошовому еквіваленті за 5 місяців минулого і поточного років. Незважаючи на ріст реалізації на 7 відсотків, порівняно з аналогічним періодом минулого року, це низька цифра, оскільки на деяких підприємствах вона не сягає навіть півмільйона (Тернопільський, Бучацький, Кременецький лісгоспи). Водночас, у Бережанському лісгоспі ріст сягнув майже півтора мільйона, а у Чортківському -– 3,5 млн гривень.

Про питання статусу самозаліснених земель, плани з виготовлення правовстановлюючих документів на землі держлісфонду та пошуку деградованих земель доповіли керівники й головні лісничі підприємств. Проблем є багато. Зокрема, не завжди представники районних відділень Держгеокадастру йдуть назустріч лісівникам. Зазвичай, земельники у районах надають лише картографічні матеріали. Відтак, як зауважив директор ДП «Чортківський лісгосп» Василь Фреяк, працівникам лісгоспів важко розібратися з наявними ділянками в натурі, тож активна участь у процесі земельників давала б швидший результат обстеження ділянки та визначення її статусу.

Є проблеми і з небажанням з боку сільських рад і громад надавати деградовані землі під лісорозведення. Як приклад, – Курянівська сільська рада на Бережанщині, яка, за словами директора ДП «Бережанський лісгосп» Олександра Левчука, надає землі під будь-які цілі, окрім під заліснення, оскільки це не дасть грошей селянам одразу. «Звичайно, легше віддати землю під якийсь проект на кшталт вітряної електростанції, яка уже за оренду дала сільській раді майже 300 тисяч гривень, аніж надати її лісовому господарству та отримати стабільний щорічний дохід від рентної плати через років 60-100 років», – резюмував директор Бережанського лісгоспу.

«Проблем, звичайно багато, та вони ними й залишаться, якщо не взятися систематично їх вирішувати», – сказав Олег Яремко.

Слід зазначити, цьогоріч підприємства запланували виготовити правовстановлюючі документи на 15 відсотків земель держлісфонду. Питання в тому, аби розібратися зі статусом самозаліснених земель та пошуком деградованих земель під нові ліси.

Автор: Наш день
неділя, 11 червня 2017, 15:19:27

0 коммент.:

Дописати коментар