Лісівник

субота, 1 липня 2017 р.

Як закарпатці ягоди продають. За місяць можна отримати 4–6 тисяч гривень


ЗАКАРПАТТЯ

— Збирати суниці почали три роки тому. Народилася четверта дитина й не могли зовсім раду дати. Скрізь треба були гроші. На суниці завезла чоловікова колега. Вона їхала збирати ягоду в Мостиський район. Думали, хоч варення наваримо чи дітям поїсти. Як побачили галявини з суницями, стішилися. Лягаю у траву і півлітра одним махом збираю, — розповідає 46-річна Галина Войтович.

— Суниці найбільш прибильні. На виході з лісу перекупники беруть по 20–25 гривень за півлітра. Як виходить довезти на базар, можна 30–35 просити за баночку. Як знати місця, легко назбирати й відро суниць. Але період збору — від двох тижнів до місяця. За сезон зароб­ляємо до 30 тисяч гривень.

Після суниці їдемо на чорницю недалеко від села Тур’я Буського району на Львівщині. Там великі ліси. Маємо спеціальне обладнання, подібне до гребінця. Ним легше збирати ягоди. В місцевих жителів часом орендуємо машинку. Вона збирає чорницю автоматично. Треба підійти до куща, поставити гілку й потягнути за мотузку, ягоди посиплються у кошик. За день кожен з нас вручну може зібрати від 3 до 5 кілограмів. А на автоматизованому обладнанні — то й по 12. Але навіть не напрягаючись, маємо щодня 500 гривень у кишені. Аби не їздити, винаймаємо у місцевих кімнатку за 40 гривень на добу.

Торік потрапили ще й на збір голубики. За кілограм платили по 60 гривень. Ягода неперспективна, її мало купують. Наші люди не знають, що то таке. Добре беруть поляки, але щоб здавати, треба мати документ про екологічне обстеження.

У спеціалізовані господарства запрошують збирати малину, чорну смородину, аґрус, ожину.

— Найбільше платять за збір ожини. За кілограм аж 40 гривень. Малину й смородину збираємо по 6 гривень за кіло, — каже 47-річна Ольга Шевчук із Тернополя. — До роботодавця варто потрапити лиш раз, потім тих, хто добре працював, самі обдзвонюють і пропонують приїхати на новий сезон. На фермі дають житло і харчування, але й вираховують за все гроші. Обід коштує 20 гривень, житло із гіпсокартону — 60 гривень за день. Працювати вигідно тим, хто хутко справляється на жарі.

У нас є норма, зібрати не менше 30 кілограмів малини щодня. Де­які жінки збирають по 200 кілограмів. На початку та наприкінці сезону оплата більша, бо мало ягід на стеблі, треба вибирати, щоб не нарвати зелених.
За аґрус платять від 25 гривень за зібраний кілограм. Аґрус найважче рвати, бо дуже колеться. Вдягаю цупку куртку з довгими рукавами, щоб прикривало руки. Торік сильно подерлася, руки з місяць не заживали, бо занесла бруд.

За місяць реально заробити від 5 до 10 тисяч гривень.

Збирати ягоди запрошують на Закар­паття, Хмельниччину, Вінниччину, Тернопільщину та Чернігівщину. На деяких фермах працівників наймають ще взимку, але й у міжсезоння влаштуватися легко. Для роботи на фермі потрібна санітарна книжка і робочий одяг. Щоб працювати у лісі, достатньо мати відро та пляшку води із собою.

— Сезон збору ягід на Закарпатті починається з перших теплих днів весни і до похолодання — восени. Зарплату видають щосуботи. За місяць можна отримати 4–6 тисяч гривень. Додатково — догляд за плантацією. Це посадка, прополка й укриття ягід. За годину праці — 20–30 гривень, — каже підприємець 30-річний Володимир із Мукачевого Закарпатської області. Він працює на фірмі “Біофрут”. — За день можна заробити 100–600 гривень. Усе залежить від спритності людини. Одна назбирє 50 кілограмів за день, а друга — 300.

Робочий день на фермі триває 15 год. Працівникам дають 3 год. на приготування їжі.

40 гривень за кілограм платять за сушену вишню. Кілограм смородини беруть за 60 гривень, малини — 55, чорниці — 120.

На збір черешні беруть чоловіків

“Збір черешні по 5 гривень за кілограм. Набираємо лише чоловіків”, — таке оголошення розмістив підприємець із Київщини Олександр Війтюк.

— Цього року вродили черешні на самих вершках. Щоб дістати, треба лізти на дерево. Беремо хлопців від 18 років і старших. Ніякої страховки не даємо. За день реально нарвати 50–70 кілограмів. Бонусом даємо два відра черешень із собою, — каже підприємець. — Наступні по збору — вишні. Так само плануємо набирати чоловіків. Жінки бояться лізти на вершечок дерева.

Переважно працівники з Києва. До плантації можна дістатися електричкою.
Валентина МУРАХОВСЬКА, Богдан БАРАБАНОВ

0 коммент.:

Дописати коментар