Володимир БОНДАР

Україна має шанс створити принципово новий лісовий сектор

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

Володимир БОНДАР

Бачимо повне розуміння президентською вертикаллю влади питань лісової галузі

31 січня 2018

Отстояли? Главный лесоруб области подчинился общине и пообещал прекратить рубки деревьев на ужгородской Шахте (+ ПРЯМАЯ РЕЧЬ)



Как мы сообщали, сегодня неравнодушные ужгородцы по инициативе велосипедной общины UBC пикетировали офис Управления лесного и охотничьего хозяйства.

Причина - непонятные рубки в красивом леске в микрорайоне Шахта, что украшает город и является прекрасным местом для прогулок, в том числе и велосипедных. Бил тревогу и Клуб пеших туристов: «Варвары уничтожают зеленые легкие Ужгорода! Вырубают деревья в Шахтинском лесу. Насчитал 225 пней и около 50 оставленных деревьев».

Но устными или в соцсетях претензиями дело не ограничилось: люди пошли спросить у ответственных. Отвечая перед горожанами, главному лесорубу Закарпатья Валерию Мурге не оставалось ничего другого, как пообещать впредь не трогать леска. Вот как это комментирует пресс-служба Закарпатского ОУЛОХ:

«В среду, 31 января, начальник Закарпатского областного управления лесного и охотничьего хозяйства, его первый заместитель-главный лесничий Игорь Коцур и директор Ужгородского лесхоза Василий Кий встретились с участниками Uzhhorod Bicycle Culture вместе с экологами и активистами туристических групп и неравнодушными жителями города Ужгород по заготовке дровяной древесины вокруг микрорайона "Шахта".

Активисты обеспокоены, что в микрорайоне после "кустовой" встречи работников предприятия и представителей общественности, на которой обсуждался вопрос проведения санитарной рубки в кварталах 10,11 Ужгородского лесничества, якобы продолжается лесозаготовка. 20 декабря по результатам встречи принято совместное решение о прекращении заготовки древесины на данных участках. Вместе с этим предприятие оставило за собой право вывоза из леса уже заготовленной древесины и удаления опасных и зависших деревьев. Однако когда лесоводы начали забирать древесину, то активные жители обратились к руководству Закарпатского ОУЛОХ.

Граждане передали начальнику ЗУОЛМГ "устную просьбу" прекратить вырубку.

К вопросу о личной позиции, учитывая просьбу общины, Валерий Мурга подчеркнул: уважает мнение каждого, и поддерживает людей, которые собрались на мирную акцию, но заметил:

- Воля народа - это главное. Уверяю Вас, что заготавливать древесину в микрорайоне "Шахта" лесоводы не будут. Разве что это будет требование общественности. Впоследствии будет обнародовано официальное письмо от Закарпатского ОУЛОХ и Ужгородского гослесхоза о прекращении лесозаготовки. В противном случае в Ужгородском гослесхозе появятся вакансии лесоводов. Кроме того, будет сделано рекультивацию трелевочных волоков».

Что же, теперь стоит зафиксировать обещание, проследить за ее выполнением и в дальнейшем не снимать из виду мест, где внезапно и безосновательно лесорубы возьмутся за деревья, которые так нужны ужгородцам в контексте постоянного уменьшения территорий зеленых зон.

Геоинженерные методы помогут бороться с глобальным потеплением



Австралийскими учеными был опубликован аналитический доклад, который посвящён проблемам глобального потепления. В докладе отмечается, что главными причинами потепления являются антропогенная деятельность, лесные пожары и вредные выбросы в атмосферу, как передает Интернет-издание для девушек и женщин от 14 до 35 лет Pannochka.net

Было подсчитано, что в течение 20 века на Земле было уничтожено половина тропических лесов, которые, по сути, являются лёгкими планеты. Процесс вырубки лесов продолжается и сегодня – ежегодная добыча древесины равна 4 миллиардам кубометров. Для восстановления площадей лесов необходимы значительные материальные затраты и количество времени.

По этой причине австралийские специалисты предложили использовать гео-инженерные методы, которые помогут в борьбе с глобальным потеплением. Учеными разработан проект удобрения арктических мировых вод опилками из железа. По расчетам, если сбросить в мировой океан около одного миллиона тонн опилок, то это значительно повлияет на рост планктона. В свою очередь, планктон будет поглощать ежегодно около 6 миллиардов тонн вредного углекислого газа, то есть, ровно столько, сколько сейчас выбрасывается в атмосферу планеты.

medbe.ru

Шосткинский лесхоз заботится о том, чтобы не допустить распространения верхушечного короеда, максимально сохранив природу



В минувшем году сосновые леса Сумщины подверглись атаке опасного вредителя – верхушечного короеда. Очаги поражения были выявлены практически во всех лесных хозяйствах области. Достиг сосновый короед и Шосткинского района.

В октябре минувшего года в ходе выездной коллегии, в которой приняли участие представители областных властей, экологи, главные лесничие и инженеры по охране леса лесхозов Сумской области, был намечен первоочередной план действий по борьбе с вредителем и предотвращению распространения эпидемии.

ГП «Шосткинское лесное хозяйство» безотлагательно приступило к реализации намеченного, чтобы максимально обезопасить леса Шосткинщины от уничтожения.

— Всихання лісів, у тому числі пов’язане з верхівковим короїдом — це велика проблема, від якої потерпають європейські країни, країни ближнього зарубіжжя і Україна в тому числі, особливо її західна частина. Врешті-решт ця біда дісталася і до нашого краю. В цілому по нашому лісгоспу шкідником було уражено дерева на площі 130 га. Оскільки, більш ефективного метода, на думку спеціалістів, ніж видалення пошкоджених дерев, наразі не існує, то після детального моніторингу і визначення осередків уражених шкідником ми приступили до їх ліквідації. Зокрема, у ІІІ – ІV кварталі минулого року і у січні цього року були проведені рубки на площі 56 га, 40 осередків ми вже ліквідували. Цьогоріч залишилося пройти санітарними рубками 71 га і на 1,2 га –провести суцільну санітарну рубку. Це саме та ділянка, яка розташована у Вороніжському лісництві, у Кролевецькому районі де і був виявлений перший і найбільший осередок, — проинформировал главный лесничий Шосткинского лесхоза Петр Балабон.

Провести удаление поврежденных верхушечным короедом деревьев необходимо до того момента, когда насекомое возобновит активную жизнедеятельность. А произойдет это уже в апреле-мае.

По сведениям экологов, жук-короед весьма плодовит и за сезон может дать 2, а то и 3 потомства, поэтому у лесников каждая минута на счету – до наступления тепла все очаги должны быть ликвидированы.

Помимо удаления поврежденных деревьев Шосткинский лесхоз проводит постоянный мониторинг лесных насаждений на предмет выявления новых очагов поражения.

На следующей неделе планируется провести обследование природно-заповедного фонда, расположенного на территории лесхоза.

В этом процессе задействуется современный квадрокоптер, приобретенный предприятием.

— Короїд починає пошкоджувати дерево з верхівки, чому власне і має назву – верхівковий. Хвоя змінює колір з зеленого на коричневий, осипається… Знизу пошкоджену крону можна побачити не відразу, зверху, за допомогою квадрокоптера , видно навіть найменші пошкодження. Якщо хворе дерево виявити вчасно, то значну частину деревини ще можна пустити на переробку, тоді як значно пошкоджене годиться тільки на дрова, адже короїд окрім всього ще й переносить грибкове захворювання, у результаті чого деревина стає синього кольору, — объясняет П. Балабон.

Все рубочные остатки, чтобы окончательно уничтожить личинки короеда, собираются и сжигаются.

Чтобы усилить эффективность борьбы с верхушечным сосновым короедом весной Шосткинский лесхоз планирует оборудовать вдвое больше гнездовий для синичек и скворцов, которые охотно поедают этих вредителей.





Фото: из архива Шостка.INFO

Валерій Мурга зустрівся з мітингувальниками


У середу, 31 січня, начальник Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства, його перший заступник-головний лісничий Ігор Коцур та директор Ужгородського держлісгоспу Василь Кий зустрілися з учасниками "Uzhhorod Bicycle Culture" разом з екологами та активістами туристичних груп і небайдужими жителями міста Ужгород щодо заготівлі дров'яної деревини навколо мікрорайону "Шахта".

Активісти стурбовані, що в мікрорайоні після "кущової" зустрічі працівників підприємства та представників громадськості, на якій обговорено питання проведення санітарної рубки у кварталах 10,11 Ужгородського лісництва, ніби-то триває лісозаготівля. 20 грудня за результатами зустрічі прийнято спільне рішення про припинення заготівлі деревини на даних ділянках. Разом із цим підприємство залишило за собою право вивезення із лісу вже заготовленої деревини та видалення небезпечних та завислих дерев. Однак коли лісівники почали забирати деревину, то активні жителі звернулися до керівництва Закарпатського ОУЛМГ.



Громадяни передали начальнику ЗУОЛМГ "усне прохання" припинити вирубку.

Стосовно питання щодо особистої позиції з огляду на прохання громади, Валерій Мурга наголосив: поважає думку кожного, і підтримує людей, котрі зібралися на мирну акцію, але зауважив:

– Воля народу - це головне. Запевняю Вас, що заготовляти деревину в мікрорайоні "Шахта" лісівники не будуть. Хіба що це буде вимога громадськості. Згодом буде оприлюднено офіційний лист від Закарпатського ОУЛМГ та Ужгородського держлісгоспу про припинення лісозаготівлі. В іншому випадку в Ужгородському держлісгоспі з'являться вакансії лісівників. Окрім того, буде зроблено рекультивацію трелювальних волоків.

Прес-служба Закарпатського ОУЛМГ

Лісівники Черкащини розповіли про найбільш поширені порушення в області


Черкаські лісівники розповіли про результати рейдів: серед виявлених найбільш поширених порушень – відсутність у мисливців документів, полювання в заборонених місцях та в недозволений час. Про це інформує прес-служба Черкаського обласного управління лісового та мисливського господарства.

Так, працівниками державної лісової охорони та єгерської служби лісгоспів Черкащини протягом 2017 року було складено 115 протоколів на браконьєрів та порушників правил полювання.

За словами Володимира Рибалки, головного спеціаліста відділу лісового та мисливського господарства обласного управління, – це є результатом ефективного проведення численних рейдів з охорони державного мисливського фонду. Так, протягом 2017 року по області працівниками лісогосподарських підприємств, з метою виявлення порушників правил полювання, було проведено 674 рейди.

Серед виявлених найбільш поширених порушень – відсутність у мисливців документів, полювання в заборонених місцях та в недозволений час.

Загалом за цей період було нараховано та добровільно сплачено штрафів за порушення правил полювання на загальну суму 15572 грн.

http://strichka.com/item/74382767











Читати більше на remarka.net.ua

«Лес надо рубить ради… леса»

Заслуженный лесовод России Виктор НЕФЕДЬЕВ заявляет, что нынешние охранные лесные законы доведут наше зеленое богатство до неминуемой гибели

Сегодня в 19:39

О наших лесах каждый уважающий себя гражданин имеет свое собственное мнение. Не ошибусь, если предположу: леса гробятся направо и налево, вырубаются сплошной стеной под застройку жилыми микрорайонами. И вообще, все пропало... А если посмотреть на проблему с другой стороны? Да, гробятся. Но не по той причине, что без разбора целыми гектарами идут под топор дровосека. А по той, что к ним... не подступишься! Об этом мы беседуем с Виктором НЕФЕДЬЕВЫМ, заслуженным лесоводом РФ, доктором географических наук, главным научным сотрудником Центра по проблемам экологии и продуктивности лесов. В свое время он являлся заместителем руководителя Федерального агентства лесного хозяйства России, обошел и объехал зеленые массивы на Дальнем Востоке, в Сибири, Якутии, Средней Азии... Само собой, знаком с подмосковными дубравами.


Фото: look.com.ua

— Виктор Викторович, насколько наши законы надежно защищают лесные территории?
— Вы не поверите, но череcчур надежно. За примером далеко ходить не надо. Вспомним, какую акцию устроили в Подмосковье в связи с рубкой новогодней елки для Соборной площади Кремля в декабре минувшего года. С проведением экологического ликбеза, с выездом высоких ответственных лиц. И это правильно. Если бы не несколько «но»… Bозраст дерева, сообщили СМИ, 90 лет, высота — 27 метров, диаметр ствола — 60 см, размах нижних ветвей — 10 метров. «Эта елка перестойная, ее естественный конец близок. На этом месте будет посажена плантация елей, посеяно около 4 тысяч деревьев, где-то 15 из них доживут до такого возраста. Рубка новогодней ели не повредит экологии».

Но это не так! Ель в наших лесах достигает возраста рубки в 100–140 лет, а та, которую срубили, относится к приспевающим, а не перестойным, и естественный конец ее еще далеко не близок, рубить такое дерево, согласно действующему законодательству, запрещено.

Ну да ладно, праздновать так праздновать.

Идем дальше. Непонятно, на этом месте будут сеять или сажать лес? Если сажать, то таким количеством посадочного материала должно быть засажено не менее полутора гектаров земли. Во-вторых, если из 4 тысяч елей до возраста 90 лет доживут только 15 штук, то значит, остальные 3985 штук погибнут?

Леса столичной области, где вместе с Москвой проживает около 20 миллионов человек, являются важнейшей частью природной среды. Площадь этих лесов — 1,94 млн га, а общий запас древесины — 377 млн куб. м. Леса находятся в условиях жесточайшего стресса: промышленные предприятия, автотранспорт загрязняют воздух, воду и почву в объемах, превышающих установленные нормы. Кроме того, за последние годы леса Подмосковья пережили несколько катастрофических событий: пожары 2010 года, массовое размножение короеда-типографа и гибель ельников, небывалые масштабы «освоения» городских и пригородных лесов...

Новым Лесным кодексом 2007 года цель защитных лесов, к которым отнесены все леса Московской области, определяется как «сохранение средообразующих, водоохранных, защитных санитарно-гигиенических, оздоровительных и других полезных функций». Документ вводит жесточайший режим ведения лесного хозяйства. Например, запрет на сплошные рубки, а в некоторых категориях лесов — даже на рубки ухода, в том числе и рубку новогодних елок, выращенных на специально заложенных плантациях!




— Но это хорошо или плохо?
— Плохо! В советское время действовала установка: исключение лесов из интенсивного лесного хозяйствования влечет за собой ухудшение их защитных функций. Новый же кодекс запретил все виды рубок. «Леса защитные, их трогать нельзя!»

— Что значит «интенсивное лесное хозяйствование»?
— Уже с 70-х годов прошлого столетия ученые и практики обратили внимание на то, что в лесах с высокой антропогенной нагрузкой, где разрешены только санитарные и рубки ухода, невозможно вырастить здоровые древостои, создать нормальную возрастную структуру леса. Ведь согласно отечественной лесоводческой науке и производственному опыту, на большей части лесного фонда должны убираться естественный отпад (лесные завалы, бурелом) и спелая древесина. Но кто у нас слушает лесоводов?

— Что-то я вас не понимаю. Рубить нужно больше и смелее? Без оглядки?
— Сегодня можно с уверенностью сказать, что запрет на проведение любых рубок даже на короткое время показал свою несостоятельность и вредность для самого леса и выполнения им защитных функций. Из-за необоснованно низкого уровня интенсивности ведения лесного хозяйства в течение последних десятилетий региону наносился огромный экологический и экономический ущерб. За последние 30 лет площадь спелых и перестойных насаждений увеличилась в Подмосковье более чем в 20 раз! Катастрофа — нашествие короеда-типографа — не заставила себя ждать. В итоге «природоохранные меры» по спасению леса привели к противоположным результатам — к общему старению насаждений. Это не могло не сказаться на снижении их защитных свойств.

В стране произошел переворот в понимании значения лесного хозяйства. Практически единственной целью пропагандируется задача охранных функций леса. В угоду «новому подходу» совершенно исключается не просто возможность, а именно необходимость своевременной уборки спелого урожая, использования древесных ресурсов для промышленных нужд. Некоторые защитники природы вообще выдвигают требование об «оставлении леса в покое, и пусть он сам себе растет».

Пройдитесь по строительным рынкам. Откуда дровишки? Канада, Финляндия, США... А наш подмосковный гниет в залежах и буреломах. Но дело даже не столько в деловой древесине. Возникает вопрос: «Какие же «защитные функции лесов Подмосковья» мы так берегли все эти годы? И что необходимо делать, чтобы сохранить их?»

Неужели для повышения защитности лесов Московской области главным является доведение их до катастрофического санитарного состояния, до гибели? Только здоровый лес может выполнять защитные функции. И тут, как это ни звучит парадоксально, критерием норм лесопользования необходимо принять именно прирост древесины, как это делается в большинстве стран, куда наши специалисты постоянно ездят в качестве экскурсантов для изучения основ ведения «правильного лесного хозяйства» и где оно является доходной отраслью.

— Поясните. Что вы имеете в виду под «защитными функциями леса»? В чем разница между здоровым и больным лесом? Сколько и какие категории деревьев выделяют кислорода?
— Действительно, в обоснование запрета рубки спелого леса часто приводят такой резон: он же производитель кислорода. Дескать, чем дышать-то будем?! По многочисленным исследованиям, наибольшее количество кислорода выделяют молодняки и средневозрастные насаждения. Так, с 1 га 20–30-летних сосняков за 10 лет выделяется до 40 тонн. Затем эта способность ослабевает. И в 100-летнем возрасте кислорода они дают около 10 тонн.

Наши леса переполнены сухостоем и валежником, в такой ситуации трудно говорить о производстве кислорода. Масса древесины гниет в лесу, кто бывал в таких буреломах, знает, как тяжело в них дышать.

К этой катастрофе привело, я уверен, наше федеральное законодательство. Специалисты знают, что главным мероприятием по борьбе с короедом-типографом является вырубка и утилизация зараженных деревьев. Но система согласования таких мер настолько усложнена, что процесс гибели ельников стал неуправляем.

По разным данным, только от короеда за последнее десятилетие в Подмосковье погибло около 100 тысяч гектаров леса — это спелые и часть приспевающих еловых лесов. Общий запас прекрасной хвойной древесины в этих древостоях составлял около 25 миллионов кубометров. Если посчитать с учетом стоимости кубометра круглого леса в одну тысячу рублей, легко узнать прямой экономический ущерб. А если оценить ущерб для экологии? Этот ущерб кто-нибудь считал?!

Теперь на уборку этого сухостоя из регионального бюджета ежегодно выделяется до двух миллиардов рублей. Наверное, не станет исключением и 2018 год. И это правильно — чистить лес необходимо! Однако возникает вопрос — коммерсанты на аукционах покупают погибшие от короеда леса по 250 рублей за кубометр. На что же тратятся эти 2 миллиарда рублей, если он продается заготовителям?

А главное, факт остается фактом — миллионы кубов сухой древесины остаются в лесу, являясь рассадниками вредителей и болезней.

Не кажется уже странным, что лесное хозяйство всей страны оказалось вдруг дотационной отраслью.

Есть еще одна загадка: по отчетным данным лесного комитета региона, почти на половине площадей, пораженных короедом, лесовосстановление проведено опять елью. Почему? На площадях, где многие десятилетия произрастали еловые насаждения, зараженные корневой губкой и другими болезнями, в том числе короедом-типографом, опять закладываются мины для потомков. Вредители никуда не делись и дождутся своего часа, чтобы опять поразить леса.

— Что же в таком случае делать?
— Изменить перечень целевых пород с учетом устойчивости к корневой губке, короеду-типографу и другим факторам. К таким породам следует отнести лиственницу, дуб, липу. Особое место может принадлежать лиственнице, являющейся одной из хозяйственно ценных и быстрорастущих древесных пород Российской Федерации. Опыт создания культур лиственницы в Бронницком, Порецком, Солнечногорском лесничествах, научные наблюдения и исследования показали, что в Московской области лиственница является очень продуктивной лесообразующей породой. Она долговечна, устойчива против засухи, морозов, ветра, различных болезней, характерных для нашего региона, хорошо приживается при посадке сеянцами. Важны ее быстрый рост, высокая производительность кислорода и способность накопления углекислоты в более значительных объемах по сравнению с местными хвойными породами. Кроме того, лиственнице присуща высокая интенсивность аккумуляции тяжелых металлов. При создании искусственных насаждений эта порода способна в возрасте 50–60 лет формировать насаждения с запасом древесины 400–500 куб. м на 1 га, что в два-три раза больше, чем сосна, дуб или ель.

— После принятия нового Лесного кодекса большой шум стоял из-за сильного сокращения штата на местах. Положение устаканилось?
— Это тоже огромная проблема. Лесом должны управлять лесничие, а не инспектора, которые пришли им на замену в 2007 г. И оценка их деятельности должна проводиться по качеству лесов, а не по бесконечной надуманной отчетности, из-за которой инспекторам и в лес-то выйти некогда.

Раньше лесничие были хозяевами: имели технику, помощников, нанимали дополнительные штаты в случае необходимости. Отвечали за посадки, уход, работали на конечный результат.

Сегодня спрашиваю одного из инспекторов — почему в таком-то квартале много больных деревьев, не ведется их вырубка? «Я кабинетный служащий, — отвечает он. — Вот написал в комлесхоз, проведут аукцион на вырубку зараженного участка, определят фирму. Все по конкурсу...»

Кому тут какое дело до здорового леса?

Хотелось бы вспомнить уроки прошлого. В предписании от 5 апреля 1918 года «Всем Советам рабочих, крестьянских и солдатских депутатов о недопустимости увольнения лесных специалистов» говорилось: «Вследствие получения сведений о массовых увольнениях лесных специалистов от должностей и вовсе от службы Совет Народных Комиссаров считает необходимым сообщить, что… лесных специалистов нельзя заменить другими без ущерба для леса и тем самым — для всего народа: лесное хозяйство требует специальных технических знаний».

Прошло сто лет — опять на те же грабли?

— Но согласитесь, что призывы к интенсивному ведению хозяйства приведут скорее к массовой застройке, а не к лесовосстановлению! Леса начнут вырубать так, что от них рожки да ножки останутся. Как противостоять этим явлениям?
— Большой бедой для лесов является практически неконтролируемое растаскивание лесных земель. Это подтверждает и принятый Госдумой закон о так называемой лесной амнистии, при которой планируется в том числе узаконить самовольно захваченные участки. Хотя наведение элементарного порядка при законном изъятии этих земель могло бы принести любой региональной казне просто баснословные деньги, ведь один гектар земель стоит от 100 до 600 миллионов рублей.

Можно с уверенностью сказать, что в большинстве случаев инициаторы таких самозахватов заплатили именно эти деньги, вопрос только — кому?

Но это совершенно не связано ни с короедом, ни с рубками, ни вообще с ведением лесного хозяйства. Этой проблемой должны заниматься отнюдь не органы лесного хозяйства.

На мой взгляд, еще не оценен разрушительный потенциал новых границ лесных участков в разных регионах страны. Они были поставлены на кадастровый учет по так называемой государственной системе. Не берусь сказать, каким образом эти «данные» получались, но сравнение границ лесного фонда по материалам прошлых лет и нынешних, «кадастровых», выявляют вопиющие расхождения, уже официально лесные территории в ряде мест уменьшились по площадям на 15–20%.

Я не против того, чтобы в отдельных случаях выводить насаждения из Лесного фонда, передавать их садовым товариществам. Пускай люди построят там дороги, проведут коммуникации. Но многие бывшие сельхозземли можно смело передавать в лесное ведомство. Например, в Можайском районе Подмосковья некоторые угодья уже до самого горизонта заросли лесом. Почвы там обеднели, их восстанавливать — себе дороже. Давайте на них развивать леса! В Тульской области до 30% сельхозземель уже не восстановить, как и огромные территории в Смоленской и других областях.

Хочу сказать, что мы затронули только часть проблем. В целом леса сегодня нуждаются в системном лечении. Поэтому требуется коренной пересмотр всей стратегии ведения хозяйства именно с лесоводческих позиций, а не эмоций. Ведь результаты труда лесоводов можно оценить только по прошествии десятилетий, и исправить их весьма трудно. А подчас — невозможно.

Владимир Чуприн

Состоялось первое заседание Федерального штаба по координации деятельности по тушению лесных пожаров




31 января 2018 года состоялось первое в этом году заседание Федерального штаба по координации деятельности по тушению лесных пожаров. Заседание прошло под председательством начальника Управления охраны и защиты лесов Федерального агентства лесного хозяйства Михаила Козлова.

Основной темой обсуждения на состоявшемся в Федеральном агентстве лесного хозяйства заседании Федерального штаба стал отчет о работе штабов в федеральных округах в 2017 году и постановкой задач на 2018 год.

Начальник Управления охраны и защиты лесов Федерального агентства лесного хозяйства Михаил Козлов обратил внимание участников совещания на том, что еще в 2016 году по итогам селекторного совещания с руководителями органов исполнительной власти субъектов Российской Федерации под председательством Заместителя Председателя Правительства Российской Федерации Александра Хлопонина было поручено разработать предложения по внесению изменений в законодательство Российской Федерации в части усиления ответственности должностных лиц органов исполнительной власти за предоставление недостоверных данных о площади лесных пожаров и затягивания сроков верификации.

В настоящее время Правительством Российской Федерации подготовлены изменения в Кодекс об административных правонарушениях в виде законопроекта. В частности, предусмотрено взыскание административного штрафа с должностных лиц уполномоченных органов исполнительной власти субъекта Российской Федерации в случае непредставления или несвоевременного представления сведений о пожарной опасности в лесах и лесных пожарах либо представления недостоверных сведений или представления их не в полном объеме в Федеральное агентство лесного хозяйства. Проект федерального закона принят в первом чтении Государственной Думой Федерального Собрания Российской Федерации, а также направлен Президенту Российской Федерации, в Совет Федерации Федерального Собрания Российской Федерации, комитеты и комиссии Государственной Думы, во фракции в Государственной Думе, в Правительство Российской Федерации, законодательные (представительные) органы государственной власти субъектов Российской Федерации, Верховный Суд Российской Федерации.

Еще один важный момент, на котором был сделан акцент на заседании Федерального штаба по координации деятельности по тушению лесных пожаров – реализация сводных планов тушения лесных пожаров. Сегодня законодательство Российской Федерации не предусматривает административную ответственность за невыполнение мероприятий, предусмотренных сводным планом на территории субъекта Российской Федерации. В течение нескольких лет в ряде регионов отмечается недостаточное привлечение сил и средств согласно утвержденным сводным планам, на территориях субъектов Российской Федерации в период высокой горимости лесов.

По результатам лесопожарного сезона 2017 года разработаны поправки в Кодекс об административных правонарушениях. Законопроектом устанавливается административная ответственность должностных лиц, индивидуальных предпринимателей и юридических лиц за невыполнение мероприятий, предусмотренных сводным планом тушения лесных пожаров на территории субъекта Российской Федерации. Проект федерального закона был согласован Федеральным агентством лесного хозяйства в декабре 2017 года и направлен в адрес Минприроды России.

31 января 2018 года решением Федерального штаба дано распоряжение департаментам лесного хозяйства по федеральным округам взять под контроль подготовку органами исполнительной власти субъектов Российской Федерации, уполномоченных в области лесных отношений сводных планов тушения на 2018 год в соответствии с вступившими в силу изменениями в Правила разработки сводного плана тушения лесных пожаров на территории субъекта Российской Федерации, утвержденные постановлением Правительства Российской Федерации от 08 февраля 2017 года № 156.

Так же, Департаментам лесного хозяйства по Сибирскому и Дальневосточному федеральным округам дано поручение при проведении внеплановых выездных проверок готовности к пожароопасному сезону субъектов Российской Федерации обратить особое внимание на заключение контрактов на мониторинг пожарной опасности в лесах и лесных пожаров, в части увеличения кратности авиапатрулирования с учетом выделенного дополнительного финансирования.

Вместе с тем, по данным ФБУ «Авиалесоохрана» в связи большим количеством регистрируемых термоточек на территории Приморского края, Департаменту лесного хозяйства по Дальневосточному федеральному округу дано распоряжение инициировать заседание штаба по координации действий по тушению лесных пожаров с участием представителя КЧС и ОПБ Приморского края, обратив внимание на количество возникающих термоточек на территории субъекта Российской Федерации.

Україна вводить електронний облік деревини

Продаж деревини поза аукціоном заборонений



Державне агентство лісових ресурсів запровадило електронний облік деревини, що йде на продаж, та заборонило її реалізацію поза аукціоном, повідомляється на сайті Держлісагентства.

Як зазначається, відповідний наказ №49 від 30 січня 2018 року підписав голова відомства Володимир Бондар.

«Забезпечити ведення електронного обліку деревини на лісогосподарських підприємствах з внесенням інформації про всю заготовлену і реалізовану деревину до системи електронного обліку деревини та забезпечити реєстрацію укладених договорів в системі», – йдеться у наказі.

Також наказом зобов’язано припинити реалізацію підвідомчими лісогосподарськими підприємства деревини за прямими договорами підрядникам, що виконують роботи із заготівлі деревини та не беруть участі в аукціонних торгах.

Окрім того, заборонено реалізовувати споживачам дубову дров’яну деревину для технологічних потреб виробничо-технічного призначення.

За підсумками роботи Держлісагентства у 2017 році висаджено 1700 га нових лісів, а у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств Держлісагентства знаходиться 7,6 млн га земель.

Крім того, під час проведення рубок формування і оздоровлення лісів заготовлено 8,7 млн куб. м ліквідної деревини (130% до завдання).

Як писав Mind, у листопаді минулого року президент України Петро Порошенко доручив уряду розробити ряд заходів щодо забезпечення стабільного природокористування та розвитку лісів, удосконалення системи державного управління у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісових насаджень, ведення лісового господарства, збереження цінних природних комплексів і екосистем, розвитку заповідної справи.

Раніше Порошенко підписав закон про посилення відповідальності за незаконну порубку лісу.

Ліс урятують, коли зроблять парком



У Сумах придумали, як врятувати від загибелі сосновий бір на околиці міста. Раніше "Голос України" розповідав, що дерева на Баранівці всихають від небезпечного шкідника -- верхівкового короїда.

Лісівники запевнюють, що єдиний спосіб зберегти масив -- це повністю вирізати заражені дерева. Але місцеві жителі категорично проти, позаяк через знеліснення мікрорайону йому можуть загрожувати підтоплення, як у Карпатах.

У Сумському міськвиконкомі вирішили перетворити ліс на парк і взяти об'єкт під опіку територіальної громади. Але чи можна перевести сосновий бір із державної власності у комунальну та як це зробити, з'ясує спеціально створена комісія.

Володимир ЧЕРНОВ.
Сумська область.

Проект наказу Міністерства екології та природних ресурсів України «Про затвердження Методики визначення належності лісових територій до пралісів, квазіпралісів і природних лісів»


Повідомлення про оприлюднення проекту наказу Міністерства екології та природних ресурсів України «Про затвердження Методики визначення належності лісових територій до пралісів, квазіпралісів і природних лісів»
31 Січня 2018, 17:47

Повідомлення про оприлюднення проекту наказу Міністерства екології та природних ресурсів України «Про затвердження Методики визначення належності лісових територій до пралісів, квазіпралісів і природних лісів».doc (34 Кб)

Аналіз регуляторного впливу.doc (102 Кб)

Пояснювальна записка.docx (22 Кб)

Методика визначення належності лісових територій до пралісів, квазіпралісів і природних лісів .doc (125 Кб)

Проект наказу Міністерства екології та природних ресурсів України «Про затвердження Методики визначення належності лісових територій до пралісів, квазіпралісів і природних лісів».docx (16 Кб)



НАКАЗ

Про затвердження Методики 
визначення належності лісових 
територій до пралісів, квазіпралісів і 
природних лісів 

Відповідно до частини шостої статті 39-1 Лісового кодексу України, 

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Методику визначення належності лісових територій до пралісів, квазіпралісів і природних лісів, що додається.
2. Департаменту екомережі та природно-заповідного фонду (Клід В.В.) забезпечити подання цього наказу до Міністерства юстиції України на державну реєстрацію в установленому порядку.
3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування. 
4. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою. 


Міністр   Остап СЕМЕРАК



ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства екології та природних ресурсів України
від ____________№ _________

МЕТОДИКА
ВИЗНАЧЕННЯ НАЛЕЖНОСТІ ЛІСОВИХ ТЕРИТОРІЙ ДО ПРАЛІСІВ, 
КВАЗІПРАЛІСІВ І ПРИРОДНИХ ЛІСІВ 


I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Ця Методика розроблена відповідно до Лісового кодексу України.

2. У цій Методиці терміни вживаються у такому значенні: 

аборигенний вид (автохтонний) – вид, підвид або таксон нижчого рівня, який трапляється в межах свого природного ареалу (минулого або сучасного); 
антропогенне втручання (антропогенні зміни) – зміни, що відбуваються в природі в результаті господарської діяльності людини. Цей вплив може впливати на структурні компоненти та функціональні параметри екосистем – ґрунт, рівень ґрунтових вод, тварині та рослинні угруповання, тощо;
вид – сукупність близькоспоріднених організмів, що характеризуються певними, тільки їм властивими, морфо-фізіологічними і еколого-географічними особливостями та поширюються в межах певної області (території чи акваторії), яку називають ареалом виду;
деревостан (лісостан) – сукупність дерев у тому чи іншому лісі (лісовому насадженні);
корінний деревостан – деревостан, що формується в природних умовах і характеризується переважаючою породою, яка відповідає даним лісорослинним умовам;
лісова підстилка – мертвий надґрунтовий шар, що утворюється у лісі з рослинного опаду і відпаду;
лісорослинні умови – комплекс гідрологічних та ґрунтових чинників, які визначають умови росту і розвитку лісу;
тип лісорослинних умов – основна класифікаційна одиниця лісової типології стосовно однорідних за грунтово-гідрологічними умовами земель, вкритих лісовою рослинністю або призначених для вирощування лісу;
мертва деревина – відмерлі частини дерев та мертві дерева, які знаходяться на різних стадіях розкладу. Розрізняють чотири стадії розкладу мертвої деревини, що включають етапи руйнування її структури внаслідок біотичних чи абіотичних впливів;
недеревинні лісові продукти – види продукції, які заготовлюють під час проведення побічного лісокористування;
підріст – молоде покоління деревних рослин, що росте під наметом лісу або на зрубах, яке здатне вийти у перший ярус насадження, замінивши старий материнський деревостан;
стадії розвитку деревостану – етапи розвитку деревостану, які включають стадії: молодняка, жердняка, середньовікового деревостану, пристигаючого та стиглого деревостану;
тип лісу – лісівнича класифікаційна категорія, яку характеризують певний тип лісорослинних умов та породний склад деревостану, що визначає розвиток і видовий склад рослинних та тваринних угруповань;
фізіологічна вікова межа (старий генеративний стан) дерев – фізіологічний стан дерев, що проявляється через поступову втрату важливих функцій організму, зокрема здатності до розмноження та регенерації, а також процеси руйнування (втрату частин крони, стовбура), що призводить до всихання та вмирання дерев. 

Інші терміни та поняття вживаються у значеннях, наведених у Лісовому кодексі України та Конвенції про охорону біологічного різноманіття. 

3. Ця Методика встановлює критерії, подані в додатку 1, та основні вимоги щодо порядку визначення належності лісових територій до пралісів, квазіпралісів і природних лісів та застосовується для запровадження заходів зі збереження таких територій.

ІІ. ПОРЯДОК ІДЕНТИФІКАЦІЇ ПРАЛІСІВ, КВАЗІПРАЛІСІВ І ПРИРОДНИХ ЛІСІВ

1. Роботи щодо визначення належності лісових територій до пралісів, квазіпралісів і природних лісів виконують у три етапи: камеральні роботи, польові дослідження, завершальний (аналітичний) етап.

2. На камеральному етапі підбирають лісові ділянки, які потенційно відповідають критеріям пралісів, квазі-пралісів або природних лісів і підлягають подальшому обстеженню в натурі, на основі даних матеріалів лісовпорядкування; результатів аналізу наукової чи відомчої літератури, фондових матеріалів наукових установ, управлінських, архівних та інших матеріалів; інформації, отриманої від працівників лісового господарства, громадськості, місцевих мешканців тощо.

1) Потенційні ділянки підбирають за такими показниками:

а) група віку або вік деревостану: відбирають стиглі та перестійні корінні деревостани із урахуванням віку стиглості окремих порід та всі деревостани старші за 120 років на час обстеження;

б) склад: деревостан формують виключно аборигенні види, у складі деревостану не може бути чужорідних видів;

в) походження: відсутність інформації про створення на цій ділянці лісових культур;

г) антропогенний вплив: відсутність задокументованої інформації щодо рубок та заготівлі деревинної продукції, промислової (масової) заготівлі недеревинних лісових продуктів, заготівлі лісової підстилки чи випасу худоби на цій ділянці;

д) площа: під час аналізу лісотаксаційних даних відбирають всі ділянки незалежно від площі з подальшим аналізом їх просторового розміщення. Перевірці в натурі підлягають ділянки або групи ділянок, які територіально утворюють один масив (кластер) сумарною площею не менше 20 га та оточені природними межами ділянки байрачних, прируслових, заплавних лісів або ділянки з деревостанами за участі реліктових (сосна кедрова європейська, сосна звичайна автохтонна, модрина автохтонна, тис ягідний тощо) та ендемічних видів дерев за умови, що їх сумарна площа становить не менше 4 га;

е) форма: відстань між будь-якими двома протилежними межами через середину ділянки (масиву) повинна бути не менше 200 м. Це правило не діє для оточених природними межами ділянок (масивів) байрачних, прируслових і заплавних лісів або за участі реліктових та ендемічних деревних видів.

2) Результатом камеральних робіт є список лісових ділянок, що потенційно можуть відповідати критеріям пралісів, квазіпралісів або природних лісів та частково заповнений бланк ідентифікації (перші 13 граф бланку), який продовжують заповнювати під час польових досліджень (додаток 2). Інформація, внесена до бланку ідентифікації за результатами камеральних робіт, перевіряється і уточнюється під час польових досліджень (графи 8-13).  Скорочення назв деревних порід, формула породного складу, індекси та шифри типу лісу пишуться відповідно до зразків, представлених у додатках 3, 4, 5. 

3. Польові дослідження проводять для перевірки відповідності внесених до списку ділянок потенційних пралісів, квазіпралісів або природних лісів критеріям 1 і 2, вказаним у додатку 1. 

1) Кожну лісову ділянку обстежують візуально на пунктах таксації, які закладають для репрезентативного охоплення всієї площі ділянки (не менше однієї на 3 га або на виділ). При цьому продовжують заповнювати бланк ідентифікації (додаток 2). Якщо частина обстеженої лісової ділянки не відповідає хоча б одному із критеріїв, то її площа може зменшуватися на цю частину. 

2) На кожному пункті таксації:

а) оцінюють породний склад і перевіряють його відповідність типу лісу. Якщо виявлено істотну різницю між фактичним складом деревостану і даними лісовпорядкуванням, то у бланк ідентифікації записують реальний породний склад деревостану (графа 8). Якщо деревостан утворений аборигенними породами, що відповідають типу лісу, а інші місцеві види представлені в кількості до 5% за запасом деревини, то ділянка може бути зарахована до пралісів. Якщо у складі деревостану аборигенні породи, які не відповідають типу лісу, присутні в більшій кількості (до 20%), то ділянку може бути зараховано до квазіпралісів або до природних лісів;

б) перевіряють можливість класифікації цього деревостану як лісових культур. Якщо у межах виділу наявні не менше двох паралельних рядів дерев однієї породи (у кожному з них  не менше 10 дерев) – походження деревостанів визначається як «лісові культури», що позначають відповідним записом у бланку ідентифікації (графа 14), виділ не може бути зарахований до пралісів, квазіпралісів чи природних лісів;

в) перевіряють наявність дерев основного ярусу, які за лісорослинних умов цієї конкретної лісової ділянки досягли вікової фізіологічної межі (старого генеративного стану) і мають виняткові (максимальні) розміри та ознаки вікового відмирання: відсутність або втрата природного забарвлення всього фотосинтезуючого апарату в кроні дерева, наявність декількох сухих гілок першого порядку, наявність плодових тіл дереворуйнівних грибів на стовбурі, відсутність кори на всьому периметру стовбура, наявність порожнин з об’ємом більше 75% приземної (окоренкової) частини стовбура. Оцінюють кількість і розташування дерев, що досягли вікової фізіологічної межі: якщо таких дерев з одного місця таксації видно більше, ніж 2 шт. і вони більш-менш рівномірно присутні на всій території виділу – ділянка може бути зарахована до пралісів, а якщо їх 2 і менше, або вони скупчені в окремих місцях - ділянка може бути зарахована до квазіпралісів або до природних лісів. У бланку ідентифікації (графа 15) зазначають кількість таких дерев для всіх точок таксації на цьому виділі;

г) оцінюють наявність мертвої деревини (валежу та сухостою, мертвих старих дерев великих розмірів) різних стадій розкладу на всій території ділянки. Оцінюють її запас в м3/га та кількість наявних стадій розкладу, фактичні значення записують у бланк ідентифікації (графи 16 і 17 відповідно). За наявності мертвої деревини всіх стадій розкладу на всій території виділу ділянка може бути зарахована до пралісів. Якщо виявлені лише окремі скупчення мертвої деревини або наявні не всі стадії розкладу, то ділянка може бути зарахована до квазіпралісів або до природних лісів. Мертву деревину класифікують за 4-ма стадіями (класами) розкладу: перша – свіжа або ще не розкладена деревина (ніж за слабкого натискання леза вздовж волокон деревини проникає лише через кору); друга – початкового розкладу (ніж за натискання леза вздовж волокон деревини проникає через кору і вглиб на декілька сантиметрів у деревину); третя – інтенсивного розкладу (ніж за слабкого натискання леза вздовж волокон деревини проникає через кору й в деревину на всю довжину леза); четверта – повного розкладу (ніж за слабкого натискання леза проникає в деревину на всю довжину леза і вздовж, і впоперек волокон);

д) оцінюють вертикальну і горизонтальну структуру деревостану та вносять кількість ярусів у бланк ідентифікації (графа 11). Якщо це деревостан складної структури (3 і більше ярусів), який включає всі стадії розвитку пралісу  з високим різноманіттям вікових груп і розмірів дерев, то ділянка може бути зарахована до пралісів. Якщо це деревостан не такої складної структури (1-2 яруси), який включає не всі стадії розвитку пралісу (деякі стадії можуть бути присутні лише невеликими фрагментами), але з характерним для даного типу лісу різноманіттям вікових груп і розмірів дерев, то ділянка може бути зарахована до квазіпралісів або природних лісів. При цьому підріст враховується як окремий ярус. Для чагарникових порід кількість ярусів не впливає на класифікацію деревостану – навіть за наявності лише 1 ярусу лісову ділянку може бути віднесено до пралісів. Якщо виявлено істотну різницю між реальною кількістю ярусів та даними лісовпорядкування, то у форму для ідентифікації записують реальну кількість ярусів;

е) оцінюють рівень природного поновлення та заносять у бланк ідентифікації кількість підросту в тисячах штук на гектар (графа 18). Якщо природне поновлення є достатнім для формування корінного деревостану, то ділянка може належати до пралісів чи до квазіпралісів, а якщо недостатнім – ділянку може бути зараховано до природних лісів;

є) оцінюють наявність лісогосподарської інфраструктури чи її решток – доріг, волоків, кляуз для лісосплаву чи гребель для розведення риби, тросів для трелювання, естакад для навантаження лісовозів, печей для випалювання вугілля тощо. Якщо немає таких видимих слідів експлуатації лісів, то ділянка може бути зарахована до пралісів, а у бланку ідентифікації (графа 19) її вплив позначають як «відсутній». Якщо є старі лісові дороги або їх рештки, проте немає видимих слідів недавнього руху лісовозів чи іншої лісоексплуатаційної техніки, та відсутня інша сучасна лісоексплуатаційна інфраструктура, то її вплив позначають як «незначний» і ділянка може бути зарахована до квазіпралісів або до природних лісів. В усіх інших випадках у графі 19 бланку ідентифікації вказують вплив як «значний», і ділянка не може бути зарахована до пралісів, квазіпралісів чи природних лісів;

ж) оцінюють наявність слідів рубок та заносять у бланк ідентифікації (графа 20) середню для конкретного виділу кількість видимих з одного місця таксації пнів і пошкоджених дерев (обрубані скелетні гілки, обдерта кора, видовбані порожнини більше товщини кори). Якщо немає таких пнів чи інших ознак лісозаготівлі, яка впливає на розвиток лісу, і відсутності документально підтверджених рубок та заготівлі деревини у минулому, то ділянка може бути зарахована до пралісів. Якщо присутні поодинокі видимі сліди рубок (видалення/часткове пошкодження не більше 5 дерев основного ярусу на 1 га), то ділянка може бути зарахована до квазіпралісів або природних лісів;

з) оцінюють наявність слідів заготівлі недеревинних лісових продуктів та вносять відповідну інформацію в бланк ідентифікації (графа 21). У пралісах, квазіпралісах та природних лісах сліди промислової (масової) заготівлі недеревинних лісових продуктів мають бути відсутні або допускаються лише окремі видимі сліди непромислового збирання недеревинних лісових продуктів (незначна кількість пошкоджених грибів, зірваних чи розтоптаних дикорослих ягід та плодів, обірваних частин лікарських трав тощо), які не впливають на розвиток лісу. Вплив такого користування вказують у графі 21 відповідно як «відсутній» чи «незначний». У випадках виявлення слідів масової заготівлі недеревинних лісових продуктів (їстівних грибів, дикорослих плодів і ягід, лікарських трав тощо) вплив користування вказують як «значний», і ця ділянка не може бути зарахована до пралісів, квазіпралісів та природних лісів;

і) перевіряють стан лісової підстилки та вносять відповідну інформацію до бланку ідентифікації (графа 22). Якщо антропогенним впливом на підстилку можна знехтувати (допускається наявність деяких слідів пішохідного руху), то ділянка може бути зарахована до пралісів. При цьому можуть бути зараховані до квазіпралісів чи природних лісів ділянки, на яких виявлене незначне порушення підстилки, пов’язане з фактами рубок, на/поблизу пішохідних стежок, пов’язане з рекреаційним навантаженням, та пов’язане зі слідами пішохідного чи транспортного руху в минулому. Ділянки на яких виявлене значне порушення лісової підстилки (згрібання або заготівля підстилки) не можуть бути зараховані до пралісів, квазіпралісів та природних лісів; 

к) оцінюють наявність слідів випасання худоби та вносять оцінку пасквального впливу у бланк ідентифікації (графа 23). Ділянку може бути зараховано до пралісів у разі відсутності документально зафіксованих випадків випасання худоби та видимих слідів випасання або прогону худоби. Якщо виявлено незначні сліди проходу та випасання худоби під час прогону на/з пасовища, то ділянку може бути зараховано до квазіпралісів або до природних лісів. У випадках, коли випасання худоби впливає на розвиток лісу, вплив випасання худоби вказують як «значний» і цю ділянку не може бути зараховано до пралісів, квазіпралісів та природних лісів;

л) оцінюють наявність слідів і ступінь впливу рекреації та вносять відповідну інформацію у бланк ідентифікації (графа 24 бланку). Якщо вплив відсутній або виявлено окремі сліди регульованого рекреаційного навантаження (піший науковий туризм, позначення меж стежок, закладено пробні площі чи дослідні об’єкти) – ділянку може бути зараховано до пралісів. Коли є видимі сліди рекреаційних і туристичних заходів з незначним впливом на лісові екосистеми (наприклад, піший туризм або скелелазіння) у визначених місцях (1 стежка чи об’єкт на пункт таксації) – ділянку може бути зараховано до квазіпралісів або природних лісів. У випадках виявлення значного впливу рекреаційного навантаження, ділянку не може бути зараховано до пралісів, квазіпралісів та природних лісів.

3) Кожна точка таксації фіксується за допомогою приладів геопозиціонування. На кожній точці таксації проводиться фотофіксація деревостану з геоприв’язкою. Це має бути 1-2 знімки поперек схилу, а на рівнині – перпендикулярно до напрямку освітлення.

4) Кінцевим результатом польових досліджень ідентифікації пралісів, квазіпралісів та природних лісів є заповнений бланк ідентифікації та попередній висновок (графа 25) щодо відповідності лісової ділянки критеріям пралісів, квазіпралісів або природних лісів.4. Завершальним етапом ідентифікації пралісів, квазіпралісів та природних лісів є підсумковий аналіз камеральних і польових даних. У випадку необхідності камеральні та польові роботи можуть бути проведені повторно. Такий аналіз здійснюють для масиву загалом, який може складатися як з однієї лісової ділянки (виділу), так і з групи ділянок чи їх частин, що формують один кластер (масив). При цьому на картографічних матеріалах окреслюють території пралісів, квазіпралісів і природних лісів, за потреби здійснюючи поділ чи об’єднання лісових ділянок. Такий аналіз проводиться не пізніше одного тижня після завершення польових робіт у відповідному підрозділі (лісництві, відділенні тощо). 

5. За результатами підсумкового аналізу роблять висновок про належність конкретної лісової ділянки (виділу) чи її частин до пралісів, квазіпралісів чи природних лісів, та формують відповідну базу даних. 

6. Висновок про належність конкретної лісової ділянки (виділу) чи її частин до пралісів, квазіпралісів чи природних лісів є підставою для зарахування території лісової ділянки (виділу) чи її частин до категорії лісів природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення, виділення особливо захисних лісових ділянок та надання статусу пралісової пам’ятки природи і встановлення охоронних зон відповідно до законодавства. 


Директор Департаменту екомережі 
та природно-заповідного фонду     В.В. Клід


Додаток 1
до Методики визначення належності лісових територій
до пралісів, квазіпралісів і природних лісів (пункт 3 розділу І)

Критерії визначення належності лісових територій до пралісів, квазіпралісів, та природних лісів

з/п
Критерії та індикатори
Праліси
Квазіпраліси
Природні ліси
1
Критерій
Походження та склад деревостанів

Назва індикатора
Опис індикатора
1.1
Видовий склад
Ліси утворені аборигенними (автохтонними) видами дерев та кущів, що відповідають типу лісу
Ліси, утворені аборигенними (автохтонними) видами дерев та кущів, що відповідають типу лісу
Ліси, утворені аборигенними (автохтонними) видами дерев та кущів, що відповідають типу лісу
1.2
Походження
Природне
Природне
Природне
1.3
Структура
Циклічні екосистеми з комплексними структурами, які включають всі стадії малих циклів розвитку (деякі фази можуть бути присутні лише на невеликих площах) у мозаїчній (горизонтальній) структурі, з вертикальною ярусністю, що відповідають типу лісу. Різноманіття вікових груп дерев підтверджується біометричними характеристиками

Циклічні екосистеми з комплексними структурами, які включають всі стадії малих циклів розвитку (деякі фази можуть бути присутні лише на невеликих площах) у мозаїчній (горизонтальній) структурі, з вертикальною ярусністю, що відповідають типу лісу. Різноманіття вікових груп дерев підтверджується біометричними характеристиками
Деревостани складної горизонтальної, вертикальної та вікової структури, які включають послідовні стадії розвитку


Наявність на всій території ділянки дерев основного ярусу, які досягли вікової фізіологічної межі і мають виняткові (максимальні) діаметри для даної ділянки та ознаки вікового відмирання
Наявність на ділянці окремих дерев основного ярусу, які досягли вікової фізіологічної межі і мають виняткові (максимальні) діаметри для даної ділянки та ознаки вікового відмирання
Наявність на ділянці окремих дерев основного ярусу, які досягли вікової фізіологічної межі і мають виняткові (максимальні) діаметри для даної ділянки та ознаки вікового відмирання
1.4
Мертва
деревина
Наявність мертвої деревини (лежачої та сухостою) на всіх стадіях розкладу та на всій території ділянки
Наявність мертвої деревини (лежачої та сухостою) переважно всіх стадій розкладу та на всій території ділянки
Наявність мертвої деревини деяких стадій розкладу
2
Критерій
Антропогенний вплив

Індикатори
Ознаки
2.1
Інфраструктура:
Відсутність задокументованої інформації щодо лісоексплуатаційної інфраструктури та господарської діяльності у минулому та їх видимих слідів. Відсутність слідів руху лісової техніки.
Допускається наявність деяких слідів пішохідного руху
(1 стежка до 1 м завширшки)
Відсутність задокументованої інформації щодо лісоексплуатаційної інфраструктури та господарської діяльності у минулому та їх видимих слідів. Допускаються деякі сліди старих лісових доріг та пішохідного руху (стежки до 1 м завширшки)
Допускається наявність видимих слідів лісоексплуатаційної інфраструктури та господарської діяльності у минулому, пішохідного та транспортного руху
2.2
Рубки
Відсутність задокументованої інформації щодо рубок та заготівлі деревинної продукції у минулому, а також видимих слідів лісозаготівлі, що вплинула на розвиток лісу
Відсутність задокументованої інформації щодо рубок та заготівлі деревинної продукції у минулому. Допускається видалення/часткове пошкодження не більше 5 дерев основного ярусу на 1 га
Відсутність задокументованої інформації щодо рубок та заготівлі деревинної продукції у минулому. Допускається видалення/часткове пошкодження не більше 5 дерев основного ярусу на 1 га
2.3
Недеревинні лісові продукти
Відсутність задокументованої інформації та видимих слідів промислової (масової) заготівлі недеревинних лісових продуктів. Допускається можливість непромислового збирання недеревинних лісових продуктів без видимих слідів заготівлі
Відсутність задокументованої інформації та видимих слідів промислової (масової)  заготівлі недеревинних лісових продуктів. Допускається можливість непромислового збирання недеревинних лісових продуктів без видимих слідів заготівлі
Відсутність задокументованої інформації та видимих слідів промислової (масової) заготівлі недеревинних лісових продуктів. Допускається можливість непромислового збирання недеревинних лісових продуктів без видимих слідів заготівлі
2.4
Лісова підстилка
Відсутність задокументованої інформації щодо випадків заготівлі  лісової підстилки та їх видимих слідів
Відсутність задокументованої інформації щодо випадків заготівлі та їх видимих слідів
Відсутність задокументованої інформації щодо випадків заготівлі та їх видимих слідів
2.5
Випасання худоби
Відсутність задокументованої інформації щодо випасу худоби та його видимих слідів
Відсутність задокументованої інформації щодо випасу худоби. Допускається сезонний прохід свійських тварин (отар овець, черід корів тощо)
Відсутність задокументованої інформації щодо випасу худоби. Допускається нечастий протягом сезону прохід свійських тварин (отар овець, черід корів та ін.), які прямують до або з пасовища
2.6
Рекреаційне навантаження
Відсутність рекреаційної інфраструктури та ознак впливу рекреаційного навантаження
Відсутність ознак впливу рекреаційного навантаження. Допускається наявність стежок до 1 м завширшки, які використовуються для рекреації та туризму і несуть мінімальне рекреаційне навантаження
Відсутність ознак негативного впливу рекреаційного навантаження. Допускається наявність стежок до 1 м завширшки, які використовуються для рекреації та туризму і несуть мінімальне рекреаційне навантаження
3
Критерій 
Площа й форма

Індикатори
Ознаки
3.1
Мінімальна
площа лісу
20 гa
20 гa
20 гa
Ділянки байрачних, прируслових, заплавних природних лісів, оточені природними межами, або лісів за участі реліктових та ендемічних деревних видів, можуть бути меншими (але не менші за 4 га)
3.2
Форма лісової
ділянки
Відстань між будь-якими двома протилежними межами через середину ділянки (масиву) повинна бути не менше 200 м
Відстань між будь якими двома протилежними межами через середину ділянки (масиву) повинна бути не менше 200 м
Відстань між будь-якими двома протилежними межами через середину ділянки (масиву) повинна становити не менше 200 м.
Для оточених природними межами ділянок (масивів) байрачних, прируслових і заплавних лісів або за участі реліктових та ендемічних деревних видів відстань між будь-якими двома протилежними межами через середину ділянки (масиву) повинна становити
не менше 40 м


Додаток 2
до Методики визначення належності лісових територій
до пралісів, квазіпралісів і природних лісів 


Бланк ідентифікації 

***