Володимир БОНДАР

Україна має шанс створити принципово новий лісовий сектор

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

Володимир БОНДАР

Бачимо повне розуміння президентською вертикаллю влади питань лісової галузі

30 квітня 2018

В столице разгорелся пожар в лесу

В Киеве случилось возгорание на территории лесного массива, пожарные борются с огнем и в очередной раз просят украинцев соблюдать меры безопасности на природе.


Об этом сообщает пресс-служба Государственной службы Украины по чрезвычайным ситуациям.

В Киеве в Голосеевском районе на улице Пироговский шлях пылал лесной массив. На место инцидента прибыли работники спецслужб. Выясняются причины и детали чрезвычайной ситуации.

Спасатели снова предупреждают население, что в Украине установлен наивысший пятый уровень пожарной опасности. В это время запрещено разводить и оставлять костры в зоне леса, несмотря на майские праздники, также не нужно выжигать сухую траву и мусор на приусадебных территориях, бросать окурки и спички в непредназначенные места.

Напомним, как ранее сообща "УРА-Информ", в Украине в течении двух суток будет продолжаться чрезвычайный уровень пожарной опасности с 30 апреля по 1 мая.

Леса постепенно превращаются в свалки после пикников. ВИДЕО

Харьковские известия: От 100 до 1000 лет, чтобы разложилось. Леса постепенно превращаются в свалки после пикников

10 лісгоспів Закарпаття завершили лісокультурну кампанію



Під час колегії підсумків за перший квартал 2018 року

Яка проводиться на базі ДП “Тячівське ЛГ” начальник відділу лісового та мисливського господарства Ігор Орос доповів про лісокультурну кампанію в рамках всеукраїнської акції “Майбутнє лісу у твоїх руках”.

Так на сьогоднішній день працівники держлісгоспів фактично закінчили заліснення у Берегівському, Великобичківському, Мукачівському, Воловецькому, Перечинському, Хустському, Довжанському, Ужгородському, Свалявському та Великоберезнянському держлісгоспах. Виконання плану лісовідновлення складає 66% або 1323 гектар.

За підсумками акції з відтворення зелених насаджень, створено 42,9 гектара лісових культур, над створенням яких працювало понад 2000 людей.

Прес-служба Закарпатського ОУЛМГ
30 Квітня 2018 10:00

Запорізькі рятувальники провели профілактичну роботу щодо недопущення пожеж в екосистемах

Кожного року травневі свята –– це «спекотний» період роботи для рятувальників. Через нехтування елементарними правилами пожежної безпеки під час відпочинку зростає ймовірність виникнення пожеж на відкритих територіях. Найчастіше горить трава, очерет, ліс. У 90% випадків причина виникнення лісових пожеж – людина, яка необережно поводиться із вогнем, не звертає уваги на необхідність суворого дотримання правил протипожежної безпеки.

Аби запобігти біді та привернути увагу громадськості до проблем в екосистемах, 30 квітня спеціалісти ГУ ДСНС України у Запорізькій області провели роз’яснювальну роботу серед відпочиваючих на березі річки Дніпро.

Спілкуючись із громадянами щодо дотримання правил безпеки під час відпочинку у парку та лісі, фахівці ДСНС роз’яснювали також про небезпеку лісових пожеж, їх особливості та можливі наслідки як для екології, так і для людей. Також фахівці служби цивільного захисту роз’яснювали елементарні правила поведінки під час відпочинку поблизу водних об’єктів та дії під час виявлення підозрілих та вибухонебезпечних предметів. Аби дана інформація краще запам’яталась, рятувальники розповсюдили профілактичні листівки, кишенькові календарі та газету «Ситуація».





ГУ ДСНС України у Запорізькій області
Опубліковано: 30.04.2018, 15:13

Камінь-Каширський лісгосп – у числі найприбутковіших



Майже 3,6 мільярда гривень доходу отримали волинські державні лісогосподарські підприємства за останні шість років роботи. Серед 25 лісогосподарських підприємств Волині є як прибуткові, так і збиткові.

Центр журналістських розслідувань «Сила правди» проаналізував річні звіти про фінансові результати волинських лісогосподарських підприємств за 2012-2017 роки і склав рейтинг найуспішніших, – пише Український лісовий портал.

За 2012-2017 роки волинські лісогосподарські підприємства отримали майже 3,6 мільярда гривень доходу. Із них прибуток склав 180 мільйонів гривень.

Серед найприбутковіших за останні шість років виявилися три лісгоспи Маневицького району та два лісгоспи із Ківерцівського району (із зазначенням суми прибутку за шість років):

Маневицьке лісове господарство (45,767 мільйона грн.)

Городоцьке лісове господарство (20,922 мільйона грн.)

Цуманське лісове господарство (16,768 мільйона грн.)

Ківерцівське лісове господарство (10,047 мільйона грн.)

Колківське лісове господарство (9,891 мільйона грн.)

Найменші прибутки за шість років у Маневицької радіологічної лабораторії (164 тисяч грн.) та Волинського лісового селекційно-насіннєвого центру (864 тисячі грн.) А Звірівське мисливське господарство і взагалі втрапило у борги – більше мільйона гривень збитку.

Рейтинг волинських лісогосподарських підприємств за рівнем отриманого доходу дещо відрізняється. Так, найбільше коштів за шість років отримали:

Маневицьке лісове господарство (476,5 мільйона грн.)

Цуманське лісове господарство (304,04 мільйона грн.)

Камінь-Каширське лісове господарство (262,3 мільйона грн.)

Володимир-Волинське лісомисливське господарство (229,1 мільйона грн.)

Городоцьке лісове господарство (216,1 мільйона грн.)

Найменші доходи отримали знову ж таки Звірівське мисливське господарство (1,94 мільйона грн.) та Маневицька радіологічна лабораторія (2,9 мільйона грн.).

СТРІМКЕ ЗРОСТАННЯ У 2014-2015 РОКАХ

У 2012-2013 році волинські лісгоспи мали стабільні фінансові результати. Усі підприємства показали прибуток. Найменше заробили Волинський лісовий селекційно-насіннєвий центр та мисливське господарство «Звірівське»: по 3-5 тисяч гривень на рік чистого прибутку.

Більшість інших підприємств відзвітувалися до податкової про прибуток від 100 до 700 тисяч гривень. Найвищі прибутки у 2012-2013 роках отримав Городоцький лісгосп: 597 та 741 тисяча гривень. Шість підприємств отримали від 10 до 100 тисяч гривень прибутку.

Загальний прибуток підприємств за 2012 рік склав 4 мільйони 356 тисяч гривень, у 2013-му – 4 мільйони 291 тисяча.

А от найвищий дохід у 2012-2013 роках отримав Маневицький лісгосп (32,8 мільйона та 38 мільйонів відповідно). Найменший дохід у мисливського господарства «Звірівське» та Маневицької радіологічної лабораторії – до півмільйона гривень.

Різкий ріст прибутків волинських лісогосподарських підприємств відбувся після Революції Гідності у 2014-2015 роках. Порівняно із 2013-м роком у 2014 загальний прибуток 25 підприємств зріс у майже чотири рази! А в 2015 порівняно з 2014 ще у більш ніж п’ять разів!

Так, загалом у 2014-му 25 підприємств заробило 16 мільйонів 148 тисяч гривень, у 2015-му – 85 мільйонів 558 тисяч гривень. Найбільші прибутки у 2014-2015 роках отримали Городоцький (1,9 та 10,4 мільйона) та Маневицький лісгоспи (4,376 та 25,314 мільйона).

Загалом у 2015 році порівняно з 2013 майже усі підприємства продемонстрували просто шалений ріст прибутку. У Волинського лісового селекційно-насіннєвого центру прибуток у 2015 склав 299 тисяч гривень проти 5 тисяч гривень у 2013-му (ріст у 60 разів), у Ратнівського лісомисливського господарства – 2 мільйони 243 тисячі проти 40 тисяч гривень (ріст у 56 разів), у Ковельського лісгоспу – 5,3 мільйона проти 96 тисяч гривень (ріст у 55 разів), у Камінь-Каширського лісгоспу – 6,8 мільйона проти 150 тисяч гривень (ріст у 45 разів), у Маневицького лісгоспу – 25,3 мільйона проти 606 тисяч гривень (ріст у 42 рази).

У доходах також відбувся ріст, однак він не настільки відчутний. Доходи зросли найбільше у Колківського лісгоспу – із 12,75 мільйонів у 2013-му до 38,7 мільйонів гривень у 2015-му (ріст у 3 рази). У 2,8 рази зросли доходи Маневицького лісгоспу (із 38 мільйонів до 108 мільйонів гривень), у 2,75 рази зростання доходу в Поліського лісгоспу (із 10,3 мільйонів до 28,3 мільйонів). Відчутне зростання чистого доходу у 2 рази або більше продемонстрували ще 10 підприємств.

У 2016-2017 роках волинські лісогосподарські підприємства переважно продемонстрували зменшення прибутків, однак зростання доходів.

Найбільше заробили знову ж таки Маневицький лісгосп (10,34 мільйона у 2016-му та 4,6 мільйона у 2017-му) та Цуманський лісгосп (6,245 та 3,376 мільйона), трохи менше Городоцький лісгосп – 4,28 та 2,9 мільйона гривень відповідно.

Зростання прибутків у 2017-му порівняно із 2015 роком показали лише чотири підприємства: Турійський лісгосп, «Рожищеагроліс», «Камінь-Каширськагроліс» та Горохівське лісомисливське господарство. Решта підприємств відзвітувала до податкової про зменшення прибутків.

Загалом у 2016 році 25 волинських лісогосподарських підприємств заробило 46 мільйонів 374 тисячі гривень, у 2017 – 23 мільйони 404 тисячі гривень.

Варто відзначити, що у 2016-2017 роках з’явилося і збиткове підприємство. Це мисливське господарство «Звірівське», яке у звітності показало 137 тисяч гривень збитку у 2016-му та 952 тисячі гривень збитку у 2017 році.

Що ж до доходів, то вони у 2017 році зросли у всіх підприємств.

З чим же пов’язаний такий ріст прибутків лісгоспів у 2014-2015 роках та різке його падіння у 2016-2017 роках? Ймовірно, із тим, що в квітні 2015 року парламент ухвалив заборону на вивезення за кордон необробленої деревини, тобто лісу-кругляка. Мораторій частково вступив у дію з 1 листопада 2015 року на всі види деревних порід окрім сосни. Заборона на експорт кругляка сосни почала діяти з січня 2017 року. Найімовірніше, що до вступу у дію мораторію європейські компанії спробували максимально більше закупити дешевшого кругляка, аніж пізніше купувати дорожчу оброблену деревину.

14:43 30.04.2018

96 рятувальників ліквідовували пожежу на Львівщині



Працівники ДСНС евакуювали з гори 25 туристів, ще 46 спустилися з неї самостійно.

У Головному управлінні Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Львівській області розповіли в понеділок: «29 квітня о 15:25 до «Служби порятунку 101» надійшло повідомлення, що в селі Волосянка в Сколівському районі горить суха трава. Рятувальники оперативно прибувши до місця пожежі почали ліквідовувати займання та евакуйовувати туристів з гори».

«Через неможливий спуск на підйомнику Славська пошукова рятувальна група виводила людей безпечними шляхами. Зокрема, автомобілем оперативно-рятувальної групи «Мitsubishi L200» було вивезено з гори дітей та жінок. Загалом евакуйовано 71 туристів з яких 46 спустились самостійно», – поінформували також в обласному управлінні ДСНС.

«Складність пожежі полягала в тому, що через особливості ландшафту було неможливо доїхати пожежною технікою, та рятувальникам довелось ліквідовувати займання ручними хлопавками. Окрім цього, вогнеборці під’єднали дві мотопомпи, аби здійснювати перекачування води із місцевого потічка», – розповіли також в обласному управлінні ДСНС.

«Завдяки професійним та відважним діям пожежників вдалось обмежити поширення вогню на ліс. Пожежу локалізували о 20:18,а повністю ліквідували о 21:36. На місці працювали пожежні підрозділи селища Славське і містСколе, Стрий, Моршин та Дрогобич, загін технічої служби, 2-й спеціальний центр швидкого реагування та оперативна група Головного управління ДСНС у Львівській області. Загалом залучено 96 рятувальників та дев’ять одиниць спецтехніки», – повідомили також на сторінці Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в інтернет-мережі «Facebook» та опублікували фото з місця події.

Натомість «Телевізійна служба новин» каналу «1+1» розповіла: «Майже сім годин рятувальники гасили займання сухої трави у курортному Славському. Загорілося приблизно о 15.00, повністю загасили надвечір. Пожежа виникла на горі Захар Беркут, ймовірно – через кинутий недопалок».

«Площа горіння сягала 700 квадратних метрів. У небезпеці опинилися кілька сотень відпочивальників, які були на витягу. Вогонь ледь не торкався їхніх ніг. Частину людей спеціальним автомобілем евакуювали, інші спускалися з гори пішки», – поінформувала також «Телевізійна служба новин» каналу «1+1».

Лісівники і поліція патрулюють ліси на Кіровоградщині



Тепла сонячна погода та декілька вихідних днів сприяють відпочинку на природі. З іншого боку, ліси та екосистеми у цю пору як ніколи можуть постраждати від людського недбальства або необережності. Тому лісівники спільно з правоохоронцями та працівниками пожежно-рятувальної служби об’єднали свої зусилля з метою недопущення пожеж у природних екосистемах області. Зокрема на Кіровоградщині тривають патрулювання у місцях масового відпочинку громадян у лісах та проведення інформаційно-роз’яснювальної роботи серед населення.

30 квітня працівники районних підрозділів Управління ДСНС в області, Головного управління Національної поліції та обласного управління лісового та мисливського господарства провели спільні рейди у Вільшанському, Голованівському, Долинському, Онуфріївському, Світловодському, Новомиргородському, Новгородківському, Петрівському, Устинівському та інших районах, під час яких поспілкувались з громадянами, нагадали правила пожежної безпеки у лісі, закликали продумано підходити до вибору місця для розкладання багаття та вручили листівки із застереженнями.Шановні громадяни! Служба порятунку Кіровоградщини закликає вас бути уважними до всього живого, що нас оточує, не завдавати шкоди природі та дотримуватись правил пожежної безпеки.


УДСНС України у Кіровоградській області

Хмельницька область: рятувальники патрулюють місця відпочинку громадян у лісових масивах

З метою протидії пожежам у природних екосистемах 30 квітня рятувальники спільно з представниками поліції та лісомисливського господарства провели патрулювання місць масового відпочинку населення в зонах лісових насаджень Хмельницького району.

Під час рейду вогнеборці провели профілактично-роз’яснювальну роботу серед населення щодо правил поведінки у лісі та порядку дій у разі виникнення лісових пожеж. Рятувальники закликали людей вкрай обережно організовувати пікніки, без потреби не розпалювати багать, не залишати після себе сміття, тліючі сірники, вогнища чи недопалки. А за вітряної погоди взагалі не влаштовувати вогнищ, адже полум’я дуже швидко поширюється і може охопити ліс.

Крім того, усім відпочивальникам рятувальники вручили пам’ятні листівки з правилами пожежної безпеки у лісі.





ГУ ДСНС України у Хмельницькій області
Опубліковано: 30.04.2018, 16:07

Німеччина, Австрія, Кіпр: куди везуть волинську деревину



За останні два роки волинські лісгоспи експортували більше 225 тисяч метрів кубічних деревини вартістю 308 мільйонів гривень.

Це близько 4,5 тисяч вагонів лісу, - повідомляє Громадське. Волинь.

На запити лісгоспи повідомляють, що експортують дров’яну деревину, лісоматеріали круглі соснової породи, пиломатеріали та паливну деревину, яка не підпадає під дію мораторію (закон про заборону експорту необробленої деревини ухвалений у 2015 році).

Контракти на експорт деревини укладались із фірмами таких країн як Німеччина, Великобританія, Литва, Австрія, Польща, Нідерланди, Йорданія, Кіпр.

Найбільшими експортерами виявились прикордонні лісгоспи – Любомльський та Володимир-Волинський.

За інформацією обласного управління лісового та мисливського господарства кожного місяця Волинь експортує в середньому 10 тисяч кубічних метрів деревини.





Сьогодні, 18:52
https://www.volyn24.com/news/103629-nimechchyna-avstriia-kipr-kudy-vezut-volynsku-derevynu

Дари лісів наших Карпат — до Європи. Але цивілізовано!


Зібрані в Карпатах гриби можна зробити євробрендом

Ідея відправляти дари карпатських лісів в Європу прийшла київському підприємцю Мар’яну Стасику, коли він вивчав практику кластерів. До цього Стасик самостійно займався збором грибів в Карпатах, сушив їх і продавав великими партіями.

«В наших краях багато людей, які ходять у гумових чоботях по селу, але мають талановиті руки і душу,— каже Стасик. — Вони створюють унікальний продукт, який не потрапляє до нас — втрачається у тих селах, горах. Або люди просто починають спиватися від безвиході і втрачають бачення майбутнього».

Зрозуміло, що всі мрії впираються у фінансування, підкреслює підприємець, а альтернатива натуральним продуктам в Україні — лише супермаркети, які Стасик вважає «обдурюванням» людей.

Тому він вирішив поставити карпатський грибний бізнес на цивілізовані рейки. Зараз у Стасика консалтингова компанія, яка займається аутсорсингом продажів. У тому числі, її айтішники працюють над створенням тренд-платформи, яка б продавала не лише гриби, а й інші продукти, зібрані і перероблені у Карпатах.

Ми приймаємо гриби від збирачів, миємо їх, чистимо, маринуємо в банках, але в основному сушимо і пакуємо. “Одну партію на експорт в Європу вже відправили в Німеччину та Австрію, разом зі своїми знайомими, які возять туди ягоди, — розповідає Стасик. — І вона продалася”.

Поки він відправив гриби як сировину, але зараз налагоджує виробництво під вже зареєстрованим брендом ZKARPAT, розробив маркетинг, упаковку.

В переробку грибів, зібраних від населення у Карпатах, так, щоб виробництво відповідало європейським стандартам якості, потрібно приблизно 500 тис. євро, стверджує підприємець.

Волинь експортує близько 200 вагонів деревини за місяць

Упродовж двох минулих років волинські лісогосподарські підприємства експортували понад 225 тисяч кубічних метрів деревини на майже 308 мільйонів гривень. Це приблизно 4,5 тисячі вагонів лісу.

Центр журналістських розслідувань «Сила правди» проаналізував які об’єми волинської деревини та куди експортували за останніх два роки, - інформує "Громадське.Волинь".

Найбільшими експортерами виявились прикордонні лісгоспи – Любомльський та Володимир-Волинський. Покупцями волинської деревини є понад 20 фірм із країн Європи, Йорданії. За інформацією обласного управління лісового та мисливського господарства кожного місяця Волинь експортує в середньому 10 тисяч кубічних метрів деревини.

ВОЛИНСЬКИЙ ЛІС – НА ДРОВА ДЛЯ ЄВРОПИ

На запити лісгоспи повідомляють, що експортують дров’яну деревину, лісоматеріали круглі соснової породи, пиломатеріали та паливну деревину, яка не підпадає під дію мораторію (закон про заборону експорту необробленої деревини ухвалений у 2015 році) і яка має відповідні експертні висновки.

За інформацією, наданою лісгоспами, контракти на експорт деревини укладались із фірмами таких країн як Німеччина, Великобританія, Литва, Австрія, Польща, Нідерланди, Йорданія, Кіпр. На цьому ринку працюють:
  • британські фірми:«Osuna Holding LLP» «GLD Trade Holding», «Mirena Corporation LP», Jiris Businеss LLP, «Integra Global Trade», «Biofuel Trading LLP», «Kimberley Trade LLP»;
  • нідерландська фірма«Nedpal B.V.»;
  • литовські фірми: «UAB «Voltensa», «Forlit»;
  • австрійські фірми: «Pisec GMBH», «Pisec Cesellschaft N.B.H.»;
  • польські фірми: «Grafka S.C» «S.Z.O.O. Newpinex», «RMK Inter», «Tartak», «C.M.C.»;
  • кіпрська фірма «Avraam Mavixyl Wood LTD»;
  • німецька фірма «Ligo Gmbh»;
  • йорданська фірма «Kubra»;
  • естонські фірми: «Baltik Professional traping OU», «Comerzial».
Загалом у 2016 році волинські лісогосподарські підприємства експортували 130 тисяч кубічних метрів деревини на суму майже 182 мільйони гривень. У 2017 році – 95,5 тисяч кубічних метрів і отримали від цього 127 мільйонів гривень.

Найуспішнішими експортерами двох минулих років стали кілька лісогосподарських підприємств, які отримали чималі доходи від експорту. Це Любомльське – понад 62 мільйони гривень, Володимир-Волинське – понад 48 мільйонів, Ковельське – 38 мільйонів, Маневицьке – 34,5 мільйона та Любешівське – 29 мільйонів гривень. Зовсім не експортували деревини п’ять лісогосподарських підприємств: Горохівське, Локачіагроліс, Камінь-Каширськагроліс, Ратнеагроліс та Шацьке учбово-дослідне господарство.

Скільки деревини експортували лісгоспи впродовж останніх двох років і скільки отримали за це коштів – дивіться у таблиці:


Лісогосподарське підприємство 2016 рік 2017 рік Всього екпортовано підприємством куб. м. Всього отримано коштів підприємством (грн)
Експорт куб. м. Отримано коштів (грн) Експорт куб. м Отримано коштів (грн)
Володимир-Волинське лісомисливське господарство 16 142,70 23 570 200,00 16 435,20 25 067 100,00 32 577,90 48 637 300,00
Горохівське лісомисливське господарство
Городоцьке лісове господарство 7 498,82 5 251 410,00 3 868,47 2 493 125,00 11 367,29 7 744 535,00
Камінь-Каширське лісове господарство 14 947,00 14 681 600,00 11 404,00 7 993 671,00 26 351,00 22 675 271,00
Ківерцівське лісове господарство 109,53 464 573,53 35,58 158 954,18 145,11 623 527,71
Ковельське лісове господарство 10 858,00 20 079 725,27 8 049,14 18 030 768,52 18 907,14 38 110 493,79
Колківське лісове господарство 5 850,62 6 687 477,91 5 656,76 4 137 810,30 11 507,38 10 825 288,21
Любешівське лісомисливське господарство 4 735,69 12 542 334,00 5 584,17 16 524 091,00 10 319,86 29 066 425,00
Любомльське лісове господарство 22 128,00 38 871 543,67 15 741,00 23 356 276,27 37 869,00 62 227 819,94
Маневицьке лісове господарство 22 035,77 31 059 180,00 4 501,74 3 412 226,40 26 537,52 34 471 406,40
Ратнівське лісомисливське господарство 3 445,58 2 270 550,02 3 445,58 2 270 550,02
Старовижівське лісове господарство 8 481,90 8 535 169,66 6 335,37 4 575 291,90 14 817,27 13 110 461,56
Турійське лісове господарство 6 367,00 5 516 900,00 5 122,00 3 432 000,00 11 489,00 8 948 900,00
Цуманське лісове господарство 1 640,52 1 026 793,55 8 268,32 5 690 928,64 9 908,84 6 717 722,19
Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство “Локачіагроліс”
Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство “Любешівагроліс” 4 228,13 10 043 732,10 4 494,04 12 043 750,26 8 722,18 22 087 482,36
Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство “Рожищеагроліс” 1 534,42 1 217 971,35 1 534,42 1 217 971,35
Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство “Камінь-Каширськагроліс”
Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство “Ратнеагроліс”
Шацьке учбово-досвідне лісове господарство
Всього: 130 003,67 181 819 161,06 95 495,80 126 915 993,47 225 499,48 308 735 154,53
*Деякі лісгоспи надали інформацію про отримані кошти у євро,тому ми перевели їх у гривні за середнім курсом НБУ України:
2016 рік: 1 євро = 28,29 грн.
2017 рік: 1 євро = 30,00 грн.
Для зручності підрахунку надані суми були округлені, а також переведені у гривні.

«НЕМАЄ ДЕРЖАВНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ – ЗАРОБЛЯЄМО САМІ»

Чому деревину продають за кордон і як витрачають кошти від продажу, ми запитали у лісгоспів та в обласному управлінні лісового та мисливського господарства.
У Колківському лісгоспі кажуть, що кошти від продажу деревини використовують на утримання господарства. Адже, мовляв, треба оплачувати всі роботи, пов’язані із веденням лісового господарства.
У нас немає державного забезпечення, – пояснюєдиректор лісгоспу Олександр Чернишен. – Ми самі заробляємо кошти, платимо зарплати, податки. В нас великий колектив – 190 людей, які працюють, тому треба зарплата, податки, нарахування на зарплату, всі виплати згідно законодавства. Ми ж не можемо як хочемо ці гроші використовувати.
На аналогічні потреби використовують кошти від експорту і в Ковельському лісовому господарстві.
Кошти від експорту лісопродукції чи кошти від реалізації лісопродукції на власний ринок ідуть на один рахунок лісгоспу і використовуються на різні цілі – зарплата, податки, основні засоби для розвитку, благоустрій, ремонти, паливно-мастильні матеріали, – пояснюєдиректор лісгоспу Володимир Данилюк. – Якогось особливого призначення кошти, які надходять від експорту, не мають. Вони ідуть в загальний кошик і використовуються на виробництво.
Начальник Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства Олександр Кватирко каже, що в середньому Волинь експортує близько 10 тисяч кубометрів дров’яної деревини у місяць, тобто близько 200 вагонів (один залізничний вагон вміщує в середньому 50 кубічних метрів деревини, – авт.).
На сьогоднішній день позиція управління та лісопереробних підприємств – в першу чергу забезпечити власного переробника, – пояснює начальник управління. – І коли є надлишок деревини, ми його реалізовуємо на експорт. В місяць в області експортуємо дров’яної деревини близько 10 тис кубометрів. Це з усіх підприємств. І продаємо на внутрішній ринок близько 30 тисяч кубометрів. Лісгоспи постачають в середньому відсотків 70 – на внутрішній ринок, і відсотків 30 – на експорт. Хоча більше експортують ті, хто має залізничний шлях. Бо автотранспортом експортувати невигідно.
Керівники лісгоспів кажуть, що експорт їм потрібний для того, щоб виживати, платити податки.
Є економічна складова. І експорт дров’яної деревини наразі більш цікавий для підприємств у плані економіки. Цінова політика цікавіша експортної деревини. Тобто якщо кубічний метр деревини (дров’яної) в середньому коштує на наших заводах біля 400 гривень, то експортна ціна сьогодні – 27-28 євро.
– А це не загрозлива ситуація? Тієї деревини з часом може не вистачити для волинян?
Ні. Сьогодні є велика проблема із всиханнями і в середньому в рік почали рубати на тисяч двісті кубів більше у зв’язку із всиханнями.
ДЕРЖЛІСАГЕНТСТВО «НЕ БАЧИТЬ» ПРОБЛЕМ – ЕКСПЕРТ

В той час коли лісгоспи продають деревину, щоб, нібито, давати раду своєму господарству, експерти б’ють на сполох. Адже у цій сфері є багато проблем, на які закриває очі Держлісагентство.

Ці проблеми висвітлює експерт Світового Банку Михайло Попков в аналітичній статті. Наведемо кілька прикладів зі статті:
  • Держлісагентство щорічно звітує про перевиконання планів відновлення лісів та лісорозведення, але замовчує той факт що, перш ніж відновити ліс – його треба зрубати. «Держлісагентство все більше відновлює, тому що більше рубає» – вважає експерт.
  • Після вступу в дію мораторію на заборону експорту лісу-кругляка єдиним дозволеним видом деревної сировини стала паливна деревина. А серед кінцевих отримувачів українських дров фігурують відомі плитні, целюлозні та лісопильні компанії. Відтак є підстави вважати, що експортована «паливна деревина» використовується не для спалювання, а для вироблення продукції.
  • Експортування деревини містить корупційні ризики:
– продаж через посередників (іноземні фірми, які купляють волинську деревину, є у списку фірм-посередників, які наводить експерт);
– продаж лісопродукції за завідомо викривленими показниками розмірів та якості, за заниженими цінами;
– домовленості із покупцями, пов’язані з торгівлею через посередників і оплатою на 2 рахунки – за продукцію і за фіктивні маркетингові послуги;
– лобіювання інтересів визначених покупців деревини через допомогу в отриманні дозвільних документів та ін..

За словами експерта Світового Банку, останнім часом спостерігаються ознаки недобросовісної торгівлі пиломатеріалами та дровами і на внутрішньому ринку. А також спостерігається «присутність» схем, пов’язаних з тіньовим «приватно-державним» партнерством при заготівлі та розпилюванні деревини.

Та навіть попри такі відомі факти, які наводить фахівець, структури Держлісагентства, які відповідають за торгівлю та економічний контроль, не «бачать» корупційних ризиків.

Читайте також:
https://www.0332.ua/news/2026967

Лесной пожар в Карпатах: в зоне возгорания — 60 туристов с детьми (фото, видео)

8:20 — 30 апреля 2018



На Львовщине, в районе курортного поселка Славское, возник лесной пожар, охвативший склоны горы Захар Беркут. По предварительным оценкам, возгорание сухой травы мог спровоцировать брошенный туристами окурок.

Как сообщила представитель ГУ ГСЧС во Львовской области Кристина Андреева в комментарии Zaxid.net, спасатели эвакуировали 60 человек — детей увозили с горы на автомобиле, а взрослые в сопровождении проводников сходили вниз пешком.

Общая площадь возгорания составила 700 кв. м, огонь пришлось тушить вручную, поскольку техника к месту пожара подъехать не могла. Тушением пожара занимались 60 спасателей. Поздно вечером огонь удалось ликвидировать.






У Лохвицькому районі висаджують соснові гаї

Лісівникам Лохвицького лісництва допомогли висаджувати соснові саджанці студенти Лохвицького медичного училища. Лісництво має власний лісовий розсадник, де вирощують саджанці різних дерев, в тому числі й сосни звичайної.



Майбутні медики допомагали лісникам заліснювати територію поблизу села Млини Лохвицького району.


Сосна звичайна – дерево, що виростає заввишки 25-50 метрів і займає майже третину лісів України. Створює чисті і мішані ліси. Здатна рости на піщаних неродючих ґрунтах, невибаглива до вологи. Швидкоросла, світлолюбна, морозостійка рослина, запилюється у травні. Сосна звичайна має санітарно-гігієнічне значення. Під впливом парів скипидару повітря в соснових насадженнях іонізується, а деякі хвороботворні бактерії, наприклад, стафілококи гинуть.

https://poltava365.com/u-loxviczkomu-rajoni-visadzhuyut-sosnovi-gaii.html

Ученые предрекли засуху в лесах Амазонки

Климатологи из Калифорнийского университета (США) предрекли усиление асимметрии в распределении осадков на планете к 2100 году, что может привести к сокращению осадков в амазонских лесах и увеличению в Индонезии, передает Eurekalert со ссылкой на Nature Climate Changes.

В Сахаре второй год подряд выпал снег

Такая картина, согласно анализу различных климатических моделей, может сложиться в результате влияния растущих выбросов углекислого газа (CO2) на тропические леса. "Многие склонны думать, что разрушительные процессы связаны с теплом, поступающим в океаны и влияющим в итоге на погоду. Однако по нашим данным, широкомасштабные изменения осадков могут быть объяснены тем, как тропические леса реагируют на избыток углекислого газа, который попадает в атмосферу из-за человеческой деятельности и оказывают особенно сильное влияние на густые леса Амазонки и растительность Азии", - говорит исследователь Джеймс Рэндерсон.

Специалист подчеркнул, что возможная засуха в Амазонии и затопления в тропических лесах Азии могут губительно повлиять на биоразнообразие, доступность пресной воды и продовольствия для части населения.

Володимир Бондар взяв участь у Загальних зборах Лісівничої академії наук України



Для лісової галузі дуже необхідний «голос науки». На цьому сьогодні наголосив заступник Голови Державного агентства лісових ресурсів Володимир Бондар під час Загальних зборів Лісівничої академії наук України, які відбулися у Національному університеті біоресурсів та природокористування.

Під час свого виступу Володимир Бондар поінформував присутніх про ситуацію, яка склалася в лісовій галузі протягом минулого року, та розповів про плани на майбутнє.
Зокрема, він зазначив, що вдалося запобігти намірам передачі лісів у концесію, внісши до законопроекту «Про концесії», який був прийнятий Парламентом у першому читанні, відповідні доповнення.

«Це наша спільна перемога. Зазначеним законопроектом вносяться зміни до Лісового кодексу України, якими прописано неможливість передачі лісів у концесію», — сказав заступник Голови Держлісагентства.

Також Володимир Бондар поінформував про варіанти реформування галузі та закликав українських науковців дати свої висновки щодо цього питання.

«Лісовій галузі вкрай необхідний «голос науки», щоб саме з наукової точки зору, виважено та фахово підходити як до реформування галузі, так і загалом до ведення лісового господарства», — наголосив він

Не оминув Володимир Бондар і проблему масового всихання лісів.

«Зараз ми не можемо ефективно з цим явищем боротися. Поки що у нас зв’язані руки. Лісівники залишилися з цією проблемою один на один. У той час, як в Європі цілком вдало вдається протистояти проблемі всихання лісів. Ми зі своєї сторони напрацювали необхідні зміни до Санітарних правил і зараз відстоюємо їх під час погодження з різними органами влади», — поінформував заступник Голови Держлісагентства.

Він звернув увагу на те, що зараз суспільству нав’язується думка про те, що лісівники навмисно вигадали проблему поширення шкідників та масового всихання, однак це зовсім не відповідає дійсності.

«Вже зараз є наукові висновки та обґрунтування, що це дійсно проблема, і як з нею боротися. Однак, і тут науці потрібно більш широко працювати та висловлюватися. І сподіваюся, ми спільними зусиллями зможемо побороти цю проблему», — наголосив Володимир Бондар.
Окрім того, заступник Голови відомства повідомив, що наразі активно відбувається співпраця з Німецько-українським агрополітичним діалогом з метою проведення національної інвентаризації лісів в Україні.

В Україні різко збільшать штрафи за порушення пожежної безпеки

Наразі ж. як зазначається, максимальний штраф, накладений на правопорушника, становить 170 гривень


Уряд затвердив проект змін до Кодексу про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу, що посилює відповідальність у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.

Відповідний законопроект, розроблений фахівцями МВС та ДСНС, схвалено на засіданні уряду, повідомляє 1NEWS з посиланням на прес-службу Міністерства внутрішніх справ.

“Цим актом пропонується підвищити розмір штрафів. Зокрема, за порушення встановлених вимог пожежної безпеки для громадян пропонується встановити штраф від 30 до 50 неоподатковуваних мінімумів, а для посадових осіб та фізичних осіб-підприємців – від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів”, – йдеться у повідомленні.

Наразі ж. як зазначається, максимальний штраф, накладений на правопорушника, становить 170 гривень.

30 Квітня 2018 07:12

6 неочевидних фактів про ліси

Ліси і людство пов’язані нерозривно.



Кожен мешканець Рівненщини має по 45 дерев



Лісівники Рівненщини посадили майже 3,8 тисяч гектар лісових культур. А це майже 45 мільйонів штук сіянців, тобто по 45 маленьких дерев на кожного мешканця Рівненської області.

Також в Сарненському та Острозькому районах створено 20 га нових лісів, на площах, де лісу раніше не було.

Найбільші об’єми робіт виконали лісівники Сарненського, Клесівського, Соснівського, Березнівського, Рокитнівського лісгоспів.

Повітря у Рівному забруднюють авто, заправки і заводи

Загалом же, всі лісогосподарські підприємств за весну перевиконали річний план з посадки лісових культур. Заліснювали переважно зруби 2017 року, а також І кварталу вже цього року. Там оперативно підготували ґрунту для посадки.

На Рівненщині почали цвісти сакури (+ФОТО)

За повідомленням з Рівненського обласного управління лісового та мисливського господарства.
Автор: Олександр ШЕВЧУК

Площадь, пройденная лесными пожарами в России с начала года, по данным дистанционного мониторинга превысила 5 миллионов гектаров

Площадь, пройденная лесными пожарами в России с начала 2018 года, утром 29 апреля по данным дистанционного мониторинга превысила пять миллионов гектаров (согласно форме 4-ИСДМ системы ИСДМ-Рослесхоз, она составила 5 153 885 гектаров). Самая большая часть этой площади - 43% - пришлась на Амурскую область.

В предварительную официальную отчетность - "Сведения о лесопожарной обстановке на территории субъектов РФ на 29.04.2018" на сайте ФБУ "Авиалесоохрана" - попали лишь 14% от этой площади (719 042 гектара). Расхождения отчасти связаны с разными методам и стандартами учета лесных пожаров (в официальную отчетность данные о пожарах на землях некоторых категорий, в том числе сельхозназначения и запаса, не включаются), но в основном - с умышленным искажением и сокрытием сведений о лесных пожарах, то есть с лесопожарной ложью.

По площади, пройденной лесными пожарами с начала года по 29 апреля, нынешний год оказался вторым с начала ХХI века - после 2008 года, когда лесными пожарами за этот срок было пройдено 6,2 миллиона гектаров.

***

Площадь пройденная пожарами будет продолжать увеличиваться потому, что раньше делали отжиг на сенокосах, пустырях а сейчас это считается пожаром.Куда по вашему должны деваться горючие материалы которые будут накапливаться на заброшенных полях .И если вот эти вот если это всё загорится летом в жаркую погоду то сложно будет потушить.А такие вот земли которые распологаются в том числе и около населённых пунктов даже не являются землями лесного фонда.С таким же успехом и траву горящую на садовом участке можно тоже включать в общую статистику.

***

Львиная доля скрытых от учета площадей лесных пожаров приходится на земли лесного фонда - это не сенокосы и не пастбища, а старые гари или редины, поддерживаемые в безлесном состоянии регулярно повторяющимися пожарами.

По поводу горючих материалов. Их в лесах и на брошенных сельхозземлях в России образуется такое количество, что если все их уничтожать путем регулярного выжигания, наша страна станет вообще малопригодной для жизни из-за задымления (не говоря уже о прочих негативных воздействиях такого выжигания на почвы, леса и другие экосистемы).

К системе ИСДМ-Рослесхоз, конечно, есть много вопросов по качеству и точности учета пожаров. Тем не менее, площади крупных лесных пожаров она учитывает дистанционным методом со вполне приемлемой точностью, а именно такие пожары дают основной вклад в общую площадь, пройденную огнем. Пожары на сенокосах, пастбищах и прочей сельхозке, даже если они и идентифицируются в ИСДМ ошибочно как лесные пожары - могут вносить значительную погрешность в определение количества пожаров, но их вклад в погрешность определения общей площади, пройденной лесными пожарами в масштабах страны, незначителен.



Россия отмечает День пожарной охраны

30 апреля 1649 года царь подписал указ о постоянном круглосуточном дежурстве пожарных дозоров



ПОЖАРНЫЙ РАСЧЕТ АЛЕКСАНДРО-НЕВСКОЙ ПОЖАРНОЙ ЧАСТИ САНКТ-ПЕТЕРБУРГСКОЙ ПОЖАРНОЙ КОМАНДЫ. СРЕДИ ПРОФЕССИОНАЛЬНЫХ ПОЖАРНЫХ ПЕРВАЯ ЖЕНЩИНА-ПОЖАРНЫЙ РОССИИ МАРИЯ АЛЕКСЕЕВНА ЕРМОЛОВА. 1910 Г. ФОТО К. БУЛЛА

В России 30 апреля отмечается День пожарной охраны. Чтобы облегчить жизнь пожарным в майские праздники, Минприроды рекомендовало регионам принять дополнительные меры пожарной безопасности на ближайших выходных и в последующий за ними «шашлычный сезон».

В 58 регионах введён противопожарный режим

В преддверии майских праздников глава Минприроды Сергей Донской предложил регионам принять дополнительные меры по обеспечению пожарной безопасности в лесах. Пресс-служба ведомства распространила сообщение, в котором население предупреждалось о запрете на выжигание травы и об опасности разведения костров в лесах и на полянах. С 28 апреля по 13 мая в субъектах Федерации будет организовано круглосуточное дежурство региональной диспетчерской службы с целью оперативного контроля за текущей лесопожарной обстановкой.

Бизнесменов отправят сажать лес


«Напоминаем, что в целях предотвращения лесных пожаров запрещено бросать в лесу горящие спички, окурки, выжигать сухую траву в лесу и на полях, поджигать камыш», — говорится в сообщении министерства. Сейчас в 58 регионах России введён особый противопожарный режим, что подразумевает категорический запрет на разведение костров в лесу, вблизи населённых пунктов и на берегах водоёмов.

По данным системы дистанционного мониторинга лесных пожаров Рослесхоза, возгорания в России в 2018 году развиваются раньше и быстрее, чем когда-либо за предыдущие 16 лет. Общая площадь, пройденная лесными пожарами по состоянию на 12 апреля, составила в 2018 году 1987 тысяч гектаров — это на 93 процента больше, чем за аналогичный период прошлого года, и на 21 процент больше, чем с января по апрель 2008 года. «Тяжёлая ситуация с пожарами сложилась в Дальневосточном федеральном округе, — сказал начальник управления охраны и защиты лесов Рослесхоза Михаил Козлов. — Наиболее «горимыми» объектами на данный момент на территории России являются Амурская область и Приморский край».

Режим ЧС действует в Забайкальском крае, пожары вспыхивают в Хабаровском крае, Еврейской автономной области. В Забайкалье площадь лесных пожаров превысила 3,5 тысячи гектаров.

9,2тысячи лесных пожаровзафиксировано в России в 2017 году. Леса горели на территории в 1,4 миллиона гектаров. Ущерб от пожаров составил 15 миллиардов рублей.

В этом году пожароопасный сезон начался рано и развивается быстро. Но пока нельзя судить о том, насколько катастрофическим в плане лесных пожаров окажется 2018-й. Эксперты утверждают, что раннее начало и быстрое развитие пожароопасного сезона не обязательно совпадает с последующим жарким летом. Но такие большие площади, пройденные огнём, говорят о том, что некоторые регионы России не готовы бороться с лесными пожарами.
На охрану леса заложено 6 миллиардов рублей

Парламентарии уже давно добиваются усиления мер противопожарной безопасности. В марте 2017 года после «правительственного часа» с участием заместителя председателя Правительства Александра Хлопонина Совет Федерации принял постановление «О мерах, принимаемых Правительством Российской Федерации по предотвращению и ликвидации природных пожаров, сохранению и восстановлению лесов». В этом документе говорится о первоочередных мерах борьбы со стихией, контроле за их исполнением, оперативном тушении пожаров, чтобы не допустить распространение огня на значительные площади.

Председатель Совета Федерации Валентина Матвиенко неоднократно выступала за увеличение субсидий регионам на борьбу с огнём. В 2018 году на охрану лесов и тушение пожаров в федеральном бюджете заложено около шести миллиардов рублей. В последние годы за очагами возгорания следят камеры наблюдения, размещённые на специальных вышках, но реальную площадь пожаров определить сложно.

Неконтролируемые насаждения возникают на заброшенных сельхозземлях, на землях запаса, и пожары на этих участках нигде не отражены.

Зампред Комитета Совета Федерации по аграрно-продовольственной политике и природопользованию Владимир Лебедев отметил, что, по данным Минприроды, в 2017 году пожары охватили семь миллионов гектаров, но на самом деле эта цифра в два раза больше. В ведомстве учитывают возгорания только там, где, согласно карте, растёт лес. Но на самом деле деревья растут не только на этих участках. «Неконтролируемые насаждения возникают на заброшенных сельхозземлях, на землях запаса, и пожары на этих участках нигде не отражены», — констатировал сенатор.
Нужно ли повышать штрафы?

В феврале 2018 года был принят закон об усилении ответственности должностных лиц за непредоставление сведений о лесных пожарах. «Закон будет способствовать быстрому введению режимов ЧС, более эффективной межведомственной координации, позволит сократить число жертв пожаров», — отметил член Комитета Совета Федерации по конституционному законодательству и госстроительству Олег Цепкин. Если чиновник не сообщил в уполномоченный федеральный орган исполнительной власти об опасности пожара, он заплатит штраф от трёх до пяти тысяч рублей. Если он скрыл информацию об уже начавшемся возгорании, санкции составят от десяти до пятнадцати тысяч рублей.

Основной причиной пожаров является человеческий фактор, но штраф для граждан за розжиг костров с нарушением противопожарной безопасности остаётся прежним. За это обычным людям грозит штраф от 1,5 до трёх тысяч рублей, должностным лицам — от 10 до 20 тысяч, юридическим лицам — от 50 до 200 тысяч рублей. Если в результате противоправных действий возникнет возгорание, граждане заплатят пять тысяч, должностные лица — 50 тысяч, а юридические лица — от 500 тысяч до одного миллиона рублей.

Лесные пожары в 2018 году с января по апрель
Амурская область45% от площади пожаров
Приморский край16%
Забайкальский край14%
Еврейская автономная область12%
Хабаровский край5%
Остальные регионы8%
Первый зампред Комитета Совета Федерации по конституционному законодательству и госстроительству Алексей Александров считает, что существующих штрафов недостаточно. Он уверен, что за поджигание травы, незаконный розжиг костров штрафы для физлиц должны быть высокими — вплоть до одного-трёх миллионов рублей. «Надо относиться строже к этим вопросам, — подчеркнул сенатор. — Когда я был депутатом Госдумы и выступал за большие штрафы, мне говорили, зачем такие большие взыскания, ведь у людей нет денег их платить? Но я предлагаю такие большие штрафы как раз для того, чтобы их не платить». По его мнению, штрафы должны быть настолько высокими, чтобы люди боялись нарушать закон.

Первый зампред Комитета Госдумы по госстроительству и законодательству, первый замруководителя фракции «Справедливая Россия» Михаил Емельянов уверен: вводить высокие штрафы нецелесообразно, тем более что найти поджигателей очень сложно. Он предложил подойти к проблеме с другой стороны. «Надо возрождать службы егерей, увеличивать их количество, обеспечивать необходимой техникой, в том числе авиационной, возвращаясь к практике советского времени, когда было меньше пожаров», — сказал законодатель «Парламентской газете». Депутат отметил, что нужно также бороться с чёрными лесорубами: часто леса поджигают люди и компании, которые заинтересованы в вырубке леса.

Волки опасней радиации. Эксперт рассказал, почему зона ЧАЭС стала "раем"



Главный научный сотрудник российского Института радиации и гигиены Михаил Балонов считает, что зона отчуждения у Чернобыльской АЭС из-за отсутствия людей стала "раем на земле" для животных. Об этом он рассказал радио ООН.

Балонов прокомментировал исследование, посвящённое здоровью пострадавших и ситуации в зоне отчуждения, которое в 32-ю годовщину аварии на ЧАЭС провело Международное агентство по атомной энергии.

— Там более опасно быть съеденным волками, потому что там очень много развелось живности. Там же рай на земле для живой природы: людей там нет, а есть прекрасные леса, реки, озёра... Туда переселили лошадей Пржевальского. По-моему, в 1995 году украинцы перевезли туда когорту этих животных, выпустили, и они там, как в раю, развиваются. Хищники есть: про волков я не шучу, — отметил учёный.

Он также прокомментировал данные о заболеваемости раком щитовидной железы у людей, на здоровье которых повлияла авария.

— Вот из 18 миллионов человек сейчас образовалось примерно 20 тысяч — то есть, у каждого тысячного всё-таки развился рак щитовидной железы. И вот из этих 20 тысяч — одна четверть, или около пяти тысяч, предположительно связаны с радиацией, — говорит эксперт.

Ранее Лайф рассказывал, что министр экологии и природных ресурсов Украины Остап Семерак заявил об увеличении количества туристов, посетивших Чернобыльскую зону. В прошлом году их число составило 43 тысячи человек.

Иван Комогорцев
сегодня в 03:34

Олег Сторчоус: Охорона пралісів: законодавчі новели


І. Загальні положення


23 травня 2017 року український парламент прийняв Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони пралісів згідно з Рамковою конвенцією про охорону та сталий розвиток Карпат» (надалі – Закон, Закон «Про охорону пралісів»). Ініціаторами законопроекту (№4480, реєстрація 20.04.2016 року) стали 15 народних депутатів України. Посилання на сторінку законопроекту тут – http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=58802

Для довідки: Праліси – унікальні недоторканні ліси, що існують і розвиваються без втручання людини, лише за законами природи. Завдяки цьому вони мають високу життєздатність, стійкі у своєму існуванні і надають надзвичайно важливі екосистемні послуги (регулювання клімату, очищення води, утримання вуглецю, збереження раритетного біорізноманіття, виняткові естетичні й екоосвітні цінності тощо), котрі не в змозі так ефективно надати господарські ліси. Водночас — це ліси, які після знищення неможливо відтворити (джерело – https://trkrai.com/?m0prm=2&showItem=25427). Старовікові букові ліси є основою українсько-словацько-німецького об’єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Букові праліси Карпат та давні букові ліси Німеччини». У мережі інтернет розміщено багато наукових робіт на цю тему, зокрема: http://epl.org.ua/environment/pralisy-chy-pralisy/, http://nltu.edu.ua/nv/Archive/2011/21_16/143_Zaj.pdf, або – http://carpathians.eu/flora/pralisi-ukrajinskikh-karpat/pralisi-zakarpattja-svitova-cinnist.html тощо.

У пояснювальній записці законопроекту наголошується, що «повна відсутність законодавства з охорони пралісів в українському законодавстві призвела до того, що вони швидко і варварські знищуються не тільки у господарських лісах, але і в об’єктах природно-заповідного фонду України, навіть у буферній зоні міжнародної спадщини ЮНЕСКО».

Після повернення із підписом Президента України 03 вересня 2017 року документ набрав чинності. Екологічна спільнота схвально оцінила його прийняття, оцінивши його як чергову перемогу природоохоронців в обмеженні лісозаготівель. Крім повної заборони використання старовікових лісів, законом запроваджено обмеження на об’єктах ПЗФ, посилено кримінальну відповідальність за незаконні рубки та навіть внесені зміни у механізми фінансування лісового господарства.

Норми цього закону вимагають практичних заходів із його реалізації, а також ухвалення двох підзаконних актів. Зокрема, впровадження закону потягне майже абсолютне заповідання десятків тисяч гектарів лісового фонду, більша частина якого зараз перебуває у користуванні лісогосподарських підприємств. Отже, варто уважніше розглянути законодавчі новели, спробувати проаналізувати їх із погляду практичного застосування.


Підтримка законопроекту:
Основний обсяг робіт із розробки та підтримки законопроекту був проведений Київським еколого-культурним центром (В. Борейко) разом із міжнародним проектом «Збереження Карпатських пралісів» (О. Яремченко).

Для довідки: Проект «Збереження Карпатських пралісів» розпочав свою роботу у березні 2014 року та ставить за мету «захистити 300 тис. га природних ландшафтів Карпат», збільшення кількості та площ національних природних парків Українських Карпат «за рахунок приєднання ключових пралісових масивів, старовікових лісів та інших особливо цінних лісів, для більшої їхньої захищеності від безповоротного знищення». Проект реалізується Українським товариством охорони птахів за фінансової підтримки Франкфуртського зоологічного товариства. http://carpathians.birdlife.org.ua/index.php?option=com_content&view=featured&Itemid=323&lang=uk До його амбітних цілей належить розширення практично всіх нацпарків Карпатського регіону, а саме:
  • Карпатського НПП на 25 тис. га за рахунок Делятинського та Ворохтянського лісгоспів;
  • Верховинського НПП на 11 тис. га за рахунок Верховинського лісгоспу;
  • Черемоського НПП на 20 тис. га за рахунок Путильського лісгоспу;
  • НПП «Гуцульщина» на майже 3 тис. га за рахунок Кутського лісгоспу;
  • Вижницького НПП за рахунок Берегометського держлісгоспу та спецагролісгоспу на 8 тис. га.;
  • НПП «Сколівські бескиди» за рахунок Сколівського військового лісгоспу на 11 тис. га;
  • НПП «Синевір» на 1 тис. га за рахунок Міжгірського та Хустського лісгоспів;
  • Ужанського НПП за рахунок Великоберезнянського лісгоспу на майже 10 тис. га.;
  • НПП «Зачарований край» за рахунок Довжанського лісгоспу на 13 тис. га.
За три роки діяльності програми «Збереження Карпатських пралісів» її виконавцями до Мінприроди передано обґрунтування щодо розширення наявних НПП за рахунок лісових ділянок площею понад 105 тис. га. Клопотання обґрунтовувались наявністю на ділянках пралісів, «старовікових» та «господарських лісів» (прим. автора – збережено термінологію із першоджерела).

Проект навіть зняв відеоролик про свою діяльність – https://www.youtube.com/watch?v=we8u1TtASqk. У сюжеті стверджується, що мета проекту – «…знайти розумний компроміс між лісівниками, громадами та НПП для того, щоб у Карпатах були розширені межі охоронюваних державою територій».

Окремі пропозиції до законопроекту подавало представництво Дунайсько-Карпатської програми Всесвітнього фонду природи WWF в Україні (Р. Волосянчук) у партнерстві з Фундацією імені Міхаеля Зуккова (Німеччина) http://wwf.panda.org/uk/?289412/virgin-forests-need-to-be-protected. Також програма ініціювала розробку методичних рекомендацій щодо ідентифікації пралісів. Слід зазначити, що лише частина внесених пропозицій була підтримана розробниками законопроекту.


ІІ. Підстави прийняття закону

Як випливає з назви, ухвалення законопроекту обумовлено виконанням міжнародних зобов’язань України у сфері довкілля. Насамперед ідеться про «Рамкову конвенцію про охорону та сталий розвиток Карпат» від 22.05.2003 року (надалі – Карпатська конвенція), що ратифікована Законом України від 07.04.2004 р. (посилання тут – http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/998_164 ). Крім того, правове значення має Протокол про стале управління лісами до цієї конвенції від 27.05.2011 р. Дата набрання чинності для України – 21.10.2013 р. (посилання тут – http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/998_532 ).

Нагадаю, що чинне законодавство України передбачає пріоритет міжнародних законодавчих актів, ратифікованих Україною, та визначає їхню імплементацію як складову законодавства України. Відповідно до Конституції України (ст. 9), чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Виходячи зі ст. 7 Карпатської конвенції, Україна має проводити «..політику, спрямовану на визначення природоохоронних територій у природних, особливо в незайманих лісах достатнього розміру та кількості для того, щоб обмежити чи пристосувати їхнє використання відповідно до поставлених завдань та їхнього збереження». Конкретні заходи реалізації політики визначаються ст. 10 «Протоколу про стале управління лісами до Рамкової конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат», згідно з якою Україна має «…вживати заходів на своїй національній території для визначення та охорони природних лісів, особливо пралісів Карпат шляхом створення охоронних територій достатніх розмірів й у достатній кількості та виконання інших спеціальних заходів охорони, а також… вживати заходів для включення до охоронних територій достатніх територій усіх типів визначених природних лісів зі свого Карпатського регіону, …. проведення спеціальних заходів для збереження генетичних ресурсів природних лісів, особливо пралісів».

Слід визнати, що ухвалення закону є свідченням наближення українського природоохоронного законодавства до європейського у частині збереження природних цінностей – пралісів європейського значення. Вітчизняне законодавство в галузі охорони пралісів частково приведене у відповідність до вимог Бернської конвенції, Рамкової конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат, Протоколу про стале управління лісами до цієї конвенції, Всеєвропейської стратегії збереження біологічного і ландшафтного різноманіття.

Праліси: поняття та кількість

До внесення минулорічних змін необхідність охорони пралісів у національному законодавстві згадувалася лише один раз – у ст. 85 Лісового кодексу України. Законом передбачалося, що постійні лісокористувачі зобов’язані здійснювати збереження біорізноманіття, зокрема – шляхом забезпечення охорони пралісів. На розвиток згаданої норми протягом 11 років дії нової редакції кодексу жодних змін не було прийнято. Отже, національне законодавство в цій частині мало переважно декларативний характер, на практиці залишаючись не реалізованим. Жодного законопроекту із цих питань уповноваженими міністерствами так і не було внесено.
Тому створений правовий вакуум був заповнений законотворчою альтернативою від громадськості, що вирішила врегулювати правовідносини, спираючись на власне бачення ратифікованого законодавства.

Розглядаючи прийнятий закон, насамперед слід ретельно розібратися з поняттям «праліси». Єдиним визначенням досі була згадка у «Протоколі про стале управління лісами до Рамкової конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат». У документі зазначалося, що «…це природні ліси, які не зазнавали прямого впливу діяльності людини на їх розвиток». Там же згадане інше «пралісове» поняття, яке у зміненому вигляді потрапило до Лісового кодексу України: «природні ліси – це ліси, які складаються з корінних видів у місцевості з основними характеристиками та ключовими елементами природних екосистем, як-от: комплексність, структура та різноманітність». Розглядаючи наукові публікації, можна дійти висновку, що при визначенні пралісових територій до 2017 року фахівці спиралися на вказану термінологію.
Загалом, за різними даними, карпатських пралісів налічується від 16-35 до 60 тис. га (Чернявський, 1998; Стойко, 1998). Проф. Парпан В.І. вважає, що їхня площа становить майже 50 тис. га (Парпан, 2014).

За інформацією WWF, в Україні на початок 2017 року в Українських Карпатах у польових умовах виявлено до 85 тис. га старовікових лісів (так званих квазіпралісів. – автор), зокрема, майже 54 тис. га пралісів. Крім цього, є майже 27 тис. га потенційних ділянок таких лісів, які ще підлягають перевірці. Близько 30 тис. га із них розташовані в межах території наявних ПЗФ.

За даними програми «Збережемо Карпатські праліси», станом на 1 січня 2017 року ідентифіковано понад 66 тис. га старовікових лісів і понад 48 тис. га пралісів. На веб-сайті WWF в Україні викладена інтерактивна карта геоданих http://gis-wwf.com.ua/# із фотозображеннями ідентифікованих пралісів Карпат.

Як вже згадувалося, протягом 2014–2017 років проектом «Збережемо Карпатські праліси» передано до Мінприроди клопотань щодо розширення існуючих НПП до 105 тис. га. Площі нацпарків пропонують збільшити за рахунок приєднання лісового фонду діючих лісових підприємств, де виявлені реліктові дерева.

Цікаво, що дехто з екологів тлумачить на свій лад визначення «пралісів», вказуючи, що їх можна зустріти на окремих важкодоступних ділянках Полісся. Посилання тут – http://d2ouvy59p0dg6k.cloudfront.net/downloads/plyha_polissya_virgin_forests.pdf
WWF в Україні було розроблене видання «Критерії та методика ідентифікації старовікових лісів та пралісів», що ґрунтується на критеріях та індикаторах, прийнятих на Конференції Сторін Карпатської конвенції 2014 року. Посилання тут – http://sfmu.org.ua/files/OGF_PF_metodychka_-A5.pdf Зверну увагу, що вказані настанови згадують лише два типи давніх лісів: власне «праліси» та «старовікові ліси». Після ухвалення закону у серпні 2017 року WWF в Україні розроблено другу редакцію цього видання, що враховувало нормативні визначення – http://sfmu.org.ua/sites/default/files/files/old_growth_forest_identification_methodology.pdf В оновленому документі старовікові ліси названі вже «квазіпралісами», що відповідає положенням закону. Про ідентифікацію «природних лісів» у рекомендаціях не йдеться.

На думку авторів методики, мінімальна площа ділянок пралісів має становити не менше 20 га (на них не повинні проводитись рубки, не має бути доріг для вивезення деревини), а мінімальна площа ділянок квазіпралісів – не менше 4 га. При формуванні пралісових ділянок слід дотримуватися таких параметрів: відстань між протилежними межами – не менше 200 м; такі ліси мають утворюватися лише аборигенними видами, поновлення має обов’язково відбуватися природним шляхом. У пралісах обов’язкова наявність мертвої деревини на всіх стадіях розкладу, а щодо квазіпралісів – така деревина має бути переважно на всіх стадіях розкладу тощо.

Виявлення пралісових ділянок має відбуватися у три етапи: підготовчий, польовий і камеральний.

Зауважимо, що дослідники пралісів у методичних рекомендаціях вживали поняття «праліси» та «старовікові ліси». В останньому випадку, очевидно, йдеться про аналог законодавчого поняття – «квазіпраліси». Чіткої інформації про включення цих типів до категорії «природних лісів» (дефініція закону) у дослідженнях немає. Автору статті не вдалося відшукати кількісних даних про ліси, що відповідають законодавчому визначенню «природних».

ІІІ. Аналіз законодавчих змін

Слід зазначити, що розробники законопроекту поставили складне завдання: безпосередньо в тексті Лісового кодексу виокремити предмет законопроекту (що містить три близькі за змістом поняття: «праліси» «квазіпраліси» та «природні ліси») від ключової загальної дефініції лісового права – «ліс». Таким чином, було зроблено спробу розмежувати три типи стародавніх лісів від усіх інших.

Після внесення змін у Кодексі (ст. 1) визнається існування чотирьох видів лісів:
  1. Праліси;
  2. Квазіпраліси;
  3. Природні ліси;
  4. Усі інші ліси, які не належать до перших трьох категорій.
Останній не згадується в тексті, хоча його наявність логічно випливає з перших трьох дефініцій. Визначальним критерієм запровадженої класифікації став ступінь належності деревостанів до стародавніх лісів. При чому «пралісові, квазіпралісові та природні ліси» законом віднесені до категорії лісів природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення.

Нагадаю, що ст. 38 ЛК України поділяє всі вітчизняні ліси за екологічним і соціально-економічним значенням на чотири категорії:
1) захисні ліси;
2) рекреаційно-оздоровчі ліси;
3) експлуатаційні ліси;
4) ліси природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення.

Усі інші ліси, незважаючи на ступінь їхньої екологічної цінності (ліси заповідників, полезахисні смуги, ліси зелених зон, високогірні ліси тощо), зокрема, ліси на територіях та об’єктах ПЗФ, не згадуються в тексті закону. На думку автора, пріоритетне визначення окремих видів лісів у тексті закону (ст. 1 ЛК України) не може бути виправданим, адже порушуються вимоги законодавчої техніки та втрачається логічність поділу предмету лісового права.

а. Праліси

Закон надав таке визначення пралісам – «… це споконвічний, стародавній ліс (природні лісові екосистеми), що сформувався природним шляхом і в ході розвитку не зазнав безпосереднього антропогенного впливу.». Синонімом пралісів є пралісові екосистеми.

Із наведеного поняття можна зрозуміти, що для ідентифікації «пралісів» важливо, щоб у таких лісах не проводитись будь-які рубки, промисловий збір грибів, ягід, а також не здійснювалась практично будь-яка людська діяльність упродовж зростання такого лісу. Визначення належності лісів до правової дефініції «пралісів» має проводитись відповідно до наказу Мінприроди. Важливо зауважити, що розробники закону віднесли пралісові екосистеми до природних лісових екосистем. Цього визначення немає ані в лісовому законодавстві, ані в суміжному природоохоронному праві. Мета цієї згадки в тексті закону викликає запитання.
Зазначу, що за вимогами законотворчої техніки у дефініціях не бажано вживати синоніми «споконвічний, стародавній» (рос. «исконный, древний»). Тим більше, близькі за змістом. Їхнє повторне використання не має сенсу в нормативних документах.

б. Квазіпраліси

Закон визначив такі ліси, як «умовно пралісові екосистеми, в яких відбувся незначний тимчасовий антропогенний вплив, що не змінив природної структури лісостанів і при припиненні якого натуральний стан екосистем повністю відтворюється протягом короткого періоду».

Варто звернути увагу, що стосовно квазіпралісів вжито інший синонім – «умовно пралісові системи». Знову ж таки, в контексті ухваленого закону, мета дублювання понять залишається незрозумілою. При порівнянні визначень «квалізпраліси» і «природні ліси» логічно припустити, що природні ліси за певних умов потенційно можуть стати квазіпралісами. Очевидно, в цьому полягає їх підвищена екологічна цінність.

Критеріями віднесення деревостанів до квазіпралісів є:
– по-перше, припинення тимчасового антропогенного впливу;
– по-друге, у разі виконання першої умови – можливість повного відтворення натурального стану екосистем.

У цьому контексті потребує уточнення фахова термінологія, що міститься у понятті «квазіпраліси». Загалом використання складних вузькоспеціальних понять (як-от «ценотична структура фітоценозів», «природна структура лісостанів»), за загальним правилом, не бажане в рамкових законах, якими є кодекси. Це більш притаманне підзаконним актам. Тим паче, такі спеціальні поняття не вживаються у вступних, загальних положеннях нормативних актів, яким є ст. 1 Лісового кодексу.

Також із квазіпралісами у лісове законодавство запроваджене нове поняття «лісостан». Очевидно, правозастосувачі мають його розуміти як синонім «деревостану».
Інше визначення – «короткий період відновлення лісостанів» – у тексті закону використано як оціночне поняття. На думку автора, його некоректно вживати стосовно строків розвитку дерев – стиглих і перестиглих насаджень. Як відомо, вік стиглості різних порід може становити від 80 до 150 років. Отже, для правозастосувачів будуть незрозумілими строки такого «короткого періоду»: це 10, 20 чи 50 років? Отже, використання наведеної термінології у двох суміжних визначеннях створює правову невизначеність. Навіть за наявності відсильної норми на нормативний акт Мінприроди (ст. 39-1 ЛК України).

Також назву «квазі» стосовно перестиглих лісів не можна вважати вдалою. Очевидно, розробники закону хотіли вкласти зміст назви «умовних пралісів». Але крім такого тлумачення, під префіксом «квазі» у широкому вжитку розуміють «несправжній», «помилковий», «удаваний», «хибний». Якщо це «несправжній» праліс, то логічно було б узагалі не відносити їх до видів пралісів. Однак автори закону в представленій типології лісів використали саме таку термінологію.

в. Природні ліси

Як уже згадувалось, метою прийняття законопроекту було виконання Рамкової конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат в частині охорони пралісів. Водночас прийнятий закон не містить регіональних обмежень і стосується не лише пралісів, а й запровадив інші суміжні поняття – «квазіпраліси», «природні ліси».

В Україні понад половина лісів (майже 5 млн га) виросли природним шляхом. В абсолютній більшості з них ведеться лісове господарство, тобто проводились і проводяться лісогосподарські заходи. Якщо не брати до уваги зміст підзаконних актів, що будуть видані на його виконання, можна припустити, що ухвалений закон формально заборонив проведення всіх рубок на території всіх природних лісів країни. Тобто, із прийняттям закону з’явився значний ризик зіткнення інтересів природоохоронців і лісівників при віднесенні природних лісів до категорії «пралісових». Адже за буквального застосування терміну «природні ліси» декілька мільйонів гектарів вітчизняних природних лісів можна формально віднести до пралісових пам’яток природи. Це обумовить повне виведення останніх із лісогосподарського обігу, фактичне припинення господарської діяльності понад сотні лісогосподарських підприємств країни. Отже, введене в кодекс поняття є вкрай важливим, а тому вимагає ретельного дослідження.

У редакції прийнятого закону поняття «природні ліси» визначено, як «ліси (лісові екосистеми), в яких локально і тимчасово проявився антропогенний вплив, але він не змінив ценотичної структури фітоценозів і тому природні лісові екосистеми здатні протягом короткого часу регенеруватися (відновитися) природним шляхом до стану пралісових екосистем».
Аналізуючи це визначення можна дійти висновку, що фактично єдиною відмінністю є здатність «природних пралісових» лісів «протягом короткого часу відновитися до стану пралісових екосистем». Знову ж таки, «стан пралісових екосистем» і «короткий час» – категорії оціночні. Ідентифікація лісів має відбуватись індивідуально, стосовно кожного окремого деревостану. Наведене визначення у ст. 1 ЛК України не можна назвати однозначним, що створює підстави для його неоднакового розуміння та різного застосування.

У прийнятій редакції ст. 39-1 ЛК України зазначається, що «Визначення належності лісових територій до пралісів, квазіпралісів, природних лісів здійснюється за спеціальною методикою, яка розробляється і затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища». Такий проект наказу Мінприроди «Про затвердження методики визначення належності лісових територій до пралісів, квазіпралісів і природних лісів» уже розроблений та 31 січня цього року оприлюднений на сайті міністерства – https://menr.gov.ua/projects/122/ До складу комісії, що розробляла документ, увійшли представники зацікавлених органів влади, науки, громадських організацій. Очевидно, протягом найближчих трьох місяців варто очікувати затвердження наказу.

Виходячи зі змісту проекту, у природних «пралісових» лісах допускається проведення у минулих роках вибіркових рубок на невеликих за площею ділянках, а також випасання худоби (здається, саме так слід тлумачити «локально і тимчасово»?).

До речі, закон увів у Лісовий кодекс ще одну «просторову» категорію: «лісова територія». Її можна вважати синонімами різних за змістом понять – «лісова ділянка», «земельна лісова ділянка», «лісовий фонд». Що конкретно під таким визначенням розуміли розробники – можна тільки припускати. Ця новела навряд чи сприятиме однозначності застосування лісового законодавства.
При уважному вивченні представленого проекту можна дізнатися, що до природних лісів можуть бути віднесені ділянки або групи ділянок, які утворюють один масив (кластер) сумарною площею не менше 20 га, або ділянки з деревостанами з наявністю реліктових та ендемічних видів дерев площею не менше 4 га. На таких ділянках мають бути деревостани складної горизонтальної, вертикальної та вікової структури і представлені послідовні стадії їх розвитку. Допускається наявність видимих слідів лісоексплуатаційної інфраструктури та господарської діяльності у минулому, пішохідного та транспортного руху. Важливим критерієм ідентифікації таких лісів є відсутність задокументованої інформації щодо рубок і заготівлі деревинної продукції у минулому. Виняток допускається щодо видалення/часткового пошкодження не більше п’яти дерев основного ярусу на 1 га.

Нагадаю, що проект наказу не обмежується певним регіоном. Отже, ідентифікація пралісів, квазіпралісів, природних лісів може проводитися на території всієї країни.
Передбачається, що методика застосовуватиметься «..лісовпорядними, науковими і громадськими організаціями, установами природно-заповідного фонду для підготовки висновку про належність лісової території до пралісів, квазіпралісів і природних лісів під час проведення базового, безперервного лісовпорядкування або наукових досліджень для запровадження заходів зі збереження таких лісів» Таким чином, виявлення пралісів може проводитись не тільки постійними лісокористувачами, а будь-якими громадськими організаціями екологічного спрямування.

Загалом, важко стверджувати, чому був обраний шлях класифікації пралісів саме у тексті Лісового кодексу. Тим паче, цим же законом передбачено, що наявність різних видів пралісів є підставою для оголошення відповідних території і об’єктів природно-заповідного фонду пралісовими пам’ятками природи. Відповідно до ст. 100 ЛК України, порядок охорони лісів на землях ПЗФ віднесений до предмету регулювання Закону України «Про природно-заповідний фонд України».


г. Усі інші ліси, не віднесені до трьох названих категорій

Лісовий кодекс тлумачить ключове поняття ліс, як «тип природних комплексів, у якому поєднуються переважно деревна та чагарникова рослинність з відповідними ґрунтами, трав’яною рослинністю, тваринним світом, мікроорганізмами та іншими природними компонентами, що взаємопов’язані у своєму розвитку, впливають одне на одного і на навколишнє природне середовище». Із тексту кодексу випливає, що це загальне визначення охоплює поняття «праліси, квазіпраліси та природні ліси». Останні види закон прямо відніс до категорії «лісів природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення». Як вже згадувалось, автори законопроекту №4480 вирішили запровадити додаткове розмежування лісів за ознаками їхніх екосистем.

Тому на даний час закон передбачає таку класифікацію лісових екосистем:
  1. Природна лісова екосистема (пралісова екосистема) = праліси;
  2. Умовно пралісова екосистема = квазіпраліси;
  3. Лісова екосистема = природні ліси;
  4. Усі інші лісові екосистеми в «рукотворних» та інших природних лісах.
Останній тип екосистем в тексті закону не вказується, але його існування логічно випливає із перших трьох визначень.

Справедливо буде зазначити, що поняття «екосистема» використовується у лісовому праві деяких європейських країн. Воно зустрічається в ратифікованому Україною законодавстві. Проте у національному законодавстві поняття «екосистема» прямо не використовується й визначається, як правило, в розумінні «лісового середовища». Його нормативного визначення немає.

Відповідність наведеної класифікації положенням лісівництва та екологічної науки слід залишити на розсуд фахівців. На думку автора, доцільність класифікації лісових екосистем у тексті закону є доволі дискусійною. Насамперед через те, що в лісовому законодавстві ці поняття не вживаються. Також у суміжних нормах екологічного законодавства немає визначення «екосистема», хоча для фахівців воно є зрозумілим.

За відсутності поняття «екосистема» в природоохоронному праві використання його в галузевому праві не є виправданим: створюється правова невизначеність і плутанина. Із внесеними змінами дефініцію «природна лісова екосистема» дозволяється застосовувати тільки щодо пралісів. Парадоксально, але виходить, що природне середовище всіх інших лісів формально зараз не можна відносити до «природних лісових екосистем».

  1. Вимоги до охорони пралісів у лісовому законодавстві
Як вже згадувалося, Лісовий кодекс було доповнено ст. 39-1 «Охорона та збереження пралісів, квазіпралісів, природних лісів». Вона проголошує праліси національною природною спадщиною України. Зауважу, що поняття «національна природна спадщина» у вітчизняному законодавстві не існує. Таке визначення запозичено із «Конвенції про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини» 1975 року, що ратифікована УРСР ще 1988-го. Конвенція визнає «природною спадщиною» «природні визначні місця чи суворо обмежені природні зони, що мають видатну універсальну цінність з точки зору науки, збереження чи природної краси». Підкреслюючи особливу цінність старовікових деревостанів, законодавець таким чином намагався надати додаткові гарантії щодо їхнього збереження. В результаті, закон надав пралісам статус майже абсолютної заповідності.

Зокрема, окремою нормою заборонено проведення всіх видів рубок у пралісах, квазіпралісах і природних лісах. При чому для «надійності» заборони в тексті статті вжито зайве дублювання, яке не допускається у законотворчості. Так, заборонені всі рубки, включаючи санітарні рубки та рубки формування й оздоровлення лісів. Фахівцям відомо, що, згідно з урядовою постановою №724 від 12.05.2007 року, санітарні рубки визначаються як один із видів рубок формування й оздоровлення лісів.

Також у всіх трьох видах пралісів заборонена заготівля деревини, заходи із лісовідновлення, підвищення продуктивності та поліпшення якісного стану лісів, видалення захаращеності, будівництво споруд, прокладання шляхів, випасання худоби, і навіть проїзд транспортних засобів (за винятком доріг загального користування та пересування служби лісової охорони). Навколо виділених пралісів, квазіпралісів, природних лісів установлюються охоронні зони завширшки не менше подвійної висоти деревостану, в яких забороняються суцільні та поступові рубки. Автори законопроекту очевидно побоювались навіть можливості проведення лісівниками рубок (особливо – санітарних) на пралісових ділянках. Це зумовило три згадки про заборону рубок у тексті кодексу та дві – санітарних рубок. Знову ж таки, дублювання норм негативно позначається на якості закону.

Зауважимо, що у ст. 39-1 ЛК України законодавець ввів доти невідоме лісовому законодавству поняття «недеревних лісових продуктів». Можна здогадатися, що цими лісовими продуктами є продукти побічних лісових користувань (ст.73 ЛК України): дикорослі плоди, горіхи, гриби, ягоди, лікарські рослини, лісова підстилка, очерет.

Суттєвим зауваженням до нового закону є запровадження дефініції «особливо охоронювані лісові ділянки». Нагадаю, що у ст. 41 ЛК України частково реалізована європейська концепція “High Conservation Value Forests (HCVF)” (особливо цінні для збереження ліси (ОЦЗЛ), що розглядається як інструмент збереження біорізноманіття. Статтею передбачається виділення в лісах особливо захисних лісових ділянок із режимом обмеженого лісокористування. Чи є синонімами поняття «особливо охоронювані лісові ділянки» та «особливо захисні лісові ділянки» – питання слід адресувати розробникам. У будь-якому випадку, застосування нової термінології буде вкрай ускладнене повною відсутністю підзаконних актів, що регламентують режим охорони таких ділянок.

Як вже згадувалось, на даний час розроблено проект наказу Мінприроди «Про затвердження методики визначення належності лісових територій до пралісів, квазіпралісів і природних лісів», що оприлюднений на сайті міністерства. Визначення «особливо захисна лісова ділянка» документ не містить.

  1. Вимоги до збереження пралісів у природоохоронному законодавстві
Крім поправок до Лісового кодексу, було дещо змінено Закон України «Про природно-заповідний фонд України» (надалі – Закон «Про ПЗФ») у частині збереження пралісів.
По-перше, введено поняття «пралісові пам’ятки природи» як один із видів пам’яток природи (ст. 30 Закону «Про ПЗФ»). Нагадаю, що до прийняття закону пам’ятки природи поділялися на комплексні, ботанічні, зоологічні, гідрологічні та геологічні.

Зазвичай окремі дерева або деревостани, що мають особливе природоохоронне, наукове, естетичне, пізнавальне і культурне значення, з метою збереження їх у природному стані виділялись у ботанічні пам’ятки природи (загальнодержавного або місцевого значення). Оголошення пам’яток природи провадиться без вилучення земельних ділянок у їхніх власників або користувачів. Відокремлення від ботанічних пам’яток ще й «пралісових», очевидно, можна пояснити намаганням максимально виконати міжнародні зобов’язання України, передбачені Карпатською конвенцією.

По-друге, повністю перероблена ст. 28 Закону «Про ПЗФ». Відтепер на території всіх пам’яток (в т. ч. гідрологічних, геологічних, зоологічних, комплексних) забороняються суцільні, поступові, лісовідновні, прохідні рубки, і навіть полювання.

По-третє, встановлено жорсткий режим збереження пралісових пам’яток природи. Він повністю відповідає змісту ст. 39-1 ЛК України. Нині на території пралісових пам’яток забороняються всі види рубок, видалення захаращеності, будівництво споруд, прокладання шляхів, лінійних та інших об’єктів транспорту і зв’язку, випасання худоби, промислова заготівля недеревинних лісових продуктів, проїзд транспортних засобів.
По-четверте, визначення належності територій до пралісових пам’яток природи повинно здійснюватися за спеціальною методикою, що затверджується наказом Мінприроди. Така методика вже розроблена й оприлюднена на сайті міністерства 31 січня 2018 року – https://menr.gov.ua/projects/121/

Таким чином, віднесення лісових ділянок до пралісів, квазіпралісів і природних лісів тягне за собою два правові режими їхньої охорони, які мають однаковий рівень обмеження лісокористування:

  1. Віднесення пралісів до особливо охоронних лісових ділянок (без віднесення до категорії ПЗФ). Згідно з проектом наказу, пропонується до прийняття компетентного рішення про надання статусу території чи об’єкта природно-заповідного фонду виявлені ділянки пралісів, квазіпралісів та природних лісів повністю вилучати із господарського використання.
  2. Надання виявленим пралісам статусу пралісових пам’яток природи. Відповідно до проекту наказу Мінприроди, до ухвалення такого рішення має бути складений висновок про належність конкретної лісової ділянки (виділу) чи її частини до пралісів, квазіпралісів чи природних лісів, який готується відповідно до «Методики визначення належності територій до пралісів, квазіпралісів і природних лісів», що затверджується іншим наказом Мінприроди.
В обох випадках ці території матимуть однаковий режим охорони та не вилучатимуться у постійних лісокористувачів (окрім випадків включення їх до складу заповідників, НПП, РЛП, що обумовлює їх подальше вилучення). До складу пралісових пам’яток природи можуть включатись їхні охоронні зони.

Виявлені ділянки пралісів, квазіпралісів чи природних лісів та оголошені пралісові пам’ятки природи можуть включатися до складу природних заповідників, біосферних заповідників, НПП, РЛП, заказників і заповідних урочищ.

  1. Режим охорони заказників і заповідних урочищ: посилення й обмеження
Питання заборони рубок на території ПЗФ, що перебувають у постійному користуванні лісгоспів, постійно піднімалось екологічними активістами. Наводилися достовірні факти зловживань з боку лісівників щодо призначення та проведення рубок на таких територіях. Водночас це питання ставало предметом спекуляцій для громадських організацій. Воно часто політизувалося без отримання жодних обґрунтувань і професійного підходу.

Прийнятий закон фактично поставив крапку на таких дискусіях, оскільки практично звів нанівець можливість проведення рубок на територіях ПЗФ місцевого значення.
Отже, на території всіх без винятку видів заказників (тобто ландшафтних, лісових, ботанічних, загальнозоологічних, орнітологічних, ентомологічних, іхтіологічних, гідрологічних, загальногеологічних, палеонтологічних і навіть карстово-спелеологічних), окрім діяльності, що суперечить цілям і завданням заказника, заборонені всі суцільні, прохідні, лісовідновні та поступові рубки (ст. 26 Закону «Про ПЗФ»).

Підкреслю також, що цим законом у заказниках заборонено полювання, водночас допускається мисливство. При цьому створені ризики, за яких на території окремих видів заказників через щільність копитних тварин може завдаватися шкода біорізноманіттю (ботанічні заказники, орнітологічні тощо).

Заборони торкнулись і заповідних урочищ. Крім існуючих до цього обмежень на території заповідних урочищ (тобто діяльності, що порушувала природні процеси, відповідно до вимог, встановлених для природних заповідників), прийнятий закон заборонив усі види рубок, зокрема, санітарні, рубки формування й оздоровлення лісів, видалення захаращеності.
Доцільність та обґрунтованість таких жорстких обмежень щодо всіх видів пам’яток природи, заказників і заповідних урочищ слід залишити на розсуд фахівців.

  1. Адміністративна відповідальність: новий склад правопорушення
Закон передбачає відповідальність за адміністративне правопорушення у вигляді штрафу від 1700 до 3400 грн за випасання худоби, промислову заготівлю недеревних лісових ресурсів, проїзд транспортних засобів у межах пралісів, квазіпралісів, природних лісів (ч. ст. 2 ст. 68 Кодексу України про адміністративні правопорушення).

  1. Кримінальна відповідальність за незаконні порубки: посилення санкцій та нові кваліфікуючі ознаки
Прийнятим законом передбачена нова кваліфікуюча ознака незаконних порубок (ст. 246 Кримінального кодексу України) – вчинення цього злочину за попередньою змовою групою осіб або повторно. Покарання за це передбачено у вигляді обмеження/позбавлення волі від двох до п’яти років. Також збільшені штрафи за ч. 1 цієї статті: із 850-1700 грн до 5100-8500 грн.

Вчинення значної незаконної порубки зазвичай передбачає участь двох і більше осіб, оскільки технологічні операції із розкряжування, трелювання, завантаження, транспортування деревини складно здійснити одній людині. Тому наведені зміни загалом посилюють кримінальну відповідальність за вчинення найбільш небезпечних видів незаконних рубок.

Однак саме по собі посилення кримінально-правових санкцій не може вирішити складну проблему самовільних рубок, що вчиняються населенням. Причинами цього явища є сукупність складних проблем: від бідності населення, корупції, низького рівня правозастосування, неналежної охорони та статусу лісів, ПЗЛС, другорядного ставлення правоохоронних органів до цих злочинів і закінчуючи відсутністю злагодженої державної політики у їх подоланні.

  1. Фінансування лісового господарства
Зі ст. 98 ЛК України виключена частина третя, відповідно до якої передбачалося, що «видатки на підвищення продуктивності, поліпшення якісного складу лісів державної і комунальної власності, їхню охорону, захист і відтворення фінансуються шляхом цільового виділення коштів державного та місцевих бюджетів для реалізації загальнодержавних, державних і регіональних (місцевих) програм ведення лісового господарства». Таким чином, із тексту закону вилучений програмний принцип фінансування лісового господарства, що, зокрема, визначав необхідність періодичного затвердження на загальнодержавному рівні цільової програми «Ліси України».

Слід нагадати, що 2015 року закінчився термін дії основного програмного документа в галузі лісового господарства – Державної цільової програми «Ліси України» на 2010-2015 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 16.09.2009 №977. Розробка лісовим відомством проекту програми була розпочата 2014-го, але його підготовку припинено на виконання п. 16 додатка до постанови Кабінету Міністрів України №65 від 01.03.2014 р., а після втрати чинності зазначеною постановою – п. 12 додатка до урядової постанови №711 від 11.10.2016.

Загалом, згідно із Законом України «Про державні цільові програми» (ст. 4), а також із Порядком розроблення та виконання державних цільових програм (пункти 34, 42): заходи, завдання та показники державних цільових програм враховуються під час складання проекту Державного бюджету України на відповідний рік. Головний розпорядник (державний замовник) визначає обсяги видатків на виконання завдань і заходів програми у складі бюджетних програм. Мінфін враховує під час складання проекту Закону про Державний бюджет України на відповідний рік обсяги видатків на виконання завдань і заходів програми у відповідних бюджетних програмах з урахуванням можливостей державного бюджету.
Тобто, за чинним законодавством, державна цільова програма залишається своєрідною «декларацією про наміри», долю та показники якої визначає Мінфін у відповідних бюджетних програмах при складанні проекту Державного бюджету.

У підсумку для лісової галузі фактично усунута необхідність зайвого дублювання цільових програм у галузі фінансування лісового господарства з державного бюджету. Тим паче, виділення бюджетних коштів на вказані потреби можливо у рамках щорічного бюджетного процесу.

Тому загадану правку не можна назвати вирішальною для фінансування лісового господарства. Внесені зміни здебільшого мають на меті прибрати зайві перешкоди у бюджетному процесі для лісової галузі на державному й місцевому рівнях.

Відповідно до ст. 20 Бюджетного кодексу України, у бюджетному процесі передбачений програмно-цільовий метод, що застосовується на рівні державного бюджету й на рівні місцевих бюджетів. Особливими складовими програмно-цільового методу у бюджетному процесі є відповідальні виконавці бюджетних програм, паспорти бюджетних програм, результативні показники бюджетних програм.

Зокрема, виділення коштів із державного бюджету можливе головному розпоряднику бюджетних коштів – Мінагрополітики за програмою «Ведення лісового та мисливського господарства, охорона і захист лісів у лісовому фонді» на здійснення заходів із ведення лісового і мисливського господарства, охорони й захисту лісів, створення захисних лісових насаджень і ПЗЛС. Розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня та відповідальним виконавцем бюджетної програми є Держлісагентство.

Крім того, прийнятий закон дозволив місцевим бюджетам виділяти кошти на фінансування лісів державної власності. Але зазначені зміни також не можна назвати суттєвими, оскільки чинне природоохоронне законодавство і до цього дозволяло фінансування лісогосподарських заходів незалежно від права власності на ліси. Зокрема, відповідно до постанови КМУ від 17.09.1996 року №1147, до природоохоронних заходів віднесені проведення агролісомеліоративних заходів в ярах, балках, інших ерозійно небезпечних землях, ліквідація лісових пожеж тощо.

Відповідно до ст. 42 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», в Україні фінансування заходів з охорони навколишнього природного середовища здійснюється за рахунок Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим і місцевих бюджетів, коштів підприємств, установ та організацій, фондів охорони навколишнього природного середовища, добровільних внесків та інших коштів.

Отже, фінансування заходів із ведення лісового господарства щодо лісів державної власності (включаючи ліси постійних лісокористувачів Держлісагентства) може проводитися за рахунок коштів загального та спеціального фондів обласного й місцевих бюджетів. Джерелами наповнення загального фонду обласних і місцевих бюджетів є кошти, що надходять у порядку сплати лісгоспами рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів місцевого значення (за місцем розташування лісових ділянок). Крім того, джерелами надходжень спеціального фонду є сплата екологічного податку, відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.

Незважаючи на зазначені зміни, запроваджені законом, а також застосування різних організаційних і неформальних заходів впливу (мітинги, пікети, тисячі звернень до уряду та Мінагрополітики, робота із парламентаріями), проблема відсутності фінансування лісового господарства Півдня та Сходу країни залишається невирішеною третій рік. У свою чергу, це призводить до руйнівних наслідків для лісів і лісогосподарських підприємств цього регіону.

Висновки:

  1. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони пралісів згідно з Рамковою конвенцією про охорону та сталий розвиток Карпат» від 23.05.2017 року має важливе значення з огляду на виконання Україною міжнародних зобов’язань у галузі охорони лісового біорізноманіття.

  1. Прийнятий закон містить суттєві неузгодженості із чинним лісовим законодавством через недотримання положень законодавчої техніки, частково суперечить базовим поняттям лісового законодавства, що обумовлює значні ризики в його застосуванні. Це може спричинити виникнення конфліктів між постійними лісокористувачами та громадськими організаціями екологічного спрямування. З огляду на необхідність удосконалення прийнятих норм, окремі положення закону вимагають техніко-юридичного доопрацювання.

  1. Визнаючи безумовну необхідність імплементації правових норм міжнародних угод в національне лісове законодавство, слід звернути увагу на їхнє якісне та зважене опрацювання. Безсистемне й непродумане впровадження норм європейського законодавства у національне лісове призводить до порушення засад класичного лісового господарства і «розхитування» лісового законодавства. Такий стан у цілому негативно позначається на якості ведення лісового господарства та створює ризики для фінансово-економічних механізмів лісогосподарської діяльності.

  1. Лісова галузь контролює значну частину природного потенціалу біорізноманіття лісів, а тому має стати локомотивом складного процесу адаптації національного лісового законодавства відповідно до законодавства ЄС. На сьогодні «в режимі очікування» залишається нереалізованим не тільки значний масив правових вимог законодавства ЄС, а й положення ратифікованих угод і конвенцій, резолюцій конференцій із питань збереження лісового біорізноманіття, індикаторів сталого ведення лісового законодавства тощо. Аби запобігти ухваленню неякісної законодавчої бази, розробником відповідних законопроектів повинен стати Кабінет Міністрів України в особі уповноважених міністерств.

Консультант проекту технічної допомоги
«Сприяння реформі лісового сектора в Україні»
Олег СТОРЧОУС

10.04.2018 р.
https://www.lisportal.org.ua/project-post/95991/