субота, 7 липня 2018 р.

Іноземні інвестиції та українська земля: що заважає залученню інвестицій у деревообробну галузь України

Півроку тому в промзоні міста Костопіль, що на Рівненщині, за участі іноземних інвесторів запрацював лісопильний завод ТОВ “Українські лісопильні”. Відповідно до інвестиційного плану, наступним кроком мало стати будівництво аналогічного підприємства у Сарненському районі. Але бюрократичні перепони та неузгодженість у роботі владних установ поставили під сумнів подальше залучення іноземних інвестицій в деревообробну галузь України.

Завод з виготовлення сухих пиломатеріалів запрацював у Костополі наприкінці 2017 року. Для його реалізації було залучено в область майже 25 млн. євро та створено близько 200 робочих місць. Відразу після запуску заводу в Костополі інвестори почали реалізовувати другу частину свого інвестиційного плану – будівництво аналогічного підприємства у сусідньому Сарненському районі. Частину інвестицій вже освоїли: обладнання закупили, привезли і розмитнили. Для будівництва заводу орендували земельну ділянку площею близько 25 гектарів. Враховуючи вже набутий в Україні досвід ведення бізнесу, позиція інвестора — будувати на власному, а не орендованому промисловому майданчику. Місцева ж влада, хоч і декларує інвестору підтримку, у викупі землі відмовила.



Так голова Рівненської облдержадміністрації Олексій Муляренко запевняє: -Обласна влада готова і надалі сприяти реалізації інвестиційного проекту ТОВ «Українські лісопильні» на Рівненщині. Зокрема й намірам інвесторів розширювати виробництво та будувати ще один завод. Щокварталу в облдержадміністрації проводяться зустрічі з бізнесом для обговорення нагальних питань, які виникають під час діяльності підприємства, - зазначає керівник області. – А для нашого регіону відкриття таких виробництв дуже актуальне.

В той же час Головне управління Держгеокадастру в Рівненській області не вбачає підстав для продажу землі , мотивуючи це тим, що завод на цій ділянці ще не збудовано. Мовляв, побудуєтесь — ось тоді “пропонуємо повернутись до порушеного питання викупу”. Ця рекомендація заклала фундамент недовіри та сумнівів у інвесторів.

Не розумію, чому нам відмовляють, - розводить руками представник інвесторів “Українських лісопилень” швед Йохан Дунбек. За його плечима - досвід запуску аналогічних деревообробних виробництв у Швеції, Фінляндії, країнах Балтії. Сьогодні його пріоритет — розвиток лісопереробки в Україні. - Я розраховував, що влада, яка постійно декларує підтримку, прийме позитивне рішення. Адже це цілком логічно: якщо починати таке масштабне будівництво — то лише на власній землі. Більше того – держава отримає кошти від продажу землі. Але не склалось.

Певну неузгодженість у словах і діях влади щодо підтримки інвесторів розуміють, схоже, і самі представники владних структур. Так, у вищезгаданому листі Головного управління Держгеокадастру в Рівненській області наголошується, що подібні відповіді не встановлюють правових норм, а мають лише інформаційний та рекомендаційний характер”.



З огляду на таку двозначність, адміністрація ТОВ “Українських лісопилень” прийняла рішення звернутись до суду, аби в правовому полі чітко встановити: чи існують законні підстави відмовляти товариству в реалізації його права на придбання земельної ділянки під майбутнє виробництво.

А тим часом перший завод “Українських лісопилень” який запустили у Костополі успішно працює і дає роботу вже 195 працівникам. Усі вони — місцеві жителі: конкурентоспроможна зарплатня та умови праці дали змогу будувати своє майбутнє тут, в Україні, а не виїжджати на заробітки до Польщі, як багато земляків. Виробляють на заводі в Костополі сосновий обрізний пиломатеріал для меблярства, будівництва та столярної справи. Деревину — пиловник сосни — закуповують у 20 держлісгоспах Рівненщини, Житомирщини і Волині. Уся сировина має сертифікат походження FSС ® (Forest Stewardship Council ) – Лісова опікунська рада, що займається просуванням екологічно відповідального, соціально вигідного і економічно життєздатного управління лісами в світі. (Номер сертифікату SGS-COC-010922, код ліцензії FSC-C133755) . Продукцію постачають і в Україну, і за кордон — від Польщі до Японії. Завдяки таким виробництвам, з Рівненщини до Європи експортується не лісосировинна, як раніше, а готова продукція.

У найближчих планах на майбутнє - розвивати більш глибоку переробку деревини. У 2019 році у Костополі планують запустити цех струганих погонажних виробів, де виготовлятимуть клеєний брус , вагонку, віконні та дверні компоненти тощо. З відходів деревини вироблятимуть брикети та пелети. Так на підприємстві досягнуть стовідсоткової глибокої та безвідходної переробки деревини.



- Важливо вірити і розуміти, що Україна — наше майбутнє. Тут можна створювати умови для нормального життя. І ми вже сьогодні готові далі вкладати кошти і розвивати виробництво далі, - говорить представник інвесторів “Українських лісопилень” .

Отже, якщо українська Феміда визнає право інвестора будувати новий завод на власній землі, друге підприємство “Українських лісопилень” у Сарненському районі дасть роботу ще понад 200 жителям Рівненського Полісся — регіону з дефіцитом робочих місць і надлишком робочої сили.

Як би там не було, і поки питання продажу землі під нове виробництво вирішується у владних кабінетах, “Українські лісопильні” продовжують розвиватися, збільшуючи виробництво та залучаючи необхідний персонал.

Наші провідні спеціалісти не хочуть їхати до Польщі на заробітки, - стверджує Йохан Дунбек. - Поїхати заробити можна на три-чотири місяці, але це дуже короткий горизонт планування. Ми ж будуємо на десятиліття вперед, і люди це бачать.

А ось чи побачать ті, хто на словах підтримує інвесторів, а на ділі чинить їм перепони — питання відкрите. Саме тому в ТОВ “Українські лісопильні” очікують на рішення суду — схоже, саме воно, а не листування з владними структурами, остаточно розставить “крапки над “і”.

​​​​​​​

ВІТАЛІЙ ГОЛУБЄВ

0 коммент.:

Дописати коментар