пʼятниця, 13 липня 2018 р.

Звернення Громадської спілки «АСОЦІАЦІЯ КОРИСТУВАЧІВ МИСЛИВСЬКИХ ТА РИБАЛЬСЬКИХ ГОСПОДАРСТВ» до засновників та представників мисливських господарств



В Стратегії сталого розвитку та інституційного реформування лісового та мисливського господарства України на період до 2022 року, опублікованій на сайті Держлісагентства, майже відсутні плани по реформуванню мисливської галузі. У той самий час мисливські господарства в рамках своєї діяльності зіштовхуються з низкою проблем, що потребують вирішення, зокрема:

Полювання на території природно-заповідного фонду (ПЗФ).

Прийняття Закону щодо охорони пралісів призвело до заборони проведення полювання в мисливських господарствах, території котрих частково або повністю увійшли до складу ПЗФ (заказників, заповідників, ландшафтних та національних парків). Як результат – окремим користувачам мисливських угідь вже відмовили у видачі ліцензій. Незважаючи на те, що в розвиток мисливських господарств були інвестовані значні кошти, фактично провадити свою діяльність вони не можуть. При цьому Мінприроди має намір розширювати території ПЗФ.

«Шкідливі» для мисливського господарства тварини.

Спотворене тлумачення закону про приєднання до Європейських конвенцій призвело до активного лобіювання виведення вовку зі списку «шкідливих» тварин. Наразі активно просувається законопроект про скасування поняття «шкідливі» тварини і скасування необхідності регулювання їх чисельності. Прийняття відповідного законопроекту у Верховній Раді – загроза мисливському фонду та потенційні втрати з боку користувачів.

Відповідальність за браконьєрство

Передбачена діючим законодавством відповідальність за незаконне полювання не виконує функцію перешкоджання браконьєрству. Наразі існує необхідність внесення змін до законодавства в частині підвищення адміністративної та кримінальної відповідальності у відповідності з розміром істотної шкоди. Так само потребує врегулювання і не передбачена нині законодавством відповідальність за купівлю та продаж незаконно добутої дичини, в тому числі при реалізації м’яса дичини та реалізації продукції таксидермії.

Уточнення режиму «тиші».

Сезон тиші має діяти в місцях відтворення диких тварин. Необхідно пам’ятати, що паралельно з копитними тваринами розмножуються і хижі, небажані для ведення мисливського господарства представники мисливського фонду, чисельність яких легше регулювати саме під час розмноження. Індивідуальне полювання на самця козулі має починатися з 15 травня, поки не має високої трави та густої листви. До прикладу, в Німеччині «режим тиші» триває 1 місяць.

Продовження терміну користування мисливськими угіддями.

Процедура продовження терміну користування угіддями потребує децентралізації. Державне регулювання необхідно перенести на районний та обласні рівні. Термін користування угіддями має подовжуватись автоматично у випадку дотримання встановлених договором вимог, як це передбачає Цивільний кодекс.

Компенсація втрат від АЧС.

З розповсюдженням АЧС багато користувачів змушені були провести депопуляцію дикого кабана, якого на протязі років вони годували і охороняли власними коштами. На відміну від фермерів компенсація втрат від АЧС для користувачів мисливських господарств не передбачена, і це потребує змін.

Вольєрне розведення дичини та права на неї.

Існує необхідність законодавчо регламентувати ведення вольєрного господарства. Зокрема закріпити за користувачами право власності на дичину, вирощену в вольєрі, та випущену в умови природної волі з отриманням безкоштовних ліцензій.
Термін дії дозволу на зброю.

Термін дії дозволу на зброю є занадто коротким, і складає лише три роки, на відміну від таких документів, як-то водійські права. До того ж немає обґрунтованої необхідності кожні три роки проходити через процедуру відстрілу нарізної мисливської зброї.

Загроза введення мораторію полювання на копитних.

Наразі існує загроза поступового впровадження мораторію полювання на усіх копитних мисливських тварин, а потім – на хутрових тварин та пернату дичину – такі пропозиції з боку екологів вже лунають.

Новий закон про мисливське господарство.

Мисливське господарство потребує вирішення багатьох проблем і здійснення реформ. І лише в тому випадку, коли їх ініціаторами будуть користувачі мисливських угідь, вони будуть враховувати їх права та інтереси. Усі реформи і ініціативи мають бути втілені в новому законі про полювання та мисливське господарство.

Висновок.

Починаючи зі створення позитивного іміджу мисливця і полювання в суспільстві, і закінчуючи розробкою та впровадженням змін до законодавства, котрі б захистили права користувачів мисливських угідь, знизили участь держави, а значить, зменшили можливості для встановлення перепон для сталого розвитку галузі – такі завдання стоять перед користувачами мисливських угідь, які бажають бачити сталий розвиток мисливської галузі.

Звичайно, що проблем, що перешкоджають розвитку мисливської галузі і становлять загрозу для її існування, набагато більше. Тому Громадська спілка «Асоціація користувачів мисливських та рибальських господарств» звертається до Вас з наступним:

1. Надати перелік найбільш гострих проблем мисливської галузі, які, на Ваш погляд, потребують вирішення;

2. Висловити свою думку щодо необхідності створення Всеукраїнського об’єднання мисливських господарств та мисливців, що буде займатися вирішенням цих проблем.

Надіслати свої пропозиції Ви можете на електронну пошту Асоціації association031214@gmail.com, поштою на адресу Асоціації (вул. Олени Теліги, 11, м. Київ, 04112).

Президент Громадської спілки С.А. Андросюк.

0 коммент.:

Дописати коментар