Володимир БОНДАР

Україна має шанс створити принципово новий лісовий сектор

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

Володимир БОНДАР

Бачимо повне розуміння президентською вертикаллю влади питань лісової галузі

16 вересня 2019

Привітання з Днем працівника лісу

Привітання від Президента України Януковича В.Ф. з нагоди професійного свята «День працівника лісу»

Привітання від Голови Верховної Ради України В. М. Литвина з нагоди професійного свята «День працівника лісу»

Привітання від Прем’єр-міністра України М. Я. Азарова з нагоди професійного свята «День працівника лісу»

Вітання Голови Держкомлісгоспу України Шершуна М.Х. з професійним святом - Днем працівника лісу!





Керівники держави привітали аграріїв із професійним святом

Президент Петро Порошенко привітав працівників сільського господарства з професійним святом.

Про це повідомляє сайт Глави держави.

“Багатство України не тільки в ресурсному, але й в кадровому потенціалі. Саме від ваших знань та фаховості залежить ефективність функціонування аграрного сектору економіки та продовольча безпека держави”, - наголосив Президент у своєму привітанні.

Порошенко висловив переконання, що повсякденна наполеглива праця та впровадження передових технологій й перспективних напрямів виробництва, оновлення технологічної бази і розширення асортименту якісної продукції, забезпечать сталий економічний розвиток України.

Глава держави побажав працівникам сільського господарства міцного здоров'я, миру, злагоди, невичерпних життєвих сил і нових здобутків.

Водночас Прем'єр-міністр Володимир Гройсман у своєму привітанні аграріям висловив переконання, що аграрна галузь України має стрімкі перспективи для подальшого розвитку, інформує Урядовий портал.

“Сьогодні ми маємо право сказати, що українська аграрна галузь є флагманом нашої економіки. Агропромисловий комплекс забезпечує близько 14 відсотків обсягу валового внутрішнього продукту України і близько третини надходжень до державного бюджету”, - наголосив Гройсман.

За його словами, на підприємствах із переробки сільськогосподарської сировини, харчової промисловості, заготівельних, водогосподарських та обслуговуючих організацій працевлаштовані сотні тисяч громадян, які своєю щоденною працею забезпечують споживачів якісною та конкурентоспроможною продукцією.

“Наша аграрна сировина та товари з кожним роком завойовують нові ринки, що дає поштовх для нарощування експортного потенціалу країни”, - відзначив Прем'єр.

Гройсман також наголосив, що для посилення стрімкого розвитку агропромислового комплексу уряд пішов на безпрецедентні кроки. “У проекті закону України “Про Державний бюджет України на 2018 рік” державні програми будуть зорієнтовані на галузі, які найбільше потребують підтримки та здатні забезпечити довготривалий позитивний ефект для економіки та соціальної сфери, і сільське господарство є ключовим пріоритетом”, - зазначив він.

За його словами, уряд усвідомлює, що аграрна галузь потребує також здійснення супровідних реформ, які посилять її ефективність. “Ідеться про запровадження нових механізмів агрострахування, дієвих програм із розвитку сільських територій. А головне – щоб правом розпоряджатися земельними ресурсами мали територіальні громади, а не чиновники. Завдяки реалізації цих кроків і засвоєнню передового світового досвіду та інноваційним підходам українські аграрні підприємства створять ще більшу конкуренцію закордонним компаніям, а наша продукція все більше користуватиметься попитом у світового споживача”, - заявив Гройсман.

З Днем працівників сільського господарства привітав аграріїв також Голова Верховної Ради Андрій Парубій, побажавши їм щедрих врожаїв, повідомляє сайт українського парламенту.

"Щиро вітаю всіх аграріїв із професійним святом – Днем працівників сільського господарства України. Завдяки вашому багаторічному досвіду, життєвій мудрості, дотриманню традицій, самовідданості та наполегливості щоденно примножується добробут українців", - йдеться у привітанні Голови ВР.Читайте також: Аграрний сектор дає понад 40% валютної виручки - Гройсман

Спікер парламенту висловив переконання, що аграрії не зупиняться на досягнутому й надалі дбатимуть про розквіт українського села та зміцнення лідируючих позицій аграрної галузі країни.

Парубій також побажав усім аграріям щедрих врожаїв. "Гарної вам погоди і щедрих врожаїв!", - зазначається у привітанні Голови ВР.

19.11.2017 10:48
https://www.ukrinform.ua/rubric-society/2347170-kerivniki-derzavi-privitali-agrariiv-iz-profesijnim-svatom.html

Привітання Голови Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування Олега Бондаренка з Днем працівника лісу



Шановні колеги!

Від імені Комітету з питань екологічної політики та природокористування дозвольте привітати вас з професійним святом - Днем працівника лісу.

На вас покладено надзвичайно важливе завдання - збереження, примноження та раціональне використання лісових багатств нашої Батьківщини.

Запорукою вирішення непростих завдань, які стоять перед вами, є ваш професіоналізм, самовідданість, енергійність, фахове сумління. Саме ці високі чесноти дозволяють вам успішно долати численні випробування та негаразди, позитивно вирішувати найактуальніші проблеми галузі.

Ваша стабільна й наполеглива робота – важлива складова розвитку суспільства.

Наш Комітет і надалі буде всіляко забезпечувати законодавчу підтримку розвитку галузі лісового господарства.

Ваш досвід та знання, налаштованість на співпрацю є надзвичайно важливими для нас і ми високо їх цінуємо. У цей святковий день зичу вам миру, добра, благополуччя, нових звершень.

З повагою
Голова Комітету О. Бондаренко

13.09.2019

Прем'єр привітав з професійним святом працівників лісової галузі


Уважаемые друзья!

Поздравляю вас с профессиональным праздником - Днём работников леса.

Это особенный праздник для нашей страны, которая обладает почти четвертью мировых запасов древесины и является признанной лесной державой. Сохранение, приумножение, заботливое и рациональное использование этого национального богатства - обязанность не только работников отрасли, но и всего общества, всех, кто любит отдыхать на природе, дышать свежим воздухом.

Правительство России уделяет большое внимание развитию лесного комплекса, защите лесов от пожаров и незаконных рубок, повышению конкурентоспособности российской лесопродукции на мировых рынках, внедрению передовых технологий деревообработки и созданию новых высокопроизводительных предприятий.

Работники лесного хозяйства и лесной промышленности всегда отличались высокими профессиональными качествами, преданностью своему делу. Это подтверждает и всероссийская акция "Аллея России", стартовавшая весной. Её первым итогом станет парк в городе-герое Севастополе, где накануне 70-летия Великой Победы будут высажены растения, символизирующие каждый из 85 регионов нашей страны. Этот уникальный ландшафтный проект представит "зелёный" образ России и продемонстрирует единство нашего народа.

Желаю работникам отрасли успехов и крепкого здоровья, а ветеранам - благополучия и всего самого доброго.

Д. Медведев"

22/09 2014

Дмитрий Медведев поздравил работников лесного хозяйства и лесной промышленности с профессиональным праздником


***


Медведев поздравил работников леса с профессиональным праздником




Премьер-министр России Дмитрий Медведев поздравил работников и ветеранов лесной отрасли с профессиональным праздником. Россия — лидер по площади лесов, поэтому этот ценный ресурс важно использовать разумно, напомнил глава Правительства.

«Вы многое делаете как для лесовосстановления, так и для развития промышленности. Лесная продукция становится всё более конкурентоспособной, пользуется спросом на внутреннем рынке и за рубежом», — говорится в поздравительной телеграмме на сайте кабмина.

Премьер отметил важнейшие задачи, которые стоят сегодня перед лесной отраслью: продолжение модернизации, борьба с незаконной рубкой леса, повышение эффективности его освоения, решение вопросов материально-технического обеспечения работников. Важно также принимать системные меры по предотвращению лесных пожаров.

В пятницу, 14 сентября, в парламенте прошли слушания по проблемам лесной отрасли. Вице-спикер Госдумы, руководитель фракции «Единая Россия» Сергей Неверов, подводя итоги мероприятия, заявил, что лес является залогом экологической безопасности страны.

Президент вітає лісівників з професійним святом

"Уважаемые друзья!

Поздравляю вас с профессиональным праздником - Днем работников леса. В этом году он совпал со знаменательной датой - 310-летием со дня издания Указа Петра I, заложившего основы лесного хозяйства России.

Вы по праву гордитесь славной историей и трудовыми традициями отрасли. За прошедшие века ее работники многое сделали для сохранения статуса нашей страны как ведущей лесной державы. Сформировали эффективные подходы к рациональному использованию "зеленого фонда", который во все времена являлся национальным достоянием России.

Необходимо и в дальнейшем продолжать масштабную деятельность по сбережению лесов, уделять пристальное внимание профилактике и борьбе с лесными пожарами, фундаментальным научным исследованиям и совершенствованию системы профильных образовательных учреждений. Особое значение имеет активная просветительская работа, воспитание в обществе бережного отношения к природе. На решение этой задачи направлены и такие востребованные, авторитетные мероприятия - как Международный юниорский лесной конкурс.

Рассчитываю, что ваши знания, опыт и преданность избранному делу - и впредь будут служить России.

Желаю вам здоровья, благополучия и всего самого доброго.

В. Путин"

Президент России поздравил работников леса

18/09 2012



Поздравление ко Дню работников леса Президента РФ В.В. Путина:


http://www.wood.ru/ru/lonewsid-46101.html

***


Путин поздравил работников лесной промышленности с праздником

Артур Белкин16 сентября 2018



Владимир Путин. Фото: © РИА Новости/Алексей Никольский


Президент отметил, что перед лесниками стоят серьёзные задачи, которые востребованы временем.


Президент России Владимир Путин поздравил работников и ветеранов лесного комплекса с профессиональным праздником. Соответствующая телеграмма опубликована на сайте Кремля.

— Сегодня перед тружениками комплекса стоят серьёзные, востребованные временем задачи, главные из которых — привлечение значительных инвестиций, модернизация существующих предприятий и создание новых деревообрабатывающих производств, — говорится в сообщении.

Глава государства также подчеркнул, что Россия обладает крупнейшими лесными богатствами, которые важно сохранить и правильно использовать. По мнению Путина, большим шагом на пути к этому стал закон, который предусматривает обязательное восстановление лесных участков.

Президент добавил, что в данной отрасли всегда работали "специалисты высочайшей квалификации, искренне любящие и знающие своё дело".

— Убеждён, что компетентность, опыт, опора на замечательные традиции предшественников будут и впредь помогать вам в нелёгком, но благородном труде. Желаю здоровья, успехов и всего наилучшего. И, конечно, самые тёплые слова признания ветеранам отрасли, — заключил российский лидер.

Сучасні лісівники мають в смартфоні свій … ліс



Валерій Мурга 
«У кожного керівника в смартфоні – карта свого підприємства і він чітко бачить, де в який період вирубка, де і які висаджені лісові культури тощо. Працювати так значно ефективніше і легше», – розповідає про роботу галузі начальник Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства Валерій Мурга.
Цифрові технології вже давно «на порядку денному» закарпатських лісівників. Першими ще в 2005 році отримали сертифікат FSC, який за комплексною оцінкою надається Лісовою наглядовою радою, геоінформаційна система працює з 2007-08 років.
«Приємно, – зазначає Валерій Мурга, – що влада зараз звернула увагу на електронний облік деревини в інших постійних користувачів, це дуже правильно, бо всі мають працювати в рівних умовах. У нас це діє років уже 10. Спочатку було складно, навчити людей, перелаштуватися. Але зараз – це звична річ».
Хоча головна цінність, каже начальник обласного управління, – все таки люди. Скажімо, коли напередодні професійного свята колектив закарпатських лісівників піднімався на Петрос, у більшості сходження зайняло 1,5-2 години, а в Юрія Сойми, директора Великобичківського державного лісомисливського господарства – 20 хвилин.
Він розповідає: «Професія лісівника зобов’язує мати добру фізичну підготовку і підтримувати форму. Ми вже звикли до сучасних технологій, щоб територію оглядали квадрокоптери, діяли фото пастки на порушників. Але безпосереднє спілкування з лісопорушником дає значно вагоміший результат. Я це практикую, багато ходжу, цього вимагаю й у працівників».
16.09.2019 20:44
https://prozahid.com/suchasni-lisivnyky-maiut-v-smartfoni-svij-lis/

Круглый лес: экспорт преткновения



В 2018 году выпуск промышленного круглого леса в России вырос на 8% и составил 236 млн кубометров, из которых на экспорт было отправлено лишь 18,9 млн кубометров – на 1% меньше, чем в предыдущем году. Тенденция роста объемов производства и сокращения экспорта «кругляка» продолжится и в дальнейшем: планируется, что к 2030 году на экспорт будет отправляться не более 6% заготавливаемого в стране объема вместо нынешних 8%. Впрочем, доля экспорта может сократиться еще больше с учетом повышения в 2019 году экспортных пошлин на вывоз круглого леса с 25% до 40% и дальнейшего планируемого повышения до 60% и 80% в 2020 и 2021 годах соответственно. А в случае если будет принят внесенный в начале этого года в Госдуму законопроект о полном запрете экспорта необработанной древесины – и вовсе сойти на нет.

Ограничение экспорта – одна из мер, предпринимаемых государством для стимулирования глубокой переработки древесины внутри страны. Но эксперты считают, что чрезмерное увлечение протекционизмом может привести к снижению объемов лесозаготовок и закрытию ряда мелких и средних лесозаготовительных предприятий, не говоря уже о потере для России стратегически важных рынков сбыта.

Галина Музлова

Рост производства


В 2018 году выпуск промышленного круглого леса в России составил 236 млн кубометров, увеличившись по сравнению с предыдущим годом на 8% (рис. 1). Несмотря на наблюдаемый в последние годы рост показателя, достигнутый на сегодня объем лесозаготовки ниже уровня 1990 года (300 млн кубометров), а также меньше потенциально возможного объема: по оценкам экспертов E&Y, сегодня осваивается не более 30% от допустимого объема изъятия древесины, что связано со сложившейся в стране экстенсивной моделью лесопользования.



Рис. 1. Производство и экспорт круглого леса в России, 2010-2018 гг.



Источник: FAOSTAT.



И хотя на долю России приходится пятая часть всей площади лесов в мире, по выпуску круглого леса наша страна находится на пятом месте с долей 6%, уступая США, где объем заготовки вдвое превышает российский, а также Китаю, Индии и Бразилии. Общий вклад лесопромышленного комплекса в экономику России оценивается в пределах 1% от ВВП.

Лесозаготовку на территории РФ осуществляют как отдельные средние и мелкие предприятия, так и лесозаготовительные подразделения, входящие в состав вертикально интегрированных холдингов и удовлетворяющие 40-60% их сырьевых потребностей. На предприятия с объемом заготовки древесины до 50 тыс. кубометров в год приходится примерно треть всей заготовки древесины. Эти предприятия составляют 93% от общего количества лесозаготовительных предприятий страны.

Лидер российской лесной промышленности группа «Илим» является крупнейшей лесозаготовительной компанией в России и в Европе и занимает шестое место в мире. Также в число гигантов, имеющих в составе лесозаготовительные подразделения, входят «Монди СЛПК», Segezha Group, группа «Свеза», «Архангельский ЦБК» и ГК «Титан».

В 2018 году выручка компаний – лидеров отрасли заметно выросла. Например, у группы «Илим» она выросла более чем на 40% и составила 155,7 млрд рублей (в 2017 г. – 110 млрд рублей).


Снижение экспорта


На фоне роста объемов производства экспорт круглого леса из России в последние годы снижался и по итогам 2018 года составил 18,9 млн кубометров. Доля экспорта в объеме выпуска круглого леса за 2010-2018 годы упала с 15% до исторического минимума – 7,8% (рис. 1). Круглый лес занимает существенную долю российского лесного экспорта, но не преобладает в нем – первое место по объемам экспорта занимает продукция первичной переработки древесины.

Более половины экспорта круглого леса из России сегодня уходит в Китай, на втором месте Финляндия с долей 20%. На остальные страны – Швецию, Германию, Японию, Казахстан, Узбекистан и другие страны приходятся доли 1,5-2% и меньше.

Азиатский вектор экспорта хорошо прослеживается и в структуре перевалки лесных грузов через морские порты России – в 2018 году через порты Дальневосточного бассейна было перевалено почти 60% общего объема. На втором месте по объемам перевалки с большим отрывом находились порты Балтийского бассейна (рис. 2).



Рис. 2. Перевалка лесных грузов через морские порты РФ по бассейнам в 2018 г.



Источник: Статистика АСОП.



Помимо перевалки через порты, значительные объемы лесных грузов, включая круглый лес, отправляются в Китай по железной дороге, причем относительно новой тенденцией является рост объемов перевозок в контейнерах. По данным ОАО «РЖД», в 2018 году на экспорт было вывезено свыше 5 млн тонн лесных грузов, рост составил 50% к аналогичному показателю 2017 года. Доля контейнерных экспортных отправок лесных грузов в Китай в 2018 году составила 18,5% в сравнении с 10,7% годом ранее. В 2019 году ОАО «РЖД» также ожидает сохранения роста данной тенденции, чему будет способствовать продление на 2019 год действия понижающего коэффициента 0,928 на экспортные перевозки контейнеров через погранпереходы Забайкальск и Наушки.

В 2018 году произошло увеличение экспорта продукции деревопереработки по всей номенклатуре: по сегменту фанеры прирост составил 8%, ДСП – 15%, ДВП – 10%, целлюлозно-бумажной продукции – 6%, – в результате стоимостный объем экспорта продукции лесного комплекса РФ вырос до $11 млрд по сравнению с $9 млрд в 2017 году. Внутренний рынок при этом демонстрировал рост спроса на круглый лес.

Эти тенденции были в свою очередь обусловлены мерами Правительства РФ, направленными как на сокращение экспорта необработанной древесины, так и на стимулирование внутреннего рынка к переработке сырьевых ресурсов (например, обрабатывающим компаниям были предоставлены пониженные ставки по кредитам и освобождение от уплаты НДС при ввозе технологического оборудования, аналогов которому нет в России). Это позволило ряду предприятий по переработке древесины модернизировать производство и расширить производственные мощности и инициировало появление новых инвестпроектов в отрасли.


Ограничение пошлинами


В июле 2007 года пошлины на экспорт круглого леса из России были подняты с 6,5% до 10%, через год – увеличены до 25%. После этого экспорт круглого леса резко упал – с 50 млн до 35 млн кубометров в 2008 году и до 19,8 млн кубометров в 2009 году, когда протекционистские меры наложились на мировой финансовый кризис.

В 2009 году пошлины планировалось поднять до уровня заградительных – 80%, однако это решение было заморожено, а после вступления России в ВТО размер пошлин был скорректирован в соответствии с требованиями этой организации и снизился примерно вдвое в рамках обязательных экспортных квот (до 7-13% от цены), а сверх этих объемов остались на уровне 25%.

Вследствие этого рентабельность поставок деловой древесины за рубеж оказалась минимальной и экспортные отгрузки стали падать. Особенно это было заметно на основном направлении экспорта – в страны АТР. Сегодня дальневосточные компании признают, что за последние 10 лет потеряли до 50% поставок на китайском направлении, почти полностью был потерян рынок Японии. В результате освободившуюся нишу в этих странах заняли лесозаготовители Канады, США, Австралии и стран Европы.

С 1 января 2019 года для предприятий, не имеющих деревообрабатывающих мощностей и не получивших квот на экспорт, была введена пошлина на экспорт круглого леса в размере 40%. При этом для предприятий, имеющих деревообработку, была установлена квота с пошлиной 25% против 6,5%, действовавшей ранее. В 2020 году пошлину планируется поднять до 60%, в 2021 году – до 80%, то есть фактически выйти на запретительный уровень.


Слово о запрете


Текущий год, помимо повышения экспортных пошлин на круглый лес, оказался примечательным для лесной отрасли еще законодательной инициативой по полному запрету вывоза необработанного и минимально обработанного леса из России – соответствующий законопроект был внесен в Госдуму РФ в конце февраля 2019 года и предусматривает долгосрочный запрет экспорта «кругляка» до 2035 года. Поскольку прямой запрет на продажу леса противоречил бы нормам ВТО, в документе содержится запрет на заготовку древесины в целях экспорта.

По замыслу инициаторов, законопроект призван решить проблемы воспроизводства лесов, незаконных вырубок и способствовать развитию деревообрабатывающей промышленности. Однако игроки отрасли отмечают, что благие намерения могут «выйти боком» для отрасли – создать ряд негативных последствий.

Так, по мнению руководителей АО «Тернейлес» (перерабатывает 60% объема заготавливаемого леса, остальные 40% отправляет на экспорт без переработки), прекращать экспорт круглого леса нет смысла, так как освоить весь объем лесозаготовки внутри страны в обозримой перспективе невозможно. По оценкам компании, уже сегодня на внутреннем рынке наблюдается избыток предложения древесного сырья, а запрет экспорта его усилит, что приведет к затовариванию внутреннего рынка и падению цен.

Также участники рынка опасаются, что эмбарго повлечет за собой волну банкротств мелких и средних лесозаготовительных компаний. Особенно острой эта проблема станет для Дальнего Востока, где объемы заготовки леса значительны, крупных лесоперерабатывающих предприятий мало, емкость внутреннего рынка невелика, из-за чего доля круглого леса, отправляемого на экспорт, составляет до 50% его заготовки (для сравнения: в СЗФО показатель находится в пределах 12-14%, в Сибирском ФО – 10%).

По мнению специалистов компании «Приморсклеспром», развитие переработки в ДФО осложняется разнообразием пород деревьев, под обработку каждого из которых нужно свое оборудование. С учетом закупки нового оборудования себестоимость переработанного леса будет очень высокой, что создаст проблемы с его сбытом. По оценкам «Приморсклеспрома», в случае запрета экспорта необработанной древесины только в одном Приморском крае могут перестать существовать около 100 лесозаготовительных компаний и связанных с ними поселков.

Аналитики Lesprom Network обращают внимание на то, что в случае запрета экспорта проблемы могут возникнуть также у компаний, которые только начинают реализовывать проекты по переработке древесины, так как на этапе строительства завода инвестор, как правило, возвращает часть вложений за счет экспорта круглого леса. Плюс к этому отдельные проекты в лесозаготовительной отрасли были изначально запланированы как ориентированные на экспорт (например, бизнес-план ООО «ДВК-ВУД Лесозаготовка» строился с учетом отправки 50% продукции на экспорт в Китай и Южную Корею). Теперь реализация таких проектов под большим вопросом. Причем отрицательно на состоянии дел в отрасли сказывается даже само обсуждение подобных законопроектов – компании сворачивают инвестиционную деятельность, а зарубежные заказчики ищут замену российским контрактам.

Повышение пошлин уже привело к потере нескольких рынков сбыта, полный же запрет экспорта (пусть даже временный) приведет к утрате Россией экспортных позиций в этом сегменте, восстановить которые впоследствии будет крайне сложно. Так, Китай кроме России закупает круглый лес в Северной Америке, Малайзии, Австралии, Северной Корее и странах Африки. То есть в случае запрета экспорта «кругляка» из России китайские промышленники пострадают не так сильно, как российские.

Наконец, призванный решить проблему незаконных вырубок леса законопроект не гарантирует устранения данной проблемы, так как не предполагает ужесточения контроля над вырубками леса. Без этого, по мнению аналитиков Lesprom Network, «черные лесорубы» будут продолжать продавать лес на местном рынке, поскольку сами экспортом не занимаются (см. «Запрет экспорта не решит проблему незаконной вырубки лесов»).

Таким образом очевидно, что полный запрет экспорта скорее отрицательно скажется на отрасли, чем будет способствовать ее развитию, и участники рынка надеются, что эта инициатива не будет поддержана. В этом случае, согласно Стратегии развития лесного комплекса Российской Федерации до 2030 года, утвержденной в сентябре 2018 года, наблюдаемые сегодня тенденции в развитии лесной отрасли продолжатся: уровень заготовки леса в круглом виде к 2030 году должен вырасти до 286,1 млн кубометров, а экспорт – снизиться до 17,6 млн кубометров, что составит всего 6% его выпуска. Так или иначе, оптимальные условия для развития отрасли могут быть созданы при умеренном ограничении вывоза сырья в сочетании с мерами по стимулированию глубокой переработки древесины и созданию новых производств.

Запрет экспорта не решит проблему незаконной вырубки лесов

По данным Рослесхоза, объем незаконных рубок в 2018 году превысил 1 млн кубометров (менее 1% объема заготовки), а ущерб от них составил более 12 млрд рублей. При этом более половины незаконных лесных рубок приходится на Иркутскую область. Есть и другие оценки, согласно которым в России нелегально заготавливается от 10-15% леса до 40% и выше.
Эксперты отмечают, что запрет экспорта необработанной древесины, названный в Совете Федерации РФ крайней мерой борьбы с незаконными рубками леса, может и не справиться с этой проблемой. Более того, эмбарго может спровоцировать уход в нелегальную сферу еще большего числа лесорубов и привести к появлению новых схем на таможне – например, экспортером круглого леса в Китай вместо России «неожиданно» станет Казахстан.
Более эффективными мерами борьбы с незаконными рубками леса эксперты отрасли называют создание систем мониторинга лесных территорий и систем контроля происхождения древесины.
Морские порты №5 (2019)

Уряд планує скасувати мораторій на експорт лісу: що відомо

Україна готова реформувати галузь лісового господарства до тієї міри, щоб скасувати мораторій на експорт лісу-кругляка.

Таку заяву зробив торговий представник Украни Тарас Качка, коментуючи спір між Україною і ЄС, пише "Європейська правда". Відзначимо, існування такого мораторію суперечить угоді про зону вільної торгівлі.

"Тут гарною новиною є указ президента про план заходів щодо реформування в сфері лісового господарства. Передбачені в ньому заходи повинні привести до усунення проблеми, яка є в наших відносинах. Ми готові реформувати лісове господарство до такого рівня, на якому можна скасовувати мораторій", – пояснив він.


Качка також зазначив, що крім заборони на експорт лісу в Україні існує проблема з його контрабандою, яку також планують вирішити спільно з ЄС, оскільки порушення є з обох сторін.

"А ще є питання лібералізації цього сектора. Наприклад, використання не тільки європейських лісопилок, а й можливості залучення європейських інвестицій в приватне вирощування лісу. Тобто все це – набагато більш комплексні завдання, ніж просто банальне скасування норми, яка забороняє експорт", – додав він.
Україна готова скасувати мораторій на експорт лісу
Україна готова скасувати мораторій на експорт лісу
liga.net
Як повідомляв OBOZREVATEL, раніше прем'єр-міністр України Олексій Гончарук заявляв, що мораторій на експорт лісу-кругляка неефективний і повинен бути переглянутий.

Підпишись на наш Telegram. Надсилаємо лише "гарячі" новини!

Читайте всі новини по темі "Мораторій на експорт лісу" на сайті "OBOZREVATEL".

16 вересня 2019, 22:07
https://www.obozrevatel.com/ukr/economics/ukraina-gotova-skasuvati-moratorij-na-eksport-lisu-scho-vidomo.htm

Володимир Бондар: Лісовій галузі потрібне бюджетне фінансування та окремий Фонд розвитку






Найефективніше управління галуззю можливе за прямого підпорядкування Держлісагентства Уряду





Україні необхідний закон про ринок деревини, а мораторій на експорт вбиває лісову галузь



Петро Лакида представив законопроект про Національну лісову політику


Круглий стіл у Національному університеті біоресурсів та природокористування на тему «Лісова політика України: першочергові завдання» 11.09.2019. Директор Навчально-наукового інституту лісового і садово-паркового господарства НУБіП, доктор с/г наук, професор, академік Лісівничої академії наук Петро Лакида представив законопроект про Національну лісову політику. Текст законопроекту: https://bit.ly/2lKeKYg



Життєвий буй для лісів



З метою забезпечення ефективного використання вертольотів та пожежних машин і скорочення термінів реагування на пожежу, басейни та ставки були побудовані за допомогою водних ресурсів у лісі Головним управлінням лісового господарства.

У наших лісових районах є 3793 басейнів та ставків, які почали будувати у 2003 році та планувати бути один на кожні 4 км. Глибина басейнів становить не менше 3 метрів, а їх місткість коливається в межах від 400 до 1 200 тонн. Басейни та ставки були сконструйовані таким чином, що вертольоти можуть легко брати воду, а в околицях зроблено влаштування, що не завадить наблизити вертоліт.

Координати вертольотів, пожежних басейнів та ставків реєструються в Географічній інформаційній системі, і коли подається пожежна тривога, вертольоти спрямовуються до найближчого ставу чи басейну.

Крім того, водостоки для пиття води робляться для допомоги дикій природі в лісі. Басейни та ставки оточені дротяними клітками та бетонними палями, і вивішений знак заборони входу. Крім того, надлишок води в басейнах і ставках скидається і забезпечує користь для навколишніх сіл для іригаційних цілей.

13 га лісу палали на Дніпропетровщині


Вогонь обпалив суху траву та бір. Рвучкий вітер швидко розносив полум'я із долу на дерева. Приборкували займання 6 екіпажів рятувальників.




Проект держбюджету внесено до парламенту (презентація)

Кабінет Міністрів затвердив проект державного бюджету на 2020 рік, який було передано до парламенту вчасно і відповідно до вимог законодавства.

«У нас було лише два тижні, щоб опрацювати цей документ, тому це перший варіант. Він ґрунтується на макропоказниках, затверджених ще навесні. За два тижні подамо до парламенту програму дій уряду, поділимося думками про те, як бачимо інструменти економічного зростання. За потреби Мінекономіки перегляне макропоказники, і ми зробимо відповідні зміни», — прокоментував документ Прем'єр-міністр Олексій Гончарук.

Міністр розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства Тимофій Милованов додав, що досі макроекономічний прогноз розробляли раз на рік. «Але маємо прогнозувати розвиток економіки системно. У наступні кілька тижнів переглянемо структуру і спробуємо вибудувати системніший підхід до макроекономічного прогнозу», — сказав міністр, додавши, що до показників, можливо, внесуть деякі правки.

Найважливіше — закласти у проект ефективний підхід до принципів фінансування видатків: «Ми дотримуємося принципу, що держави в економіці повинно ставати менше. Бюджет-2020 буде бюджетом ефективності, після якого буде бюджет економічного зростання. Ми плануємо зменшувати видатки на обслуговування державного апарату, бо багато державних грошей витрачається неефективно. Уряд не підвищуватиме податків, їх слід поступово зменшити. Але зробити рівними для всіх. Бо коли податки високі, але їх платять далеко не всі, то це несправедливо. І ми це змінимо», — цитує слова Прем’єра департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату КМУ. Глава уряду підкреслив, що 2020-й стане роком зростання державної підтримки для малого та середнього бізнесу, зокрема фермерів: «Плануємо компенсувати ставку за кредитами, щоб менші підприємства взяли активну участь і мали не гірші умови для купівлі земельних ділянок, коли запрацює ринок землі».

А 2019 рік стане останнім, коли відбувається щорічне планування бюджету. «Наша стратегія в тому, щоб з кожним роком державний борг ставав меншим. Для цього мало одного року — треба планувати це на середньо- та довгостроковий період. Тож надалі ухваленню бюджету передуватиме ухвалення повноцінної трирічної декларації», — сказав глава уряду.

У планах Прем'єра — змінити керівництво Фонду державного майна: «Ми очікуємо, що нове керівництво фонду протягом двох тижнів надасть нам реалістичний конкретний план того, що наступного року планується до приватизації».





































































https://ukurier.gov.ua

На сайте Рады появился текст законопроекта о госбюджете-2020

Опубликован текст законопроекта о государственном бюджете Украины на 2020 год, который в пятницу, 20 сентября, должна презентовать в парламенте глава Минфина Оксана Маркарова. Документ появился на сайте Верховной Рады.

Как сообщается, в понедельник, 16 сентября, зарегистрированный накануне в парламенте проект госбюджета передан на рассмотрение в профильный комитет.





Фото: w1.c1.rada.gov.ua

Напомним, проект государственного бюджета Украины на 2020 год министерство финансов построило на действующем макроэкономическом прогнозе по валютному курсу 28,02 грн за доллар.


17:04, сегодня


ПРОЕКТ
Вноситься 
Кабінетом Міністрів України
О. ГОНЧАРУК
“     ” 2019 р.
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про Державний бюджет України на 2020 рік
______________________________________
Стаття 1. Визначити на 2020 рік:
доходи Державного бюджету України у сумі 1.079.487.458,3 тис. 
гривень, у тому числі доходи загального фонду Державного бюджету України — у сумі 962.747.125,5 тис. гривень та доходи спеціального 
фонду Державного бюджету України — у сумі 116.740.332,8 тис. гривень, 
згідно з додатком № 1 до цього Закону;
видатки Державного бюджету України у сумі 1.170.002.547,9 тис. 
гривень, у тому числі видатки загального фонду Державного бюджету України — у сумі 1.044.356.065,1 тис. гривень та видатки спеціального 
фонду Державного бюджету України — у сумі  125.646.482,8 тис. гривень;
повернення кредитів до Державного бюджету України у 
сумі 10.763.998,7 тис. гривень, у тому числі повернення кредитів 
до загального фонду Державного бюджету України — у сумі 
10.232.432 тис. гривень та повернення кредитів до спеціального фонду Державного бюджету України — у сумі 531.566,7 тис. гривень;
надання кредитів з Державного бюджету України у 
сумі 15.379.439,1 тис. гривень, у тому числі надання кредитів із загального фонду Державного бюджету України — у сумі 1.859.613,1 тис. гривень 
та надання кредитів із спеціального фонду Державного бюджету 
України — у сумі 13.519.826 тис. гривень;
граничний обсяг дефіциту Державного бюджету України 
у сумі 95.130.530 тис. гривень, у тому числі граничний обсяг 
дефіциту загального фонду Державного бюджету України — у 
сумі 73.236.120,7 тис. гривень та граничний обсяг дефіциту спеціального фонду Державного бюджету України — у сумі 21.894.409,3 тис. гривень, згідно з додатком № 2 до цього Закону;
оборотний залишок коштів Державного бюджету України у розмірі до 2 відсотків видатків загального фонду Державного бюджету України, визначених цією статтею.
Стаття 2. Затвердити бюджетні призначення головним розпорядникам коштів Державного бюджету України на 2020 рік у розрізі відповідальних виконавців за бюджетними програмами, розподіл видатків на забезпечення здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами та функціонування органів і установ системи правосуддя згідно з додатками № 3, № 4 і № 7 до цього Закону.
Стаття 3. Затвердити на 2020 рік міжбюджетні трансферти згідно з додатками № 5 і № 6 до цього Закону.
Стаття 4. Затвердити перелік кредитів (позик), що залучаються державою до спеціального фонду Державного бюджету України у 2020 році від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій для реалізації інвестиційних проектів згідно з додатком № 8 до цього Закону.
Дозволити Міністерству фінансів України на підставі рішення Кабінету Міністрів України, погодженого з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету, вносити зміни до розпису спеціального фонду Державного бюджету України з метою відображення фактичного надходження у 2020 році кредитів (позик), залучених державою від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій для реалізації інвестиційних проектів, та витрат за відповідними бюджетними програмами, перерозподілу видатків бюджету і надання кредитів з бюджету між такими бюджетними програмами головних розпорядників коштів державного бюджету в межах загального обсягу залучення таких кредитів (позик), затвердженого у додатку № 8 до цього Закону, з коригуванням відповідних показників фінансування, видатків та кредитування, граничних обсягів дефіциту державного бюджету і державного боргу, визначених цим Законом.
Стаття 5. Визначити на 31 грудня 2020 року граничний обсяг державного боргу в сумі 2.127.687.340,5 тис. гривень та граничний обсяг гарантованого державою боргу в сумі 335.567.027,7 тис. гривень.
Стаття 6. Установити, що у 2020 році державні гарантії в обсязі до 28.882.413,8 тис. гривень можуть надаватися:
1) за рішенням Кабінету Міністрів України:
а) для забезпечення часткового виконання (не більше 80 відсотків) боргових зобов’язань суб’єктів господарювання — резидентів України за кредитами (позиками), що залучаються для фінансування інвестиційних проектів;
б) для забезпечення виконання боргових зобов’язань суб’єктів господарювання — резидентів України за кредитами (позиками), що залучаються для фінансування програм, пов’язаних із підвищенням обороноздатності і безпеки держави (в обсязі до 10.000.000 тис. гривень).
Програми, пов’язані з підвищенням обороноздатності і безпеки держави, затверджуються Кабінетом Міністрів України до надання державних гарантій.
Суб’єкти господарювання, щодо яких приймається рішення про надання державних гарантій для фінансування програм, пов’язаних із підвищенням обороноздатності і безпеки держави, за рішенням Кабінету Міністрів України можуть звільнятися від зобов’язання надавати майнове або інше забезпечення виконання зобов’язань та сплачувати до державного бюджету плату за їх отримання;
в) для забезпечення виконання боргових зобов’язань Державної іпотечної установи за внутрішніми кредитами (позиками), що залучаються з метою фінансування статутної діяльності, та за зовнішніми кредитами (позиками) з метою фінансування інвестиційного проекту “Забезпечення житлом громадян на умовах іпотечного кредитування або фінансового лізингу”;
2) на підставі міжнародних договорів України за такими можливими напрямами: фінансування інвестиційних, інноваційних, інфраструктурних та інших проектів розвитку, які мають стратегічне значення та реалізація яких сприятиме розвитку національної економіки, проектів, спрямованих на підвищення енергоефективності та зміцнення конкурентних переваг українських підприємств.
Стаття 7. Установити у 2020 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2020 року — 2027 гривень, 
з 1 липня — 2118 гривень, з 1 грудня — 2189 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення:
дітей віком до 6 років: з 1 січня 2020 року — 1779 гривень, 
з 1 липня — 1859 гривень, з 1 грудня — 1921 гривня;
дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2020 року — 2218 гривень, 
з 1 липня — 2318 гривень, з 1 грудня — 2395 гривень;
працездатних осіб: з 1 січня 2020 року — 2102 гривні, з 1 липня — 
2197 гривень, з 1 грудня — 2270 гривень;
осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2020 року — 1638 гривень, з 1 липня — 1712 гривні, з 1 грудня — 1769 гривень.
Кабінету Міністрів України здійснити рішучі кроки щодо наближення у 2020 році розміру прожиткового мінімуму до його реальної величини, яка може становити розрахунково близько 4251 гривню з відповідним коригуванням розміру прожиткового мінімуму для основних соціальних і демографічних груп населення.
Стаття 8. Установити у 2020 році мінімальну заробітну плату:
у місячному розмірі: з 1 січня — 4723 гривні;
у погодинному розмірі: з 1 січня — 28,31 гривні.
Стаття 9. Установити, що у 2020 році рівень забезпечення прожиткового мінімуму для призначення допомоги відповідно до Закону України “Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям” у відсотковому співвідношенні до прожиткового мінімуму для основних соціальних і демографічних груп населення становить: для працездатних осіб — 25 відсотків, для дітей, осіб, які втратили працездатність, та осіб з інвалідністю — 100 відсотків відповідного прожиткового мінімуму.
Розмір державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям у 2020 році не може становити більше 75 відсотків рівня забезпечення прожиткового мінімуму для сім’ї.
Рівень забезпечення прожиткового мінімуму для визначення права на звільнення від плати за харчування дитини у державних і комунальних закладах дошкільної освіти відповідно до Закону України “Про дошкільну освіту” у 2020 році збільшується відповідно до зростання прожиткового мінімуму.
Стаття 10. Установити, що у загальному фонді Державного бюджету України на 2020 рік:
до доходів належать надходження, визначені частиною другою статті 29 Бюджетного кодексу України (крім надходжень, визначених статтею 11 цього Закону), з урахуванням особливостей, визначених пунктами 17, 171, 172 розділу VI “Прикінцеві та перехідні положення” Бюджетного кодексу України, а також: податок на дохід та податок на прибуток, який сплачують суб’єкти, що провадять господарську діяльність з випуску та проведення лотерей, у повному обсязі; надходження від реалізації автомобілів, засобів наземного, водного та повітряного транспорту, сільськогосподарської техніки, обладнання та устаткування, що перебувають на балансі органів державної влади та інших державних органів, утворених органами державної влади підприємств, установ та організацій, які використовують кошти державного бюджету;
джерелами формування у частині фінансування є надходження, визначені частиною першою статті 15 Бюджетного кодексу України, щодо державного бюджету (крім надходжень, визначених статтею 12 цього Закону), в тому числі надходження від реалізації державних резиденцій, державних дач, будинків відпочинку, оздоровчих закладів, іншого нерухомого майна, що перебувають на балансі органів державної влади та інших державних органів, утворених органами державної влади підприємств, установ та організацій, які використовують кошти державного бюджету;
джерелами формування у частині кредитування є надходження, визначені частиною другою статті 30 Бюджетного кодексу України (крім надходжень, визначених статтею 13 цього Закону).
Стаття 11. Установити, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2020 рік у частині доходів є надходження, визначені частиною третьою статті 29 Бюджетного кодексу України, з урахуванням особливостей, визначених пунктом 17 розділу VI “Прикінцеві та перехідні положення” Бюджетного кодексу України, а також такі надходження:
1) кошти від сплати особами з інвалідністю часткової вартості автомобілів та кошти від реалізації автомобілів, повернутих особами з інвалідністю;
2) надходження в рамках програм допомоги і грантів Європейського Союзу, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ, за винятком надходжень, отриманих в рамках програми допомоги Європейського Союзу з підтримки комплексного реформування державного управління;
3) плата за продукцію, документи, що видаються під час надання адміністративних послуг з придбання, перевезення, зберігання і носіння зброї, а також відповідно до Законів України “Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус” і “Про дорожній рух”;
4) 50 відсотків коштів від реалізації надлишкового озброєння, військової та спеціальної техніки, нерухомого військового майна Збройних Сил України;
5) 30 відсотків вартості адміністративної послуги, отриманої як частина адміністративного збору за оформлення (у тому числі замість втрачених або викрадених), обмін документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус відповідно до Закону України “Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус”.
Стаття 12. Установити, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2020 рік у частині фінансування є надходження, визначені частиною третьою статті 15 Бюджетного кодексу України, а також такі надходження:
1) залишок коштів, джерелом формування яких були надходження в рамках програм допомоги Європейського Союзу, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ;
2) залишок коштів, джерелом формування яких були надходження від державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” відповідно до статей 7 і 8 Закону України “Про впорядкування питань, пов’язаних із забезпеченням ядерної безпеки”, що надійшли у минулі періоди;
3) залишок коштів, джерелом формування яких були надходження Державного агентства автомобільних доріг України, одержані за рахунок запозичень, залучених під державні гарантії у 2012 і 2013 роках;
4) залишок коштів, джерелом формування яких були кошти, отримані від продажу частин встановленої кількості викидів парникових газів, передбаченого статтею 17 Кіотського протоколу до Рамкової конвенції Організації Об’єднаних Націй про зміну клімату.
Стаття 13. Установити, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2020 рік у частині кредитування є надходження, визначені частиною третьою статті 30 Бюджетного кодексу України, а також такі надходження:
1) повернення бюджетних позичок, наданих на закупівлю сільськогосподарської продукції за державним замовленням (контрактом) 1994—1997 років;
2) повернення коштів, наданих для фінансової підтримки заходів в агропромисловому комплексі на умовах фінансового лізингу, а також закупівлі племінних нетелей та корів, вітчизняної техніки і обладнання для агропромислового комплексу, з наступною їх реалізацією сільськогосподарським підприємствам на умовах фінансового лізингу;
3) повернення коштів, наданих з державного бюджету для кредитування окремих категорій громадян, які відповідно до законодавства мають право на отримання таких кредитів на будівництво (придбання) житла, та науково-педагогічних і педагогічних працівників, і пеня;
4) повернення кредитів у сумі 6.745,1 тис. гривень, наданих 
у 2007 році з Державного бюджету України на реалізацію інноваційних та інвестиційних проектів у галузях економіки, насамперед із впровадження передових енергозберігаючих технологій і технологій з виробництва альтернативних джерел палива;
5) повернення коштів, наданих публічному акціонерному товариству “Укргідроенерго” на поворотній основі для реалізації проектів соціально-економічного розвитку;
6) повернення кредитів, наданих із спеціального фонду державного бюджету внутрішньо переміщеним особам на придбання житла.
Стаття 14. Установити, що у 2020 році кошти, отримані до спеціального фонду Державного бюджету України згідно з відповідними пунктами частини третьої статті 15, частини третьої статті 29 і частини третьої статті 30 Бюджетного кодексу України, спрямовуються на реалізацію програм та заходів, визначених частиною четвертою статті 30 Бюджетного кодексу України, а кошти, отримані до спеціального фонду Державного бюджету України згідно з відповідними пунктами статей 11, 12 і 13 цього Закону, спрямовуються відповідно на:
1) придбання Фондом соціального захисту інвалідів автомобілів для осіб з інвалідністю та інші заходи щодо соціального захисту осіб з інвалідністю (за рахунок джерел, визначених пунктом 1 статті 11 цього Закону);
2) державну підтримку заходів, спрямованих на зменшення обсягів викидів (збільшення абсорбції) парникових газів, у тому числі на утеплення приміщень закладів соціального забезпечення, розвиток міжнародного співробітництва з питань зміни клімату (за рахунок джерел, визначених пунктом 4 статті 12 цього Закону);
3) реалізацію програм допомоги Європейського Союзу, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ, що включає заходи щодо розвитку галузі енергетики, підтримки реалізації державної екологічної політики, підтримки реалізації державної політики у сфері транспорту, підтримки регіональної політики, захисту прав споживачів, стандартизації, метрології, сертифікації, підтвердження відповідності та управління якістю; управління державним кордоном (за рахунок джерел, визначених пунктом 2 статті 11 та пунктом 1 статті 12 цього Закону);
4) придбання Міністерством енергетики та захисту довкілля України цінних паперів відповідно до статті 9 Закону України “Про впорядкування питань, пов’язаних із забезпеченням ядерної безпеки” (за рахунок джерел, визначених пунктом 2 статті 12 та пунктом 4 статті 13 цього Закону);
5) розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування (за рахунок джерел, визначених пунктом 3 статті 12 цього Закону);
6) заходи, пов’язані з формуванням державного резервного насіннєвого фонду (за рахунок джерел, визначених пунктом 1 статті 13 цього Закону);
7) фінансову підтримку заходів в агропромисловому комплексі на умовах фінансового лізингу (за рахунок джерел, визначених пунктом 2 статті 13 цього Закону);
8) надання кредитів на будівництво (придбання) житла для науково-педагогічних та педагогічних працівників (за рахунок джерел, визначених пунктом 3 статті 13 цього Закону);
9) виконання боргових зобов’язань за кредитами, залученими під державні гарантії, з метою реалізації проектів соціально-економічного розвитку (за рахунок джерел, визначених пунктом 5 статті 13 цього Закону);
10) закупівлю продукції, документів, що видаються під час надання адміністративних послуг з придбання, перевезення, зберігання і носіння зброї, а також відповідно до Законів України “Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус” і “Про дорожній рух” (за рахунок джерел, визначених пунктом 3 статті 11 цього Закону);
11) будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Збройних Сил України (за рахунок джерел, визначених пунктом 4 статті 11 цього Закону);
12) розбудову інфраструктури Єдиного державного демографічного реєстру та функціонування органів розпорядника зазначеного Реєстру 
(за рахунок джерел, визначених пунктом 5 статті 11 цього Закону);
13) субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію проекту “Житло для внутрішньо переміщених осіб” (за рахунок джерел, визначених пунктом 2 статті 11 цього Закону);
14) надання пільгових іпотечних кредитів внутрішньо переміщеним особам (за рахунок джерел, визначених пунктом 2 статті 11 та пунктом 6 статті 13 цього Закону).
Стаття 15. Установити, що в 2020 році Національний банк України після підтвердження зовнішнім аудитом та затвердження Радою Національного банку України річної фінансової звітності та формування Національним банком України резервів у порядку та розмірах, визначених Законом України “Про Національний банк України”, перераховує до Державного бюджету України кошти на загальну суму не менш як 40.709.000 тис. гривень.
Кошти, передбачені в частині першій цієї статті, перераховуються Національним банком України до Державного бюджету України відповідно до графіка, встановленого Міністерством фінансів України.
Стаття 16. Надати право Міністерству фінансів України у разі потреби здійснювати за рішенням Кабінету Міністрів України випуски облігацій внутрішньої державної позики понад обсяги, встановлені додатком № 2 до цього Закону, з подальшим придбанням у державну власність в обмін на такі облігації акцій додаткової емісії банків з відповідним коригуванням граничного обсягу державного боргу, визначеного цим Законом, а також інформуванням Комітету Верховної Ради України з питань бюджету у тижневий строк.
На обсяг випущених облігацій внутрішньої державної позики Міністерство фінансів України збільшує відповідні показники фінансування державного бюджету понад обсяги, встановлені додатком № 2 до цього Закону.
Стаття 17. Надати право Міністерству фінансів України у разі потреби здійснювати за рішенням Кабінету Міністрів України випуски облігацій внутрішньої державної позики понад обсяги, встановлені додатком № 2 до цього Закону, в обмін на такі облігації векселів, виданих Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, з відповідним коригуванням граничного обсягу державного боргу, визначеного цим Законом.
На обсяг випущених облігацій внутрішньої державної позики Міністерство фінансів України збільшує відповідні показники фінансування державного бюджету понад обсяги, встановлені 
додатком № 2 до цього Закону.
Стаття 18. Дозволити Міністерству оборони України у 2020 році для забезпечення безперебійності процесу харчування особового складу Збройних Сил України продовжити до 31 березня 2020 року у межах відповідних бюджетних асигнувань Міністерства оборони України строк дії договорів про закупівлю послуг з харчування та договорів на придбання продуктів харчування за каталогом, які діяли у 2019 році.
Стаття 19. Надати право Кабінету Міністрів України здійснювати розподіл резерву коштів освітньої субвенції та перерозподіл такої субвенції між місцевими бюджетами.
Стаття 20. Верховний Суд України, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищий господарський суд України та Вищий адміністративний суд України провадитимуть процедури ліквідації у 2020 році в межах видатків, передбачених у Державному бюджеті України Верховному Суду.
Стаття 21. Розподіл коштів за напрямами, об’єктами та/або заходами за бюджетною програмою “Здійснення природоохоронних заходів” (код 2401270) здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України.
Стаття 22. Установити, що у 2020 році у разі надходження конфіскованих коштів та коштів, отриманих від реалізації майна, конфіскованого за рішенням суду за вчинення корупційного та пов’язаного з корупцією правопорушення, такі кошти зараховуються до спеціального фонду державного бюджету та розподіляються у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Стаття 23. Установити, що залишки коштів медичної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, що утворилися на 1 квітня 2020 року, зберігаються на рахунках відповідних місцевих бюджетів і можуть використовуватися на оновлення матеріально-технічної бази, комп’ютеризацію та інформатизацію комунальних закладів охорони здоров’я, які є надавачами медичних послуг (крім первинної медичної допомоги) за програмою медичних гарантій.
Стаття 24. Державна фіскальна служба України провадитиме процедуру ліквідації у 2020 році відповідно до вимог абзацу другого частини десятої статті 51 Бюджетного кодексу України в межах видатків, передбачених у Державному бюджеті України Державній податковій службі України та Державній митній службі України.
Стаття 25. Установити, що у 2020 році, як виняток з пункту 7 частини дев’ятої статті 33, частин другої, третьої та сьомої статті 331 та пункту 41 частини першої статті 38 Бюджетного кодексу України, державні капітальні вкладення на розроблення та реалізацію державних інвестиційних проектів на 2020 рік передбачаються за бюджетною програмою Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (загальнодержавні видатки та кредитування) “Державні капітальні вкладення на розроблення та реалізацію державних інвестиційних проектів” (код 1211120) та розподіляються у 2020 році між головними розпорядниками бюджетних коштів (з визначенням нових бюджетних програм) за рішенням Кабінету Міністрів України на підставі рішення Міжвідомчої комісії з питань державних інвестиційних проектів.
Стаття 26. Установити, що у 2020 році, як виняток з абзацу другого частини четвертої статті 33, частини одинадцятої статті 23 та пункту 11 частини першої статті 38 Бюджетного кодексу України, розподіл коштів на національну безпеку і оборону за бюджетною програмою Ради національної безпеки і оборони України “Нерозподілені видатки на національну безпеку і оборону” (код 6501060) суб’єктам сектору безпеки і оборони здійснюється за рішенням Ради національної безпеки і оборони України з визначенням головного розпорядника коштів державного бюджету, відповідального виконавця бюджетних програм, напряму використання бюджетних коштів, обсягу видатків у розрізі видатків споживання, у тому числі на оплату праці, комунальні послуги та енергоносії, та видатків розвитку, на підставі якого Міністерством фінансів України вносяться зміни до розпису Державного бюджету України за поданням головних розпорядників коштів державного бюджету.
Стаття 27. Установити, що розподіл субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію проектів у рамках Надзвичайної кредитної програми для відновлення України між місцевими бюджетами здійснюється Кабінетом Міністрів України.
Стаття 28. Установити, що у 2020 році розподіл бюджетних призначень спеціального фонду державного бюджету, джерелом формування якого є кошти позики Міжнародного банку реконструкції та розвитку для реалізації проекту “Програма “Прискорення приватних інвестицій у сільське господарство України”, здійснюється Кабінетом Міністрів України.
Стаття 29. Установити, що у 2020 році залишки коштів спеціального фонду державного бюджету, джерелом формування яких у попередні періоди були надходження в рамках програм допомоги Європейського Союзу, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ, спрямовуються з урахуванням їх цільового призначення для забезпечення здійснення заходів щодо підтримки реалізації державної регіональної, екологічної політики та державної політики у сфері транспорту за рішенням Кабінету Міністрів України, яке може передбачати визначення нових бюджетних програм.

ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2020 року.
2. Додатки №№ 1—8 до цього Закону є його невід’ємною частиною.
3. Зупинити на 2020 рік дію:
частини другої статті 18 Закону України “Про судову експертизу” (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 28, ст. 232; 2017 р., № 48, ст. 436; 2018 р., № 6—7, ст. 43) щодо розміру посадових окладів судових експертів;
частини першої статті 121, частин першої, другої і п’ятої статті 122 Закону України “Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку” (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 12, ст. 81; 2010 р., № 1, ст. 3; 2013 р., № 14, ст. 90; 2014 р., № 20—21, ст. 712);
абзацу п’ятого частини шостої статті 31 Закону України “Про державну службу” (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 4, ст. 43; 2017 р., № 45, ст. 405).
4. Установити, що норми частини дванадцятої статті 29 Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу” (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 38, ст. 324; 2014 р., № 29, ст. 942; 2017 р., № 2, ст. 25); статей 11 і 12 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 15, ст. 190 із наступними змінами); частини п’ятої статті 21 Закону України “Про Національну гвардію України” (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., № 17, ст. 594); статей 1, 9, 40 і 481 Житлового кодексу Української РСР (Відомості Верховної Ради УРСР, 1983 р., додаток до № 28, ст. 573); частини п’ятої статті 23 Закону України “Про Державну кримінально-виконавчу службу України” (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., № 30, ст. 409; 2017 р., № 2, ст. 25); частин третьої, сьомої та одинадцятої статті 119 Кодексу цивільного захисту України (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., № 34—35, ст. 458); статей 95 і 96 Закону України “Про Національну поліцію” (Відомості Верховної Ради України, 2015 р., 
№ 40—41, ст. 379; 2017 р., № 2, ст. 25); Закону України “Про пробацію” (Відомості Верховної Ради України, 2015 р., № 13, ст. 93; 2017 р., № 7—8, ст. 50); абзац другий частини п’ятої статті 4 та абзац другий частини третьої статті 10 Закону України “Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення” (Відомості Верховної Ради України, 2018 р., № 5, ст. 31) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України з урахуванням наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів.

5. Установити, що норми абзацу восьмого пункту 14 розділу XI “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про державну службу” (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 4, ст. 43) застосовуються до 31 грудня 2020 року.

6. Кабінету Міністрів України передбачати у державному бюджеті необхідні видатки Міністерству оборони України, Державній спеціальній службі транспорту України, Головному управлінню розвідки Міністерства оборони України, Національній поліції України, Національній гвардії України, Державній прикордонній службі України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, Державній службі України з надзвичайних ситуацій, які здійснюють оплату закупівлі товарів, робіт і послуг для виконання програм, пов’язаних із підвищенням обороноздатності і безпеки держави, протягом строку дії відповідних господарських договорів, включаючи щомісячну сплату відсотків за користування кредитами (позиками), залученими під державні гарантії суб’єктами господарювання — резидентами України.

Міністерство оборони України, Державна спеціальна служба транспорту України, Головне управління розвідки Міністерства оборони України, Національна поліція України, Національна гвардія України, Державна прикордонна служба України, Служба зовнішньої розвідки України, Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України, Державна служба України з надзвичайних ситуацій беруть бюджетні зобов’язання за програмами підвищення обороноздатності і безпеки держави, що реалізуються із залученням кредитів (позик) під державні гарантії суб’єктами господарювання — резидентами України, та Державна казначейська служба України реєструє такі бюджетні зобов’язання у межах відповідних господарських договорів та наданих на зазначену мету державних гарантій.

7. Кабінету Міністрів України внести до 1 березня 2020 року на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо внесення змін до законодавчих актів, що регулюють орендні відносини та діяльність господарських товариств, передбачивши норму, відповідно до якої передача в оренду державного майна, яке закріплене за акціонерними товариствами та їх дочірніми підприємствами на праві господарського відання і яке не використовується для виконання державою своїх функцій та не забезпечує обороноздатність держави, її економічну незалежність;  яке передане до статутного капіталу акціонерних товариств на праві господарського відання; щодо якого до статутного капіталу внесено право господарського відання на майно, здійснюється виключно на конкурсних засадах із спрямуванням орендної плати до Державного бюджету України в порядку та розмірах, що встановлені Кабінетом Міністрів України для державного майна.

8. Установити, що у 2020 році фінансове забезпечення закладів охорони здоров’я, які належать до сфери управління Міністерства охорони здоров’я України, Національної академії медичних наук України, Державного управління справами, Національної академії наук України, Міністерства соціальної політики України та не уклали з Національною службою здоров’я України договір про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету за бюджетними програмами головних розпорядників коштів, до сфери управління яких вони належать.

9. Кабінету Міністрів України:

запровадити механізм індикативної собівартості як фактичні витрати, що прямо пов’язані з наданням освітніх послуг з підготовки здобувачів вищої освіти в закладах вищої освіти на умовах державного (регіонального) замовлення;
вжити заходів щодо забезпечення автономізації закладів вищої освіти;
забезпечити створення єдиної електронної системи моніторингу працевлаштування випускників закладів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти.

            Голова 
Верховної Ради України