Володимир БОНДАР

Україна має шанс створити принципово новий лісовий сектор

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

Володимир БОНДАР

Бачимо повне розуміння президентською вертикаллю влади питань лісової галузі

21 липня 2019

На Житомирщині поліцейські викрили лісокрада



18 липня у Коростенському районі поліцейські сектору реагування патрульної поліції зупинили «Газель 2705», в якій керманич перевозив лісоматеріали без відповідних документів. Попередньо, понад півсотні колод дерев були викрадені з місцевого лісового підприємства.

«Газель» поліцейські зупинили на під’їзній дорозі до автотраси Київ – Ковель. За кермом автівки перебував 29-річний житель м. Коростеня. Під час перевірки з’ясувалось, що у вантажному відсіку він перевозив 58 колод дерев ясеня без необхідних документів на такий вантаж. Попередньо встановлено, що лісоматеріал викрадений з районного лісового підприємства.

За таких обставин поліцейські слідчо-оперативної групи вилучили автомобіль та доставили його до Коростенського ВП ГУНП для з’ясування усіх обставин події.

Правова кваліфікація події – ч.1 ст.185 (Крадіжка) КК України. За подібні протиправні дії чоловікові може загрожувати покарання від штрафу й аж до позбавлення волі на строк до 3 років

ObjectivTv: Знищені дерева та збитки у десятки мільйонів гривень: спецрепортаж медіагрупи "Об'єктив"


Ліси на Харківщині перетворилася на осередок свавілля браконьєрів. Подробиці на нашому сайті: https://www.objectiv.tv/.



ObjectivTv
Опубликовано: 21 июл. 2019 г.

Лісова корупція: Погляд ззовні



Дивіться у цьому випуску: 
МАРІЯ ГУРАЛЬ: «Брат за брата. Підкуп виборців» 
НАТАЛІЯ ДИГТЯР: «Десант тітушок на Донбасі» 
АЛЛА ЛЕГЕЗА: «Політична корупція на Київщині» 
КИРИЛЛ ВОЛЬНИЙ: «ФІНІШНА “ПАРЛАМЕНТСЬКА” ПРЯМА» 
НАТАЛІЯ МАЛЬЦЕВА: «Перемогти на виборах без гречки? Можна! » 
АРТЕМ ЛАГУТЕНКО: «Лісова корупція: Погляд ззовні»



Стоп Корупції
Опубликовано: 20 июл. 2019 г.

Ліс зі знаком плюс. ВІДЕО






SunMediaStudio
Опубликовано: 20 июл. 2019 г.

20 липня 2019

“Леся, що ти робиш, це не твій лот, твій слєдующий”. “Антимонопольники” за матеріалами СБУ оштрафували 11 торговців деревиною

Хмельницьке територіальне відділення АМКУ оштрафувало вісьмох підприємців та три юрособи на 344,64 тис. грн за розіграш аукціону товарної біржі «Подільська» по реалізації необробленої деревини у грудні 2017 року.

Про це свідчить рішення Відділення від 26 червня, пишуть “Наші гроші”.

Продавцями загалом 758 лотів деревини з поставкою у І кварталі 2018 року виступили державні підприємства Хмельницького обласного управління лісового господарства.

Учасниками аукціону, що був проведений у трьох торгових сесіях, стали 163 суб’єкти господарювання. 11 з них привернули увагу хмельницьких антимонопольників, завдяки поданню Управління Служби безпеки у Хмельницькій області.

Згідно з матеріалами, наданими СБУ, напередодні аукціону у ресторані «Столичний» учасники узгодили між собою – хто які лоти купуватиме. Загалом вони спланували скупити 49 лотів. Оскільки все пішло за планом, стільки і вдалось отримати. Загальна вартість придбаних аукціонів склала 93,58 млн грн, а сам аукціон супроводжувався такими репліками:

«Леся, що ти робиш, це не твій лот, твій слєдующий»

«Що ви робите, тож поділились більш-менш»

«Йому виділили одного лота»

«Скільки тобі записано, стільки й бери»

«Це мій лот»

Відповідні записи були передані антимонопольникам від СБУ.

Дослідивши усі матеріали, відділення встановило, що дії учасників були узгодженими та антиконкурентними, адже:
  • Підозрювані у змові учасники провели зустрічі за день до проведення спірного аукціону, аби розподілити між собою лоти;
  • За дань до проведення аукціону окремі учасники-відповідачі комунікували через телефонний зв’язок;
  • Учасники не змагались між собою у торгах за лоти;
  • Учасники змови придбали усі лоти, щодо яких змовлялись;
  • Придбання таких лотів відбулось за цінами, нижче середніх по аукціону;
  • У ході аукціону учасники-відповідачі перегукувались та пускали репліки, що були спрямовані на виконання умов домовленості.

Спотворення результатів аукціону, резюмували у Відділенні, обмежило право державних підприємств Хмельницького обласного управління лісового господарства на продаж власної продукції за ринковими цінами, які могли б бути запропоновані в умовах добросовісної конкуренції.

Перелік оштрафованих фіз- та юросіб:
  • Раїса Четвертухіна – 68 тис. грн
  • Леся Медведєва – 25,79 тис. грн
  • Сергій Савранський – 28,56 тис. грн
  • Олександр Терещук – 11,54 тис. грн
  • Богдан Дзюблюк – 19,68 тис. грн
  • В’ячеслав Полятевич – 68 тис. грн
  • Михайло Алілуйко – 68 тис. грн
  • Анатолій Мазуркевич – 6 тис. грн
  • ТОВ «Фірма Зеніт-Сервіс Плюс» – 16,94 тис. грн
  • ТОВ «Інтердерево» – 14,37 тис. грн
  • ТОВ «Дубава» – 17,72 тис. грн
Незалежний громадський портал

Під Сумами рубають ліс. ВІДЕО






UA:СУМИ
Опубликовано: 20 июл. 2019 г.

720 скрытых камер установлено в белорусских лесах. За первое полугодие наказано более 300 попавших в кадр


Одним из наиболее эффективных методов борьбы с нарушителями лесного и природоохранного законодательства является использование фотоловушек, сообщили в пресс-службе Минлесхоза. 

"Только за прошедшее полугодие с помощью фотоловушек к ответственности было привлечено 313 нарушителей. Наиболее эффективно сработали камеры в Гомельской области: здесь было выявлено 87 случаев нарушения законодательства", - рассказали в ведомстве. 

Каждый третий нарушитель (108 человек) был привлечен за несоблюдение требований пожарной безопасности в лесах или на торфяниках (ст. 15.29 КоАП). Также попавшие в кадр привлекались к ответственности за загрязнение леса и иной древесно-кустарниковой растительности (ст. 15.30 КоАП), нарушение правил заготовки, сбора или закупки грибов, других дикорастущих растений или их частей (ст. 15.26 КоАП) - за полгода было выявлено 62 и 60 таких фактов соответственно. 

Учитывая эффективность, из 720 фотоловушек 83 белорусские лесхозы приобрели за последний месяц. Как рассказали в Минлесхозе, закупка и установка камер продолжается.

Источник: http://gp.by
Правда Гомель
21:07 / 20.07.2019 / interfax.by

"Догорают наши леса"


На этих выходных Красноярск – уже в который раз за последние дни – накрыло плотным смогом. И это не промышленные выбросы, а дым от лесных пожаров, которые бушуют на севере Красноярского края – в 700-800 километрах от региональной столицы.

Сообщения о задымлении населенных пунктов поступают также из Иркутской области, Якутии, Тувы. Причем в двух последних случаях это, как указано в официальных сводках, "дым от пожаров в лесах соседних регионов". То есть того же Красноярского края.
Люди в задымленных городах и поселках жалуются на ухудшение здоровья. Региональные власти заявляют: причин для паники и жалоб нет, ситуация под контролем. При этом пожары, дым от которых накрыл несколько регионов, никто не тушит. И тушить не собирается.

Красноярский край. "Дымит" горящая тайга

"Это такое отчаяние, прямо до слез"

​– Я сегодня утром окно открыла – господи, а оттуда опять гарь. Небо черное, солнца не видно. Из окна посмотришь – города будто нет. Белье висело на балконе – дымом пропахло, как у костра сушилось, – рассказывает жительница Красноярска Ольга Мироненко. – Но это бы бог с ним. Жить ведь невозможно нормально. Голова болит, в горле першит. Четырехлетняя дочка кашляет прямо до рвоты. Руки и ноги чешутся у всех. Вот только же вроде отпустило – на прошлой неделе дым так же Красноярск накрывал, да ушел наконец. И опять по новой! Это такое отчаяние, прямо до слез. Вы не поверите – я по ночам вставала, чтобы у ребенка дыхание проверить: боялась, что она уже не дышит.

​– Я, честно говоря, сегодня утром перепугалась: думала, это у нас под боком лес загорелся ​– все кругом темно и запах гари, ​– рассказывает жительница красноярского Академгородка Тамара. ​– Потом поняла, в чем дело... Вообще наш район самый высокий в Красноярске, и обычно, когда в городе смог, мы более-менее дышим все-таки, а к нам все приезжают спасаться. А на этот раз и нам бежать некуда.
Данные-то есть, но их намеренно не сообщают
Такое происходит в Красноярске уже который год: летом город заволакивает дымом от пожаров, которые бушуют в лесах на севере региона, в 700-900 км от краевой столицы. Дымный "шлейф" тянется дальше и доходит до южных районов края – то есть, получается, растягивается на полторы тысячи километров.

В эти дни красноярцы выкладывают в соцсетях фотографии задымленного города. Надежда Напалкова, например, опубликовала в группе в Facebook "Я люблю Красноярск" фото, сделанные со смотровой площадки на крыше многоэтажки, которую называют "Первая башня". "Увидеть Взлетку (микрорайон в Красноярске. – Прим. ред.) в таком смоге не ожидала", – написала она.

Жительница Красноярска сделала фото задымленного города
Жительница Красноярска сделала фото задымленного города



Надежда Чернорицкая тоже выложила фото в Сеть. "Справа от стены дома маленький кружочек. Это солнце, которое еле видно из за дыма, покрывшего Красноярск, дышать нечем. Время шесть часов вечера. Солнца не видно весь день. Догорают наши леса", – пишет она.

Между тем краевые власти утверждают: для здоровья горожан задымление не опасно. "Анализ полученных результатов показал, что превышений концентраций загрязняющих веществ в атмосфере нет", – говорится в пресс-релизе регионального Минэкологии. В министерстве заявили, что короткое время отмечалось незначительное превышение предельно допустимых концентраций (ПДК) по взвешенным веществам, но в целом всё в норме.

– На самом деле причина всех бед – изменение направления ветра. Напряженная лесопожарная обстановка в северных районах края сложилась еще в июне. 2 июля там был введен режим ЧС. Но ветер в сторону Красноярска тогда не дул, поэтому и никакой паники не было. За последнюю неделю и Роспотребнадзор, и краевой Гидрометцентр, и Минэкологии отчитались о том, что превышения концентраций опасных веществ не было. То есть по взвешенным веществам оно наблюдалось, но не экстремальное, не критичное. А от самой дымки как таковой вреда нет, – говорит специалист краевого министерства лесного хозяйства Мария Хлыстунова.



Задымленный Красноярск
Однако данные замеров независимого проекта "Красноярск. Небо" отличаются от официальных: датчики показывают высокий уровень загрязнения воздуха.

– Это уже классический прием – оперировать "разовыми" ПДК, а среднесуточные ПДК скрывать, – говорит руководитель проекта "Красноярск. Небо" Игорь Шпехт. – Дело в том, что значение (взвешенные частицы до 2,5 мкм) "разового" ПДК составляет 160 мг\м3, а вот "среднесуточный" уже 35 мг\м3. И если у вас в течении дня стоит концентрация выше 80 мг\м3, то лучше отчитаться по "разовому" ПДК. Все просто, и статистика в норме. Но ведь министерство экологии делает непрерывные измерения и получает данные в том числе и для понимания среднесуточной тенденции. То есть данные-то есть, но их, очевидно, намеренно не сообщают.

Датчики проекта "Красноярск. Небо" 20 июля показали высокий уровень загрязнения воздуха в городе
Заявления о "безопасности дымки" в своей недавней статье опровергает Петр Цветков, доктор биологических наук, заведующий лабораторией лесной пирологии красноярского Института леса.

"Одно из главных негативных экологических последствий пожаров – задымление и загрязнение атмосферы. Животные и люди чаще всего гибнут не от огня, а из-за отравления дымом, – пишет Петр Цветков. – Дым от крупных пожаров может распространяться на сотни километров. Задымление нижних слоев атмосферы негативно влияет на здоровье людей, в особенности детей, пожилых, беременных женщин, тех, кто имеет проблемы с сердечно-сосудистыми заболеваниями".
Люди и животные чаще всего гибнут не от огня, а от отравления дымом
Сильное задымление после пожаров задерживает развитие растений, поэтому они выделяют меньше кислорода, а лес является его главным поставщиком, подчеркивает ученый.

"Недавно красноярские ученые вместе с коллегами из немецкого Института химии общества Макса Планка оценили объемы выбросов парниковых газов в атмосферу при лесных пожарах в Сибири. Во время интенсивного горения леса концентрация угарного газа по сравнению с фоновым содержанием в воздухе повышается почти в 30 раз, метана – в два раза, углекислого газа – на 8%. Выбросы от пожаров усиливают парниковый эффект. По расчетам красноярских ученых, при сгорании одного килограмма сухого вещества в сибирской тайге в атмосферу попадает чуть больше полутора килограммов углекислого газа, немногим больше ста граммов угарного газа и четыре грамма метана", – говорится в статье.

Тайга горит. Красноярский край
В дни, когда Красноярск заволок дым, на сайте мэрии были опубликованы рекомендации МЧС, как "снизить токсическое воздействие смога".

– В этих советах прямым текстом написано, что этот дым – ядовитый и могут возникнуть или обостриться разные заболевания, – говорит Ольга Мироненко. – Но если так, я не пойму, зачем нам голову морочат и убеждают, что все в порядке.

Многие при этом считают: даже если задымление представляет серьезную опасность, винить тут некого. Лесные пожары – стихия, и все, что можно сделать, – это перетерпеть, пока огонь не пойдет на спад.

Однако специалисты заявляют: причина происходящего в том, что сейчас в России не тушится до 90% лесных пожаров, в том числе и тех, с которыми вполне можно справиться. Причем ничего противозаконного в такой ситуации, на первый взгляд, нет.

"Наше государство ведет себя как счетовод"

В 2014 году был разработан, а с 2015-го вступил в силу приказ Минприроды РФ "Об утверждении правил тушения лесных пожаров". В этом документе впервые используется термин "зона контроля". Так называют территории, на которых лесные пожары можно и не тушить – если установлено, что огонь не представляет непосредственной угрозы для населенных пунктов и объектов экономики, а затраты на борьбу с пожарами окажутся больше, чем материальный вред, который они могут причинить. Какие именно территории станут "зонами контроля", решают региональные власти.
90% пожаров в России действуют в "зонах контроля". То есть там, где их по закону можно не тушить
– Это процесс четко регламентирован: когда фиксируются очаги возгорания, специалисты в первую очередь смотрят, есть ли поблизости населенные пункты и объекты экономики. Просчитывается возможный ущерб от пожара, затраты на его ликвидацию, весь этот пакет документов предоставляется в краевую комиссию по предупреждению и ликвидации ЧС. И уже там принимается решение о тушении пожара или отнесении территории к зоне контроля. Хочу сказать, что если вблизи от пожара есть населенный пункт, ликвидировать возгорание будут независимо от затрат. Наблюдение за ситуацией в зонах контроля идет в круглосуточном режиме, – рассказывает специалист краевого Минлесхоза Мария Хлыстунова.

Изначально предполагалось, что к зонам контроля отнесут труднодоступные, отдаленные районы, в которые сложно, а то и невозможно добраться людям и технике. Но в итоге, как рассказывает Григорий Куксин, руководитель противопожарной программы "Гринпис России", в зоны контроля попала большая часть лесных площадей. По его данным, в прошлом пожароопасном сезоне 90% лесных пожаров в России действовало именно в зонах контроля. То есть, попросту говоря, их никто не тушил.

Лесной пожар. Красноярский край
В этом году картина схожая. По данным ФБУ "Авиалесоохрана" на 00.00 часов московского времени 20 июля, в России работы по тушению лесных пожаров велись на общей площади в 104 тыс. 855 гектаров. В это же самое время в зонах контроля огнем было пройдено более миллиона гектаров леса – почти в 10 раз больше. На этих территориях были "прекращены работы по тушению на основании решений региональных Комиссий по предупреждению и ликвидации чрезвычайных ситуаций", говорится в сообщении ведомства.

А вот данные по Красноярскому краю от регионального лесопожарного центра. По состоянию на 19 часов 20 июля в крае действовало 113 лесных пожаров на общей площади 351 тыс. 153 гектара. Из них в зонах контроля – 101 пожар на площади 346 тыс. 392 гектара. То есть сегодня в регионе 4,76 тыс. гектаров лесных пожаров тушили, а 346 тысяч га – нет…

– Вообще слово "контроль" в данном случае – большое лукавство. Все-таки оно подразумевает возможность быстро вмешаться в ситуацию и оперативно ее исправить. А здесь оно означает лишь то, что региональные власти могут по своему усмотрению решить: вот на этих территориях с пожарами можно ничего не делать, – говорит Григорий Куксин. – При этом "зоны контроля" определяются далеко не всегда корректно и не всегда по понятным, прозрачным критериям. В них попадают в том числе и леса, уже освоенные людьми, участки, находящиеся в аренде у пользователей, пастбища, кочевья и даже – парадоксальным образом – отдельные населенные пункты. Часто лесные пожары в зонах контроля возникают как раз от возгорания порубочных остатков на лесосеках – это подтверждают данные космического мониторинга. И тут сразу два вопроса. Если эти леса осваивались – почему они оказались в зоне контроля? С другой стороны, если там работали люди, значит, к этим участкам проложены дороги. Но если техника лесозаготовителей туда смогла добраться, почему этого не могут сделать пожарные?
Если техника лесозаготовителей смогла проехать на этот участок, почему этого не могут сделать пожарные?
Как рассказывает Григорий Куксин, и возможные последствия пожаров в зонах контроля не всегда определяются правильно.

– Один из ярких примеров этого года – Верхоянский район Якутии. Когда пожары там только-только начинались, было решено, что тушить их нецелесообразно. Хотя тогда они были совсем незначительными, туда можно было доставить людей, технику и справиться с ними без проблем. Но уже через неделю с небольшим эти пожары подступили к населенным пунктам и выросли до такого масштаба, что пришлось тратить огромные силы и средства на их ликвидацию. То же происходит и в других регионах: пожары, от которых "отмахнулись", разрастаются так, что человеческими силами с ними уже не справиться, одна надежда на то, что пройдут обильные дожди. И все это из-за того, что зоны контроля были определены неправильно. При этом я ни разу не слышал, чтобы хотя бы раз к какой-то ответственности привлекались люди, принявшие подобные решения, – говорит Григорий Куксин.

После того как пожар в Верхоянском улусе Якутии принял угрожающие размеры, было возбуждено уголовное дело – его фигурантом стал человек, допустивший "неосторожное обращение с огнем". Ему грозит штраф. По состоянию на конец июня в Верхоянском улусе на тушении лесных пожаров были задействованы 274 человека и 29 единиц техники. Окончательный ущерб от возгораний еще предстоит оценить.

В Верхоянский улус пришлось стягивать дополнительные силы на борьбу с лесными пожарами
В Верхоянский улус пришлось стягивать дополнительные силы на борьбу с лесными пожарами
​– Одна и та же ситуация с лесными пожарами ​– "отказниками" повторяется из года в год. Наше государство ведет себя как счетовод, которого интересуют прежде всего сиюминутные финансовые соображения: сейчас невыгодно – значит, тушить не будем. Но если у государства не хватает денег, может быть, позволить международным фондам оказать помощь по тушению этих пожаров? Думаю, если все правильно людям объяснить, то и в волонтерах недостатка не будет, – считает Александр Колотов, директор экологической организации "Плотина", член общественного совета при министерстве лесного хозяйства Красноярского края.
За прошлое лето в России сгорело 10 млн гектаров леса. Для сравнения: под вырубку, которой так возмущаются люди, отводится всего 1 млн гектаров
К слову, о выгоде и экономии. По данным "Гринписа России", рассказывает Александр Колотов, за прошлое лето в России сгорело 10 млн гектаров леса – в основном это как раз те пожары, которые фиксировались, но не ликвидировались. Для сравнения: под вырубку (а ее объемы чаще всего и вызывают возмущение у людей) ежегодно отводится порядка 1 млн гектаров. А экологические аспекты ситуации с пожарами-"отказниками", говорит Колотов, вообще упускаются из вида.

– Мне неизвестно, чтобы кто-то проводил серьезные исследования, как влияет этот дымовой шлейф на здоровье людей, которые вынуждены этим дымом дышать не час-два, а сутками. И еще один фактор недооценивается. Выделяемые при горении леса парниковые газы вносят свой вклад в глобальные изменения климата, воздействуют на Арктику, которую называют "кухней мировой погоды" – ведь мы сейчас говорим о пожарах, действующих в северном полушарии. Весь мир борется за то, чтобы минимизировать подобные риски. А у нас горит – ну и горит себе, лишь бы денег поменьше тратить, – замечает Александр Колотов.



Задымленный Красноярск
В июле этого года на заседании Общественного совета при Федеральном агентстве лесного хозяйства представители "Гринписа России" предложили пересмотреть подходы к определению зон контроля.

– Совсем отказаться от них, конечно, нереально: мы действительно не в состоянии тушить сплошь все пожары на северах, – говорит Григорий Куксин. – Но, по оценке "Гринпис", их надо сокращать минимум вдвое. И совершенно однозначно исключать из них леса, которые находятся в пользовании у людей.

По прогнозам федеральной "Авиалесоохраны", в ближайшие дни в 67 регионах России сохранятся средний и высокий классы пожарной опасности в лесах, а в нескольких регионах – чрезвычайный класс пожарной опасности. В их число попадают почти все регионы Сибири и Дальнего Востока. Это значит, что дым от пожаров-"отказников" над ними развеется еще нескоро.

https://www.sibreal.org/a/30066470.html



Мальський закликав мешканців Львівщини писати йому особисто про незаконну вирубку лісів


Голова Львівської облдержадміністрації Маркіян Мальський закликав мешканців області повідомляти йому особисто про незаконну вирубку лісів.

Про це Мальський написав на своїй сторінці у Facebook.

«Отримую зараз все більше звернень щодо незаконної вирубки лісів. Прошу писати мені тут в коментарях чи у приватні повідомлення про усі (!) відомі Вам факти для негайного реагування! Не будьте байдужі! Є підтвердження системних порушень в цій сфері і якщо це так, то ми відповідно реагуватимемо! Потребуємо чим більше інформації! Дякую!», – написав Мальський.



Leopolis.news
Сьогодні, 20-07-2019
Фото: Faceook


Более 310 лесонарушителей привлекли к ответственности в I полугодии благодаря фотоловушкам



Более 310 лесонарушителей лесного законодательства привлечены к ответственности в первом полугодии 2019 года благодаря фотоловушкам, сообщили БЕЛТА в пресс-службе Министерства лесного хозяйства.

"Государственная лесная охрана продолжает бороться с нарушителями лесного и природоохранного законодательства. Одним из наиболее эффективных методов является использование средств фото- и видеофиксации на территории лесного фонда. Так, только за прошедшее полугодие с помощью фотоловушек к ответственности было привлечено 313 нарушителей", - отметили в министерстве.

Больше всего нарушителей (87) камеры помогли выявить в Гомельской области.

По информации Минлесхоза, каждый третий нарушитель (108) был привлечен за несоблюдение требований пожарной безопасности в лесах или на торфяниках. Нередко граждане привлекались к ответственности также за загрязнение леса (62 случая), нарушение правил заготовки и сбора грибов и дикорастущих растений (60 случаев).

В пресс-службе отметили, что за последний месяц лесхозы дополнительно закупили 83 средства фото- и видеофиксации. Таким образом, на данный момент в лесном фонде установлено уже 720 фотоловушек. Работа по закупке и установке камер продолжается.


Автор: БелТА •
20 июля 2019, 18:35 

Зміна клімату в Україні: причини та що кажуть вчені


Червень – найтепліший за 140 років, липень – найбільш дощовий за останні півстоліття. Щодня за вікном погода дивує нас своїми примхами. На початку тижня над Україною затягнулися хмари. Дощило так, що в деяких регіонах плавали автівки. А вже наступних 7 днів, прогнозують синоптики, будемо знову рятуватися від 30 градусної спеки. Різкі зміни погоди – це невідворотні наслідки глобального потепління, певні вчені. Вони можуть перетворити Україну в суцільний степ, і затопити частину міст на півдні.

Через те, що ми спалюємо занадто багато вугілля, часто їздимо на авто, вирубуємо ліси, в атмосферу потрапляє безліч газів. Протягом останнього століття цих сполук у повітрі побільшало втричі. Тому над землею вони сформували оболонку. Сонячне проміння крізь цю обгортку проникає і після випромінення мало би виходити у космос. Але оболонка з газів його не пропускає. Тож сьогодні земля нагадує великий парник.

І саме через зміни клімату погода може змінюватися по декілька разів на день.

Читайте: Зміна клімату: яких аномалій чекати Україні та світу

Це тому, що Земля обертається навколо своєї осі. Завдяки цьому рухаються і повітряні маси, здебільшого із заходу на схід. Через те, що температура в полярних регіонах підвищується, цей рух порушується. Ось і маємо місяць неймовірної спеки, а місяць – затяжних дощів, сніг у квітні та аномально теплу погоду взимку.

Звісно, це найгірший сценарій. Запобігти разючій зміні температури можна, впевнені деякі кліматологи. Використання нафти, газу – варто замінити природніми джерелами енергії.

Якщо запобігти не вдасться – треба пристосовуватись. В ООН вже закликали країни змінити норми будівництва житла, заводів та залізничних мереж. Аби споруди витримували екстремальні погодні умови. А ще кожен мешканець має долучитися до світового кліматичного руху. Відмовитися від поїздок своїм авто, вдома економити воду, світло та газ. І споживати менше м’яса, адже ферми, як не дивно, найбільші забруднювачі атмосфери.

До слова, тропічні зливи зі смерчами: чим загрожує Україні зміна клімату.

Масштабна катастрофа на Харківщині: Зеленський вжив заходів, відео з місця подій

Масштабна катастрофа на Харківщині: Зеленський вжив заходів, відео з місця подій

Володимир Зеленський відвідав Харків та Миколаїв, де піднімалися питання вирубки лісів, ремонту основних трас і нового аеропорту


Володимир Зеленський 17 липня з’їздив відразу в два українських міста – Миколаїв і Харків. Якщо на березі Чорного моря його обурили недобудований аеропорт і місцеві чиновники, то в Харківській області він був шокований вирубкою лісів, яка відбувається в промислових масштабах. Зеленський на власні очі побачив, як виглядають порожнечі в лісі, коли пролетів на вертольоті.



“На Харківщині триває злочинна вирубка лісових угідь. 17 липня, Президент України Володимир Зеленський особисто оцінив масштаби катастрофи, піднявшись над знівеченим лісом на вертольоті, після чого провів екстрену нараду з питань боротьби з незаконною природно-ресурсної господарською діяльністю в місцевому лісництві. Розмова з харківськими чиновниками здався жорстким”, – повідомили в Офісі президента.

В результаті Зеленський знайшов відповідального Віктора Сисуєва, якого викликав до Офісу президента в Києві.



Популярні новини зараз


У Миколаєві Зеленський обурився недобудованим терміналом в аеропорту. Директор комунального підприємства обслуговуючого аеропорт Федір Барна поскаржився на брак грошей. В результаті президент зажадав звільнення в. о. губернатора В’ячеслава Боня. Також він назвав місцевих чиновників бандитами.



“Ви ж працюєте на них! Ваша зарплата – це вони платять податки! Ви ж це розумієте? Структурно в голові потрібно все поміняти, щоб зрозуміти, звідки взагалі гроші. Якби ви не були першим заступником – я б вам повірив. А ви були першим заступником, все прекрасно знаєте. всі говорять, Миколаїв – бандитський місто! Чому? Ви все живете в цьому місті. всі говорять: Лети до Миколаєва – це саме бандитське місто. це нормально? Люди нормальні. Чиновники поводяться, як бандити, що тут незрозуміло?”, – сказав Зеленський, звертаючись до Боню, пише “КП в Україні”.

https://politeka.net/ua/news/society/1095942-masshtabnaja-katastrofa-na-harkovshhine-zelenskij-prinjal-mery-video-s-mesta-sobytij/

Півднем України поширюється новий небезпечний шкідник



Цього року державні фітосанітарні інспектори Херсонщини вперше отримали феромонні пастки на ясеневу смарагдову вузькотілу златку (Agrilus planipennis Fairmaire), пише superagronom.com.

За даними ГУ Держпродспоживслужби в Херсонській області, шкідливість златки загрозливо велика. Традиційні хімічні методи боротьби не дають необхідного результату і не дозволяють зупинити подальше поширення ЯСВЗ. Єдиним способом знищення златки на даний момент залишається вирубка і знищення уражених дерев. На сьогодні шкідника виявлено в лісах Московської, Тульської, Ярославської, Калузької, Орловської та Воронезької областей.

Зоною природного поширення ясеневої смарагдової вузькотілої златки є листяні та змішані ліси Корейського півострова, північно-східного і центрального Китаю, Японії, Тайваню, крайнього сходу Монголії, а також Далекого Сходу Росії (Приморський край).

Зазвичай жуки нападають на відкрито стоячи дерева, особливо на узліссях, але можуть заселяти і дерева у глибині лісу. Для успішної та ефективної боротьби з екзотичними шкідниками дуже важливо їх раннє виявлення.

На ранніх стадіях (1-й рік) заселення златкою встановити досить важко, для цього і використовуються феромонні пастки. Заселені дерева зазвичай мають розріджену крону, листя передчасно жовтіє і опадає, уздовж стовбура і головних гілок розвиваються вторинні пагони. На 3-й рік зараження багато гілок відмирає, стовбур тріскається, стають помітні численні льотні отвори. Для виявлення ходів необхідно видалити кору з живих дерев.

«Довжина тіла дорослих жуків варіює від 7,5 до 15,0 мм, довжина дорослої личинки — 26-32 мм. Літ жуків може тривати з середини травня до серпня. Жуки живляться листям у кронах дерев. Самці живуть близько 2 тижнів, самки — до 3 тижнів. Самки відкладають яйця поодинці на поверхню і в тріщини кори стовбурів і нижньої частини головних гілок. Період яйцекладки триває з початку червня до кінця липня. Через 7-10 днів виходять личинки, вони забурюються в кору і досягають лубу, яким харчуються протягом літа», — повідомляють фахівці.

Довідка: Ясенева смарагдова вузькотіла златка (ЯСВЗ) — вкрай небезпечний шкідник ясена, горіху та деяких інших листяних порід дерев. На відміну від більшості інших стовбурових шкідників ЯСВЗ здатна нападати на абсолютно здорові дерева. Пошкоджені шкідником дерева зазвичай усихають протягом двох-трьох років.

На Черкащині патріарх українських лісів потерпає від навали жуків



Холодноярському велетню - 1 100 років.

Тисячолітній дуб Максима Залізняка біля хутора Буда Чигиринського району страждає від личинок жука дубового вусаня. Комахи точать стовбур древнього дерева.

Про те, що пошкодження досить великі, в соцмережі повідомив заступник директора Черкаського обласного музею Назар Лавріненко, інформує Рідна Черкащини.


"Тисячолітній дуб Максима Залізняка тяжко хворий. За останні кілька місяців його сильно пошкодили паразити, відвалюються шматки кори .... повторити подвиг Аїди Барчук нікому! Дуб потрібно рятувати, може бути пізно", - написав Лавриненко.

Але, як прокоментував Завідувач філією "Холодний Яр" Національного історико-культурного заповідника "Чигирин" Богдан Легоняк, дереву шкодять не тільки комахи, а й брак вологи.
"Провідні фахівці-арбористи України і Європи спланувала перелік заходів, які необхідно виконувати при догляді за Дубом Максима Залізняка і ми, співробітники заповідника, їх дотримуємося. Звичайно життя вносить свої корективи і від цього нікуди не дінешся. Цей рік дуже жаркий, мало дощів було, рівень грунтових вод сильно знизився, а дерево розпустилося, як завжди на місяць пізніше, коли стояла спека і це було на користь для деяких хвороб і шкідників, - зазначив Легоняк. - Ми провели заплановану річну обробку дерева необхідними препаратами, можливо, потрібно було повторити, але найбільше на стан дерева вплинула недостатня кількість вологи в грунті. Основні пошкодження стобура викликає червонокнижний вид - великий дубовий вусач. Його личинка прогризає в мертвій деревині ходи і нам доводиться спочатку зібрати якомога більше самих жуків з дерева, а потім обробляти його. В зв'язку з потеплінням потрібно обов'язково підвести до дерева воду, якої на хуторі мало".

Він росте на південному схилі Кириківський яру на території урочища Холодний Яр за селищем Буда Чигиринського району Черкаської області.

Дуб є патріархом українських лісів і одним із природних чудес України.

Під його шатром відпочивали Богдан Хмельницький, Северин Наливайко, Павло Павлюк, Максим Залізняк, Андрій Журба, Семен Неживий, Тарас Шевченко та інші.

Фото: we
15:10 20 лип. 

Винищення лісів Житомирщини зняли з квадрокоптера


Житомирщина - одна з найбільш заліснених (може вже й ні, дякуючи деяким "людям") областей України. Однак Житомирщина також і найсильніше з усіх областей потерпає від незаконної вирубки лісів. 

Небайдужі жителі Полісся вирішили зняти з квадрокоптера вирубки лісів біля селища Городниця. Дислокація була обрана не випадково, оскільки незаконна вирубка навколо Городниці ведеться найбільш інтенсивно, якщо порівнювати з усіма іншими "чорними лісорубками". 

Пропонуємо Вам переглянути це драматичне відео: 

На перших секундах відео можна побачити порізані і не обліковані (без чіпів) дуби, які розкидані просто біля дороги. До речі, кубометр такої деревини коштує близько 1000 у.о., але, на жаль, ці гроші підуть не до бюджету країни, а в кишені недоброчесних "громадян" (Тільки уявіть масштаби корупції і «доходи» керівництва місцевих лісгоспів! 

Крім того, варто відмітити, що місцеві жителі викрили відповідального за всі ці незаконні вирубки - ним виявився директор Городницького лісгоспу Віктор Мельник, який був довіреною особою Петра Порошенка на президентських виборах 2019 року і контролював створення "сітки" для екс-президента. 

Оприлюднюємо звернення однієї з місцевих жителів до команди Володимира Зеленського:

Не рубками єдиними: як можна боротися з короїдом в українських умовах

Вплив на ліси несприятливих факторів навколишнього середовища призводить до послаблення деревостанів на великих площах. Змінюється клімат, опускаються ґрунтові води, і на ослаблених насадженнях спостерігається масове розмноження комах, яке у неконтрольованому вигляді наносить значної шкоди здоров’ю лісу.

Україну не оминають світові тенденції, і з кожним роком площі всихання лісу в нас так само збільшуються.



Динаміка поширення осередків стовбурових шкідників у хвойних насадженнях

Починаючи з 2016 року чисельність стовбурових шкідників, особливо найбільш поширених верхівкового, шестизубого короїдів та друкара, невпинно зростає. Тому актуальність регуляції цієї чисельності залишається незмінною.

Постає питання, як із цим боротися?

Практика проведення санітарно-оздоровчих заходів для боротьби з короїдом далеко не завжди себе виправдовує. В той час, коли перший літ короїдів може спостерігатися вже з другої половини березня, отримання всіх погоджень на проведення рубки займає тривалий період часу. В сучасних реаліях період проведення санітарних рубок накладається на сезон тиші, що триває з 1 квітня до 15 червня, тобто перша їх хвиля відбувається влітку, коли короїд вже вилетів і поширився на нові місця. Отже, оперативно зупиняти появу нових осередків таким чином просто неможливо. Тому санітарні рубки – це більше боротьба із наслідками, аніж попередження нового негативно впливу короїда.

Поширеними методами регулювання чисельності короїдів є також утилізація порубкових рештків (спалювання, мульчування), ліквідація захаращеності, оперативне вивезення заготовленої деревини, а також обробка лісу інсектицидами.

З екологічної точки зору все перераховане вище програє біологічним методам регуляції, які за кордоном вже давно застосовують. Комах-хижаків використовують у Австрії, Канаді, США, Туреччині, Франції, Бельгії, Великій Британії та інших країнах. FAO навіть випустив спеціальний посібник з класичного біологічного контролю комах-шкідників у лісах.

В Україні піонером із біологічної регуляції короїда став ДСЛП “Харківлісозахист”. Спільно із лісниками з Туреччини вони запустили повний цикл вирощування мурахожука – хижака, який харчується короїдом. Це відбувається на базі біологічної лабораторії захисту лісу, яка була заснована на підприємстві ще у 1985 року та займалася розробкою видоспецифічних вірусних біопрепаратів проти звичайного, рудого соснового пильщиків та непарного шовкопряду.

Мурахожук або Thanasimus formicarius – це природний вид для української ентомофауни, кормовою базою для якого є в першу чергу короїд шестизубий та короїд верхівковий. І саме для зупинки поширення цих двох видів є ефективним застосування цього ентомофага.



Thanasimus formicarius

Фото з відкритих джерел

Через те, що в Україні поширена практика вивозу сухостою та іншого типу мертвої деревини з лісу, це автоматично зменшує середовище існування для мурахожука. Його недостатньо для того, щоб самостійно регулювати чисельність короїда. Саме тому діяльність біологічної лабораторії Харківлісозахисту в частині розмноження T. formicarius є дуже цікавою, цінною та перспективною.

Як здійснюється вирощування мурахожука на базі лабораторії?

Ранньою весною з першим льотом стовбурової ентомофауни у лісі розміщують феромонні пастки, за допомогою яких збирають імаго місцевого мурахожука.



Його транспортують до лабораторії та відсортовують на жіночих, чоловічих та ослаблених чи загиблих особин.



Фото чоловічої та жіночої особини T. formicarius

у біологічній лабораторії захисту лісу

Потім для жуків готують поживне середовище – подрібнену та зволожену кору, яку поміщають у спеціальний контейнер разом із парою мурахожуків. Для них імітують фотоперіодизм: на ніч ставлять у затемнене місце (тоді не спостерігається жодних рухів у комах), на день – у світле.



Підготовка контейнеру для парування імаго мурахожука

Біологія виду T. formicarius така, що йому необхідно паруватися протягом 8-9 днів кожного дня. Якщо такого не відбудеться, самиця все одно відкладе яйця, але вони будуть незапліднені. Щоб був успішним цей процес, мурахожуків годують щодня живими короїдами та спостерігають за їхнім станом.

Щоб вистачало кормової бази і для імаго, і для личинок, на базі лабораторії також організовано середовище для розмноження короїда.



Розплідник короїда

Після 8-9 днів розмноження, самиця відкладає від 7 до 140 яєць у подрібнену кору. Через тиждень личинки виходять із яєць, і їх одразу відсаджують, щоб батьківські особини їх не з’їли або, щоб сильні личинки не з’їли слабких. Кожну личинку садять в окрему пробірку на підготовлений субстрат.



Клімакамера для вирощування личинок мурахожука

Всі пробірки з личинками тримають у спеціальній клімакамері зі стабільною температурою і вологістю. Годують їх також щодня живими личинками короїда. Процес вирощування личинок триває до 60-64 днів за наявності достатньої кількості кормової бази. Якщо ж є дефіцит, тоді після 30 днів їх уже можна випускати в ліс.



Транспортування пробірок відбувається у холодильній камері

До лісу пробірки транспортують у холодильній камері для збереження стабільної температури. Випускають личинок в різних місцях, де є осередки розмноження короїда. Для того, щоб знати, скільки потрібно личинок, потрібно спочатку оцінити загрозу пошкодження деревостанів шкідниками. Їх підсаджують або в підстилку, або безпосередньо у ходи короїда в тих деревах, де ще спостерігається їхня активність (крона не повністю відмерла, кора не відпала, на підстилці помітне бурове борошно).

На початку липня 2019 року фахівці ДСЛП “Харківлісозахист” здійснили підсадку мурахожука у Бабаївському лісництві Жовтневого лісгоспу Харківської області (кв. 24, вид. 2).



Кв. 24, вид. 2 Бабаївського лісництва Жовтневого ЛГ

З фото можна помітити, що 3-4 роки тому тут пройшла пожежа. Рослинний покрив поступово відновлюється, вже наявний підріст. Але пошкоджені низовою пожежею сосни ослаблені, і тепер є ідеальною мішенню для двох видів короїдів: Ips acuminatus (верхівковий) та Ips sexdentatus (шестизубий). Саме на цих ділянках було випущено личинок T. formicarius.



Личинка мурахожука заповзає у хід короїда

Личинки будуть рости та їсти личинок короїдів щодня. Через 160 днів вони всі перетворяться на імаго, розмножаться і поширяться вже у природних умовах.

Практика показала, що такий метод здатен зменшити загрозу пошкодження деревостанів короїдами зі 150 % до 10-20 %, що є насправді вражаючим показником.



Скрін з відповіді ДСЛП “Харківлісозахист” на наш запит про ефективність мурахожука

Що ж робити із все-таки пошкодженими деревами?

Турецькі лісники під час свого візиту в Україну поділилися досвідом поводження із насадженнями, пошкодженими короїдом. Такі дерева не забирають шляхом рубок, а максимально залишають в лісі з двох причин:

  • по-перше, щоб не змінювався мікроклімат, і сусідні дерева не страждали через ще вищу температуру, ще нижчу вологість, і не ставали так само ослабленими і ідеальними для заселення короїдом;
  • по-друге, їх залишають для “збору” короїдів в одному місці, і як осередки для життя мурахожуків. Якщо повністю всі пошкоджені та загиблі насадження вивозити, то мурахожук з лісу піде, і природного ворога для короїда більше не залишиться.

На таких деревах обов’язково ставлять штучні гніздівлі для приваблювання птахів. Так само приваблюють їх і у Харківському ОУЛМГ,переважно дятлів та синиць, які можуть знижувати чисельність популяції короїдів на 10-30 %.

Висновки

Такий метод біологічної регуляції не є панацеєю, і не лікує дерева, де вже поселився короїд. Пошкоджені і ослаблі, вони рано чи пізно загинуть.

Але найважливіше те, що цей екологічний метод зупиняє подальше поширення стовбурових комах і появу нових осередків розмноження, що в свою чергу сприяє збереженюю здорових лісів та зменшенню обсягів недієвих санітарних рубок.



Біологічний контроль ефективно зупиняє поширення шкідників та зменшує обсяги санітарних рубок

Ми щиро сподіваємося, що методи біологічної регуляції незабаром будуть застосовувати й інші державні спеціалізовані лісозахисні підприємства в Україні.

Контакти:

Катерина Норенко, аналітик та еколог МБО “Екологія-Право-Людина”
k.norenko@epl.org.ua, office@epl.org.ua
(032) 255 76 82

20 липня 2019

Під чиїм "дахом" працюють "чорні" лісоруби

Роман Олійник: "Я ламав корупційні схеми і відновлював у лісовій галузі силу закону".


Так у лісовому господарстві ще не нищили ні лісу, ні кадрів — під корінь, свавільно і безкарно.


На зачищені в регіонах "хлібні" місця Державне агентство лісових ресурсів України (ДАЛРУ) ставило своїх людей, які забезпечували "малу приватизацію" лісосік, коштів лісгоспів і їх лісопильної продукції, — від Карпат до Слобожанщини.

Держава отримала багатомільйонні збитки, зате учасники протиправних схем — відповідне збагачення.

Події у Харкові цього тижня струсонули всю систему лісового господарства. Президент України особисто з повітря оглянув сотні гектарів лісфонду, голого від нелегальних рубок, і провів нараду щодо боротьби із знищенням природного лісового ресурсу.


Бумеранг у грі "Чапаєв"

"Ми розпочинаємо комплексне оновлення лісової галузі", — заявила у 2016 р. тодішня голова Держлісагентства Христина Юшкевич.

Оновлення розпочали з кадрів. Вони, як відомо, вирішують усе. Критеріями призначення директорів держлісгоспів і керівників обласних лісових управлінь у вертикалі держвлади стали зовсім не рівень професійної компетенції та знання лісового господарства з його регіональними особливостями. Головне — відданість столичному патрону і відсутність будь-яких гальм у виконанні його вказівок.

Під кадрову дробарку ДАЛРУ у першу чергу потрапили, зрозуміло, ресурсні області. На Прикарпатті місце начальника Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства звільнилося миттєво.

Тодішній багаторічний перший заступник начальника управління Роман Олійник отримав від центру цікаві пропозиції — поїхати керувати кудись подалі з рідної Франківщини і не заважати Агентству господарювати у багатих прикарпатських лісах. Але принциповий Олійник запропонував Києву свою чесну гру під наївним зараз гаслом "хай переможе розумніший". І подав заяву на конкурс керівника обласного управління.

З цього почалася історія, яка зайвий раз довела давню істину: правда все одно переможе, хоч би яким чоботом її придушуй.

Роман Олійник першим наважився на непослух київським начальникам і вступив у відкриту боротьбу із свавіллям і непрофесіоналізмом у рідній йому галузі. Саме його принциповість дозволила колегам-лісівникам захищати свою професійну і людську честь у кадровій м'ясорубці, яка працює у лісовому господарстві країни на повні оберти, щоб забезпечити безкарне розкрадання лісового ресурсу.

Конкурс на начальника, який відбувся у березні 2017 р., Олійник програв. Усі знали, що перемога Руслана Осташука, директора місцевого Надвірнянського лісгоспу і ставленика керівника ДАЛРУ Володимира Бондаря, була нечесною. Але ні кадрова служба, ні юристи ДАЛРУ не сказали жодного слова на захист справедливості і не повстали проти цинічного порушення конкурсних умов.



Авторський сайт Олеся Бузини
Роман Олийнык


Як ДАЛРУ дискредитує державну владу

Відновив справедливість суд. Переможно пройшовши всі інстанції судочинства, Олійник домігся скасування результату конкурсу. Івано-Франківський окружний адмінсуд визнав, що відбір кандидатури на начальника управління був упередженим і необ'єктивним, що Держлісагентство порушило вимоги Закону України "Про державну службу" і дискредитувало себе як орган державної влади.

Змагатися за правду у конкурсі Роману Романовичу довелося вже у статусі безробітного, — непослуху система не пробачила. Олійника звільняють. Знову ж таки, незаконно. Івано-Франківський окружний адмінсуд з 27 грудня 2017 р. поновлює його на посаді. Проте виконувати судове рішення ніхто в нинішній лісовій системі державного управління не збирається, як, врешті, і проводити чесні конкурси на керівні посади. Кадрова і юридична служби управління і самого ДАЛРУ залишаються непохитними у своїй глухоті до законів України.

"Сто разів хотів на все махнути рукою, забути і спокійно жити далі. Тим більше, що Агентство почало мстити і звільняти співробітників управління, працівників лісгоспів області, які мене підтримували. Але елементарне почуття власної гідності не дозволяло допустити, що тебе можуть отак розмазати незаконно і ні за що, ще й безкарно порушувати Конституцію і закони держави. Я у галузі більш як 20 років, працював у наукових проектах, маю наукове звання. А тут приходять керувати неуки без освіти і будь-якого досвіду роботи. Якщо прийдуть кращі і мудріші, я з радістю поступлюся", — зауважує Роман Олійник.

До речі, три останні керівники ДАЛРУ — Олександр Ковальчук, Христина Юшкевич і нинішній Володимир Бондар — приступали до керування важливою для України галуззю економіки без лісівничої освіти і будь-якого уявлення про лісове господарство. Їх цікавили не ліси, а схеми з лісу.

Нарешті, 14 червня 2019 р. Мін'юст оштрафував ДАЛРУ на 10 тис. грн і навіть спрямував до Печерського УП ГУ Нацполіції м. Києва повідомлення про вчинення Держагентством кримінального правопорушення, яким є зумисне невиконання рішення суду, що набрало законної сили.

Боротьба Олійника надавала сили іншим лісівникам відстоювати свої права. Сьогодні ДАЛРУ не встигає відповідати в судах за позовами працівників галузі щодо незаконних звільнень.
Проти кадрового свавілля Володимира Бондаря відкрито і масштабно виступили лісгоспи Чернігівщини, Буковини. Так, із приходом на посаду начальника Чернівецького обласного управління лісового та мисливського господарства Віктора Сахнюка, відданого Бондарю, почали під будь-яким приводом звільняти "неугодних" директорів буковинських лісгоспів, які відмовлялися виконувати протиправні накази начальства щодо відвертих махінацій із лісоматеріалами і коштами держпідприємств. Ті ж директори, що безвідмовно слухали новоспечених керівників управління, завели свої підприємства у великі збитки. За офіційними результатами першого кварталу 2019 р., колись найкращі у галузі буковинські лісгоспи опинилися серед гірших за основними економічними показниками.

"Ми упали в податках, у зарплатах, маємо перебої з реалізацією продукції", — зізнається директор ще недавно потужного Путильського лісгоспу Петро Фрей.


Кадрове свавілля під розгул бензопили

Свого часу для того, щоб звільнити з посади Р.Олійника, Агентство намагалося притягнути його до дисциплінарної відповідальності за результатами своєї аудиторської перевірки, яка в одному з прикарпатських лісгоспів знайшла в документах за 2016–2017 рр. розбіжності у 1,5 кубометра деревини на суму збитків у кількасот гривень.

Сьогодні такі розбіжності набули в країні жахаючих масштабів у тисячі кубометрів. Забезпечили їх "свої" для Держлісагентства люди.

На Житомирщині лише в одному Словечанському лісгоспі Держаудитслужба знаходить порушень на суму понад 4,6 млн грн. Прокуратура Чернігівської області повідомляє про сталу діяльність "чорних" лісорубів, які торік на території п'яти районів поцупили деревини на більш як мільйон гривен. Ясно, що це не були селяни з підводами, які з біди заїхали у ліс по дрова.
На тлі таких повідомлень зовсім не дивною виглядає інформація НАБУ, яке оголосило про підозру у змові посадовцям системи ДАЛРУ. У 2016–2018 рр. службові особи Держлісагентства, окремих обласних управлінь і одіозного ще з часів Януковича "Лісового інноваційно-аналітичного центру" зловживали службовим становищем в інтересах іноземних фірм, через які відбувався протиправний експорт лісоматеріалів.

"Нерезиденти купували їх як дрова, а продавали за кордоном, переважно в Румунії, як ділову деревину за значно вищою ціною. З отриманих надприбутків свою частку мали українські учасники міжнародної злочинної схеми", — йдеться у повідомленні НАБУ. Завдані державному бюджету України збитки слідчі обраховують у 100 млн грн.

Під чиїм "дахом" працюють "чорні" лісоруби
Авторський сайт Олеся Бузини
crustmania (Flickr.com)


"Розгул останнім часом нелегальних рубок, який супроводжується гучними скандалами активістів по всій країні, якраз і став можливим через кадрову політику ДАЛРУ, яке взагалі перестало виконувати покладені нього функції центрального органу виконавчої влади, а перетворилося на комерційний трест. Це і призводить до злочинів, — переконаний учасник робочої групи МінАПК з питань реформування підходів до управління лісовими ресурсами Данііл Маландій. — Лісовий ресурс, а це насамперед деревина, як ніколи з розмахом став предметом наживи і політичних ігор. Адже не варто забувати, що лісова галузь з її напіввійськовою дисципліною — це ще й електоральне поле всеукраїнського масштабу, зосереджене практично в одних руках. Тому українські політики, принаймні до останніх президентських виборів, так прагнули мати важелі впливу в інституціях, де лісовий ресурс перетворюється на гроші, а лісівники — на електорат".


Красти — так мільйонами!

Закон забороняє лісовому Агентству, його територіальним управлінням в областях втручатися в господарську діяльність лісгоспів. Але на це усі заплющують очі. Роль начальників облуправлінь зводиться до провідника волі голови Агентства. Принаймні сьогодні немає жодного начальника облуправління, думка якого суперечила б думці Володимира Бондаря.

Для директорів лісгоспів також є своя вуздечка — це контракт, який підписує у Києві головний лісівник країни. Є ще й батіг, який можна застосувати у будь-який момент, — це нелегальний ринок деревини.

Саме Агентство лісових ресурсів зацікавлене в "чорних" і "сірих" лісорубах. Схема така.
"Директори лісгоспів отримують телефоном рознарядку: такій-то особі чи певному підприємству відвантажити сировину за найнижчою ціною, — Данііл Маландій. — Для цього лісівник змушений офіційно облікувати ділову деревину найнижчим сортом. Кеш іде в кишені чиновникам пропорційно їхнім посадам. Інколи через начальника управління директор просто отримує цифри конкретної суми, яку мусить зібрати і передати нагору. Тому насправді "чорні" лісоруби — це гра самих же лісівників за правилами Держлісагентства. У цій грі питання розстановки "своїх" кадрів — ключове на всіх ланках ієрархічного ланцюга. Хочеться вірити, що події в Харкові цей ланцюг розірвуть".

Харківський розбір польотів для лісової галузі країни під президентським гвинтокрилом вибухнув не вчора. Заступник голови Держлісагентства Володимир Бондар ще місяць тому змушений був уголос підтвердити факт розкрадання лісу в промислових масштабах після того, як проти крадіїв національного ресурсу виступили харківські активісти.

Так, нещодавно проведена у Харківській області офіційна перевірка ДАЛРУ діяльності Куп'янського і Вовчанського держлісгоспів виявила незаконних рубок цінних порід дерев на 2841 кубометрів, що завдало державі шкоди на 20,6 млн грн.

"Порушення допущені через відсутність належного контролю з боку начальника Харківського облуправління лісового господарства О.І. Зінченка, першого заступника начальника управління О.Ф. Попова", — йдеться в матеріалах перевірки. Щоправда, там не сказано, що зазначені посадовці якраз і є для ДАЛРУ "своїми людьми".

Громадські активісти заявляють, показуючи свіжі зруби, що у сусідньому Жовтневому лісгоспі на Слобожанщині дубів узагалі незаконно напилили на 80 млн грн, якщо не більше.
І отут, як і у випадку з Романом Олійником, система дала збій. Просто директор ДП "Жовтневе ЛГ" Руслан Чагаровський не захотів більше, щоб його тримали, як казав Штірліц, за болвана в старому польському преферансі.


Обрав свою колію — отримуй спалене авто

Цього тижня у Харкові всі складові прихованої досі системи кришування і доїння "чорних" лісорубів галузевим органом виконавчої влади одночасно вилізли на поверхню. Їх цікаво і корисно проаналізувати докладно.

"Трапилося те, що рано чи пізно мало трапитися. Бондар грав у свою звичну гру "нахили директора через свого керівника управління" і нарвався на Чагаровського, — розповідає далі експерт Данііл Маландій. — У нас немає безгрішних директорів лісгоспів. Але опір харківського директора системі — це прогрес, байдуже, що є його причиною. Важливо зламати протиправну систему. Тому візит Зеленського дуже показовий. Президент публічно підтримав лісника, що пішов проти системи".

До слова, на "лісову нараду", де президент ставив лісівникам незручні питання, головний лісівник країни Володимир Бондар просто не прийшов. Своєї позиції щодо харківських подій він ще не висловив.

Зате за свій непослух Чагаровський уже попереджений: перед приїздом у Харків президента йому спалили машину…

Те, що масштабні нелегальні рубки серед білого дня пройшли одночасно на території кількох лісгоспів Слобожанщини із застосуванням потужної лісозаготівельної техніки, свідчить не тільки про їх причетність до галузевої системи управління і користування лісовим ресурсом. Правоохоронні органи теж не могли їх не помітити. Але змовчали…

Про діяння "чорних" лісорубів заявили громадські активісти.


Хто знімає кеш із "чорного" ринку деревини?

"Зверніть увагу, це був винятково дуб, причому відмінної якості. Я взагалі не пам'ятаю, щоб харківські лісгоспи на легальних торгах колись виставляли таку круту деревину в таких великих обсягах. А вона призначена для виробництва шпону і ламелі. Думаю, на підприємства такого профілю нелегальні дубові колоди і прямували. Причому підприємці могли і не знати, що купують крадену деревину. Ви будете сміятися, але поцуплені у лісі колоди завжди з бірками", — зауважує Данііл Маландій.

Мораторій на продаж деревини посилив роль кешових операцій, переконаний експерт. У секторі переробки твердих порід на ламель і шпон стрімко розвинулися кілька потужних виробництв.

"Їх технологічна особливість у тому, що ніяк неможливо проконтролювати реальний обсяг деревини, яку вони беруть на переробку, оскільки сировина заходить у кубічних метрах колоди, а виходить у квадратних метрах виструганого з неї шпону.

Сертифікат походження деревини у даному випадку не працює, контроль її легальності провести неможливо. Ідеальні умови для легального експорту готової продукції з нелегально добутої сировини, з якої не сплачено жодної копійки податків", — пояснює Маландій.
Принаймні тепер зрозуміло, чому Бондар через привезеного ним у Чернівецьку область начальника управління Сахнюка затято виживав саме тих директорів буковинських лісгоспів, які мали у лісфонді стиглі дуби.

За попередньою оцінкою Руслана Чагаровського, збитки від протиправних рубок у Харківській області можуть становити мільярд гривень. Скільки в масштабах країни, ніхто не рахував.
Хочеться вірити, що у Володимира Зеленського вистачить сили і волі не тільки просити лісівників припинити незаконну вирубку дубів у харківських лісах, а й рішуче змести весь "чорний" ринок деревини, який останнім часом набув у країні дикого розмаху.

19 липня, 16:20
Випуск №28, 20 липня-26 липня
  • Світлана Ісаченко
АВТОР
СТАТТІ АВТОРА
https://dt.ua/energy_market/pid-chiyim-dahom-pracyuyut-chorni-lisorubi-317983_.html