Володимир БОНДАР

Україна має шанс створити принципово новий лісовий сектор

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

Володимир БОНДАР

Бачимо повне розуміння президентською вертикаллю влади питань лісової галузі

30 квітня 2019

Постановлением Правительства приняты дополнительные меры по обеспечению пожарной безопасности

В целях предупреждения пожаров в лесах и на торфяниках Совет Министров Республики Беларусь принял постановление от 26 апреля 2019 г. № 264 «О дополнительных мерах по обеспечению пожарной безопасности».




Документом вводится режим повышенной готовности функционирования Государственной системы предупреждения и ликвидации чрезвычайных ситуаций.

На республиканские органы государственного управления и иные государственные организации, подчиненные Правительству Республики Беларусь, местные исполнительные и распорядительные органы возложена обязанность создать на территориальном уровне рабочие группы (штабы), включив в них в том числе представителей организаций, осуществляющих контроль и управление мероприятиями по предупреждению и ликвидации возможных чрезвычайных ситуаций (пожаров).

Также вышеназванными органами и организациями должно быть организовано проведение постоянного мониторинга складывающейся обстановки в отношении пожарной безопасности, в том числе с привлечением авиации республиканского государственно-общественного объединения «Добровольное общество содействия армии, авиации и флоту Республики Беларусь», приведены в полную готовность силы и средства для тушения пожаров.

В период действия режима повышенной готовности функционирования Государственной системы предупреждения и ликвидации чрезвычайных ситуаций должно быть обеспечено круглосуточное дежурство работников государственной лесной охраны (лесничеств) и незамедлительная реализация комплекса мер, предусмотренных законодательством.

Местным исполнительным и распорядительным органам поручено принять решения о введении запрета на посещение гражданами лесов, въезд на территорию лесного фонда транспортных средств, проведение на территории лесного фонда работ, охоты и организовать контроль за их выполнением, а также обеспечить информирование населения о принятых решениях и инициировать привлечение населения, трудовых коллективов и внештатных пожарных формирований к работе по предупреждению пожаров в лесах и на торфяниках.

Постановление вступило в силу со дня его принятия.

29.04.2019

Под Херсоном снова горят леса: народ массово едет на пикники



Все службы спасения, а также правоохранительные органы в Херсонской области в праздничные дни работают в усиленном режиме

Пожароопасный сезон в Херсонской области начался с приходом праздников, так как погода улучшилась, и люди рванули на шашлыки и пикники на природу.

Так, в Каховке пожарные вовремя успели затушить два небольших очага возгорания на землях Каховского лесничества.







Как сообщили специалисты пресс-службы ГУ ГСЧС в Херсонской области, спасатели оперативно потушили огонь, чем спасли лесной фонд.

Читайте также: С начала года пожары на Херсонщине унесли жизни 27 человек

13:47, 30 апреля

На Кіровоградщині у лісових масивах відбуваються перевірки


Ці заходи мають на меті інформувати громадян про необхідність суворого дотримання правил пожежної безпеки у екологічних системах та застерегти порушників від необережних вчинків.

Вчора, 29 квітня, такі перевірки відбулись у лісових насадженнях Олександрівського та Гайворонського районів.
Учасники рейду здійснили обхід лісового масиву, звертаючи увагу на наявність застережних табличок на місцях в’їзду до лісових насаджень. Відпочивальникам фахівці рятувальної справи пояснили, що наслідки недбалості і, відповідно, пожеж у лісах надзвичайно тяжкі – нищаться цінні породи дерев, а на відновлення лісового фонду буде необхідно десятки років. Взагалі під час пожежонебезпечного періоду забороняється розпалювати багаття у лісових масивах.

Якщо стали свідком пожежі – незначне загоряння можна загасити підручними засобами. Якщо спроба видалася невдалою, необхідно одразу телефонувати за номером «101». Працівники поліції, в свою чергу, нагадали, що порушникам правил пожежної безпеки може загрожувати адміністративна відповідальність..

Роздавши на завершення розмови застережні листівки, рятувальники закликали відпочивальників свідомо ставитися до безпеки своєї та всього живого, а також пам’ятати, що пожежа починається з необачності. Тож берегти ліс від пожеж – турбота спільна.

У ДСНС України у Кіровоградській області
Апрель 30, 2019

Как человеческая глупость убивает лес в Смоленской области

Примерно одна десятая часть лесов нашей страны приходится на леса, растущие на землях сельскохозяйственного назначения: это, во-первых, бывшие колхозные или совхозные леса (около 4% лесов России), и во-вторых, леса, спонтанно выросшие на заброшенных и давно никак не используемых сельхозугодьях (еще около 6%). В некоторых регионах таких лесов особенно много. Например, в Смоленской области колхозам и совхозам раньше было передано в пользование около 53% всех лесных земель, и, кроме того, огромные площади сельхозугодий были заброшены, и сами по себе начали зарастать лесом. У бывших колхозных и совхозных лесов статус сейчас спорный, у остальных лесов на землях сельхозназначения - нет никакого. За сам факт их существования на бывших сельхозугодьях организация, владеющая земельным участком, может быть оштрафована на сумму до семисот тысяч рублей (это огромные деньги по сельским меркам), а участок может быть изъят по суду без какой бы то ни было компенсации - причем весь, а не только часть, самовольно заросшая лесом.

В конце прошлого года в Лесной кодекс РФ была внесена статья 123 - "Леса, расположенные на землях сельскохозяйственного назначения", которая должна вступить в силу с 1 июля 2019 года. Но не факт, что она поможет решить проблему:

во-первых, чтобы она заработала, федеральное правительство должно утвердить специальный правовой акт ("Особенности использования, охраны, защиты, воспроизводства лесов, расположенных на землях сельскохозяйственного назначения") - но оно пока не подготовило даже проект этого акта, и уже точно не успеет его утвердить к 1 июля;

во-вторых, в Земельном кодексе РФ по-прежнему остается статья 78, не предусматривающая существование таких лесов (кроме защитных лесных насаждений), и прямо запрещающая использование сельхозземель для целей, не связанных с ведением сельского хозяйства, на расстоянии до тридцати километров от любых населенных пунктов:

в-третьих, Минэкономразвития РФ прилагает немалые усилия к тому, чтобы отменить статью 123 Лесного кодекса РФ, и вернуться к ситуации, когда лесам существовать на бывших землях сельхозназначения было категорически нельзя (в частности, подготовленный им законопроект об очередной земельной реформе прямо предусматривает отмену этой статьи).

Вернуть абсолютное большинство брошенных сельхозугодий, зарастающих лесом, в сельскохозяйственный оборот невозможно: как правило, они недостаточно удобны и плодородны для ведения экономически выгодного сельского хозяйства - особенно в Нечерноземье, да и интенсивно обрабатывать их в большинстве пустеющих сельских районов уже некому. Но на них вполне можно было бы организовать продуктивное лесное хозяйство, лесное фермерство или плантационное лесовыращивание - и тем самым, во-первых, снять в будущем часть нагрузки с оставшихся наиболее ценных естественных лесов, и во-вторых, дать сельским территориям дополнительный ресурс для долгосрочного развития, а людям - работу и источники средств к существованию.

Однако, пока государство за существование леса на этих землях только наказывает - штрафами или изъятием земель, у собственников возникает единственное желание: как можно быстрее такие леса уничтожить. Самый простой способ их уничтожить - это просто сжечь. И жгут их по всей стране миллионами гектаров в год, внося огромный вклад в общее пожарное неблагополучие наших природных территорий. Конечно, жгут и владельцы участков, чтобы избежать наказаний, и простые хулиганы из самых разных соображений - но в результате те молодые леса, которые могли бы стать важнейшим ресурсом для развития сельских территорий, просто сгорают.

Вот три примера того, как это происходит в Смоленской области - сначала космоснимки спутника Sentinel 2 за 28 апреля 2019 года, на которых видны действующие травяные палы и пройденная огнем площадь, а потом, на каждый участок с теми же границами - космоснимки высокого разрешения из системы Google Earth, на которых можно разглядеть, что именно пройдено огнем.


Вяземский район, окрестности села Шуйское:






Гагаринский район, окрестности села Пречистое:






Гагаринский район, окрестности деревни Чуйково:






На последней паре снимков хорошо видно, что крупный травяной пал в северо-западной части не только прошел по зарастающим лесом брошенным полям, но и перекинулся на осушенный торфяник, из которого вытекает река Жулебинка, через километр впадающая в Вазузское водохранилище, входящее в резервную систему питьевого водоснабжения Москвы. Возник ли от этого травяного пала торфяной пожар - пока неизвестно, но вообще по меньшей мере 80% торфяных пожаров в Европейско-Уральской части России возникает именно от таких весенних травяных палов.

Площадь молодых лесов, ежегодно убиваемых травяными палами на заброшенных сельхозземлях в Смоленской области, в несколько раз превышает площадь, на которой в лесах этого региона проводится лесовосстановление.


А может ли быть по-другому?

Да, может. Вот пример из соседней страны с во многом общей с нами историей, и также с очень большой долей безнадежно заброшенных бывших сельхозземель - Эстонии. Там никто не будет ни штрафовать собственника земли за то, что на ней растет лес - хоть естественно выросший, хоть высаженный этим самым собственником; государство, если обнаружит этот лес при очередной инвентаризации земель, просто учтет его, и немного (по большому счету - символически) поменяет налогообложение. А вот того, кто этот лес попытается сжечь, будут ловить и государственные органы, и местные жители - поэтому никаких рациональных мотивов к выжиганию сухой травы и молодого леса на сельхозземлях у эстонцев нет, а хулиганы-поджигатели чувствуют себя неуютно и жечь опасаются. В результате их молодые леса почти не горят, а брошенные земли все меньше пустуют, и все больше вовлекаются в продуктивное лесовыращивание.


На Закарпатті буде висаджено 10 мільйонів нових дерев

За час проведення акції «Майбутнє лісу у твоїх руках» у найбільш лісовому краї України з’являться 10 мільйонів дерев.



Кожному студентові та учню школи спеціальне завдання: висадити кілька десятків дерев упродовж одного дня. Ще 21 березня акція стартувала на Закарпатті.

Молодь, яка торік брала участь у подібній акції, зізнається: це справа нескладна, «переселити» 35 саджанців на свіжому повітрі, й головне – поза уроками – і весело, і приємно. Відтак щороку спільними зусиллями працівників державної лісової охорони, представників Товариства лісівників Закарпаття, перших осіб області, підприємців, учнів шкільних лісництв, преси народжуються нові здорові ліси, парки, сквери та алеї.

Станом на кінець квітня, підприємства Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства провели лісовідновлення на площі 941 гектар, що складає 51 відсоток від запланованого на весну.

За словами головного лісівника краю Валерія Мурги, на даний момент завдання із лісовідновлення виконали Берегівський, Виноградівський, Довжанський, Мукачівський, Перечинський, Ужгородський, Хустський держлісгоспи.

Для повноцінного відновлення лісів ще треба попрацювати. І роботи з лісовідновлення ще тривають у гірських Брустурянському, Рахівському, Ясінянському, Верхньогірському, Тячівському та Великобичківському лісових господарствах.

Варто підкреслити, що протягом тривалого часу увесь посадковий матеріал для озеленення карпатських лісів вирощується у розсадниках підприємств, що входять до складу ЗОУЛМГ.

Ну й насамкінець нагадаємо: 52 відсотки території Закарпаття займають ліси, й це найвищий показник серед областей України. Наші фахівці переконують, що упродовж останніх років знизилася і кількість самовільних рубок, та й, основне, планове вирубування деревини відбувається меншими темпами, ніж раніше. Й хоча на кожному зрубі обов’язково висаджується нове дерево, для повноцінного відновлення лісів ще треба попрацювати.
Опубліковано: 30.04.2019 - 12:08 

Лісове господарство Херсонщини матиме нового керівника



Схоже, лісгоспи Херсонщини незабаром отримають нового координатора. Після добровільної відставки начальника обласного управління лісового та мисливського господарства Віктора Тищенко Держлісагентство України організувало кадровий конкурс на заміщення відповідальної вакансії.

Охочих поборотися за неї в умовах хронічного бюджетного недофінансування лісгоспів виявилося тільки двоє – головний лісничий Великокопанського ДЛГ Ольга Тарасенко і директор державного підприємства «Херсонлісозахист» Тетяна Касіч. Вона й стала переможцем конкурсу.

Прикметно, що заявки на участь у ньому не подав жоден з діючих працівників управління, включно із нинішнім виконувачем обов’язків його начальникаВолодимиром Михайленко.

«Я з самого початку не збирався подавати документи на конкурс – вік уже не той. Треба давати дорогу молодим і розумним. Якраз такою і є Тетяна Касіч – вона має вищу освіту і чималий досвід роботи у лісовому господарстві. Починала кар’єру з майстра лісу, працювала помічником лісничого, — розповів Володимир Дмитрович. –Втім, кадровий контракт із Тетяною Григорівною поки не підписали – вона має ще пройти спеціальну перевірку, як і всі високопосадовці».
Державне підприємство «Херсонлісозахист», яке зараз очолює Тетяна Касіч, спеціалізується на виявленні шкідників і хвороб лісу та боротьбі з ними. У жодних корупційних скандалах та конфліктах її прізвище ніколи не фігурувало.

Україні загрожує масове всихання лісів


Санітарний стан лісів внаслідок негативної дії комплексу факторів, в основному пов’язаних із глобальними змінами клімату, різко погіршився. За останні 5-7 років на всій території України спостерігається масове всихання більшості лісоутворюючих порід (ялини, ясена, дуба, граба, берези), але найбільш занепокоєння викликає стан соснових насаджень, де ситуація стала катастрофічною, повідомили в Держлісагентстві.

Цей процес набуває рис глобального характеру. На цьому наголосили під час засідання колегії Державного агентства лісових ресурсів України 25 квітня.

Cтаном на 01.01.2019 загальна площа всихання лісів становила більше 413 тис. га, з них насаджень сосни звичайної – 222 тис. га, ялини європейської – 27 тис. га, дуба звичайного – 100 тис. га та інших насаджень – 64 тис. гектар.

На колегії проаналізовано, що у 2009 році в середньому біля 2% площ лісу зазнавали пошкоджень від впливу комплексу негативних чинників навколишнього середовища, а в 2018 році – 5% від всіх площ. Ріст більше, ніж у 2,5 рази.

За думками екологів, показник у 6% пошкодження насаджень є критичним. Першим негативним чинником, визначальним для санітарного стану, стала діяльність шкідливих комах лісу.

29.04.2019 19:18 AGRONEWS.UA

Як виграти суд у Кабміну і змусити виконувати Закон про праліси

Громадські організації довели в суді: Кабінет Міністрів злісно ігнорує вимоги українського законодавства, а саме — Закону про охорону пралісів. Позов громадськості підтримував народний депутат України Ігор Луценко, який і сам до обрання у парламент рішуче захищав культурну та природну спадщини Києва як активіст.




Ділянка ялицевого пралісу у Карпатському національному природному парку. Фото автора



13 лютого позивачі (Громадська еколого-правова організація «ЕкоПраво-Київ», Київський еколого-культурний центр та Ігор Луценко) отримали офіційне рішення суду за підсумком засідання, яке відбулося 23 січня 2019 року. Окружний Адміністративний суд Києва визнав справедливими вимоги екологів і зобов’язав Кабмін виконувати Закон! Кабмін має внести зміни в Санітарні правила в лісах України та Правила поліпшення якісного складу лісів, прописавши в них заборону на різні види рубок в заказниках, пам’ятниках природи і заповідних урочищах та включити у ці правила низку інших вимог, записаних у законі.

Як бачимо, для того, щоб вищий орган виконавчої влади був законослухняним, треба долучати владу судову. Звучить дико. Але факт є фактом – чиновники вважають за можливе плювати на те, що ухвалює інший вищий орган – законодавчий і без примусу бути законослухняними не хочуть.



Народні депутати Остап Єднак (ліворуч) та Ігор Луценко (праворуч) на прес-конференції з приводу перемоги у суді

«Це знакова подія. Ми не просто виграли суд у Кабміну і лісової мафії, а й довели через суд бездіяльність Кабміну, а також брехню МінАПК і Держлісагентства України. В даний час лісова галузь країни є однією з найбільш корумпованих. Тому для боротьби з корупцією в лісовому господарстві перемога в цьому суді має дуже важливе значення», — заявив після суду народний депутат, автор Закону про праліси Ігор Луценко.

«Кабмін, МінАПК та Держлісагентство привласнили неконституційне право вирішувати: який закон виконувати, а який ні. У виконанні нашого Закону з охорони пралісів, який покликаний припинити варварську рубку в заповідних об’єктах, Держлісагентство не зацікавлене. І воно буде саботувати закон скільки це можливо, щоб безкарно рубати і рубати ліс», — відмітив народний депутат, секретар Комітету з екологічної політики ВРУ, автор Закону про праліси Остап Єднак.

Чим важливий Закон про праліси

Повна назва Закону, який так не сподобався чиновникам – «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони пралісів згідно з Рамковою конвенцією про охорону та сталий розвиток Карпат». У чому його важливість?

По-перше, він допомагає зберегти наші найдавніші, найцінніші ліси. Більша частина їх росте як бачимо з назви Закону, у Карпатах, але є такі ділянки і на Поліссі, і навіть трошечки – і інших регіонах. Закон вимагає такі ліси ідентифікувати. Та узяти під особливу охорону: «З метою охорони та збереження пралісів, квазіпралісів та природних лісів у них забороняються всі види рубок, у тому числі санітарні, рубки формування і оздоровлення лісів (крім догляду за лінійними об’єктами та вирубування окремих дерев під час гасіння пожежі), будівництво споруд, прокладання шляхів, лінійних та інших об’єктів транспорту і зв’язку, випасання худоби, промислова заготівля недеревинних лісових продуктів, проїзд транспортних засобів (крім доріг загального користування та служби лісової охорони)».



Ділянка букового пралісу у національному природному парку «Гуцульщина». Фото автора

По-друге, цей Закон додатково захищає ліси (не тільки прадавні) на заповідних територіях, які не мають штату охорони (у нас такий штат є тільки в заповідниках, національних парках і деяких регіональних ландшафтних парках). Чому це важливо? Бо пралісів маємо за різними оцінками від 60 до 80 тисяч гектарів. У той час як у заповідному фонді – 1 млн 300 тисяч га лісу, а всього в Україні – 10 млн га лісів. І на цих 1,3 млн гектарів треба забезпечити реальну, а не декларативну охорону природи. Тому в Закон включили норми, які посилюють режим охорони лісів, які ростуть у заказниках, заповідних урочищах, пам’ятках природи. Наприклад щодо заповідних урочищ це сформульовано так: «На території заповідних урочищ забороняються всі види рубок, у тому числі санітарні, рубки формування і оздоровлення лісів, видалення захаращеності та будь-яка діяльність, що порушує природні процеси, які відбуваються у природних комплексах, включених до їх складу, відповідно до вимог, встановлених для природних заповідників».

Тобто Закон говорить: якщо вже ділянку оголошено заповідною у той чи інший спосіб, то залиште її та усю живність, яка там мешкає, нарешті, у спокої, нічого там не рубайте. Бо як не буде там лісу – який в біса тоді сенс називати це заказником або заповідним урочищем?

По-третє, Закон про праліси працює на збереження усіх українських лісів без винятку. Чотири роки тому держава відмовилася фінансувати з Держбюджету охорону та відновлення лісів. Ті лісгоспи, які розташовані на багатих лісових масивах, охорону і відновлення фінансують самі, використовуючи кошти від реалізації зрубаної деревини. А от лісгоспам Півдня і Сходу (а це вісім областей), які опікуються захисними, а не «промисловими» лісами, узяти кошти нема звідки. Відмовляючи їм у фінансуванні, чиновники посилаються на дві постанови Кабміну. Одна забороняє розробляти та ухвалювати нові державні програми – тому що зараз скрута, війна, тощо. Та і старі програми у своїй більшості так і не виконані. А другою постановою заборонено виділяти фінансування на ті речі, які не вписані у державні програми.

Ага… І я теж не знаю, сміятися чи плакати. Так от, Закон про праліси розблокував це замкнене коло щодо захисту та відновлення лісів, відмінивши один недолугий абзац у Лісовому кодексі та внісши буквально два слова у інший абзац цього кодексу: у статті 98(https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3852-12#n681 ) Лісового кодексу абзац третій частини першої після слів «щодо лісів» доповнити словами «державної та»; частину третю – «виключити».

Чому чиновники так упираються і як усе працює?

У прикінцевих положеннях Закону про праліси записано: «2. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом забезпечити розроблення нормативно-правових актів, передбачених цим Законом; привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом; забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом».

Закон був ухвалений у травні 2017 року, вступив у силу у вересні того ж року. На дворі – лютий 2019-го. Півтора року як Кабмін не виконав вимоги закону.

Що відбувається через невиконання Кабміном перехідних положень? До підзаконних актів, якими є, зокрема, Санітарні правила в лісах України та Правила поліпшення якісного складу лісів, не вносяться ті вимоги, які є в Законі. Там усе по-старому: рубай собі та й рубай, хоч у пралісах, хоч у заказниках різних. Лісівники на місцях керуються саме Правилами. І у разі чого суд не буде їх карати – бо існує документ, який рубки дозволяє.

Чому лісогуби (навмисне не пишу «лісоводи», бо порядні і грамотні фахівці у лісовому господарстві є) так хочуть мати право рубати у пралісах та заповідних лісах? Та тому, що усі ласі шматочки, усі найкращі дерева, усі найприбутковіші лісові масиви вже вирубані. Але високоякісний ліс ще зберігся у пралісах, у заказниках, заповідних урочищах тощо. Слина у «бізнесменів» тече: ось вони, грошики, треба тільки перейти межу (у прямому і переносному розумінні) заповідної території і…

Суспільство криком кричить: припиніть знищувати ліс. Але докричатися не може. Бо система побудована так, що усі крики гасяться і губляться. Лісовими ресурсами управляє Державне агентство лісових ресурсів. Яке входить у сферу відповідальності… – ні, не Мінприроди – а Міністерства аграрної політики і продовольства (МІнАПП, воно ж – Мінагрополітики). Міністр АПП є членом Кабінету Міністрів.

Формально за розробку і ведення лісової політики відповідає МінАПП. Але у них є лише одна штатна одиниця, одна людина, яка працює з лісом. Тому реально усі програми, проекти постанов, наказів, законів, які подаються від імені МінАПП, розробляються у Держлісагентстві.

До «реформи» ліс був у компетенції Мінприроди. Там був профільний відділ. Були спеціалісти з охорони лісу у кожному обласному управління. Зараз за природоохоронним відомством залишилося лише право узгоджувати так звану розрахункову лісосіку. Також у ході «реформи» були знищені обласні управління Мінприроди. Схема ця створена протягом 2010-11 років командою Януковича-Азарова. За її реалізацію відповідав представник Віктора Януковича у ВР нардеп Юрій Мірошніченко. Це для тих нагадування, хто згадує з ностальгією про «старі добрі часи».

Чи можна було все залагодити без суду?

Так, можна. Громадські організації та народні депутати неодноразово надсилали до Кабмину листи та запити з нагадування про необхідність виконання Закону. Але Кабінет міністрів пересилав ці запити до МінАПП, яке у свою чергу клепало формальні відписки. Усі ці листи і відповіді на них було надано суду.

Цікаво, що ці відписки підписані Ольгою Трофімцевою. Віднедавна – в.о. міністра, а до того – заступник міністра аграрної політики та продовольства України. Саме у відповідь на палке прохання пані Трофімцевої до Закону про праліси було внесено норми про розблокування можливості фінансувати охорону та відновлення лісів з Держбюджету. Я був присутній на тому засіданні Комітету з екологічної політики ВР, коли цей закон розглядався, і добре пам’ятаю усі дебати і обговорення.

Коли це не допомогло, активні громадяни пікетували Держлісагентство (тричі!) та Кабмін. Врешті-решт довелося подавати до суду, попри те, що судитися – справа складна, марудна і недешева. Судовий збір складає 1,5 тисячі грн за одну вимогу до одного органа влади. Зазвичай же доводиться висувати кілька вимог до 2-3 органів влади.

Суд розгляну справу і зобов’язав Кабмін привести у відповідність до Закону України “Про природно-заповідний фонд України» положення Санітарних правил в лісах України та Правила поліпшення якісного складу лісів, що у 1995 та 2007 роках відповідно, затверджені Кабінетом Міністрів України.

Окружний адміністративний суд міста Києва ухвалив таке рішення у зв’язку з тим, що Кабмін у тримісячний строк з дня набрання чинності Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони пралісів згідно з Рамковою конвенцією про охорону та сталий розвиток Карпат» не привів свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.

«Праліси — це унікальні залишки природних корінних лісів, які ще не встигли вирубати. Україна — одна з небагатьох країн, де праліси ще залишилися, і вони розташовані на території Карпат… Будучи стійкими до хвороб, вони сформували в Карпатах каркас екологічної безпеки. Вони більш стійкі до вітровалів, могутніше стримують воду, ґрунт, запобігають селевим потокам, — розказала координатор проекту «Збереження карпатських пралісів» від Українського товариства охорони птахів Ольга Яремченко. — В таких лісах збережені дерева великих вікових категорій, і через недосконалість вітчизняного законодавства вони підпадають під категорію тих, що підлягають прибиранню. Праліси рубають досить активно. Ті площі, які ідентифікували в Карпатах, — в межах до 80 тис. га, те, що показали наші дослідження в 2014 році, то за три роки з площі, наприклад, у 17 тис. га, які ми ідентифікували, вирубаною виявилася третина… Існують певні законодавчі умови, що зрілі та перестоялі ліси мають прибиратися. А праліси саме і є такою категорією. Тільки ухвалення Закону про праліси та неухильне його виконання дозволить врятувати ці унікальні ліси».

Олег Листопад

Довідка від КЕКЦ (Київського еколого-культурного центру):

Наразі в Українських Карпатах є близько 60-80 тис. гектарів пралісів. Частина з них охороняється заповідниками та національними парками, частина — заказниками, заповідними урочищами і пам’ятниками природи. Але близько третини пралісів розташовані в промислових лісах, де взагалі немає ніякої охорони.

В заказниках, пам’ятках природи і заповідних урочищах склалася тривожна ситуація. Відомчими документами — Санітарними правилами в лісах України, Правилами поліпшення якісного складу лісів і Порядком спеціального використання лісових ресурсів в них були дозволені до 2017 р, чотирнадцять (14!) видів рубок (в тому числі рубки головного користування дозволені до сих пір), а також розчищення лісу від захаращеності.

Брадульский заказник: Ландшафтний заказник загальнодержавного значення Брадульскій розташований на горі Попадя в Тячівському районі Закарпатської області. Створений в 1974 на 1 026 га, 90% його території покрита (вірніше була покрита) лісом. Як випливає з Положення про даний заказник, затвердженого Мінприродою України 30.03.2012 р, метою створення заказника є «охорона хвойних пралісів» http://www.menr.gov.ua/normakty/60-9/acts/1463-nakaz-vid-30-03-2012-210-pro-zatverdzhennia-polozhennia-pro-landshaftnyi-zakaznyk-zahalnoderzhavnoho-znachennia-bradulskyi



Занесена до Червоної книги України саламандра плямиста – мешканець карпатських пралісів. Фото автора

У заказнику мешкають такі червонокнижні види тварин як глухар, бородата сова, лісовий полоз, для яких санітарні рубки, особливо суцільні, означає руйнування середовища існування і смерть. Також як ці рубки означають смерть і для безцінних пралісів. За даними, які КЕКЦ отримав завдяки космічним знімкам, за останні 10-12 років в заказнику було вирубано санітарними рубками близько 12% лісової території, тобто, близько 960 га. Це підтверджують і фотографіямї, зробленими безпосередньо в Брадульском заказнику. На них добре видно лисини від вирубок, причому ці прогалини ростуть, якщо розглядати зроблені фото однієї і тієї ж гори в 2013, 2014 і 2015 рр. Видно і самі рубки, і повалені дерева, і роботу лісників з навантаження повалених дерев.

Заказник Грофа: Ландшафтний заказник загальнодержавного значення Грофа розташований на горі Грофа і сусідніх вершинах в Рожнятівському районі Івано-Франківської області. Перший раз ця територія була взята під охорону як територія Українського парку природи в 1935 р. То було велике досягнення українського піонера охорони природи, лісівника А. П’ясецького та його колег. Другий раз ці праліси були взяті під охорону в 1996 р на території 2533 га, ініціатором створення заказника Грофа бувли директор КЕКЦ В. Борейко та заступник редактора газети «Зелений світ» журналіст О. Листопад. Згідно з Положенням про заказник, затвердженим Мінприродою України 07.02.2012 р, одним з основних завдань заказника є «збереження … непорушених кедрово-ялинових пралісів»

http://www.menr.gov.ua/normakty/60-9/acts/1622-nakaz-vid-07-02-2013-49-pro-zatverdzhennia-polozhennia-pro-landshaftnyi-zakaznyk-zahalnoderzhavnoho-znachennia-hrofa-u-novii-redaktsii

У заказнику мешкають такі червонокнижні види тварин як глухар, змієїд, лісовий кіт, рись, тритон карпатський. За даними, які ми отримали завдяки космічними знімками, за останні 10-12 років в заказнику було вирубано санітарними рубками близько 10% лісової території, тобто, близько 730 га. Інформація підтверджується фото, зробленими в заказнику Грофа (дяка карпатському екологові Юрію Гудимі). Згідно з отриманою відповіддю з Івано-Франківського облуправління лісового та мисливського господарства, в заказнику з 2010 по 2016 рр рубками було пройдено близько 23 га, заготовлено близько 4900 куб. м. деревини .

Висновки:

1) Лише в 15 пралісових карпатських заказниках і заповідних урочищах за 12 років за даними космічних знімків було вирубано близько 3 тис. га пралісів.

2) Під час рубок стаються масові порушення Положень про заказники. Наприклад, Положення про заказник «Діброва» і Тур’є-Полянський забороняло прохідні рубки, а вони проводилися.

3) Всі Положення про заказники, які охороняють праліси, дозволяли різні види рубок, в тому числі суцільні, крім рубок головного користування та прохідних, що є неприпустимим. Наприклад, положення про заказниках Странзул-Задня-Кедрін, Тавпішірський, Грофа, Яйківський. В інших заказниках, що охороняються праліси, Положеннями про них заборонені рубки головного користування, прохідні, лісовідновлювальні, суцільні санітарні, проте дозволені вибіркові санітарні рубки, рубки догляду, реконструкції, ландшафтні. Це заказники Горгани, Гладинський, Брадульский, Росішний.

4) Практично всі опитані лісгоспи не погоджують, як того вимагає стаття 9-1 Закону «Про природно-заповідний фонд України», ліміти на рубку лісу в заказниках загальнодержавного значення з Мінприроди України. Наприклад, рубки, проведені в 2010-2016 р в загальнодержавних заказниках Яйківський, Чорний діл, (всі три охороняють праліси), Діброва, Тур’є-Полянський не були узгоджені Мінприродою.

5) Деякі лісгоспи приховують інформацію про проведені ними рубки. Наприклад, ДП «Надвірнянське ЛГ» відповіло на запит громадськості, що рубки в заказниках Бредулецькій і Товпішірській в 2010-2016 рр. не проводилися. Але з відповіді Івано-Франківського облуправління лісового господарства випливає, що рубки проводилися.

6) Масштаби рубок в карпатських заказниках і заповідних урочищах м. Згідно з інформацією Івано-Франківського облуправління лісового господарства, в семи заказниках і заповідних урочищах, з яких 5 — пралісові, з 2010 по 2016 рубки проведені на площі 161,5 га (з них суцільні санітарні — на 80,7 га ).

15.02.2019

29 квітня 2019

Як в Європі: Зеленський видасть українцям новий документ



Переможець президентських виборів Володимир Зеленський запропонував новий проект, який забезпечить жителів України новими паспортами.

Новоспечений політик і команда «Слуги народу» опублікували свою президентську програму. У числі важливих проблем для українців Володимир Зеленський виділив соціальні умови.

Він заявив нову реформу, яка покликана поліпшити життя багатьом категоріям населення. В рамках соціального проекту, майбутній президент пообіцяв ввести так званий економічний паспорт України. Новий документ торкнеться заробітчан, студентів і пенсіонерів. Такі вже діють в деяких країнах Європи.

Він дозволять контролювати витрати і залучення кожного українця в економічне життя і найголовніше. У команді шоумена припустили, що ЕПП буде мотивувати українців повернутися з Польщі, Чехії. Маючи такий документ, громадяни зможуть скаржитися на незаконне використання бюджету держслужбовцями.
«Наприклад, та ж вирубка лісу в Карпатах. Навіть якщо живеш в Києві, то чому б не «осадити» місцевого керівника на Західній Україні, який витягнув з твоєї кишені сплачені податки і кришує незаконний бізнес? »- сказано в програмі.

Економічний паспорт також передбачає накопичувальний фонд. На відміну від Міністерства соціальної політики, Володимир Зеленського запропонував іншу концепцію. Він планує створити проект «Країна мрій», а в ньому фонд з робочою назвою «Майбутнього покоління».

Кожен українець буде вносити туди певну суму без права зняття, поки дитині не виповниться 18 років. Держава ж прийме зобов'язання берегти ці кошти.

Автор: Дарья Золотухина
Дата публикации: 29/04/19 | 10:20

Лісгоспи скоротили заготівлю деревини – Держлісагентство



Підприємства лісогосподарської галузі за 1 квартал 2019 р від усіх видів рубок заготовили 3,8 млн м3 деревини, що на 323 тис. м3, або на 7,8% менше в порівнянні з відповідним періодом 2018 року. Про це йдеться в повідомленні Державного агентства лісового господарства України.

Нагадаємо, що в Україні у 2019 році відновлено 24 тис. га лісу.

«Загальний обсяг реалізації круглої деревини на внутрішній ринок становить 2,9 млн м3. На зовнішній ринок жодного кубометра необробленої деревини не реалізовано», – зазначили у відомстві.

Також уточнюється, що за вказаний період лісогосподарські підприємства отримали 3,9 млрд грн чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), на 106,1 млн грн менше, ніж за аналогічний період минулого року (зменшення на 3%).

«Однією з основних причин зниження обсягів реалізації є скорочення попиту на внутрішньому ринку. Станом на 1 квітня 2019 року на складах знаходиться 1,2 млн м3 залишків лісопродукції, що на 281 тис. М3 (32%) більше в порівнянні з залишками на початок 2019 року», – додали в Держлісагентстві.

Дані наведені по лісах, що знаходяться в сфері управління Держлісагентства, загальна площа яких становить 7,6 млн га (73% всього лісового фонду України).


Сьогодні, 14:00

28 квітня 2019

Дніпропетровська область: ліквідовано пожежу у лісі (ВІДЕО)


27 квітня о 19:32 до Служби порятунку «101» надійшло повідомлення про пожежу на території Петропавлівського лісництва Державного підприємства «Павлоградське державне лісове господарство», квартал № 16 поблизу села Мар’яна Роща Петропавлівського району.

До місця виклику негайно направлено чергове відділення 57 державної пожежно-рятувальної частини Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області.

Вогнем знищено підстилку хвойного лісу на площі 0,2 га.

О 19:54 вогонь локалізовано та о 20:25 ліквідовано.

Причина пожежі встановлюється правоохоронними органами.

До ліквідації пожежі залучено 4 чоловіка особового складу та 1 одиниця пожежно-рятувальної техніки Головного управління ДСНС України в області, 3 співробітника та 2 одиниці техніки Петропавлівського лісництва.





https://www.dsns.gov.ua/ua/Nadzvichayni-podiyi/93173.html
ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області

Опубліковано: 28.04.2019, 08:16

27 квітня 2019

Про затвердження Методичних рекомендацій щодо проведення попереднього обстеження системи управління якістю міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади



НАЦІОНАЛЬНЕ АГЕНТСТВО УКРАЇНИ З ПИТАНЬ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ


НАКАЗ


від 26 квітня 2019 року N 80-19

Про затвердження Методичних рекомендацій щодо проведення попереднього обстеження системи управління якістю міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади

З метою забезпечення виконання підпункту 2 пункту 1 Типових завдань, ключових показників результативності, ефективності та якості службової діяльності державних службовців, які займають посади керівників центральних органів виконавчої влади, на 2019 рік, затверджених розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 року N 1030-р, підпункту 3 пункту 2 Завдань, ключових показників результативності, ефективності та якості службової діяльності державних службовців, які займають посади державних секретарів міністерств, на 2019 рік, затверджених розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 року N 1031-р, а також в рамках виконання пункту 50 розділу "Підзвітність - організація, прозорість, нагляд" Плану заходів з реалізації Стратегії реформування державного управління України на 2019 - 2021 роки, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року N 474-р, та керуючись підпунктом 1 пункту 3, підпунктом 4 пункту 4 та пунктом 9 Положення про Національне агентство України з питань державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року N 500, наказую:

1. Затвердити Методичні рекомендації щодо проведення попереднього обстеження системи управління якістю міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади (далі - Методичні рекомендації), що додаються.

2. Рекомендувати міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади подати до 1 листопада 2019 року в електронній формі засобами електронного зв'язку згідно з пунктом 5.1 розділу V Методичних рекомендацій узагальнені результати оцінки їх процесів, процедур та затверджені плани дій з удосконалення їх системи управління якістю.

3. Центру адаптації державної служби до стандартів Європейського Союзу довести цей наказ до відома міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та забезпечити надання роз'яснень щодо особливостей застосування Методичних рекомендацій, затверджених цим наказом.

4. Контроль за виконанням наказу залишаю за собою.

Голова                                              К. О. Ващенко




ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Національного агентства України з питань державної служби
26 квітня 2019 року N 79-19

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
щодо проведення попереднього обстеження системи управління якістю міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади
I. Загальні положення
1.1. Ці Методичні рекомендації розроблено з метою надання методично-консультативної допомоги та на виконання підпункту 2 пункту 1 Типових завдань, ключових показників результативності, ефективності та якості службової діяльності державних службовців, які займають посади керівників центральних органів виконавчої влади, на 2019 рік, затверджених розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 року N 1030-р, підпункту 3 пункту 2 Завдань, ключових показників результативності, ефективності та якості службової діяльності державних службовців, які займають посади державних секретарів міністерств, на 2019 рік, затверджених розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 року N 1031-р, та в рамках виконання пункту 50 розділу "Підзвітність - організація, прозорість, нагляд" Плану заходів з реалізації Стратегії реформування державного управління України на 2019 - 2021 роки, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року N 474-р.

1.2. Методичні рекомендації окреслюють єдині підходи і критерії до порядку проведення попереднього обстеження системи управління якістю міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади (далі - орган виконавчої влади) з метою визначення напрямів для підвищення результативності, ефективності та якості їх діяльності.

1.3. До завдань попереднього обстеження системи управління якістю органу виконавчої влади рекомендовано віднести:

визначення поточного стану справ в органі виконавчої влади, його сильних сторін, прихованих можливостей та потенціалу, що можуть бути використані ним з метою забезпечення його розвитку, ефективності, результативності та якості виконання завдань і заходів структурними підрозділами органу виконавчої влади та цим органом в цілому;

проведення аналізу ефективності функціонування основних робочих процесів органу виконавчої влади (прийняття управлінських рішень, організація роботи із зверненнями громадян тощо) та підготовка пропозицій щодо удосконалення цих процесів;

оцінка ефективності, результативності та якості взаємодії структурних підрозділів органу виконавчої влади.

1.4. Проведення попереднього обстеження системи управління якістю органу виконавчої влади рекомендовано здійснювати у такій послідовності:

визначення структурного підрозділу, відповідального за проведення попереднього обстеження, та створення робочої групи шляхом видання відповідного наказу (розпорядження);

проведення установчого засідання робочої групи з метою визначення строків проведення попереднього обстеження системи управління якістю та, за потреби, додаткових критеріїв для оцінки процесів, процедур структурними підрозділами органу виконавчої влади;

видання відповідного наказу (розпорядження) про затвердження плану-графіку проведення попереднього обстеження в органі виконавчої влади;

проведення попереднього обстеження системи управління якістю;

узагальнення інформації та оформлення результатів проведеного попереднього обстеження системи управління якістю;

проведення засідань робочої групи з метою обговорення результатів попереднього обстеження системи управління якістю та визначення подальших кроків і заходів;

розробка та затвердження плану дій з удосконалення системи управління якістю органу виконавчої влади.

1.5. Для сприяння прозорості, повноті проведення попереднього обстеження системи управління якістю в органі виконавчої влади та врахування думок усіх сторін рекомендується керівнику державної служби цього органу та структурному підрозділу, відповідальному за проведення попереднього обстеження, перед його початком довести до відома усіх працівників, що:

заповнення рекомендованого опитувальника спрямоване на підвищення ефективності діяльності органу виконавчої влади;

надання працівниками оцінки процесів, процедур не буде мати для них жодних негативних наслідків;

заохочується надання у коментарях рекомендованого опитувальника рекомендацій та пропозицій щодо удосконалення процесів, процедур та/або пояснень причин, прогалин в них тощо.

II. Склад, порядок формування і роботи та повноваження робочої групи з попереднього обстеження системи управління якістю органу виконавчої влади
2.1. Для проведення попереднього обстеження системи управління якістю органу виконавчої влади керівнику державної служби цього органу рекомендується визначити структурний підрозділ, що відповідатиме за проведення попереднього обстеження, та утворити робочу групу у складі голови і членів цієї групи шляхом видання відповідного наказу (розпорядження).

2.2. Керівнику державної служби рекомендується визначати структурний підрозділ, відповідальний за проведення попереднього обстеження системи управління якістю органу виконавчої влади, з урахуванням спроможності (достатня чисельність персоналу, відповідний рівень їх професійної компетентності та розуміння процесів і процедур органу виконавчої влади) такого структурного підрозділу.

2.3. Робочу групу рекомендується утворювати у складі не менше п'яти осіб.

2.4. До складу робочої групи рекомендовано включати представників структурного підрозділу, що відповідатиме за проведення попереднього обстеження, служби управління персоналом, юридичної служби, структурного підрозділу з питань внутрішнього контролю, інших структурних підрозділів та працівників органу виконавчої влади.

2.5. До складу робочої групи рекомендується залучати незалежних експертів, у тому числі міжнародних.

2.6. Секретаря робочої групи рекомендується визначати з числа працівників структурного підрозділу, відповідального за проведення попереднього обстеження.

2.7. Секретарю робочої групи рекомендується виконувати такі обов'язки:

ведення протоколу засідання робочої групи;

оформлення результатів оцінки процесів, процедур органу виконавчої влади за результатами проведеного попереднього обстеження системи управління якістю цього органу;

подання результатів попереднього обстеження робочій групі для їх обговорення під час засідання робочої групи;

оформлення за результатами засідання робочої групи плану дій з удосконалення системи управління якістю органу виконавчої влади;

підготовка відповідних наказів (розпоряджень) та подання їх на затвердження керівнику державної служби тощо.

III. Проведення попереднього обстеження системи управління якістю органу виконавчої влади
3.1. Проведення попереднього обстеження системи управління якістю органу виконавчої влади рекомендовано здійснювати шляхом заповнення керівником цього органу, його заступниками та всіма самостійними структурними підрозділами рекомендованого опитувальника оцінки процесів, процедур органу виконавчої влади (далі - рекомендований опитувальник), форма якого рекомендована та наведена у додатку 1 до цих Методичних рекомендацій.

3.2. Оцінку процесів, процедур органу виконавчої влади щодо їх відповідності вимогам, критеріям та індикаторам, передбаченим у розділі I "Лідерство" рекомендованого опитувальника, рекомендується здійснювати керівнику органу виконавчої влади, його заступникам та керівникам самостійних структурних підрозділів з метою забезпечення прозорості і повноти оцінки та врахування думок усіх сторін.

3.3. Рекомендований опитувальник містить перелік процесів, процедур органу виконавчої влади та вимог, критеріїв і індикаторів системи управління якістю для оцінки цих процесів, процедур, а також рівень відповідності процесів і процедур зазначеним індикаторам за п'ятибальною шкалою оцінки та коментарі до оцінки (недоліки, прогалини у процесі чи процедурі, брак ресурсів, пропозиції щодо удосконалення з відповідним обґрунтуванням тощо).

3.4. З метою забезпечення належної організації процесу проведення попереднього обстеження рекомендується провести установче засідання робочої групи, під час якого рекомендовано визначити:

строки проведення попереднього обстеження системи управління якістю органу виконавчої влади (початок проведення, строки подання заповнених рекомендованих опитувальників структурному підрозділу, відповідальному за проведення попереднього обстеження системи управління якістю, строки узагальнення інформації та підготовки плану дій з удосконалення системи управління якістю);

додаткові вимоги, критерії та індикатори для оцінки самостійними структурними підрозділами органу виконавчої влади його процесів, процедур органу (за потреби).

3.5. У випадку прийняття рішення про необхідність визначення додаткових вимог, критеріїв та індикаторів для оцінки процесів, процедур самостійним структурним підрозділам цього органу рекомендується самим визначити такі вимоги, критерії та індикатори для відповідного процесу, оформити згідно з рекомендованою формою, наведеною у додатку 1 до цих Методичних рекомендацій, та подати структурному підрозділу, відповідальному за проведення попереднього обстеження системи управління якістю, для подальшого їх подання на схвалення робочій групі.

3.6. Додаткові вимоги, критерії та індикатори для оцінки процесів, процедур органу виконавчої влади самостійними структурними підрозділам цього органу рекомендується визначати з урахуванням чинних нормативно-правових актів, стратегічних документів держави та органу виконавчої влади, міжнародних та національних документів, в тому числі міжнародних угод, директив міжнародних організацій, членом яких є Україна, доповідей та звітів міжнародних організацій, наукових установ, громадських організацій тощо.

3.7. За результатами установчого (або, за потреби, додаткового) засідання робочої групи структурному підрозділу, відповідальному за проведення попереднього обстеження системи управління якістю, рекомендується підготувати відповідний наказ (розпорядження) про затвердження плану-графіку проведення такого обстеження в органі виконавчої влади та подати його на затвердження керівнику державної служби.

3.8. Після затвердження відповідного наказу (розпорядження) структурному підрозділу, відповідальному за проведення попереднього обстеження системи управління якістю, рекомендується направити ці Методичні рекомендації та рекомендований опитувальник керівнику органу виконавчої влади, його заступникам та всім самостійним структурним підрозділам цього органу для його подальшого заповнення в електронній формі.

3.9. З метою спрощення процедури заповнення рекомендованого опитувальника рекомендується направляти його у форматі .xls або .xlsx.

3.10. Самостійним структурним підрозділам після отримання рекомендованого опитувальника рекомендується присвоїти файлу таку назву: "Опитувальник СУЯ_N*_N** .xlsx", де N* - номер самостійного структурного підрозділу згідно з номенклатурою справ органу виконавчої влади, а номер N** - номер за порядком особи, що заповнюватиме рекомендований опитувальник.

Кількість номерів рекомендується визначати залежно від кількості самостійних структурних підрозділів в органі виконавчої влади та кількості працівників, які будуть заповнювати рекомендований опитувальник.

3.11. Рекомендований опитувальник рекомендується поширити в електронній формі між працівниками самостійного структурного підрозділу органу виконавчої влади.

3.12. Для заповнення рекомендованого опитувальника в органі виконавчої влади рекомендується обирати:

з невеликою штатною чисельністю та кількістю самостійних структурних підрозділів - до 3 працівників цих підрозділів;

з великою штатною чисельністю та кількістю самостійних структурних підрозділів рекомендовано - до 5 працівників цих підрозділів.

У самостійних структурних підрозділів органу виконавчої влади рекомендується обирати працівників, найбільш обізнаних з процесами, процедурами та діяльністю такого органу.

3.13. Керівнику органу виконавчої влади, його заступникам та працівникам структурних підрозділів цього органу рекомендується при заповненні в електронній формі рекомендованого опитувальника за кожним окремим індикатором відповідної вимоги та критерію для процесу, процедури, виставляти такі бали:

0 балів - ви не розумієте або не вважаєте, що це потрібно застосовувати (виконувати);

1 бал - ваш орган виконавчої влади не застосовує (не виконує) це;

2 бали - ви розумієте, що це потрібно, доцільно, це є кращою практикою, але не застосовуєте (не виконуєте) це;

3 бали - ви це застосовуєте (виконуєте) іноді;

4 бали - ви це застосовуєте (виконуєте), але не дуже добре (чітко, послідовно);

5 балів - ви це застосовуєте (виконуєте) дуже добре.

3.14. П'ятибальну шкалу оцінки рекомендується використовувати для позначення рівня відповідності процесу, процедури відповідним вимогам, критеріям та індикаторам і виділення таким чином невідповідностей, які існують між цими вимогами, критеріями та індикаторами і поточним станом виконання процесу, процедури.

3.15. Заповнені рекомендовані опитувальники рекомендується передавати для узагальнення структурному підрозділу, відповідальному за проведення попереднього обстеження системи управління якістю.

IV. Формування результатів проведення попереднього обстеження системи управління якістю органу виконавчої влади та плану дій з її удосконалення
4.1. Секретарю робочої групи рекомендується узагальнити рекомендовані опитувальники, заповнені працівниками самостійних структурних підрозділів органу виконавчої влади, та визначити для кожного самостійного структурного підрозділу:

середнє арифметичне значення індивідуальних балів, виставлених працівниками цього підрозділу, за кожним окремим індикатором ефективності, результативності та якості процесу, процедури (підпункти розділу рекомендованого опитувальника);

остаточну оцінку процесу, процедури цим підрозділом під час проведення попереднього обстеження системи управління якістю;

загальну кількість балів процесу, процедури.

4.2. Остаточну оцінку процесу, процедури відповідним самостійним структурним підрозділом органу виконавчої влади під час проведення попереднього обстеження рекомендується визначати таким чином:

спочатку визначається оцінка процесу, процедури цим підрозділом за кожними вимогою та критерієм (номер пункту розділу рекомендованого опитувальника) шляхом додавання середніх арифметичних значень за всіма індикаторами для цього критерію щодо процесу, процедури;

після цього визначається остаточна оцінка процесу, процедури цим підрозділом (номер розділу рекомендованого опитувальника) шляхом додавання оцінок цього підрозділу за всіма вимогами та критеріями для цього процесу, процедури.

4.3. Після цього рекомендується визначити загальну кількість балів процесу, процедури (номер розділу рекомендованого опитувальника) шляхом визначення середнього арифметичного значення за остаточними оцінками всіх структурних підрозділів органу виконавчої влади для цього процесу, процедури.

4.4. Остаточну оцінку процесів, процедур самостійним структурним підрозділом органу виконавчої влади (оцінки працівників цього підрозділу, середнє арифметичне значення за індикаторами, остаточні оцінки за вимогами та критеріями, а також узагальнені коментарі) рекомендується оформлювати згідно з рекомендованою формою, наведеною у додатку 2 до цих Методичних рекомендацій.

4.5. Узагальнені результати оцінки процесів, процедур органу виконавчої влади (остаточні оцінки самостійних структурних підрозділів, загальна кількість балів та узагальнені коментарі) рекомендується оформлювати згідно з рекомендованою формою, наведеною у додатку 3 до цих Методичних рекомендацій.

4.6. Узагальнені результати оцінки процесів, процедур органу виконавчої влади рекомендується обговорити на засіданні робочої групи з метою визначення результатів попереднього обстеження системи управління якістю та подальших заходів, які рекомендовано передбачити у проекті плану дій з її удосконалення.

4.7. Під час обговорення на засіданні членам робочої групи рекомендується визначити результати попереднього обстеження:

виявлені прогалини у процесах, процедурах - на підставі коментарів самостійних структурних підрозділів органу виконавчої влади;

найбільш пріоритетні для удосконалення процеси, процедури - такі, що набрали середню або найменшу загальну кількість балів;

пропоновані коригуючі заходи, відповідальні виконавці та строки виконання.

4.8. До коригуючих заходів рекомендується включати пропозиції та рішення, пов'язані з:

удосконалюванням результативності, ефективності та якості виконання завдань і заходів самостійних структурних підрозділів органу виконавчої влади та цього органу в цілому, а також процесів, пов'язаних з ними;

удосконалення змісту і способів організації процесів в органі виконавчої влади для досягнення відповідності результатів встановленим цілям і вимогам відповідно до стратегічних документів, планів діяльності;

заходи щодо підвищення ефективності, якості та доступності послуг (удосконалення послуг відповідно до вимог споживачів, зміни в способі, часу надання послуг);

потребами в ресурсах (матеріальних фінансових та людських тощо).

4.9. Результати обговорення рекомендується відображати у протоколі засідання робочої групи.

4.10. За результатами попереднього обстеження рекомендується підготувати план дій з удосконалення системи управління якістю органу виконавчої влади, який оформлюється згідно з рекомендованою формою, наведеною у додатку 4 до цих Методичних рекомендацій.

4.11. Керівнику державної служби рекомендується затвердити план дій з удосконалення системи управління якістю органу виконавчої влади шляхом видання відповідного наказу (розпорядження).

V. Прикінцеві положення
5.1. Органу виконавчої влади рекомендується подати до НАДС узагальнені результати оцінки його процесів, процедур та затверджений план дій з удосконалення системи управління якістю цього органу.

5.2. Центр адаптації державної служби до стандартів Європейського Союзу узагальнює отриману інформацію та готує на її підставі аналітичний звіт про результати проведення у 2019 році попереднього обстеження системи управління якістю в органах виконавчої влади.

5.3. Аналітичний звіт доводиться НАДС до відома органів виконавчої влади для врахування в роботі та розробки відповідних заходів.




В. о. директора Центру
адаптації державної служби до
стандартів Європейського Союзу

Ю. Ю. Лихач



Додаток 1
до Методичних рекомендацій
(пункт 3.1 розділу III)

Рекомендована форма

РЕКОМЕНДОВАНИЙ ОПИТУВАЛЬНИК ОЦІНКИ

процесів, процедур____________________________________________________________________                                                                                       (повна назва органу виконавчої влади)                                    протягом___________________________                                                                          (строк проведення оцінки)
N з/п
Назва процесів, процедур, необхідних для здійснення завдань і функцій органу виконавчої влади, та вимоги, критерії і індикатори щодо їх ефективності, результативності та якості
Рівень відповідності процесу, процедури встановленим індикаторам (від 1 до 5 балів)
Коментарі (пояснення, причини), пропозиції
I.*
ЛІДЕРСТВО


1.1.**
Визначення напрямів розвитку органу виконавчої влади через місію, бачення та цінності


1.***
Чи здійснюється формулювання і розвиток місії та бачення органу виконавчої влади за участю відповідних заінтересованих сторін та працівників?


2.
Чи створена системи цінностей, поєднаних з місією та баченням органу виконавчої влади, з урахуванням спільних цінностей державного сектору?


3.
Чи забезпечується широка комунікація (обговорення) місії, бачення, цінностей, стратегічних та оперативних цілей серед всіх працівників в органі виконавчої влади та інших заінтересованих сторін?


4.
Чи здійснюється періодичний перегляд місії, бачення і цінностей з відображенням змін зовнішнього середовища (наприклад, політичне, економічне, соціально-культурне, технологічне (PEST аналіз) і демографічне середовище)?


5.
Чи розроблена система управління, яка не лише запобігає неетичній поведінці, а й підтримує працівників у вирішенні етичних дилем, які з'являються, коли різні цінності органу виконавчої влади знаходяться у конфлікті?


6.
Чи здійснюється управління запобіганням корупції шляхом виявлення потенційних сфер конфлікту інтересів і надання керівних принципів працівникам про те, як з ними боротися?


7.
Чи забезпечується зміцнення взаємної довіри, лояльності та поваги між керівником органу виконавчої влади, його заступниками, керівниками структурних підрозділів та іншими працівниками органу виконавчої влади (наприклад, шляхом моніторингу послідовності місії, бачення і цінностей, а також переоцінки і рекомендацій щодо норм належного лідерства)?


1.2.
Управління органом виконавчої влади, його діяльністю та постійним удосконаленням


8.
Чи визначено відповідні управлінські структури (рівні, функції, обов'язки та компетенції/повноваження) та забезпечується система управління процесами і партнерством відповідно до стратегії, планів діяльності і визначення потреб та очікувань заінтересованих сторін?


9.
Чи здійснюється виявлення та визначення пріоритетів для необхідних змін щодо структури, функціонування та управління органом виконавчої влади?


10.
Чи визначено чіткі, вимірювані та досяжні початкові (вихідні) та кінцевих цілі для всіх рівнів і сфер діяльності органу виконавчої влади, забезпечено збалансування потреб та очікувань різних заінтересованих сторін відповідно до диференційованих потреб споживачів (наприклад гендерний мейнстрімінг, соціокультурна різноманітність)?


11.
Чи розроблено інформаційну систему управління або інший механізм для внутрішнього контролю та постійного моніторингу досягнення органом виконавчої влади стратегічних і операційних цілей (наприклад, збалансована система показників), що включає дані з систем управління ризиками?


12.
Чи забезпечується розробка та узгодження стратегії електронного урядування зі стратегічними та оперативними цілями органу виконавчої влади?


13.
Чи створено умови для ефективної внутрішньої і зовнішньої комунікації, оскільки комунікація є одним з найважливіших факторів, що визначають успіх органу виконавчої влади?


14.
Чи демонструється прихильність керівником органу виконавчої влади та його заступниками до безперервного організаційного удосконалення та інновацій шляхом просування культури інновацій, а також постійного удосконалення, що сприяє заохоченню зворотного зв'язку від працівників?


15.
Чи здійснюється комунікування (обговорення) підстав для ініціатив щодо внесення змін та їх очікуваних наслідків для працівників і заінтересованих сторін?


1.3.
Мотивація та підтримка персоналу, демонстрація на власному прикладі прагнення до досконалості


16.
Чи здійснюється керівником органу виконавчої влади та його заступниками управління на власному прикладі, особисто діючи відповідно до встановлених цілей і цінностей?


17.
Чи забезпечується сприяння культурі взаємної довіри та поваги між керівником органу виконавчої влади, його заступниками та працівниками, проведення попереджувальних заходів щодо боротьби з будь-якою дискримінацією?


18.
Чи здійснюється регулярне інформування та консультування працівників з ключових питань, пов'язаних з органом виконавчої влади?


19.
Чи забезпечується підтримка працівників у виконанні їх обов'язків, планів і цілей з метою забезпечення досягнення загальних цілей органу виконавчої влади?


20.
Чи забезпечується зворотний зв'язок для всіх працівників з метою підвищення результативності роботи команди і кожного працівника органу виконавчої влади окремо?


21.
Чи демонструється особиста готовність керівника органу виконавчої влади, його заступників вітати рекомендації, пропозиції працівників шляхом реагування на конструктивний зворотний зв'язок?


22.
Чи забезпечується визнання та винагорода зусиль команди в цілому і кожного працівника органу виконавчої влади окремо?


1.4.
Управління відносинами з політичними силами та іншими заінтересованими сторонами


23.
Чи здійснюється розробка аналізу заінтересованих сторін, визначення їх основних фактичних і майбутніх потреб, а також обмін цими висновками з керівниками структурних підрозділів органу виконавчої влади?


24.
Чи надається допомога політичній владі у визначенні публічної політики, що пов'язана з органом виконавчої влади?


25.
Чи здійснюється підтримка проактивних і регулярних відносин з політичною владою з відповідних виконавчої та законодавчої сфер?


26.
Чи здійснюється розвиток (створення) та підтримка партнерських зв'язків і мереж з важливими заінтересованими сторонами (громадянами, неурядовими організаціями, групами за інтересами та професійними асоціаціями, галузевими організаціями, іншими державними органами тощо)?


27.
Чи забезпечується участь у діяльності професійних асоціацій, представницьких організацій та груп за інтересами?


28.
Чи забезпечується розбудова та підвищення обізнаності громадськості, репутації і визнання органу виконавчої влади та його діяльності, послуг?


II.
СТРАТЕГІЧНЕ ПЛАНУВАННЯ


2.1.
Збір інформації про поточні та майбутні потреби заінтересованих сторін та іншої управлінської інформації


29.
Чи визначені всі ключові заінтересовані сторони та здійснено розповсюдження в органі виконавчої влади цієї інформації?


30.
Чи здійснюється систематичний збір, аналіз і перегляд інформації про заінтересовані сторони щодо їх потреб, очікувань та рівня задоволеності?


31.
Чи здійснюється регулярний збір та аналіз суттєвої інформації про важливі зміни, які відбуваються у політико-правовій сфері, соціально-культурному середовищі, екології, економіці, технологіях та демографічних показниках?


32.
Чи здійснюється систематичний збір відповідної управлінської інформації, зокрема щодо підвищення ефективності, результативності та якості діяльності органу виконавчої влади?


33.
Чи здійснюється систематичний аналіз внутрішніх сильних і слабких сторін (наприклад, діагностика загального управління якістю діяльності органу виконавчої влади), включаючи загрози і можливості (наприклад, SWOT-аналіз, управління ризиками)?


2.2.
Розробка стратегії та планування зурахуванням зібраної інформації


34.
Чи здійснюється перетворення місії і бачення на стратегічні (довго- та середньострокові) і оперативні (конкретні і короткострокові) цілі та заходи на основі аналізу існуючих ризиків?


35.
Чи залучаються заінтересовані сторони до розробки стратегії та планування, збалансування і формування пріоритетів їх очікувань та потреб?


36.
Чи оцінюються поставлені завдання з точки зору результатів (послуги, що надаються) та впливу у віддаленій перспективі (досягнутий вплив на суспільство) та якості стратегічних і оперативних планів?


37.
Чи забезпечується наявність ресурсів для розвитку та оновлення стратегії організації?


38.
Чи збалансовані поставлені завдання та наявні ресурси, впливи довгострокових і короткострокових факторів на орган виконавчої влади та вимог заінтересованих сторін?


2.3.
Впровадження стратегії та планування діяльності, а також їх регулярний перегляд


39.
Чи здійснюється імплементація стратегії та планування шляхом визначення пріоритетів, встановлення термінів, відповідних процесів і проектів та організаційної структури?


40.
Чи здійснюється перетворення стратегічних та оперативних цілей органу виконавчої влади у відповідні плани і завдання для структурних підрозділів і окремих осіб у вашому органі?


41.
Чи здійснюється розробка планів і програм з цілями і результатами для кожного структурного підрозділу з показниками встановлення рівня змін, які повинні бути досягнуті (очікувані результати)?


42.
Чи забезпечується ефективне комунікування (обговорення) з метою поширення цілей, планів та завдань в органі виконавчої влади?


43.
Чи здійснюється розробка та впровадження методів моніторингу, вимірювання та/або оцінки на регулярній основі діяльності органу виконавчої влади на всіх рівнях (структурні підрозділи, функції, організаційна структура), що забезпечують імплементацію стратегії?


44.
Чи здійснюється розробка і застосування методів вимірювання та/або оцінювання результативності органу виконавчої влади на всіх рівнях з точки зору співвідношення між внеском і результатом (результативність) та між результатом і наслідками (ефективність)?


45.
Чи оцінюється необхідність реорганізації та удосконалення стратегії і методів планування за участю заінтересованих сторін?


2.4.
Планування, впровадження та оцінювання результатів змін та інновацій


46.
Чи здійснюється систематичний моніторинг внутрішніх індикаторів, мотивів до змін, а також зовнішнього попиту на інновації та зміни в органі виконавчої влади?


47.
Чи здійснюється обговорення запланованих модернізацій та впровадження інновацій та їх імплементації в органі виконавчої влади з відповідними заінтересованими сторонами?


48.
Чи забезпечено розгортання ефективної системи управління змінами (наприклад, проектний менеджмент, порівняльний аналіз та організація обміну досвідом, пілотні проекти, моніторинг, звітність за підсумками, реалізація циклу PDCA тощо)?


49.
Чи забезпечено наявність необхідних ресурсів для реалізації запланованих змін


50.
Чи здійснюється підтримка балансу між підходами "згори - вниз" та "знизу - вгору" до проведення змін в органі виконавчої влади?


III.
ПЕРСОНАЛ


3.1.
Прозоре управління людськими ресурсами, їх планування та розвиток з урахуванням стратегії та планів діяльності


51.
Регулярний аналіз поточних та майбутніх потреб у людських ресурсах з урахуванням потреб і очікувань заінтересованих сторін і стратегії органу виконавчої влади?


52.
Чи здійснюється розробка і реалізація стратегії управління персоналом (політики) на основі стратегії та планів діяльності органу виконавчої влади з урахуванням необхідних в майбутньому компетенцій, а також соціальних міркувань (наприклад, гнучкий робочий графік, відпустка по догляду за дитиною, рівні права та можливості жінок і чоловіків, зайнятість людей з обмеженими можливостями)?


53.
Чи забезпечується достатність кадрових можливостей (підбір, розподіл, розвиток) для досягнення місії та балансу між завданнями та обов'язками?


54.
Чи здійснюється розробка та впровадження чіткої стратегії управління персоналом (політики), що містить об'єктивні критерії щодо найму, просування, винагороди, заохочення і призначення на керівні посади або делегування управлінських функцій?


55.
Чи підтримується культура результативності (наприклад, шляхом впровадження прозорих схем винагороди/визнання на основі досягнутих результатів команди і кожної людини окремо)?


3.2.
Визначення, розвиток та використання компетенцій персоналу, що узгоджуються з індивідуальними та організаційними цілями


56.
Чи здійснюється визначення поточних професійних компетенцій працівників на індивідуальному та організаційному рівнях із точки зору знань, умінь, навичок та особистих якостей (ставлення), і систематичне порівняння їх з потребами органу виконавчої влади та структурного підрозділу?


57.
Чи розробляється, комунікується (обговорюється) та реалізується стратегія розвитку професіоналізму, яка включає в себе навчальний план, заснований на поточних і майбутніх організаційних та індивідуальних потребах у компетенціях?


58.
Чи здійснюється розробка, погодження та перегляд індивідуальних програм підвищення рівня професійної компетентності для всіх працівників відповідно до стратегії та планів органу виконавчої влади і з урахуванням доступності для певних працівників, які працюють неповний робочий день, а також працівників, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною?


59.
Чи здійснюється розвиток управлінських та лідерських навичок, а також відповідних компетенції управління відносинами з персоналом організації, громадянами/клієнтами і партнерами?


60.
Чи здійснюється введення (спрямовування) і підтримка нових працівників (наприклад, шляхом наставництва, коучингу, індивідуального консультування)?


61.
Чи здійснюється оцінка впливу програм навчання та розвитку на робочому місці і передача колегам інформації щодо витрат на заходи шляхом моніторингу та аналізу витрат/вигід?


3.3.
Залучення співробітників шляхом створення відкритого діалогу та розширення прав і можливостей, які підтримують їх добробут


62.
Чи забезпечується стимулювання культури відкритого спілкування та діалогу і заохочення командної роботи?


63.
Чи забезпечується активне створення умов для отримання ідей та пропозицій від співробітників і розробка відповідних механізмів (наприклад, робочі групи та "мозковий штурм")?


64.
Чи забезпечується залучення співробітників та їх представників (наприклад, профспілок) до розробки планів, стратегій, цілей, розробки процесів, а також до визначення та реалізації заходів щодо удосконалення?


65.
Чи забезпечується пошук згоди/консенсусу між керівниками та співробітниками щодо цілей та шляхів оцінки досягнення мети?


66.
Чи здійснюється регулярне проведення анкетування співробітників, оприлюднення та надання зворотного зв'язку щодо управління, окремих напрямів діяльності, результатів, їх значення та заходів з удосконалення?


67.
Чи забезпечується можливість для працівників надати відгук про якість управління своїх безпосередніх керівників?


IV.
ПАРТНЕРСТВО ТА РЕСУРСИ


4.1.
Розвиток та управління партнерствами з громадянами, споживачами послуг


68.
Чи забезпечується активна інформаційна політика (наприклад, про те, як працює орган виконавчої влади, про його компетенції, повноваження, структуру та організаційні процеси тощо)?


69.
Чи забезпечується активне заохочення громадян, споживачів послуг, інших заінтересованих сторін до самоорганізації, висловлення своїх потреб і вимог та підтримка партнерства з громадянами, представницькими групами громадян та громадськими організаціями?


70.
Чи заохочується участь громадян, споживачів послуг, інших заінтересованих сторін та їх представників у консультаціях та активній участі у процесі прийняття рішень в органі виконавчої влади (спільної розробки та прийняття рішень), наприклад, через консультативні групи, анкетування, опитування громадської думки тощо?


71.
Чи здійснюється визначення рамки для активного пошуку ідей, пропозицій та скарг громадян, споживачів послуг, інших заінтересованих сторін, збір їх за допомогою відповідних засобів (наприклад, опитування, консультаційні групи, анкети, скриньки для скарг, опитування громадської думки тощо), а також аналіз, використання цієї інформації та поширення результатів?


72.
Чи забезпечується прозорість щодо функціонування органу виконавчої влади, а також його участі у процесах прийняття рішень (наприклад, шляхом опублікування річних звітів, проведення прес-конференцій та розміщення інформації в Інтернеті)?


73.
Чи здійснюється розробка ефективного управління очікуваннями шляхом пояснення громадянам, споживачам послуг, іншим заінтересованим сторонам, на які послуги вони можуть розраховувати, включаючи ряд показників якості?


74.
Чи забезпечується оновлення інформації про те, як розвивається індивідуальна та соціальна поведінка громадян, споживачів послуг, інших заінтересованих сторін, з метою уникнення встановлення застарілих процесів консультацій або створення застарілих послуг?


4.2.
Управління фінансами


75.
Чи приведено управління фінансами у відповідність до стратегічних цілей ефективним, дієвим та економічним способом?


76.
Чи здійснюється аналіз ризиків та можливостей фінансових рішень?


77.
Чи забезпечується бюджетна та фінансова прозорість?


78.
Чи забезпечується економічно ефективне, дієве та економічне управління фінансовими ресурсами за допомогою ефективного обліку фінансових витрат і систем контролю?


79.
Чи впроваджена систем бюджетного і економічного планування та моніторингу (наприклад, багаторічні бюджети, програма бюджетів проектів, бюджетів на енергоносії, гендерно орієнтованих та інших бюджетів)?


80.
Чи гуртуються основні фінансові рішення і контроль на аналізі витрат/вигід, здійснюється їх орієнтування на стійкий розвиток та етику?


81.
Чи передбачені в бюджетних, фінансових документах дані про ефективність і результативність, такі, як інформація про вихідні та підсумкові цілі?


4.3.
Управління інформацією та знаннями


82.
Чи створена система управління, зберігання та оцінки інформації і знань в органі виконавчої влади згідно зі стратегічними та оперативними цілями?


83.
Чи здійснюється постійний моніторинг інформації та знань органу виконавчої влади, забезпечення їх актуальності, правильності, надійності та безпеки, а також їх узгодження зі стратегічним плануванням та поточними і майбутніми потребами заінтересованих сторін?


84.
Чи розроблено внутрішні канали з розподіленим доступом до інформації для забезпечення усіх працівників необхідною інформацією та знаннями відповідно до завдань, які поставлені перед ними (внутрішня мережа, корпоративний журнал тощо)?


85.
Чи забезпечується постійний обмін знаннями між працівниками в органі виконавчої влади (наприклад, наставництво, коучинг, письмові інструкції)?


86.
Чи забезпечується доступ до інформації та обмін відповідною інформацією та даними з усіма заінтересованими сторонами в систематичній і зручній для користувача формі, з урахуванням конкретних потреб всіх членів суспільства, таких як літні люди, інваліди тощо?


87.
Чи забезпечується щоб ключова інформація та знання працівників зберігалися в органі виконавчої влади у разі їх звільнення, переведення тощо з органу виконавчої влади?


V.
ПРОЦЕСИ


5.1.
Визначення, планування, управління та оновлення процесів на постійній основі та із залученням заінтересованихсторін


88.
Чи здійснюється аналіз та оцінка процесів, ризиків і критичних факторів успіху з урахуванням цілей органу виконавчої влади та його мінливого внутрішнього і зовнішнього середовища?


89.
Чи забезпечується щоб процеси, які підтримують стратегічні цілі, планувалися та управлялися для досягнення встановлених цільових показників органу виконавчої влади?


90.
Чи здійснюється залучення працівників та відповідних зовнішніх заінтересованих сторін до розробки та вдосконалення процесів на основі їх зваженої ефективності, дієвості та результатів і наслідків?


91.
Чи здійснюється розподіл ресурсів з урахуванням процесів, заснованих на відносній важливості їх внеску в досягнення стратегічних цілей органу виконавчої влади?


92.
Чи здійснюється спрощення процесів, процедур органу виконавчої влади на регулярній основі, пропонуючи внесення змін до законодавчої та нормативно-правової бази, якщо це необхідно?


93.
Чи встановлено цілі діяльності органу виконавчої влади, орієнтовані на заінтересовані сторони, та впровадження показників досягнення результатів діяльності для моніторингу ефективності процесів?


94.
Чи здійснюється інноваційне оновлення процесів, процедур органу виконавчої влади, засноване на регулярному національному та міжнародному обміні досвідом, звертаючи особливу увагу на труднощі, що перешкоджають інноваціям, та необхідні ресурси?


5.2.
Розробка і розповсюдження послуг, орієнтованих на громадян, споживачів


95.
Чи визначено результати послуг та основних процесів?


96.
Чи здійснюється залучення громадян, споживачів до розробки та вдосконалення послуг (наприклад, за допомогою обстежень, зворотного зв'язку, фокус-груп, запитів щодо відповідності послуг або чи ефективні вони з урахуванням статі і аспектів соціокультурної різноманітності)?


97.
Чи здійснюється залучення громадян, споживачів та інших заінтересованих сторін до розробки стандартів якості послуг, результатів процесу, які відповідають їх очікуванням і контролюються органом виконавчої влади?


98.
Чи здійснюється залучення громадян, споживачів до проектування і розробки нових видів інтерактивних послуг і доставки інформації, а також ефективних каналів комунікації?


99.
Чи забезпечується наявність відповідної та достовірної інформації з метою надання допомоги і підтримки громадянам, споживачам, а також їх інформування про внесені зміни?


100.
Чи здійснюється сприяння доступності органу виконавчої влади (наприклад, гнучкий графік роботи і документи в різних форматах, зокрема на папері, а також електронні версії, відповідними мовами, плакати, брошури, дошки оголошень шрифтом Брайля та з аудіо супроводом)?


101.
Чи розроблена або здійснюється розробка звукової обробки відгуку на запит та систем і процедур управління скаргами?


5.3.
Координація процесів у рамках органу виконавчої влади та їх узгодження з іншими ключовими державними органами, установами, організаціями


102.
Чи здійснюється координація та поєднання процесів органу виконавчої влади з ключовими партнерами в приватному, не урядовому та публічному секторах?


103.
Чи здійснюється організація візитів працівників, інших заінтересованих сторін до інших державних органів, установ, організацій з метою отримання інформації щодо кращих методів координації процесів та для розвитку органу виконавчої влади?


104.
Чи здійснюється розбудова системи стимулів та умов для керівників структурних підрозділів, інших працівників органу виконавчої влади з метою створення крос-організаційних процесів (наприклад, спільних послуг та спільної розробки процесу між різними підрозділами)?


____________
- номер за порядком та назва процесу, процедури органу виконавчої влади.** - номер за порядком та назва вимоги та критерію щодо ефективності, результативності та якості процесу, процедури органу виконавчої влади.*** - номер за порядком та назва індикатора щодо ефективності, результативності та якості процесу, процедури органу виконавчої влади.
Додаток 2
до Методичних рекомендацій
(пункт 4.4 розділу IV)


Рекомендована форма


ОСТАТОЧНА ОЦІНКА

процесів, процедур самостійним структурним підрозділом_________________________________                                                                                                                                            (порядковий номер структурного підрозділу 
_____________________________________________________________________________________                                                                                   та повна назва органу виконавчої влади)                                                        протягом__________________________                                                                                                       (строк проведення оцінки)
N з/п
Назва процесів, процедур, необхідних для здійснення завдань і функцій органу виконавчої влади, та вимоги, критерії і індикатори щодо їх ефективності, результативності та якості
Рівень відповідності процесу, процедури встановленим індикаторам (від 1 до 5 балів)
Середнє арифметичне значення за індикаторами
Остаточна оцінка кожного процесу, процедури в цілому та за кожною вимогою і критерієм окремо
Узагальнені коментарі (пояснення, причини), пропозиції
Оцінка
N
*
Оцінка
N
*
Оцінка
N
*
I.
ЛІДЕРСТВО






1.1.
Визначення напрямів розвитку органу виконавчої влади через місію, бачення та цінності






1.
Назва індикатора ефективності, результативності та якості процесу, процедури






2.






1.2.
Управління органом виконавчої влади, його діяльністю та постійним удосконаленням






3.
Назва індикатора ефективності, результативності та якості процесу, процедури






4.






1.3.
Мотивація та підтримка персоналу, демонстрація на власному прикладі прагнення до досконалості






5.
Назва індикатора ефективності, результативності та якості процесу, процедури






6.
...






1.4.
Управління відносинами з політичними силами та іншими заінтересованими сторонами






7.
Назва індикатора ефективності, результативності та якості процесу, процедури






8.
...






II.
СТРАТЕГІЧНЕ ПЛАНУВАННЯ






2.1.
Збір інформації про поточні та майбутні потреби заінтересованих сторін та іншої управлінської інформації






9.
Назва індикатора ефективності, результативності та якості процесу, процедури






10.
...






2.2.
Розробка стратегії та планування з урахуванням зібраної інформації






11.
Назва індикатора ефективності, результативності та якості процесу, процедури






12.
...






2.3.
Впровадження стратегії та планування діяльності, а також їх регулярний перегляд






13.
Назва індикатора ефективності, результативності та якості процесу, процедури






14.
...






2.4.
Планування, впровадження та оцінювання результатів змін та інновацій






15.
Назва індикатора ефективності, результативності та якості процесу, процедури






16.
...






III.
ПЕРСОНАЛ






3.1.
Прозоре управління людськими ресурсами, їх планування та розвиток з урахуванням стратегії та планів діяльності






17.
Назва індикатора ефективності, результативності та якості процесу, процедури






18.
...






3.2.
Визначення, розвиток та використання компетенцій персоналу, що узгоджуються з індивідуальними та організаційними цілями






19.
Назва індикатора ефективності, результативності та якості процесу, процедури






20.
...






3.3.
Залучення співробітників шляхом створення відкритого діалогу та розширення прав і можливостей, які підтримують їх добробут






21.
Назва індикатора ефективності, результативності та якості процесу, процедури






22.
...






IV.
ПАРТНЕРСТВО ТА РЕСУРСИ






4.1.
Розвиток та управління партнерствами з громадянами, споживачами послуг






23.
Назва індикатора ефективності, результативності та якості процесу, процедури






24.
...






4.2.
Управління фінансами






25.
Назва індикатора ефективності, результативності та якості процесу, процедури






26.
...






4.3.
Управління інформацією та знаннями






27.
Назва індикатора ефективності, результативності та якості процесу, процедури






28.
...






V.
ПРОЦЕСИ






5.1.
Визначення, планування, управління та оновлення процесів на постійній основі та із залученням заінтересованих сторін






29.
Назва індикатора ефективності, результативності та якості процесу, процедури






30.
...






5.2.
Розробка і розповсюдження послуг, орієнтованих на громадян, споживачів






31.
Назва індикатора ефективності, результативності та якості процесу, процедури






32.
...






5.3.
Координація процесів у рамках органу виконавчої влади та їх узгодження з іншими ключовими державними органами, установами, організаціями






33.
Назва індикатора ефективності, результативності та якості процесу, процедури






34.
...






____________
N* - номер за порядком особи, що заповнювала рекомендований опитувальник; кількість стовпчиків, за потреби, рекомендується збільшити.
Додаток 3
до Методичних рекомендацій
(пункт 4.5 розділу IV)

Рекомендована форма

УЗАГАЛЬНЕНІ РЕЗУЛЬТАТИ ОЦІНКИ

процесів, процедур____________________________________________________________________
                                                                                           (повна назва органу виконавчої влади)
                                протягом______________________________________________
                                                                                  (строк проведення оцінки)
N з/п
Назва процесів, процедур, необхідних для здійснення завдань і функцій органу виконавчої влади, та вимоги, критерії і індикатори щодо їх ефективності, результативності та якості
Рівень відповідності процесу, процедури встановленим вимогам та критеріям (від 1 до 5 балів), визначений самостійними структурними підрозділами органу виконавчої влади
Загальна кількість балів
Узагальнені коментарі (пояснення, причини), пропозиції
Остаточна оцінка N*
Остаточна оцінка N*
Остаточна оцінка N*
Остаточна оцінка N*
I.
ЛІДЕРСТВО






1.1.
Визначення напрямів розвитку органу виконавчої влади через місію, бачення та цінності






1.2.
Управління органом виконавчої влади, його діяльністю та постійним удосконаленням






1.3.
Мотивація та підтримка персоналу, демонстрація на власному прикладі прагнення до досконалості






1.4.
Управління відносинами з політичними силами та іншими заінтересованими сторонами






II.
СТРАТЕГІЧНЕ ПЛАНУВАННЯ






2.1.
Збір інформації про поточні та майбутні потреби заінтересованих сторін та іншої управлінської інформації






2.2.
Розробка стратегії та планування з урахуванням зібраної інформації






2.3.
Впровадження стратегії та планування діяльності, а також їх регулярний перегляд






2.4.
Планування, впровадження та оцінювання результатів змін та інновацій






III.
ПЕРСОНАЛ






3.1.
Прозоре управління людськими ресурсами, їх планування та розвиток з урахуванням стратегії та планів діяльності






3.2.
Визначення, розвиток та використання компетенцій персоналу, що узгоджуються з індивідуальними та організаційними цілями






3.3.
Залучення співробітників шляхом створення відкритого діалогу та розширення прав і можливостей, які підтримують їх добробут






IV.
ПАРТНЕРСТВО ТА РЕСУРСИ






4.1.
Розвиток та управління партнерствами з громадянами, споживачами послуг






4.2.
Управління фінансами






4.3.
Управління інформацією та знаннями






V.
ПРОЦЕСИ






5.1.
Визначення, планування, управління та оновлення процесів на постійній основі та із залученням заінтересованих сторін






5.2.
Розробка і розповсюдження послуг, орієнтованих на громадян, споживачів






5.3.
Координація процесів у рамках органу виконавчої влади та їх узгодження з іншими ключовими державними органами, установами, організаціями






____________
N* - номер самостійного структурного підрозділу згідно з номенклатурою справ органу виконавчої влади.


Додаток 4
до Методичних рекомендацій
(пункт 4.10 розділу IV)

Рекомендована форма

ПЛАН ДІЙ

з удосконалення системи управління якістю_____________________________________________                                                                                                                                  (повна назва органу виконавчої влади)
N з/п
Назва процесів, процедур, необхідних для здійснення завдань і функцій органу виконавчої влади, та вимоги і критерії щодо їх ефективності, результативності та якості
Виявлені невідповідності, прогалини (узагальнені коментарі самостійних структурних підрозділів)
Пропоновані коригуючі заходи (узагальнені коментарі самостійних структурних підрозділів та пропозиції членів робочої групи)
Відповідальний виконавець
Строки виконання
I.
ЛІДЕРСТВО




1.1.
Визначення напрямів розвитку органу виконавчої влади через місію, бачення та цінності




1.2.
Управління органом виконавчої влади, його діяльністю та постійним удосконаленням




1.3.
Мотивація та підтримка персоналу, демонстрація на власному прикладі прагнення до досконалості




1.4.
Управління відносинами з політичними силами та іншими заінтересованими сторонами




II.
СТРАТЕГІЧНЕ ПЛАНУВАННЯ




2.1.
Збір інформації про поточні та майбутні потреби заінтересованих сторін та іншої управлінської інформації




2.2.
Розробка стратегії та планування з урахуванням зібраної інформації




2.3.
Впровадження стратегії та планування діяльності, а також їх регулярний перегляд




2.4.
Планування, впровадження та оцінювання результатів змін та інновацій




III.
ПЕРСОНАЛ




3.1.
Прозоре управління людськими ресурсами, їх планування та розвиток з урахуванням стратегії та планів діяльності




3.2.
Визначення, розвиток та використання компетенцій персоналу, що узгоджуються з індивідуальними та організаційними цілями




3.3.
Залучення співробітників шляхом створення відкритого діалогу та розширення прав і можливостей, які підтримують їх добробут




IV.
ПАРТНЕРСТВО ТА РЕСУРСИ




4.1.
Розвиток та управління партнерствами з громадянами, споживачами послуг




4.2.
Управління фінансами




4.3.
Управління інформацією та знаннями




V.
ПРОЦЕСИ




5.1.
Визначення, планування, управління та оновлення процесів на постійній основі та із залученням заінтересованих сторін




5.2.
Розробка і розповсюдження послуг, орієнтованих на громадян, споживачів




5.3.
Координація процесів у рамках органу виконавчої влади та їх узгодження з іншими ключовими державними органами, установами, організаціями




____________


http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/FN052316.html