Володимир БОНДАР

Україна має шанс створити принципово новий лісовий сектор

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

Володимир БОНДАР

Бачимо повне розуміння президентською вертикаллю влади питань лісової галузі

31 липня 2019

Катастрофічні масштаби лісових пожеж у Росії

За даними "Авиалесохрана" станом на 31.07.2019 року у лісах Росії відбувається 321 лісова пожежа, якими пройдено загальну площу 2 882 527 га , за якими припинені роботи з гасіння на підставі рішень регіональних Комісій з попередження і ліквідації надзвичайних ситуацій та забезпечення пожежної безпеки, в тому числі:

- 115 пожеж на площі 1 144 873 га (Республіка Саха (Якутія));

- 62 пожежі на площі 1 041 739 га (Красноярський край);

- 76 пожеж на площі 628 977 га (Іркутська область);

- 20 пожеж на площі 41 384 га (Республіка Бурятія);

- 36 пожеж на площі 17 680 га (Забайкальський край);

- 9 пожеж на площі 7 484 га (Хабаровський край);

- 3 пожежі на площі 390 га (Амурська область).



(Фото із сайту Апостроф)

Як вказано на сайті U-NEWS ситуація з лісовими пожежами в Сибіру перестала бути локальною проблемою і перетворилася в екологічну катастрофу в масштабах всієї країни, - йдеться в заяві російського відділення "Грінпіс".

За даними екологічної групи, в цьому році вигоріло майже 12 мільйонів гектарів дерев, що призвело до значних викидів вуглекислого газу і зниження майбутньої здатності лісів поглинати вуглекислий газ.

Також внаслідок пожежж виникає додаткова проблема, яка полягає в тому, що сажа падає на лід або сніг і затемнює її, тим самим зменшуючи відбивну здатність поверхні і затримуючи більше тепла, - відзначили у Всесвітній метеорологічній організації.

Дим вже досяг арктичних районів. Сажа прискорює танення льодів і вічної мерзлоти, виділяючи гази, які підсилюють глобальне потепління.

Як повідомили в російській "Авіалесоохране", станом на 31 липня в гасінні лісових пожеж задіяли 2 720 осіб, 390 одиниць техніки. На авіамоніторінгу - 34 повітряних судна, на гасінні - 28 повітряних суден.

Режим надзвичайної ситуації уведений в 4 суб'єктах Російської Федерації: на всій території Іркутської області, Красноярського краю, в 2 муніципальних районах Республіки Бурятія, в 1 муніципальному районі Республіки Саха (Якутія), - сказано в заяві.



(Фото із сайту Апостроф)



(Фото із сайту Апостроф)



(Фото із сайту Апостроф)



(Фото із сайту Апостроф)



(Фото із сайту Апостроф)

Регіональний Східноєвропейський
центр моніторингу пожеж
31 липня 2019 року
Сибір, Росія

Невидима сокира. Хто вирубав гектар лісу? ВІДЕО



Два тижні тому біля ЖК “Грін Сайд” вирубали майже один гектар лісу. Ласий шматок знаходиться на окраїні Ірпеня, де масово забудовують багатоповерхівками. Побачивши пост у соціальній мережі Аліна Кожух вирішила з'ясувати чому спиляли дерева, та що повинно бути на цій території.


Ліси Закарпаття: маріонеткові «активісти» готуються до реваншу



Зміна влади в країни може стати приводом для рейдерства з боку так званих «лісових активістів», які на Закарпатті оголосили війну лісогосподарствам, місцевим мешканцям, а також справжнім активістам, які захищають ліси та природу. Президентські та парламентські вибори розв’язали їм руки для чергового наступу на лісгоспи під гаслом боротьби за природу.

Нова влада є – лісової політики немає


Представники лісової галузі, де працює понад 40 тисяч людей, з пересторогою дивляться на своє майбутнє через президентські та парламентські вибори. Так сталося, що стосунки лісового господарства та влади останніми роками не складаються.

Попередники все робили для того, щоб загнати галузь в нуль і викоренити нанівець. Уряд на 3 роки (!) позбавив ліси державного фінансування, внаслідок чого лісівники Півдня та Сходу залишилися без зарплат, але їх врятували колеги з інших областей.

Заборона на експорт лісу-кругляку, попри протести Євросоюзу, серйозно вдарила по лісовій галузі, а натомість відкрила двері для контрабанди лісу, яку «кришували» місцеві чиновники.
Торік Верховна Рада спробувала заборонити експорт і обробленого лісу, зокрема, у вигляді дров, лише вето президента врятувала галузь від банкрутства. Також парламент спробував обкласти ліси подвійним податком, що також означало смерть для багатьох господарств. Лише титанічними зусиллями лісівників, активістів та місцевої влади ця ініціатива була зведена нанівець.

Новий президент Володимир Зеленський поки публічно не сформував свою позицію у сфері лісового господарства, однак лісівники занепокоєні, що люди з оточення президента, або так звані екоактивісти спробують дезінформувати президента, через що лісова галузь може зазнати чергового удару.

Нещодавня поїздка президента у Харківську область, де він вимагав у правоохоронців та лісівників розібратися з незаконною вирубкою лісу говорить про намір покласти край цій проблем, однак важливе питання — хто буде інформувати главу державу щодо ситуації в лісовому господарстві.

«Захисники» лісу: «активісти», політики та злочинці

Ситуація на Закарпатті є наріжним камінням всього лісового господарства. Область займає передові позиції з вирубки та обробки деревини. Легальні валютні надходження з експорту обробленого лісу не дають спокійно спати контрабандистам, місцевій мафії та колишнім чиновникам, які хочуть дискредитувати лісівників. Для цього вони використовують як місцевих кишенькових псевдоактивістів, так і зарубіжний десант у вигляді британської організації Earthsight, представники якої рік тому прибули на території Закарпаття та опублікували «розслідування» про незаконні вирубки, які ретранслювала низка світових ЗМІ.
Пізніше виявилося, що розслідування було сфальшованим, а самих «розслідувачів» курував народний депутат Остап Єднак, який має свої лісопереробні підприємства і зацікавлений у самостійному експорті деревини.

На цих дострокових парламентських виборах Остап Єднак «пролетів», як і Максим Бурбак, який також, за даними ЗМІ та активістів, контролював контрабанду лісу. З іншого боку, до Верховної Ради увійшли депутати-мажоритарникі, близьких до партії «Укроп» та Ігоря Коломойського. Лісівники підозрюють, що під час перебування у парламенті вони вип’ють немало їхньої крові.

Адже особливістю лісового «активізму» в Карпатському регіоні є належність до політико-бізнесових груп. Очолюють цей екологічний рух звільнені за пияцтво, крадіжки та вбивство червонокнижних тварин лісівники, які представляються ЗМІ та іноземним організаціям, як природоохоронці. Раніше вони всім кагалом належали до «Партії Регіонів», потім майже всі перейшли під крило партії «Укроп», який контролює власник курорту Буковель Олександр Шевченко, донедавна бізнес-партнер мільярдера Ігоря Коломойського, який, в свою чергу, є колишнім партнером нинішнього президента.

Вже кілька років група псевдоактивістів під парасолькою «Укропу» тероризує лісові господарства Карпат, вимагаючи від працівників лісгоспів скидатися на підтримку партії. Деякі з найбільш нахабних, як депутат місцевої райради Кокіш-Мельник, не соромляться звертатися до керівників лісових господарств, майстрів лісу, щоб ті оплачували навчання їм та їхнім дітям у Львівському лісотехнічному університеті.

Члени партії «Укроп» в Закарпатській області Фіцай, Шелемба , Кокіш-Мельник, Дочинець, Войтенко будують своє політичне майбутнє на критиці лісової галузі Тячівського та Рахівського районів і називають себе довіреними особами кандидата в президенти Олександра Шевченка.



Однак, попри всі спроби цих, не просто звільнених, а за серйозні порушення закону, лісівників звинуватити керівництво лісгоспів, ані поліція, ані прокуратура не виявили правопорушень у діяльності нинішнього керівництва лісгоспів області.

Всі описані «активістами» схеми розкрадання були розроблені ними самими, а дехто з них навіть носить в області почесний титул «чорного лісоруба». Наприклад, Шелемба є колишнім директором Тячівського «Агролісу», який незаконно вирубав багато гектарів лісу та дубових насаджень, не сплачуючи податків та заробітної плати працівникам. За ці шахрайства та розкрадання він був звільнений з посади, щодо нього було порушено багато кримінальних справ, які, до речі, чомусь так і не розслідуються правоохоронними органами.

Так, пан Шелемба був тричі притягнутий до суду за розкрадання майна, але йому вдавалося виходити сухим із води і продовжувати свою «активістську» роботу проти керівництва лісового господарства області.

Звичайно, сам Шелемба заперечує факт засудження, але копії докумертів з вироками суду від 2011, 2012 та 2014 років промовисто свідчать про злочини.

У судових рішеннях йдеться про факти, які доводять вину підсудного щодо несплати заробітної плати трудовому колективу (понад 150 людей) з січня по серпень 2011 року. Частину невиплачених грошей в сумі майже 100 тисяч гривень він привласнив собі, оформлюючи неіснуючі контракти на закупівлю бензину та запчастин, завдавши цим великої шкоди лісовому підприємству.

Попри наявні докази та визнання провини, суд так і не відправив злодія під варту. Спочатку суд амністував його через виховання неповнолітньої дитини, пізніше зняв звинувачення внаслідок часткової виплати заборгованих зарплат. Втретє суд вирішив віддати Шелембу на поруки трудового колективу невідомого підприємця. Цікаво, що підсудний повністю визнав свою провину, висловив каяття та намір виправитися.

Як виявилося пізніше, всі сльози каяття Шелемби — звичайнісінька брехня з метою уникнути покарання. Таким чином, пан перетворюється з підсудного-крадія на активіста, очолює і влаштовує справжній терор місцевим лісогосподарствам, вимагаючи в них гроші за лояльність. Природоохоронців, які його не підтримали, він вирішив залякати.

Так, він погрожував активісту ГО «Доста Закарпаття» Євгену Чорнею, що перетворить його на інваліда, оскільки той засумнівався, як колишній крадій лісу може стати його захисником. Чорней записав розмову і подав заяву в поліцію, але віз і нині там.

Представник «Доста Закарпаття» вважає, що Шелемба займається перевезенням нелегальних мігрантів до Європи, а також незаконною торгівлею яворами, про що сам екс-лісівник зізнався під час однієї з погроз.

Інші «активісти», які також прославилися своїми кримінальними злочинами, були притягнені до відповідальності, але правоохоронці швидко відпустили їх через протекцію згори.

Рекет під видом екології

Звільнені за зловживання, вже колишні лісівники утворили в Тячівському та Рахівському районах ціле угрупування, яке з допомогою місцевих корупціонерів розпочало боротьбу за захоплення лісів Закарпаття.

Очолює цей рух Василь Пукман, директор місцевого лісгоспу та колишній заступник голови Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства, звільнений за масову вирубку здорових дерев. Для цього він використовує для провокацій різноманітних псевдоактивістів, наприклад, вищезгаданого Кокіш-Мельника, також колишнього лісника, звільненого за розкрадання лісу. Серед його шісток також ціла купа кримінальних елементів, яка колись мала причетність до лісової справи. На жаль, подібне очищення лісового господарства не сподобалось місцевим політичним елітам, які планують ліквідувати всі державні лісгоспи, приватизувати ліси та контролювати ринки контрабанди деревини.

На деякий час вони затихли, однак після парламентських виборів угрупування «звільнених лісівників» може піти у наступ з метою дискредитації державних лісогосподарств Закарпаття.
Перший постріл, щоправда, вже зроблено. Після робочого візиту президента Зеленського до Ужгороду правоохоронці вирішили в черговий раз завітати до лісогосподарств із старими справами, які вже давно розвалюються, ще на етапі слідства. Мова йде про справу, порушену ще в 2016 році про збитки, завдані державі. За 2 роки поліція так і не довела факт завданих збитків чи шкоди під час продажу лісу.

“Якщо є виписаний лісорубний квиток, вирубка дійсна, деревина з даної лісосіки вся пішла на лісгосп. Лісгосп відпустив, кошти всі спрямовані на лісгосп… Сплачена певна плата, сплачені всі податки, сплачена заробітна плата. То які тут збитки будуть?” — зазначають лісівники господарств.

Водночас, поліція та прокуратура не помічають дивні вантажівки, які везуть ліс без жодних документів. Подібними фурами забиті всі дороги області. Не помічають їх і такі «еко-активісти», адже подібні вантажі – справа рук їхніх патронів.

Журналісти прослідкували за однією з фур, яка розвантажувалася саме під час візиту пана Зеленського, коли той давав прочухана місцевим митникам. Спочатку машина з лісом розвантажилась у приміському до Ужгорода селі Барвінок, в одному з відпочинкових комплексів, який пов’язують з родиною колишнього головного регіонала Закарпаття Олександра Ледиди. Камери зафіксували як вантажівка привезла деревину на лісозаготівлю, що належить депутату від партії «Відродження» Мирону Помпелю, який «прославився» тим, що стріляв в сторону опонентів на заправці під час розбірок щодо продажу лісу. Звинувачують місцевого «князя» лісу ще в одній стрілянині. Зі слів дописувачів, Мирон Помпель нібито застрелив одному з місцевих мешканців домашнього улюбленця — собаку. Місцеве видання припускає, що регіонал був п’яний та вбив невинну тварину з хуліганських мотивів. Більш того, стверджується, що пан Помпіль погрожував господарю-ліснику.

Звісно, пану Помпелю не сподобалось, що ним зацікавились журналісти і він організував таран транспортного засобу розслідувачів, журналісти змушені були тікати, аби врятувати своє життя.

Цікаво, що правоохоронці знову не помітили грубого порушення закону і на дива цього князька дивляться крізь пальці.

Останніми роками на Закарпатті сформувалось корупційне кубло чиновників-силовиків-прокурорів-депутатів, які мають між собою тісні родинні зв’язки і покривають один одного. Тому лісогосподарства, які працюють легально, є червоною ганчіркою для цього угрупування, через те інформаційний бруд на лісівників незабаром знову польється тоннами, з надією на те, що новий президент та парламент, не розібравшись, будуть знову звинувачувати лісові господарства, замість покарання реальних злочинців.

Діяльність псевдоактивістів, які прикриваються партійними квитками чи назвами міжнародних природоохоронних організацій, напевно, буде ключовою в інформаційному наступі лісової мафії. І новій владі потрібно дуже ретельно вивчити реальні корупційні потоки, які ширяться регіоном, а не рубати проблему з плеча. Бо з водою можна виплеснути і дитину. Чи ненайвлучніше в останніх публікаціях цю проблему окреслив еколог Генріх Розман.

“На Закарпатті найбільш поширеними екологічними темами є забруднення річок, будівництво міні-ГЕС, утилізація сміття та неконтрольована вирубка лісів. І що цікаво, всі ці теми жваво висвітлюються пресою, а ще більше обговорюються в соцмережах. Але, останнім часом, ми стали свідками не так фахового обговорення екологічних проблем, як подеколи огульного критиканства. Критиканства без об‘єктивності. Без аналізу та пропозицій вирішення проблеми. І тепер перед фахівцями постала проблема не лише проштовхування ідей, але й боротьби з псевдоактивізмом, який, однозначно, шкодить і здоровому екологічному руху, і захисту екології загалом…

Псевдоактивізм, як явище, поширюється, бо це найлегший шлях здобуття популярності шляхом критиканства. Я вдячний журналістам, які почали викривати псевдоактивістів і навіть не лінуються розслідувати причини активності псевдоактивістів. Була низка матеріалів у пресі, які викрили псевдоактивістів Годю, Шелембу, Янчика, Кокіш-Мельника, Дочинця та інших, які мають власні прагматичні інтереси. Було розкрито і схеми руху псевдрактивістів, які свого часу мали посади в лісогосподарстві, були вигнані звідти через законодавчі порушення, і наразі займаються реваншизмом. І всі критиканські потуги таких псевдоактивістів лише шкодять розвитку галузі, нівелюють справжній громадський рух та й навіть шкодять іміджу області”.

Деревина лежить і гниє, але вивозити - не можна. Лісівники розповіли про проблеми галузі



Лісова галузь України вже тривалий час переживає нелегкі часи. Окрім відсутності державного фінансування, накладено мораторій на експорт необроблених лісоматеріалів та дров’яної деревини. Переробка лісу теж суттєво гальмує, а відтак великий об’єм ресурсу просто гниє та пропадає.

Про проблеми галузі розповіли у сюжеті Сфери ТВ.

Ліс – чи не єдина галузь, яка нині не підтримується на державному рівні. Мораторій на експорт, позбавлення фінансування, а також невиправдані перепони для законних вирубок, все це має гіркі наслідки.

«У нас є багато сировини, яка не переробляється бізнесовими структурами належним чином і не може реалізуватися. Це тонкомірна деревина, це й інші види низькосортної деревини, які сьогодні бізнес переробляє неохоче, бо там вихід не такий високий, як з інших сегментів. І тому цю переробку на себе взяло лісове господарство», – розповідає заступник голови Держлісагентства України Володимир Бондар.

Людмила Яворська 
Сьогодні, 17:43


Вырубка лесов: Сыса откупился за 5 миллионов, к Чагаровскому пришла проверка, а президент снова едет в Харьков


Чагаровский не скрывает, что боится за жизнь своих родных

Ситуация с вырубкой лесов на Харьковщине развивается стремительно.

История с директором Гутянского лесхоза Виктором Сысой, которому президент Зеленский звонил прямо из заседания на Харьковщине, получила продолжение.

Сыса пришел на заседание Нацсовета по вопросам антикоррупционной политики в Киеве. Зеленский поинтересовался ситуацией на территории Гутянского лесхоза.

По словам Сысы, он руководит предприятием всего год. За это время ему удалось поднять людям зарплату с четырех до 20 тысяч, а также поломать «схемы».

«Я отвечаю только за Гутянский лесхоз. Выручка от реализации в 2017 году была 24 миллиона гривен, в этом году будет 180 миллионов гривен. На сегодняшний день у нас уже 95 миллионов гривен выручка от реализации. Всего этого достигли, за счет того, что до 2017 года были схемы… Мы поставили правильно работу лесхоза. Все идет официально», – пояснил он.

Кроме того, Виктор Сыса акцентировал внимание на том, что за этот год было высажено 500 гектаров леса, – в пять раз больше, чем срублено.

Когда президент ответил, что «работу» чиновника видел, облетая угодья, тот парировал: Зеленский видел территории Октябрьского лесхоза, которым руководит Руслан Чагаровский, работавший и при Януковиче, и при Порошенко.

Напомним, Чагаровский и заварил всю эту кашу.

Тогда у Сысы поинтересовались, в курсе ли тот, что на него заведено уголовное дело, тот ответил, что они есть на всех директоров лесхозов.

В конце разговора Зеленский пообещал снова нагрянуть на Харьковщину:

«Хорошо, я приеду именно в ваш лесхоз… Проверим. В правоохранительные органы я обратился, чтобы они все эти уголовные дела толкнули, чтобы мы увидели, какая там реальная ситуация», – отметил президент.

Как сообщает сайт «Новости без границ», полтора года назад на Сысу было заведено уголовное дело за незаконную вырубку и реализацию деревьев.

После визита на Харьковщину глава государства потребовал возобновить это уголовное дело.

25 и 26 июля правоохранители провели масштабные проверки государственных лесничеств Харьковской области. В Золочевском, Чугуевском и Красноградском районах они задержали шесть грузовиков, перевозивших более 75 куб. м высококачественной древесины дуба.

Когда в одном из районов следователь осматривал место происшествия, люди, приехавшие с Сысой, который и сам прибыл на место, попытались блокировать работникам полиции подходы к транспорту с древесиной.

На следующий день, по согласованию Золочевского отдела прокуратуры, в местный суд было направлено ходатайство о наложении ареста на два автомобиля «Камаз» и на 45 стволов деревьев твердых пород.

Но, в результате, судья отказал в удовлетворении ходатайства. Это означает, что машины и вырубленные деревья правоохранители должны вернуть Сысе и его сестре, которая управляет одной из лесопилок.

По достоверной информации, отказ был подкреплен гонораром, которым «лесоруб» вознаградил работников суда.

Как сообщили информированные источники, во время проведения обысков, которые проводили работники Генеральной прокуратуры и Государственного бюро расследований при проведении досудебного следствия, они изъяли у него 10 миллионов долларов, половина из которых послужила откупными, то есть 5 миллионов долларов незаконно заработанных средств ему вернули.

Тем временем Чагаровский 30 июля, дать пресс-конференцию, чтобы расставить все точки над «і», однако произошло непредвиденное.

«В аккурат перед моей пресс-конференцией, здание пресс-агенства Интерфакс заминировали. Впервые с 1997 года. Поэтому нашу конференцию окончательно отменили без переноса по времени. Работа пресс-агенства на сегодня заблокирована», – написал он на своей странице в соцсети.

Однако это не помешало Чагаровскому пообщаться с журналистами центральных телеканалов и донести им важную информацию.
Произошедшее он воспринял философски.

«В принципе, после угроз и поджога машины жены я ожидал чего-то подобного. Поэтому материалы, которые я готовил на пресс-конференцию, я изложу в своём Фейсбуке по возвращению в Харьков. Надеюсь на реакцию Президента, который гарантировал мою безопасность, в связи с такими событиями», – подчеркнул он.

31 июля к лесничему нагрянула проверка Госагентства лесных ресурсов Украины, о которой он сообщил в Фейсбуке.

«А вот и ответка не заставила себя ждать. Агентство направило ко мне проверку. Но не в связи с распоряжением президента, а по жалобе карманной ГО черного лесоруба Сысы. Теперь ко мне приехали 17 человек комиссии, чтобы искать нарушения в моей работе. Найдут? Уверен! Для того их туда и направили», – написал Чагаровский.

Такая резвость еще более удивляет, учитывая, что до этого он неоднократно обращался в Агентство с просьбой проверить деятельность его предшественника, но никакой реакции не последовало.

«Пеньки никто считать не желает. Но по первому же обращению мурзилочной ГОшки высылают комплексную проверку моей деятельности за месяц», – подчеркнул он.

В комментариях пользователи указывают сразу на несколько любопытных фактов.

Так, не указаны основания для проведения проверки, а также период, за который нужно ее проводить, нет информации об участии в проверке самого руководителя предприятия, что дает основания для опровержения результатов ревизии.

Сам Чагаровский уверен: цель проверки – найти на него хоть что-то, что станет основанием для его увольнения и сокрытия фактов незаконной вырубки его предшественником.

Чагаровский не скрывает, что боится за жизнь своих родных, «потому что люди, которые теряют миллиардные прибыли, способны на что угодно».

Но вместе с тем он верит, что Зеленский, который пообещал остановить вырубку леса, сможет проконтролировать своих подчиненных и довести дело до конца, говорит он.

https://kharkov.dozor.ua/news/city/1201579.html

31.07.2019 13:59

Друге життя застарілій техніці. У Ярмолинецькому лісгоспі майструють спецтехніку. ВІДЕО


ТВ7+. Друге життя застарілій техніці. У Ярмолинецькому лісгоспі, що належить державному підприємству «Ярмолинецьке лісове господарство», фактично з металобрухту майструють спецтехніку. Трактори та вантажівки, яким по кілька десятків років, ремонтують, а потім використовують їх у своїй роботі. Наш сайт : https://tv7plus.com/



TV7plus Телеканал Хмельницького. Україна
Опубликовано: 31 июл. 2019 г.

Мораторій на експорт лісу-кругляку потрібно переглянути, а також – запускати реформу лісогосподарської галузі – експертна дискусія




Київ, 31 липня 2019.

Новій владі варто переглянути доцільність мораторію на експорт необробленої деревини (лісу-кругляку), тому що у поточному вигляді він не виконує задекларованих цілей – щодо захисту лісів і підтримки української деревообробної промисловості. Таку основну тезу висловили експерти під час дискусії в Українському кризовому медіа-центрі.

За результатами дослідження Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, мораторій сприяв певному зростанню української деревообробки, але, насамперед, за рахунок розвитку лісопильної галузі. Лише за перші 6 місяців цього року, порівняно з відповідним періодом попереднього року, лісопильна галузь зросла на близько 14%. При цьому, уся переробна промисловість за цей же період показала зростання близько 1%. У лісопильній галузі зросла кількість підприємств, за останні кілька років подвоїлися прямі іноземні інвестиції.

«Завдяки лісопильній галузі ми досягли рекордних темпів зростання експорту цієї продукції: кожного року приблизно на третину за останні кілька років. Але тут виникає головне запитання – чи це те, чого ми хотіли: чи ми хотіли заборонити експорт лісу-кругляку і замінити його на експорт розпиляного кругляку», – зазначає Євген Ангел.

При цьому, мораторій ніяк не зменшив обсяги вирубки лісів – тому що він не забороняв заготівлю деревини, лише експорт необробленої. Оцінити вплив мораторію на незаконну заготівлю неможливо, оскільки про це немає надійної інформації.

«Мораторій – це, в першу чергу,питання економічне, і коли спекулюють мораторієм у природоохоронних цілях – вас просто обманюють. У довгостроковій перспективі мораторій, з точки зору охорони лісу, є взагалі шкідливим: починає розвиватися деревообробка при лісгоспах, починає збільшуватися кількість лісопильних підприємств і посилюється лоббі деревообробників. І якщо ми як екологічна організація хотіли б, щоб Україна перейшла на ставлення до лісів як у США, коли ліси виконують переважно екологічні функції – ми зіткнемося із ще більшим лоббі деревообробників та лісівників», – зазначає Петро Тєстов, аналітик МБО «Екологія-Право-Людина».

«Мораторій був лише одним елементом у змінах, які повинні були відбутися в управлінні лісами України [за коаліційною угодою]. На жаль, крім мораторію,жодних інших змін досягти не вдалося. Держлісагентство і далі очолювали люди, які продовжували корупційні схеми. Деревина, дозволена для експорту, продавалася також не на конкурентних засадах, а через корупційні схеми. Що я би пропонував новому українському парламенту і новому українському уряду – запровадити (до відміни мораторію – якщо вона буде), конкурентні і прозорі правила роботи ринку української деревини – чи це експорт, чи це внутрішній ринок. І провести інституційну реформу лісового господарства», – зазначив народний депутат України Остап Єднак.

За словами Петра Тєстова, перший указ нового президента щодо незаконних рубок і ведення обліку деревини принципово не змінює ситуацію. «Безперечно, облік деревини треба вводити, з незаконними рубками треба боротися. Але, по-перше, вже існуюча система обліку в системі Держлісагентства – я не бачу жодної ефективності від її роботи, тому що інформація недоступна онлайн, частину інформації можна підробляти. По-друге, більшість фото вирубаних Карпат, які знімають з дронів – ці рубки не є незаконними. Вони можуть бути з порушенням природоохоронного законодавства, але на них є усі необхідні документи. Відповідно, введення цього указу жодним чином не поліпшує ситуацію з тими рубками, які викликають найбільше обурення громадян. Першочергові кроки – це те, що було закладено у коаліційній угоді попереднього парламенту – провести реформу Держлісагентства», – каже експерт.

Щоб зменшити корупційні ризики і зловживання у лісовій галузі, потрібна комплексна реформа Державного агентства лісових ресурсів: розділити господарчі функції, контрольні функції та функції розробки політики, які зараз об’єднані у межах цього відомства. Також слід переглянути підхід до фінансування роботи лісгоспів – деякі, розташовані на Півдні та Сході, не можуть бути самоокупними через те, що природного лісу у цих регіонах фактично немає.

За словами учасників дискусії, розробити концепцію реформи лісогосподарської галузі можливо упродовж цієї осені. Ініціювати початок реформи має уряд. Головні відповідальні за розробку концепції реформи – Мінагрополітики та Мінекології, спільно з профільними комітетами Верховної Ради з екологічної політики та аграрної політики.

Петро Тєстов нагадав, що ще у 2012 році у рамках проектів Світового банку підготували якісну аналітику і пропозиції щодо необхідних змін. Їх можна оновити та взяти за основу.



Остап Єднак

Євген Ангел

Петро Тєстов

http://uacrisis.org/ua/72877-moratorium-on-exports-of-unprocessed-wood-and-reform-of-forest-management

В Україні запустили перший портал відкритих геоданих для громад

Він містить понад 100 датасетів з 40 джерел та 13 порад щодо їх застосування

31 ЛИПНЯ 2019, 16:12


Фото Shutterstock

В Україні запустили перший портал відкритих геоданих для громад, який містить понад 100 датасетів з 40 джерел та 13 порад щодо їх застосування. Про це повідомляє прес-служба Уряду.

Громади отримують інструменти, з якими зможуть: збільшити надходження до бюджету, ефективно управляти своїми активами, вирішити екологічні проблеми, моніторити навколишнє природне середовище, прогнозувати розвиток несприятливих явищ (ерозії, зсувів, підтоплень тощо), управляти мережею соціальної інфраструктури та ін.

Реалізується ГС «Центр розвитку інновацій» за підтримки Програми ULEAD з Європою

Дані про економічний розвиток, промисловість, рекреаційний потенціал, забудову, актуальні та високоточні дані про ґрунти, сільськогосподарські культури, навіть погоду, тощо – все те, що потрібне кожній громаді для прийняття різних рішень та подальшого розвитку. Але всі ці дані розкидані по різним джерелам. Для вирішення проблеми пошуку цілої низки даних, які мають конкретну географічну локалізацію, команда Проекту «Е-рішення для громад» створила GIS-DATA портал», – розповідає віце-прем’єр-міністр – міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадій Зубко.

Заходи запобігання пожежам в екосистемах обговорили в облдержадміністрації



31 липня під час наради очільника області Юрія Гусєва з головами районних державних адміністрацій, об’єднаних територіальних громад та міськими головами міст обласного значення було обговорено ряд нагальних питань.


Серед головних – ситуація щодо недопущення пожеж в екосистемах області. Начальник Головного управління ДСНС України у Херсонській області Сергій Чорний доповів, що станом на 26 липня поточного року на території Херсонської області в природних екосистемах виникло 858 пожеж на загальній площі 420,14 га. З них 114 лісових пожеж на площі 150,47 га, 7 пожеж – на сільгоспугіддях, 737 - на землях інших користувачів.


Голова обласної державної адміністрації Юрій Гусєв наголосив на важливості конкретних дій для запобігання виникненню пожеж в області.


Так, районним державним адміністраціям, виконавчим комітетам міських, сільських та селищних рад, об’єднаних територіальних громад доручено забезпечувати постійний посилений моніторинг ситуації, пов’язаної з виникненням пожеж в природних екосистемах;

у разі виявлення фактів випалювання стерні, пасовищ, ділянок зі степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, а також рослинності або її залишків на землях сільськогосподарського призначення, у смугах відводу автомобільних доріг і залізниці, у парках, а також інших зелених насаджень та газонів у населених пунктах негайно повідомляти Державну екологічну інспекцію в області та місцеві підрозділи Головного управління Національної поліції в області;

організувати проведення спільних рейдів і патрулювань з попередження виникнення пожеж в екосистемах області тощо;

організувати проведення інформаційно-роз’яснювальної роботи серед населення про дотримання вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки в природних екосистемах.


Про заходи щодо недопущення пожеж та вирубки лісів доповіла начальник обласного управління лісового та мисливського господарства Тетяна Касіч. Вона повідомила, що з метою посилення охорони лісів від пожеж і поліпшення організації боротьби з лісовими пожежами на рівні області видано ряд розпорядчих документів, які повинні виконуватися на місцях.


Крім того, порушувалося питання недопущення вирубки лісів та лісосмуг. Тетяна Касіч запропонувала створити в населених пунктах районів склади деревних відходів для забезпечення населення області матеріалом для опалення. Присутні на засіданні голови ОТГ та райдержадміністрацій зацікавилися пропозицією та висловили готовність співпрацювати у вирішенні даного питання.


За результатами наради головам районних державних адміністрацій, об’єднаних територіальних громад та міськими головами міст обласного значення, правоохоронним органам, регіональним відділенням центральних органів виконавчої влади надано відповідні доручення.



Автор: Вікторія Шовкопляс, Департамент з питань внутрішньої та інформаційної політики ХОДА

Галкин обвинил пользователей соцсетей в пиаре на лесных пожарах



Телеведущий Максим Галкин осудил пользователей соцсетей за разведение «истерии» на фоне лесных пожаров в Сибири.

Галкин опубликовал на своей странице в Instagram видео. Там он заявил, что происходящее в соцсетях «не имеет никакого отношения к борьбе за экологию».


Он указал, что «еще год назад горело такое количество сибирских лесов, и два года назад, но тогда не модно было об этом заботиться в соцсетях, не было гламурных девиц, которые выставляли свои «охи» и «ахи» по этому поводу».

Артист подчеркнул, что через месяц, когда «пожары потушит обычный дождь», блогеры об этом забудут.

Телеведущий также призвал свою публику заботиться об экологии самим. По его мнению, в России начинается «массовый психоз» и «истерия», когда в стране происходит какая-то катастрофа, но заботиться о том, чтобы этого не случилось, нужно заранее.

Он также заступился за чиновников и спасателей, которые не тушат лес из-за нехватки финансов, и отметил, что в данном случае неуместны и упреки пользователей в адрес властей, которые оказывают помощь в тушении пожаров в Сирии и Греции, так как площадь сибирских пожаров «ничуть не меньше, чем территории государств».

Ранее стало известно, что лесные пожары в России охватили порядка 3 млн га.

12:56, 31.07.2019
http://gorodskoyportal.ru/news/russia/55190709/

Почему Сибирь горит сильнее Канады



КОЛОНКА

Георгий Бовт

Пожар тушить — только деньги палить.

Полстраны горит, но никто ее не тушит — примерно такими паническими записями полнятся соцсети и многие СМИ. Пожарами по состоянию на конец июля охвачено более 3 миллионов гектаров леса на востоке России, всего в этот весенне-летний сезон уже горело 11 миллионов гектаров. Были годы и хуже, но, по прогнозам, все рекорды к осени будут побиты. Люди пишут коллективные обращения к властям с требованием принять меры. Однако на самом деле надо готовиться к худшему уже в ближайшие годы. Все гораздо серьезнее, чем мы думали

Уже сейчас площадь российских пожаров сравнивают с площадью Бельгии. А к осени у нас «сгорит» целая Португалия. Подобные катастрофы случаются ежегодно, площади, охваченные пожарами, в последнее время растут, увеличившись за три года в 3,2 раза (без учета нынешнего года): 2,7 миллиона гектаров в 2016-м, 4,5 миллиона гектаров в 2017-м и 8,5 миллиона гектаров в 2018 году. В этом году ситуация усугубилась тем, что ветер относит дым и гарь не на север, а на юг и восток. И жители Иркутска, Красноярска, Омска, Новосибирска и других сибирских городов публикуют «апокалиптические» снимки окутанных дымом населенных пунктов.

При этом многие обвиняют власти в бездействии и подписывают петиции с требованием принять меры. Дело в том, что более 90 процентов пожаров находится в так называемых зонах контроля. Если в переводе на нормальный язык, их не тушат, а наблюдают за ними до тех пор, пока огонь (но не дым) начинает представлять непосредственную опасность для населенных пунктов или объектов инфраструктуры. Такая норма была введена в 2015 году: считается, что пожар можно не тушить, пока ущерб от него не превысит стоимость пожаротушения. Региональные власти используют эту норму как предлог для экономии средств. Тем более что этих средств мало, как и техники, которая находится в распоряжении федеральных структур. О цинизме «бухгалтерского подхода» можно рассуждать долго. Но разве у нас в других отраслях не так? Так что получается, что «тушить страну — только деньги палить». К тому же экология вообще штука затратная. Деньги быстро «не отбиваются». А как же будущие поколения? А как же цивилизационная миссия?

Фото: Vladimir Melnikov/Adobe Stock

Да и как подсчитать истинный ущерб от лесных пожаров? Ведь оценивают, как правило, только стоимость сгоревшей древесины, по минимальным расценкам. И хотя леса сгорает в несколько раз больше, чем его вырубают (а вырубают в год примерно 1 миллион гектаров), в том числе самыми варварскими способами, упущенная выгода в данном случае тоже не учитывается. И никто не берет на себя труд, не считает даже нужным подсчитать ущерб здоровью людей, неделями живущих в густом облаке смога. В том числе ущерб детям, а также еще не родившимся. Почем встанет потом лечение? Например, до сих пор не подсчитан такой ущерб здоровью, нанесенный жителям Москвы появлением смога летом 2010 года. Скольким людям это укоротило жизнь, сколько детей родилось в тот год с врожденными нарушениями и даже патологиями именно по этой причине? Если такая статистика есть, то она засекречена. Многие ученые считают, что вред здоровью, полученный за день пребывания в дыме от лесных пожаров, эквивалентен ущербу от выкуривания 10–15 сигарет — и то, и другое скажется на работе дыхательной и сердечно-сосудистой систем.

Сейчас власти сибирских городов и населенных пунктов ограничиваются, как правило, скупой информацией относительно того, превышена ли предельно допустимая норма концентрации вредных веществ в воздухе. Однако, учитывая традиционный настрой любых наших властей на то, чтобы не «поднимать панику» и скрывать правду, если она «не позитив», а также ответное недоверие населения ко всему, что говорят чиновники, можно ли верить таким официальным сообщениям, не занижены ли они?

Проблема, между тем, гораздо серьезнее, чем кажется даже в дыму пожаров, который уже дошел чуть ли не до Поволжья. И она носит глобальный характер. В это лето также горят леса в Канаде и на Аляске. Причем везде горят с гораздо большей интенсивностью, чем ранее. 15 лет назад в среднем в день в арктических лесах фиксировалось 50–60 очагов возгорания в сутки летом. В этом году их число составляет в среднем 250. Раньше пожары в Арктике гасли сами собой или после дождей через несколько дней — в этом сезоне горение идет неделями, а то и месяцами. И речь не только о России. Все это результат глобального изменения климата. Как и невиданные ранее наводнения в той же Иркутской области, например.

Из-за пожаров в Северном полушарии в этом сезоне в атмосферу было выброшено 120 миллионов тонн углекислого газа, что превышает годовой промышленный «выхлоп» в большинстве индустриально развитых стран. Сажа от пожаров оседает на арктических льдах, и они начинают таять еще быстрее. Глобальное потепление еще сильнее ускоряется, пожаров будет еще больше.

Смог над КрасноярскомФото: Андрей Самсонов/ТАСС

Фотографии задымленных городов, аналогичные тем, которые публикуют жители Красноярска и Иркутска, выкладывают в сеть жители и ведущие СМИ канадского Калгари, Анкориджа и Фэрбенкса на Аляске. В Канаде, прежде всего в провинциях Альберта и Британская Колумбия, интенсивность и площадь пожаров по сравнению с 1970-ми годами выросла более чем в 10 раз, достигнув и даже превысив в последние годы 3–3,5 миллиона гектаров в год. Это меньше российских показателей последних лет. При этом по площади, а также по климатическим условиям Канада примерно равна нашей Сибири. По численности населения, кстати, тоже. Но если посмотреть сейчас на снимки Земли из космоса (например, на fire.ru), легко заметить, что площадь канадских пожаров в несколько раз меньше того «Армагеддона», который творится на востоке России.

В Канаде также существует практика не тушить отдаленные от населенных пунктов и объектов инфраструктуры пожары. Лесные пожары вообще считаются естественным явлением, а многие виды растений северных лесов «запрограммированы» на размножение посредством пожаров, так что лес относительно быстро восстанавливается. Другое дело, что природа северных регионов не рассчитана на столь быстрое глобальное потепление, которое носит во многом антропогенный характер.

Тактика тушения, а главное, профилактики пожаров в Канаде более гибкая, чем у нас. Размер ассигнований на эти цели все время растет, достигнув десятков миллионов долларов, увеличившись во много раз (в сопоставимых ценах) по сравнению с концом прошлого века. Скажем, там не практикуется такой способ «зачистки» леса, как сжигание порубочных остатков после вырубки. У нас оно сплошь и рядом становится причиной пожаров, причем в относительной близости от жилья. Иногда это, как гласит народная молва, становится средством сокрытия незаконных вырубок. Помимо этого, канадцы проводят такие профилактические мероприятия, как прореживание леса в наиболее пожароопасных (и населенных) местах. В зону начинающегося пожара, пока он не приобрел верховой характер (с таким пожаром наиболее трудно бороться) высаживается десант, который ведет борьбу с огнем на земле. Практикуется и «встречный поджог». «Зона контроля» в канадском понимании этого термина означает именно активное контролирование ситуации, а не просто «не тушение пожара», как в нашем случае. Все эти методы известны и нашему МЧС, они применяются. Однако, в силу вечной нехватки и тем более сокращения финансирования, как видим, недостаточно. Разница в масштабах — в разы — пожаров в Сибири и Канаде в этом сезоне говорит сама за себя.

При этом канадские власти придерживаются совершенно иной информационной политики в создавшейся ситуации, чем наши. Прежде всего это подробное и по возможности честное информирование о том, что происходит. Так, на сайте National Wildland Fire Situation Report публикуется ежедневный подробный мониторинг ситуации с лесными пожарами по всей стране. Дается площадь и число пожаров (разбивка по провинциям), из них указано, какое число носит неконтролируемый характер, какое находится под контролем, какое «сдерживается» и какое находится под воздействием смешанных мер — тушения и сдерживания. Так, по состоянию на конец июля в стране было 113 неконтролируемых пожаров, 39 «сдерживались», 61 находился под контролем, активная борьба велась со 105. Как видим, соотношение иное, чем у нас (не тушится, напомним, 90 процентов пожаров). Отдельное внимание (priority fires) уделено пожарам, которые происходят вблизи каких-либо населенных пунктов. Таковых в настоящий момент три — в 12, 30 и 40 километрах от населенных пунктов, из них два на 29 июля находились в состоянии «неконтролируемости»). Общая площадь пожаров с начала сезона в Канаде, включая погасшие и потушенные, составила 1,7 миллиона гектаров (это примерно столько, сколько сейчас горит в одной только Сибири). Также указано, какие и сколько средств (люди, техника, авиация) задействованы в данный конкретный день, дается прогноз на ближайшее время. Между канадскими провинциями существует солидарность: они перебрасывают имеющиеся средства и технику друг другу, если она не задействована у себя. Расходы возмещает пострадавшая от пожара провинция. Есть ли у нас такая координация на межрегиональном уровне? Вопрос риторический. У нас в таких случаях все делается через федеральный центр, при этом каждый регион тушит пожары за счет своего бюджета (отсюда экономия).

Фото: Федеральная Авиалесоохрана/ВКонтакте

Было бы правильно, если бы российские власти проявили бо́льшую открытость в аналогичной ситуации. Не надо бояться паники, надо давать правдивую информацию — сводку «боевых действий». Неведение же порождает только страхи и слухи. То же самое касается информации о проводимых профилактических работах. Помимо призывов не разжигать в лесу костров, это еще и рассказ о том, что делается в плане противопожарной безопасности, как пресекаются (если пресекаются) поджоги порубочного материала. Нелишними будут советы, как себя вести в условия многодневного смога. Раздача так называемых медицинских масок (самых простых), которую начали практиковать власти некоторых населенных пунктов, наиболее страдающих от задымления, на самом деле бесполезна, такие маски не спасают от продуктов горения. Нужны другие, а также противогазы. В конце концов мы так давно и долго готовились ко всяким войнам, что уж противогазы-то должны быть где-то на складах? И поскольку такая ситуация пребудет с нами на годы вперед, причем с нарастающей интенсивностью, надо готовиться к новой долгой войне. Но у нас многие так сильно смеялись над теориями о глобальном потеплении, что к очередной войне мы как раз оказались опять не готовы.


31 ИЮЛЬ 2019 12:30

Російська влада відмовляється гасити пожежі в Сибіру: за справу беруться шамани

Шамани в Росії збираються викликати дощ, щоб загасити масштабні лісові пожежі / фото david baxendale.com
Близько 40 шаманів з Бурятії, Забайкалля і Іркутської області зберуться 4 серпня на байкальскому острові Ольхон, щоб зробити обряди, які, на їхню думку, допоможуть пролити дощі на палаючу тайгу в Сибіру.

Про це в середу повідомив голова правління міжрегіональної організації шаманів "Тенгері" Баїр Цирендоржиєв, передає ТАСС.

Читайте також
 У 5 регіонах Росії запроваджено режим НС через масштабні лісові пожежі, дим може дійти до Москви

За даними ФДМ "Авіалісохорона" на ранок середи, в Росії гасять 147 лісових пожеж на загальній площі понад 100 тисяч га. При цьому значні площі лісу охоплені вогнем у віддаленій місцевості, де загоряння не гасять. Більшість пожеж зареєстровано в Сибіру - на території Іркутської області і Красноярського краю.

"На Ольхоні 4 серпня зберуться близько 40 шаманів з Бурятії, Забайкалля і Іркутської області. Вони здійснять обряди, щоб викликати дощі на лісові пожежі. Зараз ми уточнюємо місцевості, де горять ліси", - сказав Цирендоржиєв.

У вівторок буддійські священнослужителі-лами також заявили, що готові зробити обряди виклику дощів на палаючу тайгу, але відзначили, що для цього їм потрібні "точні координати пожеж", повідомляє видання.

Як повідомляв УНІАН, в Росії заявили, що вартість гасіння пожеж перевищує розмір можливого збитку. Тому загоряння гаситься лише в разі загрози населеним пунктам або об’єктам інфраструктури.

  Детальніше читайте на УНІАН: https://www.unian.ua/russianworld/10636167-rosiyska-vlada-vidmovlyayetsya-gasiti-pozhezhi-v-sibiru-za-spravu-berutsya-shamani.html

***

Шамани Сибіру проведуть спільне камлання, щоб загасити мільйони гектарів тайги



Сьогодні, 12:03
Якщо держава не може впоратися з лісовими пожежами, до справи вирішили взятися окультисти
/ Фото: AFP
Близько чотирьох десятків російських шаманів проведуть окультний ритуал, щоб закликати дощ, який зможе загасити масштабні лісові пожежі в Сибіру.
Як повідомили в організації шаманів "Тенгері", з цією метою 4 серпня на байкальському острові Ольхон зберуться шамани з трьох регіонів Росії.
"На Ольхоні 4 серпня зберуться майже 40 шаманів з Бурятії, Забайкалля та Іркутської області. Вони здійснять обряди, щоб викликати дощі на лісові пожежі. Зараз ми уточнюємо місцевості, де горять ліси", – сказав голова правління "Тенгері" Баїр Цирендоржієв.
Варто відзначити, що за офіційними даними 31 липня в лісах Росії було зафіксовано понад 300 осередків загорянь. Загальна площа загоряння – майже 3 млн гектарів, але гасять лише трохи більше 100 тис. га. Більшість пожеж зареєстровано в Сибіру – на території Іркутської області і Красноярського краю.
Як стверджують в російській "Авіалісоохороні" на гасінні лісових пожеж задіяно 2 720 осіб, 390 одиниць техніки, а також 28 повітряних суден.
0:00 / 2:03
Нагадаємо, що дим від пожеж вже досяг навіть Казахстану, де метеорологи повідомили про перевищення гранично-допустимої концентрації шкідливих речовин в повітрі в деяких регіонах країни.

https://ukr.segodnya.ua/world/russia/shamany-sibiri-provedut-obshchee-kamlanie-chtoby-potushit-milliony-gektarov-taygi-1310144.html

На Черкащині горів ліс (ФОТО)



У селі Яснозір’я, Черкаського району, в районі вулиці Івана Сльоти, на відкритій території, сталося загорання сухої трави.

Про це повідомляє пресслужба управління ДСНС України в Черкаській області.

Вогонь, що встиг поширитися на територію у 2 гектари, було ліквідовано силами чергових відділень місцевої пожежної команди із села Яснозір’я та пожежної команди Черкаського держлісгоспу, які оперативно прибули до місця події.

Дискусія на тему: «Мораторій на експорт необробленого лісу: що далі?»



Час: 31 липня (середа), 11-00 – 12-30

Місце: прес-центр Українського кризового медіа-центру (Хрещатик 2, «Український дім»).

Більш як 4 роки тому Верховна Рада України прийняла закон, який забороняє експорт необробленого лісу. Цей крок викликав хвилю критики торгівельних партнерів України, у тому числі ЄС. Прихильники мораторію стверджують, що це рятує українські ліси від вирубки і чорного експорту, а також захищає вітчизняну деревообробну галузь. Опоненти мораторію кажуть, що насправді він нічого не змінив. І, крім того, загрожує угоді про Зону вільної торгівлі з ЄС – він вже спричинив перший спір з ЄС у рамках Угоди про асоціацію. Минулого тижня в Офісі президента України заявили, що ініціюватимуть перегляд мораторію.

Перед початком роботи нової Верховної Ради та Кабінету Міністрів, ми запрошуємо експертів розповісти про:

1) Підсумки мораторію:
Чи змінив мораторій ситуацію з незаконними рубками та чи стала сировина доступнішою для українських деревообробників?
Які наслідки може мати мораторій для відносин України і міжнародних партнерів?

2) Порядок денний для нової влади: що мають зробити нові парламент і уряд, аби справді захистити ліси?

Учасники:

  • Остап Єднак, народний депутат України
  • Євген Ангел, науковий співробітник Інституту економічних досліджень та політичних консультацій
  • Петро Тєстов, аналітик МБО «Екологія-Право-Людина»
  • Європейська асоціація бізнесу (ТВС)

Реєстрація ЗМІ на місці за редакційними посвідченнями. Відбуватиметься пряма трансляція події.

Опубліковано 31 лип. 2019 р.



Дискусія на тему: «Мораторій vs реформи: що мають зробити нова Верховна Рада і уряд, щоб захистити українські ліси?» Остап Єднак, народний депутат України Євген Ангел, науковий співробітник Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Петро Тєстов, аналітик Міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Людина»


Государственное управление делами Президента Украины воровало деньги из Госбюджета Украины, прикрываясь не созданными национальными парками - БОРЕЙКО

Владимир Борейко, КЭКЦ

Начиная с 2014 г, Государственное управление делами Администрации Президента Украины ( ДУСя) незаконным способом использовало деньги, отпущенные из государственного бюджета Украины . В это можно убедиться, ознакомившись с письмом Государственного управления делами народному депутату О.Еднаку ( копия от 26.12.2014 г. прилагается). В нем начальник Государственного управления делами С.Березенко сообщает о том, что Законом Украины « Про державний бюджет Украины на 2014 г» за бюджетной программой Государственного управления делами « Збереження природно-заповдіного фонду в національних парках та заповідниках» было выделено для Государственного управления делами более 35 тыс. гривен. Далее Березенко пишет о том, что Державная организация « Резиденция Залесье» получило 13 235 твс. гривен, Державная организация « Резиденция Синегора» получила 11518 тыс. гривен, а Державная организация « Лесное хозяйство Белоозерское» получило 4 538 тыс. гривен.

Однако выше перечисленные организации не являются национальными парками или заповедниками, однако получали и получают в течении прошедших 5 лет целевое финансирование из госбюджета по статье «Збереження природно-заповідного фонду в національних парках та заповідниках», что является нецелевым использованием средств, а точнее сказать –воровством из госбюджета с признаками коррупции.

Можно также ознакомиться с рас печатками из Державного бюджета Украины за 2014 и за 2015 годы, из которых видно, что Государственное управление делами каждый год получало деньги по статье «Збереження природно-заповідного фонду в національних парках та заповідниках» ( копия прилагается). И каждый год, начиная с 2014 г. по 2019 г. эти средства использовались не по назначению. Так, на 2019 г. Государственное управление делами получило из госбюджета по данной статье 82 млн. гривен, которые также расходуются не по назначению.

Связи с тем, что руководители Государственного управления делами Президента Украины относятся к категории « А», так как « керівники державної служби в інших державних органах, юрисдикція яких поширюється на всю територію України» ; мы обратились в Государственное бюро расследований, Национальное антикоррупционное бюро и Генпрокуратуру Украины, согласно ст. 216 Криминально-процессуального кодекса Украины, возбудить против них , начиная с С.Березенко, уголовные дела за нецелевое использование средств.



На фото-

= ответ руководителя ДУСи С.Березенко о фининсировании депутату О.Еднаку

= сканы из Госбюджета Украины по финансированию ДУСИ за 2014 г. и за 2015 г.

Держ.управління справами- 1

Держ.управління справами- 2

DOC_20190729152821

DOC_20190729153143

Ботанічний сад у Харкові потерпає від нашестя короїдів. ВІДЕО


Тільки за останні два роки жук знищив там близько двох сотень хвойних дерев. Уражені ялини треба прибрати, аби шкідники не дістались інших насаджень. Та зробити це працівники ботсаду не можуть уже рік. Це проблема не лише у Харкові. Масштаби всихання лісів в Україні сягають рівня екологічної катастрофи. Детальніше дивіться у сюжеті телеканалу "2+2"


Проблема реалізації низькосортної деревини - виїзна колегія Держлісагентства на Рівненщині


З проблемою реалізації низькотоварної деревини зіткнулися державні лісогосподарські підприємства всієї України. У першу чергу заготівля проводиться у пошкоджених хворобами і шкідниками насадженнях, через необхідність проведення там санітарних заходів. На жаль, на сьогодні санітарні рубки – це єдиний ефективний безальтернативний захід боротьби з хворобами соснового лісу, який змушені застосовувати також і в сусідніх європейських країнах. Відтак, внутрішній ринок нині має надлишок низькосортної деревини, яку самостійно освоїти не в змозі. Тому лісівники Рівненщини почали активно розвивати власну переробку, будувати і реконструювати цехи. Сюжет телеканалу "Сфера-ТВ. Рівне"



Навчання з гасіння лісових пожеж у Херсонській області


У ДСНС України у Херсонській області

Проблеми зі збутом деревини підривають економіку лісової галузі. ВІДЕО


Вітаємо на каналі "Сфера-ТВ.Луцьк". Дякуємо за увагу до нашої роботи. Запрошуємо підписатись, аби отримувати новини першими.



Sfera-TV Lutsk
Опубліковано 30 лип. 2019 р.

Захист автошляхів: вирубувати чи висаджувати?


АКТУАЛЬНО


На належне утримання придорожніх зелених насаджень не вистачає ні коштів, ні узаконених можливостей

Ми вже звикли, як щозими навіть міжнародні транспортні коридори на українській території періодично блокують замети. Боротися зі стихією справді важко, однак не лише вона робить непроїзними наші шляхи. Нормативні документи, якими керуються у роботі дорожники, цілком обґрунтовано стверджують, що «снігозахисні насадження — одні з основних економічних видів захисту автодоріг від снігових заносів». Однак на півдні країни дерева обабіч шляхів безкарно нищать чорні лісоруби, і навіть у лісистих регіонах на належне утримання придорожніх зелених насаджень не вистачає ні коштів, ні узаконених можливостей.


Ще як були ми чумаками…


На Житомирщині, половина території якої — Полісся, а південні райони — Лісостеп, можна наочно побачити різні типи звичних для України придорожніх посадок. Це і величні пірамідальні тополі, й плодові дерева, і швидкоростучі та невибагливі осокори, і листяні, змішані та хвойні лісові масиви, прорізані шляхами різних категорій і значення.

На більшості автодоріг (за винятком міжнародних) зелені насадження ростуть відразу за узбіччям. У підсумку гілля не лише затіняє дорожнє полотно, а й на деяких ділянках тісно змикається, утворюючи аналоги знаменитого тунелю Кохання. Та на відміну від Рівненщини, куди їдуть туристи з усього світу, дорожники Житомирщини не радіють, що область може похвалитись власним дивом природи, точніше, техногенного впливу на неї.

На відміну від відомого всім чотирикілометрового відрізку залізниці, яким неквапно тягне вагони з деревиною маневровий тепловоз, тунелями на автодорогах територіального і регіонального значення на високій швидкості пролітають багатотонні фури. Отож навіть незначне опускання гілок від поривів вітру чи їхнє обважніння під час зливи або обледеніння загрожує дорожньо-транспортною пригодою з вини дорожників.

Якщо перейти від романтики до суворих реалій, то будь-яке гілля над проїзною частиною становить потенційну загрозу, і його не має бути. Однак ще кілька років тому їзда багатьма дорогами державного значення на території Житомирщини нагадувала гру в російську рулетку. Велетенські вже всохлі гілки осокорів нависали над шляхами, загрожуючи щомиті навіть без пориву вітру чи інших сторонніх причин обвалитися додолу.

Нині стараннями дорожників із цією небезпекою покінчено, але обабіч ще багатьох доріг місцевого значення бовваніють напівусохлі й дуплисті пірамідальні тополі заввишки 10 метрів. Ці дерева не придатні навіть на дрова, а ось наробити біди можуть щомиті.

Зрозуміло, що ці зелені насадження з’явилися ще у 1960-х, коли нинішні шосе і навіть ґрунтовки масово покривали асфальтом. Висаджені обабіч них пірамідальні тополі були даниною ще чумацькій народній пам’яті, коли ці височенні й невибагливі дерева слугували маяками, з великої віддалі вказуючи, де серед полів чи одноманітної снігової рівнини пролягає дорога.

Зелені насадження на близькій відстані від асфальтівки рятували її влітку від перегрівання. За тодішньої інтенсивності й швидкості автомобільного руху особливо не переймалися загрозою, що легковик вріжеться у стовбур, а вирощені біля дороги яблука й черешні акумулюватимуть важкі метали.

Звільнити кілька додаткових метрів уздовж такої дороги, як вимагають Державні будівельні норми, — це знищити велику площу лісу. Фото Володимира ЗАЇКИ


Правила, написані кров’ю


Нині вже чинні кардинально інші державні стандарти облаштування автошляхів, у прямому значенні слова написані кров’ю постраждалих у ДТП. Навіть у населених пунктах відстань від краю проїзної частини вулиці до найближчого стовбура дерева має бути не меншою ніж 4 метри, а до крони — 0,5 м.

Ще жорсткіші ці вимоги на дорогах за межами міст і сіл. Однак навіть фахівці не можуть чітко сказати, на якій саме відстані мають бути придорожні зелені насадження. Державний стандарт України ДСТУ 3587-97 (Автомобільні дороги, вулиці та залізничні переїзди. Вимоги до експлуатаційного стану), затверджений у 1997 році, встановлює цю відстань залежно від категорій доріг: не менш ніж 14 метрів для шляхів І категорії; 11,25 м — ІІ; 9,5 м — ІІІ; 9 м — IV; 8,25 м — V.

Державні будівельні норми України ДБН В.2.3-4: 2015. Автомобільні дороги, затверджені у 2015 році, внормовують відстань від «краю проїзної частини до зелених насаджень» уже залежно від значення автодоріг: не менш ніж 10 м до стовбура дерева на міжнародних трасах, 9 м — на національних і регіональних, 7 м — на територіальних, обласних, районних.

Однак заковика в тому, що, наприклад, міжнародна автодорога Київ — Чоп, яка проходить територією Житомирщини, на різних ділянках у межах області залежно від кількості смуг і пропускної здатності є трасою І і ІІ категорій. Отож на ній можливі аж три варіанти допустимих відстаней до перших дерев у зелених придорожніх насадженнях: не менш як 10, 14, 11,25 метра.

Зрозуміло, що існує соломонове рішення, яке відповідатиме всім трьом вимогам: не менш як найбільший норматив 14 метрів. Однак зайве пояснювати, що земля — це гроші, а кілька додаткових метрів уздовж двох сторін дороги, що перетинає пів України, — це вже велетенські площі сільгоспугідь, лісів тощо, які мають змінити цільове призначення.

У ситуації, коли більшість дерев обабіч доріг досягли старості й через загрозу падіння підлягають вирубуванню, часу на роздуми вже немає. Фото з сайту Gorod.lv


Знищити дерева — не вихід


Мимоволі напрошується нібито найпростіший вихід: відмовитися від проблемних зелених насаджень. Надто що більшість із них за розміщенням і навіть видовим складом дерев уже не відповідає чинним державним стандартам і будівельним нормам, а для створення нових немає ні коштів, ні земель.

На користь саме такого кардинального розв’язання проблеми є ще кілька додаткових аргументів. Нині вже не чумацькі часи, коли доводилося позначати ґрунтову дорогу в полі височенними тополями, а сучасне щебенево-мастикове асфальтобетонне покриття, на відміну від уже морально застарілого чорнощебеневого, значно стійкіше до зовнішніх впливів із температурним включно.

Стосовно захисних функцій придорожніх зелених насаджень, що мінімізують шумове забруднення довкілля, у Європі й навіть на дорозі Київ — Чоп уже нікого не дивують спеціальні сітки — компактна за розміром та економна в експлуатації заміна дерев і кущів. Снігозахисні функції цілком здатні виконувати спеціальні огородження і щити, які дорожники Житомирщини щозими встановлюють обабіч об’їзної ділянки дороги Київ — Чоп довкола Коростишева й на інших ділянках імовірних снігових переметів.

Однак за ефективністю й економічністю це не найкраща заміна снігозахисних зелених насаджень, для висадження яких обабіч проблемних ділянок банально немає потрібних для цього відводів землі. Отож економлячи на одному, держава, точніше, всі ми, втрачаємо на іншому. Щозими велетенські матеріально-фінансові ресурси витрачають на розчищення доріг від снігових заметів, що, однак, не рятує від гігантських заторів на автошляхах, де йдуть за вітром втрачені перевізниками кошти від простою транспорту і вантажів.

Зрозуміло, що виникає спокуса повернутися до старої практики, коли снігозахисні зелені насадження були поряд з автошляхами. Однак пункт 9.5.3 «Технічних правил ремонту та утримання автодоріг» від 2009 року стверджує, що «наближення дороги до існуючих насаджень викликає різке зниження захисної ролі насаджень, тому що завітряний шлейф снігового валу навіть при невеликому обсязі снігоприносу лягає на дорогу, якщо віддалення від бровки земляного полотна стає менш ніж 10 м».

Катастрофічний стан багатьох придорожніх зелених насаджень найчіткіше видно в період, коли дерева ще без листя. Фото надано автором


Часу на роздуми вже немає


На території Житомирщини із 1625 км доріг державного значення 852,7 км, або 52,5%, мають придорожні насадження, а із 6941,5 км доріг місцевого значення — 2822,8 км, або 40,7%. На перший погляд, на обох видах автошляхів ситуація нібито майже однакова.

Проте цього не скажеш, аналізуючи розподіл придорожніх зелених насаджень за функціональним призначенням. На автошляхах державного значення, якими опікується Служба автомобільних доріг у Житомирській області, 69,1% насаджень снігозахисні й лише 30,9% — декоративні. На переданих у січні 2018 року під егіду Житомирської облдержадміністрації дорогах місцевого значення все до навпаки: 35,6% зелених насаджень снігозахисні й аж 64,4% — декоративні.

У ситуації, коли більшість дерев обабіч доріг досягли віку старості й через загрозу падіння підлягають вирубуванню, часу на роздуми вже немає. Нові зелені насадження слід висаджувати або на передбачених нормативними документами відстанях від доріг, або вже не відновлювати.

Отож місцеві дороги в області, як, імовірно, загалом в Україні, опинилися перед загрозою тотального знищення обабіч них дерев нібито декоративного призначення. Однак може виявитися, що чимало з них насправді виконували снігозахисну функцію, що неминуче позначиться взимку на прохідності місцевих доріг.

Не менш проблемним може стати оновлення зелених насаджень на автошляхах державного значення. Тут ніхто не дозволить витрачати кошти на висаджування дерев на забороненій відстані до дорожнього полотна, а перешкодою для дотримання встановлених державними стандартами норм стане брак земельних відводів достатньої ширини.

Віктор ШПАК