Володимир БОНДАР

Україна має шанс створити принципово новий лісовий сектор

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

Володимир БОНДАР

Бачимо повне розуміння президентською вертикаллю влади питань лісової галузі

30 вересня 2019

Гайсинські лісівники другий рік розводять фазанів


Спільними зусиллями лісівників та небайдужих мисливців у лісах Гайсинщини з’являється фазан звичайний.

Фазанарій ДП «Гайсинський лісгосп» став об’єктом особливої уваги учасників виїзного засідання колегії Вінницького ОУЛМГ, яка нещодавно пройшла на базі держлісгоспу під головуванням начальника обласного управління лісового та мисливського господарства Анатолія Бондаря.

Гайсинські лісівники другий рік розводять фазанів, а цього року уже продавали і випускали у природу. Справа ця - зовсім не легка, як можна подумати на перший погляд. «Царська птиця» вимагає ретельного догляду, пильної уваги, відповідних знань, любові до цієї справи і ще чимало премудростей.

Розведення фазанів – справа клопітка. Минулого, 2018 року, ДП «Гайсинський лісгосп» на території Гайсинського лісництва побудував повноцінний фазанарій, метою якого є відновлення поголів’я та підвищення біологічної стійкості фазана, випуск у дику природу молодняка, доведення його до оптимальної кількості в мисливських угіддях. Розводять гайсинські лісівники саме фазана звичайного (мисливського). В інших господарствах було придбано маточне поголів’я фазана, починали тоді з 50 голів птиці. Встановили відповідне обладнання для інкубації яєць та відгодівлі птахів. До речі, зовсім поряд знаходиться сучасний мисливський будинок та вольєр для напіввільного утримання мисливських тварин площею 57 га, у якому зараз розводять ланей.

У фазанарії є місце для складування та для приготування кормів за окремими віковими групами фазана, інкубатори для висиджування молодняка. Маточне поголів’я «мешкає» в окремому приміщенні, у кожній із кімнат – один самець і 4-6 самок, які несуть яйця. В іншій частині - знаходяться пташенята до 2-місячного віку, які ще потребують ретельного догляду, відповідного харчування. А ще фазанят тут навіть улітку за потреби вигрівають інфрачервоною лампою. А на закритому сіткою подвір’ї випасаються, ховаються і живуть звичайним вольєрним життям уже старші особини. Розповідає мисливствознавець ДП «Гайсинський лісгосп» С.І. Злепко:

«Впродовж цьогорічного сезону (весна-літо) до інкубатора заклали більш як 2 тисячі яєць. Вилупилося 794 курчаток фазана, з яких вижило 511 голів. Багато є причин: хвороби, природні фактори. А ще вольєр знаходиться у лісі, тому до нього легко пробираються та завдають чимало шкоди куниці, ласиці... Вирощування фазанів – справа непроста. Ми лише фактично починаємо цим займатися, але вже маємо певні досягнення. Реалізовано за сезон 47 дорослих особин на суму 14 тис. грн., маточне поголів’я залишили у кількості 150 птиць (50 – з молодняка і 100 - старших), 230 голів залишили на дорощування, також фазанів випускали у природу».

Наприкінці літа цього року гайсинські лісівники випустили у природне середовище, у лісові угіддя Гайсинського лісництва, 320 голів молодих фазанів та 24 старших (у розрахунку 6 дорослих - на 80 особин молоді). Лісівники сподіваються, що фазан приживеться у гайсинських лісах. Дорослі формуватимуть у молодших правильну поведінку у природі, допоможуть виживати. Хоча тут важко щось передбачити, адже пташенята, народжені в інкубаторі та вирощені у вольєрі, не мають навичок пошуку кормів, захисту від ворогів. Але природні захисні інстинкти повинні перемогти.

Середовище природного поширення фазанів – це береги річок, долини, зарості чагарників, кущів, тож і гайсинські лісівники та мисливствознавці обрали для переселення фазанів схожі умови, угіддя, які мають ставок, балки, межують із водоймою та польовою місцевістю. Адже у фазана чимало природних ворогів (лисиця, бродяча собака, яструб та інші хижі птахи), від яких він зазвичай і ховається у такій місцевості. А ще тут птиця знайде воду та природний корм, насіння трав, плоди кущів, приміром, терену.

До речі, слід віддати належне місцевим мисливцям Гайсинщини, які на власній ініціативі та за власні кошти теж випускають фазанів у ліси. Жителі місцевих сіл уже можуть побачити «царську птицю», яка забрела на поля, околиці населених пунктів.

Точну чисельність фазана у лісових угіддях підтвердить щорічний «перепис» диких тварин. Залишається лиш побажати успіху гайсинським лісівниками у справі розведення та відновлення популяції фазана у лісах Вінниччини.

Прес-служба Вінницького ОУЛМГ










Кабінет Міністрів схвалив Програму дій Уряду

29 вересня, Кабінет Міністрів України схвалив Програму дій Уряду.

Також зроблено низку кадрових призначень. Зокрема:

У Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства
Мєтєлєву Інну Дмитрівну – заступником Міністра;
Свириденко Юлію Анатоліївну – заступником Міністра.
У Міністерство енергетики та захисту довкілля
Ставчук Ірину Іванівну – заступником Міністра.
У Міністерство розвитку громад та територій
Чаплінського Юліана Михайловича – заступником Міністра з питань європейської інтеграції.
Уряд також схвалив низку звільнень:
У Міністерстві енергетики та вугільної промисловості
Бойко Наталію Андріївну – з посади заступника Міністра з питань європейської інтеграції.
У Міністерстві енергетики та вугільної промисловості
Немчинова Максима Олександровича – з посади державного секретаря Міністерства.
У Державній аудиторській службі України
Гаврилову Лідію Володимирівну – з посади Голови.

Кабінет Міністрів ухвалив пакет проектів законів для впорядкування діяльності з видобутку бурштину, про це йшлось на нараді у Президента 2 вересня. Зміни передбачають, зокрема, скасування процедур додаткового погодження дозволів на користування надрами з боку відповідних обласних рад, продаж дозволів через відкриті електронні аукціони та ін.

Також схвалено проект закону щодо легалізації грального бізнесу в Україні, який передбачає, що азартні ігри будуть проводитися виключно на території готелів, на гральному обладнанні з використанням програмного забезпечення, яке відповідає міжнародним стандартам.

Крім цього, Уряд схвалив проект закону щодо підвищення ефективності використання коштів Державного фонду регіонального розвитку. Зміни передбачають посилення відкритої конкуренції між проектами, які подаються на фінансування за рахунок фонду лише через прозорі конкурсні процедури після доведення економічної або соціальної ефективності.

Уряд розпочав роботу над інструментами здешевлення кредитів для купівлі земель сільськогосподарського призначення. Відповідне розпорядження Кабінет Міністрів ухвалив на засіданні.








КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ


ПОСТАНОВА


від 29 вересня 2019 р. № 849


Київ


Про затвердження Програми діяльності Кабінету Міністрів України


Кабінет Міністрів України постановляє:

Затвердити Програму діяльності Кабінету Міністрів України і подати її на розгляд Верховної Ради України.

Прем’єр-міністр України О. ГОНЧАРУК

Інд. 80

***

7. Міністерство енергетики та захисту довкілля

Цілі
Показники ефективності
Ціль 9.1. Менша кількість українців перебувають за межею енергетичної бід­ності та підвищено енерго- ефективність економіки
Зниження витрат енергії на одиницю ВВП
Зменшення кількості споживачів, що знаходять­ся за межею енергетичної бідності та потребу­ють державної підтримки
Ціль 9.2. Українські спо­живачі та український біз­нес сплачують справедли­ву ціну за якісні енергетич­ні товари
Зменшення ціни енергетичних товарів до їх справедливої та прозоро сформованої вартості
Зменшення кількості домогосподарств, що пе­ребувають за межею енергетичної бідності
Зменшення питомої частки вартості енергетич­них послуг і товарів у щомісячних витратах до- могосподарств
Збільшення частки біржової торгівлі енергоре­сурсами до 2025 року до 50%
Збільшення частки виробництва економічно прі­оритетних джерел енергії
Оцінка необхідності і початок процесу планового відновлення енергетичних мереж
Запровадження прозорих принципів корпора­тивного управління на державних підприємствах паливно-енергетичного сектору
Ціль 9.3. Українцю не за­грожують ризики зали­шитись без енергозабез­печення
Зменшення частки одного джерела в загаль­ному обсязі будь-якого енергетичного ресурсу (крім ядерного палива) до 30%
Зменшення середньої тривалості та частоти від­ключень споживачів
Ціль 9.4. Українець жи­ве у сприятливому та чи­стому навколишньому се­редовищі
• Зменшення рівня забруднення довкілля від жит­тєдіяльності людини, зокрема:
     зменшення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних та пере­сувних джерел
     зменшення скидів забруднених стічних вод у водні об'єкти
     підвищення рівня безпеки атомних електро­станцій;
     в енергетичному міксі максимально викорис­товуються джерела енергії, що мають мен­ший шкідливий вплив на навколишнє серед­овище
     притягнення юридичних осіб до відповідаль­ності за порушення природоохоронного за­конодавства
     зменшення нітратного забруднення ґрунтів та водойм
Ціль 9.5. Українці менше страждають від накопичен­ня відходів
Збільшення кількості населення, яке здійснює роздільне збирання побутових відходів
Збільшення повторного використання та пере­роблення відходів упаковки від загальної маси
Збільшення обсягів відходів, що утилізуються, разом з виробництвом енергії — до 2 млн. т; (у тому числі побутових відходів, до 1 млн. т)
Зменшення загальний обсяг відходів, що захо­ронюються на 30%, а побутових відходів до 50%
Ціль 9.6. Українці більш ефективно та ощадливо використовують природ­ні ресурси
Збільшення доходу на використання 1 га. зе­мель лісового фонду
Збільшення доходу на використання 1 га. дзер­кала поверхні прісних водойм
Збільшення доходу від користування та відсотку вилучення корисних копалин при видобуванні
Ціль 9.7. Українці зберіга­ють природні екосистеми для нащадків
Мінімальна кількість видів, що зникли чи знахо­дяться на межі зникнення
Мінімальна шкода, завдана біорізноманіттю та екосистемам
Зменшення частки орних земель від загальної площі території України з одночасним підвищен­ням ефективності використання ріллі, залужен­ня та заліснення виведених з сільськогосподар­ського обігу земель
Збільшення лісистості та сертифікація лісів згід­но з вимогами FSC
Видання у 2020 році «Червоної книги рослинно­го світу» та «Червоної книги тваринного світу», а також «Зеленої книги»
Створення системи моніторингу біорізноманіття та ведення кадастру рослинного та тварин­ного світу
Затвердження планів управління річковими ба­сейнами
Підвищення рівня енергоефективності та змен­шення втрат води
Збільшення кількості об'єктів природно-запо­відного фонду межі яких встановлені на міс­цевості
Створення нових національних природних пар­ків та транскордонного біосферного резервату
Формування системи моніторингу наслідків для природних екосистем від військових дій на сході України та анексії Росією Криму
Ціль 9.8. Українець усві­домлює наслідки глобаль­них змін клімату, вживає заходи для їх запобігання, проте готовий до них адап­туватись
Скорочення обсягу викидів парникових газів до 2024 року
Відсоток скорочення використання озоноруйнів- них речовин та фторованих парникових газів


Ціль 9.6. Українці більш ефективно та ощадливо використовують природ­ні ресурси
Показники ефективності
   Збільшення доходу на використання 1 га земель лісового фонду
   Збільшення доходу на використання 1 га дзеркала поверхні прісних водойм
   Збільшення доходу від користування та відсотку вилучення корисних копа­лин при видобуванні
Сталий розвиток надрокористування можливий за умови забезпечення ін­вестиційної привабливості галузей, підвищення рівня технологічних процесів та адаптування законодавства до кращих світових стандартів для створення пози­тивного інвестиційного клімату.
Ми розвинемо центр обробки даних для оцифрування геологічної інформа­ції та підтримки бази знань, відкриємо доступ до геоінформації та бази мета- даних шляхом створення інтерактивних dataroom та впровадження онлайн-ка- бінету надрокористувача.
Ми гарантуємо проведення відкритих, конкурентних та якісно підготовлених аукціонів та конкурсів на право користування надрами на державному та місце­вому рівні з метою залучення інвестицій та провідних практик розробки бага­тої мінеральної бази України.
Створимо нову систему моніторингу підземних вод та небезпечних геоло­гічних процесів.

Ціль 9.7. Українці зберігають природні екосистеми для нащадків Показники ефективності
   Мінімальна кількість видів, що зникли чи перебувають на межі зникнення
   Мінімальна шкода, завдана біорізноманіттю та екосистемам
   Зменшення частки орних земель від загальної площі території України з од­ночасним підвищенням ефективності використання ріллі, залуження та за­ліснення виведених з сільськогосподарського обігу земель
   Збільшення лісистості та сертифікація лісів згідно з вимогами FSC
   Видання у 2020 році «Червоної книги рослинного світу» та «Червоної книги тваринного світу», а також «Зеленої книги»
   Створення системи моніторингу біорізноманіття та ведення кадастру рос­линного та тваринного світу
   Затвердження планів управління річковими басейнами
   Підвищення рівня енергоефективності та зменшення втрат води
   Збільшення кількості об'єктів природно-заповідного фонду, межі яких вста­новлені на місцевості
   Створення нових національних природних парків та транскордонного біо- сферного резервату
   Формування системи моніторингу наслідків для природних екосистем від
військових дій на Сході України та анексії Росією Криму 
Ми усвідомлюємо, що сучасний стан використання природних ресурсів не відповідає вимогам сталого природокористування. Територія України ураже­на водною та вітровою ерозією. Спостерігається критичне зменшення терито­рій водно-болотних угідь та природних лісів. Водокористування здійснюється переважно нераціонально, відбувається погіршення стану річкових басейнів та морів. Швидко зменшується біорізноманіття. Внаслідок військових дій приско­рено руйнуються екосистеми на Сході України.
Для ефективного захисту ми створимо систему моніторингу біорізноманіття та ведення кадастру рослинного та тваринного світу.
Ми встановимо межі прибережних захисних смуг водних об'єктів та недо­пустимо погіршення стану прибережних територій.
Запровадимо інтегроване управління водними ресурсами за басейновим принципом та повністю впровадимо Водну рамкову Директиву ЄС.
Ми покращимо стан об'єктів природно-заповідного фонду, збільшимо пло­щі лісів, забезпечимо їх відновлення, а також зупинимо процеси зменшення ландшафтного та біологічного різноманіття. Для ефективного захисту забезпе­чимо визначення їх меж на місцевості.
Сформуємо систему моніторингу наслідків для природних екосистем від військових дій на сході України та анексії Росією Криму.



Примітка

Опубліковано в Урядовому кур'єрі 01.10.2019


Про Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року

УКАЗ 

ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ 

№722/2019


Про Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року


З метою забезпечення національних інтересів України щодо сталого розвитку економіки, громадянського суспільства і держави для досягнення зростання рівня та якості життя населення, додержання конституційних прав і свобод людини і громадянина постановляю:

1. Підтримуючи проголошені резолюцією Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй від 25 вересня 2015 року № 70/1 глобальні цілі сталого розвитку до 2030 року та результати їх адаптації з урахуванням специфіки розвитку України, викладені у Національній доповіді «Цілі сталого розвитку: Україна», забезпечувати дотримання Цілей сталого розвитку України на період до 2030 року:

1) подолання бідності;

2) подолання голоду, досягнення продовольчої безпеки, поліпшення харчування і сприяння сталому розвитку сільського господарства;

3) забезпечення здорового способу життя та сприяння благополуччю для всіх у будь-якому віці;

4) забезпечення всеохоплюючої і справедливої якісної освіти та заохочення можливості навчання впродовж усього життя для всіх;

5) забезпечення гендерної рівності, розширення прав і можливостей усіх жінок та дівчат;

6) забезпечення доступності та сталого управління водними ресурсами та санітарією;

7) забезпечення доступу до недорогих, надійних, стійких і сучасних джерел енергії для всіх;

8) сприяння поступальному, всеохоплюючому та сталому економічному зростанню, повній і продуктивній зайнятості та гідній праці для всіх;

9) створення стійкої інфраструктури, сприяння всеохоплюючій і сталій індустріалізації та інноваціям;

10) скорочення нерівності;

11) забезпечення відкритості, безпеки, життєстійкості й екологічної стійкості міст, інших населених пунктів;

12) забезпечення переходу до раціональних моделей споживання і виробництва;

13) вжиття невідкладних заходів щодо боротьби зі зміною клімату та її наслідками;

14) збереження та раціональне використання океанів, морів і морських ресурсів в інтересах сталого розвитку;

15) захист та відновлення екосистем суші та сприяння їх раціональному використанню, раціональне лісокористування, боротьба з опустелюванням, припинення і повернення назад (розвертання) процесу деградації земель та зупинка процесу втрати біорізноманіття;

16) сприяння побудові миролюбного и відкритого суспільства в інтересах сталого розвитку, забезпечення доступу до правосуддя для всіх і створення ефективних, підзвітних та заснованих на широкій участі інституцій на всіх рівнях;

17) зміцнення засобів здійснення й активізація роботи в рамках глобального партнерства в інтересах сталого розвитку.

Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року є орієнтирами для розроблення проектів прогнозних і програмних документів, проектів нормативно-правових актів з метою забезпечення збалансованості економічного, соціального та екологічного вимірів сталого розвитку України.

2. Кабінету Міністрів України забезпечити:

1) проведення у двомісячний строк із залученням вчених, експертів, представників громадських об’єднань аналізу прогнозних і програмних документів з урахуванням Цілей сталого розвитку України на період до 2030 року та за результатами такого аналізу у разі необхідності вжити заходів щодо їх удосконалення;

2) упровадження дієвої системи моніторингу реалізації Цілей сталого розвитку України на період до 2030 року та оприлюднення його результатів щороку до 1 березня року, який настає за звітним.

3. Рекомендувати Національній академії наук України, Національній академії аграрних наук України, Національній академії медичних наук України, Національній академії педагогічних наук України, Національній академії правових наук України, Національній академії мистецтв України враховувати Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року під час визначення напрямів наукових досліджень.

4. Цей Указ набирає чинності з дня його опублікування.

Президент України В.ЗЕЛЕНСЬКИЙ
30 вересня 2019 року

У лісгоспі, керівника якого шантажував житомирський «активіст», аудитори виявили втрат на 7,2 млн грн



На ДП «Олевське лісове господарство» провели фінансовий аудит діяльності за період з 1 січня 2016 по 30 квітня 2019 і виявили втрат на понад 7,2 млн грн.

Про це 30 вересня повідомила пресслужба управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області.

«Фахівці управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області провели державний фінансовий аудит діяльності державного підприємства «Олевське лісове господарство» за період з 01.01.2016 по 30.04.2019. За результатами аудиту виявлено втрат доходів, упущених вигод та непродуктивних витрат на суму понад 7,2 млн грн», - повідомили в Держаудитслужбі.

За даними аудиторів, установлені факти незаконних і самовільних рубок дерев, що призвели до заподіяння шкоди лісу на загальну суму понад 5,5 млн грн, що свідчить про неналежний контроль за збереженням та ефективним використанням лісових ресурсів. Через проведену безоплатну передачу лісопродукції на баланс чотирьох державних підприємств упущено вигод коштів на суму майже 1,4 млн грн.

Окрім того, підприємство здійснило понад 0,2 млн грн непродуктивних витрат на сплату штрафів за порушення податкового законодавства, судового збору та відшкодування зарплати працівнику за час вимушених прогулів. Поряд з цим, посадові особи підприємства не забезпечили реалізацію права нарахування штрафних санкцій за несвоєчасне виконання договірних зобов’язань та неналежне проведення претензійно-позовної роботи щодо їх стягнення, через що було упущено вигод на суму 94 тис. грн. Завищення витрат при відображенні операцій за даними бухгалтерського обліку щодо безоплатної передачі лісопродукції спричинило упущені вигоди на суму понад 62 тис. грн.

Відмітимо, що у червні 2019 року керівник ДП «Олевське лісове господарство» Олександр Бондарчук подав декларацію перед звільненням з займаної посади, згідно з якою єдиним джерелом доходу його сім’ї за період з 1 січня по 12 червня 2019 року була заробітна плата: 124 тис. 298 грн.

Разом з тим Олександр Бондарчук є власником десяти земельних ділянок у Київській та Закарпатській областях, його дружина володіє двома земельними ділянками у Закарпатській області.

У грудні 2018 року Олександр Бондарчук придбав квартиру в Олевську, загальною площею 88 кв.м. Окрім того, він має житловий будинок в Микуличах на Київщині, площею 109,1 кв.м. На Київщині у його дружини є квартира в місті Буча, площею 91,5 кв.м, а також в с.Репинне Закарпатської області будується житловий будинок, загальною площею 219,72 кв.м.

У автопарку Олександра Бондарчука є TOYOTA Land-Cruser, 2007 року випуску, а також «Москвич», «Шкода Октавіа», «VOLKSWAGEN Passat», КамАЗ та ОдАЗ. Дружина з 2017 року володіє легковим автомобілем AUDI Q7.

Олександр Бондарчук також задекларував готівкові кошти: 137 тис. грн та $9 тис., у дружини є 120 тис. грн готівкою.

Нагадаємо, житомирський «активіст» Олександр Громов шантажував керівника ДП «Олевське лісове господарство» Олександра Бондарчука і вимагав гроші за нерозголошення певних відомостей, пов’язаних з його роботою. Громова затримали 13 серпня 2019 року у житомирському ресторані «Гайки» під час отримання 5,5 тис. доларів.

Як повідомляв Житомир.info, у 2019 році аудитори перевірили ДП «Словечанське лісове господарство» і виявили втрат на понад 4,6 млн грн.

Житомир.info
30 вересня 2019, 15:41

Лісівники з Львівщини вивчали досвід лісовідновлення в Туреччині

Представники Житомирського, Львівського, Рівненського, Хмельницького та Черкаського обласних управлінь лісового та мисливського господарства з 23 по 27 вересня 2019 року приймали участь у навчальному візиті до лісівників Туреччини, з метою вивчення досвіду лісовідновлення. Про це сьогодні, 30 вересня, Гал-інфо повідомили у Львівському обласному управлінні лісового та мисливського господарства.



Від Львівського ОУЛМГ участь приймав перший заступник начальника – головний лісничий Львівського ОУЛМГ Ярослав Целень, який поділився своїми враженнями про ліси та стан ведення лісового господарства в Туреччині.

У рамках візиту учасники семінару познайомились з методами природнього відновлення лісів, яке зокрема в Туреччині складає біля 70 %, а також прийняли участь у міжнародному фестивалі по «Омолодженню лісів», тобто природньому відновленні лісів.

На фестивалі були присутні лісівники з Грузії, Узбекистану, Боснії та Кіпру.

Відкрив фестиваль заступник генерального директора лісів Туреччини.

Лісівники Львівщини в черговий раз переконалися у правильній стратегії ведення лісового господарства на засадах наближеного до природи лісівництва, яке базується на природньому відновленні лісів шляхом проведення вибіркових та поступових рубок.

понеділок 30 вересня, 2019 14:05

Уряд підготував проект закону щодо посилення відповідальності за незаконний видобуток бурштину



КИЇВ. 30 вересня. УНН. Кабінет міністрів підготував законопроект, який спрямований на посилення кримінальної відповідальності за незаконний видобуток бурштину. Про це заявив Прем'єр-міністр України Олексій Гончарук під час брифінгу в Києві, передає кореспондент УНН.

"Головний задум (легалізації – ред.) полягає в тому, щоб одночасно комплексно припинити нелегальний вивіз бурштину з України. Є законопроект, який пропонує заборонити експорт бурштину-сирцю необробленого, криміналізувати незаконний видобуток бурштину, ввести серйозну відповідальність за цю діяльність, спростити трохи отримання дозвільних документів на видобуток на землі, яка вже пошкоджена", - зазначив прем'єр.

За його словами, нелегальний видобуток бурштину вже призвів до знищення гектарів українських лісів, причому зайняті у цьому бізнесі люди видобувають лише 20% покладів каміння в родовищах, оскільки не інвестують достатньо коштів у обладнання.

"80% каміння ми втрачаємо під землею, потім ці 20% нелегально через кордон, без жодної користі для українського суспільства йде до іншої країни (Польщі, де легалізується по підробних документах – ред.), а потім усе це продається у Китай", - додав Гончарук.

При цьому він додав, що відповідний законопроект вчора, 29 вересня, був ухвалений на засіданні уряду і найближчим часом буде внесений до Верховної Ради.

Нагадаємо, у Рівненській області з початку 2019 року порушено через незаконний видобуток бурштину понад 5 тис га лісових земель та складено 11 протоколів.

Джерело: УНН

Держлісагентство координуватиметься через Мінекоенерго

На Урядовому порталі оприлюднено постанову Уряду від 18 вересня 2019 р. № 847 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України», яка визначає спрямування/впорядкування функцій органів влади у зв’язку з утворенням Міністерства енергетики та захисту довкілля України шляхом перейменування Мінприроди і реорганізації Міненерговугілля.

Відповідно до постанови Уряду, спрямування та координація Державного агентства лісових ресурсів України здійснюватиметься через Міністра енергетики та захисту довкілля України.

Згідно з оновленим положенням Мінекоенерго є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізацію державної політики, зокрема, у сфері лісового та мисливського господарства.

Окрім того, Мінекоенерго забезпечуватиме нормативно-правове регулювання, а саме розробку проектів нормативно-правових актів, видання нормативно-правових актів у межах повноважень, передбачених законом, у сфері раціонального використання, відтворення і охорони об’єктів тваринного і рослинного світу, біологічного і ландшафтного різноманіття, формування, збереження та використання екологічної мережі, біологічної та генетичної безпеки, охорони та раціонального використання земель з питань:

- охорони, використання та відтворення тваринного і рослинного світу;

- ведення державного обліку і кадастру рослинного світу, ведення державного кадастру тваринного світу;

- ведення державного обліку чисельності об’єктів тваринного світу та обліку обсягів їх добування;

- встановлення лімітів, норм використання об’єктів тваринного світу;

- спеціального використання об’єктів тваринного світу;

- реєстрації та утримання диких тварин, які вилучені з природного середовища з метою надання їм допомоги;

- реалізації об’єктів тваринного світу, конфіскованих або безоплатно вилучених внаслідок порушення законодавства в частині ввезення в Україну та вивезення за її межі диких тварин та інших об’єктів тваринного світу;

- встановлення правил добування диких тварин, а також їх утримання і розведення у напіввільних умовах чи в неволі;

- регулювання заходів, необхідних для скорочення чисельності тварин у разі виникнення або загрози виникнення епізоотій та в разі виникнення небезпечних ситуацій;

- затвердження переліків дикорослих видів рослин, поширення і чисельність яких підлягають регулюванню, а також порядку здійснення відповідних заходів щодо регулювання їх поширення і чисельності;

- ввезення в Україну і вивезення за її межі об’єктів тваринного і рослинного світу, крім генетично модифікованих організмів;

- загального використання і відтворення природних рослинних ресурсів;

- затвердження нормативів спеціального використання природних рослинних ресурсів, затвердження розрахункових лісосік;

- визначення природних рослинних угруповань, які підлягають занесенню до Зеленої книги України, затвердження переліків рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, та типових природних рослинних угруповань, які підлягають охороні і заносяться до Зеленої книги України;

- ведення Червоної та Зеленої книг України;

- створення, поповнення, зберігання, використання, відчуження та державного обліку зоологічних і ботанічних колекцій, торгівлі ними, а також ввезення в Україну, пересилання та вивезення за її межі;

- затвердження переліків видів тварин, рослин та грибів, що заносяться до Червоної книги України, видів тварин, рослин та грибів, що виключені з Червоної книги України;

- державного обліку рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної книги України;

- оцінки ризику потенційного впливу генетично модифікованих організмів на навколишнє природне середовище;

- встановлення переліку земель, на яких застосовується обмеження щодо вирощування генетично модифікованих сортів рослин;

- визначення і занесення видів тварин, які не занесені до Червоної книги України, але мають особливу наукову, природоохоронну та іншу цінність, до переліків видів тварин, які підлягають особливій охороні, та встановлення порядку їх охорони, використання і відтворення;

- затвердження типових конструкцій засобів перевезення диких тварин;

- забезпечення збереження біологічного і ландшафтного різноманіття, територій та об’єктів природно-заповідного фонду України, формування національної екологічної мережі;

- погоджує проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж земель оздоровчого, рекреаційного призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон;

- погоджує проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок в зоні відчуження та зоні безумовного (обов’язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

- погоджує рішення обласних, Київської, Севастопольської міських держадміністрацій про надання лісів у постійне користування.

Також Мінекоенерго:

- здійснюватиме погодження рішення про встановлення ліміту використання лісових ресурсів під час здійснення побічних лісових користувань та лісових ресурсів під час заготівлі другорядних лісових матеріалів;

- затверджуватиме нормативи спеціального використання природних рослинних ресурсів та розрахункові лісосіки заготівлі деревини, погоджуватиме матеріали лісовпорядкування;

- здійснюватиме погодження поділу лісів на категорії та виділення особливо захисних лісових ділянок.

Відповідно до положення Мінекоенерго забезпечуватиме, зокрема, здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог природоохоронного законодавства у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів, мисливського впорядкування.

До повноважень Мінекоенерго належатиме забезпечення нормативно-правового регулювання, а саме розробка проектів нормативно-правових актів, видання нормативно-правових актів в межах повноважень, передбачених законом, у сфері лісового та мисливського господарства з питань:

- розроблення та організації виконання державних цільових, галузевих та інших програм охорони, захисту, використання та відтворення лісів;

- визначення пріоритетних напрямів та стратегії розвитку у сфері лісових відносин.

Вищезазначеною постановою Уряду вносяться зміни до Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України та Положення про Державне агентство лісових ресурсів України, зокрема, щодо перепідпорядкування відомства Міністерству енергетики та захисту довкілля.

Більш детально з Положенням про Міністерство енергетики та захисту довкілля України можна ознайомитися ТУТ.

Прес-служба Держлісагентства
http://dklg.kmu.gov.ua/forest/control/uk/publish/article?art_id=204404&cat_id=32888

Небайдужих громадян просять повідомляти про факти викрадення лісу на Чернігівщині



Про це Високому Валу повідомили у Секторі комунікації поліції Чернігівської області.

Сучасні браконьєри гарно розуміються на недосконалому законодавстві, мають специфічну техніку та навіть навчилися замітати сліди злочинів так, щоб експертам було якомога складніше виявити місця вирубок.


Незаконна порубка дерев карається штрафами, арештом на строк до шести місяців обмеженням або позбавленням волі на строк до трьох років (стаття 246 Кримінального кодексу України).

Поліція звертається до небайдужих громадян з проханням повідомляти правоохоронним органам про факти викрадання лісу.

Якщо ви володієте інформацією про будь-які факти незаконної вирубки лісу, телефонуйте за номером 102.

https://val.ua/uk/112780.html

Правительство сделало первый большой шаг к лесопожарной катастрофе 2020 года

Правительство РФ сделало первый большой шаг к лесопожарной катастрофе 2020 года: подготовило проект федерального бюджета, предусматривающий увеличение переданных субъектам РФ лесных полномочий всего на шесть процентов по сравнению с уровнем 2019 года. Некоторые наиболее проблемные в лесопожарном отношении регионы получат денег на лесные нужды даже меньше, чем в нынешнем году: например, Красноярский край - меньше на семь процентов. Даже те регионы, по которым предусматривается наибольшее увеличение лесных субвенций, получат ненамного больше денег, чем сейчас: Хакасия - на 28%, Челябинская область - на 27%, Краснодарский край - на 24%, Дагестан - на 23%, Адыгея - на 23%, Тамбовская область - на 22%, Смоленская область - на 21%. Вошедшие в тройку сильнее всего горевших в 2019 году Якутия и Иркутская область получат лесных субвенций на 13% и 7% больше соответственно.

Непосредственно законом о федеральном бюджете лесные субвенции каждому конкретному субъекту РФ не делятся на "пожарную" и "не пожарную" части - но и в реальности это разделение весьма условно, поскольку одни и те же люди выполняют самые разные работы, и одна и та же техника используется для разных целей. То, что финансирование переданных субъектам РФ лесных полномочий предполагается в 2020 году увеличить всего на шесть процентов - означает, что на все лесные нужды, включая охрану лесов, выявление и тушение лесных пожаров, денег будет не хватать примерно в той же степени, что и в нынешнем году.

Соответственно, даже если законодатели или субъекты РФ решат тем или иным способом сократить так называемые "зоны контроля" (территории, где леса по закону разрешается не тушить) - то денег на то, чтобы тушить пожары в этих зонах, у регионов все равно не будет. Их не хватает и на то, чтобы своевременно и качественно тушить все обнаруживаемые пожары даже в тех лесах, которые сейчас формально считаются охраняемыми.

Таким образом, если Дума примет, Совет Федерации одобрит, а Президент РФ подпишет закон "О федеральном бюджете на 2020 год и на плановый период 2021 и 2022 годов" в том виде, в каком он подготовлен Минфином и Правительством - то достаточных денег на тушение лесных пожаров у регионов опять не будет.

А это значит, что если следующий год будет хотя бы в какой-то части крупных таежных регионов России сухим и жарким (а так оно, вероятнее всего, и будет) - лесопожарная катастрофа, подобная нынешней, неизбежно повторится.



Лесной пожар в Иркутской области в 2019 году. Автор фотографии - Игорь Подгорный


Ссылка на законопроект:

О федеральном бюджете на 2020 год и на плановый период 2021 и 2022 годов

(планируемые размеры лесных субвенций приводятся в таблице 17 приложения 34).



Ниже приводятся планируемые размеры лесных субвенций субъектам РФ на 2020 год, и их изменение по сравнению с нынешним уровнем.


Иркутская область - 1223193,1 тыс. руб. (+7 %)
Забайкальский край - 1132475,3 тыс. руб. (+9 %)
Красноярский край - 923223,1 тыс. руб. (-7 %)
Республика Саха (Якутия) - 880070,6 тыс. руб. (+13 %)
Республика Бурятия - 832411,5 тыс. руб. (+5 %)
Хабаровский край - 800396,9 тыс. руб. (-1 %)
Архангельская область - 793538 тыс. руб. (+14 %)
Республика Карелия - 741993,7 тыс. руб. (+11 %)
Ханты-Мансийский автономный округ - Югра - 668040,3 тыс. руб. (+9 %)
Республика Коми - 598996,3 тыс. руб. (+7 %)
Амурская область - 595226 тыс. руб. (-2 %)
Московская область - 583945,7 тыс. руб. (-1 %)
Свердловская область - 557538,6 тыс. руб. (+5 %)
Приморский край - 494215,4 тыс. руб. (+7 %)
Пермский край - 469555,8 тыс. руб. (+4 %)
Вологодская область - 463444,8 тыс. руб. (+11 %)
Ленинградская область - 447679,5 тыс. руб. (+14 %)
Нижегородская область - 406820,7 тыс. руб. (+2 %)
Костромская область - 397660,5 тыс. руб. (+10 %)
Сахалинская область - 393615,4 тыс. руб. (+9 %)
Республика Татарстан (Татарстан) - 393269,4 тыс. руб. (+15 %)
Владимирская область - 387898,3 тыс. руб. (-4 %)
Магаданская область - 370521,9 тыс. руб. (+7 %)
Новгородская область - 355701,1 тыс. руб. (+10 %)
Брянская область - 349233,4 тыс. руб. (+11 %)
Кировская область - 348431,1 тыс. руб. (+11 %)
Республика Башкортостан - 338326,2 тыс. руб. (+3 %)
Челябинская область - 328796,9 тыс. руб. (+27 %)
Республика Тыва - 324554,2 тыс. руб. (+13 %)
Томская область - 314589,7 тыс. руб. (+8 %)
Тверская область - 302955,2 тыс. руб. (+17 %)
Псковская область - 266395,9 тыс. руб. (+5 %)
Рязанская область - 250166,3 тыс. руб. (+4 %)
Удмуртская Республика - 245459,4 тыс. руб. (+10 %)
Республика Алтай - 242819,8 тыс. руб. (+3 %)
Новосибирская область - 235533,1 тыс. руб. (+8 %)
Алтайский край - 234899,1 тыс. руб. (+6 %)
Калужская область - 234149,9 тыс. руб. (+15 %)
Республика Хакасия - 233394,1 тыс. руб. (+28 %)
Кемеровская область - Кузбасс - 232129,1 тыс. руб. (+12 %)
Волгоградская область - 227306,1 тыс. руб. (-15 %)
Пензенская область - 224416,7 тыс. руб. (+16 %)
Омская область - 223120,5 тыс. руб. (+3 %)
Тюменская область - 221925,7 тыс. руб. (-1 %)
Курганская область - 217433,9 тыс. руб. (+3 %)
Камчатский край - 211197,4 тыс. руб. (+3 %)
Мурманская область - 197955,5 тыс. руб. (+15 %)
Еврейская автономная область - 196263,6 тыс. руб. (+2 %)
Республика Марий Эл - 191637,8 тыс. руб. (+6 %)
Ивановская область - 184548,9 тыс. руб. (+6 %)
Ульяновская область - 184240,5 тыс. руб. (+5 %)
Смоленская область - 181568,3 тыс. руб. (+21 %)
Республика Дагестан - 178206,3 тыс. руб. (+23 %)
Ярославская область - 165258 тыс. руб. (+2 %)
Липецкая область - 162978,2 тыс. руб. (+5 %)
Чеченская Республика - 156414,8 тыс. руб. (+18 %)
Саратовская область - 152885,6 тыс. руб. (+9 %)
Оренбургская область - 152820,2 тыс. руб. (+15 %)
Тамбовская область - 151200,5 тыс. руб. (+22 %)
Воронежская область - 150701,6 тыс. руб. (+10 %)
Республика Крым - 150247,7 тыс. руб. (+10 %)
Ямало-Ненецкий автономный округ - 147257,1 тыс. руб. (+0 %)
Республика Мордовия - 144877,9 тыс. руб. (+9 %)
Краснодарский край - 142955,3 тыс. руб. (+24 %)
Ставропольский край - 141938,2 тыс. руб. (+7 %)
Самарская область - 141843,7 тыс. руб. (+9 %)
Ростовская область - 139027,2 тыс. руб. (+11 %)
Белгородская область - 119740,1 тыс. руб. (+5 %)
Чукотский автономный округ - 113535,9 тыс. руб. (-9 %)
Калининградская область - 106177,4 тыс. руб. (+18 %)
Республика Адыгея (Адыгея) - 105681,6 тыс. руб. (+23 %)
Тульская область - 100232,7 тыс. руб. (+11 %)
Кабардино-Балкарская Республика - 99291,3 тыс. руб. (+17 %)
Чувашская Республика - Чувашия - 96782,6 тыс. руб. (-12 %)
Карачаево-Черкесская Республика - 91540,3 тыс. руб. (+15 %)
Курская область - 86800,8 тыс. руб. (+8 %)
Республика Северная Осетия - Алания - 80451,5 тыс. руб. (+8 %)
Орловская область - 78415,7 тыс. руб. (+11 %)
Астраханская область - 63169,3 тыс. руб. (+10 %)
Республика Ингушетия - 59190,2 тыс. руб. (+5 %)
Республика Калмыкия - 51545,4 тыс. руб. (+10 %)
Ненецкий автономный округ - 6397,3 тыс. руб. (+11 %)
Санкт-Петербург - 756,2 тыс. руб. (+10 %)
Нераспределенный резерв - 1255999,8 тыс. руб. (-6 %)
ВСЕГО - 26649200,6 тыс. руб. (+6 %)

Лес и климат

21 сентября 2019 года Россия ратифицировала Парижское соглашение, принятое в ходе Конференции по климату в Париже 12 декабря 2015 года, регулирующее меры по предотвращению антропогенных изменений климата с 2020 года. В правительственном постановлении говорится, что "Российская Федерация исходит из важности сохранения и увеличения поглощающей способности лесов и иных экосистем, а также необходимости ее максимально возможного учета, в том числе при реализации механизмов Соглашения". В переводе на простой русский язык это означает, что наше правительство считает важным, чтобы леса поглощали как можно больше углекислого газа, чтобы это поглощение как можно полнее учитывалось и ценилось на международном уровне как вклад России в борьбу с изменением климата.

В связи с этим разберем подробнее, как связаны лес и климат, и что можно сделать, чтобы наиболее эффективным образом использовать леса для смягчения изменений климата.


Влияние изменения климата на лес
Лес гораздо чувствительнее к изменению климата, чем человек. Обычный человек, особенно если он живет в городе и основную часть своей жизни проводит в теплых помещениях, вряд ли вообще может без приборов и записей почувствовать изменение среднегодовой температуры воздуха на один-два градуса. А вот для леса такое изменение может привести к совершенно катастрофическим последствиям.

Согласно Парижскому соглашению к Рамочной конвенции ООН об изменении климата, рост глобальной средней температуры воздуха предполагается удержать в пределах двух градусов, и даже этой цели достигнуть будет очень трудно. Конечно, глобальное повышение температуры на два градуса - это сильно усредненный показатель, и в разных регионах Земли климат будет меняться по-разному. Но чтобы в первом приближении оценить, как такое потепление может повлиять на леса, представим себе, что среднегодовая температура везде равномерно повысится на эти самые два градуса - то есть изотерма среднегодовой температуры воздуха 0° превратится в изотерму +2°, +2° - в +4°, и т.д. На карте среднегодовых температур воздуха во втором томе Национального атласа России (2007-2008 гг.) изотермы проведены как раз через два градуса - так что мы можем просто мысленно сдвинуть их все на один шаг к северу:



Если среднегодовая температура везде равномерно повысится на два градуса - это будет соответствовать смещению изотерм на север или северо-восток на расстояния, соответствующие одной-двум природным зонам. Например, в европейской России нынешняя южная тайга окажется в зоне, по среднегодовой температуре воздуха соответствующей нынешней лесостепи, нынешняя северная тайга - в зоне, соответствующей нынешней южной тайге, и т.д. Аналогичные изменения будут происходить и с высотной поясностью в горах. Предполагается, что изменение климата может в гораздо большей степени затронуть полярные и субполярные области - поэтому при повышении средней глобальной температуры воздуха на два градуса смещение температурных зон в лесной зоне нашей страны может оказаться еще большим.


К каким это приведет практическим последствиям?
Во-первых, к росту пожарной опасности, масштабов лесных пожаров и причиняемого ими ущерба. Потепление даже само по себе приводит к увеличению продолжительности пожароопасного периода, вплоть до того, что на юге лесной зоны этот период становится круглогодичным (местами мы это уже наблюдаем: прошедшей зимой лесные пожары на юге Приморского края действовали с конца декабря до весны). Но изменение климата - это не только и даже не столько потепление, сколько рост количества и интенсивности различных экстремальных погодных явлений, в том числе засух и волн аномальной жары. Вот они-то как раз и будут в максимальной степени способствовать увеличению масштабов лесных пожаров - и это тоже уже проявляется во многих регионах нашей страны в виде крупных лесопожарных катастроф, как, например, в 2019 году в Красноярском крае, Иркутской области и Якутии. По предварительным данным, площади лесов, погибших от лесных пожаров 2019 года, могут составить 6-7 миллионов гектаров (для сравнения: площадь всех видов сплошных рубок в нашей стране составляет чуть больше одного миллиона гектаров в год).

Во-вторых, к значительному росту масштабов гибели лесов от вредителей и болезней (особенно в сочетании со все более массовыми заносами опасных вредителей из других стран и регионов - как, например, полиграфа уссурийского в Сибирь или самшитовой огневки на Кавказ). Для многих вредителей и возбудителей болезней леса повышение температуры и увеличение продолжительности теплого периода создает принципиально более благоприятные условия - в то время как способность деревьев им сопротивляться сильно снижается в результате засух или периодов аномальной жары. Массовая гибель лесов от вредителей и болезней случалась и раньше, но по мере изменения климата она становится все более частой и масштабной - например, в последние годы от короеда-типографа в европейской России, от сибирского шелкопряда или полиграфа уссурийского - в Сибири. Но самым крупным проявлением угроз этого рода является гибель сосновых лесов западной Канады от дендроктона Dendroctonus ponderosae: за четверть века в результате его массового размножения в Британской Колумбии погибли сосновые леса площадью около 18 млн. га (это почти втрое больше прогнозируемой гибели лесов в России от катастрофических пожаров 2019 года).

В-третьих, к существенному изменению состава и динамики лесных экосистем и ландшафтов. По мере изменения климата таежные леса будут отступать на север и в горы, уступая место лесам и другим экосистемам умеренного пояса. На южных границах лесной зоны леса все в большей степени будут высыхать при сильных и продолжительных засухах, а возобновление деревьев будет оказываться все менее успешным - леса местами будут уступать место степям и другим нелесным экосистемам. Вблизи северных и горных границ лес будет постепенно наступать на тундру и высокогорья - но этот процесс, скорее всего, будет в значительной степени сдерживаться пожарами.

Приведет ли потепление к росту продуктивности лесов, который позволит вести более эффективное лесное хозяйство, и получать на ограниченных площадях большие объемы ценной древесины за меньшее время? Где-то (там, где отрицательное влияние засух не перевесит положительное влияние потепления на прирост деревьев), в отдаленной перспективе - безусловно, приведет. Однако, в течение многих ближайших десятилетий ускоренная гибель лесов в результате процессов и явлений, вызванных изменением климата (более масштабных засух, пожаров, вспышек численности вредителей и болезней) явно практически повсеместно будет преобладать над увеличением прироста лесов.


Увеличение частоты, площадей и интенсивности лесных пожаров - одно из самых очевидных и опасных для леса последствий изменения климата. Автор фотографии - Игорь Подгорный


Влияние леса на изменение климата
Климат влияет на лес, а лес влияет на климат. Лес может быть мощным поглотителем углекислого газа (главного из так называемых "парниковых газов", накопление которых в атмосфере ведет к изменению климата), и тем самым смягчать неблагоприятные последствия его антропогенных выбросов. Но лес может быть и мощным источником углекислого газа и сажи (микрочастиц дыма), и тем самым вносить дополнительный немалый вклад в изменение климата. Наконец, при определенных условиях лес может быть просто нейтральным хранилищем углерода, поглощая из атмосферы при фотосинтезе и выбрасывая обратно в атмосферу при дыхании примерно равные его количества. Какую роль играет тот или иной конкретный лес - зависит от очень многих обстоятельств; и с течением времени эта роль может меняться.

Роль леса в углеродном балансе атмосферы определяется двумя основными факторами: во-первых, тем, с какой скоростью углерод связывается лесной экосистемой, и во-вторых, тем, сколько ранее связанного углерода удерживается в этой экосистеме. Молодой растущий лес быстро накапливает связанный углерод в древесине, ветвях и корнях деревьев, и в меньшей степени в других частях лесной экосистемы. Разумеется, далеко не весь связанный при фотосинтезе углерод надолго остается в лесной экосистеме: часть его выделяется обратно в атмосферу в виде углекислого газа при дыхании самих деревьев и других зеленых растений леса, другая часть выделяется при разложении отмерших частей растений, при жизнедеятельности животных и грибов, и т.д. Тем не менее, пока первое поколение деревьев, заселивших то или иное ранее открытое пространство, растет - быстро увеличивается и количество углерода, связанного и накопленного в этих деревьях. Но по мере старения этого первого поколения прирост живых деревьев (и, соответственно, накопление в них связанного углерода) во все большей и большей степени компенсируется отпадом - гибелью части деревьев, самоизреживанием стареющего древостоя. На каком-то этапе развития такого леса отпад старых деревьев может даже перевесить развитие под их пологом новых. Однако, если не происходить никаких катастрофических для леса событий, рано или поздно отпад старых деревьев в лесу уравновешивается приростом новых - и, соответственно, количество связанного углерода в живых деревьях более или менее стабилизируется. Живой древостой (но только он, не лесная экосистема в целом) переходит от роли поглотителя углерода к роли его хранилища.

Экосистема же в целом продолжает накапливать связанный углерод: в древесине отмирающих деревьев (которая в виде валежника разных степеней разложения может сохраняться в таежных экосистемах в течение многих десятилетий, а в наиболее северных лесах - даже столетий), в лесной подстилке и почве. На насыщение органическим веществом всех этих элементов лесной экосистемы уходят, в зависимости от природной зоны и типа леса, многие сотни и даже тысячи лет, а в некоторых типах леса (например, на торфяниках) насыщение может не наступать никогда. Соответственно, в течение всего этого времени лес не только хранит связанный ранее углерод, но и продолжает накапливать новый - хоть и не так быстро, как молодой растущий лес, только недавно появившийся на новом для него месте.

Что же угрожает этим накопленным в лесах запасам связанного углерода, что может высвободить их обратно в атмосферу и тем самым усилить изменение климата?

Во-первых, конечно, лесные пожары - главная причина катастрофических изменений в лесном покрове нашей страны. Площади пожаров и в целом в таежной зоне нашей страны весьма велики (например, по предварительной оценке, общая площадь лесных пожаров в 2019 году в России может составить около 16 миллионов гектаров, а площадь погибших от огня лесов - свыше 6 миллионов гектаров), а в некоторых регионах пожары уже могут уничтожать больше органического вещества. чем его производят живые деревья. В такой ситуации лес из поглотителя углекислого газа превращается в его источник - причем чем пожаров больше, тем этот источник мощнее. С этой точки зрения наихудшая ситуация складывается в Восточной Сибири и на Дальнем Востоке, где леса горят часто и на огромных площадях (в том числе потому, что нынешнее лесное законодательство позволяет на большей части площади этих лесов пожары просто не тушить).

Во-вторых, рубки. При заготовке древесины часть связанного и накопленного деревьями углерода высвобождается почти сразу (при сжигании или естественном разложении порубочных остатков и отходов переработки древесины), часть превращается в различную древесную продукцию - и когда этот углерод вновь окажется в атмосфере, зависит от жизненных циклов этой продукции. Кроме того, лесозаготовительная техника нарушает лесную подстилку, валежник, почвенный покров, перемешивает их, что способствует более быстрому разложению и опять же возвращению ранее связанного углерода в атмосферу. Еще быстрее углерод из лесной подстилки и отчасти из почвы возвращается в атмосферу при широко распространенной в таежных лесах огневой очистке лесосек. Рубки влияют на роль лесов в углеродном балансе атмосферы не так сильно, как пожары, но все-таки весьма значительно - общая площадь сплошных рубок в нашей стране составляет сейчас чуть больше миллиона гектаров в год, всех видов рубок - около двух миллионов.

В-третьих, само изменение климата. Потепление ускоряет многие биологические процессы, происходящие в лесных экосистемах, в том числе разложение мертвого органического вещества, накопленного в разных частях лесной экосистемы. Оно ускоряет и фотосинтез (при отсутствии сдерживающих факторов, например, засух), но при большом количестве мертвого органического вещества в почве, подстилке и валежнике интенсивность выделения углекислого газа растет быстрее. В наибольшей степени это может проявляться в лесах, растущих на вечной мерзлоте. Кроме того, потепление, как уже говорилось выше, создает благоприятные условия для развития многих вредителей и болезней леса, которые ослабляют или убивают деревья, снижая тем самым способность экосистемы связывать углекислый газ, но увеличивая его выделение.

Самое печальное, что все эти три фактора, а вместе с ними и другие, менее значительные, во многих случаях действуют совместно - и это быстро превращает огромные лесные территории из поглотителя углекислого газа в его мощный источник.

Кроме того, при лесных пожарах выделяется сажа (микрочастицы дыма), которая по ветру разносится на огромные расстояния - до нескольких тысяч километров. Эта сажа, осаждаясь на поверхности снега в Арктике и в горах, особенно в весенний и раннелетний период, значительно снижает его отражающую способность - что приводит к его более быстрому таянию и в конечном итоге также усиливает изменение климата. Этот фактор влияния лесных и вообще ландшафтных пожаров на климат пока изучен недостаточно, но уже точно можно утверждать, что он весьма значим в глобальном масштабе.


Что можно сделать, чтобы увеличить роль лесов в сохранении климата?
Во-первых, можно и нужно значительно сократить площади лесных пожаров и гибнущих от них лесов. В нашей стране примерно 90% лесных пожаров происходит по вине человека - поэтому если люди просто будут умнее вести себя на природе и всегда соблюдать правила пожарной безопасности, пожаров станет в разы меньше. Часть вызываемых человеком лесных пожаров происходит просто из-за неосторожного обращения с огнем (например, бросил кто-то горящую спичку в сухой мох, или проехал на мотоцикле с неисправным глушителем по лишайниковому бору в сухую погоду - вот и пожар). Другая часть возникает из-за разных хулиганских действий - например, поджогов сухой травы. Третья - из-за небезопасных хозяйственных практик - например, огневой очистки лесосек, или так называемых "контролируемых профилактических выжиганий". Бороться в равной степени надо со всеми этими причинами, и не столько запретами и штрафами, сколько просвещением, особенно детей, в чьих руках будущее.

Во-вторых, можно и нужно увеличивать площади лесов, особенно там, где это может помочь не только климату, но и сохранению биологического разнообразия, и развитию сельских территорий. В первую очередь это относится к безнадежно заброшенным землям сельскохозяйственного назначения, которых у нас в стране очень много - по самым скромным оценкам, не менее шестидесяти миллионов гектаров, пригодных для разведения лесов. Во вторую очередь - к различным нарушенным землям: выработанным и заброшенным карьерам, полигонам и тому подобным территориям. Вовлечение всех этих земель в лесовыращивание будет способствовать не только увеличению поглощения углекислого газа, но и сохранению диких лесов за счет перехода от добычи древесины в них к ее выращиванию на староосвоенных землях, и сокращению площадей лесных и травяных пожаров. И, наконец, это даст людям постоянные рабочие места - ровно то, чего больше всего не хватает для развития сельских территорий.

В-третьих, при любом развитии ситуации нужно как можно большую площадь диких лесов, минимально затронутых хозяйственной деятельностью человека и способных к бесконечно длительному самоподдержанию, сохранять в естественном состоянии. Такие леса представляют собой главные наземные "углеродные консервы". Если их вскрыть - фрагментировать дорогами, начать рубить, добывать в них полезные ископаемые и прочие природные ресурсы - это неизбежно приведет к деградации природных экосистем, резкому росту пожаров, вспышкам численности вредителей и болезней, и тому подобным последствиям, крайне опасным для климата.

И еще очень важно перестать врать, перестать закрывать глаза на лесные проблемы, и попытаться наконец оценить реальное положение наших лесов, их реальный вклад в экологический баланс регионов, страны, всего мира, и масштабы угроз им. К сожалению, достоверной информации ни о состоянии лесов, ни об их динамике, ни о реальном масштабе лесных потерь и угроз, в нашей стране нет. Лесоустройство - классический источник детальных хозяйственных данных о лесах - пребывает в состоянии глубокого упадка, а его средняя давность по стране составляет около 23-34 лет (при этом средняя давность последнего качественного лесоустройства - далеко за тридцать). Систему государственной инвентаризации лесов, предусмотренную Лесным кодексом 2006 года, несмотря на потраченные тринадцать лет и многие миллиарды бюджетных рублей, создать так и не удалось, и в обозримом будущем не удастся из-за допущенных на ранних стадиях работы методических ошибок. Государственный лесной реестр представляет собой лишь информационный компост, состоящий в основном из данных старого лесоустройства и отдельных обновлений к нему - судить по нему о нынешнем состоянии лесов почти невозможно. По значительной части лесов (на землях сельхозназначения, и не только) информации вообще практически никакой нет. Фактически леса нашей страны надо приводить в известность заново - в том числе с точки зрения их климатической роли.


Дикий лес - надежное хранилище поглощенного из атмосферы и связанного углерода. В диких таежных лесах основная часть этого углерода приходится на почву, лесную подстилку, живой напочвенный покров и мертвую древесину разных степеней разложения. Автор фотографии - Татьяна Хакимулина