З ДНЕМ ПРАЦІВНИКА ЛІСУ

Лісові господарства будуть передані в концесію

Уряд вирішив приватизувати майже 900 підприємств, ліквідувати понад 1 тис.

Прогноз пожежної небезпеки

на наступні три дні

А де пеньки?

вівторок, 24 жовтня 2017 р.

В Армении в 2018 году появится лес белорусско-армянский дружбы



Лес белорусско-армянской дружбы высадят в следующем году в Армении, сообщили в министерстве лесного хозяйства.

"Договорённость о его посадке была достигнута во время тринадцатого заседания межправительственной Белорусско-Армянской комиссии по торгово-экономическому сотрудничеству", - говорится в сообщении.

Конкретный участок для высадки пока не выбран, планируется, что специалисты двух стран определят его во время визита белорусской делегации в Армению, который запланирован на конец октября, проинформировали в Минлесхозе.

По словам министра лесного хозяйства Михаила Амельяновича, Беларусь для создания леса готова предоставить посадочный материал с закрытой корневой системой.

“На безвозмездной основе мы готовы поставить качественный посадочный материал для 10-15 га леса, оказать необходимую технологическую помощь”, - отметил глава ведомства.

В свою очередь министр сельского хозяйства Армении Игнатий Аракелян заявил, что республика заинтересована в тех технологических возможностях, которыми сегодня обладает Беларусь.

"Если для Беларуси лесное хозяйство имеет важное экономическое значение, то для Армении, прежде всего, экологическое: это вопрос сохранения лесов. Но мы также хотели бы наладить проекты по производству пеллет и других материалов, чтобы обогревать наши сёла", - сказал Аракелян.

23.10.2017 16:19

понеділок, 23 жовтня 2017 р.

У Раді планують встановити додатковий контроль за збереженням лісів

Представник президента України у Верховній Раді, депутат ВР від фракції «Блок Петра Порошенка» Ірина Луценко повідомила про законодавчу ініціативу встановити додаткові гарантії для збереження українських лісів.

Про це повідомляє прес-служба БПП.

IMG_5992

Так, проект закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення додаткових гарантій збереження лісів», співавторами якого стали народні депутати різних фракцій, буде внесено до парламенту наступного тижня.

Проектом пропонується внести зміни до Земельного кодексу України, встановивши, що зміна цільового призначення земельних ділянок, зайнятих лісами, що перебувають у державній чи комунальній власності, здійснюватиметься за погодженням з Кабінетом міністрів України.
Луценко наголосила, що парламент має зупинити поширення негативної тенденції зміни цільового призначення земельних лісових ділянок для їх використання в цілях, не пов’язаних з веденням лісового господарства.

Інформаційний смітник розширюється: Мінприроди підготувало проект нового порядку ведення державного лісового реєстру

Мінприроди підготувало проект нового наказу "Про затвердження Порядку ведення державного лісового реєстру" (далі - ДЛР). Найбільш важливим нововведенням є те, що новий порядок в явному вигляді передбачає внесення в державний лісовий реєстр основних картографічних матеріалів лісового господарства: планшетів лісовпорядкування, карт-схем лісництв і лісопарків, планів насаджень лісництв та дільничних лісництв. Ці матеріали, згідно з проектом, повинні вноситися в державний лісовий реєстр як додатки до форм державного лісового реєстру.

Новий порядок більш однозначно визначає, яка інформація може вноситися в ДЛР на паперових або електронних носіях, а яка - обов'язково на паперових. Зокрема, для форм ДЛР передбачається обов'язкове внесення і зберігання на паперових носіях (оцифровка цих матеріалів допускається, але в якості додаткової міри). На наше переконання, ця вимога поширюється і на вищезгадані картографічні матеріали, які є, по проекту, додатками до форм ДЛР. Єдиною даниною прогресу в проекті є те, що для матеріалів, термін зберігання яких закінчується, передбачається передача по акту на переробку організаціям із заготівлі вторинної сировини (за винятком тих матеріалів, які містять інформацію обмеженого доступу і підлягають знищенню).

Ще одним забавним, але практично нездійсненним, нововведенням є вимога до перевірки вноситься в ДЛР інформації: "протягом місяця з дня реєстрації документованої інформації уповноважені органи забезпечують перевірку її достовірності. У разі неможливості перевірки таксаційних показників в зимовий період допускається проведення перевірки протягом місяця після сходу снігового покриву "(далі йдеться про те, що перевірка може проводитися натурним або дистанційним методом, має перевірятися відповідність інформації кількісних, якісних та інших характеристик лісів і лісових ресурсів в межах лісових ділянок їх фактичному стану, і т.д.).

Державний лісовий реєстр існує в нашій країні майже одинадцять років (з часу введення Лісового кодексу РФ 2006 року). Теоретично в ньому повинні впорядковано зберігатися величезні обсяги різноманітної господарської інформації про ліси - практично всі, що збирається або збиралося раніше державними органами при лісовпорядкуванні і контролі за господарською діяльністю в лісах, і ця інформація повинна узагальнюватися на федеральному рівні уповноваженим органом виконавчої влади. Практично ж він являє собою величезний інформаційни смітник, інформація в якому дійсно збирається і зберігається, але практично не аналізується і не узагальнюється - по-перше, через вкрай низьку якість абсолютної більшості первинних даних, і по-друге, через те, що в системі нинішнього Рослесхоза майже не залишилося фахівців, здатних працювати з такими об'ємами різнопланової інформації. За одинадцять років існування державного лісового реєстру узагальнити зібрану в ньому інформацію вийшло тільки один раз - за станом на 1 січня 2014 року. Швидше за все, зробити це ще раз Рослесхоз залишилися силами вже не зможе.

Посилання на проект:

Проект приказа Миприроды России "Об утверждении Порядка ведения государственного лесного реестра"


Как на практике проводятся "контролируемые выжигания": пример из Амурской области


Очередной случай, подтверждающий, что так называемые "контролируемые выжигания" сухой травы на практике ничем не отличаются от хулиганских бесконтрольных травяных палов, произошел 20 октября 2017 года в Благовещенске (Амурская область). Пожарные, выжигая траву якобы под контролем, упустили огонь и сожгли около сорока гектаров территории, используемой как зимнее пастбище конным клубом и местными жителями. Нанесенный ущерб предварительно оценивается как минимум в 200 тысяч рублей. На снимках, которые приводятся в региональных СМИ, хорошо видно, что пожарные просто поджигают сухую траву вдоль дороги, с явными нарушениями Правил противопожарного режима в РФ (согласно которым территория вокруг участка для выжигания должна быть отделена противопожарной минерализованной полосой шириной не менее 1,4 метра). Ссылки:

Амурчане: «Во время контролируемого отжига пожарные спалили пастбище конного клуба»
В Моховой Пади сгорело пастбище конного клуба
Огонь тушили с иконами в руках: в Благовещенске во время контролируемых отжигов сгорело пастбище конного клуба
Пожарные утверждают, что сгоревшее пастбище в Моховой Пади подлежало отжигу

Некоторые цитаты из вышеупомянутых публикаций:

"Это произошло в пятницу, 20 октября. За сутки приехал специалист МЧС, сказал, что в качестве противопожарной меры будут делать отжиги. Я им объяснил, что здесь жечь нельзя: у меня пастбище, и трава - это корм лошадей. Здесь же пасутся коровы местных жителей. На следующий день приехали специалисты и сказали, что огонь пустят по краю. ... Огонь практически дошел до конюшни. Сгорело около 40 гектаров. По протяженности - это около трех километров. Как раз территория, на которой зимой пасутся лошади. Сгорели все запасы на зиму. Сейчас на приобретение корма и сена необходимо минимум 200 тысяч рублей" (Амурская служба новостей).

"Пожарные сообщили, что отжиг проходит по плану, пастбище трогать не собирались. Говорили, что сожгут траву вокруг него, но в итоге все сгорело. Эту землю мы взяли в аренду и надеялись, что лошади будут питаться травой, которая на ней растет. Теперь придется заготавливать корма, можно сказать, что мы потеряли около 200 тысяч рублей. Пожарные долго боялись подъехать к месту, где разгорелся пожар, из-за плохих дорог. У нас тут болото, и они переживали, что застрянут. В итоге добрались по дороге, которую мы специально делали для себя" (2х2.SU).

"Напомним, что в середине октября амурчанин снял на видео полыхающий лес вдоль трассы Благовещенск - Свободный. На кадрах слышно, как водитель и его пассажир с опаской проезжают мимо высокого пламени, растянувшегося на несколько километров вдоль дороги. Тогда в дежурной службе центра ГЗ и ПБ сообщили, что это был контролируемый отжиг растительности" (2х2.SU).

"План составляется заблаговременно, - пояснил руководитель пресс-службы ГУ МЧС России по Амурской области Денис Долинин. - В данном случае он утверждался мэром Благовещенска. В плане четко обозначены границы отжига. Территория, на которой работали специалисты, подлежала отжигу. ... Как вышло, что на территорию под отжиг попало заготовленное для лошадей сено, сейчас выясняют" (Комсомольская правда).

Гослесагентство не согласовывало изъятие и вырубку лесов под строительство туристического комплекса “Свидовец” на Закарпатье



Государственное агентство лесных ресурсов не давало согласований на изъятие и вырубку лесов под строительство туристического комплекса “Свидовец” в Закарпатской области.

Об этом говорится в ответе ведомства на информационный запрос Укринформа.

В Гослесагентстве проинформировали, что рассматривали письма Закарпатской областной государственной администрации от 21 июня и 12 июля о создании на территории Закарпатской области туристического комплекса «Свидовец», в частности, ситуационную схему желаемого места расположения и обоснование проекта туристического комплекса.

“По результатам рассмотрения указанных писем Гослесагентство сообщило Закарпатской областной государственной администрации, что лесной фонд Украины находится под охраной государства, имеет важные экологические, социальные и экономические функции; информировало об особенностях предоставления в пользование и изменения целевого назначения земельных лесных участков; и не предоставляло согласований на изъятие и вырубки лесов”, — говорится в ответе Гослесагентства.

Курорт «Свидовец», так называемый “Закарпатский Буковель”, планируют возвести в горах в Раховском и Тячевском районах Закарпатья. Предполагается, что на курорте построят более 60 гостиниц и 120 ресторанов, 33 подвесные канатные дороги, ведущие к лыжным трассам общей протяженностью 230 километров. Запланировано также строительство торговых, фитнес и медицинских центров, банковских отделений, многоуровневых парковок для автомобилей и аэропорта для небольших самолетов. Этот курорт, как планируется, сможет принимать до 28 тысяч туристов одновременно.

По данным волонтеров и активистов, для строительства курорта планировалось срубить около 14 тыс. га леса, однако впоследствии эта цифра была официально опровергнута. Чиновники сослались на то, что в полученном волонтерами документе была сделана опечатка и на самом деле речь идет о 1400 га леса. При этом председатель Закарпатской ОГА Геннадий Москаль заявил, что на самом деле курорт будет занимать 1400 га, а под строительство «Свидовца» планируется изъять лишь 650 гектаров площади из Ясинянского лесхоза, которая в большинстве не залесена.

Позже в Раховском лесхозе сообщили, что общая площадь, запланированная под прорубку трасс и отчуждение от лесного фонда – 1200 га, из которых, по данным лесхоза, 200 га – высокогорные луга и сенокосы

22:07     23.10.2017


Лісова варта виявила серйозні порушення у Вижницькому національному природному парку


БЕРЕЖІМО ПРИРОДУ!

Вижницький національний парк є найбільш лісистим у Карпатах і слугує домівкою для близько сотні видів рослин і тварин занесених до Червоної книги. Тут, зокрема, трапляється одна з найрідкісніших орхідей в Україні – надбородник безлистий та багато інших цінних природних комплексів. Саме тому, основна ціль природного парку – зберегти рідкісні види та раціонально використовувати природні ландшафти. У той час як господарських лісів – вирощування деревини на продаж.

Хоча в певних зонах національного парку деякі види рубок дозволені, експерти Лісової варти разом із журналістами Голосу Карпат виявили, що об’єм зрубаних дерев на 1 гектар площі у НПП Вижницький є майже на одному рівні з типовими лісовими господарствами. Жителі села Виженка, яке розташоване впритул до природного парку і активісти Карпатської екологічної варти більше року домагаються припинень рубок на екологічно чутливій території. Держекоінспекція в цьому році нарахувала близько 500 тис. грн. завданих державі збитків внаслідок самовільних рубок у Вижницькому НПП. Окрім цього, жителі Виженки переживають за власну безпеку і цілісність своїх домівок через можливі зсуви ґрунту.

Лісова варта разом з активістами та громадськими екоінспекторами відвідала Вижницький НПП. І хоча учасники виїзду попередили адміністрацію парку про свій візит, потрапити на територію лісосік виявилося не так просто. Лісова охорона на чолі з керівництвом нацпарку та людьми, які назвали себе «грибниками», всього близько 30 осіб, намагалися перешкодити учасникам виїзду оглянути місця вирубок. Експерти Лісової варти пояснили, що ліси України є власністю народу і доступні для відвідування при дотриманні відповідного режиму, зокрема зони регульованої рекреації. Представники Вижницького НПП пропустили Лісову варту і активістів, однак відмовились показати межі лісосік й пояснити особливості вирубки лісу.

Оглянувши дві лісосіки, експерти виявили низку серйозних екологічних і документальних порушень. Трелювальна дорога від лісосіки до постійної лісової дороги прокладена по стрімкому схилу до низу. Це пряма загроза утворенню ярів та вимиванню ґрунту на дороги і безпосередньо до домівок мешканців села. За інформацією на стовпчиках, на ділянках здійснювалась санітарно вибіркова рубка. Однак виявлені пеньки свідчать, що деякі дерева не мали видимих ознак захворювань, а тому не мали відводитися у рубку з санітарно оздоровчих міркувань. Трелювання на одній із лісосік відбувається через гірський потік, що призводить до його забруднення і руйнування русла гірської річки. Також виявлені деякі дерева, які були пошкоджені під час звалювання дерев.

Виявилено невідповідності у лісорубному квитку. В ньому вказаний ландшафтний вид рубки, хоча по факту і на самих стовпчиках зазначено вибіркову санітарну рубку, а спосіб вирубування взагалі не вказано. Це важливо, оскільки не всі види і способи рубок дозволені на території об’єктів природо-заповідного фонду. На частині периметру ділянки відсутні позначки меж лісосіки, а її межі – зміщені відносно дозволених для вирубування ділянок лісу (виділів). Деякі дерева, які відведенні в рубку, позначені нижчою категорією технічної придатності, ніж насправді. Тобто якісні здорові дерева були промарковані як напівдрова, що по факту означає менші надходження до місцевого бюджету від їхнього продажу.

Окрім порушень, експерти виявили і зафіксували також ті моменти, які відповідають нормам ведення лісового господарства. На деяких ділянках, де раніше проводились рубки, дерева успішно відновлюються. Усі пеньки обстежені Лісовою вартою були проклеймовані, а порубкові рештки складені і рівномірно розподілені на лісосіці. Залишені сліди на ґрунті свідчать про використання для трелювання колісної техінки, а не гусеничної, як цього і вимагає законодавство України.

Результати огляду та спілкування із адміністрацією Вижницького НПП свідчать про недбалий догляд і охорону парку, а господарювання працівників веде до прямої ерозії ґрунтів, пошкодження гірських річок і дерев, або ж і до економічних махінацій. Більше того, деякі їхні дії формують негативний імідж національних парків, як інституцій, які захищають власні інтереси, а не природу.

Лісова варта продовжує стежити за ситуацією у Вижницькому НПП і скерує відповідні звернення у Міністерство екології і природних ресурсів та правоохоронні органи.

БукІнфо

Понеділок, 23 жовтня 2017, 19:55

Крадіжка з стріляниною: браконьєри обікрали лісову охорону на Житомирщині. ВІДЕО

Крадіжка з стріляниною: браконьєри обікрали лісову охорону на Житомирщині.

Під час нічного рейду група лісівників натрапила на крадіїв дуба. Але ті не тікали, а витягли рушниці та пострілами змусили беззбройних охоронців віддати телефони. Самі ж спокійнісінько вивезли цінну деревину до сусідньої Рівненщини.

Випуск ТСН.19:30 за 23 жовтня 2017 року


В Раде планируют установить дополнительный контроль за сохранностью лесов

Фото: Ирина Луценко (rada.gov.ua)

Проектом предлагается внести изменения в Земельный кодекс Украины


Представитель президента Украины в Верховной Раде, депутат ВР от фракции "Блок Петра Порошенко" Ирина Луценко сообщила о законодательной инициативе установить дополнительные гарантии для сохранения украинских лесов. Об этом передает пресс-служба БПП.

Так, проект закона "О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины относительно установления дополнительных гарантий сохранения лесов", соавторами которого стали народные депутаты разных фракций, будет внесен в парламент на следующей неделе.

Проектом предлагается внести изменения в Земельный кодекс Украины, установив, что изменение целевого назначения земельных участков, занятых лесами, находящихся в государственной или коммунальной собственности, будет осуществляться по согласованию с Кабинетом министров Украины.

Луценко отметила, что парламент должен остановить распространение негативной тенденции изменения целевого назначения земельных лесных участков для их использования в целях, не связанных с ведением лесного хозяйства.

Напомним, в конце сентября президент Украины Петр Порошенко попросил силовиков отчитаться о борьбе с "лесной мафией".

Новости › Политика    23.10.2017 - 21:40
Фото: Ирина Луценко (rada.gov.ua)






У Раді планують встановити додатковий контроль за збереженням лісів

НовиниПолітика    23.10.2017 - 21:40

Фото: Ірина Луценко (rada.gov.ua)

Фото: Ірина Луценко (rada.gov.ua)

Проектом пропонується внести зміни до Земельного кодексу України

Представник президента України у Верховній Раді, депутат ВР від фракції "Блок Петра Порошенка" Ірина Луценко повідомила про законодавчу ініціативу встановити додаткові гарантії для збереження українських лісів. Про це передає прес-служба БПП.

Так, проект закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення додаткових гарантій збереження лісів", співавторами якого стали народні депутати різних фракцій, буде внесено до парламенту наступного тижня.

Проектом пропонується внести зміни до Земельного кодексу України, встановивши, що зміна цільового призначення земельних ділянок, зайнятих лісами, що перебувають у державній чи комунальній власності, здійснюватиметься за погодженням з Кабінетом міністрів України.

Луценко наголосила, що парламент має зупинити поширення негативної тенденції зміни цільового призначення земельних лісових ділянок для їх використання в цілях, не пов’язаних з веденням лісового господарства.

Нагадаємо, у кінці вересня президент України Петро Порошенко попросив силовиків відзвітувати про боротьбу з "лісовою мафією".

Лесники во время заготовки дров украли из рыбхоза 360 кг рыбы



Ночью мужчины выловили из пруда более 160 карпов, толстолобиков и белых амуров, а 12 мешков с уловом спрятали в лесу.

МИНСК, 23 окт – Sputnik. Уголовное дело было возбуждено в отношении четверых жителей Солигорского района, которые из пруда местного рыбхоза украли более 350 килограммов рыбы, сообщила Sputnik в понедельник официальный представитель Государственной инспекции охраны животного и растительного мира Ольга Громович.


ФОТО: ГОСИНСПЕКЦИЯ ОХРАНЫ ЖИВОТНОГО И РАСТИТЕЛЬНОГО МИРА
Браконьера-бесправника с уловом на $2,5 тыс. задержали под Лидой

Хищение было совершено из прудов рыбхоза "Красная Слобода", двое из злоумышленников – работники Копыльского лесхоза. Мужчины заготавливали дрова в лесном массиве, расположенном на территории хозяйства.

"Рубку проводили на законных основаниях, но "под шумок" лесники решили разжиться прудовой рыбой", – сказала Громович.

Она также уточнила, что ночью они выловили из пруда более 160 карпов, толстолобиков и белых амуров, а 12 мешков с уловом спрятали в лесу.

На следующий день мешки погрузили в кузов трактора, а сверху забросали заготовленными деревянными чурками. Нарушителей задержали госинспекторы и сотрудники милиции у проходной рыбхоза.

В отношении мужчин было возбуждено уголовное дело по ч. 2 ст. 205 Уголовного кодекса Беларуси (кража), за совершенное преступление им грозит наказание в виде крупного штрафа либо лишения свободы на срок до четырех лет. 

22:00 23.10.2017(обновлено 22:10 23.10.2017)

Читать дальше: https://sputnik.by/incidents/20171023/1031534140/lesniki-vo-vremya-zagotovki-drov-ukrali-iz-rybhoza-360-kg-ryby.html

СУХОЛІС



Черкащина стрімко втрачає свої зелені «легені». Тут всихає 11 тисяч гектарів лісу.

Як повідомили «УМ» у Черкаському обласному управлінні лісового та мисливського господарства, основний осередок всихання — це Черкаський бір, неподалік обласного центру.

Там умирає майже 4 тисячі гектарів соснових насаджень.

Гостра проблема екологічної біди і в Корсунь-Шевченківському та Канівському лісгоспах.

«Тенденція всихання сосни звичайної дуже негативна. Ще кілька років тому ми говорили про сотні гектарів всихання соснового лісу, а зараз ідеться про тисячі. Всихають не поодинокі дерева, а цілі лісові масиви», — говорить начальник Черкаського обласного управління лісового та мисливського господарства Олександр Дзюбенко.

За його словами, глобальні кліматичні зміни стали реальністю, і на них треба зважати. Адже підвищення середньорічних температур при малій кількості опадів, зміна гідрорежиму ґрунтів та пониження ґрунтових вод ослаблюють деревостани.

І тому черкаські лісівники постійно змушені вибирати. Якщо вирубувати дерева — не завжди є розуміння від громадськості.

Якщо ж не рубати, то можна зовсім втратити насадження — і тоді це вже безгосподарність. А невчасне реагування — це заселення ослаблених наса­джень шкідниками, які руйнують їх остаточно.

Окрім шкідників, черкаські ліси вбиває і такий зелений паразит, як омела австрійська. Головний лісівник Черкащини каже, що ще років сім тому ніхто й не думав, що таке може бути.

Нині омела з’являється й паразитує на здорових соснових насадженнях, що призводить до їх всихання.

За 4 останні роки площа заселення наса­джень омелою австрійською виросла у три рази, і станом на сьогодні це вже як мінімум 2 тисячі гектарів.

Треба говорити й про економічну складову, зазначають лісівники. Коли деревина втрачає технічну придатність, зменшується її ринкова вартість, адже дров’яна деревина у кілька разів дешевша за ділову.

А це зменшення відрахувань до бюджетів усіх рівнів, соціальних виплат, неможливість держлісгоспам оновлювати матеріально-технічну базу.

Тож для лісівників важливим є розуміння цієї проблеми з боку екологів та громадськості.

Бо якщо вчасно не проводити комплекс санітарно-оздоровчих заходів, то черкаські ліси можуть перетворитися на суцільно захаращені, хворі, екологічно розладнані, які не виконуватимуть екологічну та соціальну функції.

За даними Державного агентства лісових ресурсів України, площа всихання лише соснових насаджень у нашій країні становить майже 150 тис. га, загалом же площа всихання усіх лісів становить 330 тис. га.

Осередки масового всихання охоплюють половину України. Мають цю проблему й інші держави — Білорусь, Польща, Чехія, Австрія, Німеччина.