ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

31 серпня 2017

Воздушные роботы для защиты и охраны лесов: от аппаратов к системам!


Продолжение. Начало в № 4-2015



Николай КОРШУНОВ.
заведующий кафедрой охраны лесов от пожаров ФАУ ДПО ВИПКЛХ, кандидат сельскохозяйственных наук, летчик-наблюдатель

Современные тенденции развития в России гражданского рынка беспилотных летательных аппаратов и услуг на их основе требуют осмысления. Сегодня уже нет скептицизма к новой технологии, что позитивно, но к сожалению, в среде потенциальных потребителей растут ошибочные заблуждения о роли, месте и перспективах нового технологического явления. Это побудило автора к написанию продолжения статьи «Воздушные роботы призваны на защиту и охрану лесов», опубликованной в журнале «Авиапанорама» № 4 в 2015 году.

Наиболее ярким маркером является ситуация в секторе компактных беспилотников типа мультикоптер. Их или их внешнее подобие можно наблюдать ежедневно с экранов
телевизоров, в магазинах игрушек, на сайтах интернет-торговли, что во многом определяет субъективное, а не объективное восприятие темы потенциальным потребителем.

Сегодня на рынке компактных мультикоптеров наблюдается масштабное наступление китайских компаний. DJI, Xiaomi, GoPro и другие предлагают потребителю портативные мультикоптеры с продвинутыми характеристиками за невероятно низкую цену — эффективная маркетинговая стратегия. Потребителя подкупает простота эксплуатации и возможность снимать впечатляющее эффектное видео в форматах Full HD и даже 4К. Именно поэтому, когда перед государственными работниками руководством ставится задача на приобретение или внедрение беспилотных систем в отрасли, субъективное восприятие темы приводит к ошибкам, когда вместо поиска беспилотных комплексов с характеристиками, необходимыми для успешного решения сложных производственных задач, рассматривается покупка недорогих сверхбюджетных мультикоптеров с красивым видео, фактически с ценой на уровне 2-4 тысяч долларов США за штуку! Моральным удовлетворением служит факт, что лесное или противопожарное учреждение стало инновационным, так как иметь беспилотник — модно.



Чем же плохи недорогие мультикоптеры с красивой картинкой? Ответ: ничем. Просто это оборудование для решения определенных задач, например, снять красивый фильм о природе, приключениях, событиях. личных впечатлениях. Их основные технические характеристики — 20-30 мин полета и радиус передачи устойчивого видеосигнала до 3-5 км — могут быть достаточными для указанных целей. Конечно, такая техника также доказала свою полезность на тушении природного лесного или торфяного пожара, но при увеличении площади пожара встает вопрос радиуса по видеосигналу, он требуется уже на уровне 10-15 км. Чем больше востребованный радиус, тем больше требуется полетного времени. Технический парадокс еще в том, что, чем выше качество видеосигнала. тем энергозатратнее его передача, значит более сложным и дорогим должно быть оборудование. Опыт показывает, что на крупном лесном пожаре для оперативной работы в интересах наземных лесопожарных подразделений для беспилотного самолета или вертолета (мультикоптера) видео в режиме on-line формата HD вполне достаточно. Следовательно, при выборе оборудования для профессиональных лесных задач красивая картинка не должна быть основным критерием, на первое место должны выходить показатели радиуса по видеосигналу, времени нахождения в полете, способы старта и посадки, потенциальной аварийности.

Сегодня существует широкий выбор отечественной техники с нужными характеристиками, но их цена в диапазоне 1-6 млн. рублей на фоне сверхдешевых «иностранцев» выглядит «пугающе». К примеру, при вдумчивом выборе оптимального беспилотного комплекса порой самолетный комплекс является более привлекательным, чем вертолетный, но с учетом высокой стоимости возникает вопрос с обоснованием его цены. Что потребитель получит за 1 миллион рублей? Сколько летных часов или полетов? Тут классической ошибкой является покупка комплекса с одним летательным аппаратом. По желанию потребителя элементарное добавление в комплектацию второго аппарата увеличивает общую стоимость комплекса в среднем лишь на 30%, но объем потенциальной работы увеличивается в 2 раза! Добавление 3-го и 4-го аппаратов увеличит потенциальный объем полезной работы в 3-4 раза. Дополнительно это снижает риски простоев, связанных с возможными поломками. Включение в состав приобретаемого комплекса аппаратов разных классов [самолетов с разными характеристиками и мультикоптеров одновременно) делает комплекс более универсальным и востребованным. Кстати, несмотря на то. что обычно производители декларируют свои гарантийные обязательства на один год, в реальности большинство российских компаний готовы обеспечить гарантийные обязательства до 3 лет. Потребителю полезно вести диалог с производителем. Бесспорным достоинством отечественной техники это широкие возможности адаптации программного обеспечения и «редактирования» начинки комплекса эксклюзивно под желания каждого заказчика.

Вывод: нельзя выбирать беспилотник только по цене и эффектному видео, нужно выбирать, исходя из характеристик комплексов, необходимых для выполнения производственных задач. Во многих случаях разумнее не покупка комплекса, а приобретение услуги, благо многие отечественные производители готовы к этому. От потребителя требуется понимание того, чего он хочет и почему.



Типичные ошибки возникают из-за упрошенного восприятия наблюдаемого явления. Клише, стереотипы окружающих нас в быту и общественной жизни изменений. возникшие «из телевизора», не отражают, не показывают истинного реального потенциала беспилотных технологий. Ошибочный стереотип влияет на принимаемые государственными чиновниками стратегические решения по развитию беспилотных направлений в различных сферах и отраслях. Риски ошибочных решений в равной степени существуют и для лесного хозяйства, в сферах обеспечения пожарной безопасности граждан и территорий, в области защиты от различных чрезвычайных ситуаций.

Какие интересные перспективы в указанных направлениях, скрытые от обычного взгляда, сегодня способно сформировать беспилотное направление? Представим некоторых из них.

Огромной проблемой, не имеющей пока оптимального решения, является возникновение и тушение пожаров в лесах, загрязненных радионуклидами, причем есть мировой негативный тренд на актуализацию проблемы. Согласно российским нормам, остановка продвижения кромки пожаров в лесах, отнесенных к категориям с высокой и чрезвычайно высокой степенью загрязнения, должно осуществляться самолетами-танкерами и вертолетами с водосливными устройствами, деятельность наземных команд по возможности должна быть исключена. Тушение с воздуха рассматривается как выход, но экипажи воздушных судов, осуществляющие полеты по тушению, рискуют здоровьем в полной мере так же, как и люди на земле, они так же дышат опасным воздухом, содержащим радиоактивные частицы, поднятые вверх конвекционным потоком от пожара. Можно ли исключить человека из данной работы?

Вообще, полеты пилотируемой авиации на малых высотах чрезвычайно опасны, требуют постоянного визуального контроля пилотами земной поверхности и объектов. Время на оценку, принятие решений и действие — это секунды и доли секунды, от которых зависит жизнь экипажа. Бывает, что такие пошты невозможны в условиях сильного задымлени1 местности или в темноте. Срабатывает ограничительный фактор наличия «живого» пилота, человек объективно (и психологически в том числе) не может летать и действовать, не видя объект! Различные органы технического зрения (тепловизоры, радары и пр.) способны «прорваться» через пелену дыма или преодолеть отсутствие необходимой освещенности, но полностью не решают проблему, так как любые приборы-посредники между объектами и глазом сужают поле зрения, следовательно, ухудшается восприятие пилотом общей обстановки.

В полете на малой высоте и большой скорости низкая информативность является причиной катастроф. По сути, потребность пилота видеть «общую картинку» является определенным технологическим препятствием. Именно поэтому, несмотря на огромное количество исследований и испытаний различных «тепловизионных прицелов» для тушения пожаров с воздуха, нигде в мире, включая нашу страну, так и не появились самолеты-танкеры, способные действовать в условиях полного задымления или в ночной темноте. Кстати, в России подобные исследования производились с участием специалистов «Авиалесоохраны» на самолетах-танкерах Ан-32П еще в конце 1980-х и в начале 1990-х годов. Вывод: технически осуществимо, на практике не применимо!

Где лежит возможное решение проблемы? Задача первая: исключить фактор опасности для человека — убрать его из методики работы. Задача вторая: найти альтернативный способ получения необходимой информации для осуществления полета воздушного судна на малых высотах, прежде всего о рельефе местности, высоких потенциально опасных объектах и о состоянии динамики кромки пожара. Перспективное решение: беспилотная авиационная система (БАС) плюс 3D-карты местности.

На современном этапе уже существуют технологии для быстрого создания объемных карт местности. Беспилотник легкого класса массой до 10 кг может провести обработку участка местности размером 15x15 км за один вылет! Для решения задачи нужно всего несколько часов. Опыт указывает, что на локализацию лесных пожаров средних размеров 50-200 га. т.е. в стадии динамичного нарастания угрозы, когда необходимо быстрое ее купирование, требуется
носит волновой характер, с пиками напряжения днем и с оперативными паузами по 6-10 часов в ночное время. Таким образом, современная скорость технологии картографирования с помощью легких БЛА легко вписывается в операционный период, точнее в его паузу, значит, применимо.

Необходимо подобрать авиационную вертолетную платформу достаточной грузоподъемности, способную поднять необходимый запас огнетушащего раствора для атаки (желательно от 1,5 т и более), которую можно адаптировать к беспилотным режимам полетов с возможностью коррекции заданий непосредственно в полете. Сейчас оптимальной представляется платформа на базе Ка-226Т, имеющего определенные достоинства: симметричная несущая схема, высокая грузоподъемность в своем классе, модульность и относительно невысокая стоимость. Кстати, однодвигательная версия вертолета могла бы быть дешевле двухдвигательной, а значит, предпочтительнее. Такое воздушное судно может изначально создаваться опционально пилотируемым для улучшения экономической отдачи и многофункциональности проекта.
Кромка пожара всегда находится в движении, значит, потребуется наведение беспилотного вертолета в режиме on-line. Разведка пожара, наведения пожарного вертолета может осуществляться наземным оператором посредством применения беспилотного самолета легкого класса, находящего над пожаром на высотах 300-600 метров.

Техническая возможность реализации подобного подхода доказана в 2014-2016 годах экспериментами компаний Lockheed Martin и Kaman Aerospace, при участии Лесной службы США (US Forest service), с беспилотной версией вертолета-крана К-МАХ, применяемого на лесозаготовках.

Формат работы перспективной беспилотной авиационной системы следующий. При возникновении серьезного пожара первым направляется легкий беспилотный самолет для создания Зй-карт местности. За это время производится подготовка пожарного вертолета к работе, определяются источники забора воды и их точные координаты, при необходимости создаются пункты забора огнетушащих растворов и заправки авиаГСМ. После получения и внесения в память вертолета картографической информации и маршрутов, осуществляются полеты для прокладки противопожарных барьеров из огнезадерживающих растворов по заранее внесенным данным, а для непосредственного тушения кромки пожара — на основании корректировок оператора легкого беспилотника. Операторы вертолета и самолета будут действовать вместе, «локоть к локтю», как одна команда. Бесспорным достоинством такой технологии является то, что подобная работа может производиться круглосуточно!

Активное тушение ночью ежегодно мечта, сказка для лесных пожарных. Пирологи знают, что тушение в ночное время наиболее эффективно, так как из-за изменений влажности в суточном ходе пожары ночью значительно снижают свою силу, интенсивность и скорость распространения — идеальные условия для тушения. Проблема в том, что работа в темноте — это опасно для пожарных и совершенно невыполнимо для пилотируемой авиации, поэтому в реальности традиционно период активного (агрессивного) тушения пожара возможен лишь в течение 10-14 часов в сутки, т.е. в светлое время суток. Новая технология может увеличить активный период до 24 часов в сутки!



Подобная беспилотная (или опционально пилотируемая) авиационная система может быть успешно применима на любых крупных лесных пожарах, при том, что суточная производительность такой системы будет в 2-3 раза выше, чем у однотипного пилотируемого вертолета. Таких пожаров в России ежегодно случается тысячи, особенно в Сибири и на Дальнем Востоке, следовательно, для подобной системы работа всегда найдется! За ночь на критических направлениях могут быть созданы противопожарные барьеры из огнезадерживающих веществ, лесные пожарные начнут очередной день борьбы с огнем, опираясь на новые подготовленные рубежи обороны. Активное (агрессивное) тушение ночью — это новый технологический уровень борьбы с лесными пожарами!



В 2016-2017 годах в лесах Красноярского края развивается чрезвычайная ситуация нетипичного рода. В Енисейском районе площади уничтоженных насекомым-вредителем сибирским шелкопрядом насаждений достигли рекордных значений в несколько сотен тысяч гектаров. Несмотря на удаленность и трудно-доступность территорий игнорировать проблему уже невозможно, «захватчик» способен разрушить всю лесную сырьевую базу региона. Необходимо проведение срочных истребительных мероприятий — обработка пораженных участков леса опасным химикатом с помощью авиационных средств. Решение проблемы усложнено тем, что на огромные площади 38 воздушных судов должны буквально распылить (обычно это ультрамелкодисперсная форма) сотни тонн опасного химического раствора в короткий летний период — не более двух недель — при соответствующих метеорологических условиях, действуя фактически с одного удаленного аэродрома. Короткий срок на выполнение мероприятия обусловлен действием химиката, который эффективен лишь в определенной кратковременной стадии (фазе) развития вредного насекомого. С учетом условий такая работа под силу только самолетам типа Ан-2. Зто чрезвычайно трудная организационная задача. Отечественное законодательство по работе с опасными веществами ограничивает возможности организации промежуточных самолетных площадок для заправки опасных веществ.

Усугубляет проблему тот факт, что участки пораженных насаждений чередуются с участками водоохранных зон, где применение химиката запрещено. Т.е. маршруты полетов необходимо строить таким образом, чтобы исключить (минимизировать) вероятность попадания химиката на водоохранные участки. Чередование зон и участков превращают район работ в подобие шахматной доски с мелкой клеткой. При существующей системе организации работ невозможно в полете самим пилотом вручную произвести регулирование дозирования внесения раствора при пролете над участками разной категории. при том что выдерживание курса воздушного судна должно быть с ювелирной точностью фактически — буквально в пару метров. На такое способны только автоматические системы.





Рассматривая данную проблему с точки зрения перспектив беспилотных технологий, отчетливо вырисовывается вариант, когда беспилотные авиационные системы (самолеты и вертолеты) в автоматическом режиме могли бы производить обработку пораженных участков на основании заложенных в память 3D-карт местности и карт лесных участков по категориям детально проработанных сложных маршрутов. При этом такая работа могла бы производиться круглосуточно, что уменьшает количество необходимых аппаратов. Применение для этой задачи аппаратов вертолетных типов или конвертопланов могло бы более оптимально решить проблему организации промежуточных посадочных площадок с учетом местных условий и требований природоохранного законодательства России.
Существует традиционно российская проблема освоения северных и восточных территорий. Государственная задача — способствовать освоению гражданами и организациями огромных территорий. Есть многие удаленные населенные пункты, где веками живут и трудятся люди, но их жизнь сложна. Элементарный поход в магазин за простыми вещами не всегда возможен, но в магазине просто не купишь то, что требуется. Заказы же на необходимые вещи можно делать только несколько раз в году, и только потом, через несколько месяцев, необходимые товары за большие деньги привезут водным или воздушным транспортом. Доступ к элементарным лекарствам, простым товарам, запчастям к оборудованию, обычным медицинским и почтовым услугам является трудной логистикой проблемой с высокой, а иногда чрезмерно высокой стоимостью для простых граждан и государственных учреждений. Порой при возникновении экстренной ситуации в сельской поликлинике для доставки маленькой коробочки необходимых лекарств приходится вызывать вертолет со стоимостью летного часа более 100 тыс. рублей. Конечно, сегодня наличие доступа к интернету в удаленных поселках позволяет улучшить качество жизни людей за счет легкого и быстрого доступа к информации и коммуникации, но это не решает проблему быстрого доступа к материальным ресурсам.

Появление коммерческой услуги по оперативной доставке мелких грузов в удаленные поселки, в лесничества, к вахтам на буровые и экспедициям (куда угодно] на основании простого заказа позволит радикально решить многие логистические проблемы в малоосвоенных регионах страны. Использование БАС, «оптимизированных» под размеры и вес «посылки», позволяет доставлять товар [предметы) с минимальным увеличением конечной стоимости для потребителя. В масштабах страны это ежегодно — миллиарды сэкономленных рублей для бюджетов коммерческих организаций, государственных учреждений и муниципалитетов, граждан. Представьте перспективу, когда завтра простой человек, живущий в глухой непроходимой тайге, в удаленном лесничестве в сотне километров от города сможет получить заказанный им предмет в течение суток, заплатив за доставку не более 30-50% от его стоимости, а не в течение полугола, переплатив за его доставку 300-600%. как сегодня. Такие подходы способны существенно изменить экономику серьезных государственных и коммерческих проектов, связанных с освоением труднодоступных регионов.
Создание широкой линейки надежных беспилотных платформ с вертикальным взлетом (вертолетов и конвертопланов) и с диапазоном грузоподъемности от нескольких килограммов до полутонны (!), с радиусом полетов 100 километров и более, законодательно интегрированных в воздушное пространство Российской Федерации, могло бы создать новую отрасль экономики в сфере коммерческих услуг.

Среднестатистически, периоды тушения крупных лесных пожаров в удаленных районах лежат в диапазоне 7-12 дней, где на каждом пожаре задействованы сотни людей и десятки единиц специальной техники. На таком пожаре требуются десятки часов дорогостоящего летного времени работы воздушных судов на разведку, координирование сил, переброску людей, обеспечение логистики наземных работ. Стоимость тушения одного крупного лесного пожара может исчисляться десятками миллионов рублей. Опыт показывает, что при осуществлении транспортных полетов в 20-30% случаев доставляются мелкие грузы: еда, запчасти, огнетушащие вещества, медикаменты, ГСМ. Стоимость грузов существенно меньше затрат на их доставку! Пример: для оперативной доставки дополнительных комплектов цепей для бензопил приходится задействовать вертолет. Но по-другому невозможно, так как на пожаре любой простой в работе технических средств чреват потерей темпа тушения и аннулированием всех достижений пожарных. Другой пример: команды парашютистов-пожарных и десантников-по-жарных традиционно тушат удаленные лесные пожары на дистанциях 150-250 км от баз в условиях автономного существования. Эти автономные периоды могут по объективным причинам затягиваться до 2-х недель и более. Возникает потребность периодически пополнять запасы еды, топлива и ретардантов. Часто для уменьшения финансовых издержек разумно используют 5-тонные самолеты Ан-2, с которых командам сбрасывают необходимые грузы на парашютах. Как правило, для одной команды суммарный вес таких посылок не превышает 100 кг. Кстати, в условиях полного задымления местности бывает, что подобные полеты невозможны. Так как полное задымление может стоять неделями, проблема логистики для отдельных команд в тайге может стать критической.



В перспективе, наличие в арсенале авиапожарных служб различных БАС грузоподъемностью в диапазоне 30-200 кг, способных в автоматическом режиме оперативно доставлять необходимые грузы от авиаотделений и пожарных станций (мест постоянного базирования) в указанные географические координаты в лесу, позволит уменьшить стоимость тушения крупных пожаров на 10-20%. Опять же. задачи логистики могут решаться круглосуточно, что упрощает многие организационные моменты, так как в периоды высочайшего напряжения и концентрации сил на пожарах днем, время превращается в исключительно ценный ресурс. Кстати, возможности подобных арсеналов беспилотников были бы очень востребованы органами местного самоуправления и региональными властями, чрезвычайными службами круглогодично.

Каков же вектор развития беспилотников для лесоохранных задач? Конечно, это не дешевизна и красивая картинка, это лишь характеристики различных комплексов. Вектор развития беспилотного направления в областях охраны и защиты лесов направлен по линии — от развития отдельных беспилотных комплексов к появлению новых технологических решений для лесоохранных и лесопожарных задач, и далее, к созданию и внедрению сложных целевых систем, направленных на решение масштабных лесных задач и «трудных» государственных проблем. Этот путь требует стратегического видения, коммерческой инициативы, государственной заинтересованности, и немного, политической воли.




Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони пралісів згідно з Рамковою конвенцією про охорону та сталий розвиток Карпат


ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони пралісів згідно з Рамковою конвенцією про охорону та сталий розвиток Карпат

Верховна Рада України постановляє:

I. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1. Статтю 68 Кодексу України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до N 51, ст. 1122) викласти в такій редакції:

"Стаття 68. Порушення правил відновлення і поліпшення лісів, використання ресурсів спілої деревини, вимог з охорони пралісів, квазіпралісів та природних лісів

Порушення правил та інструкцій по відновленню, поліпшенню стану і породного складу лісів, підвищенню їх продуктивності, а також по використанню ресурсів спілої деревини -

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від п'ятидесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порушення вимог з охорони пралісів, квазіпралісів, природних лісів, а саме: випасання худоби, промислова заготівля недеревинних лісових продуктів, проїзд транспортних засобів (крім доріг загального користування та служби лісової охорони) -

тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян".

2. Статтю 246 Кримінального кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 25 - 26, ст. 131) викласти в такій редакції:

"Стаття 246. Незаконна порубка лісу

Незаконна порубка дерев або чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, що заподіяла істотну шкоду, а також вчинення таких дій у заповідниках або на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду, або в інших особливо охоронюваних лісах -

карається штрафом від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.

Та сама дія, вчинена повторно або за попередньою змовою групою осіб, -

карається обмеженням волі на строк від двох до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк".

3. У Лісовому кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., N 21, ст. 170):

1) у статті 1:

частину першу після слів "тип природних комплексів" доповнити словом "(екосистема)";

доповнити частинами сьомою - дев'ятою такого змісту:

"Природні ліси (природні лісові екосистеми) - ліси (лісові екосистеми), в яких локально і тимчасово проявився антропогенний вплив, але він не змінив ценотичної структури фітоценозів і тому природні лісові екосистеми здатні протягом короткого часу регенеруватися (відновитися) природним шляхом до стану пралісових екосистем.

Праліси (пралісові екосистеми) - споконвічний, стародавній ліс (природні лісові екосистеми), що сформувався природним шляхом і в ході розвитку не зазнав безпосереднього антропогенного впливу.

Квазіпраліси - умовно пралісові екосистеми, в яких відбувся незначний тимчасовий антропогенний вплив, що не змінив природної структури лісостанів і при припиненні якого натуральний стан екосистем повністю відтворюється протягом короткого періоду";

2) частину першу статті 37 доповнити пунктом 12 такого змісту:

"12) виділення пралісів";

3) доповнити статтею 391 такого змісту:

"Стаття 391. Охорона та збереження пралісів, квазіпралісів, природних лісів

Праліси, квазіпраліси та природні ліси є національною природною спадщиною України.

З метою охорони та збереження пралісів, квазіпралісів та природних лісів у них забороняються всі види рубок, у тому числі санітарні, рубки формування і оздоровлення лісів (крім догляду за лінійними об'єктами та вирубування окремих дерев під час гасіння пожежі), будівництво споруд, прокладання шляхів, лінійних та інших об'єктів транспорту і зв'язку, випасання худоби, промислова заготівля недеревинних лісових продуктів, проїзд транспортних засобів (крім доріг загального користування та служби лісової охорони).

Усі виділені праліси, квазіпраліси та природні ліси зараховуються до категорії лісів природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення, а також виділяються в особливі охоронні лісові ділянки.

Навколо виділених пралісів, квазіпралісів, природних лісів установлюються охоронні зони завширшки не менше подвійної висоти деревостану пралісу, в яких забороняються суцільні та поступові рубки.

Наявність пралісів, квазіпралісів чи природних лісів є підставою для оголошення відповідних територій і об'єктів природно-заповідного фонду України пралісовими пам'ятками природи.

Визначення належності лісових територій до пралісів, квазіпралісів, природних лісів здійснюється за спеціальною методикою, яка розробляється і затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища";

4) пункт 9 статті 46 після слова "виявлення" доповнити словами "пралісів, квазіпралісів, природних лісів";

5) статтю 70 доповнити частиною десятою такого змісту:

"У пралісах, квазіпралісах, природних лісах забороняються заготівля деревини, всі види рубок, у тому числі формування і оздоровлення лісів, та видалення захаращеності";

6) статтю 79 доповнити частиною третьою такого змісту:

"У пралісах, квазіпралісах та природних лісах не проводяться заходи з їх відновлення";

7) статтю 84 доповнити частиною другою такого змісту:

"У пралісах, квазіпралісах та природних лісах заходи з підвищення продуктивності та поліпшення якісного складу лісів, санітарні рубки та видалення захаращеності не проводяться";

8) у статті 98:

абзац третій частини першої після слів "щодо лісів" доповнити словами "державної та";

частину третю виключити;

9) частину другу статті 105 доповнити пунктом 20 такого змісту:

"20) порушенні вимог з охорони пралісів, квазіпралісів та природних лісів".

4. У Законі України "Про природно-заповідний фонд України" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 34, ст. 502; 2010 р., N 11, ст. 112; 2015 р., N 25, ст. 194):

1) абзац третій частини третьої статті 3 після слова "комплексні" доповнити словом "пралісові";

2) частину першу статті 26 викласти в такій редакції:

"На територіях заказників забороняються суцільні, прохідні, лісовідновні та поступові рубки, видалення захаращеності, а також полювання та інша діяльність, що суперечить цілям і завданням, передбаченим положенням про заказник";

3) статтю 28 викласти в такій редакції:

"Стаття 28. Основні вимоги щодо режиму пам'яток природи

На території пам'яток природи забороняються суцільні, поступові, лісовідновні та прохідні рубки, видалення захаращеності, полювання та будь-яка інша діяльність, що загрожує збереженню або призводить до деградації чи зміни первісного їх стану.

На території пралісових пам'яток природи забороняються всі види рубок, у тому числі санітарні, рубки формування і оздоровлення лісів та видалення захаращеності (крім догляду за лінійними об'єктами та вирубування окремих дерев під час гасіння пожежі), будівництво споруд, прокладання шляхів, лінійних та інших об'єктів транспорту і зв'язку, випасання худоби, промислова заготівля недеревинних лісових продуктів, проїзд транспортних засобів (крім доріг загального користування та транспортних засобів оперативних і спеціальних служб).

Навколо пралісових пам'яток природи установлюються охоронні зони завширшки не менше подвійної висоти деревостану пралісу, в яких забороняються будь-які суцільні, у тому числі санітарні, а також поступові рубки.

Власники або користувачі земельних ділянок, водних та інших природних об'єктів, оголошених пам'ятками природи, беруть на себе зобов'язання щодо забезпечення режиму їх охорони та збереження.

Визначення належності територій до пралісових пам'яток природи здійснюється за спеціальною методикою, яка розробляється і затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища";

4) частину першу статті 30 викласти в такій редакції:

"На території заповідних урочищ забороняються всі види рубок, у тому числі санітарні, рубки формування і оздоровлення лісів, видалення захаращеності та будь-яка діяльність, що порушує природні процеси, які відбуваються у природних комплексах, включених до їх складу, відповідно до вимог, встановлених для природних заповідників".

II. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

2. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом:

забезпечити розроблення нормативно-правових актів, передбачених цим Законом;

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.


Президент України                                              П. ПОРОШЕНКО


м. Київ
23 травня 2017 року
N 2063-VIII

http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/T172063.html

Полиция начала следствие по факту вырубки леса на ПЗТО



Следственный отдел Павлоградской полиции 31 августа внес в Единый реестр досудебных расследований факт вырубки деревьев. Предварительная правовая квалификация — ст. 246 Уголовного кодекса Украины (назаконная вырубка леса).

Об этом Павлоград.dp.ua сообщили в местном отделе полиции.

Напомним, вчера жители домов на ул. Войновой и ул. Гагарина вызывали полицию, поскольку в лесу неподалеку рубили лес. Как сообщил подрядчик, этот участок был арендован, есть разрешительные документы на спил почти 300 деревьев. Здесь будет построен торгово-развлекательный центр.

Так это или нет, должно определить досудебное следствие.

Читайте подробнее: В Павлограде рубят лес — на его месте будет торговый центр (ФОТО и ВИДЕО)

Как прокомментировал нашему изданию ситуацию городской голова Павлограда Анатолий Вершина, предприниматель арендовал этот земельный участок и уже внес в бюджет города 800 тыс. грн. В дальнейшем участок будет приносить в бюджет около 1,5 млн грн. И депутаты, когда принимали решение на сессии, знали, что территорию под застройку очистят от леса.

«На війні відбувається багато дивних речей»: Журналіст розповіла, як у зоні АТО таємничо зникає ліс

Фото: Ліс в зоні АТО (facebook.com/ukrjournalistin)

На одній стороні лісу постійно проходять бої

Журналіст Анастасія Магазова розповіла історію про те, як в зоні АТО вирубують дерева і зникає ліс. За її словами, командування бійців каже, що дерева йдуть на зміцнення і блиндажі, але от самі військові про це нічого не знають. Про це вона написала на своїй сторінці в Facebook.

"На війні відбувається багато дивних речей, які часом важко зрозуміти. Як-от цей випадок. Є величезний шмат лінії фронту, вздовж якого росте ліс. Ліс у певному сенсі чарівний, бо у ньому відбуваються досить дивні і дуже протилежні речі.

Один з його країв власне і є лінією розмежування, де щоночі і щодня точаться бої попри будь-які перемир'я. Ця частина лісу вкрита позиціями та бліндажами.

Інший край лісу, що прилягає до підконтрольного уряду міста, всіяний залишками свіжезрубаних дерев. Увесь ліс контролює українська армія. На запити бійців, що ж відбувається з лісом, куди він зникає уночі у таких масштабах, керівництво відповідає, мовляв, все йде на будівництво укріплень і бліндажів", - написала журналіст.

Журналіст зазначає, що дерева пиляються в катастрофічних масштабах і закликає громадськість не мовчати, а привернути увагу до цієї проблеми.

" Проте чомусь самі військові жодного разу не отримували матеріалів для будівництва - все що мають знаходять власними силами або через волонтерів (хоч це мала б забезпечувати саме армія).

Ліс вивозиться на мирні території надзвичайними темпами. Він буквально зникає на очах щоночі.Це щодо реформи армії та боротьби з корупцією. Закликаю військових не мовчати, а колег в Україні взяти це до уваги. Війна війною, а нажива понад усе?", - напсиала Анастасія.


alt
Скріншот (facebook.com/ukrjournalistin)

Фото: Ліс в зоні АТО (facebook.com/ukrjournalistin)


Министр энергетики и ЖКХ рад, что в лесу нет грибов



Сегодня, в зале заседаний городского Совета депутатов Мурманска вице-губернатор Евгений Никора и министр энергетики и ЖКХ области Владимир Гноевский проводили совещание по подготовке Мурманска к отопительному сезону. 

На совещании отмечалось, что на 1 августа общий долг Мурманска «ресурсникам» (электричество, вода, газ) — 6 миллиардов 169 млн. рублей.

Вице-губернатор Евгений Никора призвал жёстче обходиться с должниками — ставить в их квартирах заглушки на подачу воды, газа, электричества и показательно освещать карательные меры в СМИ.

Когда представитель ОАО «Мурманоблгаз» докладывал о запасах газа и о долгах населения, то министр энергетики и ЖКХ Владимир Гноевский с облегчением прокомментировал: мол, слава Богу, хоть грибов в этом году в лесу нет. А то как конец августа—начало сентября, так собственники жилья начинают массово варить-сушить грибочки. Расход газа резко увеличивается, а возрастают и долги за газ. Сейчас мурманчане должны за газ 133 миллиона рублей.

В усыхающих сосновых насаждениях отмечаются скопления большого соснового лубоеда

Сегодня внимание неравнодушной общественности, как и усилия лесоводов многих стран, сконцентрировано на борьбе с вершинным короедом. При этом в отличие от неравнодушных, но непосредственно не связанных с лесным хозяйством граждан, специалисты обращают внимание на тот факт, что беда, как говорится, не приходит одна.



Вершинный короед заселяется на деревья, ослабленные из-за недостатка влаги в грунте. Так что первая беда, из-за которой гибнут деревья и усиливается опасность пожаров, — это понижение уровня грунтовых вод. А, собственно, сам короед — вторая. Ну а третья — его спутники: шестизубчатый короед и большой сосновый лубоед.

И если о наличии первого из них в этом году лесоводы знают хорошо, то о втором пока что информации было мало. Но уже сегодня известно наверняка: помимо вершинного и шестизубчатого короедов, в ослабленных усыхающих сосновых насаждениях Беларуси отмечаются скопления большого соснового лубоеда. Его наличие можно определить по «остриженным» молодым побегам сосны.

Именно такую картину наблюдал недавно начальник отдела проектирования и борьбы с вредителями и болезнями леса Государственного учреждения по защите и мониторингу леса «Беллесозащита» Александр Зур во время посещения Калинковичского, Василевичского и Лоевского лесхозов.

— Большой сосновый лубоед выгрызает маленькие веточки изнутри, — рассказал эксперт. — Потом ветер их обламывает, и деревья стоят как будто остриженные. По количеству сосновых побегов на земле можно судить о популяции вредителя. Когда на 1 квадратном метре в сосновом лесу находишь больше 10 маленьких сосновых веточек, это свидетельствует, что численность лубоеда значительно выше обычной.

Прискорбно, но осмотр спиленных стволов подтвердил правоту Александра Зура. После снятия коры на древесине были обнаружены характерные «узоры», оставленные большим сосновым лубоедом.

Интересно, что другое распространенное название этого вредителя — большой лесной садовник. Оно обязано своим появлением именно описанному выше явлению. Июньское поколение жуков нападает на молодые вершинные побеги сосен и выедает их сердцевину, вследствие чего побеги, после того как жуки их оставили, часто обламываются ветром и придают соснам такой вид, как будто они были острижены.

При частом нападении жука, повторяющемся несколько лет подряд, сосны засыхают. Для уничтожения жуков выкладывают ловчие деревья или устраивают приманочные деревья, обрубая вершины у некоторых сосен. Причем лубоед нападает особенно охотно на гибкие деревья, которые затем уничтожаются.

Виктор ГАВРЫШ,
31.08.2017

Милошевичские лесоводы дали достойный отпор трансграничному пожару с Украины

Трансграничные лесные пожары с территории Украины нет-нет да и норовят наведаться в наши леса. Лесоводам Гомельщины хорошо запомнилось лето 2015 года, когда не раз приходилось отбиваться от навязчивых «пламенных гостей». В этом году огненная стихия вновь оказалась в нескольких шагах от проникновения, но получила достойный отпор милошевичских лесоводов.



На территории Полесского природного заповедника, что вблизи украинского села Копище Олевского района, днем 20 августа вспыхнул крупный лесной пожар, который быстро охватил площадь около 120 га, сообщила Государственная служба Украины по чрезвычайным ситуациям. Лес пылал отдельными очагами, на площади 2 га он перешел в верховой. Линию огня от границы с Беларусью отделяли от полутора километров до 200 метров.

— Работники ГЛХУ «Милошевичский лесхоз», которое непосредственно граничит с украинской территорией, приняли оперативные меры, — сообщил заместитель директора по идеологической работе лесхоза Сергей Липский. — Было организовано дежурство 70 человек и 10 единиц техники. Из Лельчицкого лесхоза прибыла помощь в количестве 2 единиц техники и 10 человек. Вдоль границы проложили минерализованные полосы длиной 9 км. Прилегающая к границе территория лесфонда была разбита на квадраты по 50—100 метров, и между ними были проложены противопожарные минерализованные полосы общей длиной около 70 км. А 20 работников лесхоза приняли непосредственное участие в тушении огня на территории Украины.

— Мы тушили пожар плечо к плечу с житомирскими пожарными около трех часов, это было согласовано с пограничниками, — рассказал главный лесничий Милошевичского лесхоза Александр Маркевич. — Стояла невыносимая жара, около 36 °С. Сначала пожар был средний низовой, затем он перешел в верховой. У нас на вооружении было 6 единиц техники: две пожарные машины, три трактора МТЗ для проведения опашки и автомобиль «Нива».

Как проинформировали в пресс-службе ГСЧС Украины, с украинской стороны к борьбе с огнем было привлечено 229 человек, из них 170 работников лесного хозяйства, и 43 единицы техники. С воздуха стихию укрощали 2 самолета Ан-32П и вертолет Ми-8. Авиацией было выполнено 10 сбросов воды (38 т) в местах интенсивного горения. В результате вечером 21 августа пожар был локализован, 23 августа — ликвидирован.

Людмила МАРТИНОВИЧ
Дата публикации: 31.08.2017

Лісова галузь розраховує на молоде, високоосвічене поповнення, - Володимир Бондар під час вручення студентських квитків майбутнім лісівникам


Упевнений, що сьогоднішні студенти з гідністю примножать дружню родину українських лісівників і внесуть свій вагомий внесок у розвиток лісового господарства нашої держави та збереження рідної природи. На цьому наголосив заступник Голови Державного агентства лісових ресурсів Володимир Бондар під час вручення студентських квитків першокурсникам факультету навчально-наукового інституту лісового і садово-паркового господарства Національного університету біоресурсів і природокористування України.

Він привітав першокурсників від імені Голови Державного агентства лісових ресурсів Христини Юшкевич та від себе особисто із урочистою подією – початком нового навчального року.

Як зазначив Володимир Бондар, сьогодні в системі Держлісагентства працює 20 тисяч спеціалістів з вищою освітою. Це майже третина від загальної кількості працівників лісової галузі. Переважна їх більшість – випускники Інституту.

«Нелегка щоденна праця лісівників потребує глибокого знання азів лісівничої науки, практичних навичок і вмінь в обраній професії. Адже в професії лісівника не повинно бути помилок. Лісівник працює для майбутнього. Створюючи ліс, він не завжди зможе побачити весь результат своєї праці. Лише наші діти та онуки зможуть оцінити працю сьогоднішніх працівників лісу», - підкреслив заступник Голови відомства.

Звертаючись до молоді, він наголосив, що від нового покоління лісівників, їхньої фаховості та відповідальності залежить майбутнє українського лісу та екологічна безпека держави.

Також Володимир Бондар висловив подяку викладачам Інституту за виховання та навчання молоді.

«Бажаю студентам, викладачам та співробітникам Університету здоров’я, щастя, мирного неба та здобутків на професійній ниві. Успіхів вам і наполегливості у праці та навчанні», - зазначив заступник Голови Держлісагентства.


31.08.2017 | 12:38
ДЕРЖАВНЕ АГЕНТСТВО ЛІСОВИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ

СМИ прознали о том, что сын Луценко решил заняться распиливанием леса



Сын Генерального прокурора Украины Юрия Луценко Александр в июле этого года стал соучредителем новой компании «Грандвуд Груп». Как выяснили журналисты «Фразы», по данным СМИ, фирма с уставным капиталом в 50 тыс. грн была зарегистрирована в июле 2017 года, а основным видом деятельности, согласно КВЭД (классификация видов экономической деятельности в Едином реестре юрлиц) является лесопильное и строгальное производство.

Как сообщают «Вести», компания зарегистрирована в Белой Церкви по адресу бульвар Михаила Грушевского, 13. Среди других ее учредителей числится Александр Наумик, которому в марте 2017 года жена главы ГПУ Ирина Луценко, согласно декларации, продала какое-то движимое имущество на сумму 1,9 млн грн.

Отметим, что сам Александр Луценко в ответ на вопрос журналистов о подробностях его нового бизнеса, сказал, что очень занят.

Как сообщает «Фраза», в начале 2017 года Генеральный прокурор Украины Юрий Луценко и его жена Ирина задекларировали подарок от сына Александр на сумму 265 тыс. грн. Какой именно подарок, осталось неизвестно.

Отметим, что в октябре 2016 года Генпрокурор Юрий Луценко задекларировал квартиру в Киеве площадью 108,6 кв. м., которой владеет совместно с женой, сыном и братом. Согласно электронной декларации, Юрию Луценко принадлежит 20% этой квартиры, еще по 20% — жене Ирине и сыну Александру, а 40% принадлежит брату генпрокурора Сергею Луценко.

Сын Луценко Александр владеет офисом в Киеве площадью 316,8 кв.м.

Кроме того, Александр Луценко взял в аренду земельный участок площадью 2475 кв. м., дом площадью 859 кв. м., а также гараж площадью 80 в с. Стоянка Киевской области, которыми имеет право пользования вся семья Луценко.

Александр Луценко владеет автомобилем BMW X5 2014 выпуска. Также он владеет компанией ООО «Бизнес Центр «Логос» и ООО «Бел Фам».

Кроме этого, он получил доход от занятия предпринимательской деятельностью в размере 1 303 375 грн., страховые выплаты в АО «СК «АХА»- 96 951 грн., доход от отчуждения движимого имущества — 700 000 грн., заработную плату 4 657 грн. в ВЧ А1978, 173 592 грн. в ООО «ТК «Мегаполис-Украина», 14335 грн. в БЦ «Лотос», 1522 грн. в ООО «Ю Эй Кэпиталз». Также он получил заем от ООО «Бел Фам» в размере 724 892 грн. и 596 200 грн. При этом он дал взаймы ООО «Украинские новейшие телекоммуникации» в размере 6 959 985 грн.

На счетах в банке сын Луценко имеет 128 899 грн., 297 200 грн., 1028 евро и 100 долларов. Он также имеет 1 350 000 грн. наличных и 30 815 грн. наличных средств.

Еще в сентябре издание «Наші гроші» писало, как сын Луценко зарабатывает на аренде квартир на Печерске.

Автор: «Фраза»
31.08.17 15:17

За незаконную вырубку леса теперь будут давать до 5 лет тюрьмы




В Уголовном кодексе ужесточено наказание за незаконную вырубку деревьев и кустарников в лесах

Такие изменения предусмотрены законом "О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины относительно охраны лесов", подписанным 31 августа президентом Петром Порошенко, передает пресс-служба главы государства.

Документ был одобрен Верховной Радой 23 мая.

Этим законом определяются понятия "природные леса", "леса", "квазипралиса" и устанавливается особый правовой режим их сохранения и охраны. Законом, в частности, запрещаются все виды рубок, строительство сооружений, прокладка дорог, выпас скота, промышленная заготовка недеревинних лесных продуктов, проезд транспортных средств (кроме дорог общего пользования и службы лесной охраны).

Также вводится административная ответственность за нарушение требований охраны естественных лесов, лесов, квазипралесов.

К тому же, законом внесены изменения в Уголовный кодекс Украины относительно усиления ответственности за незаконную порубку деревьев или кустарников в лесах.

Если ранее ст. 246 УК за этот вид преступления предусматривал наказание в виде "штрафа от 50 до 100 необлагаемых минимумов доходов граждан или арестом на срок до 6 месяцев, или ограничением свободы на срок до 3 лет, или лишением свободы на тот же срок", то теперь срок возможного лишения свободы увеличен до 5 лет.

Новый закон добавил к этой статье УК пункт 3:

"И само действие, совершенное повторно или по предварительному сговору группой лиц, - наказывается ограничением свободы на срок от 2 до 5 лет или лишением свободы на тот же срок".

Весной этого года Генпрокуратура заявляла, что за незаконную вырубку лесов Украина потеряла 67 млн грн.

фото: ZakNEWS
31 АВГУСТА, 2017, 15:09

В Украине ужесточили наказание за вырубку леса – что запрещено

Президент Украины Петр Порошенко подписал закон, который усиливает административную и уголовную ответственность за нарушение требований сохранения леса.



Об этом сообщает пресс-служба главы государства.

– Законом, в частности, запрещаются все виды рубок, строительство сооружений, прокладка дорог, выпас скота, промышленная заготовка недревесинных лесных продуктов, проезд транспортных средств (кроме дорог общего пользования и службы лесной охраны), – отмечается в сообщении.

Закон Украины О внесении изменений к некоторых законодательных актов Украины относительно охраны лесов согласно Рамочной конвенции об охране и устойчивом развитии Карпат был принят Верховной Радой 23 мая.

– Реализация Закона будет способствовать сохранению природных ценностей европейского значения, в частности лесов, в рамках выполнения требований Рамочной конвенции об охране и устойчивом развитии Карпат, – говорится в сообщении.

Читайте: Минэкономразвития объяснило, почему нужно отменить мораторий на экспорт леса (ДОКУМЕНТ)

Документ дает определение таких понятий, как естественные леса, леса, квазипралеси и устанавливает особый правовой режим их сохранения и охраны.

Вводится административная ответственность за нарушение требований охраны естественных лесов, лесов, квазипралесов. Соответствующие изменения внесены в Кодекс Украины об административных правонарушениях, Лесного кодекса Украины и Закона Украины О природно-заповедном фонде.

Ранее сообщалось, что Украина экспортирует лес-кругляк по цене в €27, оформляя его как дрова. Главный покупатель – австрийский гигант Schweighofer.

Опубликовано Август, 31 в 15:14

Президент підписав Закон про посилення відповідальності за незаконну порубку лісу та порушення вимог з охорони пралісів


Президент Петро Порошенко підписав Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони пралісів згідно Рамкової конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат". Документ був схвалений Верховною Радою 23 травня.

Реалізація Закону сприятиме збереженню природних цінностей європейського значення, зокрема пралісів, у рамках виконання вимог Рамкової конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат.

Документом визначаються поняття "природні ліси", "праліси", "квазіпраліси" та встановлюється особливий правовий режим їх збереження та охорони. Законом, зокрема, забороняються всі види рубок, будівництво споруд, прокладання шляхів, випасання худоби, промислова заготівля недеревинних лісових продуктів, проїзд транспортних засобів (крім доріг загального користування та служби лісової охорони). Документом вводиться адміністративна відповідальність за порушення вимог охорони природніх лісів, пралісів, квазіпралісів. Відповідні зміни внесено до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Лісового кодексу України та Закону України "Про природно-заповідний фонд".

Крім того, Законом внесено зміни до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за незаконну порубку дерев або чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, у заповідниках або на територіях і об’єктах природно-заповідного фонду.

http://www.president.gov.ua/news/prezident-pidpisav-zakon-pro-posilennya-vidpovidalnosti-za-n-43014


ТЕКСТ

Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони пралісів згідно з Рамковою конвенцією про охорону та сталий розвиток Карпат

ЗАКОН УКРАЇНИ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони пралісів згідно з Рамковою конвенцією про охорону та сталий розвиток Карпат Верховна Рада України постановляє:I. Внести зміни до таких законодавчих актів України:1. Статтю 68 Кодексу...

Директором Лисянського лісгоспу призначили В’ячеслава Шако


Наказом Державного агентства лісових ресурсів України №294-к із 30.08.2017 директором державного підприємства «Лисянське лісове господарство» призначено В`ячеслава Шако. Нового керівника колективу підприємства представив начальник Черкаського обласного управління лісового та мисливського господарства Олександр Дзюбенко. Про це «Новій Добі» повідомили в обласному управлінні лісового та мисливського господарства.

«Лисянський лісгосп має усі передумови працювати на високому рівні та з позитивними показниками. Це спільна робота керівника та усього колективу. Тому бажаю продовжувати стабільну роботу, щоб підприємство процвітало та демонструвало гарні результати. Новому ж директору зичу успіхів у всіх планах та задумах, взаєморозуміння й підтримки від колег та достойних лісівничих досягнень», – зазначив Олександр Дзюбенко.

Довідково:
Шако В`ячеслав Сергійович народився 18 травня 1984 року в с. Руська Поляна Черкаського району Черкаської області. У 2005 році закінчив Чугуєво-Бабчанський лісний технікум, у 2011 році – Національний університет біоресурсів та природокористування, у 2016 році – Дніпропетровський регіональний інститут державного управління при Президенті України; спеціальності за освітою – магістр лісового господарства, магістр державного управління.

З 2005 року працював у Черкаському лісгоспі майстром лісу, помічником лісничого Тясминського та Дахнівського лісництв, лісничим Свидівського лісництва, головним лісничим, лісничим Дахнівського лісництва. Останніх півроку перебував на посаді головного інженера ДП «Лисянське лісове господарство».

Сьогодні, 14:41.

В Україні посилили відповідальність за незаконне вирубування лісу


В Україні посилили відповідальність за порушення вимог охорони природних лісів і незаконну вирубку дерев.

Президент Петро Порошенко підписав відповідний Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони лісів відповідно до Рамкової конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат".

Як повідомляє прес-служба голови держави, реалізація закону сприятиме збереженню природних цінностей європейського значення, зокрема лісів, у межах виконання вимог Рамкової конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат.

Документом визначаються поняття "природні ліси", "ліс", "квазіпраліс" і встановлюється особливий правовий режим їхнього збереження та охорони. Законом, зокрема, забороняється всі види рубок, будівництво споруд, прокладення шляхів, випас худоби, промислова заготівля недревесінних лісових продуктів, проїзд транспортних засобів (крім доріг загального користування та служби лісової охорони).

Документом вводиться адміністративна відповідальність за порушення вимог охорони природних лісів, лісів, квазіпралесов. Відповідні зміни внесено до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Лісовий кодекс України та Закон України "Про природно-заповідний фонд".

Крім того, Законом внесено зміни до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за незаконну вирубку дерев або чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, у заповідниках або на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду.

31 серпня 2017, 14:42

На Волині ліси масово знищують шкідники: Спеціалісти попереджають про екологічну катастрофу

Через проблему обласне управління лісомисливського господарства припиняє користування лісом

На Волині короїд з'їдає ліси

Волинська ОДА

У Волинській області 7 тисяч гектарів лісу пошкоджено короїдом. Вогнище хвороби виявлено у Маневицькому районі області. Про це йшлося під час відкритого семінару щодо стану лісових насаджень, повідомляє відділ інформаційної роботи ОДА.

Оглянувши уражені території, учасники семінару дійшли висновків, що екологічна катастрофа може мати всеукраїнські масштаби. У зв'язку з цим – діяти потрібно консолідовано та швидко на усіх рівнях.

За словами фахівців, ураженню короїдом підлягають рослини усіх вікових груп. Тому проблема загострюється щодня і може розповсюдитися по всій Україні.

“Проблема стає дуже гострою, набуває характеру надзвичайної ситуації, тому потрібно активізувати увесь наш потенціал – і владний, і фаховий для того, аби хоч трохи зупинити шкідника”, - зазначила директор спеціалізованого лісогосподарського підприємства “Херсонлісозахист” Тетяна Касіч.

Через ушкодження лісу обласне управління лісомисливського господарства вимушене припинити головне користування лісом, аби вирішити проблему короїдно-грибкового всихання. Нині 7 тис гектарів лісу вже пошкоджено, а на осінньо-зимовий період очікують іще близько 2-3 тис. гектарів ураження. Тому санітарна вирубка лісу – неминуча, більше того, цілком можливо, що її доведеться збільшити у рази.

Як зазначили присутні на семінарі науковці, короїдні пошкодження – проблема не лише Волині і навіть не України. Аналогічні ареали хвороби виявлені у Польщі та Білорусі. В останній, до слова, два місяці тому прийняли рішення повністю зупинити усю вирубку та до 5 вересня 2017 року провести повну зачистку тамтешніх лісів від пошкодженої деревини.

Важливо, що уражені дерева помітно не відразу, адже шкідник діє з верхівок – поступова зміна кольору крони, всихання, а потім і внутрішнє стовбурове пошкодження призводять до загибелі дерева. Короїди ведуть прихований спосіб життя, до того ж, спрогнозувати радіус та вектор їхньої дії фахівці не можуть. Крім того, волинським спеціалістам вдалось виявити сім видів шкідників, які живуть на одному дереві і кожен з них має свою зону ураження.

Зазначається, що 10 років тому шкідники не витримували низьких температур і гинули. Нині у них з`явився імунітет і при кількагодинному перебуванні у теплому середовищі вони здатні відновлювати своє життєдіяльність.

Аби не втратити сотні тисяч гектарів лісу, профільні управління підготують звернення до Державного агентства лісових ресурсів України щодо внесення змін в окремі законодавчі акти, що дозволять вплинути на ситуацію та зменшити зону ураження.

Також найближчим часом Волинське обласне управління лісового та мисливського господарства повинне подати на розгляд депутатів обласної ради програму збереження лісів Волині, з детальним обґрунтуванням потреби у коштах для проведення термінових заходів, а також заліснення площ, які потрапили під дію шкідників.

6 вересня - Всеукраїнський конкурс-змагання вальників лісу та конкурс професійної майстерності "Кращий оператор гідроманіпулятора - 2017"

6 вересня 2017 року на базі ДП «Тетерівське лісове господарство» Київського обласного і по місту Київ управління лісового та мисливського господарства відбудуться XX-й Всеукраїнський конкурс-змагання вальниківлісу та IХ-й конкурс професійної майстерності «Кращий оператор гідроманіпулятора – 2017».

У заході візьмуть участь: заступник Голови Державного агентства лісових ресурсів Володимир Бондар, начальник Київського обласного управління лісового та мисливського господарства Олексій Бойко, фахівці лісової галузі, представники органів місцевої влади.

Місце проведення: 59 квартал Тетерівського лісництва державного підприємства «Тетерівське лісове господарство».

Початок змагань: 6 вересня о 09.00 год. (75-й км автодороги Київ-Ковель).

Акредитація представників ЗМІ до 17.00 год. 05 вересня 2017 року на електронну пошту: press_lis@ukr.net (зазначити ПІБ, назву ЗМІ та контактний телефон) або за тел.: 095-445-75-50, 050-157-07-19

Від’їзд представників ЗМІ від будівлі Держлісагентства (вул. Шота Руставелі, 9-а) 6 вересня о 07:15 год.

31.08.2017

Вогонь боїться дозору

ПРИКРО

Брак фінансування не дає змоги повноцінно захищати природні багатства


Щодоби в країні ліквідують понад 400 пожеж у лісових масивах і на торфовищах. Про це повідомив голова ДСНС Михайло Чечоткін на засіданні Державної комісії з питань техніко-економічної безпеки та надзвичайних ситуацій, яке відбулося минулого тижня. На думку голови ДСНС, нерідко причиною пожеж є навмисні підпали. Наприклад, якщо проаналізувати зафіксований супутниками час і місця виникнення 18 серпня осередків загорянь на території Петропавлівського лісництва у Дніпропетровській області, то видно, що навколо лісового масиву з 9 години до 9.19 зафіксовано 12 окремих осередків горіння. Це може вказувати на підпали, замасковані під природні чинники або необережне поводження з вогнем.

Для ефективної боротьби з пожежами важливо мати сучасні засоби нагляду за лісовими масивами. Такі мають, наприклад, деякі лісгоспи Житомирської області. Фото Володимира ЗАЇКИ

Хоч органи влади під час організації гасіння пожеж у природних екосистемах діяли загалом злагоджено, запобіжні заходи реалізовано не повною мірою.

Наслідком цього стало збільшення кількості пожеж та їхніх площ. Так, кількість пожеж у лісових масивах зросла у 2,7 раза (2017 року — 1603 пожежі, 2016-го — 588), а площа — втричі (2017 року — 2579 гектарів, 2016-го — 857). Найбільше лісових пожеж у Херсонській області — 250 (612 га), Дніпропетровській — 220 (303 га), Запорізькій — 202 (548 га).

Майже удвічі збільшилася кількість пожеж на торфовищах (2017 року 230 пожеж, 2016-го — 119), а площа — на 20% (2017 року — 65,3 га, 2016-го — 52,4 га). Найбільша кількість торф’яних пожеж у Київській області — 175 (45 га).

Також удвічі зросла кількість пожеж на відкритих ділянках місцевості (трава, залишки рослинності). Так, 2017-го було 20,3 тисячі таких пожеж, а 2016 року — 11,5 тисячі на площі відповідно 15,1 тис. га і 8,7 тис. га.

Попри те, що на території України вже тривалий час найвищий клас пожежної небезпеки, лише в Донецькій, Запорізькій, Луганській та Херсонській областях введено обмеження на полювання, а в інших регіонах доручення Державної комісії ТЕБ та НС обл­держадміністрації не виконали.

Пан Чечоткін запевнив, що ДСНС готова надавати допомогу на місцях підрозділам Держлісагентства й інших лісокористувачів для протидії пожежам у природних екосистемах. Але нічого не сказав про можливість самих лісівників помічати й гасити пожежі, запобігати їм.

Тому додам від себе, що раніше до масштабних проблем у лісах часто просто не доходило, бо завдяки лісовій охороні, яка регулярно патрулює свої обходи, завдяки дозорним на пожежних вежах лісоводи вчасно помічали загоряння і самі гасили. Але через те, що останні два роки у держбюджеті немає рядка про фінансування лісової охорони, понад половину працівників у південних лісгоспах звільнилася. Навіть нема кого поставити на пожежну вежу. Через брак коштів знищено також лісову протипожежну авіацію. У лісництвах немає чим заправити протипожежну техніку, немає коштів на створення мінералізованих розривів та інші запобіжні заходи. Там, де лісу більше, — у Карпатах, на Поліссі, лісгоспи фінансують протипожежні заходи за рахунок зрубаної та проданої деревини. А ось бідному на ліс півдню непереливки.

Якщо в держбюджеті–2018 не з’являться кошти на ведення лісового господарства хоча б для південних та східних областей країни, ми там втратимо ліси буквально за два-три роки. А це обернеться величезними втратами врожаю сільгоспкультур, падінням експортної виручки і величезними витратами на відновлення лісу.

Тож краще не чекати нового бюджетного року, а надати фінансову допомогу цим особливим лісам уже сьогодні.

Олег ЛИСТОПАД
https://ukurier.gov.ua/uk/news/vogon-boyitsya-dozoru/

Урядовий кур'єр, 31 серпня 2017 року, четвер, № 161 (6030), стор. 5

Чи вистоять зелені оази степу?

НАГАЛЬНО

Ліси, які роками висаджували й доглядали покоління лісівників, можуть зникнути

Прикмета серпневої спеки цього року — неймовірна кількість пожеж, від яких найбільше постраждали штучні ліси півдня країни. Це не просто об’єктивна чи суб’єктивна надзвичайна ситуація, а й результат того, що галузь взагалі не фінансують. Тож цілком імовірно, що ліси, які роками висаджували й доглядали покоління досвідчених лісівників, можуть зникнути.

На захист — усім миром

З початку року на території Миколаївської області зареєстровано 1407 пожеж на відкритих територіях. Скажімо, лише за один тиждень їх сталося 156, що становить 78% загальної кількості вогневих випадків на території краю — вогонь пройшов відстань 309 гектарів. За офіційною статистикою, збитки від лісових пожеж за 2016 рік в державі становили 509 257 гривень. Скажімо, на Херсонщині червоний півень завдав збитків лісам на загальну суму понад шість мільйонів гривень.

Відомий захисник херсонських лісів, природоохоронець, інженер лісового господарства Оксана Колодяжна зауважила: «Складні природно-кліматичні умови півдня істотно підвищують стан пожежної небезпеки лісів, і цьогорічна ситуація доводить, що такої неуваги природа нам не вибачить. Ми довго можемо сперечатися навколо цих тем, але все це — через брак фінансування. Закономірність досить передбачувана: немає зарплатні — немає працівників. У штаті лісових господарств Херсонської області лишилося 504 одиниці. Чи можна вчасно виявити пожежу, не маючи спостерігачів, не здійснюючи патрулювання?»

А виявляти й боротися з пожежами доводиться небайдужим громадянам, колишнім і нинішнім співробітникам лісової галузі та, звісно, рятувальникам. Нещодавні пожежі в лісах Миколаївщини стали справжнім іспитом для всіх них. Майже одночасно запалало Новопетрівське та Матвіївсько-Баловнянське лісові урочища — з різницею в один день. Пожарище нагадувало фільм жахів. У різні боки розліталося палаюче гілля і з’являлися нові осередки горіння. Вогонь сягав верхівок дерев, а опалена місцевість, яка раніше буяла красою, тепер схожа на зону відчуження. Пожежа в Новопетрівському лісі за лічені хвилини набула значних розмірів і сягнула 80 гектарів. У Матвіївсько-Баловнянському лісовому урочищі ситуація була не такою критичною, площа згарища досягла 2,5 гектара.

Складність полягала в тому, що значна кількість сил і засобів зосереджувалася в Новопетрівському урочищі, де ще гасили поодинокі осередки тління і займання. Першими на боротьбу з червоним півнем у Матвіївці та Баловному прибули небайдужі громадяни. Люди з лопатами й іншим знаряддями гасили пожежу, не давши їй охопити більшу територію. Рятувальники щиро подякували місцевим жителям за допомогу.



За лічені хвилини спалахнув Новопетрівський ліс. Фото надане ДСНС у Миколаївській області
Серед причин — підпали й необережність

Упродовж цих двох днів владні структури, рятувальники, жителі, підприємці, військові області проявили згуртованість і злагодженість, тож вдалося приборкати вогняну стихію. У найкоротший термін до місця пожежі в Новопетрівському лісовому урочищі прибула техніка, яку надали підприємці Новоодеського району, Миколаєва, сусідніх районів області. Добровольці стали стіною по периметру пожежі й пліч-о-пліч із рятувальниками та лісниками не давали вогню розгулятися. Загалом до ліквідації пожежі було залучено 240 чоловік та 52 одиниці техніки, з них від ДСНС — 80 чоловік особового складу й 18 одиниць техніки.

Великі лісові масиви врятовані. Втім, як зазначає один з активістів, який дбає про екологію Матвіївського лісу, Сергій Савченко, «на місці колись затишного мальовничого куточка залишилося попелище. Років десять, якщо не більше, знадобиться для відновлення ділянки. Упевнений, що всі пожежі виникають внаслідок навмисних чи ненавмисних підпалів. А під час спеки ліс може запалати й від сірника, й від скла, що утворює від сонця ефект лінзи».

Версію про підпал Новопетрівського урочища підтвердили правоохоронці. У ході проведених слідчо-оперативних заходів поліцейські Новоодеського відділу встановили 17-річного, раніше судимого, та 21-річного жителів селища Новопетрівське, через дії яких сталася пожежа. Зі слів товаришів, старший із молодиків вирішив відсвяткувати свій день народження у спеціально відведеному місці в лісі, який межує з населеним пунктом. Прибравши перед святкуванням територію місця для відпочинку, сміття друзі вирішили підпалити неподалік. Не дочекавшись, поки воно повністю згорить, вони поїхали, а через деякий час повернулися в пошуках загубленого мобільного телефону. Коли побачили, що розпочалася пожежа, молодики хутко зникли. Вони не заперечують своєї провини і дають свідчення слідчим, однак переконують у тому, що підпалювати лісове урочище наміру не мали. Слідче відділення розпочало кримінальне провадження в порядку ч. 2 ст. 245 КК України (знищення або пошкодження об’єктів рослинного світу, що спричинило тяжкі наслідки), що карається позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років. Ступінь провини кожного буде встановлено в ході слідства.

І рятувальники, й небайдужі громадяни, і представники органів влади не перестають закликати всіх бути обережними в лісах. Лише за добу згоріло понад 100 гектарів хвойної підстилки і лісових насаджень. За тиждень сталося 19 лісових пожеж. З усіх районів лідером за кількістю пожеж виступив Баштанський район, де зафіксовано шість випадків, за масштабом горіння — Новоодеський (80 гектарів). Також лісові пожежі зареєстровано в Березнегуватському, Вознесенському, Казанківському та Вітовському районах області.
Насамкінець. Якщо не зміняться методи керування лісовим господарством і ставлення людей до природних багатств, ми скоро знищимо весь лісовий фонд. І не допоможуть тут ані похолодання з дощем, ані зусилля добровольців та рятівників.
Олена ІВАШКО

https://ukurier.gov.ua/uk/articles/chi-vistoyat-zeleni-oazi-stepu/
Урядовий кур'єр, 31 серпня 2017 року, четвер, № 161 (6030), стор. 1,5

Как восстанавливали разрушенное войной лесное хозяйство Гомельщины

В 1945 году было создано Гомельское территориальное управление лесоохраны и лесонасаждений. Общая площадь лесов занимала 325 517 гектаров, запас насаждений составлял 21420,6 тысячи квадратных метров. Управление обслуживало 15 административных районов Гомельской области, а также частично районы Брянской и Бобруйской областей. Все леса были разделены на 35 лесничеств, 96 объездов и 442 обхода. В каждом лесхозе имелось по одному утильцеху, а всего по управлению их было 5.



В состав управления вошли Гомельский, Буда-Кошелевский, Речицкий и Рогачевский лесхозы. В ноябре 1945-го появился еще один — Ленинский, созданный на базе Ленинского лесничества как опытно-производственная база научных учреждений. Штат каждого лесхоза состоял из 17 человек, лесничества — из 6.

Управление занималось организацией и проведением лесовосстановительных и лесокультурных работ, подготовкой и передачей лесофонда промышленности, заготовкой семян древесно-кустарниковых пород, отпуском древесины населению, выработкой изделий ширпотреба.

Леса Гомельской области за период оккупации подверглись сильной бессистемной вырубке, а также сплошной вырубке вдоль железных и шоссейных дорог, шириной от 300 до 500 метров. Участки Рогачевского лесхоза были значительно повреждены артиллерийским огнем.



В послевоенные годы в области была определена так называемая 30-километровая зеленая зона в составе Ленинского, Прибор­ского и Шабринского лесничеств Гомельского лесхоза общей площадью 25 831 гектар. Лесничества располагались только с восточной и западной стороны Гомеля, зеленая зона не создавала зеленого кольца вокруг города, а тянулась довольно узкой полосой с востока на запад. Эти леса относились к 1-й категории, поэтому в них применялись только рубки ухода и санитарные рубки. С южной и северной стороны Гомеля леса относились ко 2-й категории: здесь проводилась сплошная вырубка — после войны древесина требовалась для отстройки города и поселков. Однако Гомель, исходя из численности населения и наличия промышленных предприятий, относился к городам, которые требовали создания 30-километровой зеленой зоны вокруг города. Вскоре в лесах с южной и северной стороны была прекращена сплошная вырубка, проводилась только его расчистка.

За годы войны сильно по­страдали и лесхозы. Сложным оставался вопрос жилья для инженерно-технических работников, а это затрудняло укомплектование штатов специалистами. В лесничествах трудились жители близлежащих деревень, в послевоенное время это были в основном женщины и подростки. На лесокультурных работах были заняты рабочие, знакомые с техникой посева и посадки. В 1945 году бригадным обучением подготовлено 14 рабочих, 7 человек окончили курсы мастеров. Транспортом служили лошади, на 1 января 1945 года их насчитывалось 47.



Постоянных питомников в управлении не было, имелось 46 временных общей площадью чуть более 9 гектаров. Преобладали хвойные деревья.

Лесному массиву требовалась и санитарная расчистка территории. Ее проводили инженеры лесного хозяйства, старшие лесничие и специалисты управления. Древесина отпускалась местным организациям и населению, неликвидную древесину приходилось убирать собственными силами. Сено­кошение и выпас скота в лесу были запрещены.



В 1945 году на территории управления случилось 54 лесных пожара на площади 423 гектара. Огромное количество возгораний происходило из-за взрывов снарядов, оставшихся в лесу после войны, и от искр паровозов. Работники управления привлекали к тушению огня население, к отдельным дачам для борьбы с пожарами были прикреплены ближайшие колхозы. Было организовано 35 добровольных пожарных команд.

15:35 / 30.08.2017/ Гомельская правда, Екатерина Свищёва, старший научный сотрудник Государственного архива Гомельской области

СЕРГІЙ РИБАЛКО: Знову звертатимемо увагу Президента та Прем’єр-міністра на ситуацію і стан лісів у Херсонській області

29 серпня, відбулося засідання постійної комісії обласної ради з питань земельних відносин та екології. Про те, які питання розглянули та які рішення прийняли розповів особисто голова комісії Сергій Рибалко.

На комісії було розглянуто 39 питань. Усі питання достатньо відповідальні, тому комісія засідала три з половиною години. Найболючішими залишаються питання лісів. Ми вже бачимо наслідки того, що Херсонське обласне управління лісового та мисливського господарства не фінансує херсонське лісництво. І в цьому році виникли пожежі більше, ніж на 800 гектарах. Якщо в минулому році було 160 гектар, то в цьому році 800. І за інформацією, яку надав начальник управління Віктор Тищенко, і на наступний рік не передбачається фінансування херсонського лісництва. Це, зрозуміло, призведе до того, що пожежонебезпечність буде ще більшою. Тому прийнято рішення знову звертатися до Президента, Прем’єр-міністра, звертати їхню увагу на ситуацію і стан лісів у Херсонській області.

Херсонська обласна рада також виділить 3 мільйони 150 тисяч гривень на забезпечення протипожежних дій. Тобто на фінансування хоча б одного пожежника і палива для машини. Ми витрачаємо потім набагато більше коштів (ред. – на гасіння пожеж та їх наслідків). Не говорячи навіть про саму шкоду, яку спричиняє лісова пожежа. Навіть її погашення коштує набагато дорожче, ніж утримання пожежних.

Дуже важлива і складна ситуація з новими кадастровими номерами. Як виявилося, беруться старі кадастрові номери на нові ділянки, на які виготовляється технічна документація. В основному це ті ділянки, які не в речових правах або нічим не обтяжені (ділянки під пасовищами або неугіддями). Але кадастрові номери цих ділянок беруть і присвоюють новим земельним ділянкам. Відбувається дубляж або задвоєння. Тобто на дві земельні ділянки видається один кадастровий номер. За тією відповіддю, яку ми сьогодні отримали, виправити це можна безкоштовно. Проте, сам факт, що це відбувається, є неподобством. Ми будемо серйозно з цим питанням розбиратися. Будемо проходити практичну частину виправлення цих помилок. І якщо найближчим часом це питання не буде вирішено, то звертатимемося до правоохоронних органів. Уявляєте, як можна вводити ринок землі, коли на дві ділянки один кадастровий номер. Тобто пройде операція з якоюсь однією ділянкою, а хтось буде казати, що він придбав іншу земельну ділянку. Це взагалі нонсенс.

Щоб виправити це, потрібно звертатися до Держгеокадастру. Багато людей сьогодні можуть про це і не знати. А коли людина не знає, вона не звертається, у неї є земельний акт, вона вважає, що у неї все нормально, а її кадастровий номер присвоюють іншій земельній ділянці. І можуть відбуватися певні процеси – оренда, обмеження цієї ділянки. Але одного дня людині можуть сказати: “Вибачте, у вас немає такого кадастрового номера, ми не можемо ідентифікувати вашу земельну ділянку”. Це дуже важлива проблема. Хоча нас запевнили, що це виконується в автоматичному режимі і номера присвоюються автоматично. Ми ставимо це на особливий контроль нашої комісії.


Пирятинські лісівники поповнили мисливські угіддя дикими кабанами

Для комфортного перебування у нових умовах диких кабанів, єгері забезпечують підгодівлю тварин, підкладаючи їжу у годівниці



Нещодавно працівники державного підприємства «Пирятинське лісове господарство» випустили диких кабанів у дику природу. Розведенням їх займаються у вольєрному господарстві Вороньківського лісництва, де знаходиться 42 диких кабанів. «Для збільшення популяції цих тварин у дикій природі, лісівники раз у рік-два роблять випуск кабана у вільні умови утримання, що дає змогу збільшити поголів’я» - говорить міжрайонний мисливствознавець Анатолій Дащенко.

Для комфортного перебування у нових умовах диких кабанів, єгері забезпечують підгодівлю тварин, підкладаючи їжу у годівниці та виставляючи солонці.

На завершення випуску, лісівники звертаються до мисливців з проханням бути виваженими та не відстрілювати нововипущений молодняк і дати можливість їм збільшити поголів’я.


http://www.grebenka.com/news/pirjatinski_lisivniki_popovnili_mislivski_ugiddja_dikimi_kabanami/2017-08-30-5900