Володимир БОНДАР

Україна має шанс створити принципово новий лісовий сектор

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

Володимир БОНДАР

Бачимо повне розуміння президентською вертикаллю влади питань лісової галузі

28 вересня 2018

Енергетика гіпсового століття

Глобальне потепління підступне своєю поступовістю. 


Мистецтво початку XXI століття (приблизно до 2030-го) класифікується як гіпсове століття.

Сучасну героям культурну парадигму прийнято називати "нова нещирість" (Віктор Пелевін, "iPhuck 10", 2017 р.). Але, схоже, "нова нещирість" не меншою мірою притаманна й енергетиці того ж періоду.

Конференцію ООН з клімату (COP21), що пройшла у передмісті Парижа Ле-Бурже з 30 листопада по 12 грудня 2015 року, світовий істеблішмент визнав подією безпрецедентної політичної важливості. "Паризьку угоду пам'ятатимуть як поворотний момент у кліматичній політиці", — заявила Ангела Меркель. На 13 липня 2018-го угоду підписали 195 держав, 179 її ратифікували.

Завдання: утримати підвищення глобальної температури на рівні 1,5–2оС щодо показників доіндустріальної епохи.

Стратегія: прискорити перехід до суспільства та економіки, які споживають мало вуглецевих технологій.

Тактика: прискорене переспрямування фінансових потоків від секторів із сильними викидами, особливо тих, де використовується викопне паливо, до секторів, які використовують низьковуглецеву енергію.

Починаючи із сімдесятих років минулого століття до 70% світового виробництва електроенергії давали ТЕС — вугільні, мазутні, газові. Однак вугілля було найпоширенішим видом палива. "Вугілля — міст у майбутнє", — стверджували тоді, використовуючи як девіз назву книжки американського експерта, професора К.Вілсона (Carroll L.Wilson). І це була не гучна фраза. За нею стояли проривні науково-технічні досягнення: заводи вуглехімії Sasol, які діяли в ПАР, екологічно чисті вугільні електростанції, побудовані за технологіями внутріциклової газифікації IGCC (Integrated Gasification Combined Cycle) і циркулюючого киплячого шару CFB (Circulating Fluidized Bed).

"Дюжину ножів" у спину тієї енергетики у 1987 році встромила голова Міжнародної незалежної комісії з навколишнього середовища та розвитку Гру Харлем Брундтланд (Gro Harlem Brundtland). У доповіді "Наше спільне майбутнє" вона сформулювала парадигму сталого розвитку (sustainable development). І виявилося: "Наше спільне майбутнє" — це аж ніяк не "Вугілля — міст у майбутнє". Непримітне марево парникових газів, що загрожують глобальним потеплінням, раптом заступило майбутнє теплової енергетики.

Відтоді домінування вугілля зберегли лише китайська, польська, індійська та казахстанська економіки, сильна вугільна складова в Чехії та Австралії. І цим дуже невдоволене все світове співтовариство. А Швеція до 2020 року планує стати першою не те що безвугільною, а й такою, що не використовує нафти, нацією (oil-free nation). І хоча переваги відновлюваних джерел енергії не такі однозначні, починаючи з травня 2016-го траплялися дні, коли на всю Велику Британію не працювала жодна (!) вугільна електростанція. Уперше за 134 роки існування національної електроенергетики.

Історія англійського вугілля знає різні часи. У XIV столітті за користування ним позбавляли життя (запах сірки, за повір'ями, видавав справу нечисту), потім без нього не уявляли життя. А на майбутнє, схоже, залишиться лише стародавній англійський, паче того, шотландський звичай зустрічати новий рік зі шматочком вугілля та срібною монеткою — символами тепла й заможності…

Світова контрвугільна операція проводиться в суворій відповідності з розробленою СОР21 тактикою: триває активне переспрямування фінансових потоків. Найбільші банки світу — Bank of America, Citigroup, Morgan Stanley, Wells Fargo та інші 2016 року прийняли рішення щодо поміщення інвестицій, пов'язаних із розвитком вугільної промисловості та вугільних технологій, у портфель заборонених угод, що прирівнює такі дії до незаконної вирубки лісу та використання дитячої праці.

Банк JP Morgan Chase уже офіційно оголосив про відмову фінансувати будівництво нових вугільних шахт або електростанцій у розвинених країнах — тільки "зелені" технології та альтернативні види палива. Поки що це нововведення не стосується країн, що розвиваються, у числі яких й Україна. Але стосовно них буде застосовано практику посилення стандартів. Іноземні інвестиції у вугільні підприємства країн, що розвиваються, будуть допущені лише за умови виконання ряду жорстких вимог, що в остаточному підсумку призведе до подорожчання проектів і зробить їх непривабливими.

А найбільша страхова компанія Swiss Re взяла за правило не страхувати фірм, понад 30% прибутку яким забезпечують доходи від вугільної енергетики або які використовують не менш як 30% вугільної енергії для своєї діяльності.

Погодьтеся, слова губернатора Кемеровської області Амана Тулєєва про "хрестовий похід" США і Євросоюзу проти вугілля, сказані їм 2015-го, звучать не настільки вже й абсурдно.
Та от і нотка "нової нещирості": японські корпорації мають намір у найближчі роки вкласти близько 10 млрд дол. у вугільні шахти Мозамбіку або М'янми, а німецькі планують фінансувати вугільні підприємства Південної Африки, Індії й Філіппін.

Римський клуб, який об'єднує представників світової політичної, фінансової, наукової та культурної еліти, у ювілейній доповіді "Come On! Капіталізм, короткозорість, населення та руйнування планети" (2017 р.) заявив про те, що вітає підписання Паризької угоди. Але при цьому вказує на розрив між прописаними цілями та прийнятими державами зобов'язаннями, навіть повне виконання яких буде зовсім недостатнім для їхнього досягнення. "Будьмо чесними: щоб досягти цілей Паризької угоди, світу потрібно пройти через швидку та фундаментальну трансформацію систем виробництва й споживання". "…один відсоток найбагатших американців генерує триста вісімнадцять тонн викидів CO2 на людину на рік, тоді як середній житель землі — шість тонн (перепад у п'ятдесят три рази). Десять відсотків найбагатших домогосподарств світу є причиною сорока п'яти відсотків загального обсягу викидів. Вони першими мають перейти до сталих моделей життєдіяльності"...

В останній фразі — весь Ернст Вайцзеккер (Ernst Ulrich von WeizsКcker), один із президентів Римського клубу, прибічник модернізаційного напряму сталого розвитку, який заявив про це і в "Come On!".

Виокремлюють три альтернативні підходи до забезпечення сталого розвитку охоронний, модернізаційний і структуралістський. Перший відомий своїм прагненням зберегти нинішню модель розвитку економіки та верховенство великого капіталу; другий — наміром трансформувати соціальні системи й інститути під екологічні вимоги без радикальної перебудови суспільства, але з посиленням державного регулювання; третій — визнанням згубності самого індустріального розвитку, відмовою від будь-яких спроб модернізації промисловості та підвищення ефективності використання енергоресурсів, на які орієнтуються ліберали та прибічники державного регулювання, бачачи в цьому лише відстрочку планетарного апокаліпсиса.

Паризька угода — зразок охоронного напряму. "…вони першими мають перейти до сталих моделей життєдіяльності" — модернізаційний підхід. "Загублений в океані шматочок суші, який пережив століття" — патерн структуралістського підходу: в XVII столітті, розводячи свиней, аборигени поставили під загрозу природне середовище свого місця проживання, острова Тікопі (Tikopia) у південній частині Тихого океану, але в них вистачило розсудливості відмовитися від цієї галузі господарства та вижити до наших днів, харчуючись рибою й молюсками.

Сумніви "Come On!" із приводу ефективності Паризької угоди поділяють і 65 експертів з 12 країн. На сторінках звіту New Energy Outlook 2018, виданого лондонською Bloomberg New Energy Finance (BNEF), можна знайти висновки про те, що навіть цілковита відмова від усіх вугільних електростанцій у світі не гарантує енергетичному сектору розвитку за безпечною для клімату траєкторією. Насправді очікуване до середини століття виробництво вугільних електростанцій зменшиться з 38 до 11%, а споживання вугілля скоротиться на 70%.

У Китаї вугільна генерація продовжить зростати до 2030 року. В Індії вугільна генерація також продовжить зростання у коротко- і середньостроковій перспективі. Така сама доля чекає Японію та Південну Корею — країни, в електрогенерації яких вугілля традиційно відіграє провідну роль.

Так, відновлювані джерела енергії забезпечать виробництво 87% електроенергії в Європі та 55% у США, але навіть у цілому досягнутого 38-відсоткового світового зниження викидів буде недостатньо, щоб утримати глобальний рівень вуглекислого газу нижче за 450 частин на мільйон (ppm), як це визначено Міжурядовою групою зі зміни клімату.

Угода COP21 і вся ця вугільна контрацепція (від новолат. contraception — виключення) сильно тхнуть "новою нещирістю". Вартість цієї "нової нещирості" — 100 млрд дол. щороку до 2025-го.

Утім, і модернізаційний підхід з екологічним ухилом довіри не викликають. Як кинуто в "Come On!" банкірам-героям фінансової кризи 2008–2009 років: "…вони зробили себе "надто великими, щоб програти" — або щоб відправитися у в'язницю". Спробуйте, переконайте їх зменшити споживання.

Головне в розумінні комісією Брундтланд сталого розвитку — це коли задоволення потреб нинішнього покоління не ставить під сумнів спроможність майбутніх поколінь задовольняти свої потреби. Шляхетне сімейство Кортоп (Courthope) із Сассекса у 1393 р. поставило дуб на крокви Вестмінстерського холу й одразу заклало нову діброву, щоб далекі нащадки змогли, коли настане черга ремонту, скористатися деревиною, про що було зроблено запис у сімейному архіві. Чим не приклад слідування правилам сталого розвитку? Але нові крокви знадобилися через 520 років, аж 1913-го. Якщо вважати, що за століття проходить три покоління, суперприз виграв лише шістнадцятий господар, та і то завдяки тому, що в лондонських архівах XIV століття збереглися списки постачальників. Інші покоління так і не спромоглися, не насмілилися задовольнити свої потреби. Але ж напівзотлілий пергамент із телячої шкіри з вицвілим чорнилом могли й не знайти.

І поки що з усією "новою нещирістю" триває ця кампанія за низьковуглецеву енергетику, якийсь ITER — Міжнародний термоядерний експериментальний реактор — "дюжиною ножів" уже лоскоче їй спину. Якщо й справді не в такій далекій перспективі термоядерні установки вироблятимуть 65–75% планетарної електроенергетичної продукції (Михайло Краснянський "Стислий посібник із енергозбереження...", DT.UA №26 від 8 липня 2005 р.), то нові вітряки стануть вертіти лопатями поруч зі старими голландськими вітряними млинами, приваблюючи туристів.

Приклади не тільки безпрецедентно швидкого технічного розвитку, а й ставлення до справи дало освоєння космосу. Спільна постанова ЦК КПРС і Ради міністрів СРСР про створення Науково-дослідного випробувального полігона №5 Міністерства оборони, нині відомого як космодром Байконур, вийшло 12 лютого 1955 року, а 4 жовтня 1957-го з нього було зроблено запуск першого штучного супутника Землі.

За ці буквально лічені 965 днів було обстежено кілька підходящих районів та обрано оптимальний варіант, вирито й забетоновано під стартовий майданчик гігантський котлован обсягом у мільйон кубометрів завглибшки 50 метрів... й т. ін., аж до будівництва фальшивого космодрому біля селища Байконур.

І, у принципі, не настільки важлива суперечка істориків про те, було освоєння цілини в Казахстані операцією прикриття будівництва космодрому біля роз'їзду Тюра-Там чи грандіозне будівництво пристосували до іншої грандіозної кампанії. Феноменальна радянська економіка, яка зуміла після нещодавньої такої руйнівної війни одночасно реалізувати два такі суперпроекти.

Для цього обом країнам — і СРСР, і США знадобилася мобілізаційна економіка, коли всі ресурси країни спрямовані на одну або кілька головних цілей.

Запуск СРСР штучного супутника Землі 1957-го викликав у США психологічний стан, який отримав назву "момент супутника", "супутникова криза". Наступник Дуайта Ейзенхауера на посту президента США Джон Кеннеді підняв градус космічної гонки до статусу військового протистояння, що забезпечило американському конструктору космічної техніки Вернеру фон Брауну запаморочливе фінансування.

Осмисленням смертельних обіймів двох наддержав став пасаж американського журналіста Гаррі Шварца на сторінках "Нью-Йорк таймс" за два дні до старту першої місячної експедиції: "Якби світом правила логіка, одне з почесних місць на мисі Кеннеді при запуску "Аполлона-11" до Місяця займав би Микита Хрущов, колишній прем'єр Радянського Союзу та колишній перший секретар радянської комуністичної партії... Ми до цього часу повною мірою розплачуємося за однобоке, ідеологізоване розуміння "переваги"" (The New York Times, July 14, 1969).

М.Хрущова у 1964 році зняли з усіх постів свої ж соратники за обвинуваченням у волюнтаризмі. Д.Ейзенхауер, який був противником мобілізації економіки та перегонів у космосі, отримав купу обвинувачень, аж до старечого слабоумства. Але ні в кого не піднялася б рука кинути в них камінь "нової нещирості".

Нехай не буде ілюзій із приводу розбіжностей на мега- і макрорівнях. Українську енергетику гіпсового століття можна виставляти як шедевр "нової нещирості". Приєднавшись 2010 року до Європейського енергетичного співтовариства, Україна прирекла себе на масову екологічну модернізацію генеруючого фонду. Але серйозно доведенням гранично фізично й морально зношених ТЕС до відповідності європейським нормам за викидами пилу, оксидів сірки та азоту на призначений термін (1 січня 2018 р.) ніхто так і не зайнявся. Зрештою, Міненерговугільпром України розробило Національний план скорочення викидів від великих установок спалювання, метою якого стала мінімізація негативних економічних наслідків, що виникають у результаті несвоєчасного дотримання вимог ЄС. Однак і національний план теж не виконується...

В економічній теорії є хрестоматійний приклад зі студентами, які живуть в одній кімнаті гуртожитку, один із яких курить, другий — ні. Їхня правильна економічна поведінка — домовлятися: кому потрібніше, нехай викупить собі право на чисте повітря або на його забруднення.

Європейцям, за аналогією, доведеться зрештою заплатити за чисте повітря безоплатними поставками в Україну електроенергії, аби лише тут не розтоплювали своїх "великих установок спалювання". А поки що місцеві енергетики платять штрафи багатим європейцям за те, що не спромоглися вчасно "пришити золоті пряжки до стоптаних башмаків", на що така схожа екологічна модернізація ТЕС. Точніше, споживачі їхньої продукції через тариф покривають призначені місцевим енергетикам штрафи.

У китайській притчі жаба, яка потрапила в казанок із окропом, залишиться живою, тому що відразу з нього вистрибне. А така сама жаба, посаджена в підвішений над багаттям казанок, але з холодною водою, звариться заживо.

Глобальне потепління підступне своєю поступовістю. Тому воїн, як написав Карлос Кастанеда, "сумнівається й розмірковує до того, як приймає рішення. Але коли воно прийняте, він діє, не відволікаючись на сумніви, побоювання та вагання". Мораль: якщо рішення зробити економіку безвуглецевою прийняте, то, як кажуть, "Do or Die!" — зроби або вмри. У нас частіше можна почути "Умри, але зроби!", однак суть одна.

Якій бути новій енергетиці? Новою щирою! Навіть якщо для цього знадобиться мобілізаційна економіка.

Століття тому короля Людвіга II, який мобілізував економіку Баварії під будівництво замків у горах, визнали божевільним і відсторонили від влади, щоб повністю не розорив скарбниці своєю "інвестиційною діяльністю". А нині побудований ним замок Нойшванштайн відвідують мільйони туристів, які щорічно залишають за дотик до "альпійської казки" понад 70 млн євро. Додайте до цього доходи хазяїв баварських готелів, ресторанів, магазинів, власників усіх видів транспорту...

Come On! Однак "Нова нещирість" і тут за плечем: "Come On!" це не тільки "Давай!", а й "Та досить тобі!".

На Вінниччині лісівники виростили 250 тисяч саджанців дерев



Лісівники області впроваджують наукові методи створення високопродуктивних лісових насаджень. Велика увага приділяється вирощуванню сіянців із закритою кореневою системою. Першими у цій справі є лісівники ДП «Вінницький лісгосп».

Посадковий матеріал із закритою кореневою системою вирощується у достатній кількості. Це дає можливість після механізованої підготовки ґрунту за вдосконаленою технологією при необхідності проводити і літню посадку лісових культур. В умовах глобального потепління, масового всихання лісів вінницькі лісівники успішно створюють та формують лісонасадження за участю більш посухостійких деревних порід, щоб область в наступні 50-100 років не втратила ліси.

Які переваги для лісокультурної справи надає наявність саджанців із закритою кореневою системою? Адже їхнє вирощування вимагає більших фінансових затрат. Та й під час створення лісових культур із такими саджанцями витрачається набагато більше часу. Висаджують їх не під звичний меч Колесова, а з допомогою спеціального пристрою, запозиченого у сусідів-поляків. І для посадки використовується час, протягом якого під меч Колесова можна було б посадити 3-4 саджанці.

Однак, така система має реальні переваги. По-перше, це краща приживлюваність культур, практично стовідсоткова. Адже коріння не травмується під час посадки, висаджується у відкритий ґрунт разом із спеціально підготованим субстратом, сприятливим для росту молодих насаджень. По-друге, така система дає змогу висаджувати посадковий матеріал протягом усієї вегетаційної частини року.

Вже другий рік поспіль ДП «Вінницький лісгосп» вирощує саджанці із закритою кореневою системою. У сучасній теплиці ДП «Вінницький лісгосп» цього року виростили 250 тис. шт. стандартного посадкового матеріалу із закритою кореневою системою (160 тис. шт. саджанців дуба звичайного із закритою кореневою системою. понад 50 тис. шт. – модрини європейської, 30 тис. шт. – дугласії та більше 10 тис. шт. – береки лікарської).

У новій теплиці в площею 500 кв. м. посадковий матеріал вирощують у касетах багаторазового використання, заповнених субстратом, а для загартування його переміщують у новозбудований піднавіс площею 500 кв. м. з автоматизованою системою поливу. Ще один піднавіс площею 400 кв. м. збудували для вирощування декоративного посадкового матеріалу (30 різновидів). У 2017 році тут виростили близько 100 тис. шт. посадкового матеріалу: дуба звичайного – 15 тис. шт., береки лікарської – 5 тис. шт., модрини – 50 тис. шт., псевдотсуги – 9 тис. шт.

На такому високопрофесійному рівні цього року розпочали справу із вирощування саджанців із закритою кореневою системою у ДП «Іллінецький лісгосп».

Навесні цього року на території базового розсадника, який знаходиться в 66 кварталі Іллінецького лісництва, було завершено будівництво теплиці площею 450 м кв. Теплицю обладнано системою автоматичного поливу торгової марки Hunter. Тут вирощується посадковий матеріал із закритою кореневою системою у полістиролових касетах. На даний час у теплиці вирощується 6 тис. шт. сіянців модрини європейської, 16 тис. шт. сіянців ялини європейської, 25 тис. шт. сіянців дугласії та 25 тис. шт. сіянців дуба звичайного.

Щорічно держпідприємства лісового господарства Вінниччини усього вирощують 12 млн. шт. посадкового матеріалу.





Джерело: Вінницька ОДА

Усі лісопильні об'єкти на Стрийщині мають працювати у правовому руслі - голова РДА



Забезпечення роботи лісопильних підприємств у правовому полі, їх легальна реєстрація, легалізація робочої сили, попередження незаконного обігу деревини – одне із першочергових завдань на сьогодні в роботі райдержадміністрації. З цією метою сьогодні, 28 вересня, під керівництвом голови Стрийської райдержадміністрації Василя Зубрицького відбулося засідання комісії з обстеження та забезпечення легалізації роботи лісопильних об’єктів.



На засідання були запрошені керівники лісопильних об’єктів, які проводять свою діяльність на території Стрийського району. Розпочинаючи роботу, очільник району зазначив, що соціальна захищеність працівників даної галузі та забезпечення роботи лісопильних підприємств в правовому полі, їх легальна реєстрація, легалізація робочої сили, попередження незаконного обігу деревини та жорсткий контроль за її використанням, сьогодні на особливому контролі. Протягом останніх місяців районна комісія проводила обстеження щодо легалізації роботи даних об’єктів. Обстеження показало, що значна їх частина допускає недоліки.

Під час засідання представники контролюючих органів провели з керівниками лісопильних об’єктів інформаційну – роз’яснювальну роботу з неухильного дотримання вимог чинного законодавства таприведення установчих документів до вимог нормативно-правових актів.

Аномальні ліси. ВІДЕО


Аномальні ліси є в усіх куточках земної кулі. Та чому дерева вказують на потужність геопатогенної зони?



Телеканал 2+2
Опубликовано: 28 сент. 2018 г.

Закарпатським держлісгоспам заборонять експортувати паливну деревину



Голова Закарпатської ОДА підписав розпорядження "Про експорт деревини паливної державними лісогосподарськими підприємствами Закарпатської області", яким рекомендує обласному управлінню лісового та мисливського господарства заборонити держлісгоспам здійснювати експорт паливної деревини у вигляді колод та полін.

– Зараз маса бюджетних підприємств та установ переходять на опалення дровами в зв'язку з майбутнім подорожчанням газу, крім того, дровами опалює оселі значна частина приватного сектору, – зазначає Геннадій Москаль. – Дров не вистачає Закарпаттю навіть для внутрішніх потреб, а не те, що на продаж за кордон, тому ні про який експорт паливної деревини держлісгоспами не може бути й мови, інформує прес-служба ОДА.




вересня 28
18:59
2018

Біологічну зброю застосували у баранівському лісі в Сумах



Для боротьби із короїдом, який знищує сосновий ліс, випустили мурахожука.

Про це розповіли у ДП “Сумське лісове господарство”, - повідомляють "Українські реалії" з посиланням на sumypost.com.

Мурахожуки виведені в лабораторії Державного лісозахисного підприємства «Харківлісозахист». Ці комахи є природними ворогами короїдів і не приносять шкоди іншим представникам флори та фауни. Захід спрямовано на збільшення вже існуючої в даній місцевості популяції. У холодну пору року ці комахи знаходяться в стані анабіозу. А весною з настанням тепла «просинаються» і починають активно харчуватись та розмножуватись. Тож швидкого результату від розселення мурахожука чекати не слід.



Комах випустили на попередньо вимічених пробних ділянках, на яких кожне дерево сосни пронумерували та визначили категорію санітарного стану. Тепер протягом певного часу вчені будуть вести спостереження за цими ділянками.



Як зазначив головний спеціаліст лісозахисного підприємства Денис Батуркін: роботи поки що носять дослідний характер, іде напрацювання методики.



20:32 28 вересня 2018

Депутати облради наполягають відмінити податок на лісові землі

Задля збереження лісової і деревообробної промисловості як важливої складової економіки України.

У ході другого пленарного засідання 12-ї сесії облради сьомого скликання, яке відбулося 27 вересня, обласні обранці прийняли звернення щодо відміни податку за лісові землі, яке адресоване Президенту України Петру Порошенку, Верховній Раді України та Кабінету Міністрів України.

Ініціатор документу – голова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль, наполягає невідкладно переглянути норм Закону України від 10.07.2018 №2497-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо стимулювання утворення та діяльності сімейних фермерських господарств» та відміни податку за лісові землі.

У зверненні сказано: «Закарпатська область посідає перше місце за запасами деревини в Україні, а її ліси – основа унікальних природних ландшафтів на території краю.

Депутати обласної ради занепокоєні тим, що упродовж останніх років засобами масової інформації свідомо формується думка громадськості про неефективність роботи лісової галузі та протиправну діяльність у цій сфері.

Для Закарпаття ліси – основна сировинна база густонаселеного регіону, лісистість якого є найбільшою в Україні і складає 52%. Майже 600 тис. га (87,1%) лісових насаджень знаходиться в підпорядкуванні лісогосподарських підприємств Державного агентства лісових ресурсів України. Решта 12,9% площі перебуває у постійному користуванні Мінприроди, Міноборони, Міносвіти та в землях запасу. Площа лісів області за останні 50 років зросла більш ніж на 10,0 тис. га, а середній запас на 1 га із 186 кбм в 1946 році зріс до 358 кбм на 1 га.

За оцінками експертів, у тому числі і міжнародних, закарпатські ліси вважаються одними з найпродуктивніших не тільки в Карпатському регіоні, а й у Європі. Ведення лісового господарства здійснюється у відповідності до міжнародних стандартів, що підтверджується наявністю у підприємств міжнародного сертифікату FSC.

За минулий рік підприємства лісової галузі Закарпаття отримали 58,4 млн грн прибутку, із якого сплачено податок на прибуток та дивіденди 46,6 млн грн. Тобто, з 1000 грн прибутку державні лісогосподарські підприємства сплатили 795 грн податків і у розпорядженні підприємств залишилось 205 грн або 20%.

До зведеного бюджету в минулому році сплачено 371,3 млн грн єдиного соціального внеску, а за 8 місяців 2018 року – 296,9 млн грн. З року в рік суми платежів зростають і це при тому, що за останні два роки по Закарпатській області обсяги заготівлі деревини зменшились на 20%.

У гірських умовах Закарпаття лісогосподарські підприємства є основними бюджетоутворюючими суб’єктами господарювання для районних та місцевих бюджетів. Побіжний аналіз прийнятих нормативно-правових актів стосовно ведення лісового господарства за останні 10 років вказує на їх недосконалість, неефективність, а в окремих випадках, і шкідливість для лісового господарства.

10 липня 2018 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо стимулювання утворення та діяльності сімейних фермерських господарств», яким внесена поправка до Податкового кодексу України, що передбачає земельний податок на всі лісові землі.

Зокрема, пунктом 7 розділу І Закону внесені зміни до статті 273 Податкового кодексу України, згідно з якими встановлюється, що податок за лісові землі складається з земельного податку та рентної плати.

Ставки податку на лісові землі встановлені законом в розмірі до 5% від вартості нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі і затверджуються місцевими органами самоврядування, тобто сільськими радами.

Розрахунки показують, що тільки додатковий земельний податок на рік становитиме по області від 16 млн грн до 801,2 млн грн. За таких умов при ставці земельного податку 0,3% третина підприємств (5) будуть збитковими, при ставці 1% – 15 підприємств із 20 будуть збитковими, а решта працюватимуть на межі збитковості. При ставці 5% збитки по управлінню лісового та мисливського господарства становитимуть 285 млн грн, а всі лісогосподарські підприємства збанкрутують.

Така ситуація призведе до необхідності підвищувати відпускні ціни як на дрова паливні, так і на ділову деревину, а це вдарить, насамперед, по населенню, соціальній та бюджетній сферах, адже більшість гірських населених пунктів не газифіковано і третину лісопродукції складають дрова паливні.

Закарпаття не експортує круглу необроблену деревину, вся деревина реалізується на внутрішньому ринку. Підняття ціни в 1,5-2 рази на ділову деревину внутрішнім споживачам зробить її та вироби з неї абсолютно неконкурентноздатними і призведе до обвалу внутрішнього ринку, занепаду переробної галузі і, відповідно, припинення діяльності державних лісогосподарських підприємств через відсутність ринку збуту.

Вважаємо, що додаткове, економічно необгрунтоване оподаткування лісокористувачів матиме виключно негативний результат.і практично призведе до знищення лісової галузі.

Окрім того, пункт 1 Прикінцевих та перехідних положень Закону щодо набрання ним чинності з дня, наступного за днем його опублікування, не узгоджується з вимогами підпункту 4.1.9 пункту 4.1. статті 4 Податкового кодексу України, яким визначено принцип стабільності податкового законодавства України. За його змістом зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року.

Враховуючи викладене, просимо вжити заходів із перегляду доцільності прийняття Закону України від 10 липня 2018 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо стимулювання утворення та діяльності сімейних фермерських господарств» та сприяння його оптимізації або відміні, з метою збереження лісової і деревообро?бної промисловості як важливої складової економіки України», – йдеться у зверненні депутатів Закарпатської облради.

Прес-служба Закарпатської облради

Сьогодні, 19:28
Закарпаття / Суспільство

http://www.khustnews.in.ua/novini/zakarpattya/32417-deputati-oblradi-napolyagayut-vdmniti-podatok-na-lsov-zeml.html

ЕКСКЛЮЗИВНЕ ІНТЕРВ'Ю ІЗ ВОЛОДИМИРОМ БОНДАРЕМ. ВІДЕО



Про стрілянину в Ботанічному заказнику «Воротнів», про припинення незаконної вирубки дерев, про боротьбу з контрабандою лісу та нелегальними бурштинокопачами в ексклюзивному інтерв’ю з виконувачем обов’язків керівника Державного агентства лісових ресурсів, депутатом Волинської обласної ради Володимиром Бондарем. Протилежний Погляд LIVE - поглянь на події з протилежного боку!




Ток-шоу Протилежний погляд LIVE
Опубліковано 28 вер. 2018 р.


НАГАДАЄМО

Стрілянина, тітушки та лісники: нічне життя в заказнику «Воротнів»

У ніч 26 вересня в Ботанічному заказнику загальнодержавного значення «Воротнів» відбулася стрілянина. Тих, хто стріляв, супроводжували працівники державної лісової охорони підпорядковані Волинському обласному управлінюю лісового та мисливського господарства. Що зумовило кількадесят...

ФБУ «Рослесозащита» встречает гостей



28 сентября в честь 80-летия службы защиты леса ФБУ «Рослесозащита» распахнуло свои двери для людей, проработавших в учреждении и посвятивших большую часть своей жизни делу защиты, воссоздания, приумножения и сохранения национального богатства – Российского леса.

Праздничное мероприятие открыл директор ФБУ «Рослесозащита» Олег Токарев, который поздравил присутствующих с праздником и поблагодарил их за нелегкий труд, отметив, что многие сотрудники и сегодня продолжают работать на благо лесного хозяйства. Каждый «ветеран» службы защиты леса – это человек, без которого просто нельзя представить Российский центр защиты леса. В торжественной обстановке присутствующим вручили Благодарственные письма и памятные подарки. По окончанию мероприятия для гостей была организована экскурсия по ФБУ «Рослесозащита».

Пусть с каждым годом жизнь ФБУ «Рослесозащита» меняется, но гостеприимство всегда останется в сердце Российского центра защиты леса. Мы помним каждого, кто стоял с нами на пути развития службы защиты леса.



ФБУ «Российский центр защиты леса»

Російський сайт знає, чому українські національні парки не можуть вважатися національними парками

Національний парк, відповідно до классіфікаціей МСОП (Міжнародного союзу охорони природи) відноситься до строго охороняється природного території. Це категорія II, найбільш захищається природна категорія після природних заповідників (категорія I).

Національний парк має свої параметри, цінності і стандарти. Це повинна бути велика за площею природна територія, де забороняється господарська діяльність, в тому числі полювання, промислова заготівля лісу, (в багатьох країнах - рибна ловля), видобуток корисних копалин, будівництво, сільське господарство і т.п. Заповідна зона парку (де підтримується найбільш строгий охоронний режим, повинна займати не менше 75% території парку. У рекреаційній зоні парку дозволений екологічний туризм.

На жаль, національні парки України (повна назва -національні природні парки) не потрапляють під класичні стандарти, параметри і цінності національних парків Європи та Америки.

Перш за все це стосується їх ідеології. Якщо європейські, американські, канадські, австралійські, африканські, індійські та інші національні парки створені для охорони природи та екологічного туризму (2), то багато українських національні парки за фактом створені для провадження господарської, (перш за все лісогосподарської) діяльності. Якщо зарубіжні парки заробляють на екотуризм, то українські -на рубках лісу, ловлі риби, заготівлі сіна тощо господарської діяльності. Так, в 2013 р 31 національний парк України отримав ліміти на заготівлю 4 тис. Тонн сіна, більше 5 тис. Тонн тростини, заготівлю 10 тонн ягід, 35 тонн грибів, 22 тонни лікарських рослин, 10 тонн соку берези, 44,8 тонни риби, відстрілу 50 оленів, 70 ланей, вилову 80 оленів, а також заготівлі 330 тис. куб. деревини на площі майже 19 тис. га (площа двох середніх українських національних парків). В середньому один український національний парк за 12 років знищував рубками близько 3% зайнятої лісами своєї площі, а парк Сколівські Бескіди- 7%. Щорічно в парку «Білобережжя Святослава під виглядом« наукового лову »виловлювали близько 100 тонн креветки (1). (1).

Національні парки Європи, США, Канади, Австралії, Індії та інших країн не мають господарської зони (2). Як правило, ці парки мають дві головні зони -заповедную (для охорони природи) і рекреаційну (для проведення екотуризму) (2). Українські національні парки мають господарську зону, яка в середньому займає 45% території всіх парків (1). А в ряді парків і того більше. В Гуцульщині господарська зона займає більше 50%, в Яворівському та Сколівських Бескидах більше 60%, в Ужанському-74% (5). По суті, в господарській зоні немає ніяких обмежень (окрім заборони полювання з 2010 р). Тут, наприклад, дозволено промисловий лов риби, а також рубки головного користування ((1, 4). Ця зона в українських національних парках є фарисейської та служить виключно для збільшення «відсотка заповідності в країні» на папері.

У національних парках Європи, Америки, Азії, Африки заборонено полювання (2) .В українських національних парках до 2010 р охота була дозволена і в ряді парків ведеться по тихоньку і до цього дня. З 2016 року-2018 р мисливські вишки нами були виявлені в національних парках = Голосіївський, Гуцульщина, Шацький, Ківерцівський, Двореченскій, Північне Поділля, Джарилгачська, Азово-Сиваський, Нижньодністровський. Проведення полювання в національних парках відстоює працівник Департаменту заповідної справи та екомережі Мінприроди України Г.Парчук, а також колишній керівник цього Департаменту, затятий мисливець Н.Стеценко.

Європейські, американські, африканські, індійські та інші зарубіжні національні парки повністю є господарями на території парку, повністю її контролюють. В українських парках, як правило, адміністраціями парків контролюється менше половини території парку. Справа в тому, що більше половини всієї території парків, а саме-52%, належить іншим землекористувачам, перш за все лісгоспам. Які не підкоряються дирекції парку, рубають ліс без узгодження з нею, і навіть не звітують про проведені рубках. Так, Кутського лісгосп, територія якого входить до національного парку Гуцульщина, навіть не пускав інспекторів парку на свою територію (1).

Заповідна зона-найголовніша зона в європейських, американських, канадських, індійських, африканських та інших національних парках. МСОП рекомендує мати її площа не менше 75% від всієї площі парку. У США і Канаді, Перу, Бразилії, багатьох африканських країнах заповідна зона національних парків становить близько 90%, в Індії, Швеції, Швейцарії, Фінляндії, Іспанії -100%, в Німеччині та Австрії прийнято рішення про доведення її в парках до 75%, в Чехії-до 50%, в Румунії заповідна зона складає 50% (2). В українських національних парках в середньому заповідна зона складає всього 20%, а в багатьох парках і того менше. В Подільських Товтрах всього 0,87%, Джарилгацькій - 3%, Бузькому Гарде- 5%, Білобережжя Святослава-8,85, Святих горах-6,5%, Гуцульщині-7,7% (1). В результат вони не відіграють істотної ролі в охороні біорізноманіття. так,

У деяких парках заповідна зона розбита на кілька маленьких, далеко знаходяться один від одного шматків, і практично не грає ніякої ролі в охороні біорізноманіття (6). Такі псевдо-заповідні зони для галочки, розбиті на шматочки, маються на Гуцульщині, а також в Яворівському, Мезинському, Ічнянському, Шацькому, Голосіївському та інших національних парках.

Важко уявити, щоб в європейських, американських, індійських, африканських, японських або інших заружебних національних парках було б браконьєрство. Якщо такі випадки і зустрічаються, то це швидше за рідкісний виняток. В українських національних парках масове браконьерство- звичайне явище. Так, в національному парку Білобережжя Святослава "навар» від браконерского лову креветки становить близько 27 млн. Гривень «чорного налу» в рік, в Приазовському парку браконьєри щоліта незаконно видобувають мотиля, чим завдають збитків в 1,7 млрд. Гривень щорічно. У 2013 р в Нижньосульський парку браконьєри мало не вбили інспектора парку (1).

В Україні в середньому штраф за порушення режиму парку становить близько 1 дол, а в США-близько 10 тис. Дол. (2).

У багатьох зарубіжних цивілізованих країнах національні парки знаходяться в єдиному веденні природоохоронної державної служби. У Польщі вони підпорядковуються Міністерству природи, в США і Канаді-Службі національних парків (3). І тільки в Україні- «у семи няньок дитя без ока». Крім Мінприроди, один національний парк підпорядкований Державному управлінню справами Президента України (Азово-Сиваський), і ще 6-Держлісагентства України (яке щосили там рубає ліс).

Тому в цілому природоохоронний режим в національних парках України дуже слабкий, не відповідає вимогам і критеріям МСОП, далекий від європейських природоохоронних стандарт і цінностей і не дозволяє паркам виконувати свою природоохоронну функцію з підтримки природних процесів і охорони біорізноманіття. По суті українські національні парки не можуть вважатися національними парками. У них навіть назва неправильне. У всьому світі вони називаються як «національні парки» (2), а в Україні- «національні природні парки», що розмиває суворе поняття «національний парк».



Литература


  1. Борейко В.Е., Головин А. С., Паламарчук А.О., Силичев А.С., Швидун П.П., Яровой А.А., 2017, Национальные парки и другие обьекты ПЗФ Украины без гламура.Мониторигн нарушений заповедного режима 2006-2017.Материалы независимого расследования, К., КЭКЦ, 128 стр.
  2. Борейко В.Е., Галущенко С.В., Парникоза И.Ю., 2018, Территории строгого природоохранного режима ( категории I-A, I-B МСОП/ IUCN). Международный и европейский опыт, К., КЭКЦ, 112 стр.
  3. Борейко В.Е., 2008, История охраны дикой природы в США, К., КЭКЦ, 80 стр.
  4. Порядок спеціального використання лісових ресурсів, Постанова Кабінету Міністрів України № 761 від 23.05.2007 р.
  5. Брусак В, Майданський М.,2013, Функцыональне зонування національних природних парків та регіональних ландшафтних парків карпатського регіону=сучасний стн, методи і методологія реалізації, вісник Львівського університету.Серія географічна, Вип. 41, стр. 50-69.
  6. Стельмах С.М., 2015, проблеми забезпечення режиму заповаыдноъ зони Яворывського національного природного парку в аспекты збереження твариного світу, В кн.. Прагматичні аспекти діяльності націоналних пиродних парків у контексті збалансованого розвитку, Чернівці, Друк-Арт, стр. 268-271.
  7. Вітер С.Г, Обгрунтування необхідності створення заповідних зон національних природних парків, що займають не меншне 50% від загальної площі конкретного НПП ( рукопис).
В.Е.Борейко, КЕКЦ

Чия земля і ліс на ній? ВІДЕО



Рейдерське захоплення заповідних земель. На Прикарпатті сільська рада забрала у Національного парку майже 900 гектарів лісів. На якій підставі? І чи є шанс повернути природно-заповідний фонд? З'ясовували наші кореспонденти.


Саме місцева влада найповніше може врахувати екологічні інтереси населення відповідної території, – В.Кальніченко

Сьогодні в облдержадміністрації у ході розширеного засідання колегії під головуванням Вадима Лозового проаналізували стан здійснення природоохоронних заходів в області. Доповідав перед учасниками заходу заступник директора Департаменту агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів облдержадміністрації– начальник управління екології та природних ресурсів Руслан Якубаш.



Посадовець зазначив, що соціально-економічний розвиток області тісно пов’язаний з екологічним станом довкілля, наявністю екологічних проблем та ризиків у регіоні, та виокремив такі основні екологічні проблеми області, що потребують першочергового вирішення: забруднення атмосферного повітря; забруднення поверхневих вод недостатньо очищеними каналізаційними стоками; наявність на території значної кількості непридатних і заборонених до застосування пестицидів, умови зберігання яких створюють загрозу для дов­кілля та здоров’я людей; недостатні обсяги утилізації відходів, відсутність обладнаних належним чином полігонів для захоронення відходів і, як наслідок, забруднення території (земель, лісів, водоохоронних зон водних об’єктів) різними промисловими та побутовими відходами; виснажливе використання біоресурсів та деградація біорізноманіття; незадовільний стан лісозахисних насаджень, у тому числі у водоохорон­них зонах.



Руслан Анатолійович зауважив, що для вирішення вказаних проблем в області та районах розроблено та затверджено природоохоронні програми. Витрати на реалізацію цих програм та заходів потребують значних коштів.

Фінансування природоохоронних заходів визначається у встановленому порядку, виходячи із принципу пріоритетності дій по усуненню/зниженню негативного впливу на довкілля та забезпеченню екологічної безпеки.

Відповідно до Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” та Державного бюджету України на 2018 рік грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності та кошти екологічного податку розподіляються між Державним фондом охорони навко­лишнього природного середовища, обласним фондом ОНПС та місцевими (міськими, селищними, сільськими фондами ОНПС).

Торік рішенням обласної ради від 22.12.2017 року № 34-17/2017 “Про обласний бюджет на 2018 рік” з обласного фонду охорони навко­лишнього природного середовища виділено 9229,4 тис.грн. на реконструкцію системи відведення та очищення стічних вод Хмельницького обласного госпіталю ветеранів війни (головний розпорядник коштів – Департамент охорони здоров’я облдержадміністрації) – використано 2757,3 тис. гривень.



У 2018 році на виконання заходів виділено 19601,135 тис.грн., а саме:

реконструкція очисних споруд Хмельницької обласної психіатричної лікарні № 1 у с. Скаржинці Ярмолинецького району – 11 763,145 тис.грн. – використано 3464,578 тис.грн.;

реконструкція очисних споруд обласного протитуберкульозного диспан­серу в с. Осташки Хмельницького району продуктивністю 50 м3/добу – 875,49 тис. грн., використано 264,9 тис.грн.;

будівництво споруди для регулювання рівнів води в меженний період на водоймі в м. Деражня – 1332,5 тис.грн., використано 576,570 тис.грн.;

проведення робіт із забезпечення екологічно безпечного збирання, пере­везення, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження і захоро­нення непридатних або заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин (ХЗЗР) та тари від них, у тому числі з підготовки та вивезення їх з місць централізованого зберігання – 5444,0 тис.грн., проведено процедуру публічних закупівель, однак торги відмінено через подання для участі в них менше двох тендерних пропозицій;

розроблення проектів створення територій і об’єктів природно-заповід­ного фонду: ботанічного заказника загальнодержавного значення “Ушицький” та зоологічного заказника “Яцковецький” – 174,7 тис. гривень. Суб’єктами господарювання надано цінові пропозиції для виконання заходу;

проведення щорічного обласного заочного конкурсу “Природа України очима дітей Хмельниччини” – 11,3 тис. гривень. Проведено конкурс, кошти використано.



Щорічно направляються запити до Мінприроди України про виділення коштів з Державного фонду ОНПС на здійснення природоохоронних заходів, у тому числі і на завершення робіт із вивезення на знешкодження непридатних ХЗЗР, проте з 2014 року кошти не виділялися.

Цьогоріч з Державного бюджету України (Державного фонду регіональ­ного роз­витку) виділено 10556,319 тис.грн., у тому числі на реконструкцію очисних споруд у смт Летичів – 2718,0 тис.грн., будівництво очисних споруд у смт Віньківці – 7838,319 тис. гривень.

На 01 вересня до спеціального фонду (ФОНПС) місцевих бюджетів (обласного, міських, районних, об’єднаних територіальних громад) надійшло 12 мільйонів 264 тисячі 732 гривні , у тому числі до обласного фонду ОНПС – 6 мільйонів 550 тисяч 171 гривня, до місцевих фондів ОНПС –5 мільйонів 714 ти­сяч 561 гривня.

За даними райдержадміністрацій, міських, селищних та сільських рад у першому півріччі 2018 року використано 996 тисяч 217 гривень, у тому числі на:

заходи з охорони і раціонального використання водних ресурсів – 68,260 тис. грн. (47,460 тис.грн. – обстеження та паспортизація водойми – Сахновецька сільська рада Старокостянтинівського району; 20,800 тис.грн. – експертиза проекту “Будівництво колектора на витоках зливової каналізації від вул. Ка­м’янецької до вул. Свободи в районі вул. Прибузької” – Хмельницька міська рада;

заходи з утилізації побутових відходів та благоустрій сміттєзвалищ насе­лених пунктів області – 723,718 тис.грн.;

озеленення територій (придбання та посадка дерев, кущів, квітів) – 129,939 тис.грн.;

наукові дослідження та проведення науково-практичних конференцій – 74,300 тис.грн. (Хмельницька міська рада).

Відповідно до інформації, наданої Білогірською, Волочиською, Горо­доцькою, Деражнянською, Дунаєвецькою, Ізяславською, Красилівською, Но­воушицькою, Славутською, Старосинявською, Шепетівською районними дер­жавними адміністраціями та Нетішинською міською радою кошти місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища у першому півріччі цього року не використовувалися.

Залишок коштів становив 5 мільйонів 261 тисячу 808 гривень.

У 2018 році у місті Хмельницький за кошти міського бюджету придбано екобус (автомобіль знаходиться на балансі комунального підприємства “Спецкомунтранс”), до якого громадяни можуть приносити використані лампи, батарейки, термометри, фарби та клеї (з тарою), відпрацьовані фільтри, електричне та електронне обладнання, миючі засоби, медикаменти та інші небезпечні відходи.

Особливу увагу доповідач звернув на проблему перевантаженості полігонів твердих побутових відходів. За під­сумками 2017 року в області функціонує 6 перевантажених полігонів твердих побутових відходів, які потребують розширення або закриття: у містах Хмельницький, Кам’янець-Подільський, Нетішин, Старокостянтинів, Славута та Шепетівка.

Рекультивації потребують 5 полігонів: у місті Славута, Городоцькому, Дунаєвецькому, Славутському, Ярмолинецькому районах.

Також Руслан Якубаш торкнувся питання функціонування об’єктів природно-заповідного фонду області. Зокрема, він повідомив, що на території Хмельницької області створено 522 об’єкти природно-заповідного фонду загальною площею 328467 га, з них винесено в натуру (на місцевість) межі усього 179 об’єктів площею 15897 гектарів.

Для забезпечення інформованості та природоохоронного виховання на­селення, підвищення ефективності роботи природоохоронних установ та орга­нізацій на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду встановлю­ються інформаційні та охоронні знаки, проте на більшості таких об’єктів вони відсутні.

Не розроблено проекти організації територій об’єктів природно-заповід­ного фонду, відсутні проекти утримання та реконструкції парків-пам’яток садово-паркового мистецтва, які є основним видом проектної документації з планування території парку, призначеним для обґрунтування та реалізації довгострокових цілей управління.

Рішенням обласної ради від 11.05.1999 року № 21 на території Шепетів­ського та Полонського районів створено регіональний ландшафтний парк “Ма­льованка”.

Законом України “Про природно-заповідний фонд України” передба­чено, що регіональні ландшафтні парки є юридичними особами, управління якими здійснюється їх спеціальними адміністраціями.

Проте з моменту прийняття рішення про створення парку до цього часу не створено спеціальної адміністрації парку, що не дає змоги здійснювати ефективне управління землями, які увійшли до території парку, забезпечити охорону та дотримання заповідного режиму території, а також умови для орга­нізованого відпочинку населення.

“Лише після створення спеціальної адміністрації регіонального ланд­шафтного парку “Мальованка” зможемо розробити та затвердити проект організації території, провести зонування території парку, розробити проект землеустрою щодо організації та встановлення меж його території, “- наголосив доповідач.

Також проблемним питанням є розроблення місцевих схем екологічної мережі адміністративних районів області, які відповідно до ст.15 Закону України “Про екологічну мережу” є основою для розроблення усіх видів проектної документації при здійсненні землеустрою, розробці містобудівної документації, у тому числі генеральних планів населених пунктів.

На завершення виступу Руслан Анатолійович зауважив, що розпорошеність коштів від надходження екологічного податку, зборів за забруднення довкілля не дає змоги використовувати їх у повному об’ємі та за цільо­вим призначенням, бо кошти або залишаються на рахунках, або використо­ву­ються на заходи, які не визначено як першочергові.



Підсумовуючи розгляд питання перший заступник голови облдержадміністрації Володимир Кальніченко зазначив, що більшість проблемних питань, пов’язаних з довкіллям, можуть бути успішно вирішені місцевими радами.

“Саме місцева влада найповніше може врахувати екологічні інтереси населення відповідної території, адже саме через систему місцевих рад здійснюється політика охорони навколишнього природного середовища, забезпечення екологічної безпеки, підтримки екологічного балансу,” – наголосив посадовець.

Також він звернув увагу присутніх на те, що для ефективного вирішення екологічних проблем необхідно виходити з принципу першочерговості виконання природоохоронних заходів та передбачати співфінансування за рахунок коштів усіх фондів при їх плануванні.

Також Володимир Ілліч доручив керівництву Департаменту агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів облдержадміністрації вжити заходів щодо якнайшвидшого врегулювання питання створення спеціальної адміністрації регіонального ландшафтного парку “Мальованка”.

Грибник застрелив чоловіка, думаючи, що той – хижак



Хлопцю загрожує від трьох до п'яти років позбавлення волі.

Чоловік запанікував та повідомив поліції, що знайшов загиблого вже підстреленим
В урочищі неподалік села Грабово Мукачівського району Закарпаття 20-річний чоловік через необережність застрелив місцевого мешканця. Як повідомили у відділі комунікації поліції Закарпаття, подія трапилася ввечері 27 вересня, передає УНІАН.

20-річний хлопець у лісі під час збирання грибів почув шум з чагарників і, переплутавши потерпілого з хижою твариною, вистрілив у нього. Від отриманого поранення чоловік помер.

Дорогою до медзакладу 50-річний чоловік помер.

«Після вчиненого мешканець Грабова намагався надати невідкладну допомогу пораненому і відвезти його до лікарні. Дорогою до медзакладу 50-річний чоловік помер», - йдеться у повідомленні. Поліція відкрила кримінальне провадження за частиною 1 статті 119 (вбивство через необережність) Кримінального кодексу України.

Нацполіція України

КРИМІНАЛ 28.09.2018, 14:34

«РІШЕННЯ ЩОДО ЛІСОВОЇ ГАЛУЗІ НЕ МАЮТЬ БУТИ ЗАПОЛІТИЗОВАНІ», - ЮРІЙ РОЙКО. ПЕРШИЙ В ОБЛРАДІ



Юрій Ройко, лідер фракції  у Волинській облраді, вважає, що комунальні установи повинні мати уніфіковані документи, а не «прописані» під певного керівника. Тому рішення про створення ревізійної комісії, яка має перевірити санаторій «Пролісок», називає правильним.

Про ситуацію в лісовій галузі, прийняті зміни до бюджету, проблемну школу на окрузі та роботу голови ОДА Олександра Савченка – у бліц-інтерв’ю із Юрієм Ройком для видання «Перший».

- Юрію Петровичу, як би ви оцінили проведений сесійний день? Точніше півдня, бо депутати відпрацювали на диво швидко.

- Головне, що ми розійшлися після сесії всі в гарному настрої. Працювали динамічно і результативно. Коли є слабка підготовка проектів рішень, нема так званого перед сесійного обговорення на комісіях, на погоджувальних радах, тоді на сесії виникають певні складнощі. А так – ні.

Основне питання – то бюджет. Як голова фракції я знаю чітко, що була проведена певна робота на рівні голів фракцій, депутатів, держадміністрації і погоджувальної ради, через те бюджет викликав мінімальну кількість обговорень і на сесії, і на бюджетній комісії облради.

Беззаперечно цікавими були кадрові питання. Ми прийняли низку звернень. Не обговорювали, бо були з ними ознайомлені і мали свою позицію. Наприклад, звернення щодо оподаткування лісової галузі. Як людина з лісогосподарською освітою я розумію, що його дійсно треба приймати.

Верховна Рада «протягнула» подвійне оподаткування земель, які знаходяться під лісами. Лісівники зараз платять ренту, а тепер треба ще й земельний податок. Тут треба «мухи і котлети» розділити. Є багато недоліків в роботі лісівників. Нарікання людей тут абсолютно небезпідставні. Є моменти. Є проблеми. Є факти відвертої корупції.

Але суть звернення Волиньради в тому, що лісова галузь в таких моментах, як лісорозведення, охорона і захист лісів, протипожежні заходи споконвіків фінансувалися державою.


Не знаю, яким «світлим головам» спало на думку припинити це фінансування. Але три роки галузь без державних коштів. Якщо ще підприємства на кшталт наших якось виживають, то інші…

Складається враження, що десь втілюється задум щодо знищення лісової галузі.

- Якою була позиція фракції РПЛ щодо кадрових питань? Одне з найгарячіших – щодо директора санаторію «Пролісок» Валентини Касарди. Ви голосували одностайно чи кожен сам за себе?- Звісно, що ми обговорювали питання на фракції. Моя особиста позиція: при всій повазі до Валентини Іванівни, тим більше ми депутати від одного округу. Позиція цікава: оця пісня «про незамінність»… Якщо все нормально, то дайте можливість людям ознайомитися з документами про результати фінансово-господарської діяльності. Чому такої можливості депутатам не дали?

Мене шокували ті факти про оренду будиночків, торгівлі спиртним. Це і вплинуло на прийняття рішення. Ви ж бачите: підтримало проект рішення про призначення Валентини Касарди на посаду директора всього 14 людей.

- Ваш колега Микола Буліга, депутат від РПЛ, увійшов до складу ревізійної комісії, яка працюватиме в комунальному санаторії «Пролісок» після звільнення Валентини Касарди з посади директорки. Чи підтримали ви рішення про створення комісії і для чого, власне, ця комісія?

- Я «за» те (і, думаю, колеги мене підтримають), щоб наші підприємства обласної комунальної власності мали кілька уніфікованих документів, звісно не враховуючи специфіку цих підприємств. Наприклад, статут підприємства під час фінансово-господарської діяльності має бути однаковим для всіх підприємств.


А тут сталося, що статут колись прописали так, як було вигідно певному керівнику підприємства. Тому вважаю, що потрібно привести до ладу ці документи.

Рішення сесії Волинської облради і викликане тим, що в статуті прописано, що перевіряти підприємця та його фінансово-господарську діяльність має право виключно ревізійна комісія в складі трьох осіб.

- Ви озвучували запит стосовно проблемної школи в Городищі на Ківерцівщині. Йдеться про 118 тисяч співфінансування, частину коштів мають, за вашими словами, виділити з місцевих бюджетів. Вже є якісь домовленості конкретні?- Навчальний заклад стоїть серед болота на низькому фундаменті. З цією проблемою борються вже років 30, тому ми вирішили ґрунтовно підійти до цієї проблеми.

Як мінімум ті об’єкти, на які вдається залучити до співфінансування, проходять всю процедуру: обговорення проблеми, створення локальних кошторисів, винесення питання на сесію у вигляді депутатського запиту. У цьому випадку – це мій округ. У перспективі Городищенську сільську раду долучать до Цуманської ОТГ, тому цю школу не можна кинути серед болота.

- Ваші колеги піднімали питання будівництва у Воротневі, на території ботанічного заказника. Ваша думка стосовно цього як лідера фракції і як лісівника за фахом?

- Я «за» те, щоб рішення про будь-що, будь-кого, а тим більше про бюджетоутворюючу галузь лісового господарства Волині не було політично мотивованим. До всього ж, оцінки мають давати фахівці.

Це ботанічний заказник загальноукраїнського значення і є відповідне законодавство, де чітко прописано, чи можна такі дії робити в заказнику. Тому це швидше не завдання ВО «Свободи», а завдання правоохоронних органів. Як на мене, там все дуже просто: це один із об’єктів природного заповідного фонду, то визначтесь, чи там можна будувати, чи ні.

- Голова облдержадміністрації Олександр Савченко говорив про співпрацю з депутатським корпусом. Сказав зокрема, що треба більше чути один одного. Як вам співпрацюється з керівником виконавчої влади Волині?

- За тих півроку, які він працює, я декілька разів з ним зустрічався. Перший - на комісії, другий – на виїзному засіданні «бюджетного» комітету Верховної Ради. Але щоб я йшов за чимось до нього, такого не було. Якщо у мене виникають питання під час роботи, то я звертаюся у відповідні служби, які безпосередньо є виконавцями.

- У сесійній залі не підтримали план заходів до стратегії розвитку Волині на кілька найближчих років. Ви були одним із тих, хто розкритикував підготовлений документ. Мовляв, «200 сторінок, які не читали навіть ті, хто це має виконувати»…

- Стратегія – це просто гарно прописана перспектива. Це документ, який не носить ніякого навантаження, а тільки декларативне. Але під нього адміністрація пропонує план заходів. Я глибоко переконаний, що навіть ті люди, які мають виконувати цей план заходів, його не прочитали.

Тому моя пропозиція була чіткою: такі речі потрібно приймати з широким обговоренням або хоча б із залученням експертів, мінімум депутатів та громадськості. Тоді цей документ набере якоїсь сили. І депутати її підтримали.

Текст: Олена ЛІВІЦЬКА (Перший)

Фото: Лілія САХНЮК
Джерело: Перший канал соціальних новин

На Харківщині судитимуть чиновницю, яка одним підписом перетворила на поле 2 га лісу

У Харківській області землевпорядник, яка в документах видала ліс за сільгоспземлі, постане перед судом

Depo.

Сьогодні 16:24

Як повідомили Depo.Харків у прес-службі прокуратури Харківської області, Харківська місцева прокуратура №6 направила до суду обвинувальний акт стосовно 43-річної жінки-підприємця, підозрюваної у зловживанні службовим становищем та службовому підробленні, що спричинило тяжкі наслідки (ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України).

Як розповів керівник місцевої прокуратури Андрій Яковлев, підозрювана займалася розробкою технічної документації на земельні ділянки. У 2010 році вона на замовлення громадянина мала розробити проект землеустрою щодо відведення землі площею 2 га для ведення особистого селянського господарства.

Жінка не вийшла на місце розташування ділянки, як того вимагає закон. Натомість внесла до документів неправдиві відомості щодо приналежності зазначених земель до сільськогосподарських. На підставі її висновку заявник отримав ділянку у власність.

Однак замість сільгоспугідь у приватні руки перейшли землі лісового фонду – на зазначеній площі ростуть багаторічні дерева листвяних порід. Тому, враховуючи цільове призначення, за законом ділянка не могла перейти в приватну власність.

Відповідно до санкції статті, землевпоряднику загрожує до 6 років позбавлення волі.

Окрім того, наразі на розгляді суду перебуває позов прокуратури щодо скасування права власності на ділянку та повернення землі державі.

Як повідомляв Depo.Харків, у Харкові невідомі підірвали вибухівку у приватному дворі. Вибух пролунав на подвір'ї голови громадського формування з охорони громадського формування і східного кордону "Східна варта" Сергій Гайденка.

За попередніми висновками експертів, за вказаною адресою стався вибух ручної гранати РГД-5. Внаслідок події постраждалих осіб немає, пошкоджені вікна домоволодіння.

Наймасштабніша змова лісників України? Чому екологи скоро опиняться на Марсі



Засушливий клімат, повітря, яким важко дихати, відсутність дерев та кратери від незаконного видобутку піску – ні, йдеться не про нові фотографії з Марсу, а про нашу державу. Саме таке майбутнє чекає на Україну, якщо ситуація із вирубками лісу не зміниться на краще.

За останні 50 років людство знищило більше ніж 50% усіх лісів – цифра вражає. Експерти застерігають: якщо ставлення суспільства до лісу не зміниться, вже через декілька десятків років дерева стануть рідкістю. У Держлісагентстві зазначають, що лише у 2015 році обсяг незаконних рубок в Україні склав 24,1 тисяч кубометрів. Та у реальності ця цифра в десятки разів більша. Згідно з даними Держмитслужби, щороку з України вивозять деревини на суму близько 272 мільйонів доларів. Однак скільки ще вивозять за кордон незаконно, експерти сказати не можуть. Припускають лише, що браконьєри можуть заробляти вдвічі більше цієї суми.

Тенденція триває: нелегальна вирубка лісів в Україні досягла критичного рівня і наразі знищено вже близько третини лісу. Площа незаконної вирубки у 2017 році сягнула 26 тисяч кубометрів.

Екологи попереджають, що вирубка лісів може призвести до масштабних повеней, сходження снігових лавин, погіршення родючості ґрунту, зміни клімату, зменшення біорізноманіття, знищення ареалів рідкісних видів флори і фауни, загибелі цінних природних екосистем тощо.

З початку заснування проекту команда «Стоп Корупції» висвітлює тему вирубки українських лісів. На рахунку журналістів резонансні розслідування щодо незаконних вирубок по всій Україні. Найбільше таких фактів виявлено у Західній частині України (Львівщина, Тернопільщина, Рівненщина, Житомирщина), багато порушень також зафіксовано на Київщині, Чернігівщині, Миколаївщині тощо.

Ліс незаконно рубають навіть у Чорнобилі. Тож українці не можуть знати точно за яким столом вони їдять та за партами з якої деревини навчаються їхні діти – дерево для їх виробництва могло бути вирубане в Чорнобильській зоні. А за даними ВООЗ, кожних дві години в Україні помирає 3 людини через поганий стан довкілля.

Реалізувати державну політику у сфері лісового господарства мало б Державне агентство лісових ресурсів України та схоже на те, що його очільники закривають очі на ймовірну екологічну катастрофу.

Україна перетворюється на Марс без повітря – до чого призводять незаконні вирубки лісів?
Ми зібрали для Вас факти про шокуючі рубки дерев у п’яти областях України. Вказали схеми та прізвища – хто сприяє екологічній катастрофі та чому.

РІВНЕНЩИНА

Як полюбляють казати українці про своїх можновладців: «Риба гниє з голови». Тож розпочнемо з розслідування «СтопКору» на Рівненщині.

Як стало відомо, 30 березня 2017 року такий собі Віталій Сухович здобув перемогу у відкритому конкурсі на посаду начальника Рівненського обласного управління лісового та мисливського господарства. Призначили на посаду чиновника за безпосередньою участю заступника голови Державного агентства лісових ресурсів України Володимира Бондаря.Заступник голови держлісагенства Володимир Бондар

Цікаво, що це відбулося після «гучного викриття» на хабарі лісівників Рівненщини. Тоді голова МВС України Арсен Аваков заявив про те, що в області затримали 10 людей з підозрою в хабарництві, крім того, повідомили про виявлення коштів у розмірі 15 тисяч євро та 5 тисяч доларів.

Водночас тривали перевірки незалежної комісії, яка розслідувала порушення в лісових господарствах України. Журналісти входили до складу комісій для забезпечення об’єктивності ревізії. Після заяви про викриття хабарників виявилось, що ця справа – фікція і жодної людини затримано не було, не зареєстроване за фактом отримання неправомірної вигоди й кримінальне провадження. Надумана заява стала інструментом для початку зміни складу, а потім і припинення діяльності комісії, яка знайшла мільйонні збитки та порушення. Причиною закриття комісії стала так звана «виробнича необхідність».



Наш розслідувач отримав унікальний запис, на якому заступник виконувачки обов'язків голови Держлісагентства Бондаря під надуманим приводом скасовує комісію з перевірки порушень у лісовій галузі у Рівненській області, під документом підписується і сама Христина Юшкевич. А корупціонери отримують зелене світло на несанкціоновану вирубку та реалізацію лісового фонду країни.

«А на Рівненщині свято. Один корумпований покидьок привітав з підвищенням іншого корумпованого покидька. Ліс і земля під ним у надійних лапах...», – написав тоді журналіст "СтопКору" Артем Лагутенко у своєму Фейсбуці.

ІВАНО-ФРАНКІВЩИНА

На Івано-Франківщині спеціалісти обласного управління лісового та мисливського господарства теж ігнорують проблему. Там у селі Старуня Богородчанського району у 2016 почали рубати дуби, граби та берези. Обурені мешканці села були впевнені, що вирубуються молоді дерева, які ще не досягли віку стиглості. Водночас всі органи місцевого самоврядування відхрещувались та запевняли, що нічого не знають. Хоча активісти зверталися до начальника управління екології ОДА, відділу правової та кадрової роботи Івано-Франківської обласної ради та до фахівців Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства.


Вирубка лісу в селі Старуня Богородчанського району

Навіть голова сільської ради села Старуня Іван Мосюк діями сільських активістів був невдоволений та налаштовував проти них решту мешканців, запевняючи, що якщо не дадуть вирубати ліс, то зимою не буде чим опалювати дитячий садок (кошти на опалення начебто повинна виділити обласна рада в обмін на деревину) і не буде коштів, щоб замінити підлогу в спортзалі місцевої школи. Депутати сільської ради, які спочатку були разом з активістами, згодом самоусунулися від конфлікту.

Варто додати, що в червні 2017 року згадуваний вище Володимир Бондар на Івано-Франківщині представив нового начальника управління лісомисливського господарства – Осташука Руслана Васильовича. Тоді ресур «Курс.юа» опублікував матеріал про те, що про призначення головним лісівником області Руслана Осташука говорили як про доконаний факт ще до самого конкурсу на цю посаду. Конкурс відбувся з численними порушеннями, що засвідчила перевірка Нацагентства з питань державної служби. Цікаво, що аналогічна ситуація відбулась і на Рівненщині.

ЧЕРНІВЦІ

У Чернівцях в 2016 році місцеві активісти «СтопКору» викрили вражаючі масштаби нищення лісів Карпат. Браконьєри вирубували тисячі кубів відбірної деревини і порушували мораторій на вивезення сировини за кордон.

У злочинній змові – ділки, чиновники, які знайшли лазівку в законі, та митники, які на кордонах заплющують очі на заборонені до вивезення вантажі. За документами на митниці провозять дрова, а насправді – кругляк. Екологи б'ють на сполох: такими темпами і з такими ненаситними апетитами браконьєрів за 20 років в Україні на місці Карпат залишиться пустка.

Більшість нелегального лісу активісти знаходили у вагонах по дорозі до Румунії. Журналісти кілька разів намагалися зв'язатися з прес-службою однієї з фірм, яка найбільше закупляла українського лісу – Пролісок – але відповіді так і не отримали. Лише офіційно компанія щороку купує більше як мільйон метрів кубічних українського лісу, ще майже мільйон через підставні румунські фірми. Нині компанія пропонує найвищу ціну на деревину, але український ліс чомусь за документами туди їде за копійки.

В рамках того розслідування начальник Чернівецької митниці ДФС заявив, що установа веде активну боротьбу з незаконним вивезенням деревини, водночас журналісти знімали на відео вагони, що вивозили деревину. Заступник начальника Чернівецького лісгоспу порушень не бачив. У чому ж справа?



Громадський активіст розповів, що в регіоні відбувається ніби «Санітарна рубка» через посуху. Вихід із ситуації є – насадження нових дерев, але цим ніхто не займається.

ЩО ТАКЕ САНІТАРНА РУБКА І ЯК НЕЮ ПРИКРИВАЮТЬСЯ?

В умовах хронічного нефінансування лісгоспи вишукують та використовують усі можливі шпаринки в законодавстві, щоб заробляти. За даними експертів, повністю «чорних» (незаконних – «Главком») рубок в Україні не так багато – близько 1%. Більшість з вирубок – «сірі». Одна з «шпаринок» для заробітку – це санітарні рубки.

За процедурою, аби призначити санітарну рубку, ділянка спочатку має бути обстежена працівниками лісгоспу. Якщо рубка суцільна, ділянку обстежує лісозахисна станція. Всі вони також нині знаходяться на самофінансуванні. Лісгосп платить лісозахисній станції гроші за те, що вони обстежують хворі ділянки лісу. І, з огляду на нинішню ситуацію, інспектори погоджуються майже на усі ділянки, які лісгосп пропонує для рубки. Бо треба звідкілясь брати зарплату. Також нерідко бувають випадки, коли представники лісозахисної станції навіть не виїжджають на місце, просто підписуючи відповідні документи.

Є лісгоспи, у яких більшість лісів – не експлуатаційні. У Кутського лісгоспу в Івано-Франківській області, наприклад, 90% лісів входять в об’єкти природно-заповідного фонду. На 90% своєї території він не може проводити рубки з метою заробітку. Саме тому й вигадуються санітарні рубки.

ЯК ДЕРЖАВА ІНІЦІЮЄ «САНІТАРНІ РУБКИ»

У 2017 році Володимир Бондар на нараді в Івано-Франківській облдержадміністрації за участю президента України наголосив на проблемі всихання лісів:

«36 тисяч гектарів лісу всохоло у Карпатському регіоні, на Поліссі понад 100. Ми повинні виробити надзвичайні заходи, щоб швидко і ефективно вирішити цю проблему», – заявив Бондар. Тоді ж він звернувся до президента і до Уряду, щоб вжити надзвичайних заходів.

Минув уже рік.

КИЇВЩИНА

Але це ще не все. Всі пам'ятають справу про розкрадання 890 гектарів лісу в Бучі. Саме за це зараз судять мера міста Анатолія Федорука. Одним рішенням Бучради землі, які мали державну форму власності, незаконно були переведені до комунальної, з подальшою зміною статусу лісів 1 категорії захищеності до статусу "зелених насаджень", фактично – хащ та бур'яну. Також незаконно була змінена категорія земель з лісогосподарського призначення до категорії земель громадської та житлової забудови, після чого ліс 1 категорії цинічно був кинутий під сокиру.

Одну з таких ділянок взяв в оренду власник місцевого тенісного клубу «Кампа». Цільове призначення – рекреація, а згодом – забудова. Далі він передає ділянку в суборенду забудовнику, який починає свавілля – збирає тітушок, які стріляють в людей через те, що їхній бос незаконно вирубав гектар лісу. Поліція, як завжди, залишається осторонь.





Прокуратура зі свого боку створює видимість активної роботи – намагається оскаржити законність передачі цієї земельної ділянки в оренду замість того, щоб в кримінальному процесі повертати її в державну власність, довівши незаконність передачі її в комунальну.

Отже, маючи судове рішення, за півтора року це можна було зробити, вирішивши проблему збереження лісу. Натомість, прокуратура йде в Господарський суд, який навіть в разі позитивного рішення не зупинить вирубку, а призведе лише до розірвання договору оренди, а далі на місці одного забудовника з'явиться інший.

ЛЬВІВЩИНА

Львівщина не відстає ані на крок від своїх попередників – місяць тому журналісти «Стоп Корупції» зняли сюжет про те, як гектари лісу вирубуються під виглядом очищення фейкової дороги. І це вже підтвердила екологічна інспекція: «Держпідприємство «Дрогобицьке лісове господарство» видало лісорубні квитки на проведення рубок «розчистка лісової дороги» Доброгостівського лісництва на площі 4,9 гектарів. Лісова дорога в місці проведення рубки в матеріалах лісовпорядкування НЕ значиться». Навіть у мапі Google на цій ділянці немає дороги. А, отже, вид рубки «Розчистка лісової дороги» призначений вздовж дороги, якої просто не існує.

На Львівщині за три роки вже незаконно зрубали понад 8 тисяч сторічних сосон.

А вгадайте-но, хто найбагатші люди на Закарпатті? Чиїм будинкам та машинам можуть позаздрити навіть народні депутати? Ми говоримо про звичайного собі керівника Свалявського лісгоспу – Олександра Дуфінця.



За зарплату у 15 тисяч гривень на рік він придбав дві дачі, які знаходяться у селі Соснівка, що на Закарпатті. Вони пильно заховані у лісі й на території мають два басейни з фореллю. Вартість цих дач сягає 9 мільйонів гривень, і зареєстровані вони на водія пана Дуфінця – Юрія Господаря.



Звідки кошти?

Під тінню дерев, які поки що є на Закарпатті, тисячі вантажних автомобілів щодня незаконно возять ділову деревину без бирок, без товарних накладних, з порушеннями правил сертифікації, лісової продукції, зі спричиненням ерозії ґрунту, використанням гірських протоків замість доріг, рубають двохсотрічні здорові дерева. Куди їдуть викрадені вантажі – невідомо, певно що на експорт. Лише тут рубають 40 тисяч кубометрів лісу на рік, а це – 18,5 мільйонів гривень.

Коли журналісти звернулись з цими фактами до головного лісничого ДП «Свалявське лісове господарство» з запитанням як вони обліковують деревину, відповідь була лаконічна та проста: «Інтерв’ю закінчено».

Ми не хочемо надто втомлювати читачів, але підкреслимо, що не кращі ситуації з вирубкою лісів на Житомирщині, Вінниччині, Харківщини. Варто визнати, що ця проблема – всеукраїнського масштабу.

«ЗАКОННІ» ПОРУШЕННЯ. ЯК І НАВІЩО БРАКОНЬЄРИ ВИКОРИСТОВУЮТЬ FSC

Якщо вище йшлося про браконьєрів, що діють незаконно, то тепер варто звернути увагу і на підприємства, які функціонують законно, але теж не дотримуються правил техніки безпеки, порушують екологічні норми та не дослухаються до правил господарювання в лісі. Маємо на увазі зразкові компанії – ті, які мають міжнародний сертифікат якості FSC.

Що це таке? Продукція, яка маркована логотипом FSC (наприклад, паперовий пакет з молоком в магазині), означає, що дерево спиляли законно та не завдали жодної шкоди екології. Міжнародний сертифікат FSC наразі має понад 130 лісових господарств по всій Україні. І всі вони дивним чином здебільшого розміщені в прикордонних областях.

Сертифікат видається на 5 років, але підприємство бере на себе зобов’язання щорічно проходити контрольний або наглядовий аудит, тобто ми розуміємо, що підприємство завжди повинно знаходитися в тонусі, тому що можна забути, розслабитися, це питання внутрішнього контролю.

Навіщо підприємствам добровільна сертифікація, за яку ще й потрібно платити з власної кишені? Все просто – практично всі приватні підприємці, які займаються деревиною, свою продукцію продають на експорт, а у Європі без FSC сертифіката її просто не приймуть.

Журналісти «СтопКору» без попередження перевірили державне підприємство «Вигодський лісгосп» – одне з найбільших підприємств Івано-Франківщини та знайшли там безліч порушень і невідповідностей стандартам міжнародної сертифікації: деревину без биркування, недотримання техніки безпеки, зберігання паливно-мастильних матеріалів з порушенням правил сертифікації та заготівлі продукції, трелювання транспортними засобами, що спричиняють ерозію ґрунту, використання гірських потоків замість самих доріг, використання застарілої техніки, а також надмірну вирубку деревини – близько 50% дерев вирубується незаконно.



Через тиждень, коли журналісти приєднались до аудиту незалежною компанією того ж підприємства, таємничим чином з’явилися діляночні стовпці та попереджувальні знаки, звільнили відповідального працівника, одягнули робітників у спецодяг, продемонстрували бирки на деревах, щоправда, старезну техніку не замінили.

Та яка з того користь? Бачимо, що FSC працює лише в день перевірки і то, робота його доволі посередня в Україні.

ХТО ВИНЕН?

Неконтрольована вирубка лісів та експорт української деревини для України стали серйозною проблемою. Серед основних причин, що спонукають населення незаконно вирубувати ліс – безробіття і низький рівень життя.

Всі ці порушення має відстежувати й регулювати Державне агентство лісових ресурсів України, яке натомість не діє й прикривається викритими на злочинних діяннях місцевими браконьєрами, які рубають дерева, щоб палити в хаті зимою. Щодо масштабного експорту, мільйонних втрат бюджетних коштів, екологічної катастрофи, пасивності та корупційних схем державних установ – бачимо лише тихе перекотиполе, яке з такими темпами невдовзі стане основною фауною колись родючих українських земель.

Здебільшого, діяльність Держлісагентства виглядає як написання листів до установ та пасивне очікування відповіді, наприклад, навіть тоді, коли йдеться про розподілення коштів, сума яких становить 25 мільйонів.

Ба більше, установа закриває очі на правопорушення, посилаючись на законодавство, зокрема на той факт, що підприємствам офіційно дозволено приховувати інформацію щодо рубок лісів та цін на сировину, що вони видобувають. Про це в травневому інтерв’ю «СтопКору» повідомив заступник голови Держлісагентства України Володимир Бондар:

«В тій частині, яка не складає комерційної таємниці, громадськість і будь-хто може моніторити інформацію щодо діяльності підприємств. Там, де це є виробнича чи економічна таємниця і захищена законодавством інформація, безперечно, тут моніторити неможливо. Правоохоронні органи знають, за якою ціною те чи інше підприємство купило продукцію, якщо вони хочуть поцікавитись» – але чи цікавляться?

Відсутність можливості моніторингу підприємств й факти покриття Держлісагенством та правоохоронними органами їхньої діяльності викликають підозру. Згадаймо навіть приклад на Рівненщині – коли Держлісагентство припинило діяльність комісії, яка виявила порушення в області й одразу призначило нового керівника, якого «пропхнув» на посаду сам Бондар. Таким чином, постає необхідність реформування системи, однак Держлісагентство не поспішає із запитами та ініціативами до вищих установ. Чому так? Бо комусь вигідно.

МИ ПРАЦЮЄМО

Деякі справи незаконних вирубок просунулись завдяки «СтопКору».

У 2017 році після розслідування журналістів «Стоп корупції» та візиту на Сумщину команди представників проекту з різних регіонів України одіозного керівника ДП «Путивльський агролісгосп» Андрія Вороніна відсторонили від виконання службових обов’язків. Тоді, за даними журналістів, у Путивлі на Сумщині вирубали 47 вікових дубів уздовж дороги на загальну суму у 400 тисяч гривень. Дерева цінної породи знищили нібито через те, що вони загрожували неіснуючому газопроводу.

Справу керівника з підозрою у зловживанні службовим становищем через незаконну реалізацію дуба та використання у власних цілях техніки та пилорами підприємства уже передали на розгляд суду.

Розслідування «СтопКору» щодо незаконних вирубок лісів все ще тривають. Команда активістів, понад 40 осередків із різних областей України, журналісти, редактори, керівництво організації – всі ми діємо в одному напрямку реформування нашої держави, викриття та покарання корупціонерів, справедливого ведення бізнесу, зручної інфраструктури в країні та екологічного добробуту.