ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

15 лютого 2020

Тероризм в ім’я природи


Чи може захист довкілля набути екстремістських форм 

26 січня вранці на території одного з будівельних майданчиків у Київській області спалахнула пожежа. Невідомі підпалили екскаватор. На щастя, ніхто не постраждав, а пожежники вчасно загасили техніку, що палала. Того самого дня на одному з Telegram-каналів, пов’язаних із ліворадикальним рухом, з’явилася заява, у якій невідома група «Нова молодь» брала на себе відповідальність за підпал. У заяві зазначалося, що він був відповіддю на забудову частини Голосіївського парку. «Ми нищитимемо ваше майно і майно таких, як ви. Адже ви розумієте тільки мову сили й вогню. То ви й такі покидьки, як ви, відчуєте цю мову на собі сповна», — ідеться в прокламації «Нової молоді».

Підпали будівельної техніки в столиці раніше вже трап­лялися. Як правило, такі радикальні дії були або справою рук конкурентів, або ж реакцією на будівництво з боку місцевих мешканців та активістів. Але, як свідчить наведений вище приклад та досвід Європи, поволі радикалізується і природозахисний рух. В ім’я збереження планети п­ерекриваються дороги, зриваються зустрічі, підпалюється техніка тощо. У гаслах активістів дедалі менше закликів до закону та порядку, дедалі більше — до революції та повалення влади. З огляду на поширення цього руху, залучення до нього нових, агресивніших і налаштованих на дії груп суспільства ми активніше наближаємося до появи спадкоємців добре відомих організацій, які заради захисту тварин і планети не гребували тероризмом.



Привид, що бродить Європою

18 січня в Брюсселі було заарештовано 185 екоактивістів, які намагалися зірвати автомобільне шоу. Учасники акції облили машини червоною фарбою, заблокували вхід на захід, гучно скандували звинувачення на адресу організаторів та автовиробників. Метою акції, за словами її організаторів, було привернути увагу «до брехні, яку далі продають виробники автомобілів для збільшення своїх прибутків, чинячи руйнівний вплив на навколишнє середовище». Хоча заарештованих поліція майже відразу відпустила, організатори пообіцяли продовжити боротьбу проти «салонів брехні», як вони назвали автошоу. Такими погрозами не слід нехтувати, бо, як свідчить досвід останніх двох років, дії захисників екології стають дедалі масштабнішими й радикальнішими.
Читайте також: Вирішення екопроблем у регіонах: усе в руках громад?

Так, у листопаді 2018-го в Лондоні кілька тисяч протестувальників заблокували рух на п’яти мостах через Темзу, паралізувавши весь центр міста. Завданням цієї гучної акції було привернути увагу до проблем вимирання тварин та зміни клімату. Однак це був не звичайний протест, організатори мали за мету завдати якомога більших економічних збитків уряду та змусити владу піти на переговори й оголосити про надзвичайний екологічний стан у країні. За організацією протесту стояв екологічний активіст зі стажем Роджер Галлам. Він та кілька його прихильників започаткували громадянський рух «Повстання проти вимирання» (Extinction Rebellion), метою якого був тиск на уряди країн світу для оголошення ними кліматичного та екологічного надзвичайного стану й невідкладних дій щодо його виправлення.

Сам ідеолог руху ставить вищі вимоги. У своїй книжці «Здоровий глузд для XXI століття» Галлам відверто пише про те, що вирішити проблему глобального екологічного забруднення може лише революція, повалення корумпованого політичного класу до того, поки він не знищив людство. Він переконує, що підвищення температури навіть на 5°C змінить екосистему настільки, що вона здатна буде забезпечити виживання лише для 1 млрд людей на планеті (старий добрий «золотий мільярд»), а інші 6–7 млрд загинуть. Масштаби цієї загрози апокаліптичні, а часу залишається мало, тому, на думку Галлама, діяти потрібно швидко й радикально. А головне — революційне повалення уряду та радикальні зміни мають відбутися без використання насилля.

СУМІШ СТРАХУ ТА ВІДЧУТТЯ МІСІЇ РОБЛЯТЬ ПРИХИЛЬНИКІВ «ПОВСТАННЯ ПРОТИ ВИМИРАННЯ» НЕЧУТЛИВИМИ ДО КРИТИКИ ТА ГЛУХИМИ ДО АЛЬТЕРНАТИВНОЇ ДУМКИ. КОЖЕН НЕЗГОДНИЙ СПРИЙМАЄТЬСЯ АБО ЯК НЕВІГЛАС, ЩО НЕ УСВІДОМЛЮЄ МАСШТАБІВ ЗАГРОЗИ, АБО Ж ЯК АГЕНТ ВОРОГА — УРЯДУ ТА КОРПОРАЦІЙ

Попри масштабність та невідворотність загрози, ідео­логи «Повстання проти вимирання» у своїй пропаганді постійно наголошують на тому, що рух не використовує насильницькі методи боротьби, обмежуючись акціями громадянської непокори, саботажем та адвокаційними кампаніями. Нічого дивного тут немає, бо згідно з чинним у Великій Британії антитерористичним законодавством (Terrorism Act 2006) тільки-но мова заходить про використання чи хоча б загрозу використання насилля для впливу на уряд заради просування власної політичної, релігійної чи ідеологічної мети, це вважається тероризмом, а організація, яка сповідує це, терористичною. А отже, реакція правоохоронців буде відповідною. Тим більше що, як показав приклад із неонацистською організацією «Національна дія» (National Action), визнати організацію терористичною можна й без скоєння останньою гучних терактів.

Утім, попри позиціонування себе як ненасильницького, рух «повстанців проти вимирання» поступово стає радикальнішим. У вересні 2019 року групу активістів на чолі із самим Галламом було затримано під час підготовки атаки дронів на лондонський аеропорт Хітроу. Вони планували запустити кілька дронів на закриту територію аеропорту, щоб зірвати перельоти. Через місяць прихильники «Повстання проти вимирання» заблокували лондонське метро. Цього разу не обійшлося без насилля. Розлючені такою поведінкою «повстанців» мешканці Лондона силою розблокували потяг. Штовханина й стусани від місцевих спровокували палку дискусію всередині самого руху щодо доцільності таких акцій. Блокування призводять до насилля, а це поза правилами групи. Та чи може рух, який не має ні структури, ні лідера, ні навіть фіксованого членства, контролювати дії тих, хто вважає протести й гучні заяви недостатніми для «збереження життя 7 млрд людей»?



Месіанство і страх

«Я наляканий впливом, який чинить руйнування клімату на здоров’я, безпеку та життя людей. І не бачу нікого, хто діє відповідно до тієї небезпеки, яка наближається». Так своє рішення приєднатися до руху «Повстання проти вимирання» пояснює один із героїв пропагандистського відео, опублікованого на офіційному YouTube-каналі «повстанців». Страх перед невідворотною глобальною катастрофою є одним із двох головних почуттів, які об’єднують разом дуже різних за походженням, культурою, віком і соціальним статусом людей на акціях «повстанців». Пожежі в Австралії, снігопади в Саудівській Аравії, рекордно тепла зима в Європі лише підживлюють відчуття приреченості планети та всього людства. Цей страх створює сприятливі умови для різних маніпуляцій, псевдонаукових теорій і параної. Однак сам лише страх — дуже ненадійна мотивація для рішучих дій. Потрібне ще відчуття власної місії, обраності, належності до чогось, що покликане врятувати планету. Усвідомлення того, що вже завтра більшість людства може загинути, а влада та «істеблішмент» тільки те й роблять, що набивають власні кишені надприбутками, мотивує до дії. Переконання, що ніхто, крім обраних «повстанців», не здатний виправити ситуацію, надихає на радикальні вчинки.



Читайте також: Екологія як фактор економічної війни


Суміш страху та відчуття місії роблять прихильників такого руху майже нечутливими до критики й альтернативних поглядів. Кожен незгодний сприймається або як невіглас, що не усвідомлює масштабів загрози, або ж як агент ворога — уряду та корпорацій. Якщо з першими ще можна спробувати поспілкуватися, то з другими може бути лише війна. Стратегію в цій війні прихильники «Повстання проти вимирання» обрали так званий екотаж, або саботаж заради захисту природи. Інша назва — «манківренчинг» (monkeywrenching), що походить від фрази «monkey wrench», або «розвідний ключ». Уперше про цю стратегію заговорили після публікації книжки екоактивіста Едварда Еббі «Банда гайкового ключа» у 1975-му. У ній Еббі розповів вигадану історію боротьби групи мешканців Південного Заходу США проти промислової забудови регіону.


Вигадана історія четвірки, яка планувала підірвати величезну греблю Глен-Каньйону, виявилася такою популярною, що її перенесли в реальне життя. Стратегія «манківренчингу» полягає в ненасильницьких, але радикальних діях, актах громадської непокори та саботажу. Структурованіше й практичніше вона описана в іншій книжці — «Екозахист: польовий гайд із манківренчингу», де наведені ключові ознаки правильного застосування цієї методики. Акція «екотажників» має бути ненасильницькою, не загрожувати жодній живій істоті, бути веселою, бажано індивідуальною, без залучення широкого кола людей, чітко спланованою та цілеспрямованою. Прикладами «манківренчингу» можуть бути перекриття доріг, блокування руху, пошкодження символічних об’єктів інфраструктури. Такі акції завжди публічні та яскраві, бо від цього залежить, чи будуть вони висвітлені в ЗМІ та чи помітить їх уряд. Попри свою радикальність, дії таких рухів, як «Повстання проти вимирання», зазвичай не призводять до жертв. Однак, як показує історія екологічного активізму, те, що починається як ненасильницький спротив, дуже легко перетворюється на тероризм.



Від протестів до підривів


Далекого 1980 року в США на хвилі кампаній проти вирубки лісів екологічний активіст Девід Форман створив рух із яскравою назвою «Земля передусім!». Його члени спершу займалися тим, що влаштовували гучні адвокаційні кампанії на підтримку збереження природи. Активісти писали листи до влади з вимогами, проводили зустрічі та обговорення, збирали мітинги, концерти, навіть заснували власний фонд для фінансування досліджень у сфері захисту природи. Однак влада особливо не переймалася цим: куди більше її турбував економічний розвиток країни, що намагалася оговтатися від нафтової кризи 1970-х. Поступово в середовищі руху виділилася радикальна група, яка вважала писання листів і продукування гучних заяв марною справою. Радикали хотіли рішучих дій.


Усе почалося з шипування дерев — засобу, який унеможливлював вирубку лісу без ризику для здоров’я самого лісоруба. Але й цього здалося замало. У червні 1986 року, поки світ намагався усвідомити наслідки Чорнобиля, група невідомих атакувала електромережі, які живили найбільшу атомну станцію США в Пало-Верде. Нападникам вдалося на певний час пошкодити три з чотирьох електромереж, які забезпечували систему захисту станції. Сама станція не постраждала, але факт нападу перелякав владу не на жарт. Газети писали про це як про нечувану загрозу, ФБР пропонувало винагороду за нападників, галас та увага преси зробили свою справу: атаки на атомні станції продовжилися.


Крім цього, радикали постійно поповнювали свій методологічний арсенал. Вони підсипали пісок у баки з пальним та мастилом для цивільних гвинтокрилів і бульдозерів, шипували дерева, натягували дріт на трасах, де відбувалися перегони на мотоциклах. У Великій Британії, США та Канаді зростала кількість активістів, які не бачили іншого виходу, крім акцій прямої дії. Усі вони збиралися під спільною назвою «Фронт визволення Землі». За даними Глобальної бази даних тероризму, із 1995-го по 2015-й члени цієї організації скоїли 73 теракти переважно в США, Канаді та Мексиці. Своїми цілями нападники обирали підприємства, магазини, будинки та автомобілі, які належали тим, хто, на їхню думку, знищував планету. Одним із наймасштабніших нападів, організованих «Фронтом визволення Землі», був підпал у серпні 2003 року цілого житлового комплексу на 200 квартир у Сан-Дієго загальною вартістю $50 млн. До того ж члени організації активно використовували для своїх акцій вибухівку. І хоча єдиним, хто дістав поранення за роки боротьби, був один із «фронтовиків», який 2011-го в Чилі незграбно підірвав відділення місцевого банку, все ж таки небезпека від такої «природозахисної діяльності» невпинно зростала. Дров до багаття підкладала активність інших «захисників природи» — членів «Фронту визволення тварин».



Читайте також: Зелені політтехнології


Історія цієї організації дуже схожа на попередню. Поставши як мирний ненасильницький рух проти полювання на тварин, вона пройшла етапи розколів і радикалізації. Врешті-решт найрішучіші створили загони «Міліції захисту прав тварин», які стали використовувати вибухівку для боротьби за права «братів наших менших». На рахунку цих «фронтовиків» та «міліціонерів» 104 теракти за період із 1982 по 2016 рік. Серед них підриви, підпали, напади. Наприклад, у 2001-му «захисники тварин» намагалися підірвати рибну крамницю в Кардіффі (Уельс). Тоді син власника відкрив пакунок із саморобною вибухівкою, нашпигованою цвяхами, але, на щастя, ніхто не постраждав. За день до цього в графстві Суррей, що неподалік Лондона, саморобною бомбою «зоозахисники» підірвали автомобіль колишнього лікаря, якого активісти звинувачували в знущаннях над тваринами.


Того ж таки року шестеро «фронтовиків» заклали вибухові пристрої на основі бензину на кінному заводі в Каліфорнії. У результаті пожежею було знищено майна на $200 тис. Така активність призвела до того, що вже у 2005-му ФБР визнало «фронтовиків» найбільшою внутрішньою загрозою для громадян США. Вони за цим показником обійшли і праворадикалів, і джихадистів. За підрахунками ФБР, протягом 15 років активісти «Фронту визволення Землі» та «Фронту визволення тварин» скоїли 1200 нападів, пошкодивши та знищивши майна на $110 млн. Щоправда, обійшлося без людських жертв. У 2006-му було навіть ухвалено спеціальний документ — закон про тероризм на тваринницьких підприємствах, який визначав будь-які напади на власність, пов’язану з використанням тварин, як терор. Проти «захисників природи» стали боротися як проти терористів із використанням відповідних методів і засобів.



Екотерористи?


Попри всю бурхливу історію попередників, сучасний рух «Повстання проти вимирання» важко зарахувати до терористів. Принаймні поки що. Медіа та спікери, пов’язані з «повстанцями», позиціонують їхній виступ як ненасильницький, громадянський і цілком законний. Однак, як показує досвід минулого, коли рух просякнутий вибухонебезпечною сумішшю страху та месіанства, замішаною на революційній риториці, ненависті до чинної політичної системи й радикальних закликах, до використання вибухівки та підпалів зовсім недалеко. Можна передбачити, що з поширенням популярності «повстанців» зростатиме їхня самовпевненість, а відповідно й вимоги до влади. Влада, своєю чергою, знову обме­житься гучними заявами, обіцянками та новими багаторічними планами. Швидких і кардинальних змін у напрямку врятування планети не буде, що змусить найрадикальнішу частину руху шукати інші, дієвіші, на їхню думку, методи. Зупинити цей процес поміркованим «повстанцям» не вдасться через децентралізовану природу самого руху. Що буде далі, відомо з історії минулих рухів. До речі, влада Великої Британії вже готується до такого сценарію. Нещодавно контртерористичний підрозділ поліції Сполученого Королівства включив рух «Повстання проти вимирання» до переліку організацій, які повинні бути під особливим наглядом правоохоронців. Відтепер кожен державний службовець у країні, вчитель, лікар і соціальний працівник зобов’язаний інформувати про тих, хто висловлює погляди та ідеї «повстанців». Фактично членів руху прирівняли до неонацистів із «Національної дії» та джихадистів із мережі «Аль-Мухаджірун». Такий крок поліції викликав бурхливу протестну реакцію з боку прихильників «повстанців». І хоча керівництво підрозділу пообіцяло виправити «помилку», сам цей факт свідчить про те, що британська поліція добре розуміє, куди розвиватиметься рух за збереження планети та захист прав тварин.


Матеріал друкованого видання
№ 6 (638)
від 6 лютого

Проект «ГСЧС в лицах»: Игорь Дегтярик



В прошлом году Гомельское областное управление МЧС Республики Беларусь запустило проект «ГСЧС в лицах». Его цель — рассказать о вкладе, который вносят руководители организаций в работу гражданской обороны и Государственной системы предупреждения и ликвидации чрезвычайных ситуаций.

Лес — национальное достояние нашей страны. Ежегодно в Беларуси происходит более 500 лесных пожаров, около 100 из них приходится на Гомельскую область. В Гомельском районе защиту лесного хозяйства осуществляет Государственное опытное лесохозяйственное учреждение «Гомельский опытный лесхоз». Его на протяжении девяти лет возглавляет Игорь Дегтярик.

— Игорь Николаевич, расскажите, пожалуйста, о себе.

— Я родился в Брестской области, в городском поселке Телеханы. После окончания Белорусского государственного технологического университета трудовую биографию начал в Василевичском лесничестве. Через полтора месяца был призван на воинскую службу в армию. За это время лесничество было реорганизовано в Василевичский лесхоз, где после возвращения из армии я продолжил трудиться в качестве главного лес-ничего. В 2011 году возглавил Гомельский опытный лесхоз, где работаю и по сей день.

— Одна из задач Министерства лесного хозяйства — прогнозирование возможности возникновения ЧС в лесном фонде. Расскажите, каким образом ведется работа по предупреждению чрезвычайных ситуаций в лесном фонде Гомельского района?

— Мы активно используем современные технологические средства наблюдения: беспилотные летательные аппараты и фотоловушки, благодаря которым фиксируются нарушения. Эти средства позволяют своевременно обнаружить и предупредить возникновение чрезвычайных ситуаций в лесном фонде.

Вместе с работниками МЧС и другими заинтересованными службами Гомельский опытный лесхоз регулярно проводит рейдовые мероприятия. Для постоянного мониторинга возникновения ЧС в каждом лесничестве ведут работу рейдовые бригады.

— Без сомнения, лесной пожар — наиболее опасная чрезвычайная ситуация для лесного хозяйства. Какая основная причина таких ЧС?

— Человеческий фактор — главная причина лесных пожаров. Люди не всегда знают основные правила поведения в лесу, многие не понимают, что своими действиями они способны нанести непоправимый ущерб лесному хозяйству. Например, не каждому известно то, что в жаркое время года пожар может возникнуть даже от сора, выброшенного в лесу.

Подготовила Анна МИХАЙЛОВА
Пятница, Фев 14 2020
Фото предоставлено Гомельским районным отделом по ЧСТекст взят с сайта 

В Госагентстве охраны окружающей среды и лесного хозяйства подвели итоги деятельности за 2019 год





Бишкек, 15.02.20. /Кабар/. В Государственном агентстве охраны окружающей среды и лесного хозяйства при правительстве КР (ГАООСиЛХ) прошло заседание коллегии по итогам деятельности за 2019 год.

Как сообщает пресс-служба ведомства, в работе заседания коллегии приняли участие первый вице-премьер-министр КР Кубатбек Боронов, заведующий отделом агропромышленного комплекса и экологии аппарата правительства КР Алмаз Жээналиев и руководители структурных, подведомственных подразделений, территориальных управлений, природных парков, заповедников и лесных хозяйств ГАООСиЛХ.

В своем выступлении К.Боронов подчеркнул, что сегодня экология одна из важнейших тем не только в Кыргызстане, но и во всем мире. Поэтому работа ГАООСиЛХ становится все более актуальной. Правительство всегда готов поддержать ваши предложение и инициативу в сфере улучшение уникальной экосистемы страны.

«Необходимо обратить особое внимание при выдаче экспертизы на гидрогеологические состояние местности и приживаемости саженцев, а также экологической ситуации города Бишкек. Также необходимо включит к системе «Түндүк» выдачи государственной экологической экспертизы на проектные документации», - сказал первый вице-премьер-министр.

Кроме того, К.Боронов отметил о необходимости с каждым годом увеличивать лесные площади, привести в соответствие предоставление в аренду лесных пастбищ, земель государственного лесного фонда и уточнить точные границы биосферной территории «Ыссык-Куль», а также усилить работу по МАГАТЭ и с международными донорскими организациями.

Статс-секретарь Азамат Эркебаев и заместители директора ГАООСиЛХ Элдияр Шерипов, Надырбек Козубаев проинформировали участников коллегии о проделанной работе за 2019 год.

За отчетный период в Государственное агентство охраны окружающей среды и лесного хозяйства при Правительстве КР поступило 12 тыс. 259 документа, из них 1 тыс. 858 документа поступили из вышестоящих государственных органов, 221 законодательных актов, из министерств и ведомств 4 тыс. 543 документа, жалоб и заявлений от граждан 78.

В области природоохранного законодательства согласно Плана законопроектных работ ГАООС и ЛХ на 2019 год предусмотрена разработка и продвижение 12 проектов нормативно-правовых актов, из них за отчетный период 7 утверждены, 12 разработаны, 12 на стадии разработки. Проведена правовая экспертиза 350 проектов НПА и рассмотрены и согласованы в рамках компетенции ГАООСиЛХ около 367 проектов НПА.

За 2019 год организована и проведена государственная экологическая экспертиза 2 тыс. 322 единиц проектных и нормативно-технических документаций. Из них положительные 2 тыс. 170 единиц, отрицательных 152.

Лабораториями территориальных управлений проводились экологический мониторинг состояния окружающей среды. В целом за отчетный период было отобрано и проанализировано 1 тыс. 419 пробы и проведено 15 тыс. 520 исследования. Из них: 264 проб почвы, 802 проб воды и 353 проб атмосферного воздуха. Также проведена инвентаризация существующих свалок в КР, в результате которого установлены 406 свалок из них 107 санкционированных, 299 несанкционированных.

В целях эффективного обеспечения радиационной безопасности населения проводился анализ нормативно-правовых актов КР в области обеспечения радиационной безопасности в соответствии с требованиями стандартов МАГАТЭ для внесения изменений и дополнений.

За отчетный период работниками лесной охраны выявлены 209 фактов нарушения природоохранного законодательства КР, с причиненным ущербом 6 млн. 950 тыс. 100 сомов. Из них 137 фактов незаконной порубки деревьев, с причиненным ущербом 5 млн. 303 тыс. 600 сомов, количество срубленных деревьев 2231 шт, объем 957,0 м3. Взыскано по 96 материалам дела 1 млн. 497 тыс. 230 сомов.

Кроме того, зарегистрировано 25 случаев самовольной пастьбы скота. По фактам нарушения составлен акты на сумму 185 тыс. 700 сомов. Также зарегистрировано 27 фактов снятие плодородного слоя почвы на площади 41206,5 м2. Материальный ущерб составил 1 млн. 122 тыс. 982 сомов.

На территориях лесного фонда составлен 50 протоколов по Кодексу о нарушениях и проступках. По составленным протоколам наложены штрафы на сумму 320 тыс. 500 сомов, а также иск на сумму 906 тыс. 700 сомов, который зарегистрирован в Едином реестре нарушений.

Пресс-служба ГАООСиЛХ отмечает, что незаконная вырубка лесных деревьев сравнительно с 2018 годом в 2019 году сократилась на 1022 шт.

За 2019 год на землях Государственного лесного фонда зарегистрировано 17 случаев лесного пожара на площади 108,77 га, в том числе 9,8 га покрытой лесом площади. Нанесенный государству ущерб составил 261 тыс. 800 сом.

Осуществлен сбор яйцекладок непарного шелкопряда 2128 кг. Произведена биологическая обработка препаратов Вирин-Энш-К в насаждениях орехоплодового леса от непарного шелкопряда на площади 3580 га.

В 2019 году лесными хозяйствами ГАООС и ЛХ произведена посадка и посев лесных культур на землях государственного лесного фонда на площади 1979 га, особо охраняемых природных территориях 33 га, внегосударственного лесного фонда создано 746 га. Посеяны питомники древесных и кустарниковых пород на площади 12,61 га. Для озеленения населенных пунктов, закладки садов, посадки плантаций быстрорастущих пород, создания противоэрозионных насаждений юридическим и физическим лицам на посадку вне государственного лесного фонда предано 892 тыс. шт. посадочных материалов.

Кроме того, лесными хозяйствами ГАООС и ЛХ за отчетный период для местного населения предоставлено в аренду 356,5 тыс. га земель государственного лесного фонда, в том числе земель лесных пастбищ 315,1 тыс. га. Всего уплачено за аренду земель 56 млн. 373 тыс. сомов. Из них за аренду пастбищ 14 млн. 815 тыс. сомов.

За отчетный период выявлено 217 факта нарушений правил охоты, браконьерства и уничтожения растительного мира на сумму 4 млн. 673,6 тыс. сома. Из них взыскано 2 млн. 299,1 тыс. сомов (179 дел). Составлено протоколов по животному миру 3 млн. 670,2 тыс. сом (147 дел), по растительному мир 437,6 тыс. сома (32 дел), прочие нарушения на сумму 565,8 тыс. сомов (38 дел).

Направлены в суды и прокуратуры 47 дела на сумму 2 млн. 718,2 тыс. сомов, из них взыскано 343,7 тыс. сомов (9 дел), в производстве в судах и прокуратурах 38 дел на сумму 2 млн. 374,4 тыс. сомов.

По выявленным фактам к нарушителям природного законодательства предъявлено штрафов на сумму 1 млн. 33 тыс. 730 сомов и взыскано 722 тыс. 100 сомов, исков предъявлено на 3 млн. 639 тыс. 930 сома и взыскано 1 млн. 577 тыс. 73 сомов.

В 2019 году были отстрелены 2217 голов вредных хищных животных. Из них, 633 голов волка, 28 голов волчонка и 1 тыс. 556 голов шакала. За отстрел хищных животных за отчетный период было выплачено в качестве вознаграждения 5 млн. 420 тыс. сомов. Из них за отстрел волка 3 036,0 тыс. сомов, за волчонка 54,0 тыс. сомов и за отстрел шакала 2 млн. 330,0 тыс. сомов.

Также за отчетный период создана Национальная база данных диких животных и подключено к системе «Түндүк».

Пресс-служба ГАООСиЛХ отмечает, что в 2019 году увеличилось количество посещаемых туристов в особо охраняемые территории Кыргызстана. Количество посетивших иностранных и местных туристов в ООПТ за отчетный период сравнительно с 2018 годом выросло на 5 тыс. 796 человек.

Также увеличилось территория особо охраняемых природных территорий. В настоящее время общая территория ООПТ составляет 1 476,1 тыс. га. Это составляет 7,38% общей территории Кыргызстана.

Для обеспечения финансирования мероприятий по охране природы, восстановлению потерь в природной среде, сохранению биоразнообразия и лесных экосистем, развития лесной отрасли и особо охраняемых природных территорий за 2019 года Правлениями Республиканского фонда охраны природы и развития лесной отрасли рассмотрена 487 заявки и утверждена для финансирования 291 заявок, из них 277 заявок были профинансированы на общую сумму 35 млн. 19 тыс. 500 сомов.

В ходе заседания коллегии глава ГАООСиЛХ Мирслав Аманкулов подверг жесткой критике руководителей территориальных управлений, государственных природных парков и лесных хозяйств и призвал менять отношение к работе, меньше заниматься всякими интригами, а больше заниматься делом

Также Аманкулов поставил задачи перед руководителями территориальных управлений и Департамента развития лесных экосистем ГАООС и ЛХ в Год развития регионов, цифровизации страны и поддержки детей, объявленным президентом КР, а также правительственной программы «Единство, доверие и созидание» в каждом областном и районном центре, в крупных и в малых городах Кыргызстана создавать парки, а также оказывать всестороннюю поддержку детским домам, реабилитационным центрам и социальным учреждениям на местах.

Кроме того, глава ГАООСиЛХ поручил участникам коллегии развивать питомники в лесных хозяйствах и увеличивать вид саженцев, а также о необходимости трансформировать мусорных полигонов.

Аманкулов обратил особое внимание на исполнительную дисциплину и отметил, что в целях улучшение деятельности и демонтажа коррупции в ведомстве до конца года будет проведен ряд ротаций руководителей территориальных управлений и лесных хозяйств ГАООС и ЛХ.

В завершении коллегии Мирслав Аманкулов поставил задачи перед руководителями структурных, подведомственных подразделений, территориальных управлений, природных парков, заповедников и лесных хозяйств ГАООС и ЛХ на 2020 год.

В конце коллегии, вступившие в государственную службу молодые кадры дали присягу на верность.

15/02/20 12:00 ОБЩЕСТВО

Спасут ли деревья Планету Земля?



Компании, менеджеры, кандидаты на муниципальных выборах: все хотят высаживать деревья, чтобы уменьшить свой углеродный след.
Похвальный подход... но не обязательно эффективный, - пишет журналистка Le Figaro Анн-лор Фремон.

В прошлом месяце даже президент США Дональд Трамп, малоизвестный своей приверженностью окружающей среде, пообещал присоединиться к инициативе "триллион деревьев", выдвинутой организаторами Всемирного экономического форума в Давосе, - говорится в статье.

Цель похвальна: поглотить максимальное количество углекислого газа (CO2), одного из основных парниковых газов, ответственных за глобальное потепление. Леса действительно являются поглотителем углерода, потому что во время своего роста деревья улавливают CO2. В своем докладе в 2018 году Межправительственная группа экспертов по изменению климата (МГЭИК) также упомянула "набор решений", направленных на ограничение глобального потепления до + 1,5 C в 2100 году, включая очень существенное увеличение лесных площадей к 2050 году, - отмечает издание.
Читайте также: Цивилизация деревьев: как они общаются и чем похожи на людей
По мнению Стефана Халлера, президента-основателя Reforest'Action (французской компании, которая осуществляет проекты по лесовосстановлению), энтузиазм по поводу такого рода программ действительно начался после того, как в Париже в 2015 году была организована конференция COP21. "Мы видим реальное ускорение после прошлого года: теперь мы ежедневно получаем от 30 до 40 звонков от частных лиц или компаний, которые хотят высадить деревья или восстановить леса".

По его словам, климатические марши 2019 года разбудили подобный дух, не говоря уже о пожарах, которые опустошили Амазонию, а затем и Австралию... "И еще было научное исследование, которое, вероятно, послужило отправной точкой для объявления инициативы в Давосе". В частности, речь идет об исследовании, опубликованном в прошлом году в журнале Science, где излагались результаты работы группы исследователей из ETH (Федеральная политехническая школа Цюриха), которые рискнули сделать смелый расчет: посадка деревьев на такой большой территории, как Соединенные Штаты, может позволить поглотить "205 млрд тонн углерода, что составляет около двух третей от 300 млрд, которые были выброшены в атмосферу из-за человеческой деятельности с начала промышленной революции.

Такие цифры были очень быстро оспорены другими учеными, как напоминает Национальный научно-исследовательский центр (CNRS), объясняющий, что посадка триллиона деревьев, как обсуждалось в этом исследовании, приведет к уничтожению большинства экосистем и будет представлять угрозу для глобальной продовольственной безопасности, поскольку очень большая часть земель, используемых в настоящее время для сельского хозяйства, должна быть превращена в леса.

Будь то искренний подход или коммуникационный рычаг (или оба), "каждое дерево полезно", считает Стефан Халлер. Что же касается гонки за звание того, кто посадит больше всего деревьев в конце следующих муниципальных выборов (мэр Парижа Анна Идальго предложила высадить в столице 170 тыс. деревьев), то "все согласны с тем, что вновь вернуть естественную растительность в города - это хорошо", указывает Сесиль Леба, активистка лесного фонда Гринпис. Деревья поглощают CO2, а также сохраняют прохладные острова в городских районах, что очень полезно в периоды сильной летней жары", - говорится в публикации.

Следует напомнить одну вещь: главная проблема - это выбросы парниковых газов. Мы не решим все проблемы, высажая леса, особенно когда такие национальные проекты представлены в качестве замены", - считает Анри Вайсман, старший научный сотрудник климатической программы IDDRI (Института устойчивого развития и международных отношений). И те, кто много говорит о программах по лесовосстановлению, зачастую представляют именно те сектора, которые являются виновниками самых больших выбросов. "Использование компенсации углеродных выбросов ради отвлечения и без каких-либо дополнительных усилий бесполезно", - резко говорит Сесиль Леба. То есть, подобные проекты лесовосстановления не являются плохой идеей, в том случае, если они не становятся "правом на загрязнение, - отмечается в статье.

Другой риск - сажать что угодно где угодно. Необходим поиск подходящей земли, правильного дерева, не конкурирующего с сельскохозяйственными угодьями... Выбор и поддержка проектов иногда являются проблемой, особенно когда они запускаются в чужих краях, например, в развивающихся странах, - указывает автор сатьи.

Некоторые плохо подготовленные проекты превращаются в фиаско: 11 ноября 2019 года президент Реджеп Тайип Эрдоган объявил днем "национального лесовосстановления" в Турции. По всей стране были высажены 11 млн елей. Менее чем через три месяца, по данным Союза сельского и лесного хозяйства, почти 90% этих деревьев уже погибли, став жертвами нехватки воды. Сукрю Дурмуш, президент профсоюза, объяснил в оппозиционной ежедневной газете Cumhuriyet, что ученые все-таки предупреждали государство о том, что условия для лесовосстановления неподходящие, что деревья не были высажены должным образом... но все оказалось тщетно. Ставилась цель побить рекорд.

15.02.2020 8:45

На Волині за привласнення коштів лісгоспу затримали його керівника



Керівника державного підприємства "Волинський військовий лісгосп" підозрюють у привласненні коштів в особливо великих розмірах на оборудках з лісом.

Про це повідомляє СБУ.

"За версією слідства, посадовець організував нелегальний бізнес спільно з підлеглими та приватними підприємцями, які співпрацювали з лісгоспом", - ідеться у повідомленні.

Зазначається, що комерсанти згідно з договорами надавали держпідприємству послуги лісозаготівель. Насправді до їх виконання залучалися не штатні працівники підрядників, а працівники лісгоспу та місцеві мешканці, які отримували мінімальну платню готівкою.



Натомість лісгосп здійснював оплату робіт у повному обсязі через безготівкові розрахунки. "Заощаджені" кошти учасники оборудки переводили через підставні фірми у готівку та привласнювали.



Як установили оперативники спецслужби, тільки у період з жовтня 2019-го до лютого 2020 року на рахунки афілійованих з учасниками оборудки фірм перераховано 2 мільйони гривень державних коштів.



Правоохоронці затримали у селищі Маневичі двох працівників лісгоспу та приватного підприємця під час "розподілу" майже 500 тисяч гривень, знятих з рахунків.Читайте також: СБУ викрила схему заволодіння землями лісгоспу на Закарпатті

Провадяться слідчі дії для притягнення до відповідальності всіх осіб, причетних до незаконної схеми.

ФОТО, ВІДЕО
15.02.2020 04:19

Новий міжнародний транскордонний проект втілює УкрНДІгірліс в співпраці з румунською стороною


"Сприяння мертвій деревині для стійкості лісів у румуно-українському прикордонному регіоні" - назва нового проекту, який втілює Український науково-дослідний інститут гірського лісівництва , що в Івано-Франківську разом з Сучавським університетом "Штефан сел Маре" та громадською організацією "Екосфера". Провідним бенефіціаром проекту є Всесвітній фонд природи Румунії (філія Марамуреш).


СБУ підозрює керівника лісгоспу у привласненні державних коштів в особливо великих розмірах



Співробітники Служби безпеки України підозрюють керівника державного підприємства «Волинський військовий лісгосп» у привласненні коштів в особливо великих розмірах на оборудках з лісом.

За версією слідства, посадовець організував нелегальний бізнес спільно з підлеглими та приватними підприємцями, які співпрацювали з лісгоспом. Комерсанти згідно з договорами надавали держпідприємству послуги з лісозаготівель. Насправді для їх виконання залучалися працівники лісгоспу та місцеві мешканці, які отримували мінімальну платню готівкою, а не штатні працівники підрядників. 

Натомість лісгосп здійснював оплату робіт у повному обсязі через безготівкові розрахунки. «Зекономлені» кошти учасники оборудки переводили через підставні фірми у готівку та привласнювали. 

Оперативники спецслужби встановили, що тільки у період з жовтня 2019 року до лютого 2020 року на рахунки афілійованих з учасниками оборудки фірм перераховано 2 мільйони гривень державних коштів. 

Правоохоронці затримали двох працівників лісгоспу та приватного підприємця у селищі Маневичі під час «розподілу» майже 500 тисяч гривень, знятих з рахунків.




Служба безпеки України

***



На Волині керівника лісгоспу підозрюють керівника лісгоспу у привласненні державних




Керівника «Волинського військового лісгоспу» звинувачують у розкраданні коштів. Працівники служби безпеки України, поліції та прокуратури викрили організовану банду, яка заволоділа сотнями тисяч гривень. Згідно плану та стратегії учасників банди – на площах військового лісгоспу здійснювалися рубки лісу за значно меншою платою, ніж вказано у підроблених документах. Йдеться про розкрадання державних коштів у сумі двох мільйонів гривень





ТРК Аверс

Дискусія в ЕкоКомітеті стосовно законопроектів про мисливське господарство


Складна дискусія сьогодні відбулася в #ЕкоКомітеті стосовно законопроектів про мисливське господарство. Їх декілька, і всі вони, у разі прийняття, можуть створити дуже складні наслідки.

З одного боку, я розумію прагнення зоозахисників та екогромадськості до захисту всіх тварин і бажання контролювати чисельність мисливських тварин.

З іншого боку, розумію занепокоєння людей та науковців, які кажуть, що повна заборона полювання призведе до непередбачуваних наслідків. Зокрема, до масового поширення сказу. Зараз щороку фіксується до 1,5 тисячі випадків.


Також розумію і користувачів мисливських угідь, які вкладають чималі кошти на утримання цих угідь та розведення мисливських тварин.

Єдиних, кого я не розумію і не зрозумію, - це браконьєри. З правопорушниками потрібно боротися жорстко. І ми маємо виробити певні механізми, щоб подолати це явище в Україні.

На моє глибоке переконання, зараз ми повинні залишити всі емоції, можливо відкласти всі законопроекти по мисливству та сісти за круглий стіл і разом напрацювати фахові, виважені та необхідні зміни, які стосуються мисливства.

Ми розпочинаємо роботу з розроблення концепції розвитку мисливського господарства, щоб напрацювати бачення збалансованого розвитку. Потрібно врахувати і гуманне ставлення до тварин, і екологізацію процесів, і громадський контроль, і, у той же час, забезпечити розвиток мисливського господарства.

Упевнений, нам це вдасться!

#мисливство

Олег Бондаренко Олександр Качура Юлія Овчинникова Олексій Оржель Volodymyr Holovatenko Ирина Ставчук (Iryna Stavchuk) Міністерство енергетики та захисту довкілля України Державне агентство лісових ресурсів України

На Прикарпатті аби обігріти оселю місцеві незаконно вирубують ліс


Віз дров – за ціною у пів пенсії ! На Прикарпатті аби обігріти оселю місцеві незаконно вирубують ліс. Жодну людину й досі не покарали. Хмизу у багаття підкидають і лісівники: встановили зависокі ціни на деревину, бідкаються селяни. Екологи б'ють на сполох - збитки сягають мільйонів гривень. Наші регіональні кореспонденти вислухали і тих, і інших. Покажуть і вам.



Андрій Заблоцький на каналі Рада 14.02.2020


Андрій Заблоцький, голова Державного агентства лісових ресурсів України Тема: Лісове господарство